Лекції з первинной переробки сировини

Подождите немного. Документ загружается.

2. Вовну мериносову та немериносову поділяють на рунну (основну і

пожовклу) та інші сорти відповідно до табл. 3.1.

3. Вовну однорідну тонку рунну основну і пожовклу поділяють за тониною,

довжиною, міцністю, засміченістю та кольором відповідно до табл. 3.2 – 3.4.

Таблиця 3.1 – Характеристика тонкої мериносової та немериносової вовни

Назва вовни Характеристика немитої вовни Позначення під

час маркування

Рунна Цілі руна або частини рун різної величини після

відокремлення нижчих сортів

Не

позначають

зокрема:

основна

Рунна вовна після відокремлення пожовклої вовни,

зваляної, базової, тавро (що змивається),

кольорової у тонкій немериносовій та вовни 58-56

якості

Не

позначають

пожовкла Вовна біла і світло-сірого кольору, яка втратила

натуральний колір через значне пожовтіння

верхівок або основи штапелю, що становить разом

більше ніж 10 мм його довжини, або різного

ступеня пожовтіння по всій довжині штапелю

Пож.

58-56 якості Рунна вовна баранів, а також незабазовані шматки

вовни різної величини білого та світло-сірого

кольору з середньою тониною волокон від 25,1

мкм до 29 мкм, зстрижені з шиї та стегон овець

58-56

як

базова Частини руна та шматки вовни різної величини

дуже забруднені екскрементами. (У митому

вигляді – пожовкла з послабленою міцністю на

розрив за органолептичною оцінкою)

Баз.

звалок Руна або частини рун, які не піддаються

розриванню руками

Звал.

тавро, що

змивається

Шматки вовни будь-якого кольору, забруднені

барвниками

Тавро

Відсортована з

грубим волос.

Рунна мериносова вовна, засмічена неоднорідною

вовною

Від. гр. в.

Нижчі сорти:

обніжка Коротка вовна зстрижена з нижніх частин ніг, лоба

та щік зі значною кількістю „покривного волосу”,

а також вовна, коротша ніж 25 мм (перестрига –

„січка”)

Обніж.

клюнкер Шматки вовни дуже забруднені екскрементами,

пожовклі до темно-коричневого відтінку з

Клюн.

ослабленою міцністю на розрив

Примітка 1. Базову вовну та одночасно зваляну відносять до звалку.

Примітка 2. У рунній тонкій вовні допускається перестрига – „січка”, у кількості не більше ніж 1

% від маси руна. Перестригу – „січку” кількістю більше ніж 1 % відносять до обніжки.

Примітка 3. Мериносову рунну основну вовну, засмічену кольоровими волокнами або шматками

кольорової однорідної вовни, відносять до мериносової основної з кольоровими волокнами

відповідної тонини, довжини та стану.

Примітка 4. У мериносовій вовні допускають наявність сторонніх одиничних кольорових волокон

у кількості не більше ніж 3 шт. на 1 кг немитої вовни.

Примітка 5. Мериносову рунну основну або пожовклу вовну, засмічену сторонніми остьовими або

мертвими волокнами чи шматками неоднорідної вовни, відносять до мериносової з грубим

волосом відповідної тонини, довжини та стану.

Примітка 6. У мериносовій вовні допускають наявність сторонніх остьових або грубих волокон у

кількості не більше ніж 5 шт. на 1 кг немитої вовни.

Примітка 7. У рунній основній вовні допускають прокиди інших назв вовни кількістю більше ніж

7 %, зокрема пожовклої - не більше ніж 0,5 %; обніжки - не більше ніж 1 %. Допускають прокиди

пожовклої вовни в кількості 7 %, за відсутності інших (тавро, базової, звалку, обніжки).

Примітка 8. У рунній вовні не допускають наявність засмічення сторонніми домішками (обрізки

ниток, мотузок, ганчірок).

Таблиця 3.2 – Середня тонина вовни і межа її нерівномірності в штапелі

Середня тонина вовни,

мкм

Межі нерівномірності за тониною (Сv), % Маркування

вовна мериносова вовна немериносова

14,5 – 18,0 20,0 – 80

як

18,1 – 20,5 22,0 23,0 70

як

20,6 – 23,0 24,0 25,0 64

як

23,1 – 25,0 25,0 28,0 60

як

Тонка мериносова вовна характеризується однорідністю волокон, штапельною

будовою руна, рівномірністю за тониною та довжиною волокон у штапелі,

нормальною або плоскою формою звитості, м’якістю, еластичністю, достатнім

вмістом жиропоту. Пророслі мертві, сухі та кольорові волокна відсутні. Тонина

волокон від 14,5 мкм до 25,0 мкм; на таких топографічних ділянках руна , як шия і

стегно, допускають волокна тониною від 25,1 мкм до 27,0 мкм. Вовна біла, залежно

від кольору жиропоту та мінеральних домішок , у немитому вигляді може мати різні

відтінки.

Таблиця 3.3 – Середня довжина штапелю тонкої вовни

Назва вовни Довжина вовни

І ІІ ІІІ ІУ

Вовна мериносова та

немериносова немита, мм

від 70 і від 55 до

від 40 до

від 25 до

більше

Вовна мериносова мита, не менше

ніж, мм

70 55 40 25

Примітка. Немита вовна ІУ довжини за тониною не розподіляється. У митій вовні ІУ довжину

виділяють лише у вільній від рослинних домішок.

Таблиця 3.4 – Характеристика немитої вовни за кольором

Колір вовни Характеристика немитої вовни

Позначення

під час

маркування

Біла Вовна білого кольору або з кремовим відтінком.

Допускається пожовтіння верхівок або основи

штапелю, що разом становить не більше ніж 10 мм

його довжини

Світло-сіра Світло-сіра вовна натурального білого кольору з

пророслими кольоровими волокнами, а також вовна,

засмічена шматками кольорової однорідної вовни

кількістю не більше ніж 0,1 % від маси митої вовни

С/с

Кольорова Вовна різних кольорів. Крім білого та світло-сірого Коль.

Тонка немериносова вовна характеризується однорідністю волокон,

штапельною будовою руна, недостатньою рівномірністю волокон по тонині у

штапелі і в межах руна. Допускають у масі волокон наявність пророслих і мертвих

волокон. Кількість жиропоту недостатня, звитість волокон слабо виражена. Тонина

волокон тонкої немериносової вовни від 14,5 мкм до 25,0 мкм. Вовна біла, світло-

сіра та кольорова.

Виділяють також тонку пояркову вовну. Це однорідна вовна, одержана з

тонкорунних ягнят у 5 – 7 місячному віці. Пучки вовни мають штапельну і

штапельно-косичну будову з наявністю ягнячого грубого волосу, іноді наявні

пророслі сухі і мертві волокна. Тонина волокон – 25,0 мкм і менше. Вовна

мериносова – біла, немериносова – біла, світло-сіра та кольорова. За засміченістю та

кольором тонку пояркову вовну поділяють відповідно до таблиць 3.4 , 3.5.

В більшості країн СНД прийнятий ГОСТ 30702-2000 “Шерсть. Торговая

сельскохозяйственно-промышленная класификация” [16], який має певні

особливості. У відповідності з цим нормативним документом овечу вовну поділяють

на однорідну та неоднорідну, тонку, напівтонку, напівгрубу та грубу. В залежності

від породи овець однорідну вовну всіх груп тонини поділяють на мериносову,

кроссбредну та кроссбредного типу, помісну (тонку та напівтонку), цигайську та

цигай-грубошерстну.

Таблиця 3.5 – Розподілення рунної та пожовклої вовни за вмістом рослинних

домішок і міцності на розривання

Стан вовни

Характеристика стану

Позначення

під час

маркування

Вільна від рослинних

домішок

Вовна міцна на розривання, з вмістом

рослинних домішок не більше ніж 1 % від

маси митої вовни, зокрема реп’яха-пилки не

більше ніж 6 шт. у 1 кг митої вовни

Малозасмічена Вовна міцна на розрив, з вмістом рослинних

домішок понад 1 % і до 3 % щодо маси митої

вовни, зокрема реп’яха-пилки понад 7 до 36

шт. у 1 кг митої вовни

МЗ

Дуже засмічена Вовна міцна на розрив, з вмістом рослинних

домішок у кількості понад 3 % від маси митої

вовни, зокрема реп’яха-пилки понад 36 шт. у

1 кг митої вовни

ДЗ

Поділ однорідної овечої вовни за найменуванням (в дужках наведено

позначення вовни згідно ГОСТ 30702-2000 російською мовою):

Мериносова (М) – однорідна вовна штапельної будови. вирівняна за тониною

волокон в штапелі, з достатнім вмістом жиропоту. В ній допускаються поодинокі

загрубілі короткі серпоподібні волокна довжиною до 20 мм, а пророслі мертві, сухі та

кольорові волокна відсутні. Тонина – 25,0 мкм та менше. Вовна біла.

Мериносову вовну, засмічену поодинокими кольоровими або грубими волокнами

тониною більше 56,0 мкм додатково позначають «гр.в».

Кросбредна (К) – однорідна вовна штапельної та штапельно-косичної будови, пружна

і еластична, вирівняна за тониною волокон. В ній відсутні пророслі мертві, сухі і кольорові

волокна. Тонина – 25,0 – 43,6 мкм та більше. Вовна біла.

Кросбредного типу (Кт) – однорідна вовна штапельної та штапельно-косичної будови

з недостатньою рівнотою по тонині. Є загостреність та сухість кінців зовнішнього штапелю.

Допускаються пророслі кольорові, сухі та мертві волокна. Тонина 25,0 – 37,5 мкм. Вовна біла

та світло-сіра.

Цигайська (Ц) – однорідна вовна штапельної та штапельно-косичної будови з

хорошою пружністю та жорсткістю на дотик. Відсутні пророслі мертві та кольорові волокна.

Тонина 25,0 – 40,5 мкм. Вовна біла.

Цигай-грубошерстна (Ц/Гш) – однорідна вовна штапельної і штапельно-косичної

будови з недостатньою рівнотою по тонині. В ній допускаються пророслі кольорові, сухі та

мертві волокна; деякі кінці зовнішнього штапелю загострені та сухі. Тонина 25,0 – 40,5 мкм.

Вовна біла, світло-сіра та кольорова.

Тонка помісна (Т/П) – однорідна вовна штапельної та штапельно-косичної будови з

недостатньою рівнотою по тонині. В ній допускаються розосереджені по масі вовни пророслі

сухі та мертві волокна. Тонина 25,0 мкм і менше. Вовна біла, світло-сіра та кольорова.

Напівтонка помісна (Нт/П) – однорідна вовна штапельної та штапельно-косичної

будови з недостатньою рівнотою по тонині. В ній допускаються пророслі кольорові, сухі та

мертві волокна; деякі кінці зовнішнього штапелю загострені та сухі. Тонина 25,0 – 29,0 мкм.

Вовна біла, світло-сіра та кольорова.

Пояркова (Я) – однорідна вовна, яка зістригається з ягнят. Являє собою пучки вовни

штапельної та штапельно-косичної будови, які слабо зчеплені між собою. У цій вовні є

ягнячий грубий волос, зустрічаються пророслі сухі та мертві волокна. Тонина 31,0 мкм і

менше. Вовна біла, світло-сіра та кольорова.

Неоднорідну грубу та напівгрубу вовну в залежності від найменування (породи

овець) та середньої тонини волокон, поділяють на наступні групи: першу; другу;

третю та четверту.

Поділ неоднорідної овечої вовни за найменуванням:

Напівгруба і груба весняна (Н вес) –неоднорідна вовна косичної будови не вирівняна

за тониною і довжиною волокон. Косиці складаються з пухових, перехідних та

остьових волокон в різному співвідношенні.

Перша група:

Сараджинська (Сар), таджикська (Тадж) – вовна має м’які косиці, які

складаються із загрубілого пуху і незначної кількості тонкої ості. В ній

зустрічаються поодинокі сухі, мертві і грубі остьові волокна. Вовна біла і світло-сіра.

Балбас (Бал) – вовна має м’які хвилясті косиці з великою кількістю пухових та

перехідних волокон і незначним вмістом тонкої ості. В ній зустрічаються поодинокі

сухі, мертві і грубі остьові волокна. Вовна біла і світло-сіра.

Алайська (Алайс) – вовна має м’які хвилясті довгі косиці з великою кількістю

пухових волокон довжиною не менше 50 мм, перехідних волокон і незначним

вмістом тонкої ості. В ній зустрічаються сухі, мертві і грубі остьові волокна. Вовна

біла і світло-сіра.

Дегереська (Дегер), казахська напівгрубошерстна (Казах) – вовна має м’які

косиці, які складаються з пухових і перехідних волокон і незначної кількості тонкої

ості. В ній зустрічаються поодинокі сухі, мертві і грубі остьові волокна. Вовна біла і

світло-сіра.

Лезгинська (Лезг) – вовна має хвилясті косиці. Пухові волокна довгі і

загрубілі, ость тонка. Зустрічаються сухі, мертві і грубі остьові волокна. Вовна біла і

світло-сіра.

Тушинська (Туш) – вовна має хвилясті, пружні косиці, середньої довжини, які

складаються з великої кількості довгого пуху та перехідних волокон. Ость тонка. В

ній зустрічаються сухі, мертві і грубі остьові волокна. Вовна біла і світло-сіра.

Гірсько-карпатська (Гір-кар) – вовна має довгі косиці з довгими і загрубілими

пуховими і перехідними волокнами. Ость груба і середня за тониною. Зустрічаються

сухі і мертві волокна. Вовна біла і світло-сіра.

Помісна різних варіантів схрещення (Н/П) – вовна має косиці, які складаються

з великої кількості довгих пухових і перехідних волокон, тонких остьових волокон..

В ній зустрічаються сухі і мертві волокна в різній кількості. Вовна біла, світло-сіра і

кольорова світла.

Друга група:

Каракульська (Карак) – вовна має достатньо вирівняні косиці різної довжини,

злегка хвилясті, м’які з великою кількістю пухових і перехідних волокон і

невеликою кількістю ості тонкої і середньої тонини. В ній зустрічаються сухі і

мертві волокна, перхоть. Вовна світло-сіра, кольорова світла і кольорова темна.

Курдючна (джайдара, едильбаєвська, туркменська, бурят-монгольська та

інші курдючні) (Курд) – вовна має косиці різної довжини, з великою кількістю

тонкого пуху. Ость груба і середньої тонини. В ній зустрічаються сухі і мертві

волокна в різній кількості. Вовна переважно жорстка, матова, за кольором – світло-

сіра, кольорова світла і кольорова темна.

Російська (волоська, сокольська, михнівська, чушка, решетилівська, цуркан,

цакель, кучугурівська та ін.) (Рос) – вовна має щільні косиці середньої довжини і

довгі, часто хвилясті, які складаються із ості, середнього за довжиною пуху та

значної кількості перехідних волокон. В ній зустрічаються сухі і мертві волокна.

Вовна біла, світло-сіра, кольорова світла і кольорова темна.

Гірська (карачаївська, андійська, осетинська, бозах, мазех та інші гірські)

(Гір) – вовна має косиці середньої довжини, які складаються з великої кількості

пуху, перехідних волокон та незначної кількості ості. В ній зустрічаються сухі і

мертві волокна. Вовна біла, світло-сіра, кольорова світла і кольорова темна.

Третя група:

Романівська (Ром) – вовна має м’які косиці, які складаються з довгого

світлого пуху і коротких темних остьових волокон середньої тонини і грубих. В ній

зрідка зустрічаються сухі і мертві волокна. Вовна кольорова світла і кольорова темна.

Російська північна (Рос. пів) – вовна має косиці середньої довжини, які

складаються з великої кількості тонкого пуху, незначної кількості довгих

перехідних волокон і ості. Вовна біла, світло-сіра, кольорова світла.

Четверта група:

Гіссарська (Гіс), карабахська (Караб) – вовна має грубі прямі косиці, які

складаються з грубої короткої ості, середнього за тониною пуху, незначної кількості

перехідних волокон і великої кількості мертвих і сухих волокон. Вовна кольорова

світла і кольорова темна.

Осіння (Ос) і пояркова (Я) всіх груп і найменувань – неоднорідна вовна

косичної будови. Косиці короткі, не зв’язані між собою. Колір відповідає кольору

однойменних груп і найменувань весняної вовни.

Вовну різних найменувань поділяють на рунну та нижчі сорти.

Рунна (не позначається) – це ціле руно або частини руна різної величини

після відділення нижчих сортів; рунна основна (не позначається) – це рунна вовна

після відділення пожовтілої вовни, звалка, базової, тавра (яке змивається),

кольорової в тонкій мериносовій , 58

як

– 56

як

в тонкій, неоднорідної в напівтонкій;

рунна пожовтіла (пож) – вовна білого і світло-сірого кольору, яка втратила

природній колір внаслідок значного пожовтіння вершини або основи штапелю

тонкої вовни, що складають разом більше 10 мм його довжини, штапелю (штапелю-

косиці) напівтонкої або косиці неоднорідної вовни більше 1/3 її довжини, а також

при любому ступені пожовтіння по всій довжині штапелю або косиці (зміну кольору

добре видно в митій вовні).

Базова (баз) – частини руна або жмутки вовни різної величини, які сильно

забруднені екскрементами. Вовна в митому стані пожовтіла, з ослабленою міцністю

на розривання за органолептичною оцінкою.

Звалок (звал) – руно або частини руна, які важко роз’єднуються руками.

Тавро (тавро) (яке змивається) – жмутки волокна, забруднені барвниками.

Відсортування з грубим волосом (отс. гр. в) – рунна мериносова вовна з

домішками неоднорідної вовни.

Нижчі сорти:

обніжка (в однорідній вовні) (обн) – вовна довжиною менше 25мм, а також

вовна, зстрижена з нижніх частин ніг, лобу, щік овець;

клюнкер (клюн) – жмутки вовни сильно забруднені екскрементами у вигляді

грудок, які прилипли до них.

У рунній вовні не допускається наявність вовни, яка має клеймо, нанесене

фарбою, що не змивається, гудроном, а також засмічення сторонніми домішками

(обрізками ниток, ганчірок тощо).

Довжина рунної основної та пожовклої вовни повинна відповідати вимогам,

представленим в табл. 3.6.

Таблиця 3.6 – Середня довжина штапелю (косиці) вовни, мм

Довжина

вовни

Позна-

чення

Середня довжина штапелю (косиці)

мериносова,

тонка помісна

кросбредна

цигайська,

кросбредн.

типу, цигай -

грубошерст.,

напівтонка

помісна

неоднорідна

Перша

Друга

Третя

Четверта

(пояркової)

ІУ

70 і більше

від 55 до 70

від 40 до 55

від 25 до 40

не менше 30

90 і більше

від 70 до 90

від 55 до 70

від 25 до 55

не менше 35

70 і більше

від 55 до 70

від 25 до 55

–

не менше 30

–

55 і більше

менше 55

–

не менше 30

Примітка. Довжина неоднорідної вовни визначається по пуховій зоні

В залежності від масової частки рослинних домішок рунна та пожовкла вовна

має наступні характеристики:

незасмічена (в) – загальна масова частка рослинних домішок не більше 1 %, з

них реп’яхів – пилки не більше 0,005 % (6 коробочок середньої величини в 1,0 кг

митої вовни);

малозасмічена (мз) – загальна масова частка рослинних домішок від 1 до 3 %,

з них реп’яхів – пилки не більше 0,03 % (7 – 36 коробочок середньої величини в 1,0

кг митої вовни);

дуже засмічена (дз) – загальна масова частка рослинних домішок більше 3 %,

з них реп’яхів – пилки більше 0,03 % (більше 36 коробочок середньої величини в 1,0

кг митої вовни).

Вовну з вмістом рослинних домішок більше 5 % до маси митої вовни або

реп’яхів – пилки більше 500 шт. в 1 кг митої вовни позначають сз 2.

Вовну однорідну і неоднорідну всіх груп тонини та найменувань, рунну

основну та пожовклу поділяють за наступними ознаками: тониною, довжиною,

міцністю, засміченістю та кольором (див. табл.3.7 – 3.15, 3.18 – 3.20).

Вовну пояркову однорідну поділяють за найменуванням, тониною,

засміченістю та кольором згідно з табл.3.16, а неоднорідну осінню і пояркову – за

найменуванням, засміченістю та кольором згідно з табл.3.21.

Однорідна вовна

Таблиця 3.7 – Вовна мериносова рунна основна (міцна, дефектна)

Показник тонини Довжина

Середній

діаметр

(код

тонини),

мкм

Інтервал

варіювання,

мкм

Якість

І ІІ Ш

в мз дз в мз дз в мз дз

17,5 і менше

17,6 – 18,5

18,6 – 19,5

19,6 – 20,5

20,6 – 21,5

21,6 – 22,5

22,6 – 23,5

23,6 – 24,5

24,6 – 25,0

як

171в

18Ів

19Ів

20Ів

21Ів

22Ів

23Ів

24Ів

25Ів

–

19Імз

20Імз

21Імз

22Імз

23Імз

24Імз

25Імз

–

19Ідз

20Ідз

21Ідз

22Ідз

23Ідз

24Ідз

25Ідз

–

19ІІв

20ІІв

21ІІв

22ІІв

23ІІв

24ІІв

25ІІв

–

19ІІмз

20ІІмз

21ІІмз

22ІІмз

23ІІмз

24ІІмз

25ІІмз

–

20ІІдз

21ІІдз

22ІІдз

23ІІдз

24ІІдз

25ІІдз

17ІІІв

18ІІІв

19ІІІв

20ІІІв

21ІІІв

22ІІІв

23ІІІв

24ІІІв

25ІІІв

–

19ІІІмз

20ІІІмз

21ІІІмз

22ІІІмз

23ІІІмз

24ІІІмз

25ІІІмз

–

20ПІдз

21ПІдз

22ПІдз

23ПІдз

24ПІдз

25ПІдз

Таблиця 3.8 – Вовна мериносова рунна пожовкла (міцна, дефектна)

Показник тонини Довжина

Середній

діаметр

(код

тонини),

мкм

Інтервал

варіювання,

мкм

Якість

І ІІ Ш

в мз дз в мз дз в мз дз

19,6 – 20,5

20,6 – 21,5

21,6 – 22,5

22,6 – 23,5

23,6 – 24,5

24,6 – 25,0

як

20Ів

21Ів

22Ів

23Ів

24Ів

25Ів

20Імз

21Імз

22Імз

23Імз

24Імз

20Ідз

21Ідз

22Ідз

23Ідз

24Ідз

25Ідз

20ІІв

21ІІв

22ІІв

23ІІв

24ІІв

25ІІв

–

21ІІмз

22ІІмз

23ІІмз

24ІІмз

25ІІмз

–

21ІІдз

22ІІдз

23ІІдз

24ІІдз

25ІІдз

20ІІІв

21ІІІв

22ІІІв

23ІІІв

24ІІІв

25ІІІв

–

21ІІІмз

22ІІІмз

23ІІІмз

24ІІІмз

25ІІІмз

–

21ПІдз

22ПІдз

23ПІдз

24ПІдз

25ПІдз

25Імз

Таблиця 3.9 – Вовна кросбредна рунна основна (міцна, дефектна)

Показник тонини Довжина

Середній

діаметр

(код

тонини),

мкм

Інтервал

варіювання,

мкм

Якість

І ІІ Ш

в мз дз в мз дз в мз дз

25,0 і

менше

25,1 – 27,0

27,1 – 29,0

29,1 – 31,0

31,1 – 34,5

34,6 – 37,5

37,6 – 40,5

40,6 – 43,5

43,6 і

більше

як

–

26Ів

28Ів

30Ів

33Ів

36Ів

–

26Імз

28Імз

30Імз

33Імз

36Імз

–

26Ідз

28Ідз

30Ідз

33Ідз

36Ідз

–

25ІІв

26ІІв

28ІІв

30ІІв

33ІІв

36ІІв

–

25ІІмз

26ІІмз

28ІІмз

30ІІмз

33ІІмз

36ІІмз

–

25ІІдз

26ІІдз

28ІІдз

30ІІдз

33ІІдз

36ІІдз

–

25ІІІв

26ІІІв

28ІІІв

30ІІІв

33ІІІв

36ІІІв

39в

–

25ІІІмз

26ІІІмз

28ІІІмз

30ІІІмз

33ІІІмз

36ІІІмз

39мз

–

25ПІдз

26ПІдз

28ПІдз

30ПІдз

33ПІдз

36ПІдз

39дз

–

Таблиця 3.10 – Вовна кросбредного типу рунна: основна, пожовкла (міцна, дефектна)

Показник тонини Довжина

Середній

діаметр

(код

тонини),

мкм

Інтервал

варіювання,

мкм

Якість

ІІ ІІІ

в мз дз в мз з

25,0 і менше

25,1 – 27,0

27,1 – 29,0

29,1 – 31,0

як

25ІІв

26ІІв

28ІІв

30ІІв

25ІІмз

26ІІмз

25ІІдз

26ІІдз

28ІІдз

30ІІдз

25ІІІв

26ІІІв

28ІІІв

30ІІІв

25ІІІмз

26ІІІмз

28ІІІмз

30ІІІмз

25ІІІдз

26ІІІдз

28ІІІдз

30ІІІдз

31,1 – 34,5

34,6 – 37,5

як

33ІІв

36ІІв

28ІІмз

30ІІмз

33ІІмз

36ІІмз

33ІІдз

36ІІдз

33ІІІв

36ІІІв

33ІІІмз

36ІІІмз

33ІІІдз

36ІІІдз

Таблиця 3.11 – Вовна цигайська рунна: основна, пожовкла (міцна, дефектна)

Показник тонини Основна Пожовкла

Середній

діаметр

(код

тонини),

мкм

Інтервал

варіювання,

мкм

Якість Довжина

ІІ Ш ІІ Ш

в мз дз в мз дз мз дз мз дз

25,0 і менше

25,1 – 27,0

27,1 – 29,0

29,1 – 31,0

31,1 – 34,5

34,6 – 37,5

як

26ІІв

28ІІв

30ІІв

33ІІв

36ІІв

–

26ІІмз

28ІІмз

30ІІмз

33ІІмз

36ІІмз

–

26ІІдз

28ІІдз

30ІІдз

33ІІдз

36ІІдз

–

26ІІІв

28ІІІв

30ІІІв

33ІІІв

36ІІІв

–

26ІІІмз

28ІІІмз

30ІІІмз

33ІІІмз

36ІІІмз

–

26ІІІдз

28ІІІдз

33ІІІдз

36ІІІдз

39Шдз

26ІІмз

28ІІмз

30ІІмз

33ІІмз

36ІІмз

–

26ІІдз

28ІІдз

30ІІдз

33ІІдз

36ІІдз

–

26ІІІмз

28ІІІмз

30ІІІмз

33ІІІмз

36ІІІмз

–

26ІІІдз

28ІІІдз

30ІІІдз

33ІІІдз

36ІІІдз

–

Таблиця 3.12 – Вовна цигай-грубошерстна рунна: основна, пожовкла (міцна, дефектна)

Показник тонини Біла, світло-сіра Кольорова

Сер.

діам.

(код

тони

ни)

мкм

Інтервал

варіювання

мкм

Якіс-

ть

Основна Пожовкла

Довжина

ІІ Ш ІІ Ш Ш

в мз дз в мз дз мз дз мз дз мз дз

25,1 – 27,0

27,1 – 29,0

29,1 – 31,0

31,1 – 34,5

як

26ІІв

28ІІв

30ІІв

33ІІв

26ІІмз

28ІІмз

30ІІмз

33ІІмз

26ІІдз

28ІІдз

26ІІІв

28ІІІв

30ІІІв

33ІІІв

26ІІІмз

28ІІІмз

30ІІІмз

33ІІІмз

26ІІІдз

28ІІІдз

30ІІІдз

33ІІІдз

26ІІмз

28ІІмз

30ІІмз

33ІІмз

26ІІдз

28ІІдз

30ІІдз

33ІІдз