Саєнко М.Г., Смоленюк П.С., Бриндзя З.Ф., Маланчук Л.М. Стратегія підприємства в умовах ринкових відносин

Подождите немного. Документ загружается.

В загальному вигляді конкурентоспроможність продук-

ції (К

) прямо пропорційна якості (Я) і обернено пропорційна

ціні (Ц) та залежить від кон’юнктури ринку:

= Я / Ц (8.1.)

Параметри кількісних показників

конкурентоспроможності

Кількісні показники конкурентоспроможності продукції

розраховують в розрізі наступних параметрів:

1. Технічні параметри – включають такі показники:

а) призначення товару;

б) надійність;

в) довговічність;

г) естетичні характеристики (дизайн);

д) ергономічні характеристики.

2. Економічні параметри – ціна споживання, яка включає

витрати споживача на придбання, а також на використання

виробу впродовж усього періоду його споживання. Економіч-

ний параметр – ціна споживання (Ц

сп

)– включає в себе такі

економічні показники: Ц

– ціна придбання; Ц

– витрати на

транспортування; Ц

– витрати на монтаж та наладку; Ц

– ви-

трати на експлуатацію; Ц

– витрати на ремонти; Ц

– витрати

на техобслуговування; Ц

– витрати на навчання персоналу; Ц

– податки; Ц

– страхові витрати і т.д.

Формула ціни споживання:

сп

= Ц

+Ц

+......Ц

; (8.2)

Ціна споживання (Ц

сп

), як бачимо, більша ціни придбання

(Ц

): Ц

сп

> Ц

. А тому чим нижча ціна споживання (Ц

сп

тим вища конкурентоспроможність продукції (К

201

3. Нормативні параметри – це діючі на даному ринку:

а) технічні умови;

б) стандарти;

в) норми.

Причому, нормативні параметри можуть мати лише два

значення: нуль – якщо товар не відповідає нормативним пара-

метрам, що діють на даному ринку чи в країні і одиниця –

якщо відповідає.

Щоб об’єктивно оцінити конкурентоспроможність продук-

ції треба щоб виробник використовував ті ж параметри, що і

споживач.

Перш ніж розраховувати кількісні показники конкуренто-

спроможності продукції, потрібно відібрати товар-аналог, або

товар-зразок, з яким і будемо порівнювати параметри нашого

товару. При відборі товару-зразка враховують:

а) щоб порівнювані товари були з однієї фази життєвого

циклу,

б) щоб вони були з одного і того ж класу,

в) орієнтовані на одну і ту ж групу споживачів

г) зразок має бути найширше представленим на ринку.

При цьому розраховують наступні кількісні показники

конкурентоспроможності продукції:

Кількісні показники конкурентоспроможності

продукції

202

Конкурентоспроможність продукції визначається

шляхом порівняння техніко-економічних параметрів ви-

робу з відповідними параметрами товару-зразка.

Конкурентоспроможність продукції визначається

шляхом порівняння техніко-економічних параметрів ви-

робу з відповідними параметрами товару-зразка.

1. Одиничні – характеризують рівень конкурентоспромож-

ності по одному з параметрів і розраховуються шляхом відно-

шення значення будь-якого технічного чи економічного пара-

метру виробу підприємства до значення аналогічного пара-

метру товару-зразка.

2. Групові – об’єднують одиничні показники і характери-

зують рівень конкурентоспроможності за однією групою по-

казників: економічних, технічних, нормативних.

3. Інтегральний показник конкурентоспроможності про-

дукції (Кі) – дає числову характеристику конкурентоспромож-

ності товару і визначається на основі групових показників:

а) технічних (ГПт);

б) нормативних (ГПн);

в) економічних (Цсп).

Звідси формула інтегрального показника конкуренто-

спроможності продукції:

Кі = ГПн (ГПт / Цсп) (8.3)

Якщо Кі > 1, то товар перевершує за конкурентоспромож-

ністю зразок, якщо Кі < 1 – поступається, а коли Кі = 1 – на

одному рівні.

Аналіз конкурентоспроможності продукції проводять, як

правило, експерти, використовуючи експертні оцінки. Але

виконати цю роботу можна і силами спеціалістів підприєм-

ства, при високій їх підготовці.

Методи оцінювання конкурентоспроможності продукції:

1. Диференціальний – базується на використанні одиничних

показників конкурентоспроможності продукції (технічних та еконо-

203

мічних). За ними важко судити про конкурентоспроможність про-

дукції однозначно.

2. Комплексний – базується на використанні групових та інтег-

ральних показників.

3. Змішаний – базується на спільному використанні одиничних

та комплексних показників: а) найважливіші показники використо-

вуються як одиничні, б) інші одиничні показники об’єднуються у

групи, для кожної з яких визначають груповий показник, в) на осно-

ві отриманих групових та одиничних показників і оцінюють конку-

рентоспроможність продукції.

Процес оцінювання конкурентоспроможності продукції показа-

но на схемі (додаток Ж). Оскільки конкурентоспроможність в

умовах ринку слід розглядати як основну умову отримання

прибутку і успішної діяльності підприємства в цілому, остільки

конкурентоспроможністю слід навчитися управляти. Йдеться про

те, що її закладають ще на стадії проектування товару і в процесі

виробництва, впродовж усього його життєвого циклу оптимізують і

матеріалізують найважливіші елементи конкурентоспроможності

продукції: якість і витрати.

8.3.2. Конкурентоспроможність підприємства

Тобто, конкурентоспроможність можна оцінювати шляхом

порівняння конкурентних позицій кількох підприємств на пев-

ному ринку.

204

Конкурентоспроможність підприємства – це

його комплексна порівняльна характеристика, яка від-

биває ступінь переваг над підприємствами-конкурен-

тами по сукупності оціночних показників діяльності

на певних ринках, за певний проміжок часу.

Конкурентоспроможність підприємства – це

його комплексна порівняльна характеристика, яка від-

биває ступінь переваг над підприємствами-конкурен-

тами по сукупності оціночних показників діяльності

на певних ринках, за певний проміжок часу.

При цьому обов’язковою вимогою є порівнянність оціно-

чних параметрів, а саме:

а) технології,

б) потенційних можливостей обладнання,

в) рівня персоналу,

г) системи управління,

д) рівня інновацій,

е) стану комунікацій,

є) рівня маркетингової політики,

ж) експортно-імпортних можливостей та інших парамет-

рів.

Найважливішими параметрами-характеристиками конку-

рентоспроможності підприємства, факторами, що впливають

на неї є:

1. Конкурентоспроможність продукції.

2. Здатність до адаптації в умовах змін зовнішнього сере-

довища. Швидка ж адаптація забезпечується комплексом тех-

нічних, технологічних, інтелектуальних, організаційних та

економічних характеристик.

Між показниками конкурентоспроможності підприємства

і конкурентоспроможності продукції існують:

 Взаємозв’язок і взаємозалежність. Це означає, що кон-

курентоспроможність продукції суттєво впливає на конку-

рентоспроможність підприємства, а остання у свою чергу в

значній мірі визначає конкурентоспроможність продукції.

 Відмінності цих категорій. Ними, зокрема, є: а) конку-

рентоспроможність продукції визначається для кожного її

виду, а конкурентоспроможність підприємства охоплює всю

номенклатуру; б) конкурентоспроможність продукції визна-

чається в межах порівняно короткого періоду часу, а конку-

рентоспроможність підприємства – тривалого; в) рівень кон-

курентоспроможності підприємства цікавить насамперед його

власника з метою визначення доцільності виробництва в да-

205

них умовах, а споживача не цікавить. Зате споживача ще й як

цікавить продукція підприємства, її ціна-якість.

В економічній літературі пропонується розрізняти чотири осно-

вні рівні конкурентоспроможності підприємства:

o Перший рівень – менеджери дбають лише про випуск проду-

кції, на споживача не зважають.

o Другий рівень – менеджери прагнуть, щоб продукція під-

приємства повністю відповідала стандартам, встановленим конку-

рентами.

o Третій рівень – менеджери уже не зважають на стандарти

конкурентів, а вже самі потроху стають „законодавцями моди” у

галузі.

o Четвертий рівень – коли успіх у конкурентній боротьбі за-

безпечує в першу чергу не виробництво, а управління і підприєм-

ство повністю стає „законодавцем моди” на даному ринку.

Конкурентоспроможність підприємства у свою чергу виз-

начає конкурентностійкість підприємства.

Методи визначення конкурентоспроможності

підприємства:

1. Методи, побудовані на основі теорії міжнародного поділу

пра-ці (теорія порівняльних переваг). Виявляють порівняльні

переваги підприємства, які б забезпечили нижчі витрати ніж у

конкурентів.

2. Методи побудовані на основі теорії ефективної конкуренції:

206

Конкурентностійкість підприємства – це стабіль-

ність становища на ринку в часі одного виробника

щодо іншого, або – це потенційні можливості підпри-

ємства з випуску конкурентоспроможної продукції.

Конкурентностійкість підприємства – це стабіль-

ність становища на ринку в часі одного виробника

щодо іншого, або – це потенційні можливості підпри-

ємства з випуску конкурентоспроможної продукції.

а) структурний підхід до визначення конкурентоспроможності

підприємства – за рівнем монополізації, тобто за рівнем концентра-

ції капіталу, за бар’єрами входу у галузь тощо;

б) функціональний підхід – мається на увазі, що конкуренто-

спроможність підприємства вища там, де краще організовано виро-

бництво, збут, управління фінансами і таке інше.

3. Методи, побудовані на основі теорії рівноваги фірми і галузі

А.Маршалла та теорії факторів виробництва. Звідси рівновага – це

відсутність бажання у підприємства змінювати обсяги виробництва,

переходити у інший стан. А відтак критерієм конкурентоспромож-

ності підприємства є наявність на підприємстві факторів вироб-

ництва, що можуть бути використані з вищою ніж у конкурентів

продуктивністю. (Показники у межах теорії рівноваги: відносна

вартість ресурсів, обладнання, процентна ставка за кредити, від-

носна зарплата тощо).

4. Методи, що побудовані на залежності конкурентоспромож-

ності підприємства від якості продукції, або якості і ціни. Що вища

якість і нижча ціна товару, тим вища його конкурентоспроможність

(формула 8.1), а, значить, і конкурентоспроможність підприємства.

5. Оцінка за якістю продукції методом складання профілів, ана-

логічно складанню профілю підприємства при оцінці його середо-

вища. Лише в даному разі замість показників середовища оцінюють

різні критерії задоволення споживачів.

6. Матричні методи, побудовані на ЖЦТ.

7. Метод інтегральної оцінки, де інтегральний показник конку-

рентоспроможності підприємства містить два критерії: ступінь за-

доволення потреб споживачів і ефективність виробництва.

Спільний недолік всіх методів – вони мало пристосовані до

умов України, а ефективність їх застосування висока в повноцінній

ринковій економіці.

Методика визначення конкурентоспроможності

підприємства (за Оберемчук В.Ф.).

Спочатку виділяють показники, що беруться до уваги при

розрахунку конкурентоспроможності підприємства (табл. 8.1).

207

Зрозуміло, відбираються найсуттєвіші показники, які ха-

рактеризують конкурентноспроможність підприємства якнай-

повніше, оскільки йдеться про розрахунок комплексного пока-

зника. Тобто відбирають такі показники, які характеризують

підприємство за всіма аспектами діяльності.

Таблиця 8.1.

Показники для розрахунку конкурентоспроможності підприємства

Гру-

па

п-ків

Шифр

п-ка Зміст показника

II.

Конкурентоспроможність продукції (за наведеною методикою)

Показники, що характеризують фінансовий стан підприємства:

Коефіцієнт автономії (рекомендоване значення 0.5);

Коефіцієнт мобільності коштів (рекомендоване значення 0.5);

Відношення власного капіталу до д/термінової заборгованості (0.4);

Коефіцієнт покриття (рекомендований норматив 2.0);

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (рекомендований норматив 0.3);

Коефіцієнт оборотності власних обігових коштів;

Коефіцієнт заборгованості;

Рівень стійкості;

Коефіцієнт ризику;

Ефективність активів.

III.

IV.

Показники, що характеризують ефективність

просування і збуту

Рентабельність продаж;

Коефіцієнт затовареності готовою продукцією;

Коефіцієнт завантаження виробничих потужностей;

Коефіцієнт ефективності реклами і способів стимулювання збуту;

Економічна ефективність експорту.

Показники, що характеризують ефективність виробництва:

Витрати на виробництво одиниці продукції (собівартість);

Рентабельність продукції;

Коефіцієнт спеціалізації виробництва;

Коефіцієнт тривалості виробничого циклу товару;

Коефіцієнт стабільності номенклатури;

Коефіцієнт використання прогресивних методів контролю якості;

Коефіцієнт використання передових форм організації виробництва;

Коефіцієнт використання передових форм організації праці;

Коефіцієнт якості управління (наявність оргтехніки т.д.);

Показники, що характеризують конкурентний потенціал

208

VI.

VII.

VIII

підприємства (кокурентностійкість):

Фондовіддача;

Продуктивність праці;

Енергомісткість;

Ефективність технології виробництва;

Ефективність інформаційних ресурсів;

Ефективність заходів підвищення творчої активності персоналу;

Коефіцієнт гнучкості.

Показники, що характеризують екологічність виробництва:

Зменшення обсягів стічних вод;

Зменшення викидів шкідливих речовин у атмосферу;

Зменшення площ під відходами т.д.

Показники соціальної ефективності:

Професійно-кваліфікаційна структура кадрів;

Мобільність кадрів;

Поліпшення умов праці і охорони здоров’я.

Імідж підприємства ( експертна оцінка за балами)

Імідж керівника;

Імідж персоналу;

Якість обслуговування;

Досконалість офісу.

Далі по кожному показнику експерти вираховують коефі-

цієнти вагомості.

Коефіцієнт вагомості кожного показника визначають мето-

дом попарних порівнянь (показника підприємства і конку-

рента) за допомогою шкали перетворення якісних оцінок

переваги одного параметру перед іншим в кількісні оцінки

(бали) (табл. 8.2).

Таблиця 8.2.

Шкала перетворення якісних показників у кількісні

Якісна оцінка Кількісна оцінка

(в балах)

Обидва порівнювані показники збігаються

Перший показник дещо перевищує другий

Перший показник перевищує другий

Перший показник набагато перевищує другий

209

Розрахунок коефіцієнтів вагомості по кожній із восьми

груп показників конкурентоспроможності підприємства про-

водять так (див. табл. 8.3):

Таблиця 8.3.

Зведені дані для розрахунку коефіцієнтів вагомості

кожної групи показників конкурентоспроможності підприємства

Групи

показ -

ників

П1

К/спро

-мож-

ність

продук

-ції

П2

Фінан

совий

стан

п-ва

П3

Ефек -

тив -

ність

збуту

П4

Ефек-

тив -

ність

вироб-

ництва

П5

Конку-

рент-

ний

потен-

ціал

П6

Еколо-

гічні-

сть

вироб-

ництва

П7

Соці-

альна

ефек-

тив-

ність

П8

Імідж

під-

приєм-

ства

П1 1 2/1 2/1 2/1 2/1 4/1 4/1 2/1

П2 1/2 1 3/1 1/2 2/1 3/1 3/1 2/1

П3 1/2 1/3 1 1/3 1/2 3/1 3/1 1/2

П4 1/2 2/1 3/1 1 2/1 3/1 3/1 2/1

П5 1/2 1/2 2/1 1/2 1 3/1 3/1 2/1

П6 1/4 1/3 1/3 1/3 1/3 1 2/1 2/1

П7 1/4 1/3 1/3 1/3 1/3 1/2 1 1/2

П8 1/2 1/2 2/1 1/2 1/2 1/2 2/1 1

 Спочатку показники кожного рядка сумують ( ∑ рядка n ).

Наприклад, ∑ рядка П

= 0.5+1+3+0.5+2+3+3+2 = 15

 Потім визначають загальну суму всіх восьми рядків.

У нашому прикладі: ∑ заг. = П

=П

+...+П

= 89.83

 Визначають коефіцієнт вагомості кожного рядка,

сиріч кожної групи показників: П

= ∑

ряд. / ∑ заг.

Наприклад, для рядка П

він буде: П

= 15.00 / 89.83 = 0.14.

 Нарешті розраховують інтегральний показник

конкурентоспроможності підприємства (Кі), як середня

геометрична з групових показників за формулою:

Кі =

0.22П

·0.14П

·0.10П

·0.19П

·0.14П

·0.07П

·0.04П

·0.10П

210