Рядко О.Ю. Уроки музики. 1-4 класи

Подождите немного. Документ загружается.

^Рі'рр .Міг Г Р^М

ба- ра- ба- ни

під- хо-

пи- ли раз, два,

три, чо-

ти- ри!

Ліва, права, раз і два,

ритм чіткий, чіткі слова.

Де відвага, мужність, слава, —

марш крокує ліва, права.

Ли І -

и=

4 .

Раз, да

1 1

а, тр

^ —

« 2

«-та та- т

а!

Рг

із, Два,

1=^=

ті

я'

та- та.

Раз, два, гра- та

та і раз, два, раз!

VI. Слухання музики. Розпочинаю бесідою про колискову пісню. «Ой

ходить сон» - це пісня колискова.

— Хто знає, чому пісня називається колисковою?

—

Бо це

пісня біля колиски. Мама дитину заколисує

співає,

щоб

та швидше

заснула.

— Яка за характером має бути колискова?

— Ось послухайте (звучить пісня) і визначте характер пісні.

— Хто виконує пісню?

— У якому характері прозвучала колискова? (Відповіді учнів).

— Колискові пісні — народні, вони побуїують в народі й передаються з

покоління в покоління, від батьків — дітям, від дітей — онукам. Колиски

колись дівчаткам робили з калини, щоб

були

красиві, а хлопчикам — з дуба,

щоб були сильні та здорові.

—

А яку колискову співала вам мати? (Діти наспівують).

—А

хто

такі «Сон»

«Дрімота»? Як

ви

розумієте

ці

слова?

(Відповіді дітей.)

(Повторне

слухання пісні.)

VII. Підсумок уроку.

— Яку поспівку вивчили?

— Яку колискову прослухали?

VIII. Домашнє завдання.

Підготувати колискову і вміти заспівати ту, яку співала дитині мама.

Урок 5

Тема уроку: Пульс пісні, поспівка «У школу». Виконання пісні

«Печу, печу хлібчик». Слухання музики український

народний танець «Гопак».

Мета уроку: закріпити з дітьми поняття «пульс» в музиці та навчити

визначати сильну долю; розвивати почуття ритму,

виконуючи поспівку; виховувати інтерес до української

музики та вміти висловлювати свою думку про

почуту музику.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: баян, магнітофон і фонограма, ілюстрації та унаочнення.

Література: збірка «Пісні-поспівки».

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

; ілл

ф—•

Ля, ля, ля,

ля, ля, ля— ось і га-сень- ка мо- я.

і~3 і

Тра-

та-

та,

тра- та-

та.

III. Пояснення нового матеріалу.

— Всі ви, діти, помітили, що копи співаєте, то відчуваєте рівномірну

пульсацію: раз - два, раз - два. Така пульсація є в кожній пісні.

— А чи чули, як іде годинник? Тік - так, тік - так

—-

також рівномірно.

У музиці рівномірна пульсація називається пульсом.

— Зараз ми вивчимо з вами поспівку «У школу» (співаю).

Поспівка "У школу"

Нам не- ма ще се- ми, ми до шко- ли при-йпши,

На схо-дин- ку зі-

йдеш

дру-гий клас пе- ре- йдеш

— Тепер разом зі мною поспіваємо цю поспівку на одному звукові.

Добре?

— А зараз будемо співати і плескати ось так (плескаю на сильну долю

і співаю).

— Повторимо всі разом, відбиваючи пульс.

— А яку пісню ми вчили минулого уроку?

Повторимо пісню «Печу, печу хлібник» і так само про плескаємо пульс цієї

пісеньки (діти повторюють за мною).

— Хто хоче доконати сам пісню з про плеску ванням? (Відповіді учнів).

IV. Музично-ритмічні рухи.

Гоп - гоп, гопака,

наша музика така,

раз - присіли, два - підскок,

бо танцюєм «Гопачок».

(повторити з дітьми кілька разів)

(діти

роблять «колупалочку»)

(розвели руки в боки)

(обертаються навколо себе)

V. Слухання музики. Розпочинаю бесідою.

— Український народний танець «Гопак» (показую дітям ілюстрацію

народного танцю) на Україні танцюють давно.

— Подивіться всі на малюнок.

— Кого ви бачите?

— По чому ви впізнали, що це український танець?

— Так, червоні шаровари, вишиті сорочки. Бачите, як високо підскочив

один танцюрист?

— Як цей танець називається?

— Правильно, «Гопак». А називається він так, бо походить від слова «гоп».

Колись його танцювали лише хлопці, для танцю характерні високі підскоки,

перекиди. Коли хлопці підскакували, то викрикували «гоп».

От тому танець називається «Гопак». Зараз ви його послухаєте і визначите

характер, швидкість виконання (діти слухають).

— Хто чує знайомі інструменти, може імітувати гру на них.

(Після прослуховування діти дають відповіді на поставлені запитання).

VI. Підсумок уроку.

— Що ми сьогодні вивчали на уроці?

— Що таке пульс у музиці?

— Як називається пісенька?

— Чим сподобався вам танець «Гопак»?

Урок 6

Тема уроку: довгі та короткі звуки, спів поспівки «Гоп, гоп». Розучування

пісні «Веселі гуси» українська народна. Слухання: В.Косенко

«Дощик».

Мета уроку: навчити дітей розрізняти довгі та короткі звуки в музиці;

характеризувати почутий музичний твір; розвивати музично-

ритмічний слух; виховувати любов до української народної

пісні та творів українських композиторів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: музичні інструменти, портрет композитора, лото із

тривалостями звуків.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

— А зараз виконаємо з вами таку поспівку.

Гоп, гоп, гу-ту-ту, вари кашку круту,

підпивай молочка, погодуй козачка.

(Виконую поспівку на звуках соль та мі, а потім діти повторюють з

учителем).

— Ви, діти, помітили, що в поспівці звуки не однакові за довготою.

Одні виконуються швидше, а інші витримуються довше.

Довгі звуки позначимо: і і, а короткі: •.

— Візьміть лото, яке лежить на парті, ось з такими карточками, і викладемо

поспівку. (Дітям роздаю

довгі

і короткі

прямокутники,

з яких

вони викладають

ритмічний малюнок).

ІП. Розучування пісні починаю з бесіди:

— Сьогодні на уроці ми вивчимо українську народну пісню «Веселі гуси».

Послухайте її і скажіть, чому так названа пісня. Та спочатку відгадайте

загадку:

У воді купається —

сухим запишається.

(Гусак)

(Здійснюю художній показ пісні.)

Веселі гуси

Українська народна пісня

Швидко, весело л

ч—

М =р

-А-

V—

=і

і=!

іф 4 ^

3—

Ін

—л

•—У

В на-

шо- ї ба- бу- сі ой ве- се- лі гу- си:

о-дин сі- рий, дру-гай бі-лий, ой ве- се- лі- гу- си.

— То чому ж веселі гуси?

— Який характер мелодії?

— Чиї були гуси?

— Чи любила їх бабуся?

Розучування пісні проводжу по фразах, звертаючи увагу

на

правильну дикцію,

чистоту інтонування на крайніх звуках фрази.

VI. Музично-ритмічні рухи.

Ми співали, ми втомились

Ми спі- ва- ли, ми тру-ди- лись, і всі тро-шеч-ки сто-ми-лись.

^Ш^Шр ^рррр

Бу- де- мо від -по- чи- ва- та і як зай-чи -ки стри-

ба-

ти.

^ ІМ .М ^ І

Як вед- ме- дик —

ту

по- ті- та, і як дят-лик сту- хо-

ті-

та.

І.М.М.М,! І

Як ли- сич- ка ти- хо йти — ось і від- по- чи- ли ми.

V. Слухання музики розпочинаю з бесіди:

— Сьогодні на уроці ми послухаємо п'єсу українського композитора

Віктора

Косенка.

Ще

замолоду,

композитору часто доводилося виступати перед

дітьми, тому він вирішив написати збірку для дітей

«21 дитяча п'єса для фортепіано». Кожна п'єса — ніби невеличка картина.

— Ось зараз послухайте одну із них. Можливо назвете або впізнаєте, що

композитор змалював у

ній.

(Діти слухають п

'ссу «Дощик»,

висловлюють свої

думки про почуте).

— Так, ця п'єса називається «Дощнк»

— Який, на вашу думку, падав дошик: теплий весняний чи холодний

осінній?

— Як звучить музика? Легко, у швидкому темпі, на високих звуках, ніби

падають дощові краплини, а потім зливаються у дзвінкі струмочки.

— Послухайте п'єсу ще раз і визначте, яка частина повторюється двічі. Коли

почуєте повторення — піднесіть руку.

VI. Підсумок уроку.

—-

Які звуки є за довжиною?

— Яку пісню вивчили?

— Який твір слухали?

Урок 7

Тема уроку: високі та низькі звуки. Виконання української народної

пісні «Веселі гуси». Слухання музики

Л.

Бетховен «Екосез».

Мета уроку: навчити дітей розрізняти на слух високі та низькі звуки та

впізнавати їх у вивченій пісні; розвивати музично-ритмічний

слух, вокально-хорові навички; виховувати інтерес до

музики.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: музичні інструменти, фонозапис, унаочнення, портрет

композитора Л. ван Бетховена.

Література: збірка «Дитячі українські народні пісеньки».

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

П. Розспівування.

Спів поспівки «Гоп, гоп», на якій закріплюю та повторюю поняття довгих

та коротких звуків.

— А сьогодні ми з вами, діти, ознайомимось з іншими звуками. Я вам зараз

заграю на сопілці, а потім на фортепіано (низькі звуки).

— Чим ці звуки відрізняються?

— Чи можна порівняти звуки сопілки зі співом пташки?

— Так, ці звуки ми називаємо високими.

— А низькі звуки — це ті, які звучать грубо. Чули, мабуть, як ведмідь реве?

— Отже, крім довгих і коротких звуків в музиці є ше високі та низькі.

Тож

повторимо

закріпимо українську народну пісню «Веселі гуси»

визначимо

в ній найнижчий і найвищий звуки, показуючи рухом руки.

(Діти співають пісню на всіх куплетах, показуючи високий звук рухом руки

вгору).

ІП. Музично-ритмічні рухи.

— А зараз виконаємо пісню, інсценізуючи і показуючи настрій бабусі,

«рухи гусей».

IV. Слухання музики розпочинаю з бесіди.

— Сьогодні ми послухаємо танець «Екосез» Людвіга ван Бетховена.

Видатний німецький композитор відомий своєю творчістю уже кілька століть.

Його музика насичена, красива, її люблять слухати

усі.

Тож послухайте танець

«Екосез» і скажіть, який у нього характер.

— Хто виконує цей танець?

— Чи сподобався він вам?

V. Підсумок уроку.

Урок 8

спів поспівки «Різні звуки». Гра «Високо - низько».

Розучування української народної пісні «Ходить гарбуз по

городу». Слухання. «Осінній дощик» М. Парцхаладзе.

вчити дітей правильно формувати звуки, розрізняти на слух

високі та низькі звуки; розвивати вокально-хорові

навички та музично-ритмічний слух; виховувати інтерес

до музики, українського фольклору.

комбінований.

музичні інструменти, ілюстрації, магнітофон, фонозапис.

українська народна казка «Ходить гарбуз по городу»,

«Музика.

клас».

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування. Вправа для розвитку дикції та артикуляції.

До, до, ду, до, де, ді— тах роз-спі- ву-- кль-ся всі.

Гу, гу. гу, гу, гу, гу, гу- де хо- мар на лу- гу.

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

Література:

III. Актуалізація опорних знань.

— Які звуки ми з вами уже знаємо?

— Довгі і короткі, високі та низькі.

— Давайте заспіваємо разом зі мною пісеньку «Високі та низькі звуки».

Високі та низькі звуки

•

9 Я

Зву- ки зов- сім не ігрос- ті — то ви- со- кі,

•0 0

ТО НИЗЬ- КІ.

Хо- чеш зяб- ли- ком лі- та- ти,

тре-

ба ви- со- ко спі- ва- ти. А вед- ме- дем

П Л 'Л

д. ^ ^ З3 ^ 0

за - гу- деш, то низь- кий ти звук візь- меш.

— А тепер пограємо в гру «Високо-низько».

Мета гри: вчити дітей визначати на слух звуки високі та низькі.

Ігровий матеріал: сигнальні картки червоного і зеленого кольору.

Хід гри: діти сидять і слухають музичні уривки. Коли мелодія

звучить на високих звуках, то діти підносять червоні

картки, а шли на низьких —зеленого кольору.

IV. Розучування пісні.

1. Починаю з бесіди:

— Сьогодні на уроці ми маємо вивчити українську народну пісню «Ходить

гарбуз по городу».