Пепа Т.В., Федорова В.О., Кондрашихін А.Б. Управління фінансовою санацією підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

161

легіальній основі. На етапі узгодження рішень стосовно банкрута суб'єкти

виконують управлінські функції.

Найменування нормативного акту

Загальне законо-

давство

Спеціальне за-

конодавство

Конституція України

Закони, Укази Президента України

Документи Уряду ………

Нормативи місцевих органів влади

Судова практика

. . . . . . . . . . . . . . . .

Інші нормативні документи

Внутрішні документи суб’єкта

Рис.10.2. Ієрархія нормативно-правових актів для порівняльного аналі-

зу і пошуку управлінського рішення в питаннях фінансової санації

Нормативні документи наділяють кожного суб'єкта певними повно-

важеннями у відносинах фінансової санації. Згідно з повноваженнями

суб'єктів управління виокремлюється прямий чи опосередкований вплив

на відносини фінансової санації.

Отже, до суб'єктів управління в такому випадку належать:

- учасники господарської діяльності – підприємство-боржник, інвес-

тори, професійні учасники (арбітражний керуючий, оцінювач, ауди-

тор тощо) – суб’єкти впливу прямого типу;

- державні та контролюючі органи, органи законодавчої та судової вла-

ди;

- громадські, правозахисні й інші організації, наділені повноваження-

ми щодо банкрута – суб'єкти впливу опосередкованого типу;

- наукові організації, установи, колективи, що досліджують фінансову

санацію та банкрутство підприємств – суб’єкти відносин особливого

типу.

Сукупність цілей, функцій та методів впливу, діапазон застосовува-

них повноважень суб'єкта відносин фінансової санації визначається згід-

но з завданням управління (рис.10.3).

В масштабі національного господарства простежується диференці-

ація перерахованих властивостей суб'єктів відносин, зокрема за вибо-

ром об'єкта управління в заданому регіоні, а також координація завдань

управління в межах регіону (рис.10.4).

162

Завдання управління фінансовою санацією

лі управління

Функції управління

Вибір об’єкта

управління

Вибір методів

впл

ву

СУ

Рис. 10.3. Схема реалізації завдання управління стосовно банкрута

СУ - суб'єкт управління у відносинах фінансової санації

Завдання управління

Диференціація

властивостей суб?єкта

Вибір регіона

управління

Вибір об’єкта управління

Координація завдань

управління в регіоні

СУ

Рис. 10.4. Схема реалізації завдання управління фінансовою санацією в

регіональному господарському комплексі

163

Виходячи з поставленої задачі управління, регіональний учасник

відносин фінансової санації формулює власні пропозиції щодо об'єкта

управління і вступає у взаємодію з об'єктом управління, а також іншими

учасниками відносин фінансової санації. Тим самим пропонується ви-

дозмінена структура відносин, яка відрізняється від вже запропонованої

чи сформованої моделі як сукупності відносин навколо підприємства-

банкрута (вектор впливу

). Схематично така пропозиція може бути

відображена зміною пропорцій секторів різних груп відносин фінансової

санації (рис.10.5).

Рис. 10.5. Схема деформації відносин фінансової санації після пропози-

ції нових вимог (вектор впливу

)

структура системи відносин до деформації

змінена структура системи відносин після деформації

Згідно умов здійснення господарської діяльності така пропозиція

вимагає від інших суб'єктів додаткових дій з узгодження пропозиції до

власних вимог. Але насамперед можливий сценарій необхідно узгодити

до вимог нормативно-правових актів та завдань управління, що висува-

ються головними суб'єктами фінансової санації підприємства-банкрута.

164

Для застосування управлінських заходів з боку одного з суб'єктів по-

трібні не тільки фінансово-економічні вимоги стосовно банкрута чи його

майна. Най важливим у сучасних умовах виявляються вміння управляти

складними стосунками, вирішувати багатофакторні завдання управлін-

ня, дотримуватися вимог та узгоджень, що були зроблені раніше. Це на-

дає процесу управління фінансовою санацією підприємства усталеного

характеру.

10.2 Визначення економіко-правових особливостей управління

фінансовою санацією

В структурі управління фінансовою санацією підприємств важлива

роль надається економіко-правовим особливостям функціонування ви-

робничої системи підприємства. Правовими (організаційно-правовими)

засадами визначається організаційна та функціональна структури під-

приємства. Внутрішній устрій виробничої системи має відповідати

нормативно-правовим вимогам країни. Сфера господарської діяльності,

ступінь ринкової свободи також визначаються сукупністю законів та ін-

ших правових документів. Від вміння менеджерів залежить, наскільки

оптимальним стане поєднання нормативних вимог та ринкового середо-

вища, в якому працює підприємство, його трудовій колектив, постачаль-

ники та споживачі продукції. Тому, насамперед менеджмент керується

правовими вимогами стосовно фінансової санації підприємства.

Внаслідок правових вимог складаються економічні відносини на рин-

ку. Наприклад, якщо підприємство перевантажити перевірками, експер-

тизами якості продукції, правил ведення обліку та іншими бюрократич-

ними процедурами, його ресурси та кадровий склад почнуть працювати

на перевірників замість виготовлення продукції для ринкового замовлен-

ня. Таке виробництво швиденько опиниться на порозі фінансової кризи.

В умовах економічних трансформацій досить важливим є знайти „золоту

середину” в економіко-правових стосунках.

Економіко-правові особливості санації і банкрутства викликані вну-

трішніми ознаками створення та функціонування суб'єкта в господар-

ській системі регіону, побудови його структури управління, а саме:

1) організаційно-правовим устроєм;

2) підсистемами організаційно-економічних, організаційно-технічних

відносин;

3) взаємовідносин з іншими учасниками господарської діяльності, які

формуються внаслідок впливу зовнішнього середовища, зокрема, тих

суб'єктів, що постачають на ринок однакову продукцію зі суб'єктом

банкрутства.

165

Прикладом найяскравішого розподілу суб'єктів банкрутства по

організаційно-правовій ознаці виступає критерій «господарське товари-

ство – громадянин» (рис.10.6).

Рис.10.6. Виділення організаційно-правових ознак суб'єкта санації і

банкрутства в господарському комплексі

Розробка сценарію фінансової санації виробничих об'єктів також базу-

ється на організаційних ознаках. Наприклад, дії керівника підприємства-

боржника щодо відновлення платоспроможності суб'єкта санації і бан-

крутства здатні більш повною мірою враховувати інтереси трудового

колективу та менеджерів підприємства, ніж у випадку провадження

справи про банкрутство відсутнього боржника. Проте до організаційних

особливостей при цьому відносяться підвищені ризики несумлінних дій

з боку керівника або провідних фахівців підприємства-боржника.

Для аналізу організаційних особливостей банкрутства необхідні

дані, які систематизовані за ознакою організаційного устрою суб'єктів

господарювання, що функціонують у межах регіонального господарсько-

го комплексу. Невідповідність нормативно-правових вимог інтересам

суб'єкта створює протиріччя, яке необхідно узгоджувати. Для цього від

суб'єкта потребуються додаткові дії D

та додаткові витрати В

. Узгоджен-

ня досягається шляхом коригування інтересів (вимог) чи підбору інших

нормативних вимог та поступовим зниженням рівня протиріччя (різниці

вимог суб'єктів), але шляхом зростання фактичних витрат на виконання

узгоджувальних дій – рис.10.7.

166

суб'єкта

– первісна вимога суб'єкта управління, що не співпадає з

нормативно-правовою вимогою Т

правова

;

Т' – відкоригована вимога суб'єкта управління шляхом адаптації пер-

вісної вимоги до умов законодавства;

– різниця вимог та інтересів (чім більш значення Δ, тим трудніше

узгоджувати вимоги);

– економічна оцінка вартості виконання нормативно-правової ви-

моги, що складається внаслідок послідовності дій для досягнення умови

→ 0.

Рис.10.7. Алгоритм управління шляхом поступового зменшення різниці

у вимогах суб’єктів

Невідповідність вимог різних норм та суб'єктів управління створює

протиріччя між ними, тому виникає рушійна сила для розвитку й удо-

сконалення відносин ринку з одного боку. З іншого – необхідним стає

управління відносинами фінансової санації.

З цієї мети фахівці сучасного господарства розроблюють спеціальні

управлінські технології – послідовності типових прийомів та дій суб'єктів

з узгодження протиріч, запобігання їхньої трансформації в тривалі про-

блеми у відносинах фінансової санації. Це підвищує показники господа-

рювання, поліпшує інвестиційний клімат в країні.

На рис.10.8 надано приклад алгоритму послідовних дій з узгодження

вимог суб'єктів різної ієрархії шляхом висування нової вимоги.

Якщо протиріччя не вирішено, воно утворюється в проблему, для ви-

рішення якої потрібні більші ресурси часу та коштів від суб'єктів відносин

фінансової санації. Сучасні підходи до управління фінансовою санацією

та банкрутством підприємств передбачають широке запровадження узго-

джувальних технологій для пошуку консенсусу в управління, досягненні

головної мети фінансової санації – покращення соціально-економічного

стану підприємства та регіону його розташування.

167

6 (1)

' - Т

6 (1)

- Т

6 (1)

'' = Т

6 (1)

, D

– дії суб'єктів з узгодження норм Т

6 (1)

и Т

6 (1)

' різної ієрархії

шляхом висування нової вимоги Т

6 (1)

''. Після закінчення дій за номером

N вимога Т

6(1)

' зрівноважується із первісною Т

6 (1)

, яка містить норматив-

ну вимогу більш високу за ієрархією

Рис.10.8. Приклад алгоритму послідовних дій з узгодження вимог

суб’єктів різної ієрархії шляхом висування нової вимоги

Питання для самоконтролю до теми 10

1. Що розуміють під законодавством про санацію і банкрутство?

2. Як групуються правові норми щодо санації і банкрутства?

3. Яки аспекти банкрутства та санації розглядає Господарський кодекс

України?

4. Згадайте структуру Закону України «Про відновлення платоспро-

можності боржника або визнання його банкротом».

5. Які інші закони регулюють відносини фінансової санації підприємств?

6. Поясніть роль судової практики в регулюванні відносин санації і банкрутства.

7. Назвіть складвники завдання управління фінансовою санацією.

8. Пояснить вплив вектору управління на систему відносин фінансової санації.

9. У чому полягають економіко-правові особливості банкрутства?

10. Чому виведення підприємства з фінансової кризи здійснюється на

колегіальній основі?

11. Що розуміється під управлінськими технологіями?

Словник до теми 10

Законодавство щодо санації і банкрутства - сукупність нормативно-

правових актів, які регулюють цей сектор суспільних відносин та визна-

чають своєрідні правила гри (правове поле) для суб'єктів відносин.

Економіко-правові особливості санації і банкрутства викликані вну-

трішніми ознаками створення та функціонування суб'єкта в господар-

ській системі регіону, побудови його структури управління.

Управлінські технології – послідовності типових прийомів та дій

суб'єктів з узгодження протиріч, запобігання їхньої трансформації в три-

валі проблеми у відносинах фінансової санації.

168

ТЕМА 11 САНАЦІЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

З УРАХУВАННЯМ СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ

11.1 Галузеві та регіональні особливості управління фінансовою сана-

цією

11.2 Особливості управління фінансовою санацією по окремих галузях

господарства

11.1 Галузеві та регіональні особливості управління фінансовою

санацією

Індивідуальність кожного суб'єкта господарювання і особливості

його розташування в господарському комплексі, на ринку товарів і по-

слуг обумовлюють різноманіття форм і методів проведення фінансової

санації, здійснення управлінського впливу, відновлення платоспромож-

ності. Тому можна виділити деякі загальні підходи, властиві тим або

іншим групам господарських суб'єктів незалежно від їх розміру або те-

риторії функціонування. Наприклад, викладені в Законі (розділ IV) осо-

бливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємництва мож-

на згрупувати за двома ознаками:

1) територіально-галузеві особливості, тобто за особливостями ви-

робництва продукції і послуг, які запроваджуються стосовно міс-

тоутворюючих і особливо небезпечних підприємств (статті 42 і 43),

сільськогосподарських і страхових підприємств (статті 44 і 45), про-

фесійних учасників ринку цінних паперів (стаття 46), фермерських

господарств (стаття 50);

2) організаційно-правові особливості, тобто визначаються як сукупність

методів або прийомів дії з боку органів власті і управління, які запро-

ваджуються в процедурі банкрутства до відсутнього боржника (стат-

тя 52), громадянина-підприємця (статті 47 і 49), а також боржника,

санація якого проводиться його керівником (стаття 53) або ліквідація

якого здійснюється його власником (стаття 51).

Територіально-галузеві особливості фінансової санації обумовлені ін-

дивідуальними ознаками елементів продуктивних сил, технологічними

особливостями виробництв і цілих галузей господарства в регіоні. При-

кладом найбільш укрупненого розподілу по галузевій ознаці виступає

критерій «фінансове – не фінансове підприємство» (рис.11.1).

Сценарії банкрутства не фінансових виробничих об'єктів також ба-

зуються на територіально-галузевих ознаках, наприклад, дії суб'єктів з

санації металургійного комбінату відрізнятимуться від дій аналогічних

суб'єктів навколо сільськогосподарського підприємства, оскільки прин-

169

ципово різними є властивості предмету праці, вхідних і вихідних потоків

підприємств цих галузей.

Рис.11.1. Виділення територіально-галузевих ознак суб'єкта фінансової

санації в регіоні

Для аналізу галузевих особливостей необхідні дані, які систематизо-

вані по галузевій ознаці. Крім того, кожен господарюючий суб'єкт володіє

індивідуальними техніко-економічними, технологічними, організаційни-

ми та іншими властивостями, які слід враховувати для розробки плану

фінансової санації та узгодження вимог навколо підприємства – банкру-

та в регіоні.

Властивості господарського суб'єкта в структурі регіонально-

го комплексу суто індивідуальні і базуються на складній діалектично

взаємозв'язаній системі відносин різного характеру. До них сьогодні від-

носять економічні, організаційно-правові, інформаційні, психологічні,

соціальні. Кількість суб'єктів відносин фінансової санації при цьому стає

заздалегідь необмеженою. Відповідно, кожний з них керується існуючи-

ми нормами законодавства і власними інтересами стосовно банкрута.

Потенційно можливі дії з боку окремого суб'єкта відносин визна-

чаються шляхом поєднання правових норм, наявних інтересів, здібнос-

тей до їх впровадження з боку суб’єкта. Вони також не обмежуються

будь-яким переліком. Крім вже розглянутих територіально-галузевих і

170

організаційно-правових особливостей банкрутства, можна говорити про

можливі сценарії розвитку банкрутства і відносин навколо нього за одній

з ознак: функціональної чи регіональної.

Регіональні особливості викликані специфічними властивостями по-

ведінки людей у відносинах фінансової санації, яки мешкають і працю-

ють на певній території країни. Останнім часом все більша увага нада-

ється суб'єктивному чиннику продуктивних сил – людині, її здібностям

і можливостям щодо здійснення господарської діяльності, економічній

поведінці, інтересам. З'являються нові галузі науки – соціальна, етніч-

на психологія, в рамках яких вивчаються територіальні особливості

суб'єктивного елементу продуктивних сил.

Відповідно, регіональні особливості процедури фінансової санації

виявляються у характерних рисах, які інтегрально оцінюють відмінності

людей в межах регіону. Яскравим прикладом регіональних відмінностей

людини виступають два підходи до банкрутства – англійський і амери-

канський.

У основі вивчення регіональних особливостей лежать не тільки ста-

тистичні дані, але і накопичений досвід провадження фінансової санації і

банкрутства по окремих регіонах країни. Важливим елементом є реакція

мешканців території стосовно наслідків від зупинки виробництва, пере-

профілювання підприємства, скорочення робочих місць тощо. Напри-

клад, економічна стагнація в західних регіонах країни привела до поси-

леного відтоку робочих кадрів в європейські країни, а в східних регіонах

мешканці проявляють схильність до активного виразу свого неприйнят-

тя деяких форм економічних трансформацій, наприклад, закриття вугле-

добувних шахт.

Регіональні особливості безпосередньо пов'язані з традиційними по-

казниками продуктивних сил – природно-ресурсним потенціалом, інвес-

тиційною привабливістю. Наприклад, спроби банкрутства виноробних

підприємств в Криму, як правило, приводять до зміни оперативного ке-

рівництва господарського суб'єкта (виконавчий орган, дирекція тощо),

але не зачіпають систему відносин власності на землю і засоби виробни-

цтва, не змінюють виробничу структуру і фінансово-економічні показни-

ки діяльності підприємства.

Кризові ситуації навколо монопольних родовищ корисних копалин

(феросплави, глиноземи) розвиваються за типовими сценаріями зміни

керівників підприємств, якщо до дій залучаються трудовий колектив і

територіальна громада. Галузева спрямованість регіону при цьому обу-

мовлюється запасом природних ресурсів родовища та економічною до-

цільністю їх подальшої розробки.

Висока інвестиційна привабливість регіону виступає своєрідним ка-

талізатором економічних трансформацій і пов'язаних з ними процесами