Оснач О.Ф. Товарознавство. Промислове обладнання, прилади, інструменти
Подождите немного. Документ загружается.
201
Розділ 5. Технологічне обладнання
Фугувальні – СФ.
Рейсмусові верстати – СР.
Фугувальнорейсмусові верстати – ФР.
Чотирибічні поздовжньофрезерні станки – С.
Шипорізні верстати: для рамного шипа – односторонні –
ШО, двосторонні – ШД; для обробки ящикового прямо
го шипа – ШП, для шипа типу «ластівковий хвіст» –
ШЛХ.
Фрезерні верстати – Ф.
Свердлильні станки – СВ.
Свердлильнофрезерні (пазовальні) верстати – СВП.
Ланцюговодовбальні верстати – ДЦ.
Токарні верстати – Т.
Круглопалочні верстати – КП.
Шліфувальні верстати – ШЛ.
Приклади позначень верстатів: ЛД1251 верстат стрічко
вопильний ділильний (ЛД) із пильними шківами діаметром
1250 мм (125 см), перша модель; С2Р122 – верстат рейсмусо
вий двосторонній (С2Р) із максимальною шириною обробки
1250мм (12ЭМ), друга модель.
За призначенням деревообробні верстати можна розділити
на три групи: 1) для розкрою деревинних матеріалів; 2) для
чорнової обробки заготовок; 3) для чистової обробки заготівель.
Розкрій – розпиловка пиловочної сировини (кряжів, колод),
пиломатеріалів (брусів, дощок) і листових матеріалів (фанери,
столярних і інших плит) у поздовжньому або поперечному
напрямку (поздовжній або поперечний розкрій), а також вида
лення недоліків, одержання криволінійних заготовок. Для роз
крою використовують лісопильні рами, стрічковопильні і круг
лопильні верстати. Лісопильні рами застосовують в основному
для розпиловки пиловочної сировини. У якості ріжучого інстру
мента тут використовують рамні пилки або горизонтальні (мо
делі РГ), або вертикальні (моделі Р). Вертикальні рами дозво
ляють розпилювати колоди одночасно декількома пилками.
На круглопильних верстатах ріжучим інструментом є круглі
пилки; їх кількість визначає тип верстата: однопильний, двох
«Товарознавство»
202
пильний або багатопильний. На стрічковопильних верстатах
інструментом є стрічкова пилка (пилкова стрічка), що одягаєть
ся на шківи і натягається за допомогою вантажного підйомно
го механізму.
Підвищення продуктивності досягається використанням
стрічковопилкових ліній на базі здвоєних верстатів (лінія ЛБЛ
1501). Лінія складається з нагромаджувача для створення за
пасу і поштучної видачі колод; пристроїв для прийому, розво
роту і центрування колод; механізму для їх затиску і подачі до
розпиловки; здвоєного стрічковопильного верстата; роликово
го конвеєра для видалення продукції і пульта управління.
Вибір верстата обумовлюється розмірами і якістю сирови
ни, способом розпиловки, економічними й організаційними
міркуваннями. На лісопильних заводах найбільш поширені
вертикальні лісопильні рами. Однак стрічковопильні верстати
мають ряд переваг: велику продуктивність, можливість розкрою
колод великих діаметрів, менші відходи деревини в тирсу.
Для розкрою пиломатеріалів і листових матеріалів викори
стовують круглопильні і стрічковопильні верстати. Кругло
пильні верстати для поперечного розкрою дощок і брусків по
перек волокон називають торцьованими. Найбільш точну
розпиловку забезпечують супортні торцьовані верстати (модель
ЦПА40 і ін.).
Для повздовжнього розкрою (уздовж волокон) найбільш
поширені двохпильні обрізні верстати (моделі Ц2Д5А і
Ц2Д7А), а також створені на їх базі багатопильні верстати. Для
розкрою листових матеріалів використовують форматнорозк
роєчні верстати.
У результаті розкрою пиломатеріалів одержують чорнові
заготовки, що із розкрійного цеху поступають у цех машинної
обробки, де вони перетворюються на чистові заготовки. Меха
нічна обробка чорнових заготовок полягає в створенні базових
поверхонь, обробці інших поверхонь і кромок, торцовці загото
вок на точний розмір по довжині. Ці операції здійснюють на
поздовжньофрезерних і круглопильних торцовочних верста
тах. До поздовжньофрезерного відносять фуговальні, рейсму
203
Розділ 5. Технологічне обладнання
сові і чотирибічні. поздовжньофрезерні верстати. На фугуваль
них верстатах створюють базові поверхні на одному або двох
суміжних боках заготовки; на рейсмусовихобробляють інші
боки до заданих розмірів по товщині і ширині; на чотирибіч
них поздовжньофрезерних можна обробляти одночасно всі
чотири боки заготовки, одержуючи при цьому плоский або
фігурний профіль. Найбільш точні заготовки утворюються при
створенні базових поверхонь на фугувальному верстаті з на
ступною обробкою на рейсмусовому. Більш продуктивна, але
менш точна обробка однієї базової поверхні на фугувальному
верстаті, а трьох інших боків – на чотирибічному або обробка
чотирьох боків на чотирибічному верстаті.
Ріжучий інструмент на поздовжньофрезерних верстатах –
ножовий вал (ножова голівка), у якому укріплені плоскі ножі.
Робочий рух – обертання ножового вала; рух подачі робить
заготовка.
Обробка прямих і криволінійних поверхонь із вирізкою
пазів, гребенів, фальців та ін., тобто створення визначених
профілів, здійснюється на фрезерних верстатах.
Остаточна механічна обробка – шліфування поверхні
шліфувальною стрічкою, що має паперову або тканинну осно
ву, на якій наклеєні абразивні зерна. Залежно від способу зак
ріплення стрічки розрізняють циліндрові, дискові і стрічково
шліфувальні верстати. У циліндрових верстатів стрічка
закріплюється на утворюючій поверхні циліндра, у дискових –
на торцевій поверхні плоского диска, у стрічкових вона натя
гується на два або три шківи у виді безкінечного полотнища.
Шліфування деталей здійснюється двома вузькими стрічками,
що рухаються в різні боки на барабанах, що обертаються від
індивідуальних електродвигунів.
У деревообробному виробництві широко застосовується
комплексна автоматизація технологічних процесів. Діють авто
матичні лінії розкрою й обробки деревних матеріалів, оснащені
агрегатними верстатами з числовим програмним керуванням.
Вони відрізняються високою продуктивністю, дозволяють
швидко змінювати схему обробки.
«Товарознавство»
204
5.5. Умови постачання, транспортування
і зберігання верстатного обладнання
Металообробні та деревообробні верстати постачаються
споживачу частіше за все безпосередньо з заводавиробника.
Замовник повинен підготувати площі для встановлення облад
нання, передбачити можливості комунікаційного забезпечення
(електроенергією, водою та ін.). Верстати постачають в основ
ному упакованими в дерев’яні ящики. На обидві бокові сторо
ни ящика фарбою наносять маркірування, де вказують номер
замовлення, відправника, модель станка, масу (брутто та нет
то) та інші відомості, попереджувальні надписи: «Обережно»,
«Не кантувати», «Верх» та ін. Інформація про виробника та
технікоекономічні обладнання можуть також вказуватись на
металевій табличці, прикріпленій на машині. Упакування нега
баритних верстатів виконується по частинах. Допускається
постачання без тари під чохлом або укриттям, з частковим упа
куванням відповідальних збірних одиниць, в спеціалізованих
контейнерах.
Перед упакуванням i транспортуванням із резервуарів вер
статів повністю видаляють усі рідини. Окремі вузли та деталі
ретельно очищують, висушують i покривають антикорозійною
змазкою або піддають іншим видам консервації. Всі рухомі ча
стини приводять до положення, при якому верстат має най
менші габарити i закріплюють для унеможливлення переміщен
ня при транспортуванні. Елементи закріплення рухомих частин
та додаткові опори, які видаляють при установленні верстата,
фарбують в червоний колір.
Верстатне обладнання повинне бути повністю укомплекто
ване запасними частинами i приналежностями в кількості, яка
забезпечить роботу верстата протягом гарантійного терміну.
Відомості, необхідні для експлуатації обладнання, містять
ся в «Керівництві з експлуатації», яке включає інструкції з
монтажу, налагодження, управління верстатом, його паспорт,
кінематичну, гідравлічну та електричну схеми, схему змазуван
ня, специфікації на приналежності, змінні та запасні деталі; акт
205
Розділ 5. Технологічне обладнання
випробувань верстата лабораторією заводу. Технічна докумен
тація повинна бути акуратно надрукована.
Транспортування верстатного обладнання проводиться
будьяким видом транспорту за умови забезпечення його схо
ронності.
Верстати та комплектні вироби, не упаковані в ящики, збе
рігаються в сухих приміщеннях, де не повинно бути пилу, а
також газів та парів, які викликають корозію.
Ковальськопресове обладнання поступає на завод спожи
вача безпосередньо в цехи та не призначено для складського
зберігання. В окремих випадках його можна складувати на за
водській території під спеціально створеним навісом, але не
більше чим на дватри місяці і за умови постійного контролю
за збереженням консервантів.
Контрольні питання
1. Розкрийте суть обробки металів різанням.
2. Наведіть класифікацію, визначте призначення і розкрий
те принципи маркірування металорізальних верстатів.
3. Що таке верстати з ЧПУ, обробляючі центри, автоматичні
лінії та робототехнічні комплекси.
4. Наведіть характеристику обладнання для електрохімічної,
електроерозійної, електроїмпульсної і т. інше обробки і
формоутворення поверхонь деталей.
5. Розкрийте суть обробки металів тиском та наведіть харак
теристику ковальськопресових машин, пресам, молотам,
ротаційним, машинам, імпульсним штампувальним при
строям.
6. Наведіть класифікацію, буквену індексацію та призна
ченнч деревообробних верстатів.
7. Вкажіть умови постачання, зберігання та транспортуван
ня верстатного обладнання.
206
Розділ 6
ІНСТРУМЕНТ ТА
ПІДШИПНИКИ КОЧЕННЯ
6.1. Загальна характеристика інструменту
До інструментів відносять знаряддя для роботи і деякі види
пристосувань. Найбільш широко застосовується металорізаль
ний, ковальський, слюсарний, деревообробний, спеціальний,
контрольновимірювальний інструмент. Інструмент різного
призначення буває ручний (слюсарний, столярний, малярський
і т. ін.), верстатний, механізований.
Для виготовлення інструментів застосовують інструмен
тальні сталі, тверді сплави, мінералокерамічні пластинки і ал
мази. Матеріали для ріжучого інструмента повинні мати високі
міцність, твердість 62 ... 64 НRС зносостійкість, теплостійкість
(до 1000 °С).
Інструментальні якісні і високоякісні вуглецеві сталі. Призна
чені для виготовлення ріжучого, міряльного і штампового
інструмента (табл. 6.1.). Вони мають високу твердість після за
гартування, порівняно дешеві, але відрізняються низькою теп
лостійкістю (200...250° С). Їх застосовують для виготовлення
інструмента, що працює при низьких швидкостях різання – до
10...12 м/хв.
Таблиця 6.1.
Марки інструментальних сталей
C7, C7O
, J H& " , J
$H '&: !, , '
C8, C8O, C8F,
C8FO
& !! , #, ,
'
C10, C10O $, ", ;, ';
C11, C11O, C12,
C12O,C 13, C13O
, ;, $
207
Розділ 6. Інструмент та підшипники кочення
Леговані інструментальні сталі підрозділяються на дві гру
пи: сталі для ріжучого і вимірювального інструмента і сталі для
штампового інструмента. Ріжучі властивості інструментів із
легованих сталей майже не відрізняються від ріжучих власти
востей інструментів з вуглецевої сталі, тому що леговані сталі
теж характеризуються невисокою теплостійкістю (200–250°С).
Вони мають підвищену в’язкість у загартованому стані, більш
глибоку, чим вуглецеві сталі, дещо більшу твердість і зно
состійкість і меншу схильність до деформацій і тріщин при за
гартуванні. Містять 0,9...1,4% вуглецю, сумарний вміст легуючих
елементів (хром, вольфрам, марганець, кремній, ванадій та ін.)
не перевищує 5%.
Для ріжучого інструмента використовують наступні марки
легованої інструментальної сталі (табл.6.2.):
Таблиця. 6.2.
Марки легованих інструментальних сталей
@ ; 30
1/@ F.
@>5 F , $, # &
!!
>1 + , ; $
9@+ +, $, #, ;, " $!
@>F &', ;, $,
@>+F + # "
Швидкорізальні інструментальні сталі мають високі
твердість, міцність і зносостійкість після термообробки. Ріжучі
властивості інструментів із швидкорізальної сталі зберігаються
при нагріванні під час роботи до 600 – 650 °С. Ця властивість
дозволяє збільшити швидкість різання в 2...4 рази і більше і
підвищує стійкість інструментів. Переваги швидкорізальних
сталей виявляються найбільше при обробці міцних і твердих
сталевих заготовок і при різанні з підвищеними швидкостями.
«Товарознавство»
208
Таблиця 6.3
Марки швидкоріжучих сталей
%
:
& !! K
260...280 >
& !! K
260... 280 >
12, 9, 63
18, 12, 63
% ', & & '!!K
95, 1852
:
! 18, 182
:'&; 182, 12, 6/
% ', & & '!!K 910, 95, 95, 1414
12, 18
18
!&, " 12, 6/, 18
&' 12, 63,
; " 18, 12, 182
" $ 63, 12
$ 63, 12, 18
Для виготовлення ріжучих елементів різних інструментів
застосовують три групи твердих металокерамічних сплавів:
вольфрамові, титановольфрамові, титанотанталовольфрамові.
6.2. Характеристика окремих
видів інструменту
6.2.1. Металорізальний інструмент
До металорізального інструмента відносять різці, фрези,
свердла, зенкери, зенківки, розгортки, протяжки, зуборізній,
різьбонарізний і різьбонакатний інструмент.
Основною формою ріжучого інструмента є клин. Форма і
розмір ріжучих кромок інструмента залежать від властивостей
оброблюваного матеріалу й умов, у яких відбувається процес
різання. Самим простим ріжучим інструментом у формі клина
є різець. Всі інші інструменти – свердла, розгортки, фрези яв
ляють собою видозмінену форму клина.
209
Розділ 6. Інструмент та підшипники кочення
Різець. Представляє собою однолезовий металорізальний
інструмент і складається з голівки, тобто ріжучої частини різця
і стрижня, який служить для його закріплення. Виготовляють
різці (або ріжучі пластини для різців) із матеріалів високої твер
дості, що перевищують твердість оброблюваного матеріалу: з
вуглецевої, легованої, швидкорізальної інструментальної сталі,
твердих сплавів, мінералокераміки.
Різці поділяються на наступні групи:
за технічними групами верстатів (токарські, стругальні,
довбальні);
за виконуваними роботами (токарські прохідні прямі,
прохідні упорні, підрізні упорні, підрізні прямі, підрізні
торцеві, прорізні, канавкові, відрізні, розточні, галтельні,
стругальні прохідні, стругальні чистові, підрізні, канавкові,
довбальні прохідні і прорізні для нарізування зовнішньої
і внутрішньої різьби і т.ін.);
за напрямком подачі (поздовжні, радіальні, тангенціальні);
за оброблюваним матеріалом (для металу, дерева, полімер
них матеріалів);
за конструкцією (суцільні, зварні, збірні з механічним
кріпленням багатогранних твердосплавних пластинок)
У крупносерійному виробництві на спеціальних верстатах,
як правило, застосовують різці, оснащені пластинами з твердих
сплавів. Пластини з твердих сплавів з’єднують із державкою
різця пайкою, а з мінералокераміки – за допомогою різних ме
ханічних пристосувань.
Фреза. Представляє собою багатолезовий ріжучий інстру
мент для обробки матеріалів на фрезерних верстатах. Виготов
ляють фрези з легованих і швидкорізальних інструментальних
сталей і з вставними ножами, оснащеними твердосплавними
пластинками.
Фрези класифікують за наступними ознаками:
за видом поверхні, на якій є зуби, і призначенням (рис. 6.1):
на циліндричні прямозубі (а) для обробки площин; цил
індричні з гвинтовими зубами (б), що забезпечують плав
ну обробку, рівномірну навантаження верстата і підви
«Товарознавство»
210
щення якості оброблюваної поверхні при обробці площин;
дискові (в), дискові двосторонні (г), тристоронні (д) – для
обробки пазів, канавок і шліців, відкритих поверхонь і ус
тупів, зняття фасок; торцеві (е) – для обробки плоских
поверхонь; кінцеві (ж) – для обробки канавок і шліців;
пальцьові модульні (з) – для нарізування зубів; черв’ячні
(і) – для нарізування зубів циліндричних і черв’ячних коліс;
за формою зубів: із прямими, нахиленими, гвинтовими,
різнонаправленими, гострими зубами;
за будовою: суцільні, складені, комплектні, збірні – із
вставними зубами;
за способом кріплення: насадні з отвором для кріплення на
оправленні, кінцеві – із конічним або циліндричним хво
стовиком;
за напрямком гвинтових канавок: праворізальні і ліворі
зальні фрези.
Матеріал ріжучої частини фрези – швидкорізальні сталі
марок Р18, Р9, Р9Ф5, Р14Ф4, Р18Ф2 і тверді металокерамічні
сплави.
Рис. 6.1. Різні види фрез