136
Прогони працюють як балки за розрізною або нерозрізною
схемою. Їх розраховують на дію постійних (власна вага всіх
елементів покрівлі) та тимчасових (атмосферні впливи,
технологічне обладнання) навантажень. Сумісна дія цих
навантажень відноситься до основного сполучення і розрахунок
ведеться з урахуванням відповідних коефіцієнтів, установлених
нормами проектування [5]. У разі наявності вітрового відсосу
(негативного тиску вітру) необхідно виконати перевірку на цей вид
навантаження.
Прогони, що закріплюються до вузлів поперечної в’язевої
ферми покриття (див. п. 1.4) одночасно відіграють роль в’язевих
розпорок, сприймаючи поздовжні зусилля, що виникають
від дії горизонтальних навантажень, прикладених вздовж будівлі
(див. п. 1.9).
Жорсткість прогонів перевіряється під дією нормативних
навантажень. Відносний розрахунковий прогин обмежується
граничним значенням 1/250.
Як правило, прольот прогонів не перевищує 12 м. Тип і форма
прогонів обирається за економічними міркуваннями, пов’язаними з
технологічними можливостями виготовлення, наявністю і вартістю
вихідних матеріалів, трудомісткістю виготовлення, типом
огороджуючих конструкцій тощо. За формою прогони бувають
суцільними (з холодногнутих або гарячекатаних профілів) та
наскрізними.
4.2. Суцільні прогони
Основними типами перерізів прогонів з гарячекатаних
профілів є швелери за ГОСТ 8240 та двотаври за ГОСТ 8239
(рис. 4.1, а).
Для виготовлення прогонів з холодногнутих профілів
використовуються гнуті швелери за ГОСТ 8278, С-подібні
рівнополичкові гнуті профілі за ГОСТ 8282, зетові (ГОСТ 13229) та
коритоподібні (ДСТУ 2252-93) профілі (рис. 4.1, б). Крім того, в
Україні представлений ряд холодногнутих профілів, які
постачаються, в основному, країнами Європи за європейськими
(EN 10204), німецькими (DIN 50049) та іншими нормативними
документами (рис. 4.1, в).