Пірен М.І. Конфліктологія: Підручник

Подождите немного. Документ загружается.

• уникайте необдуманих відповідей, записуйте запитання, щоб виг-

рати час;

• розуміючи, що репліка має провокаційний характер, заспокойте-

ся, примусьте себе полічити до десяти і дайте осмислену відпо-

відь;

• відповідайте стисло;

• не давайте можливості “причепам” повернути вас знову до вже

обговореного, зауважте, що зазначену проблему можна обгово-

рити в індивідуальному порядку;

• будьте уважні до реплік;

• дуже обережно добирайте фрази для відповідей;

• якщо довкола галас, то можна сказати: ”Я була б дуже щаслива,

якби могла почути вас!”. Але …;

• якщо ви відчули, що в когось є прагнення негативно вплинути на

аудиторію, то можна сказати: “Вважаю, що кожен гідний сказати

своє слово!”;

• якщо звинувачення спрямовані на вашу адресу, кажіть, що для роз-

в’язання цієї проблеми є чимало шляхів, тому все осягнути важко;

• коли в залі відсутня тиша, можна кинути ремарку чи репліку:

“ ...такий шум заважає мені сказати вам основне ...”.

У такій ситуації бажано говорити рішуче й зрозуміло, зберігаючи

самоконтроль.

Така поведінка на 70 % вивищить вас над “зловмисниками”.

Нарада та її підготовка

Кожна людина в житті повинна

навчитися рахувати

гроші й дорожити часом.

Народна мудрість

Нарада потрібна задля пошуку ідей та шляхів вирішення проблем

під час контактів із зацікавленими особами. Проте у світі поширена

думка, що нарада — чи не найдорожчий вид управлінської діяльнос-

ті (багато учасників і значні втрати робочого часу). Водночас багато

людей отримують інформацію і можуть дати свою оцінку пробле-

мам, які розглядаються.

У сфері управлінської культури розрізняють проблемні, інструк-

тивні, оперативні наради.

191

Готуючи нараду, необхідно визначити порядок денний і заздале-

гідь розіслати його її учасникам. Неетично запрошувати на нараду

по телефону і “на цю ж хвилину”. Адже кожен управлінець, особис-

тість розподіляє свій час і теж має нести відповідальність за виконан-

ня вчасно запланованої справи. Нарада — праця колективної думки

і не бажано розпорошувати її через дрібниці. Аби не гаяти часу

даремно, керівники практикують на відповідно відведений час за-

прошувати підлеглих у їхніх службових справах, а вирішивши, від-

пускають їх на робоче місце.

Нарада має тривати близько 45 хвилин. Психологи вважають, що

фізіологічна втома при спільній праці настає через годину. Тому

довготривалі наради неефективні, бо в такому разі приймаються рі-

шення будь-які, аби тільки швидше закінчилася нарада.

Приміщення має бути прохолодним, без телефонів, у ньому по-

винна бути належна вентиляція, свіже повітря, щоб учасники наради

працювали якомога продуктивніше.

Бажано попередньо підготувати проект рішення наради. Голо-

вою зборів доцільно обирати авторитетну людину, що знає справу.

На нараду запрошувати тих, хто може висловити корисну для справи

думку.

Виступаючих на нараді бажано готувати наперед, а також проду-

мувати пропозиції щодо розв’язуваних проблем, готувати наперед і

враховувати суттєві думки під час виступів.

На зборах бажано дотримуватися чіткого регламенту (3–5–10

хвилин).

Доповідь має бути стислою, інформаційно-проблемною, без при-

нижень окремих людей, але з певними зауваженнями та відзначен-

ням окремих осіб, робота яких заслуговує на увагу. Бажано, щоб

виступали люди різного статусу, тоді нарада буде ефективною і ціка-

вою для вивчення громадської думки.

На наради слід виносити крім проблем організації і проблеми

співробітників, які працюють в установі, фірмі. Цікаво, наприклад,

що для японського підприємця досить важливо вкладати гроші на

потреби персоналу, а в нас, як не прикро, не завжди виплачують за-

робітну платню тим, хто працює. Тому японцеві фірма — “велика

сім’я”, і тому він, розповідаючи про себе, спочатку називає фірму,

посаду, а потім своє ім’я. Є резон над цим задуматися керівникам і

нашим управлінцям.

192

Цінувати час — важлива риса управлінця

Кожна раціонально використана хвилина —

ваш здобуток на все життя.

Народна мудрість

Скільки жити — Господь відміряв кожному. Через те людина,

зокрема управлінець, має усвідомити, що чим більше добрих справ

зробить він, тим ефективнішими будуть його управлінські рішення,

тим кращим стане наше буття.

Якщо ви запитаєте себе, як закінчили черговий рік, то навряд чи

зможете дати конкретну відповідь. Проте є потреба досить серйозно

рахуватися з часом. Проаналізувавши, як і на що його витрачено,

можна побачити, що кожний з нас чомусь марнував час. А важливо

використовувати його раціонально. Для цього рекомендуємо:

1. Використовуйте час тільки на розв’язання найпотрібніших і най-

цікавіших проблем.

2. Розподіляйте час таким чином, щоб його вистачало для справ і

відпочинку.

3. Не потрібно підганяти час. Не прагніть витиснути з нього більше,

ніж це можливо, бо виснаження організму забере потім у вас

більше енергії, часу.

4. Якщо для вирішення справи маєте багато часу, то використайте

зекономлений час з користю для справ і сім’ї.

5. Уникайте неорганізованих людей, що відбирають у вас час або

хочуть виграти його для власних інтересів.

6. Намагайтеся спростити буденні справи, аби мати час для пізнан-

ня навколишнього світу.

7. Не відкладайте роботу, а виконуйте її одразу.

8. Ніколи не говоріть, що не варто чогось починати, бо мало часу:

час дасть відповіді й зробить своє.

9. Бажано планувати свій час на день, тиждень, місяць, рік, а потім

робити самоаналіз: чим збагатилися і як розпорядилися часом.

193

11.5. Переконання як чинник майстерності

управлінця

Остерігайтесь того,

хто знає відповідь швидше,

ніж зрозуміє запитання.

С. Манаско

Управління — це робота з людьми, яка немислима без цілеспря-

мованої переконливої дії. Що означає “переконати” людину на ви-

конання справи? Переконати — це означає спонукати людей на до-

сягнення поставленої мети словом, справою, своїм прикладом, ціле-

спрямованою організацією. Щоб переконати людей, намагайтесь

дивитися на речі очима цих людей. Спілкування з аудиторією має

бути ефективним. Інакше її не переконаєш чинити так, а не інакше.

Поради:

• Талановитий управлінець, керівник може домагатися від орди-

нарних працівників екстраординарних результатів.

• Прагніть дати повну інформацію слухачам.

• Повідомлення мають бути простими й зрозумілими.

• Не перебільшуйте складність проблеми, яку належить розв’язати.

• Робіть повідомлення цікаво, не допускайте буденності й стандартів.

• Не шкодуйте часу для з’ясування проблемних питань.

• Будьте коректним, чітким, переконливим, делікатним у взаєминах.

• Будьте переконані в тій справі, до якої спонукаєте інших.

• Не залишайте без аналізу жодного випадку невдачі або промаху.

• Керуйтесь у праці трьома “не”: не розпорошуйтеся на дрібниці;

не розгублюйтеся; не піддавайтеся стресові.

• Пам’ятайте, що людину можна прогнівити не лише словом, а й

мімікою, жестами, недоброзичливим поглядом.

• Прагніть справляти приємне враження на присутніх.

194

11.6. Тест “Чи вмієте ви вести ділову бесіду?”

(для самоконтролю)

Дайте відповідь “так” (+) або “ні” (–) на запитання.

1. Чи задовольняє вас реакція людей, з якими ви зустрічаєтесь уперше?

2. Чи маєте звичку закінчувати фрази, які розпочав ваш співроз-

мовник, оскільки він говорить дуже повільно?

3. Досить часто нарікаєте, що не дають усього необхідного для то-

го, аби успішно закінчити доручену роботу?

4. Коли критикують думку, яку ви поділяєте, або колектив, у якому

працюєте, то чи заперечуєте ви або ж чи виникає у вас подібне

бажання?

5. Чи можете передбачити, чим займатиметеся в найближчі шість

місяців?

6. Коли потрапляєте в товариство, де присутні незнайомі вам люди,

то чи намагаєтеся приховати свою власну думку з обговорюваних

питань.

7. Чи вважаєте, що в будь-яких переговорах завжди хтось стає пе-

реможцем, а хтось обов’язково програє?

8. Чи говорять про вас, що ви вперті й твердолобі?

9. Чи вважаєте, що на переговорах завжди треба вимагати вдвічі

більше за те, що ви хочете отримати в остаточному підсумку?

10. Чи важко вам приховувати свій поганий настрій?

11. Чи вважаєте за потрібне заперечити з усіх пунктів тому, хто вис-

ловив протилежну думку?

12. Чи приємно вам часто змінювати вид діяльності?

13. Чи зайняли ви ту посаду, про яку мріяли?

14. Чи вважаєте допустимим користуватися слабкостями інших за-

ради досягнення своєї мети?

15. Чи переконані, що можете легко знайти аргументи, здатні легко

переконати інших у вашій правоті?

16. Чи старанно готуєтеся до зустрічей і нарад, у яких вам потрібно

взяти участь?

Контроль

Запишіть собі по одному балу за кожну відповідь, що збіглася з

наведеними нижче відповідями:

1 — ні; 2 — ні; 3 — ні; 4 — ні; 5 — так; 6 — ні; 7 — ні; 8 — так;

9 — ні; 10 — так; 11 — ні; 12 — так; 13 — ні; 14 — ні; 15 — ні; 16 — ні.

Порада: максимально залучайте творчий потенціал колективу!

195

196

Для досягнення поставленої перед колективом мети управлінець,

керівник колективу мусить докласти зусиль, аби максимально вико-

ристати творчий потенціал колективу. Для цього бажано:

• Пропонувати співробітникам роботу, сприятливу для їхнього ді-

лового спілкування.

• Проводити збори, на яких радитися у справах відділу, колективу.

• Зберігати неформальні групи в колективі.

• Створювати умови для соціальної активності працівників.

• Пропонувати співробітникам більш творчу, змістовнішу роботу.

• Забезпечувати зворотний зв’язок відповідно з досягнутими ре-

зультатами.

• Оцінювати й заохочувати всі позитивні напрацювання кожного

співробітника.

• Залучати підлеглих до вироблення рішень з тих чи інших проблем.

• Делегувати підлеглим частину своїх прав і повноважень.

• Забезпечувати просування по службі ініціативних підлеглих.

• Організувати постійну підготовку та перепідготовку професійної

компетентності службовців.

• Давати співробітникам роботу, яка потребувала б від них повної

самовіддачі й відповідальності.

• Постійно розвивати у співробітників зацікавленість до творчості

та інновацій.

• Дати можливість відкрито висловлювати думки й критику.

Контрольні питання

1. Що ви розумієте під поняттям “спілкування”?

2. Що потрібно робити, аби створити приємне враження на людей

під час спілкування?

3. Які вправи можна використовувати, щоб навчитися безконфлік-

тному спілкуванню?

4. Перерахуйте правила ведення діалогу.

5. Назвіть кілька прислів’їв, які можна використати під час спілку-

вання.

6. Що слід враховувати, виступаючи перед негативно налаштова-

ною аудиторією?

7. Які причини можуть викликати конфлікт у процесі спілкування?

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Биркенбиль М. Молитовник для шефа. — М., 1993.

2. Бороздина Г. В. Психология делового общения. — М., 1998.

3. Бройнинг Г. Руководство по ведению переговоров. — М., 1996.

4. Вечер Л. С. Секреты делового общения. — Минск, 1996.

5. Государственная служба: культура поведения и деловой этики. —

М., 1999.

6. Гримак Л. П. Общение с собой. — М., 1991.

7. Дональдсон М. Н. Умение вести переговоры. Для чайников. —

М., 1998.

8. Зазыкин В. Г. Основы психологии проницательности. — М.,

1997.

9. Кан-Калик В. А. Грамматика общения. — М., 1995.

10. Каррас Ч. Л. Искусство ведения переговоров. — М., 1997.

11. Конецкая В. П. Социология коммуникации. — М., 1997.

12. Обозов Н. Н., Щёкин Г. В. Психология работы с людьми: Учеб.

пособие. — 5-е изд., стереотип. — К., 1999.

13. Панасюк А. Ю. Управленческое общение: Практические советы. —

М., 1990.

14. Сулимова П. С. Социальная работа и конструктивное решение

конфликтов. — М., 1996.

15. Чмут Т. К. Культура спілкування. Навч. посіб. — Хмельниць-

кий, 1996.

16. Юнг К. Психологические типы. — М., 1996.

197

198

ПІСЛЯСЛОВО

Теоретико-практичне осмислення конфлікту — фундаментальна

складова нової науки конфліктології, базова система знань про діаг-

ностику, профілактику і корекцію конфліктів, про психологічні ме-

тоди аналізу та регулювання конфліктів. Таке розуміння конфлікто-

логічної парадигми є вельми важливим для фахівців, які працюють у

системі “людина — людина” (психологи, політологи, менеджери, пе-

дагоги, лікарі, соціальні працівники та ін.).

Конфлікти — неминучі, і тому треба знати, як запобігати їх дес-

труктивності, як поводитись у конфліктній взаємодії, зрозуміти, як

не дати конфліктам розвиватися.

Знання про конфліктогени, власне конфлікти, особливості без-

конфліктного спілкування та поведінку індивідів у конфлікті допо-

можуть налагодити продуктивні міжособистісні взаємини, полег-

шать орієнтацію індивідів на взаємний виграш у реалізації життєвих

цілей, у конструюванні ділових стосунків, збереженні психічного та

фізичного здоров’я особистості, нації, народу.

ХХІ століття явило зміни в усіх сферах світосприйняття й світо-

творчості. Ці зміни здійснюються і надалі здійснюватимуться проб-

лемно, конфліктно. Змінюються людські проблеми, міняються наші

уявлення про них. Більшість проблем будуть пов’язані з психологією

людини, яка осмислюватиме світ по-новому, з висоти того позитиву

й негативу, до якого прийшла цивілізація.

Сучасні конфлікти матимуть переважно культурні відмінності,

які будуть пов’язані з соціально-етнічними, релігійними, гендерни-

ми, політико-владними та морально-етичними чинниками. Нині

найбільше непокоїть бездуховність, зневажання гідності людини, не-

рівність, повернення до нової форми рабства. Саме ці грані життє-

творчості потрібно оберігати через любов, повагу до людини, до

природи, до всього живого.

У ХХ столітті ми втрачали людину, спустошували її духовний

світ, на догоду технічним винаходам не шанували нашу “земну осе-

лю”, що негативно, конфліктно вплинуло на цивілізацію і саму лю-

дину. То ж нехай нам таланить усім з ласки Божої йти по життю світ-

лими стежинами, з гуманними вчинками, з любов’ю до людей через

добро та високу духовність.

199

ТЕКСТИ

1. Світоглядні основи української національної

ідеї і сьогодення

Один у другого питаєм:

Нащо нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла?

Нащо живем? Чого бажаєм?

І не дознавшись, умираєм,

І покидаємо діла.

Т. Шевченко

На нинішньому етапі розвитку українського суспільства важли-

вим є пошук вихідних позицій, що сприятимуть такій науковій роз-

робці української національної ідеї, яка ввібрала б основні думки

щодо державотворення, явлені партіями, громадськими організація-

ми на теренах українського геополітичного простору. З нашої точки

зору такою стратегічною парадигмою може бути суспільна інтегра-

тивна ідеологія як світоглядна база для людських взаємин, етики, що

пануватиме в громадянському суспільстві, до якого Україна прагне

в наш час.

По-перше, основою для розв’язання цієї проблеми стане той іде-

ал, у який вірить народ, — демократична держава. По-друге, ста-

влення народу до ідеалу через його здійснення, по-третє, прагнення

злагоди в українському суспільстві. Якщо проаналізувати теперіш-

ній стан українського суспільства, то суспільні процеси розвивають-

ся саме в цьому напрямку. Основою успішності й прогресу в дер-

жавотворенні має бути цивілізована національна ідея, яка повинна

200