Мацнєв А.І., Проценко С.Б., Саблій Л.А. Моніторинг та інженерні методи охорони двкілля

Подождите немного. Документ загружается.

231

• апарати термічного і термокаталітичного очищення викидів від

газів (печі та установки дезодорації речовин з неприємним запахом,

каталітичного розкладання і допалювання газів, що відходять) - цик-

лонні й камерні;

• апарати хімічних методів очищення викидів від газів (абсорбційні,

адсорбційні, рекупераційні та переробки вловлених продуктів);

• апарати інших методів очищення - гідродинамічної дії, електрофіль-

трування та змішаного типу.

Ефективність роботи пилогазоочисних установок по очищенню викидів

забруднюючих речовин в атмосферу наведена в табл.5.5.

Табл.5.5. Ефективність очищення викидів забруднюючих речовин

пилогазоочисними установками (апаратами) [75]

Джерела викидів, пилогазоочисні установки (апарати)

Ефективність очищення

у % від речовин

твердих і рідких газоподібних

Ваграночні гази

сухі іскрогасники 15-30

мокрі іскрогасники 50-80

сухі циклони 75-80

напівскрубер, рукавні фільтри 95-97

випалювачі вуглекислого газу 95-97

Гази, що відходять від електропечей

насадкові скрубери 68-72

тканинні фільтри 95-97

електрофільтри 92-94

Гази, що відходять від котелень 85-94

електрофільтри 85-95

відцентрові скрубери (ВТИ) 87-94

мокропруткові пиловловлювачі 75-85

групові циклони (ЦН-15) 70-90

Аспіраційне повітря механічної обробки металів

а) апарати сухого очищення

циклони (ЦН-11, ЦН-15) 80-87

пилоопадні камери 45-55

конусні циклони “СИОТ” 60-70

циклони зі зворотним конусом 60-70

групові циклони 85-90

рукавні фільтри 95-98

сітчасті фільтри ЗИЛ-900 для волокнистого пилу 99

б) апарати мокрого очищення

циклони з водяною плівкою (ЦВП) 60-90

пінні апарати 75-90

мокрі пиловловлювачі з внутрішньою циркуляцією 90-95

циклонно-пінні апарати 85-95

фільтри з насадками у вигляді кульок 90-98

Вентиляційні викиди від фарбувальних камер

форсункові гідрофільтри 86-92 30-50

каскадні гідрофільтри 90-92 20-30

232

барботажновихрові гідрофільтри 90-97 40-50

установка каталітичного спалювання газів розчинника 95-98

високотемпературне спалювання газів у котлах 97-99

Вентиляційні викиди гальваніки

а) очищення від аерозолю хрому

насадкові скрубери з горизонтальним ходом газу 90-95

волокнисті тумановловлювачі 96-99

пінні апарати (ПГН) до 87

цівкові місцеві відсмоктувачі з голкопробивним войлоком 90-98

б) очищення від пар кислот і лугів

пінні апарати 80-85

форсункові насадкові скрубери 50-60

Установки для очищення від оксидів азоту

низькошвидкісні газопромивачі «Вентурі» 90-94

циклонні пінні апарати 70-80

те саме з установками плазмової різки до 90 70-90

Очищення викидів від аерозолів здійснюється із застосуванням електро-

фільтрів, методом фільтрування крізь різноманітні пористі матеріали, гравіта-

ційної (інерційної) сепарації та способом мокрого очищення.

Очищення викидів від паро- та газоподібних домішок здійснюється мето-

дом абсорбції - процес розчинення компонентів газової суміші у рідині (воді,

розчинах лугів, етаноламінах тощо), або методом адсорбції - процес вбирання

газу силікагелем, активованим вугіллям та іншими матеріалами з пористою

структурою. До переваг абсорбційної очистки належать: високий ступінь очи-

щення (90-98 %); безперервність процесу очищення; можливість видалення

значної кількості домішок та регенерації абсорбенту.

Для знешкодження вуглеводнів застосовують термічний (спалювання

вуглеводнів на спеціальних установках або у печах ТЕЦ) та

термокаталітич-

ний (робота каталізаторів в інтервалі температур 250-500°С) методи.

5.3.1.1. Механічне очищення газів

5.3.1.1.1. Способи механічного очищення повітря і газів від пилу

Газові суміші, що викидаються промисловими підприємствами у навко-

лишнє середовище, за агрегатним станом шкідливих домішок поділяють на

грубодисперсні, аерозольні та молекулярні. Грубодисперсні газові суміші міс-

тять тверді частинки з розмірами 100 мкм і більше. Аерозолі - більш дрібні

частинки, завислі у повітрі або якомусь газі (наприклад, дим містить частинки

розміром 0.1-5 мкм, туман складається з краплинок рідини розміром 10 мкм).

Завдяки малій масі і значній поверхні, частинки аерозолю сорбують зарядже-

ні частинки, внаслідок чого вони здатні переміщуватися в електричному полі

подібно до іонів розчину. В молекулярних газових системах шкідливі доміш-

ки містяться у вигляді газу або пари.

Для очищення повітря і газів від пилу застосовують обладнання, яке поді-

ляють на пиловловлювачі та фільтри.

233

Пиловловлювачами називають пристрої, робота яких ґрунтується на ви-

користанні для осадження частинок пилу сили тяжіння, а також інерційних

сил, які відривають пил від повітряного потоку при зміні швидкості і напрям-

ку його руху. Частинки пилу, продовжуючи рухатись за інерцією вперед, на-

штовхуються на перешкоду і, втрачаючи швидкість, опускаються вниз у бун-

кер. До таких пристроїв відносяться пилоосадкові камери, циклони, відцен-

трові скрубери, жалюзійні і ротаційні пиловловлювачі.

Для збільшення ефективності очищення повітря від пилу, що не гідрату-

ється, тобто не змінюється під дією вологи, використовують мокрі пиловлов-

лювачі:

скрубери із зрошуваною насадкою і водяною плівкою, циклони-проми-

вачі, пиловловлювачі пінні, пінно-вихрові, ударно-змивної дії

та інші. Внутріш-

ня поверхня мокрих пиловловлювачів змочується водою, яка зволожує і зми-

ває пил у шламовідстійник.

Фільтри - це пристрої, в яких запилене повітря пропускають крізь порис-

ті або сітчасті матеріали, здатні затримувати частинки пилу. Як фільтруваль-

ний матеріал використовують скловату, гравій, кокс, металеву стружку, фар-

форові чи металеві циліндрики (насадки), шпагат, пористий папір або ткани-

ну, тонку металеву сітку тощо. Залежно від матеріалу фільтри називають ват-

ними, гравійними, коксовими, шпагатними, паперовими і тканинними. Сіт-

часті фільтри змочують веретенним або циліндровим маслом, тому їх назива-

ють

масляними

Крім перелічених видів обладнання необхідно також відзначити електро-

фільтри та ультразвукові пиловловлювачі.

В електрофільтрах при проходженні повітря крізь електричне поле час-

тинки пилу заряджаються, притягуються і осідають на електродах, з яких по-

тім видаляються механічним способом.

Ультразвукові пиловловлювачі використовують здатність частинок пилу

коагулювати (тобто утворювати пластівці) під дією потужного звукового по-

току, що дуже важливо для вловлювання з повітря аерозолів. Пластівці випа-

дають у бункер. Звуковий ефект створюється сиреною.

Електрофільтри та ультразвукові пиловловлювачі можна застосовувати

для видалення з повітря найдрібніших частинок пилу.

Вибір очисного обладнання залежить від розмірів частинок пилу та їх фі-

зичних властивостей (вологість, гігроскопічність, волокнистість, липкість то-

що), початкової концентрації пилу та потрібного ступеня очищення повітря,

техніко-економічних показників обладнання.

Розрізняють

грубе

середнє і тонке

очищення повітря від пилу.

При грубому очищенні повітря затримуються частинки пилу розміром по-

над 100 мкм, причому концентрація пилу в повітрі після очищення не обме-

жується. Таке очищення може розглядатися як попереднє для сильно запиле-

ного повітря у випадку багатоступеневого очищення. При середньому очи-

щенні затримується порівняно дрібний пил - до 100 мкм, при цьому кінцева

234

концентрація пилу не повинна перевищувати 100 мг/м

. Тонким очищенням,

при якому затримується дуже дрібний пил - до 10 мкм, залишкова концентра-

ція пилу в повітрі доводиться до 1-2 мг/м

5.3.1.1.2. Сухе грубе і середнє очищення

Для вловлювання великих фракцій пилу (понад 60 мкм), що осаджуються

переважно під дією сил гравітації, використовують пилоосадкові камери, ви-

конані у вигляді колекторів. Камери призначені для грубого очищення повіт-

ря і можуть застосовуватись як перший ступінь очищення сильнозапиленого

повітря.

Горизонтальні

камери ефективно працюють тільки при ламінарному ре-

жимі руху повітря, який досягається при дуже малих його швидкостях, вна-

слідок чого ці камери мають надто великі розміри, і їх застосовують рідко.

Прикладом влаштування таких камер є пилові підвали текстильних фабрик.

Розміри камери можна значно зменшити, якщо розділити її на комірки гори-

зонтальними полицями. В цьому випадку довжина камери зменшиться про-

порційно кількості комірок, а рух повітря, затиснутого у вузькому просторі

між полицями, буде наближатися до ламінарного при більших швидкостях,

ніж у звичайній камері. Для забезпечення можливості струшування пилу по-

лиці прикріплюються до стінки камери на шарнірах, завдяки чому, обертаю-

чись, вони можуть опускатися й підніматися.

Більш зручними в екс-

плуатації є камери

верти-

кального

типу та

лабіринтні

горизонтального типу (рис.

5.5). В них створюється тур-

булентний режим руху по-

вітря за рахунок різких по-

воротів, ударів об перешко-

ди та завихрень, внаслідок

чого частинки пилу випада-

ють у бункер. Ефект затри-

мання пилу становить від

50-60 % у вертикальних до

85-95 % у лабіринтних горизонтальних камерах.

Перевагами вертикальних і лабіринтних горизонтальних камер є незнач-

ний опір, простота конструкції та експлуатації.

Циклони використовують як для грубого, так і для середнього очищення

газів від пилу. В них вловлюються частинки розміром 10 мкм і більше з ефек-

тивністю не менше 90 %. В циклонах тверді частинки осаджуються під дією

відцентрових сил, які виникають внаслідок швидкого спірально-поступально-

го руху газового потоку вздовж обмежуючої поверхні апарату.

Рис.5.5. Пилоосадкові камери

а - вертикальна; б - горизонтальна лабіринтного типу;

1 - перегородки; 2 - решітка; 3 - пилозбірник (бункер)

235

Забруднене повітря надходить в циклон че-

рез вхідний патрубок (рис.5.6) і рухається вниз у

кільцевому просторі між корпусом апарату і ви-

хідним пристроєм. При цьому газовий потік за-

кручується завдяки гвинтовому пристрою. Твер-

ді частинки прискорюються і рухаються вздовж

стінки корпусу апарату вниз у бункер, а очищене

повітря через вихідний пристрій піднімається

вгору.

Специфічні властивості частинок пилу, що

утворюються при різних виробничих процесах,

зумовили різноманіття типів циклонів (наприк-

лад, для очищення повітря від тирси, шліфуваль-

ного пилу тощо). Крім поодиноких та групових,

для очищення повітря використовують також

батарейні циклони, які обладнуються загальним

бункером для пилу.

5.3.1.1.3. Сухе тонке очищення

Тканинні фільтри застосовують для тонко-

го очищення запиленого повітря. За допомогою

тканини вловлюють частинки розміром 5 мкм з

ефективністю не менше 99 %. Регенерація ткани-

ни здійснюється переважно шляхом струшування

або зворотного продування. Як фільтрувальну тканину використовують вов-

ну, вовну з капроном, лавсан, нітрон, скловолокно тощо.

Тканинні рукавні фільтри (рис.5.7) складаються з металевого збірного

корпусу, розділеного на секції вертикальними перегородками. В кожній секції

розташовані декілька циліндричних рукавів-фільтрів, які складаються з мета-

левого каркасу, на який натягується ворсиста тканина. Розміри рукавів, зазви-

чай, становлять: діаметр - 130-200 мм, висота - 2-3 м. Запилене повітря при

проходженні крізь пори тканини очищується від пилу. Для регенерації рука-

вів їх періодично струшують за допомогою спеціального механізму, встанов-

леного зверху на корпусі фільтра, і продувають через них у зворотному на-

прямку чисте повітря.

Для тонкого очищення малозапиленого повітря можуть застосовуватися

паперові фільтри, наприклад, зигзагоподібний. Фільтр складається з окре-

мих касет, в яких встановлена зигзагоподібна металева сітка. Касети збира-

ються у загальному каркасі. Фільтрувальним матеріалом є пористий папір -

алігнін. Ступінь очищення повітря від пилу становить 92-95 %.

Електричні пиловловлювачі є найбільш універсальними апаратами для

тонкого очищення повітря від частинок пилу розміром менше 1 мкм з ефек-

Рис.5.6. Циклонний апарат

1 - вхідний патрубок; 2 - вихід

очищеного газу; 3 - закручуючий

пристрій; 4 - бункер для збору

пилу

236

тивністю 98 %, а іноді й 99.9 %. В електрофільтрах використовується постій-

ний струм високої напруги - в декілька десятків тисяч вольт. Така різниця по-

тенціалів між електродами призводить до іонізації молекул газу і утворення

позитивно заряджених іонів та вільних електронів. Іони рухаються до нега-

тивного коронуючого електроду, а вільні електрони - до позитивного осаджу-

ючого електроду. Внаслідок зіткнень із зустрічними пилинками і краплинка-

ми, які містяться в газі, вони передають останнім свій заряд і захоплюють їх,

рухаючись до осаджуючого електроду. В результаті частинки пилу і туману

осідають на електроді. Накопичений на електроді пил видаляють струшуван-

ням. При осіданні туману струшування не потрібне, оскільки утворена рідина

самостійно стікає з електродів.

Рис.5.7. Рукавний фільтр

1 - рукав; 2 - кришка; 3 - клапанна секція; 4 - корпус; 5 - бункер для пилу; 6 - вихідний патрубок;

7 - вхідний патрубок

Конструкції електрофільтрів досить різноманітні. Наприклад, на рис.5.8

наведений пластинчастий електрофільтр, в якому між паралельними поверх-

нями осаджуючих електродів зверху до рами підвішені коронуючі електроди,

виготовлені з проволоки.. Газова суміш подається газоходом під розподільну

решітку, піднімається вгору між паралельними листами осаджуючих електро-

дів, очищується і видаляється через вихідний газохід. Електрофільтри засто-

совують для видалення з газів частинок пилу і туману, які дуже важко влов-

люються, наприклад, на підприємствах чорної металургії при очищенні газів,

237

які відводяться від мартенівських та випалювальних печей, котлів ТЕЦ, в це-

ментній промисловості тощо.

5.3.1.1.4. Мокре грубе і середнє очищення

Для очищення газів від пилу і туману також

використовують мокре очищення шляхом проми-

вання газів водою чи іншою рідиною. Взаємодія

між рідиною і запиленим газом (туманом) від-

бувається або на поверхні рідкої плівки, що сті-

кає по вертикальній чи похилій площині (плівко-

ві або насадкові скрубери, демістри), або на по-

верхні крапель (порожнисті скрубери, скрубери

Вентурі).

Промивачі застосовуються для мокрого

очищення газів від пилу. В них тверді частинки

видаляються в результаті інерційного осадження

на краплях і плівках промивної рідини. Для мок-

рого грубого і середнього очищення повітря від

пилу використовують

зрошувальні газоходи

про-

мивні камери

скрубери

різних конструкцій (фор-

сункові, відцентрові тощо), циклони (з водяною

плівкою, циклони-промивачі тощо), пінні апара-

ти та ін.

Принцип роботи скрубера, як і циклона,

ґрунтується на використанні відцентрової сили

для відокремлення пилу від повітряного потоку.

Частинки пилу притискуються до внутрішньої

поверхні циліндра скрубера, змиваються водя-

ною плівкою в конусну частину, звідки потрапля-

ють у шламовідстійник (рис.5.9).

Циклон-промивач поєднує принцип відцентрової сепарації з безпосеред-

нім промиванням всього повітряного потоку водою, завдяки чому ефектив-

ність циклону, порівняно із скрубером, збільшується, а габарити - зменшують-

ся. Повітря надходить у циклон-промивач знизу по дотичній і, закручуючись в

ньому, інтенсивно змішується з потоком води, який обертається і зрошує не

тільки стінки, але й всю нижню частину простору циклону. Конусоподібна

форма циклону запобігає винесенню вгору разом з повітрям водяних бризок.

В установках циклон-промивач блокується разом з вентилятором.

У пінних промивачах (рис.5.10) запилене повітря подається через патру-

бок, проходячи крізь решітку, прориває пиловодяну плівку, яка утворюється

при подачі води, і спінює поверхню завдяки безперервному утворенню та руй-

нуванню бульбашок. Шар піни зростає, адже в ній осідають частинки пилу, і

Рис.5.8. Електрофільтр

пластинчастий

1 - камера; 2 - ізолятор;

3 - вихідний газохід; 4 - рама

з коронуючим електродом;

5 - осаджуючий електрод;

6 - розподільна решітка;

7 - вхідний газохід

238

таким чином зростає ефективність очищення. Через різке збільшення опору

фільтра рекомендується товщину шару піни нарощувати не більше, ніж на 100

мм. Пінні апарати використовують для очищення повітря від частинок пилу,

що погано змочуються (нефелінового, апатитового тощо).

Рис.5.10. Пінний промивач

1 - вхідний патрубок; 2 - решітка;

3 - підведення води; 4 - пиловодяна плівка

5.3.1.1.5. Мокре тонке очищення

Ротоклони (рис.5.11) використову-

ють для мокрого тонкого очищення га-

зу від пилу. Ефективність очищення га-

зу з дрібнодиспергованим пилом, на-

приклад, вугільним з розміром части-

нок до 5 мкм сягає 99.7 %. З цією ж ме-

тою застосовують вентиляційні і коа-

гуляційні мокрі пиловловлювачі. Ос-

танні працюють за принципом подріб-

нення води турбулентним високошвидкісним газовим потоком в трубі Венту-

рі, захоплення краплинами води пилинок, коагуляції їх і осадження в допо-

міжному апараті, наприклад, відцентровому скрубері або циклоні з водяною

плівкою тощо.

Для мокрого тонкого очищення повітря від аерозолів і туману застосову-

ють тканинні та електрофільтри. Так, очищення повітря від туману і бри-

зок суміші хромової та сірчаної кислот, що утворюються при відсмоктуванні

повітря від ванн хромування в гальванічних цехах, здійснюють мокрим тка-

нинним фільтром типу ФВГ-Т. Фільтрувальний матеріал - войлок - регенеру-

ють періодично - раз на 15-30 діб промиванням водою при відключеному вен-

тиляторі. Ефективність очищення повітря в такому фільтрі становить 95-

99 %.

Рис.5.9. Скрубери

а - конструкції ВТІ Промбудпроект:

1 - вхідний отвір; 2 - оглядове вікно;

3 - вихідний отвір; 4 - кільце; 5 - форсунки;

6 - завитка; 7 - кронштейн; 8 - випускний

патрубок; 9 - мигалка; 10 - вантаж;

б - конструкції ВТІ із зрошувальною

решіткою: 1 - вхідний патрубок; 2 - підве-

дення води до форсунок для зрошування ре-

шітки; 3 - решітка; 4 - підведення води до

промивного пристрою; 5 - циліндрична час-

тина скрубера; 6 - водопровід; 7 - підведен-

ня води до форсунок; 8 - конічна частина

скрубера (шламовідстійник); 9 - випускний

патрубок; 10 - завитка; 11 - клапан

239

5.3.1.1.6. Вибір обладнання

Ефективність пиловловлювача залежить

від фізико-хімічних властивостей газового се-

редовища і твердих частинок, їх розподілу за

розмірами, типу пиловловлювача, параметрів

його роботи і технічного стану. Її визначають

за відношенням різниці кількості твердих час-

тинок на вході в пиловловлювач С

ВХ

та виході

з нього С

ВИХ

до їх кількості на вході, %:

C С

ВХ ВИХ

ВХ

−

100 . (5.37)

Характеристики пиловловлювачів і філь-

трів основних типів наведені в табл.5.6.

Основні типи тумановловлювачів наведені

в табл.5.7. Для виділення з газових потоків

крапель рідини передбачені пристрої, прин-

цип дії яких аналогічний принципу дії пило-

вловлювачів. Різниця полягає лише в тому, що

всі тумановловлювачі працюють в режимі са-

моочищення, тобто рідина, яка накопичується,

постійно відводиться з цих пристроїв. При

очищенні туманів, які утворюються в процесі

роботи з розчинами солей, для запобігання

кристалізації солей і заростання фільтруваль-

них перегородок останні зрошують водою,

або у фільтр подають водяну пару.

Тип пило- і тумановловлювачів вибирають на підставі даних про характер

частинок (крапель) та їх розміри, потрібну ефективність очищення, допусти-

мий гідравлічний опір, продуктивність установки і її економічність.

Для багатьох викидів доцільно застосовувати двоступеневу схему очи-

щення. На першому ступені раціонально використовувати дешеві апарати: пи-

лоосадкові камери, циклони тощо, які вловлюють крупні частинки. Вибір апа-

ратів другого ступеня очищення залежить від температури газів, фізико-хіміч-

них властивостей аерозолів, ефективності вловлювання і способу видалення

пилу з апаратів, вартості очищення тощо. Наприклад, якщо першим ступенем

очищення є циклон, то другим може служити тканинний фільтр.

Сухе очищення газів має перевагу над мокрим, оскільки розташування

пиловловлювачів не залежить від температури повітря в місці їх встановлен-

ня, і немає потреби в системі шламовидалення тощо. Проте використання тка-

нинних фільтрів обмежене температурою газів і потребує ретельного нагляду

в процесі експлуатації. Використання електрофільтрів зумовлює дещо більші

Рис.5.11. Ротоклон “Урал”

1 - конусний затвор для видалення

шлами; 2 - нижня нерухома

перегородка; 3 - верхня рухома

перегородка; 4 - рухомий регулятор

рівня рідини; 5 - бічне газове вікно

лабіринтового краплевловлювача;

6 - вихід очищеного газу;

7 - гвинтовий підіймач; 8 - вхід

забрудненого газу; 9 - подача води

240

капітальні витрати і необхідність спеціальної попередньої підготовки газів.

Разом з тим електрофільтри доцільно застосовувати для тих видів пилу, для

яких вони забезпечують високу ефективність видалення.

Табл.5.6.. Характеристики пиловловлювачів

Пиловловлююче

обладнання

Гідравлічний

опір, Па

Відносна вартість

очищення

Мінімальний розмір

частинок, які ефективно

вловлюються, мкм

Циклони:

- інерційні 100-300 1 40

- відцентрові 750-1250 2-3 30

Промивачі

750-1500 2.5-4 2-5

5000-12500 7-150.1-1.0

Тканинні фільтри

750-1500 3-7.5 0.1

Електрофільтри

100-400 5-15 0.25-1.0

Табл.5.7. Характеристики тумановловлювачів

Тумановловлювачі

Швидкість

газу в актив-

Гідрав-

лічний

Ефективність очищення, %,

для частинок з розміром, мкм

ній зоні, м/с опір, кПа до 1 1-3 3-10

Електрофільтри

0.3-1.5 0.1-0.3 75-95 90-99 98-100

Скрубери Вентурі

50-150 5.0-20.0 90-97 95-100 98-100

Волокнисті фільтри:

- низькошвидкісні 0.01-0.1 0.5-5.0 92-99 96-100 100

- високошвидкісні 1-10 1.5-8.0 50-85 85-97 95-100

Демістри

2.4-4.5 0.2-1.0 20-40 70-90 90-98

В кожному випадку остаточний вибір типу пиловловлювача здійснюють

на підставі техніко-економічного порівняння варіантів, критеріями якого мо-

жуть бути приведені витрати або строк окупності капітальних вкладень.

5.3.1.2. Сорбційне очищення газів

Сорбцією називають поглинання з навколишнього середовища речовини

твердим тілом (адсорбція) або рідиною (абсорбція). Зворотний процес назива-

ють десорбцією, здебільшого його здійснюють шляхом підвищення темпера-

тури або зниження тиску. Процеси сорбції проводять періодично (в апаратах з

нерухомим шаром сорбенту) та безперервно (в апаратах з рухомим чи кипля-

чим шаром сорбенту, а також в апаратах з нерухомим шаром, якщо сорбційні

установки включають декілька паралельних апаратів).

Поєднання адсорбції з десорбцією дозволяє багаторазово використовува-

ти поглинач і виділяти поглинутий компонент в чистому вигляді. При очищен-

ні газів найчастіше десорбцію не проводять, оскільки поглинуті речовини не-

обхідно знешкоджувати.

На рис.5.12 показана схема абсорбера. В абсорбері газ, що потребує очи-

щення, барботується через шар рідини і виходить з апарату. Рідина-поглинач

протитоком надходить в апарат через розбризкувач і виходить через патрубок,

розташований у днищі. Процес абсорбції є гетерогенним, тобто відбувається