Москаленко В.В. Соціальна психологія
Подождите немного. Документ загружается.
111
Глава 5. Когнітивний напрямок в соціальній психології
полягає в тому, що об’єкт в уявленні перемодельовується і реконст?
руюється. А тому уявлення не є пасивним відтворенням зовнішньо?
го у внутрішньому. Воно є продуктом і процесом активного соціаль?
но?психологічного відтворення дійсності. Саме завдяки уявленню
соціальний суб’єкт є активним в своїй пізнавальній діяльності. Так
він (суб’єкт) за допомогою уявлення відтворює, ніби знову створює
об’єкти, людей, події оточуючого світу.
Отже, структура уявлення – це єдність перцептивного і концеп?
туального. С. Московічі вважає, що ця єдність виступає тим проти?
річчям, яке є основним джерелом розвитку соціального уявлення.
Активний характер соціальних уявлень виявляється не тільки
в тому, що воно реконструює елементи зовнішнього світу. Ак?
тивність соціальних уявлень виявляється і в тому, що вони надають
смисл поведінці, інтегрують людину в систему соціальних відносин,
тобто орієнтують і направляють діяльність людини. Саме завдяки
соціальним уявленням факти оточуючого світу трансформуються,
щоб стати знанням, яке використовують повсякденно.
Отже, соціальне уявлення, яке є одночасно образом і символом –
це така специфічна форма пізнання, завдяки якій пізнаючий суб’єкт
немов би зливається з тим, що він пізнає. Тому соціальне уявлення –
це не тільки форма пізнання, а й елемент реального соціального
життя.
Соціальне уявлення – це процес, і в цій якості воно виявляєть?
ся в різних “порізних” формах, співставляючи які, можна прослідку?
вати зміни в його структурі і функціях.
Досліджуючи особливості формування наукових знань, Мос?
ковічі виділяє 2 групи факторів, які, так би мовити, “відповідальні”
за цей процес: зовнішні і внутрішні. Зовнішні описують зміни в на?
уковій теорії, яка стає здобутком буденної свідомості. Внутрішні
стосуються трансформацій, що відбуваються у “надрах” самих уяв?
лень. Сутність зовнішніх процесів виявляється в образній об’єкти?
фікації предмета уявлень. Цей процес включає декілька етапів.
Перший – персоніфікація наукових знань і феноменів. Це по?
в’язано з такою тенденцією: науковому знанню властиве знеособ?
лення, а здоровому глузду – особистісне забарвлення всякого знан?
ня. Кожна наука або теорія асоціюється з прізвищами людей, які
112
РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЗАРУБІЖНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
стали їх символом: психоаналіз – з Фрейдом, відносність – з Ейнш?
тейном, зумовлювання – з Павловим і т.ін. Персоніфікація надає
конкретності теоріям і дозволяє розглядати їх як таку виразну ре?
альність, коли б мова йшла про добре знайому людину. З часом теорії
починають асоціюватись не тільки з окремим індивідом, але із соц?
іальною групою (спільнотою): психоаналіз – з психоаналітиками,
біхевіоризм – з США і т.п.
Другий етап об’єктифікації – це вибір і деконтектуалізація (від
слова “контект” – закінченість, зв’язок) елементів наукової теорії (яви?
ща). Інформація про них вибірково оцінюється з позиції нормативних
критеріїв групи. Відібрані елементи відокремлюються від наукового
контексту, до якого вони належать, і присвоюються буденною свідо?
містю в якості норм сприйняття повсякденної дійсності. В результаті
цього соціальні уявлення виглядають спочатку як приблизний нарис
явища, як ментальне зображення найбільш вразливих його рис.
Третій етап об’єктифікації – це формування “фігуративної схе?
ми уявлення”, яка є “образним ядром” уявлення. “Фігуративна” схе?
ма формується поступово, коли початковий ескіз в ході цілеспря?
мованого відбору інформації набуває вигляду умовної конструкції.
Цю конструкцію Московічі назвав “фігуративною схемою” уявлен?
ня. Вона містить суттєві поняття, риси об’єктивного явища і просту
структуру їх взаємозв’язків. Ця конструкція є візуальною, зручна у
використанні і може служити своєрідною підпорою для сприйнят?
тя нового, незрозумілого матеріалу, і через спрощення і оптиміза?
цію процесу перцепції може орієнтувати суб’єкта.
Отже, результатом третього етапу об’єктифікації предмета уяв?
лення є схематична візуалізація наукових ідей і понять.
Так, наприклад, згідно досліджень Московічі, співвідношен?
ня таких ключових понять психоаналітичного словника, як
“свідоме” і “безсвідоме” візуалізується на схемі розташуванням
першого вище, а другого – нижче риски “тиску”, “витіснення”.
Дослідження уявлень про дитину, яке було проведено М.Ж. Шом?
бар де Лов, виявило, що уявлення структуруються навколо біпо?
лярного “образного ядра”, згідно з яким дитина протиставляєть?
ся дорослому, як природа – суспільству, спонтанне – норматив?
но заданому, безпосередній інтерес – вигоді і т.п.
113
Глава 5. Когнітивний напрямок в соціальній психології
Четверта стадія об’єктифікації уявлень – це натуралізація або
“онтизація” фігуративної схеми і її елементів. Фігуративна схе?
ма, яка відділена від об’єкта, перестає бути абстрактною конст?
рукцією, а стає безпосереднім втіленням об’єкта. Мова йде про
те, що образ об’єкта набуває матеріальності тим, що він знахо?
дить своє місце в онтології здорового глузду. В результаті такої
онтизації (натуралізації) здоровий глузд користується елемен?
тами фігуративної схеми як речовими природними об’єктами. По?
няття або явище втрачає свій абстрактний характер, набуваючи
квазіфізичних, автономних форм існування.
Отже, об’єктифікація соціальних уявлень – це відторгнення
предмета пізнання і перетворення його у своєрідну автономну
сутність, що наділена буттям.
Фіксуючись в мовних виразах, установках поведінки, способах
інтерпретації, соціальні уявлення розпочинають своє незалежне
життя в суспільстві.
Соціальні установки, що натуралізувались, стають не тільки
системою інтерпретації і категорізації явищ оточуючої дійсності, але
й “конституційним” фактором соціальної реальності.
Аналіз соціально?психологічних механізмів утворення цієї “реп?
резентативної” реальності є наріжною проблемою концепції.
Московічі так пояснює утворення стійкої системи відносин
членів групи до якого?небудь соціально значущого об’єкта: при?
вивається те, до чого є прихильність, що вписується в уже існуючу
структуру. Істинними є ті уявлення, які є прегнантними (пре?
гнантність – тенденція кожного феномена зайняти більш визначе?
ну, виразну, завершену форму. Це один із законів гештальта), відпо?
відають думці оточуючих і сприйняттю в даній групі. Система уяв?
лень, яка за логікою конвенції стала “об’єктивно реальною”, детер?
мінує зміст соціальної взаємодії.
Суть внутрішніх трансформацій соціальних уявлень Мос?
ковічі бачить в тому, що це є процес освоєння чогось дивного, яке
потребує інтерпретації через вже знайоме.
В поняття “дивне” він включає три типи ситуацій і феноменів:
по?перше, те, що є для індивіда зовнішнім і віддаленим; по?друге,
те, що не відповідає сталим нормам і правилам його поведінки і по?
114
РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЗАРУБІЖНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
третє, все те, що є надлишковим для індивіда: інформація, нові по?
няття, нові відносини. “Дивне” не є просто новим, невідомим або
таким, що не стосується індивіда. Навпаки, воно приймає вигляд
знайомого, і саме цією “псевдо?схожістю” стимулює формування
якогось тлумачення, думки, тобто стає соціальним уявленням.
Соціальне уявлення про “дивне” утворюється на основі попе?
реднього досвіду. Для розкриття цього процесу Московічі вводить
поняття “перенесення”. Перенесення – це проникнення “дивного” в
щілину звичайного. Зробити “дивне” своїм означає вкласти його в
сітку вже знайомих понять шляхом надання назви і класифікації.
Для аналізу того, як відбувається “вписування” об’єкта уявлення в
систему знань, що склалась раніше, Московічі вводить поняття “іден?
тифікаційної матриці”. Матриці існують для упорядкування як не?
соціальних, так і соціальних явищ. Матриці для соціальних явищ
мають свою специфіку: окрім того, що вони мають оціночний ха?
рактер, ці матриці завжди пов’язують інформацію, що поступає, з
певними соціальними категоріями, наділяючи об’єкт уявлення
відповідним смислом і значенням.
Існують групові детермінанти обробки інформації, яка посту?
пає із зовні: якщо властивості об’єкта, який приймається, відпові?
дають основним параметрам ідентифікаційної матриці групи, то
йому приписується весь комплекс як наявних, так і відсутніх, але
пов’язаних з ним характеристик. Результати дослідження Мос?
ковічі показали, зокрема, що оцінка групою психоаналізу залежа?
ла від того, в якій системі цінностей він сприймався. Так, якщо
група оцінювала психоаналіз як наукову теорію, то це зумовлюва?
ло уявлення про споживачів психоаналітичної практики як про
інтелектуалів. Коли ж група оцінювала психоаналіз як політичну
теорію, то це зумовлювало уявлення про споживача цієї теорії як
багатих людей. Отже, сприйняття будь?якого явища, з одного боку,
виявляє соціальні уявлення, що притаманні членам групи, а з дру?
гого – призводять до їх часткової перебудови через несуперечливе
включення нового елементу.
Гіпотеза Московічі про ідентифікаційні матриці спрямована на
те, щоб акцентувати значення образного компоненту процесу пізнан?
ня. Це є певним внеском в розробку теорії пізнання.
115
Глава 5. Когнітивний напрямок в соціальній психології
Велике місце в концепції соціальних уявлень приділяється
питанню соціальних функцій уявлень.
Найважливішою з них є функція інструмента пізнання. Як ствер?
джує Московічі, уявлення є теоріями, які пояснюють оточуюче в рам?
ках певної когнітивної структури. Відмінною рисою цієї структури є
трансформація інформаційних когнітивних елементів в “репрезента?
тивно?образні”, яка супроводжується перетворенням описування в
пояснення. Справа не тільки в тому, що люди нерідко деформують,
або вибірково сприймають яку?небудь інформацію відповідно до своїх
уявленнь. Сама реальність (інформація) структурується на основі
уявлень, бо людина бачить оточуюче не таким, яким воно є насправді,
а крізь призму власних бажань, інтересів, уявлень. Функція пізнання
здійснюється соціальним уявленням через такі процедури, як опису?
вання, далі – класифікація і нарешті – пояснення.
Друга важлива функція соціальних уявлень – функція опосе?
редкування поведінки. Уявлення розглядається в цій функції як
незалежна змінна, що детермінує поведінку. Призначення уявлен?
ня – приймати участь в процесах формування поведінки і орієнтації
соціальних комунікацій. У внутрішньогруповій міжособистісній
взаємодії соціальні уявлення визначають поле можливих комуні?
кацій, цінностей або ідей, що виявляються з точки зору групи, і тим
самим спрямовують і регулюють бажану поведінку.
Формування соціальних уявлень – це психологічна не?
обхідність соціального життя. Завдяки таким своїм властивос?
тям як достатня стійкість і одночасно оперативність, соціальні
уявлення дають можливість швидко переорієнтуватись в мінливій
дійсності, особливо в умовах недостатньо повної і неоднозначної
інформації відносно об’єкта, який сприймається. Робота уявлен?
ня по введенню незвичайного в систему значень індивіда йде дво?
ма шляхами: диференціації й інтеграції. Нерівновага в бутті лю?
дини, яка викликана появою нового об’єкту, може бути віднов?
лена або розкладанням цього об’єкту на перцептивні складові, або,
наприклад, з’єднанням його ланцюгом зв’язків зі “звичайними”
образами і поняттями із зовсім різних джерел шляхом аналогій і
асоціацій. В процесі інтеграції елементи, що належать до різних
галузей знань, трансформуються один в інший, об’єкт включаєть?
116
РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЗАРУБІЖНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
ся в серію погоджень з іншими об’єктами, що вже належать до
психологічного світу індивіда, запозичуючи у них деякі власти?
вості, добавляючи свої власні, і, нарешті, сам стає звичним. Отже,
соціальним уявленням відводиться роль посередника між когні?
тивним світом індивіда і зовнішнім світом.
Соціальні уявлення належать до тієї сфери соціального, яка без?
посередньо вплітається в життя соціальних груп, класів. Уявлення
про наукові теорії, політичні події, про соціальну структуру сус?
пільства і т.ін., існують не як уривчасті думки окремого індивіда, а як
представника, члена соціальної групи, класу. Ці думкивисловлюван?
ня, оцінки виражають відношення групи до соціально значущого
об’єкта. Вони організовані зовсім по?різному в різних класах, культу?
рах або групах і можуть служити візитною карткою соціальної групи.
У разі відповідності між спільнотою і його свідомістю (уявленням),
це уявлення стає одним з його функціональних атрибутів.
Вплив соціальних уявлень на поведінку не просто декларуєть?
ся прибічниками концепції соціальних уявлень, а доводиться в ба?
гатьох експериментальних дослідженнях. Вводячи соціальні уявлен?
ня в розглядання таких проблем, як: групова взаємодія в процесі
рішення задачі (Ж.?П. Кодол), конфлікти (М. Плон), ефекти коо?
перації (Ж. Абрік) та інші, представники теорії соціальних уявлень
отримали цікаві дані з точки зору цього нового погляду на традиційні
проблеми соціальної психології.
Третя функція – адаптаційна. Вона виявляється в тому, щоб
адаптувати соціальні події, які здійснюються в суспільстві, до
існуючих в ньому поглядів, думок і оцінок. Справа в тому, що ні
наука, ні ідеологія в суспільстві не здатні самі безпосередньо виз?
начити людську поведінку. На допомогу приходить соціальне уяв?
лення, функційні призначення якого полягають в тому, щоб адап?
тувати політичні, наукові та інші явища до вже існуючих поглядів.
Завдяки уявленням соціальної групи створюють не тільки несу?
перечливу картину світу, але й формують, а також перетворюють
відносини з іншими групами. Московічі бачить основне призна?
чення соціальних уявлень в тому, щоб з їх допомогою розв’язати
проблеми, надавати певну форму соціальним взаємодіям, забез?
печувати маси управлінням.
117
Глава 5. Когнітивний напрямок в соціальній психології
Прибічники концепції соціальних уявлень зробили не тільки но?
вий внесок у вирішення фундаментальних теоретичних проблем со?
ціальної психології, але й уважно поставились до прикладних дослід?
жень в руслі своєї концепції. Їх дослідження характеризуються
оригінальністю і широтою тематики, охоплюють широку проблемати?
ку: це виявлення ролі соціальних уявлень в груповій активності, це та?
кож вивчення соціальних уявлень про окремі соціальні об’єкти, це про?
блематика малої групи і міжгрупових відносин, це також соціально?
психологічні проблеми великих соціальних спільностей. Розпочата з
польових досліджень розробка теорії соціальних уявлень інтенсивно
проводиться також шляхом лабораторного експериментування.
Представники концепції соціальних репрезентацій аналізують
соціальні уявлення різних суспільних, професійних, демографічних
груп. Метою їх досліджень є розкриття, а в окремих випадках, про?
цес розвитку соціальних уявлень цих суспільних груп. В своїх до?
слідженнях вони освоюють нові методичні засоби, застосовують
цікаві методики. Їх методичний арсенал є дуже різноманітним.
Висновки
Когнітивний напрямок в соціальній психології виник як антитеза
необіхевіоризму. В дослідженні соціальних явищ когнітивісти підкрес?
люють вплив інтелектуальних процесів на розвиток особистості. З точ?
ки зору когнітивних теорій, психіка людини активна, динамічна, має
вроджені структури, які обробляють і організують інформацію. З точ?
ки зору Піаже, ментальні структури, які називаються схемами, утво?
рюють основу для придбання нових знань. Л.С. Виготський вважає ког?
нітивний розвиток по суті своїй вбудованим в соціальний і культур?
ний контексти, а тому складні знання набуваються шляхом участі в
культурно значимій діяльності під керівництвом інших людей.
Когнітивні теорії широко застосовуються в освіті. Вони особ?
ливо корисні для педагогів, допомагаючи їм планувати учбові про?
грами у відповідності зі стадіями розвитку дітей. Ці теорії пропону?
ють способи, які дозволяють визначити, коли дитина готова для
вивчення певного предмета і які підходи до цього предмета більше
відповідають даному віку.
118
РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЗАРУБІЖНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Особливий внесок у розвиток соціальної психології зроблено пред?
ставниками французької школи на чолі з С. Московічі, які в середині 50?
х років ХХ ст. розробили теорію “соціальних уявлень (репрезентацій)”.
Необхідність введення в систему соціальної психології “соціаль?
них уявлень” як форми соціального пізнання і феномена соціальної
реальності пояснюється недостатністю інших моделей, особливо біхе?
віористської, для пояснення смислових зв’язків людини зі світом.
Соціальні уявлення з’являються у повсякденному мисленні з
метою осмислити, зрозуміти оточуючий людину соціальний світ.
Для людини завжди є можливість зустрічі з чимось “дивним і не?
знайомим”. Така зустріч таїть в собі небезпеку зруйнувати звичне
життя, звичний образ реальності. У людини є потреба якось “при?
ручити” нові враження і тим самим зменшити ризик несподіваності,
пристосуватись до нової інформації.
С. Московічі вважає, що саме за допомогою соціальних уявлень
“дивне і незнайоме” стає з часом зрозумілим і знайомим. Наприк?
лад, мало хто з неспеціалістів може сказати, що таке біохімія, ядер?
на фізика, соціологія або етологія. Проте уривки інформації про ці
складні явища різними шляхами проникають у масову свідомість і
далі стають “на слуху” у індивідів, які звикають до неї, можуть ви?
користовувати у повсякденному спілкуванні. В цьому процесі “зви?
кання” приймає участь також попередній досвід людини, наприк?
лад, якісь відомості, що отримано в школі, від знайомих і т.ін. Зага?
лом, через багато різних джерел уявлення про “дивне і нове” прони?
кає в буденну свідомість, в якій трансформується у “звичне”.
Все це потрібно людині для того, щоб зрозуміти смисл оточую?
чого світу, щоб полегшити процес комунікації з іншими людьми з
приводу інших подій, для того, нарешті, щоб побудувати для себе
відносно несуперечливу картину світу.
Соціальні уявлення виконують три основні функції:
– вони є інструментом пізнання світу – в цьому їх роль анало?
гічна ролі звичайних категорій, які пояснюють події;
– вони є способом опосередкування поведінки – в цій функції
вони сприяють спрямуванню комунікації в групі, визначенню цінно?
стей, що регулюють поведінку;
119
Глава 5. Когнітивний напрямок в соціальній психології
– вони є засобом адаптації подій, які відбуваються, до тих, що
уже існували, тобто сприяють збереженню картини світу, яка склалась.
Найголовнішим доповненням до когнітивістського підходу в
соціальній психології С. Московічі вважає так звану “ідентифіка?
ційну матрицю”, що пояснює, як вписується нова інформація в ко?
гнітивну структуру кожного індивіда в залежності від того, з якою
групою він себе ідентифікує, тобто тут робиться акцент на тому, що
вся сукупність знань (“уявлень”, “репрезентацій”) людини про світ
дається їй в системі. Саме це робить “соціальні уявлення” історико?
культурним, соціальним об’єктом дослідження.
Основні терміни та поняття
Когнітивна психологія, когніції, когнітивна схема, категоризація,
адаптація, акомодація, асиміляція, стадії когнітивного росту, соціальні
уявлення, колективна свідомість, “дивне і незнайоме”, здоровий глузд,
масова свідомість, буденна свідомість, смислова трансформація обра?
зу, перцептивне в уявленні, концептуальне в уявленні, сучасна версія
здорового глузду, об’єктифікація, персоніфікація, фігурація, натуралі?
зація, якоріння (зачеплення), ідентифікаційна матриця.
Питання для обговорення
та закріплення матеріалу
1. Чим Ви поясните думку, що аналіз когнітивної теорії по?
трібно розпочинати з її співставлення з принципами біхевіоризму?
2. Дайте характеристику моделі “людини когнітивної”.
3. Що таке “когніція”, “когнітивна структура”?
4. Визначте основні положення структуралістського напрям?
ку в когнітивній психології.
5. Які Ви знаєте основні напрямки в когнітивній соціальній
психології?
6. Розкрийте зміст концепції морального розвитку дитини в
концепції Ж. Піаже.
7. Чим відрізняється теорія розвитку моральності Л. Колбер?
га від теорії Ж. Піаже?
120
РОЗДІЛ ІІ. СУЧАСНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЗАРУБІЖНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
8. Порівняйте внесок Л.С. Виготського і Ж. Піаже в когнітивні
теорії формування особистості.
9. Визначте основні ідеї когнітивної концепції Дж. Брунера.
10. Яке практичне застосування мають соціальні когнітивні
теорії в системі освіти?
11. Який образ соціальної психології склався в середині 60?х
років у свідомості наукової громадськості?
12. Яку альтернативу американській соціальній психології про?
тиставили французькі соціальні психологи школи С. Московічі?
13. Який вплив на теорію “соціальних уявлень (репрезен?
тацій)” мала соціологічна концепція Е. Дюркгейма? Що саме з кон?
цепції Е. Дюркгейма було запозичено С. Московічі в його теорії
“соціальних уявлень”?
14. Що є спільного між “колективним свідомим” Е. Дюркгей?
ма і “соціальним уявленням” С. Московічі?
15. Як Ви розумієте те, що “соціальні уявлення” є категорією
науки, а також феноменом реальності?
16. Чи є різниця між розумінням “здорового глузду” як явища
соціальної психології і “версією здорового глузду” С. Московічі?
17. Які функції виконують “соціальні уявлення (репрезентації)”?
18. На якому матеріалі зробив свої дослідження С. Московічі?
Чому він звернув увагу на психоаналіз?
19. Які дві групи факторів виділяє С Московічі, визначаючи
особливості формування наукових знань?
20. Опишіть зовнішні і внутрішні процеси, що характеризують
зміни у розвитку наукової теорії (за С. Московічі).
21. Назвіть відомі Вам дослідження соціальних уявлень, що
зроблені емпіричними методами?
22. Що таке “ідентифікаційна матриця” С. Московічі?
Література
1. Андреева Г.М. Психология социального познания: Учебн.
пособие для студентов высш. учебных заведений. – Изд. второе, доп.
и перераб. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 288 с.