Лекції з первинной переробки сировини
Подождите немного. Документ загружается.
4.4.Класифікація та оцінка якості хімічних волокон,
що використовуються в льонопрядінні
В льонопрядінні, як і в інших підгалузях текстильної промисловості,
використовують як штучні, так і синтетичні волокна різані і у вигляді джгута [20].
Використання віскозного волокна [6] в суміші з лляним покращує хід
технологічних процесів, знижує жорсткість тканин, підвищує їх драпіруємість,
тканини добре фарбуються. Разом з тим міцність і стійкість тканин до стирання
падає, віскозне волокно набухає у воді і втрачає міцність, при висиханні дає велику
усадку, тому його не рекомендують використовувати в сумішах із льоном для
виробництва тканин, які в експлуатації часто перуть (білизняні тканини, столова
білизна, рушники). Віскозне волокно використовують в сумішах з лляним в
кількості 8–12 % для покращення технологічного процесу. Для виробництва пряжі
для платтяно-костюмних тканин з наступним незминальним оздобленням кількість
віскозного волокна може бути збільшена до 30–35%.
Найбільш широко у льонопрядінні використовують ПЕ волокна і джгут
лляного типу, що відповідають ГОСТ 26491 – 95 [23], який чинний в Україні. Ця
сировина може виготовлятись різних номінальних лінійних густин і номінальних
довжин, вказаних в табл. 4.6. Нормативні показники фізико-механічних
властивостей ПЕ волокна і джгута лляного типу І-го сорту наведені в табл. 4.7.
Використання цього волокна надає тканинам малу зминальність, високу стійкість
до стирання, але, разом з тим, зменшує гігієнічні властивості, на поверхні тканини
утворюється пілінг.
Таблиця 4.6 – Номінальні лінійні густини і довжини ПЕ волокна лляного типу
Тип виробництва волокна і
джгута
Номінальна лінійна густина,
текс
Номінальна довжина волокна,
мм
волокна,
елементарних
ниток в джгуті
джгута
Волокно матоване,
незвите
0,42
0,44
–
–
37, 67, 80, 90, 100,106, 122
90, 102
Волокно блискуче, звите 0,42 – 37, 67, 80, 90, 100,106, 122
Джгут матований, звитий 0,44 50000
Примітка. Допускається за згодою між виробником та споживачем зміна номінальної довжини
волокна
ПА волокно в невеликій кількості (8 %) в сумішах з лляним волокном
використовують для виготовлення брезентового полотна, яке використовують для
виготовлення спецодягу. Завдяки його використанню збільшується стійкість тканин
до стирання, згинів. Разом з тим тканини з ПА волокном під дією світлопогоди
швидше втрачають міцність, ніж лляні.
Таблиця 4.7 – Показники фізико-механічних властивостей ПЕ волокна лляного типу
Найменування показників Лінійна густина, текс
0,44 0,42
Питоме розривальне навантаження волокна,
мН/текс, не менше, визначене на розривних
машинах:
„Fo-1C”, “Інстрон”, „Фатеграф”
“FM-27”
370
350
370
350
Подовження волокна при розриванні, %, не більше,
визначене на розривних машинах:
„Fo-1C”
“Інстрон”, „Фатеграф”
“FM-27”
50
53
63
50
60
60
Відхилення фактичної лінійної густини волокна від
номінальної, %
±6,0 ±8,0
Відхилення фактичної лінійної густини джгута від
номінальної, %
±6,0 –
Відхилення фактичної довжини волокна від
номінальної, %
±5,0 ±5,0
Кількість звитків на 1 см, не більше 5,0 5,0
Лінійна усадка, %, не більше 3,0 9,0
Масова частка замаслювача, % 0,1 – 0,5 0,1 – 0,5
Білизна, %, не менше 75 75
Кількість склейок, рогоподібних і грубих волокон,
%
0,015 0,07
Кількість непрорізаних волокон подвійної і більше
довжини, % (для волокна)
0,050 0,20
Розсипчастість добра добра
Нормована вологість, % 1,0 1,0
Фактична вологість, %, не більше 2,0 2,0
Відомі дослідження [20] технології виготовлення пряжі із вмістом 50 % ПАН
волокна в суміші з льоном. Такі суміші дозволяють отримати тканини з малою
зминальністю і високими фізико-механічними властивостями. Показники фізико-
механічних властивостей віскозних, ПА, ПАН, що використовуються в суміші з
лляним згідно нормативної документації [6,10,11] наведені в табл.3.27.
Поліолефінові волокна менш міцні і менш стійкі до дії світлопогоди, але
мають невелику густину (0,92 г/см
3
), що особливо важливо для морських канатів, які
повинні плавати у воді. Ці волокна використовують на заміну джута, кенафа при
виготовленні тарних тканин і на заміну сізалі, маніли при виготовленні кручених
виробів. Поліпропіленове волокно ефективно використовується при виготовленні
плівкових матеріалів. Така технологія освоєна на Київському підприємстві
„Тандем”.
Контрольні питання
1.Які волокна відносяться до луб’яних?
2.Назвіть волокна, що відносяться до стеблових, листових, плодових.
3.Які види луб’яних волокон культивують на Україні?
4.Чим відрізняється технічне волокно льону від елементарного?
5.Які показники визначають номер лляного волокна: тіпаного, короткого?
6.В класифікації якого волокна використовується поняття „бал”?
7.Поясніть, що таке „гніздо костриці”, „недоробки”.
8.Як визначається гнучкість тіпаного льону?
9.Які з хімічних волокон найбільш поширені при переробці з лляним
волокном і чому? Наведіть характеристику цих волокон.
10.В якому вигляді переробляються хімічні волокна у льонопрядінні?
Лекція 5. Класифікація та оцінка якості відходів
План
5.1.Класифікація відходів бавовнопрядіння
5.2.Класифікація відходів вовнопрядіння
5.3.Класифікація відходів прядіння луб’яних волокон
5.1.Класифікація відходів бавовнопрядіння
Згідно з ДСТУ 2431 – 94 [24] відходи – це залишки сировини, які утворюються
в процесі виготовлення продукції, що не повністю втратили споживчу цінність
початкової сировини і які можуть бути використані в народному господарстві як
сировина чи добавки до неї. Відходи поділяють на зворотні, поворотні та
безповоротні.
До зворотних відходів відносяться відходи, які використовуються повторно
без доробки як сировина для одержання основної продукції, при якій вони
утворюються: рванина настилів, стрічки і рівниці, що не потребують розскубування.
Звороти за своїми властивостями подібні до властивостей суміші волокон, тому їх
вкладають в своє сортування.
Поворотні відходи після очищення і розпушення можуть бути використані як
початкова сировина для виробництва інших видів продукції чи реалізовуватись.
Прикладом поворотних відходів є гребінні пачоси, які виділяються на
гребенечесальних машинах при виробництві гребінної бавовняної і вовняної пряжі
та можуть використовуватись у виробництві пряжі великої лінійної густини.
До безповоротних відходів відносяться відходи, які на сучасному рівні
розвитку науки і техніки не можуть бути використані в народному господарстві, чи
їх використання економічно недоцільно (наприклад, пил, сміттєві домішки, реп’ях
та інші).
Відходи поділяють на прядивні і непрядивні.
До прядивних відходів відносяться поворотні відходи, які мають прядильну
здатність і після додаткової обробки їх можна використовувати в прядінні – горішок
і пух, отриманий при переробці бавовняного волокна високих ґатунків, пачоси
кардні і гребінні, тонка рівниця, кільця, мичка. Такі відходи, як правило,
використовують не у своєму сортуванні, а при виготовлені пряжі більшої лінійної
густини.
Поворотні відходи, які використовуються для виробництва вати, нетканих
матеріалів, у валяльно-повстяному виробництві та інших галузях народного
господарства відносяться до непрядивних (горішок і пух, отриманий при переробці
бавовняного волокна низьких ґатунків (ІV, V, VІ), пух з чистильних валиків,
забруднена підметь тощо).
Невидимі відходи – це відходи, що безповоротно втрачені в процесі
виготовлення продукції (пил, волога, дрібний пух).
Вихід відходів за видами нормується в залежності від якості волокна в
сортуванні, системи і способу прядіння, вимог до якості пряжі.
Залежно від виду, якості і місця утворення відходи поділяють за номерами. За
ДСТУ 2997 – 95 [25] бавовняні відходи поділяються на 57 номерів (від 1 до 57). Крім
того, чистобавовняним відходам присвоюється тільки цифровий номер, а такому ж
самому виду відходів, але з вмістом до 50 % інших видів натуральних чи хімічних
волокон присвоюється той же цифровий номер з буквою а. Наприклад, пачоси
кардні, утворені від переробки бавовняного волокна 0, І, ІІ, ІІІ сортів від 1 до 3 типів
відповідають номеру 10, а пачоси кардні, утворені від переробки бавовняного
волокна тих же сортів і типів із додаванням до 50 % інших видів натуральних чи
хімічних волокон відповідають номеру 10а.
За цим стандартом таким відходам як горішок і пух тіпальний, горішок і пух
чесальний, кардні пачоси нормується масова частка сміттєвих домішок і пороків
В табл.5.1 наведені показники фізико-механічних властивостей волокна із
основних видів відходів бавовнопрядильного виробництва [26].
5.2. Класифікація відходів вовнопрядіння
На відходи вовняні, які одержують в процесі переробки вовняних сумішей і
сумішей вовни з іншими видами натуральних і (чи) хімічних волокон на прядильних
та ткацько-оздоблювальних підприємствах вовняної промисловості поширюється
ДСТУ 2996 – 95 [27]. За цим стандартом залежно від характеристики відходів, місця
їх утворення вовняні відходи поділяються на 15 номерів (від 1 до 15). Випади
залежно від місця їх утворення поділяються на номери 1А, 1Б, 1В; гребінні пачоси
залежно від довжини волокна поділяються на номери 3/1 та 3/2. Всі інші відходи
мають тільки цифровий номер. Залежно від вмісту вовняного волокна, вмісту і виду
інших натуральних і (чи) хімічних волокон, які входять до сумішей відходи
поділяються на групи згідно з табл. 5.2.
Залежно від тонини (якості, сорту) вовняного волокна, яке входить до сумішей
відходи поділяються на групи тонини згідно з табл. 5.3.
Таблиця 5.1 – Показники фізико-мех. властивостей волокна із бавовняних відходів
Вид відходів
Штапельна масодовжина, мм
Середня масодовжина, мм
Розривальне навантаження, сН
Коефіцієнтзрілості
Масова частка коротких волокон, %
Масова частка сміттєвих домішок і
пороків, %
Горішок і пух тіпальний із
бавовняного волокна відбірного, І
та ІІ ґатунків 1 – 3 типів
33,7 25,0 4,2 1,9 31,4 33,4
Горішок і пух тіпальний із
бавовняного волокна відбірного,
І, ІІ та ІІІ ґатунків 4 – 7 типів
29,7 20,7 4,1 1,9 29,6 29,8
Горішок і пух тіпальний із
бавовняного волокна ІІІ, ІV, V та
VІ ґатунків всіх типів
29,9 20,4 33,6 39,1
Горішок і пух чесальний із
бавовняного волокна відбірного,
І, ІІ та ІІІ ґатунків І – 7 типів
28,0 18,3 4,4 2,0 41,3 29,1
Горішок і пух чесальний із
бавовняного волокна ІІІ, ІV, V та
VІ ґатунків І– 7 типів
28,1 18,8 45,0 35,1
Кардні пачоси із бавовняного
волокна відбірного, І та ІІ
ґатунків 1 – 3 типів
31,1 21,1 4,2 1,9 34,0 9,3
Кардні пачоси із бавовняного
волокна відбірного, І, ІІ та ІІІ
ґатунків 4 – 7 типів
24,4 18,9 4,2 1,9 37,9 11,1
Кардні пачоси із бавовняного
волокна ІІІ, ІV, V, та VІ ґатунків
І– 7 типів
27,4 18,3 1,9 43,8 15,1
Гребінні пачоси із бавовняного
волокна відбірного, І та ІІ
ґатунків 1 – 3 типів
29,4 18,8 4,2 1,9 41,9 1,8
Гребінні пачоси із бавовняного
волокна відбірного, І та ІІ
ґатунків 4 – 7 типів
29,2 19,8 4,3 2,0 39,5 0,2
Таблиця 5.2 – Групи вовняних відходів
Склад відходу за кондиційною масою, %
Номер
групи
відходу
Умовне
позначення
складу
відходу
Вовняних волокон не менше 95,0 І ч/в
Вовняних волокон від 70,0 до 95,0,
штучних волокон до 30,0
ІІ в
Вовняних волокон від 70,0 до 95,0,
синтетичних волокон до 30,0
ІІІ в
Вовняних волокон від 70,0 до 95,0,
інших видів натуральних волокон до 30,0
ІУ в
Вовняних волокон від 20,0 до 70,0,
штучних волокон понад 30,0
У н/в
Вовняних волокон від 20,0 до 70,0,
синтетичних волокон понад 30,0
УІ н/в
Вовняних волокон від 20,0 до 70,0,
інших видів натуральних волокон понад 30,0
УІІ н/в
Вовняних волокон від 20,0 до 70,0,
інших видів натуральних і хімічних волокон понад 30,0
УІІІ н/в
Таблиця 5.3 – Групи вовняних відходів за тониною
Група відходів за тониною
Умовне
позначення
групи
Характеристика вовни
Напівтонка н/г Вовна однорідна від 58 до 50 якості
(від 25,1 до 31,0 мкм)
Напівгруба н/г Вовна однорідна від 48 до 44 якості
(від 31,1 до 40,0 мкм), неоднорідна
напівгруба
Груба г Вовна однорідна від 40 до 36 якості
(понад 40,0 мкм) і неоднорідна груба
5.3. Класифікація відходів прядіння луб’яних волокон
За ДСТУ 2039 – 92 [28] лляні відходи залежно від характеристики поділяють
на 56 номерів. Для більшості видів відходів наведена масова частка костриці і
сторонніх домішок. Наприклад, пачоси гребінні, отримані при гребенечесанні
стрічки тіпаного льону (номер 8) можуть містити не більше 8,0 % костриці і 2 %
сторонніх домішок; пачоси гребінні, отримані при гребенечесанні короткого
лляного волокна (номер 9) можуть містити не більше 12,0 % костриці і 2 %
сторонніх домішок. Нормована вологість лляних відходів становить 12 %, фактична
вологість не повинна перевищувати 20 %.
На відходи всіх видів, які утворюються при переробці грубих луб’яних волокон
(конопель, джуту, кенафу, сизалі) або їх суміші , а також суміші грубих луб’яних
волокон з лляними і хімічними волокнами, хімічними нитками поширюється ДСТУ
2135 – 93 [29] згідно з яким залежно від якості відходи поділяються на 34 номери.
Нормована вологість цих відходів становить 14 %, фактична вологість не повинна
перевищувати 20 %.
Контрольні питання
1.Назвіть види зворотів. Як вони використовуються?
2.Які види відходів відносяться до поворотних і безповоротних?
3.Які з відходів відносяться до прядивних і непрядивних?
4. Які з відходів відносяться до невидимих?
5.Яка різниця у властивостях різних видів бавовняних відходів?
6.Як позначаються відходи в різних підгалузях текстильної промисловості?
Перелік посилань
1.Прядение хлопка и химических волокон(проектирование смесей,
приготовление холстов, чесальной и гребенной ленты): Учебник для вузов /
И.Г.Борзунов и др. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Легкая и пищевая
промышленность, 1982.- 376с.
2.ГОСТ 3279 – 76 Волокно хлопковое. Технические условия
3.УзРСТ 604 – 93 Волокно хлопковое. Технические условия
4.ГОСТ 3279 – 95 Волокно хлопковое. Технические условия
5.Современная сырьевая база хлопкопрядения. Учеб. пособие / Плеханов А.Ф.
и др. – М.: РИО МГТУ, 1999. – 23с.
6.ГОСТ 10546 – 80 Волокно вискозное. Технические условия
7.ТУ 6 – 06 – И65 – 83 Высокомодульное вискозное волокно сиблон.
Технические условия
8.ТУ 6 – 06 – И49 – 78 Волокно полинозное. Технические условия
9.ДСТУ ГОСТ 25716 – 2002 Волокно поліефірне бавовняного типу. Технічні
умови
10.ГОСТ 16008 – 79 Волокно капроновое. Технические условия
11.ГОСТ 13232 – 79 Волокно и жгут нитроновые неокрашенные. Технические
условия
12.ОСТ 6 – 06 – 2 – 75 Волокно и жгут нитроновые окрашенные. Технические
условия
13.ТУ 6 – 06 – С44 – 89 Волокно поливинилхлоридное высокоусадочное
хлопкового типа. Технические условия
14.Прядение шерсти и химических волокон (приготовление гребенной ленты,
ровницы и пряжи): Ученик для вузов / Протасова В.А. и др. – М.: Легпромбытиздат,
1988. -334 с.
15.ДСТУ 4485:2005 Вовна овеча однорідна тонка. Загальні технічні умови
16.ГОСТ 30702 – 2000 Шерсть. Торговая сельскохозяйственно-промышленная
класификация
17.ГОСТ 8937 – 77 Волокно медно-аммиачное. Технические условия
18.ДСТУ ГОСТ 10435 – 2002 Волокно та жгут поліефірні вовняного типу.
Технічні умови
19.ТУ 6 – 06 – С29 – 87 Волокно поливинилхлоридное высокоусадочное
шерстяного типа. Технические условия
20.Прядение лубяных и химических волокон и производство крученых
изделий: Ученик для вузов/Комаров В.Г. и др. – М.: Легкая индустрия, 1980. – 494 с.
21.ДСТУ 4015 – 2001 Льон тіпаний. Технічні умови
22.ГОСТ 9394 – 76 Волокно льняное короткое. Технические условия
23.ГОСТ 26491 – 95 Волокно и жгут полиэфирные льняного типа.
Технические условия
24.ДСТУ 2431 – 94 Відходи текстильні. Терміни та визначення
25.ДСТУ 2997 – 95 Відходи промислові бавовняні. Технічні умови
26.Справочник по хлопкопрядению/Широков В.П. и др. – М.: Легкая и
пищевая пром-сть, 1985. – 472 с.
27.ДСТУ 2996 – 95 Відходи промислові вовняні. Технічні умови
28.ДСТУ 2039 – 92 Відходи лляні. Технічні умови
29.ДСТУ 2135 – 93 Відходи грубоволокнистих луб’яних матеріалів. Технічні
умови
1 2 3 4 5 6 7 8
