Салухіна Н.Г., Язвінська О.М. Стандартизація та сертифікація товарів і послуг

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ2

СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

211

2.6.1. Сертифікація радіоелектронної апаратури, побутового електри#

чного та аналогічного обладнання

У сучасному суспільстві підприємства та організації у великих обсягах закуповують,

встановлюють та експлуатують комп’ютери, телекомунікаційну, медичну техніку, високо-

технологічні промислові установки. Радіоелектронні технології широко використовуються

в навігації, аерокосмічній галузі, військовій справі. Численні електротехнічні та електро-

нні прилади (мікрохвильові печі, холодильники, електробритви, пилососи, радіоприймачі,

магнітофони, телевізори, телефони та інші засоби розваг і спілкування) стали звичними і

абсолютно необхідними у нашому побуті.

Побутове електрообладнання та радіоелектронна апаратура є одними з тих видів продукції,

обов’язкову сертифікацію якої в Україні було запроваджено.

У країнах ЄС сертифікацію з безпеки електрообладнання введено Директивою

№ 73/23 від 19.02.73, а з питань електромагнітної сумісності –Директивою № 89/336 з 1989 р.

Це зумовлено тим, що телевізори, магнітофони, музичні центри та інша побутова техніка,

яку має практично кожна родина, характеризується підвищеними вимогами щодо безпеки

використання, особливо електро- та пожежобезпеки.

Важливими є національні стандарти, гармонізовані з міжнародними, стосовно радіо-

електронної апаратури, побутового електричного та аналогічного обладнання:

• ДСТУ ІЕС 60335-2-17:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних при-

ладів. Частина 2-17. Додаткові вимоги до ковдр, м’яких підстилок та аналогічних

гнучких нагрівальних приладів»;

• ДСТУ ІЕС 60335-2-21:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних приладів.

Частина 2-21. Додаткові вимоги до акумуляційних водонагрівачів»;

• ДСТУ ІЕС 60335-2-41:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних при-

ладів. Частина 2-41. Додаткові вимоги насосів»;

• ДСТУ ЕN 50084:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних приладів.

Вимоги до підключення пральних машин, посудомийних машин та сушильних приладів

барабанного типу до водопровідної мережі»;

• ДСТУ ІЕС 60335-1:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних приладів.

Безпека. Частина 1.Загальні вимоги»;

• ДСТУ ІЕС 60335-2-30:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних при-

ладів. Частина 2-30. Додаткові вимоги до кімнатних обігрівачів»;

• ДСТУ ІЕС 60335-2-35:2004 «Безпечність побутових та аналогічних електричних при-

ладів. Безпека. Частина 2-35. Додаткові вимоги до проточних водонагрівачів».

• ДСТУ ЕN 30-1-2:2004 «Плити газові побутові. Частина 1-2. Вимоги безпеки. Плити,

що мають духовки та (чи) грилі з примусовою циркуляцією повітря;

• ДСТУ ЕN 30-1-3:2004 «Плити газові побутові. Частина 1-3. Вимоги безпеки. Плити,

що мають скляний чи керамічний стіл;

• ДСТУ ЕN 30-1-4:2004 «Плити газові побутові. Частина 1-2.Вимоги безпеки. Плити з

одним чи більше пальниками з системою автоматичного управління.

В Україні обов’язкову сертифікацію цієї продукції здійснює орган з сертифікації

електротехнічних виробів Державний випробувальний центр побутових електричних

Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

212

машин та приладів (УКРСЕРТЕЛЕК). Введення з 1 липня 1993 р. обов’язкової сертифікації спря-

моване на те, щоб протягом року надати можливість підприємствам-виробникам завчасно сертифі-

кувати свою продукцію. Починаючи з 1 липня 1994 р. вищезазначена продукція може бути реалізо-

вана тільки за наявності сертифіката відповідності Української державної системи сертифікації

продукції УкрСЕПРО, виданого органом з сертифікації електротехнічних виробів УКРСЕРТЕЛЕК.

Держстандарт України наказом № 567 від 12.09.97 затвердив «Правила обов’язкової

сертифікації електропобутового та аналогічного обладнання І комплектуючих». До такої

продукції належать:

• кабелі та шнури;

• конденсатори як комплектуючі;

• перемикачі для приладів та автоматичні керуючі пристрої * електроприладів побуто-

вого призначення;

• електроприлади побутового та аналогічного призначення;

• установні комплектуючі та з’єднувальні пристрої;

• світлотехнічні вироби;

• вимірювальні електроприлади;

• електрообладнання медичного призначення;

• обчислювальне, інформаційне та конторське обладнання;

• низьковольтна силова апаратура керування;

• електроустановні захисні пристрої;

• захисні трансформатори та подібне обладнання;

• ручні електроінструменти;

• електронна апаратура і пристрої розважального призначення, що живляться від мережі.

Ці «Правила» побудовані на підґрунті державних стандартів України, що встановлюють

порядок і правила сертифікації в Системі УкрСЕПРО. Крім того, наказом Держстандарту

України також були затверджені «Правила обов’язкової сертифікації засобів обчислюваль-

ної техніки» від 25.06.97 р. № 366.

Сертифікація електрообладнання в Україні здійснюється за показниками безпеки та електро-

магнітної сумісності (ЕМС) кількома сертифікаційними центрами: Державним випробувальним

центром електропобутових машин та приладів (ДВЦ ЕМП), Державним випробувальним

центром (ДВЦ) «МАГІС», Науково-технічним центром стандартизації та сертифікації електро-

нної техніки (НТЦ ССЕТ) «ЕЛСІ», м. Київ.

Під час здійснення сертифікації УКРСЕРТЕЛЕК застосовує передбачені Правилами

Схеми сертифікації електрообладнання та радіоапаратури (табл. 2.6.2).

Сертифікація з безпеки радіоелектронної апаратури здійснюється, зокрема, на відповід-

ність вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.006-87 «Безопасность аппаратуры злект-

ронной сетевой и сходных с ней устройств, предназначенных для бытового и аналогичного

общего применения. Общие требования и методы испытаний», Що є гармонізованим з відпові-

дним стандартом Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС 65). До речі, електропобутове

обладнання сертифікується за вимогами стандартів, що гармонізовані зі стандартами Міжнаро-

дної електротехнічної комісії серії ІЕС 335 (це Державний стандарт ГОСТ 27570 «Безопас-

ность бытовых и аналогичных электрических приборов. Общие требования и методы испыта-

ний» та стандартами цієї ж серії на конкретні види продукції ГОСТ 27570.1-ГОСТ 27570.44).

Розділ2

СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

213

Таблиця 2.6.2

Схеми сертифікації електрообладнання та радіоапаратури

Схема Зміст сертифікації

Термін дії

сертифіката

Первісні типові випробування зразків продукції та наступний

технічний нагляд за відповідністю сертифікованої продукції

шляхом проведення періодичних контрольних випробувань

зразків, вилучених у виробника (не більше двох перевірок на рік).

1р ік

Первісні типові випробування зразків продукції та передліцензійна

інспекція виробництва з наступним технічним наглядом за відповідністю

сертифікованої продукції шляхом періодичних контрольних

випробувань зразків, вилучених у виробника, та поточних періо(

дичних інспекцій виробництва (не більше двох перевірок на рік)

3р оки

АС

Первісні типові випробування зразків продукції та атестація

виробництва або сертифікація системи якості з наступним технічним

наглядом за відповідністю сертифікованої продукції шляхом проведення

періодичних контрольних випробувань зразків, вилучених у виробника,

та контрольних перевірок атестованого виробництва або

сертифікованої системи якості (не більше двох перевірок на рік)

Відповідає

терміну дії

атестата ви(

робництва або

сертифіката

системи якості

П Випробування партії продукції, що імпортується в Україну Партія товару

С Випробування кожної одиниці продукції (100% (випробування)

У зв’язку з новими публікаціями стандартів ІЕС серії 335 в Україні розпочато розроб-

ку, яку фінансує Держспоживстандарт України, нових нормативних документів ДСТУ

3135/ГОСТ 30345 на заміну ГОСТ 27570.

Введено в дію понад 20 державних стандартів України, що віддзеркалюють вимоги

до електропобутових машин та приладів.

Робота всіх електричних засобів більшою чи меншою мірою супроводжується різни-

ми електромагнітними випромінюваннями, які створюють перешкоди для інших технічних

засобів. І саме електромагнітні перешкоди є одним з показників стану навколишнього

середовища, бо, як відомо, ефір з точки зору передачі інформації хоч і невичерпний, але

обмежений ресурс. Тому проблема забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС), тоб-

то одночасного функціонування великої кількості радіоелектронних та електротехнічних

засобів на обмеженій території без створюваних ними перешкод стає найважливішою.

Вплив електромагнітного випромінювання стосується одночасно трьох важливих напрям-

ків діяльності людини в усіх індустріально розвинених країнах: охорони праці, безпеки

технічних засобів та захисту навколишнього середовища.

Враховуючи це, в країнах ЄС згідно з Директивою 49/33 ЄЕС від 01.01.92 жоден

технічний прилад не може бути реалізований на європейському ринку, якщо він не задо-

вольняє нормативи європейських або міжнародних стандартів у галузі електромагнітної

сумісності.

Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

214

Нині у більшості галузей техніки України вимога щодо ЕМС як у частині випромі-

нювання радіоперешкод, так і в частині перешкодозахищеності регламентується станда-

ртами та нормами, розробленими Державним комітетом з радіочастот колишнього

СРСР. Ці документи були розроблені в той період, коли в країні домінували інтереси

військових відомств, «залізної завіси», та, виходячи з даної ситуації, — у сфері телеко-

мунікацій (наприклад, наявність радіомовлення в діапазоні ЧМ 65,8-74 МГц тощо). Тому

дані документи не є повною мірою гармонізованими з європейськими та міжнародними

стандартами (ІЕС, CISPR та ЕN). Така ситуація зумовлює проблеми у визнанні результа-

тів випробувань у цій частині, і вона не може бути водночас змінена, бо для цього, по-

перше, необхідне удосконалення нормативної бази на основі гармонізації з відповідними

стандартами Комітету CISPR, по-друге, — прийняття відповідних рішень щодо окремих

ділянок частотного діапазону та його розподілу в Україні, який потребує певних витрат

на дослідження. Крім того, головним фактором є непідготовленість промисловості Укра-

їни до виконання вимог нових нормативних документів, і що не потребує значних кош-

тів на дооснащення як випробувальних лабораторій промислових підприємств, так і

сертифікаційних центрів. Наприклад, для дооснащення однієї лабораторії випробувань

побутового електрообладнання на вимоги ЕМС згідно з стандартами CISPR або ЕN не-

обхідно близько 2,5 млн доларів СЕІА.

Так, щорічно відмовляють в оформленні сертифікатів з причин встановленої шляхом

випробувань невідповідності зразків вимогам безпеки та електромагнітної сумісності при-

близно 20 % найменувань імпортованої продукції радіоелектронного профілю (Китай,

Тайвань, Малайзія, Сінгапур, Корея, В’єтнам тощо), до 15 % найменувань електропобуто-

вих приладів, понад 10 % каменувань комп’ютерної техніки і таке ін. Також слід відзначи-

ти, що понад 20 % заявникам центри відмовляють у проведенні сертифікації через відсут-

ність необхідної документації і маркування, порушення в оформленні товаросупровідних

документів тощо.

Основними невідповідностями під час випробувань є:

• невідповідність температурних режимів за умов несправності;

• недостатня електрична міцність Ізоляції;

• невідповідність шляхів витоку і необхідних повітряних проміжків;

• відсутність подвійної ізоляції для апаратів другого класу захисту;

• небезпека виникнення пожежі поблизу апарата за умов несправності;

• порушення електричної міцності ізоляції за умов несправності;

• перегрів вище допустимих норм частин апарату за умов несправності;

• застосування комплектуючих, які не відповідають вимогам стандарту (шнурів жив-

лення, штепсельних вилок, конденсаторів, трансформаторів тощо);

• можливість доступу до частин апарата, які знаходяться під небезпечною напругою;

• відсутність необхідних маркувань продукції;

• відсутність інформування споживачів щодо вимог безпеки користування в настано-

вах з експлуатації українською (російською) мовою;

• невідповідність стандартам та нормам, чинним в Україні у галузі електромагнітної

сумісності, в частині, випромінювання радіоперешкод та перешкодозахищеності від

впливу електромагнітних коливань.

Розділ2

СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

215

Серед такої продукції є вироби відомих фірм, зокрема «LG», «Fillips», «SUC», «Sony»

та деяких інших. Тільки за 1998 р. у ДВЦ ЗМП мали місце 40 негативних результатів ви-

пробувань імпортної продукції, що була виготовлена на підприємствах, які мають сертифі-

кати на систему якості відповідно до стандартів серії ISO 9000.

Досвід НТЦ ССЕТ «ЕЛСІ» з проведення робіт з сертифікації систем якості свідчить,

що наявність сертифікатів на систему якості, виданих у національних системах сертифіка-

ції інших країн світу, не обов’язково підтверджує високий рівень цієї системи. Так, на під-

приємствах Німеччини, Японії, Італії та Ізраїлю наші фахівці виявляли невідповідності

(які згодом виправлялися), хоч ці підприємства мали відповідні сертифікати від своїх наці-

ональних органів.

Визнання результатів оцінки відповідності можливе лише на підставі двосторонніх

угод з країнами-торговельними партнерами України, якщо вона повністю відповідає вимо-

гам Угоди про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі і Закону України

«Про зовнішньоекономічну діяльність». А це, у свою чергу, спрямовує Україну на само-

стійність, суверенітет та рівноправність у міжнародних відносинах, створює рівноправні

умови для вітчизняного виробника та імпортера.

Отже, існування в законодавстві ЄС положень щодо можливості експортування про-

дукції до третіх країн, яка не відповідає вимогам ЄС, ще раз підтверджує необхідність

проведення робіт з оцінки відповідності побутової радіо- і електротехніки, що надходить

на ринок України.

2.6.2. Сертифікація дорожніх транспортних засобів,

їх складових та приладдя

Сертифікація дорожніх транспортних засобів (ДТЗ) їх складових та прилад-

дя є обов’язковою вимогою в більшості держав світу. Крім національних систем сер-

тифікації діє Міжнародна система на основі Женевської Угоди 1958 р. Учасниками

Угоди є практично всі держави Європи. У 1987 р. до Женевської Угоди приєднався

СРСР, а після його розпаду — лише Росія стала правонаступницею СРСР у Женевсь-

кій Угоді.

Україна приєдналася до Женевської Угоди 1958 р., згідно із Законом України від

20.02.2000 р. №1 448-111 «Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних техні-

чних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які мо-

жуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови

взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з

поправками 1995 року», заявивши про намір застосовувати на своїй території Правила

ЄЕК ООН, що додаються до Женевської Угоди 1958 р. Всього таких Правил — 114. Вони

регламентують питання, які стосуються дорожніх транспортних засобів, предметів їхнього

обладнання та частин. З 2003 р. Мінтрансом і Держспоживстандартом України надано

чинності 85-ти Правилам ЄЕК ООН.

Дорожньо-транспортні засоби (ДТЗ) є об’єктами підвищеної небезпеки. За статис-

тичними даними в Україні кількість смертельних наслідків ДТП у 3–9 разів більша, ніж у

Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

216

країнах Європейської Спільноти і це за умови, що насиченість автомобілями в Україні в 5–10

разів менша, ніж у розвинених країнах. Тільки у 2007 р. кількість загиблих у ДТП в

Україні сягнула 9500 осіб. З розрахунку на 1 тис. автомобілів цей показник у 5 разів ви-

щий, ніж у Франції, та в 10 разів, ніж у Швеції. Важкість аварій на наших шляхах у 4–7

разів вища, ніж у країнах Європи. Тому держава не може залишатись осторонь у питан-

нях, які стосуються безпеки дорожнього руху, захисту довкілля та захисту прав спожи-

вача. Особливої уваги державних органів потребує дотримання вимог законодавства під

час робіт із підтвердження відповідності ДТЗ, а також під час надання транспортних ав-

томобільних послуг.

Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати вимогам нормативної і

конструкторської документації та мати маркування для їх ідентифікації.

Для реалізації робіт із сертифікації ДТЗ в Україні існує нормативна база, що

представлена законодавчими актами, державними та галузевими стандартами України,

а також міжнародними нормативно-правовими документами (Правила ЄЕК ООН, Ди-

рективи ЄС).

Прийняті в Україні закони стали законодавчою базою для введення в Україні обов’яз-

кової сертифікації ДТЗ з 1 січня 1996 р., їх складових та приладдя — з 1 липня 1996 р. Се-

ред таких законів:

• «Про захист прав споживачів» від 15.12.93 р. № 1023-ХП (в редакції від 01.12.2005 р.

№ 3161-IV);

• «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2695-ХІІ;

• «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. № 3353-ХІІ;

• «Про транспорт» від 10.11.94 р. № 232/94-ВР (в редакції від 09.02.2006 р. № 3421-IV);

• «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.98 р. № 113/98-ВР (в редакції

від 15.06.2004 р. № 1765-IV);

• «Про автомобільний транспорт» від 05.05.2001 р. № 2344-ІІІ (в редакції від

23.02.2006 р. № 3492-ІV);

• «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.05.2000 р. № 1644-ІІІ;

• «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. № 1955-IV;

• «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників назем-

них транспортних засобів» від 22.09.2005 р. № 2902-IV та ін.

Так, ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» допускає до участі у дорожньому ру-

сі ДТЗ, технічний стан і конструкція яких відповідають вимогам діючих в Україні правил,

нормативів і стандартів, що визначено.

Ст. 10 Закону України «Про транспорт» вказує, що «транспортні засоби повинні

відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати від-

повідний сертифікат».

Ст. 20 Закону України «Про автомобільний транспорт», визначаючи вимоги до транс-

портних засобів і частин до них, підкреслює, що конструкція та технічний стан транспорт-

них засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких

установлює Кабінет Міністрів України, та забезпечувати:

• безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи беруть участь у дорож-

ньому русі;

Розділ2

СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

217

• відповідність нормам стосовно викидів забруднювальних речовин, парникових газів,

електромагнітних завад, рівню шуму та інших чинників негативного впливу на люди-

ну та довкілля;

• запобігання пошкодженню транспортними засобами доріг та їх облаштування;

• ефективне використання енергетичних ресурсів, частин і експлуатаційних матеріалів;

• захист від незаконного використання транспортних засобів та запобігання пошко-

дженню вантажів;

• збереження властивостей безпеки від моменту виготовлення транспортного засобу до

його утилізації;

• відповідність іншим вимогам законодавства.

Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати вимогам нормативної і

конструкторської документації та мати маркування для їх ідентифікації.

Введення обов’язкової сертифікації ДТЗ та їх складових регламентують й інші нор-

мативні документи, а саме:

• «Правила обов’язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складо-

вих та приладдя», затверджені Наказом Державного комітету України по стан-

дартизації, метрології та сертифікації від 17.01.97 р. № 23 (в редакції від

25.01.2002 р. № 48);

• «Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних

машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моде-

лей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», затверджені Постановою Кабміну

України від 07.09.98 р. № 1388;

• «Про внесення змін до «Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції),

що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні», затверджені Постановою Кабмі-

ну України від 08.11.2000 № 1672;

• «Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та

повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними»,

затверджені Постановою Кабміну України від 24.12.2003 р. № 1989;

• «Порядок проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів»

від 09.07.2008 р. № 606;

• «Порядок надання суб’єктам господарювання повноважень на проведення перевірки

технічного стану колісних транспортних засобів під час державного технічного огля-

ду» від 09.07.2008 р. № 607;

• «Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспор-

ту України», затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 21.12.98

№ 527;

• «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з пере-

везення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування

(крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі)», затверджені

наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підпри-

ємництва та Міністерства транспорту і зв’язку України від 18.12.2003 р.

№ 136/985;

Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

218

• «Положення про порядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень

вантажів під митними печатками і пломбами із застосуванням книжки МДП», затвер-

джені Наказом Державного митного комітету України від 06.03.95 № 82;

• «Методика тварознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», за-

тверджені Наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна України від

24.11.2003 р. № 142/5/2092;

• «Правила роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами»,

затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції

України від 1812.95 р. № 168 (в редакції від 08.07.2003 р. № 174) тощо.

До структури Системи УкрСЕПРО входять такі органи сертифікації ДТЗ:

• Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут (Державтотра-

нсНДІпроект) — організаційно-методичний центр сертифікації ДТЗ (ОМЦ);

• Запорізький ЦСМ;

• Львівський ДНДІ «Система»;

• 38 випробувальних лабораторій.

Організаційно-методичний центр із сертифікації автотранспортних послуг — Держа-

втотрансНДІпроект — виконує функції щодо:

• розробки нормативно-методичної документації стосовно сертифікації автотранспортних

послуг;

• вивчення та поширення вітчизняного і зарубіжного досвіду із сертифікації автотранс-

портних послуг;

• організації розробки методичних документів щодо акредитації із сертифікації авто-

транспортних послуг;

• надання практичної допомоги органам із сертифікації автотранспортних послуг у під-

готовці їх до акредитації;

• участі в акредитації органів із сертифікації автотранспортних послуг;

• планування за дорученням Держспоживстандарту та Мінтрансзв’язку України робіт,

спрямованих на розвиток матеріальної і методичної бази органів із сертифікації авто-

транспортних послуг;

• узагальнення і подання до Держспоживстандарту та Мінтрансзв’язку України пропо-

зицій щодо розширення та перегляду номенклатури автотранспортних послуг, що

підлягають сертифікації.

Як вже було сказано, сертифікація ДТЗ в країнах Західної Європи виконується за

Правилами ЄЕК ООН або Директивами ЄС. Кожний з цих документів встановлює конк-

ретні технічні вимоги до ДТЗ за окремими властивостями (наприклад, шум, що створює

ДТЗ; гальмівна ефективність; викид забруднюючих речовин та ін.). Так, сертифікація

ДТЗ в Росії та Білорусі – здійснюється приблизно за сорока (залежно від категорії ДТЗ

Правилами ЄЕК ООН), а в Україні — за 6–9-ма. Використання невеликої кількості вимог

зумовлено об’єктивними причинами, а саме: необхідністю «м’якого» введення сертифі-

кації ДТЗ в Україні з врахуванням можливостей вітчизняного виробника. Обов’язкова

сертифікація ДТЗ в Україні виконується за такими технічними вимогами, які є найваж-

ливішими (рис. 2.6.4).

Розділ2

СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

219

Рис. 2.6.4.

Технічні вимоги, за якими сертифікуються ДТЗ в Україні

За роки дії системи сертифікації ДТЗ в Україні більшість провідних іноземних вироб-

ників ДТЗ (наприклад, Форд, Мерседес, Фольксваген, Вольво, Тойота, Нісан, Рено та ін.)

провели сертифікацію своєї продукції. Сертифікати відповідності терміном дії один рік,

видані, наприклад, органом з сертифікації ДТЗ (ДержавтотрансНДІпроект) 27 фірмам на

понад 200 типів ДТЗ. Слід зауважити, що зазначені сертифікати поширюються не на всю

продукцію фірми-заявника, а тільки на ті моделі та версії, на які були подані необхідні

документи.

Здійснено понад 2000 різних видів дорожніх та стендових випробувань приблизно

1500 ДТЗ, за результатами яких виявлено приблизно 7 % ДТЗ, що не відповідали вимо-

гам вітчизняних стандартів. Слід зазначити, що більшість негативних результатів ви-

пробувань було пов’язано з гальмівною системою і установкою засобів освітлення та

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ,

ЗА ЯКИМИ СЕРТИФІКУЮТЬСЯ ДТЗ

Гальмівні якості або системи

Установка засобів освітлення та світлової сигналізації

Вимоги до конструкції автобусів

Вимоги до ДТЗ малої місткості

Конструкція задніх захисних приладів

Зовнішні виступи легкових автомобілів

Безпечне скло

Викид забруднюючих речовин

Димність

Зовнішній шум

Внутрішній шум

Рівень радіоперешкод

Н. Г. Салухіна, О. М. Язвінська

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ

220

світлової сигналізації, тобто з системами, які, головним чином, впливають на безпеку

дорожнього руху.

Мають місце спроби ввезення та сертифікації автомобілів з «американською» світло-

технікою, яка за своїми параметрами не відповідає вимогам не тільки вітчизняних станда-

ртів, але й європейських.

Значну роботу виконано зі сертифікації запасних частин. Більш як 70 виробників

провели їх сертифікацію. Зокрема, такі визнані виробники, як Чернігівський завод «Авто

деталь», Полтавський та Краснодонський автоагрегатний заводи, Лисичанський завод

«Пролетар», ВАТ «Авто електроапаратура» (с.м.т. Сутиски Вінницької обл.), Житомирсь-

кий завод «Автозапчастина», Херсонський завод карданних валів та ін.

Серед відомих іноземних виробників запчастин слід відзначити фірми: BOSCH, СОЕ-

ТZЕ, ВОGE, LUK, ВОRBET — Німеччина; BRISK — Чехія; FRAM-FIAMM — Італія;

LUCAS, GH, UNIPART — Велика Британія; NGK — Японія; CHAMPION — Бельгія.

Проте, не всі проблеми сертифікації ДТЗ (їх складових) розв’язані в Україні. Пробле-

мою, наприклад, є те, що сертифікація сьогодні охоплює лише нові ДТЗ, які ввозяться

юридичними особами. Нормативна та випробувальна база галузі є неповною і потребує

удосконалення.

Однією з них є проблема невідповідності потужностей випробувальної бази в

Україні тим показникам, які вона демонструє. Найближчим часом для розв’язання цієї

проблеми буде затверджено «Тимчасову інструкцію щодо організації робіт з сертифі-

кації та випробувань у системі УкрСЕПРО дорожніх транспортних засобів, що були у

користуванні». У ній передбачено, що оформлення сертифікатів на автомобілі має про-

водитись виключно з розрахунку не більше 10 автомобілів на одного аудитора протя-

гом одного робочого дня. На сьогодні ця норма існує у вигляді рекомендації. Коли

вона стане обов’язковою, буде ліквідовано передумови для порушення правил обов’яз-

кової сертифікації. Крім того, заплановано перевірки органів з сертифікації та, за їхні-

ми результатами, проведення перепідготовки керівників, аудиторів та експертів з сер-

тифікації ДТЗ.

2.6.3. Сертифікація іграшок

Обов’язкова сертифікація іграшок в Україні введена з 1 липня 1994 р. Наказом Держ-

стандарту України «Про затвердження правил обов’язкової сертифікації дитячих іграшок»

від 30.06.93 № 95.

Вимоги цього стандарту гармонізовані з міжнародним стандартом — Директивою

88/378/ЄЕС про забезпечення безпеки дитячих іграшок від 03.05.88 р. Діючий стандарт

поширюється на іграшки, призначені для дітей віком до 14 років, і встановлює вимоги

безпеки і методи дослідження (рис. 2.6.5).

Обов’язкова сертифікація іграшок здійснюється на відповідність вимогам безпеки за ГОСТ

25779(90 «Игрушки. Общие требования безопасности и методы контроля»