Лекции - введение в интеллектуальную собственность

Подождите немного. Документ загружается.

149

ПРАВО НА ІМ’Я

Одне з особистих немайнових прав автора, що на-

дається з метою індивідуалізації осіб, які створюють твори

літератури, науки і мистецтва. Автор може випустити у

світ твір під власним іменем, під псевдонімом або анонім-

но. Автор реалізує право на ім’я у випадках використання

його твору, коли вступає в договірні стосунки з

іншими

особами й організаціями. Автор має право вимагати зазна-

чення свого імені кожного разу при виданні, публічному

виконанні, передачі по радіо, цитуванні та іншому викори-

станні свого твору. Право на ім’я включає в себе можли-

вість вимагати, щоб ім’я автора (псевдонім) не спотворю-

валося при його зазначенні особами,

які використовують

твір.

ПРАВОПОРУШЕННЯ

Порушення законних прав іншої особи.

ПРІОРИТЕТ

Першість у часі в здійсненні будь-якої діяльності.

Положення стосовно права пріоритету містяться в

ст. 4 Паризької конвенції по охороні промислової власнос-

ті. Право пріоритету означає, що на основі формальної за-

явки, зареєстрованої заявником в одній із держав-учасниць

Конвенції, такий заявник або його правонаступник може

протягом установленого строку (6 або 12 місяців) клопота

ти про надання охорони у всіх інших державах-учасницях.

При цьому пізніше подані заявки того ж заявника будуть

розглядатися як такі, що були подані у той же день, що і

перша (більш рання) заявка. Тобто, наступні заявки корис-

туються пріоритетним статусом по відношенню до всіх

заявок стосовно того ж об’

єкта, і які були зареєстровані

після дати подання першої заявки. Такі заявки також кори-

150

стуються пріоритетним статусом стосовно всіх дій, здійс-

нених після цієї дати, які за звичайних умов могли позба-

вити заявника його прав або заявлений об’єкт — патенто-

спроможності.

Право пріоритету надає великі практичні переваги

заявнику, який бажає отримати охорону в декількох дер-

жавах. Від заявника не вимагається подавати всі заявки у

своїй країні і за кордоном одночасно, тому він має в своє-

му розпорядженні час для вирішення питання, в яких краї-

нах заявляти охорону.

Пріоритет заявки на видачу охоронного документа

встановлюється за датою, коли заявка надійшла до відом-

ства. За наявності спору щодо пріоритету двох або більше

заявок на один об’

єкт пріоритет визначається за датою ре-

єстрації матеріалів у відомстві, а якщо заявки надійшли в

один день — за датою здачі заявки на пошту.

ПРЕДМЕТ АВТОРСЬКОГО ДОГОВОРУ

Предметом авторського договору є твір науки, лі-

тератури і мистецтва, відносно створення і використання

якого сторони вступають у договірні відносини. Не мо-

жуть бути предметом авторського договору: права на ви-

користання твору, невідомі на момент укладення догово-

ру; права на використання творів, які автор може створити

в майбутньому.

ПРИМІРНИК ТВОРУ

Копія твору, виготовлена в будь-якій матеріальній фо-

рмі.

151

ПРОМИСЛОВА ВЛАСНІСТЬ

Промислова власність — це вид інтелектуальної

власності, який охоплює права на такі об’єкти промисло-

вої власності, як винаходи, корисні моделі, промислові

зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові на-

йменування та зазначення про походження чи наймену-

вання місця походження товарів, а також припинення не-

добросовісної конкуренції, передбачені Паризькою конве-

нцією по охороні

промислової власності (див. «Паризька

конвенція по охороні промислової власності»). Промисло-

ва власність розуміється в найбільш широкому значенні і

розповсюджується на промисловість, торгівлю, сільське

господарство, добувну промисловість, на всі продукти

промислового чи природного походження, наприклад: ви-

но, зерно, тютюновий лист, фрукти, худобу, копалини, мі-

неральні води, пиво, квіти, борошно.

ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК

Законом України «Про охорону прав на промислові

зразки» промисловий зразок визначається як результат

творчої діяльності людини у галузі художнього конструю-

вання.

ПУБЛІКАЦІЯ

Твір, надрукований у періодичному виданні, видан-

ні, що продовжується, неперіодичному збірнику або у ви-

гляді самостійного видання; акт опублікування твору.

ПУБЛІЧНЕ ВИКОНАННЯ

Подання творів, виконань, фонограм, передач органі-

зацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та ін-

шим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і

152

за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком

передачі в ефір чи по проводах) у місцях, де присутні чи мо-

жуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного

кола сім’ї або близьких знайомих сім’ї, незалежно від того,

чи присутні в одному місці і в один і

той же час або в різних

місцях і в різний час.

ПУБЛІЧНЕ СПОВІЩЕННЯ

Така передача в ефір чи по проводах зображень

і/або звуків творів, виконань, фонограм, передач організа-

цій мовлення, коли зазначені зображення чи звуки можуть

бути сприйняті особами, які не належать до звичайного

кола сім’ї чи близьких знайомих сім’ї, у місцях, віддале-

ність яких від місця початку передачі є такою

, що без за-

значеної передачі зображення чи звуки не можуть бути

сприйняті у вказаному місці або місцях, незалежно від то-

го, чи можуть зазначені особи приймати зображення чи

звуки в одному місці і в один і той же час або в різних міс-

цях і в різний час.

ПУБЛІЧНЕ СПОВІЩЕННЯ ТВОРУ

Усі види сповіщення для загального відома твору автора.

РАЦІОНАЛІЗАТОР

Раціоналізатор — це автор раціоналізаторської пропо-

зиції; особа, творчою працею якої створена раціоналізаторсь-

ка пропозиція, що визнана як така підприємством, організаці-

єю, установою, міністерством, відомством.

153

РЕТРАНСЛЯЦІЯ

Одночасна трансляція радіопередачі, яка прийма-

ється з іншого джерела, або нова, з певним інтервалом, пе-

редача записаної програми, що вийшла в ефір, яка переда-

валася чи прийнята раніше. Дозвіл на передачу твору по

радіо не обов’язково поширюється на ретрансляцію твору.

РОБОТОДАВЕЦЬ

Керівник підприємства, установи, організації або

уповноважений ними орган, незалежно від форм власнос-

ті, виду діяльності та господарювання, та фізична особа,

яка використовує найману працю.

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ

Публічне розповсюдження твору будь-яким спосо-

бом. Цей термін також включає в себе радіотелемовлення,

передачу по кабелю, виконання та інші способи

сповiщення для загального відома.

СОРТ РОСЛИН

Згідно із Законом України «Про охорону прав на сор-

ти рослин» сорт рослин визначається як штучно відібрана

сукупність рослин у межах одного і того ж ботанічного так-

сону з притаманними їм біологічними ознаками і властивос-

тями, що характеризують їх спадковість, яка має хоча б одну

відмінність від відомих сукупностей рослин того

ж ботаніч-

ного таксону і може вважатися єдиною з точки зору придат-

ності для відтворення сорту. Категорія сорту — клон, лінія,

гібрид, популяція.

154

СПАДКОЄМЦІ

У випадку смерті автора (співавтора) його права перехо-

дять до спадкоємців на строк дії авторського права, що залишив-

ся. Спадкування може здійснюватися за законом і за заповітом.

У свідоцтві про право спадкування повинно бути зазначено, що

успадковані й авторські права. Оскільки заповіт досить рідкісне

явище, авторські права здебільшого переходять до спадкоємців

за законом. Спадкоємцями першої черги за законом є дружина

померлого, його діти (зокрема й усиновлені) та батьки. Всі вони

успадковують права у рівних частинах.

СПІВАВТОР

Один з авторів (членів авторського колективу) тво-

ру, створеного спільно кількома (багатьма) авторами (ав-

торським колективом).

СПІВАВТОРСТВО

Авторське право на твір, створений спільною твор-

чою працею двох або більше осіб (співавторство), належить

співавторам спільно, незалежно від того, чи становить такий

твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з

яких має самостійне значення. Взаємовідносини співавторів

можуть визначатися угодою між ними. Частина твору визна-

ється такою, що має

самостійне значення, якщо вона може

бути використана незалежно від інших частин твору. Кожний

із співавторів має право використовувати створену ним час-

тину твору, яка має самостійне значення, на власний розсуд,

якщо інше не передбачено угодою між ними. Право на вико-

ристання твору в цілому належить співавторам спільно. Вина-

города за

використання твору належить співавторам у рівних

частинах, якщо в угоді не передбачено інше.

155

СПОВІЩЕННЯ

Інформація, результат спостереження, знання про

існування факту або стан справ, засіб одержання знань.

Сповіщенням вважається будь-який факт, що зверне увагу

будь-якої людини. Поняття стосується інформації, що від-

носиться до певного факту, який сповіщується певній осо-

бі уповноваженою на те особою. Інформація про факт мо-

же міститися також у певному

джерелі. Особа вважається

такою, що знає факт, якщо вона знає факт, має підстави

знати його, зобов’язана знати факт або була сповіщена про

факт. Сповіщення про авторське право виконує такі функ-

ції: попереджує володільців авторського права про те, що

відсутність сповіщення буде підставою для віднесення

твору до суспільного надбання; інформація

публіки про те,

що твір охороняється авторським правом; ідентифікація

володільця авторського права; визначення дати публікації

твору.

СТРОК ОХОРОНИ

Час, протягом якого авторське право на твори визна-

ється законом (строк дії авторського права). Закінчення стро-

ку охорони означає припинення авторського права і перехід

твору до суспільного надбання.

СУБ’ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

Суб’єктами авторського права є особи, яким нале-

жить суб’єктивне авторське право стосовно твору. Виник-

нення суб’єктивних авторських прав у громадянина не за-

лежить від віку, стану здоров’я, майнового стану, місця

створення і випуску твору у світ тощо. Володільцями

суб’єктивних авторських прав можуть бути громадяни пе-

вної

країни та іноземці, їх спадкоємці, інші правонаступ-

ники. Права на твір для кожної категорії суб’єктів вини-

156

кають у зв’язку з різними юридичними фактами — ство-

ренням твору, переходом авторських прав за спадкуван-

ням, авторським договором тощо. Суб’єктивні авторські

права виникають у автора в результаті факту створення

твору. Його права в юридичній літературі прийнято нази-

вати первинними.

СУБ’ЄКТ ПРАВА

Суб’єкт права — це громадянин або юридична осо-

ба, яка згідно з чинним законодавством має цивільну діє-

здатність і правоздатність, тобто здатність мати права і

приймати на себе юридичні зобов’язання. Суб’єктом права

може бути також держава.

ТВІР

Результат творчої діяльності автора, продукт люд-

ського розуму.

ТВІР АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ

Твір, який складається з набору пов’язаних між со-

бою зображень, що створюють відчуття руху, із супрово-

джуючим звучанням або без нього, який можна бачити, а

за наявності супроводжуючого звучання — чути. До ауді-

овізуальних творів належать кінематографічні та інші тво-

ри, виражені засобами, аналогічними кінематографії, —

такі як телевізійні та інші способи

фіксації зображень із

супроводжуючим звучанням на магнітних плівках, платів-

ках, дисках тощо.

157

ТВІР КОЛЕКТИВНИЙ

Літературний, науковий або мистецький твір, ство-

рений спільною працею двох або більше осіб. Авторське

право на колективний твір належить співавторам спільно,

незалежно від того, чи становить він одне нерозривне ціле

(спільний твір), чи складається з частин, кожна з яких має

також і самостійне значення.

ТВІР ЛІТЕРАТУРНИЙ

Будь-який оригінальний письмовий твір белетрис-

тичного, наукового, технічного або практичного характе-

ру, незалежно від його цінності чи призначення.

ТВІР МИСТЕЦТВА

До творів мистецтва відносяться твори живопису,

скульптури, графіки, декоративного мистецтва, архітекту-

ри, фотографії.

ТВІР НАУКОВИЙ

Твір, у якому всі питання розглядаються відповідно до

наукового підходу. В авторсько-правових законодавствах за-

гальне посилання на наукові твори часто розуміється як таке,

що означає всі види творів, крім художніх або белетристич-

них, наприклад, такі, як твори з питань техніки, довідники,

науково-популярні твори або практичні посібники. При цьому

наукові

твори, що охороняються авторським правом, не

включають наукові винаходи, відкриття, наукові дослідження.

158

ТВІР ОБНАРОДУВАНИЙ

Твір, що став доступним для публіки будь-яким

способом його обнародування. Обнародуваний твір не

обов’язково є опублікованим твором.

ТВІР СПІЛЬНИЙ

До спільних творів (творів, створених у співавторс-

тві) відносяться твори, створені двома або більше автора-

ми шляхом безпосереднього співробітництва або внесення

до його створення творчого вкладу, який можна відокре-

мити і розглядати як окремий твір. До таких належать му-

зично-драматичні твори, музичні твори з текстом, посіб-

ники, написані кількома авторами

, комп’ютерні програми,

створені спільно. Авторські права співавторів такого твору

регламентуються особливими нормами авторського зако-

нодавства. Спільні твори не слід змішувати зі складеними

або колективними чи зі збірниками.

ТВОРИ

Оригінальні витвори інтелектуальної творчості, ви-

ражені у відтворюваній формі, що мають право на охорону

авторським правом. Більшість авторсько-правових законо-

давств розрізняють літературні, художні та наукові твори. За

авторським правом охороняються й твори, які мають мало

спiльного з літературою, мистецтвом чи наукою, суто прак-

тичні посібники, технічні креслення або комп

’ютерні про-

грами. Виключення з загального правила здійснюються в

авторсько-правових законодавствах шляхом вичерпного пе-

реліку. Так, з охорони авторським правом виключаються за-

кони та офіційні рішення або просто новини дня. Витвори

розумової праці, не втілені в будь-яку об’єктивну форму ви-

раження, наприклад ідеї або методи, не є

творами.