Новак Е.В. Лекции по логистике (укр.яз)

Подождите немного. Документ загружается.

Розрізняють також:

- технологічні запаси;

- циклічні запаси;

- підготовчі запаси;

- неліквідні запаси і ін.

Ефективне управління товарно-матеріальними запасами підприємства

вимагає, щоб фахівці підприємства знали кількість своїх запасів, їх цінність, а

також місце та спосіб їх зберігання.

Розмір технологічних і перехідних запасів визначається по формулі:

⋅

, (8.1)

де S – середня норма продажу запасів на певний момент часу;

Т –середній час транспортування.

Коли запаси замовляються у надмірній кількості, обмеженням є витрати

на їх зберігання і потрібно визначати оптимальний розмір замовлення:

DA2

Zopt

⋅ν

⋅

= (8.2)

де А – витрати на виробництво;

D –середній рівень попиту;

– питомі витрати на виробництво;

r – витрати на зберігання.

Існують різноманітні системи оптимального управління запасами. Кожна

система потребує визначення певних розрахункових параметрів.

1. Система з фіксованим розміром замовлення.

Оптимальний розмір замовлення визначається по формулі (формула

Вільсона):

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

QV2

ORZ

⋅

= (8.3)

де ORZ – оптимальний розмір замовлення, шт.. ;

V – витрати на поставку одиниці продукції, грн.;

Q – потреба у продукції, шт.;

і – витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється.

Формула (8.3) орієнтована на моментальне поповнення запасу на складі.

Якщо поповнення запасу на складі здійснюється за деякий період, то формула

(8.3) коректується на коефіцієнт, який враховує швидкість цього поповнення.

QV2

ORZ

⋅

= (8.4)

де k – коефіцієнт, який враховує швидкість поповнення запасу на складі.

У цій системі ключовими параметрами є:

- страховий запас;

- пороговий рівень;

- максимально бажаний запас.

2. Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

Визначити інтервал часу між замовленнями можна з урахуванням

оптимального розміру замовлення по формулі:

ORZ

:NI = (8.5)

де N – кількість робочих днів у році, днів.

Визначений за формулою (8.5) інтервал часу може бути сректований на

основі експертної оцінки.

У цій системі ключовими параметрами є:

- страховий запас;

- максимально бажаний запас;

- пороговий рівень.

Параметром, який перераховується по формулі (8.6) є розмір замовлення.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

РЗ = МБЗ – ПЗ + ОП, (8.6)

де РЗ – розмір замовлення, шт.;

МБЗ – максимальний бажаний запас, шт.;

ПЗ – поточний запас, шт..;

ОП – очікуване споживання за час поставки, шт.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Тема 9. Логістичні принципи складування.

1 Види і функції складів у логістичній системі.

2 Вибір між власним складом і складом загального користування.

3 Вибір системи складування.

Склади - це будівлі, споруди і різноманітні пристрої, призначені для

приймання, розміщення і зберігання, товарів, що поступили на них, підготовки

їх до споживання і відпустки споживачам.

Склади в логістиці використовуються тільки тоді, коли це дозволяє

поліпшити показники крізного процесу.

Види складів:

1 По відношенню до основних логістичних операцій:

а) у постачанні: склади матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих;

б) у виробництві:

- склади щодо організаційній структурі (цехові, склади робочих

ділянок і т.д.);

- по видах продукції;

в) у дістрибуції:

- по потужності і обслуговуваній території (регіональні,

територіальні склади і бази);

- по функціональному призначенню.

2 По виду продукції:

- матеріальних ресурсів;

- незавершеного виробництва;

- тари і т.д.

3 По рівню спеціалізації:

- вузькоспеціалізовані;

- обмеженого асортименту;

- широкого асортименту.

4 По виду власності:

- приватні (корпоративні);

- державні і муніципальні підприємства;

- громадські організацій;

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

- асоціації і т.д.;

5 По відношенню до логістичних посередників:

- власні склади фірми;

- склади логістичних посередників;

- транспортних організацій;

- вантажопереробних і т.д.

6 По функціональному призначенню:

- склади буферних запасів, призначені для забезпечення виробничого

процесу (страхових, сезонних і ін. видів запасів);

- склади перевалки вантажів (термінали) в транспортних вузлах, при

виконанні змішаних, комбінованих і інших видів перевезень;

- склади комісіонування, призначені для формування замовлень

відповідно до специфічних вимогам клієнтів;

- спеціальні склади (митниці, тари, поворотних відходів і т.д.)

7 По типу будівлі конструкції:

- закриті, мають тільки дах;

- напівзакриті, дах і одну - три сторони;

- відкриті (майданчики);

- спеціальні (бункери, резервуари).

8 По ступеню механізації складських операцій:

- немеханізовані;

- механізовані;

- комплексно-механізовані;

- автоматизовані.

9 По можливості доставки і вивозу вантажів:

- пристанційні;

- портові;

- прирейкові (що мають підведену з/д вітку для подачі і прибирання

вагонів);

- глибинні.

Основні функції складу:

1 Перетворення виробничого асортименту в споживчий відповідно до

попиту.

2 Складування і зберігання.

3 Утилізація і транспортування вантажув.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

4 Надання послуг. Серед них:

- підготовка товару для продажу (фасування, розпаковування і т.п.);

- попередня обробка і додання продукції товарного вигляду;

- транспортний-експедиційні послуги і т.д.

При рішенні проблеми забезпечення складською площею фірма має три

альтернативи:

1 Придбання складів у власність. Використовується за умови постійного

попиту, насиченій щільності ринку збуту на обслуговуваній території.

2 Використання складів загального користування необхідне при низькому

об'ємі обороту складу або сезонності товару, що зберігається.

3 Лізинг складу. Близько за змістом до використання власного складу.

Комбінація власного складу і складів загального користування економічно

найбільш доцільна, якщо фірма реалізує продукцію в багатьох різних регіонах і

у разі сезонного попиту на товар.

Це завдання особливо актуальне при експлуатації власного складу,

оскільки правильний вибір системи складування дозволяє добитися

максимального використання складських потужностей.

Система складування передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і

раціональне управління ним. У процесі розробки системи складування

необхідно враховувати взаємозв'язки та взаємозалежності між зовнішніми (що

входять на склад та виходять з нього) та внутрішніми (складськими) потоками

об'єкта та пов'язані з ними фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості

вантажу тощо).

Система складування містить такі складські підсистеми:

• складована вантажна одиниця;

• вид складування;

• обладнання з обслуговування складу;

• система комплектації;

• управління переміщенням вантажу;

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

• обробка інформації;

• «будова» (конструктивні особливості будов і споруд).

Вибір раціональної системи складування має здійснюватись у наступному

порядку:

1. визначається місце складу у логістичному ланцюжку та його функції;

2. визначається загальна спрямованість технічної оснащеності складської

системи (механізована, автоматизована, автоматична);

3. визначається завдання, якому підпорядкована розробка системи

складування;

4. обираються елементи кожної складської підсистеми;

5. створюються комбінації обраних елементів усіх підсистем;

6. здійснюється попередній вибір конкурентоспроможних варіантів з усіх

технічно можливих;

7. проводиться техніко-економічна оцінка кожного конкурентоспроможного

варіанту;

8. здійснюється альтернативний вибір раціонального варіанту.

Логістичний процес на сучасних складах передбачає наявність керуючих

інформаційними потоками систем, які здійснюють:

• управління прийманням та відправкою вантажів;

• управління запасами на складі;

• обробку документації, що одержується;

• підготовку супроводжувальних документів при

відправці вантажів тощо.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Тема 10. Транспортна логістика.

1 Мета, завдання та функції транспортної логістики.

2 Логістична оцінка видів транспорту.

3 Системи доставки товарів: юнімодальні, мультимодальні, інтермодальні,

термінальні.

4 Вибір шляхів переміщення вантажопотоків.

Основним завданням транспортної логістики, як і логістики промислових

підприємств, є збільшення прибутку транспортних організацій. Цього можливо

досягти за рахунок координації транспортного обслуговування споживачів за

їх замовленнями, в яких містяться умови поставок. Все це дає змогу отримати

конкурентні переваги на ринку і зменшити витрати.

Завдання, які вирішує логістично-транспортна система і розробку її

стратегії можна поділити на три групи.

Перша з груп пов'язана з формуванням ринкових зон обслуговування,

прогнозом матеріалопотоків, їх обробкою в системі обслуговування та іншими

роботами в оперативному управлінні і регулюванні матеріалопотоку.

Друга група — завдання із розробки системи організації транспортного процесу

(план перевезень, план розподілу виду діяльності, план формування вантажопотоків,

графік руху транспортних засобів і ін.).

Третя група — це управління запасами на підприємствах, фірмах, складських

комплексах, розміщення запасів і їх обслуговування транспортними засобами,

інформаційними системами.

Оптимізація і вирішення цих завдань, що особливо актуально в умовах

ринку, залежить від конкретної ситуації, умов і вимог до ефективної

логістичної системи, а також від проблем, пов'язаних із забезпеченням

виробництва сировиною і напівфабрикатами, усуненням вузьких місць в

технології доставки різних видів продукції в пункти виробництва, складування

і збуту.

Підприємство може мати транспортні засоби , котрі використовуються для

переміщення матеріалів між приміщеннями чи спорудами підприємства, однак

таке використання транспорту підпадає під категорію обробки матеріалів.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Діяльність транспорту у ринкових відносинах має розвиватись за такими

напрямами:

• поглиблене вивчення попиту з використанням транспортних

балансів регіонів;

• підвищення якості и надійності обслуговування клієнтів;

• удосконалення усього комплексу вантажно-розвантажувальних та

складських робіт;

• надання інформаційних, експедиційних послуг;

• підвищення рівня договірних відносин;

• розвиток сервісних послуг;

• створення посередницьких фірм з постачання рухомого складу,

матеріально-технічного забезпечення, маркетингу, реклами;

• поширення використання контейнерів.

Вплив різновидів транспортних перевезень на логістику показано на рис.

10.1.

Рисунок 10.1 – вплив на транспортну логістику різновидів перевезень

Одним із завдань транспортної логістики є уникнення нераціональних

перевезень (короткопробіжних на залізничному транспорті, невиправданих

дальніх, зустрічних, порожніх перевезень, а також повторних перевезень, коли

вантаж повторно перевозиться, розвантажується і завантажується на

складських підприємствах посередницьких організацій). Витрати на ці

перевезення для транспортних організацій відображаються в їх загальних

витратах на перевезення вантажів, для відправників та отримувачів у вартості

перевезень за тарифами.

Концепція розвитку комплексного логістичного управління

транспортуванням обґрунтовується таким чином: фактичне переміщення товарів

у процесі обігу, котре здійснюється шляхом їх транспортування, забезпечується

системою комерційно-посередницьких організацій і комерційних служб

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

підприємств. Вони беруть участь в управлінні перевезеннями, виконуючи

функції визначення потреб у перевезеннях, їх напрямах, обсягах і структурі,

мають координувати і брати участь в організації процесів переміщення

продукції крізь місця її складування, визначаючи послідовність

транспортування.

Рішення багатьох підприємств щодо вибору виду транспорту (сухопутний,

повітряний, тощо ) приймається на основі лише поверхового аналізу витрат.

Однак, слід взяти до уваги, що на додаток до простої вартості перевезення,

вираженої у кілограмах на кілометр чи одиницях на кілометр відстані, кожен

вид транспорту має й інші характеристики. Кожен варіант в ланцюжку

логістичного забезпечення має свої переваги. Більшість перевезень в межах

Європейського Союзу здійснюється дорожніми транспортними засобами.

Серед переваг цього транспорту можна назвати вартість, гнучкість та відносно

високу швидкість. Залізницею найкраще перевозити великі обсяги вантажу,

або дуже громіздкі та важкі конструкції. Водночас, можна вибирати не тільки

вид транспорту, але й засіб транспортування. Все залежить від конкретних

обставин.

Такі конкретні обставини визначаються типом вантажу та його обсягами,

а також:

• цінністю – чим вища цінність вантажу, тим виправданішим є

підвищення вартості зберігання запасів чи вартості продажу, що,

зрештою, спонукає до використання більш швидкісного виду

транспорту, не зважаючи на його вищу вартість .

• критичність – продукція низької вартості також може перевозитись

швидким і витратним видом транспорту, з огляду на цілу низку

причин (наприклад, затримка виробничого процесу).

Важливе значення мають організаційно-економічні особливості

перевезень. Так, чи не найбільш прогресивним видом перевезень на

залізничному транспорті є перевезення з використанням контейнерів і пакетів,

а на автомобільному — організація перевезень з використанням транспортних

терміналів.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com