Новак Е.В. Лекции по логистике (укр.яз)

Подождите немного. Документ загружается.

дозволяє розміщати комбіновані замовлення щодо багатьох статей запасів

у одного постачальника;

можливість зменшення витрат на ведення обліку товарно-матеріальних

запасів.

Рисунок 2 - Динаміка зміни запасів товарно-матеріальних запасів за

системою періодичного перегляду

На практиці найбільш розповсюдженими є безперервні системи, де точка

замовлення або рівень, за котрого необхідним стає повторення замовлення,

базується на максимальній кількості, що вірогідно використовуватиметься

протягом стандартного періоду виконання замовлення постачальником. Маржа

резервних запасів додається, щоб покрити варіації в часі виконання замовлення

або ж у попиті.

Замовивши завеликий обсяг товарно-матеріальних запасів, підприємство

наражається на невиправдано високий ризик старіння або зв’язування ресурсів;

замовивши замало, можна наразитися на зростання витрат на одиницю запасів,

оскільки зростуть витрати на розміщення додаткових замовлень.

Окрім вимоги щодо прогнозування, є ще й вартість одиниці запасів (яка,

може змінюватися в залежності від розміру замовлення), середній показник

запасів , що з’являються в результаті придбання різної кількості товарно-

матеріальних цінностей, кількість виданих / замовлень, накладні витрати на

зберігання товарно-матеріальних цінностей протягом певного періоду, тощо.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Змістовий модуль 2. (3М 2л). Виробнича логістика. Логістика запасів.

Урахування збоїв у постачанні та споживанні у логістичних системах.

Логістичні принципи складування.

Тема 6. Виробнича логістика.

1 Мета, завдання та функції виробничої логістики. Шляхи підвищення

організованості матеріальних потоків на виробництві.

2 Закони організації виробничих процесів. Організація раціональних

матеріальних потоків у безпоточному виробництві.

3 Оптимізація руху матеріальних потоків у часі та просторі.

Головною метою діяльності підприємства є забезпечення своєчасного і

комплектного постачання продукції щодо господарських договорів. Головна

мета досягається шляхом реалізації наступних принципів:

1. Мінімізація витрат на виробництво.

- забезпечення безперервності завантаження працівників і робочих місць;

- забезпечення безперервності руху матеріальних потоків у виробництві.

2. Підвищення ефективності процесів виробництва - реалізація основних

принципів організації виробництва.

3 Забезпечення працездатності виробничої системи в заданому діапазоні

якісних і кількісних показників.

4. Забезпечення реалізації повного циклу управління.

Раціональна організація і управління матеріальними потоками

припускають обов'язкове використання основних логістичних принципів:

однонаправленості, гнучкості, синхронізації, оптимізації, інтеграції потоків

процесів.

Сучасна організація і оперативне управління виробництвом

(матеріальними потоками) повинні відповідати ряду вимог.

1. Забезпечення ритмічної, узгодженої роботи всіх ланок виробництва по

єдиному графіку і рівномірного випуску продукції.

2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва.

3. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і

мінімальної трудомісткості планових робіт.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при

виникненні різних відхилень від плану.

Забезпечення безперервності планового керівництва.

Закони організації високоефективних, ритмічних виробничих процесів:

• закон впорядкованості руху предметів праці у виробництві;

• закон календарної синхронізації тривалості технологічних операцій;

• закон емерджентности основних і допоміжних виробничих процесів;

• закон резервування ресурсів у виробництві;

• закон ритму виробничого циклу виконання замовлення.

Використання вищеназваних законів організації виробничих процесів

дозволяє спланувати і підтримувати ритмічну роботу виробничих підрозділів

підприємства, тобто роботу у формі раціональної організації виробничих

процесів, при якій процеси виготовлення окремих деталей, комплектів деталей і

виконання окремих замовлень програми поєднуються за певним планом.

Розглянемо вище перераховані закони.

1. Закон впорядкованості руху предметів праці у виробництві – без

попередньої організації руху предметів праці за типовими міжцеховими і

внутрішньоцеховим технологічним маршрутами неможливе планування ходу

виробництва.

Впорядкований рух деталей у виробництві може досягатися двома

способами:

1) стандартизацією і типізацією міжцехових і внутрішньоцехових

технологічних маршрутів;

2) проектуванням типової схеми руху предметів праці у виробництві.

2 Закон безперервності ходу виробничого процесу.

Будь-які зміни організації руху предметів праці в просторі не повинні

порушувати односпрямованості матеріальних потоків. Інакше будуть втрачена

достовірність календарно-планових розрахунків і надійність своєчасного

виконання зобов'язань щодо постачання продукції.

3 Закон ритму виробничого циклу виготовлення виробу.

Роботи повинні бути взаємозв'язані як за терміном, так і за обсягом і

структурою використовуваних ресурсів в часі і просторі.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

4 Закон календарної синхронізації циклів процесів виготовлення виробів і

їх частин.

Некерована синхронізація приводить до багатократного перевищення

раціонального рівня незавершеного виробництва і великих втрат робочого часу

робочих і устаткування.

Синхронізація циклів технологічних операцій досягається або

міжопераційним пролежуванням предметів праці, або простоями робочих

місць в процесі виготовлення виробів.

Синхронізація циклів виготовлення деталей

Якщо деталі мають однакову кількість операцій, то їх цикли

вирівнюються за рахунок вирівнювання тривалості їх операцій.

Організація виробничих процесів як напрям розвитку виробничих систем

припускає зменшення неврегульованості, різноманітності і невизначеності в

русі предметів праці як в просторі, так і в часі.

Розрахунок тривалості виробничого циклу виготовлення партії деталей

Тривалість сукупного циклу механічної обробки деталей при різних

способах календарної організації процесу можна визначити по формулах:

∑

iП

tnT ;

∑

+−=

iглПP

tt)1n(T ; (6.1)

∑∑∑

===

−−=−−=

ППП

t)1n(tnt)1n(TT ,

де Т

– тривалість обробки партії деталей при послідовному способі

календарної організації виробництва;

ПР

– тривалість обробки партії деталей при паралельному способі

календарної організації виробництва;

ПП

– тривалість обробки партії деталей при паралельно-послідовному

способі календарної організації виробництва;

n – розмір партії однакових деталей, шт.;

– тривалість j –й технологічної операції деталі;

гл

– найбільша тривалість технологічної операції деталі t

гл

= max t

;

t – тривалість меншої з кожної пари суміжних технологічної операції деталі.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Економічно доцільний розмір партії (n

опт

), що мінімізує питому величину

цих витрат і втрат, розраховується по формулі:

η⋅

⋅

виг

зап

опт

NC2

n , (6.2)

де С

зап

– витрати по запуску партії деталей в обробку (витрати на наладку,

оформлення документації, включення партії в графік запуску і

видачу нарядів виконавцям, рух партії в ході обробки і т.д.);

виг

– витрати по виготовленню однієї деталі (матеріали, зарплата і ін. статті

собівартості);

N – кількість деталей, які треба виготовити згідно програмі на плановий період,

шт.;

η – коефіцієнт втрат від закріплення засобів в незавершеному виробництві,

рівний нормі прибутку на капітал.

Виробничий цикл виготовлення виробу визначається як сума тривалості

всіх циклів виробництва, наприклад

зб

мех

заг

вир

t)1m(TTTT ×−+++= ,

де m – кількість стадій у виробництві;

t – час міжцехових перерв (звичайно складає 3-5 діб).

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Тема 7. Логістика розподілення.

1 Ціль, завдання і функції розподільчої логістики.

2 Логістичні канали розподілу.

3 Посередники в системі розподілу.

У економіці розподіл - це фаза відтворювального процесу: спочатку треба

зробити продукцію, а потім розподілити її.

Збутова логістика (логістика розподілу) охоплює весь ланцюг системи

розподілу: маркетинг, транспортування, складування й ін.

Предметом вивчення розподільчої логістики є раціоналізація процесу

фізичного розподілу наявного запасу матеріалів.

Завдання розподільчої логістики:

- розподіл замовлень між різноманітними постачальниками щодо

закупівлі товарів;

- розподіл вантажів за місцями складування;

- розподіл матеріальних запасів між ділянками виробництва;

- розподіл матеріальних потоків у процесі продажу.

Розподільча логістика - це комплекс взаємозалежних функцій,

реалізованих у процесі розподілу матеріального потоку між різними оптовими

покупцями, тобто процесі оптового продажу товарів.

На мікрорівні логістика вирішує завдання:

- планування процесу реалізації;

- організація одержання й опрацювання замовлення;

- вибір виду упаковки, ухвалення рішення про комплектацію;

- організація відвантаження продукції;

- організація доставки і контроль за транспортуванням;

- організація після реалізаційного обслуговування.

На макрорівні логістика вирішує завдання:

- вибір схеми розподілу матеріального потоку;

- визначення оптимальної кількості розподільних центрів (складів);

- визначення оптимального місця розташування розподільчих центрів

(складів) і т.д.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

З урахуванням несприятливого середовища, на якому розвивається ринок

товарів і послуг, в економіці України відкриваються нові можливості для

перспективного маркетингу.

Маркетинг-логістика охоплює всю діяльність, що забезпечує

цілеспрямований вплив на ринки за рахунок високого рівня постачання,

постійної готовності постачання і відповідної презентації товару для

зберігання і розвитки частки ринку конкретної фірми.

Логістичний канал - це частково упорядкована множина різноманітних

посередників, що здійснюють доведення матеріального потоку від конкретного

виробника до його споживачів.

Канали розподілу можна об'єднати у три групи:

• прямі, тобто коли господарські зв'язки між фірмами-контрагентами

безпосередні;

• непрямі, тобто коли між ними знаходяться один або декілька

посередників;

• змішані.

Простий канал руху товару використовується, коли виробник не бажає

віддавати частину прибутку посередникам, коли попит на товар

високоприбутковий.

Щодо використання непрямого каналу обов'язково є присутнім

посередник. Виробник позбавляється частини прибутку на користь

посередника, але завдяки своїм контактам, досвіду, спеціалізації і розмаху

діяльності, посередники пропонують фірмі більше, ніж вона може зробити

поодинці. Робота декількох виробників через одного дістриб’ютора значно

заощаджує час, гроші і скорочує обсяг роботи.

Змішаний канал розподілу містить у собі функції перших двох.

Канали розподілу виконують функції:

- проводять маркетингові дослідження;

- збір інформації щодо планування і проведення обміну;

- визначають умови закупівлі і продажу;

- стимулюють збут;

- налагоджують і підтримують контакти з постійними покупцями;

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

- узгоджують ціни.

Деякі схеми каналів розподілу наведені нижче:

Рисунок 7.1 - Варіанти каналів розподілу

Підчас вибору типу каналу необхідно обрати тип використовуваного

посередника.

Ділери - це оптові, рідше роздрібні посередники, які ведуть операції від

свого імені і за свій рахунок. Товар купується ними за угодою постачання.

Ділер стає власником продукції після повної оплати постачання. У

логістичному ланцюзі ділери займають положення найбільше близьке до

кінцевого споживача.

Розрізняють типи ділерів:

- ексклюзивні - єдині представники виробника і мають виключні права

щодо реалізації продукції;

- авторизовані - які співробітничають із виробниками за умовами

франшизи.

Дістрибьютори - оптові і роздрібні посередники. Виробник надає

дістрибьютору право торгувати своєю продукцією на певній території

штучна

торгівля

штучн

торгівля

Виробництво

Підприємство

посилкової

торгівлі

штучна

торгівля

Склад

готовой

Склад

роздрібної

торг

вл

штучна

торгівля

штучна

торгівля

Склад

оптовой

Агентська

фірма

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

протягом визначеного терміна. Згідно з угодою їм набувається право продажу

продукції. У логістичному ланцюзі дістрибьютор знаходиться між

виробником і ділером.

Комісіонери - оптові і роздрібні посередники. Комісіонер повинний

забезпечити цілість товару.

Агенти - посередники, що виступають у якості представника або

помічника основної щодо нього особи (принципала). Агент укладає угоду від

імені принципала. Щодо обсягу повноважень агенти діляться:

- універсальні - будь-які юридичні дії від імені принципала;

- генеральні - укладають тільки угоди, зазначені в дорученні.

Брокери - посередники при укладанні угод, що зводять контрагентів.

Вони не є в договірних відношеннях із жодною зі сторін і діють лише на основі

окремих доручень. Одержують винагороду тільки за продану продукцію.

Після вибору посередника необхідно визначитися з вибором їхній числа.

Існує три підходи:

- інтенсивний розподіл - забезпечення запасами продукції в можливо

більшому числі торгових підприємств;

- ексклюзивне - намірено обмежене число посередників;

- селективне - виробник домагається необхідного охоплення ринку при

більш жорсткому контролі і з меншими витратами, чим при інтенсивному

розподілі.

Для підвищення ефективності збуту прибігають до багатоканальної

системи розподілу.

Послуги посередника є затребуваними, якщо їхня вартість нижче власних

витрат на виконання будь-яких робіт.

Оптимізація каналу розподілу можлива лише за умови наявності числа

оптових підприємств.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

Тема 8. Логістика запасів.

1 Види запасів.

2 Визначення розмірів запасів.

3 Системи оптимального управління запасами.

4 Взаємозв’язок управління запасами з іншими функціями логістики.

Філософією „точно в термін”, утримання запасів вважається марною

тратою коштів, використовується тільки для того, щоб приховати факт

існування проблем у функціонуванні типового логістичного ланцюжка). Однак

більшість країн дотримується менш радикальних поглядів на це питання .

Придбання та утримання матеріальних запасів вимагає значної кількості

фінансових ресурсів. Але підприємства прагнуть утримувати додаткові запаси

для того, щоб:

1. запобігти нестачі запасів на випадок зміни обсягів у постачанні або

попиті;

2. створити запас на випадок підвищення цін;

3. запобігти вичерпанню запасів.

Матеріальні запаси – це вироби народного споживання і інші товари, які

знаходяться на різних стадіях виробництва й обігу продукції і очікують

особистого і виробничого споживання.

Види запасів наведені на рис. 8.1.

Рисунок 8.1 – Види запасів

Матеріальні запаси

Товарніні запаси

Виробничі запаси

Поточні запаси

Страхові запаси

Сезонні запаси

- сировина;

- товари на стадії

виготовлення;

- готова продукція.

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com