Литвинов Б.М., Євтушенко М.Д. Сільськогосподарська ентомологія

Подождите немного. Документ загружается.

Шкідники суниць і малини

Трапляються ли-

ше самки; розмножу-

ються партеногене-

тично. Зимують ста-

тевонезрілі жуки в

поверхневому шарі

ґрунту, під сухим ли-

стям, у кущах суниці.

Можуть зимувати

личинки в ґрунті на

глибині 4 – 10 см.

Навесні за серед-

ньодобової темпера-

тури повітря 12 –

14 °С (кінець квіт-

ня — початок травня)

виходять жуки і додатково живляться, обгризаючи листки з країв.

Жуки активні у вечірні години, вдень ховаються біля основи рос-

лин на ґрунті. Яйця відкладають групами по 2 – 3 (до 60 – 70) за

прилистки і заливають їх виділеннями, які твердіють на повітрі.

Відкладання яєць триває більше двох місяців. Плодючість — 400 –

500 яєць. Личинки, які відродились через 10 – 14 діб, проникають у

ґрунт, де спочатку живляться молодими корінцями суниці й мали-

ни, потім пошкоджують більші корені. Основна маса личинок роз-

міщується на глибині 4 – 6 см у радіусі 3 – 15 см від центра рослини.

Личинки розвиваються 30 діб; наприкінці червня заляльковуються.

На розвиток лялечки потрібно 12 – 16 діб. Жуки виходять у липні.

Можуть відкладати яйця, з яких відроджуються личинки, що зали-

шаються на зимівлю. У вересні жуки переходять у місця зимівлі.

Частина з них може жити 2 – 3 роки, зберігаючи здатність до від-

кладання яєць.

Поряд з личинками сірого, або землистого, кореневого довгоно-

сика коріння суниці можуть пошкоджувати личинки кропивного

листкового довгоносика — Phyllobius urticae Deg. і чорного скоса-

ря — Otіorhynchus ovatus L. Жуки цих видів пошкоджують листя.

Серед ворогів кореневих довгоносиків найефективніші жужели-

ці-бігунчики з роду Bembidion.

Заходи захисту. Дотримання правильної сівозміни й прос-

торова ізоляція нових посадок від старих насаджень не менш як на

500 м. Осіння оранка ґрунту. При чисельності, що перевищує 2 – 3

жуки на 10 рослин, — обприскування суниці інсектицидами до цві-

тіння.

Рис. 21.4. Сірий, або землистий,

кореневий довгоносик:

1 — жук; 2 — листок суниці,

пошкоджений жуками

371

Шкідники суниць і малини

Ряд лускокрилі — Lepidoptera

Родина склівки — Sesiidae

Малинна склівка — Pennisetia hylaeiformis Lasp. (рис. 21.5) —

трапляється повсюдно. Пошкоджує малину.

Метелик з розма-

хом крил 22 – 26 мм,

синювато-чорного ко-

льору, з довгим тон-

ким тілом; передні

крила з темною обля-

мівкою і чорною пля-

мою на поперечній

перетинці; черевце з

поперечними жовти-

ми смугами, у самки

їх три, у самця — чо-

тири, з щіткою темно-

жовтих волосків на

кінці.

Гусениця завдовжки 25 – 30 мм, біла з коричнево-жовтою голо-

вою і такими самими грудними та анальними щитками. Лялечка

розміром 22 – 26 мм, світло-коричнева.

Зимують гусениці другого — третього віків у проточених ходах

у коренях або всередині стебла біля його основи. Навесні з почат-

ком сокоруху гусениці переходять у стебла і починають знову жи-

витися, прогризаючи ходи в пагонах. На початку червня гусениці

прогризають льотний отвір і всередині стебла заляльковуються.

Через 12 – 18 діб вилітають метелики. Літ їх відбувається у черв-

ні — липні. Невдовзі самка відкладає яйця на ґрунт біля стебел

малини або безпосередньо на стебла біля їх основи. Плодючість —

близько 100 яєць. Гусениці, які відроджуються через 9 – 12 діб,

вигризають ходи під камбієм. Зовні в місцях пошкоджень утворю-

ються здуття. У другому — третьому віках проникають у середину

стебел і до коренів, де залишаються до весни. Розвивається в од-

ному поколінні.

Чисельність склівки знижують їздці-іхневмоніди — Lissonota

impressor Grav., L. pimplator Zett., браконіди — Macrocentrus margi-

nator Nees., Apantеles laevigatus Ratz. та тахіна — Leskia aurea Fll.

Заходи захисту. Навесні до початку льоту метеликів, а та-

кож восени — обрізання під корінь пошкоджених і засихаючих па-

гонів та їх спалювання. Під час відкладання яєць — обробка ґрунту

поблизу рослин. Під час закладання нової плантації малини — ви-

бракування зараженого садивного матеріалу.

Рис. 21.5. Малинна склівка:

1 — метелик; 2 — пошкоджене стебло малини

Шкідники суниць і малини

Родина міно-чохликові (переливчасті) молі — Incurvariidae

Малинна брунькова міль — Lampronia rubiella Bjerk. (рис.

21.6) — трапляється на Поліссі та у північних районах Лісостепу.

Пошкоджує малину, рідше ожину.

Метелик у розмаху крил — 11 – 14 мм; передні крила червоно-

коричневі, з чотирма золотисто-жовтими плямами на передньому

краї та двома — на задньому; голова рудувато-жовта; задні крила

сірі, з довгою бахромою. Яйце розміром 0,2 – 0,3 мм, жовтувато-біле.

Гусениця останнього віку завдовжки 8 – 11 мм, червона; голова,

грудний та анальний щитки чорні. Лялечка — 8 – 9 мм, коричнева.

Зимують гусениці І – ІІ віків у білих коконах під відсталою корою

в нижній частині пагонів, у тріщинах кори, пеньках обрізаної ма-

лини та серед рослинних решток. У період набубнявіння бруньок і

появи зеленого конуса гусениці, що перезимували, підіймаються

вгору по стеблах і вгризаються в бруньки, закриваючи вхідний отвір

павутиною та екскрементами. Після цього вони виїдають вміст

бруньки, потім переходять у пагін, вигризаючи в ньому середину. В

другій половині травня гусениці заляльковуються в пошкоджених

бруньках або в серцевині пагона. Виліт метеликів збігається з поча-

тком цвітіння малини. Літають метелики вдень та ввечері, перед

заходом сонця. Самки відкладають яйця по одному біля основи ти-

чинок розбрунькованих квіток. Плодючість — 60 – 90 яєць.

Через 7 – 10 діб відроджуються гусениці, які 10 – 12 діб живлять-

ся плодоложем квітки. Перед достиганням ягід гусениці переходять

у місця коконування до весни наступного року. За рік розвивається

одна генерація.

Гусениць і лялечок малинної брунькової молі заражає ряд їздців

із родів Sympiesis, Pnigalio, Cirrospilus, Рediobius (родина хальци-

ди); Apanteles, Gnaptodon (родина браконіди); Elachertus, Chryso-

charis (родина евлофіди), мухи-тахіни — Winthemia guadripustu-

la F., Carcelia phalaenaria Rd.

Рис. 21.6. Малинна брунькова міль:

1 — метелик; 2 — гусениця;

3 — пошкоджений пагін малини

373

Шкідники суниць і малини

Заходи захисту. Низьке вирізування та спалювання рос-

линних решток. При чисельності понад 4 – 5 гусениць на один кущ

на початку виходу гусениць із місць зимівлі (фаза розсування бру-

нькових лусочок) — обробка малини інсектицидами.

Ряд перетинчастокрилі — Hymenoptera

Родина справжні пильщики — Tenthredinidae

Суничний чорноплямистий пильщик — Allantus cinctus

L. (рис. 21.7) — трапляється повсюдно. Пошкоджує суницю, полуни-

цю, шипшину, троянду, рідше малину.

Імаго завдовжки 7 – 10 мм, тіло чорне, блискуче; у самки на гру-

дях крилові кришечки іноді білі; ноги чорні, стегна й лапки червоні.

Личинка завдовжки 15 мм, блакитно-зелена, голова бурувато-жовта

з бурою плямою нагорі; черевних ніг 8 пар. Лялечка світло-зелена,

перед виходом імаго стає чорною, знаходиться в двошаровому тон-

костінному жовтувато-коричневому коконі.

Зимують еонімфи в коконах усередині стебел, в опалому листі та

поверхневому шарі ґрунту. Заляльковуються у квітні. Імаго виліта-

ють у фенофазу відокремлення квітконосів — на початку цвітіння

ранніх сортів суниці. Додатково живляться пилком і нектаром кві-

ток зонтичних рослин. Яйця відкладають по одному в паренхіму

листка поблизу товстих жилок у надрізи, зроблені за допомогою яй-

цекладу. Місце відкладання яйця помітне у вигляді здуття. Плодю-

чість — 60 – 80 яєць.

Ембріональний розвиток триває 8 – 15 діб. Личинки відроджу-

ються напередодні масового цвітіння суниці; личинки молодших

віків скелетують листки з нижнього боку, середніх віків — вигриза-

ють отвори, останнього віку — обгризають листки з країв. Молоді

листки з’їдаються повністю. Личинки, яких потурбували, кільцепо-

дібно згортаються і падають на землю. Розвиток триває 20 – 25 діб,

після чого вони залишають кормові рослини і проникають у серце-

Рис. 21.7. Суничний чорноплямистий пильщик:

1 — імаго; 2 — личинка; 3 — пошкоджений листок суниці

Шкідники суниць і малини

вину зламаних (зрізаних) товстостеблих бур’янів, пагонів малини,

троянди, де прогризають ходи (10 – 12 см), що закінчуються оваль-

ною камерою, в якій вони заляльковуються. Через 14 діб

з’являються імаго другого покоління. В Україні розвивається 2 – 3

покоління, у Криму може бути й четверте.

Личинки останнього покоління залишаються на зимівлю всере-

дині стебел трав’янистих рослин, у тріщинах кори, опалому листі та

ґрунті.

У роки масових розмножень пильщик завдає істотної шкоди

плантаціям суниці.

Важливу роль у регуляції чисельності пильщиків відіграють їзд-

ці — Cryptus emphytorum Boic., Hemiteles castaneus Taschb., Poly-

blastus strobilator Thunb., Monoblastus neustrie Ratz., Microcryptus

erythrinus Grav., мухи-тахіни — Compsilura concinnata Mg.,

Blondella nigripes Fll.

Заходи захисту. Знищення бур’янів на плантації суниці та

ділянках, розміщених поблизу. Перекопування ґрунту в міжряддях.

За чисельності 10 – 12 несправжніх гусениць на 100 листків при

заселенні 15 – 20 % рослин — обробка біопрепаратами або інсекти-

цидами під час відродження личинок. У разі значної чисельності

шкідника можна провести другу обробку біопрепаратами або інсек-

тицидами після збирання врожаю ягід.

Малинний гребінчатовусий пильщик — Priophorus morio

Lep. (рис. 21.8) — трапляється повсюдно. Пошкоджує малину, ожи-

ну, горобину.

Імаго завдовжки 5 – 7 мм, чорного кольору, вкритий рідкими во-

лосками, крила темні, задні ноги у верхівковій частині білі, остан-

ній сегмент черевця дещо видовжений, прикриває зверху основу

яйцекладу. Яйце розміром 1 – 1,2 мм, біле. Личинка завдовжки

10 – 12 мм, тіло зверху темно-буре або біле; голова чорна або бура.

Лялечка — 8 – 9 мм, світло-жовта.

Зимують еонімфи в тонкому двошаровому світло-коричневому

коконі в рослинних

рештках, інколи в

ґрунті на глибині

5 – 7 см. Залялько-

вуються в квітні. Літ

імаго першого поко-

ління починається

за середньодобової

температури повітря

11 – 12 °С і збігаєть-

ся з фенофазою роз-

пускання бруньок

малини. Самка від-

Рис. 21.8. Малинний гребінчатовусий пильщик:

1 — імаго; 2 — пошкоджений листок малини

375

Шкідники суниць і малини

кладає яйця по одному в черешки листка, рідше в головні жилки.

Відкладені яйця добре помітні за невеликими коричневими насіч-

ками. Плодючість — 40 – 50 яєць. Личинки, що відродились через

5 – 7 діб, тримаються на нижній поверхні листка. Спочатку вони

скелетують листок у вигляді віконець, потім вигризають отвори або

обгризають листок з країв. Через 22 – 25 діб личинки завершують

живлення і заляльковуються в коконах. Розвиток лялечки завершу-

ється за 10 – 15 діб, і відбувається літ другого покоління, яке також

розвивається на листках малини. За рік розвивається дві генерації.

У південних регіонах буває третя.

У регулюванні чисельності пильщика важливу роль відіграють

хижаки та паразити.

Заходи захисту. Обробіток ґрунту в міжряддях та під ку-

щами. Знищення рослинних решток. За чисельності понад 10 – 12

несправжніх гусениць на 100 листків — застосування біопрепаратів

або інсектицидів на початку відродження несправжніх гусениць.

Малинний мінуючий пильщик — Metallus pumilus Klug.

(рис. 21.9) — трапляється повсюдно. Пошкоджує малину і ожину.

Імаго завдовжки

3,5 – 4 мм, тіло чор-

не, крила темні, ву-

сики ниткоподібні,

ноги жовті. Яйце

розміром 0,8 – 1 мм,

біле. Личинка —

7 мм, тіло сплюще-

не, з розширеною

грудною частиною,

світло-зелене з тем-

ною спинною сму-

гою; потиличний

щиток чорний, ноги

коричневі. Лялечка — 0,6 – 0,7 мм, світло-жовта.

Зимують личинки в коконі у ґрунті на глибині 5 – 7 см. Заляль-

ковуються в останній декаді квітня. Періоди заляльковування й ви-

льоту розтягнуті й тривають більше місяця. Перші особини

з’являються у першій декаді травня. Самки відкладають яйця в

тканину листка. Плодючість — 30 – 40 яєць. Ембріональний розви-

ток триває 4 – 6 діб. Личинки, що відродилися, живуть у широких

мінах неправильної форми, живлячись паренхімою листка, через

20 – 25 діб личинки завершують живлення і переходять у ґрунт, де

утворюють кокон і заляльковуються. Літ другого покоління відміча-

ється у липні — серпні. Розвиток другої генерації відбувається ана-

логічно. Завершивши живлення, несправжні гусениці другої гене-

рації переходять у ґрунт, де в коконі залишаються до весни.

Рис. 21.9. Малинний мінуючий пильщик:

1 — імаго; 2 — пошкоджений листок малини

Шкідники суниць і малини

Хижаки й паразити, які знищують чисельність малинного міну-

ючого пильщика, зазначені для інших шкідливих видів ягідних

культур.

Заходи захисту. Перекопування ґрунту в міжряддях та на-

вколо кущів малини. За чисельності понад 10 – 12 несправжніх гу-

сениць на 100 листків — застосування біопрепаратів або інсектици-

дів під час масового льоту пильщиків.

Ряд двокрилі — Diptera

Родина галиці — Cecidomyidae

Малинна пагонова галиця — Thomasiniana theobaldi

Barnes. (рис. 21.10) — трапляється повсюдно. Пошкоджує малину,

ожину.

Імаго завдовжки 2 – 2,5 мм, чорний з коричневою спиною; крила

рівномірно вкриті волосками, ноги коричнево-жовті; щупики 4-чле-

никові. Личинка — до 4 мм, червона, з добре розвиненими двочле-

никовими вусиками.

Зимують дорослі

личинки в коконах

біля основи пагонів

малини. Навесні,

під час відростання

пагонів, залялько-

вуються. Виліт імаго

відбувається в пері-

од інтенсивного рос-

ту молодих пагонів.

Літають упродовж

14 – 20 діб. За пері-

од життя (4 – 6 діб)

самка відкладає

60 – 80 яєць під ко-

ру пагонів, у тріщи-

ни та інші механічні пошкодження. Через 2 – 3 доби відроджуються

личинки, проникають під кору в камбіальний шар, де живуть гру-

пами. Залежно від погодних умов розвиваються 22 – 40 діб. У міс-

цях живлення утворюються бурі плями, які поступово стають чор-

ними й розширюються, охоплюючи велику частину пагона. Місця

пошкоджень заселяються сапрофітними грибами; кора пагонів від-

мирає, що призводить до усихання стебла.

Личинки, які завершили живлення, падають на ґрунт і в поверх-

невому шарі коконуються. Виліт другого покоління відбувається у

липні — серпні. На півдні може бути третє покоління.

Малину й ожину пошкоджують два інших види галиць.

Рис. 21.10. Малинна пагонова галиця:

1 — імаго; 2 — личинка; 3 — пошкоджений пагін

377

Шкідники суниць і малини

Малинна листкова галиця — Dasyneura plicatrix L. Зимує ли-

чинка в ґрунті. Заляльковується у квітні. Літає у травні — червні.

Яйця відкладає на верхівки пагонів. Личинки, які відродилися,

живляться листям. Пошкоджене листя скручується, серединні жил-

ки потовщуються.

Малинна стеблова галиця — Lasioptera rubi Heeg. Личинки зи-

мують у галах. Заляльковуються у квітні. Літ у травні — червні.

Самка відкладає яйця на молоді пагони групами по 8 – 15 штук.

Личинки, які відродилися, проникають під кору пагонів і живлять-

ся соком рослин. На пагонах утворюються веретеноподібні гали

завдовжки до 30 мм та завширшки до 20 мм. Пошкоджені пагони

відмирають.

На галицях паразитують їздці з родів Pnigalio, Sympiesis,

Cirrospilus, Chrysocharis (родина евлофіди) та інші паразити й хи-

жаки.

Заходи захисту. Перекопування ґрунту під кущами пізно

восени та рано навесні. Вирізання й спалювання пошкоджених па-

гонів малини. До цвітіння та за потреби після збирання врожаю —

обробка кущів малини інсектицидами. Економічний поріг шкодо-

чинності — 20 – 25 % заселених галицями кущів малини.

Родина сновигові (квіткарки) — Anthomyidae

Малинна муха — Pegomya rubivora Cоq. (рис. 21.11) — трап-

ляється на Поліссі та в Лісостепу. Пошкоджує малину, ожину, лаба-

зник, таволгу.

Муха завдовжки 5,5 – 7 мм, сірого кольору, ноги чорні, голова

з різко виступаючим лобом. Яйце розміром 0,2 мм, біле, видовже-

но-овальне. Личинка завдовжки 5 мм, брудно-біла, циліндрична,

без ніг, ротові частини розміщені всередині двох передніх сегмен-

тів. Несправжній кокон — 5 – 6 мм, бочкоподібний, коричневого

кольору.

Рис. 21.11. Малинна муха:

1 — імаго; 2 — личинка всередині пагона малини; 3 — пошкоджений пагін

Шкідники суниць і малини

Зимують личинки в несправжніх коконах у поверхневому шарі

ґрунту. У травні, коли ґрунт у місцях залягання личинок прогріва-

ється до 12 – 13 °С, відбувається їх заляльковування. На розвиток

лялечки потрібно 7 – 9 діб. Виліт мух триває впродовж 8 – 10 діб. У

холодну й дощову погоду виліт може розтягуватися до 15 – 20 діб.

При цьому значна частина личинок і лялечок гине від грибної хво-

роби Empusa muscae Cohn. Мухи додатково живляться нектаром

квіток, цукровими виділеннями сисних шкідників та росою. Яйця

відкладають по одному на верхівки та в пазухи ще не сформованого

листя, молоді пагони, кореневі відростки малини. Плодючість —

60 – 90 яєць. Через 5 – 8 діб відроджуються личинки, які вгризають-

ся в середину молодих стебел, де вигризають спіральні й кільцепо-

дібні ходи. Верхівки пошкоджених пагонів в’януть і поникають, піз-

ніше стають чорними й відмирають. Живлення личинок завершу-

ється за 12 – 16 діб. В період цвітіння малини личинки прогризають

вихідні отвори й переходять на зимівлю, утворюють несправжній

кокон і залишаються в ньому до весни наступного року. Генерація

однорічна.

Чисельність малинної мухи обмежують багато хижих комах і особ-

ливо жужелиці.

Заходи захисту. Перекопування ґрунту під кущами малини

восени та рано навесні. В період бутонізації малини вирізання і

спалювання прив’ялих пагонів. Економічний поріг шкодочиннос-

ті — 3 % пошкоджених пагонів. При масовій чисельності — обприс-

кування інсектицидами під час масового вильоту мух.

Заходи захисту суниці й малини від шкідників

1. Осіннє і контрольне весняне обстеження суниці й малини що-

до виявлення заселеності шкідниками.

2. Закладання нових плантацій суниці не ближче ніж за 500 м

від насаджень малини й суниці минулих років.

3. Збирання і спалювання опалого листя та рослинних решток

(малинно-суничний довгоносик, суничний листоїд, пильщики).

4. Осінній та ранньовесняний обробіток ґрунту в міжряддях і на-

вколо кущів малини (малинний жук, малинно-суничний довгоно-

сик, суничний листоїд, пильщики, галиці).

5. Знищення бур’янів на плантаціях ягідників (суничний чорно-

плямистий пильщик).

6. Систематичне вирізання й спалювання в’ялих пагонів та

пагонів, що відплодоносили (малинна брунькова міль, малинна

склівка, пильщики, малинна стеблова муха, малинна стеблова га-

лиця).

379

Шкідники суниць і малини

При чисельності шкідників, що перевищує економічний поріг

шкодочинності, — обробка ягідників біопрепаратами або інсектици-

дами (залежно від виду шкідників) до цвітіння або після збирання

врожаю.

 Запитання для самоконтролю

1. Малинна пагонова попелиця, її розвиток, шкодочинність (ЕПШ) і захист

від неї малини.

2. Малинний довгоносик, його розвиток, шкодочинність (ЕПШ) і

захист від нього малини й суниці.

3. Малинна склівка, її розвиток, шкодочин-

ність і захист від неї малини.

4. Види пильщиків, їх розвиток, шкодочинність

(ЕПШ) і захист від них малини.

5. Заходи захисту суниці й малини від шкідни-

ків.