Лекции - введение в интеллектуальную собственность

Подождите немного. Документ загружается.

права інтелектуальної власності тягне за собою накладан-

ня штрафу від 170 до 3400 грн. з конфіскацією незаконно

виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, що

призначені для їх виготовлення.

Застосування цивільно-правових санкцій за порушен-

ня прав на ОІВ можливо в межах загального терміну позову,

тобто протягом трьох років з дати, коли власник

права дові-

дався чи повинний був довідатися про порушення свого пра-

ва.

6.4.2. Кримінальна відповідальність за

порушення прав

Поряд з нормами цивільно-правового захисту прав

на ОІВ, чинним законодавством передбачена також кримі-

нальна відповідальність. Так, незаконний випуск під своїм

ім'ям чи присвоєння авторства на чужий твір науки, літе-

ратури чи мистецтва, а також незаконне відтворення чи

поширення такого твору, присвоєння авторства на чужі

об'єкти промислової власності чи

розголошення без згоди

автора змісту винаходу, корисної моделі чи промислового

зразка до офіційної публікації про них, визнається карним

злочином. Кримінальна відповідальність наступає тільки

тоді, коли матеріальна шкода, яка у 100 і більше разів пе-

ревищила не оподаткований мінімум доходів громадян. Як

покарання, передбачається застосування до порушника

штрафу в розмірі від 100 до 400

неоподаткованих мініму-

мів або виправні роботи на термін до двох років.

Якщо порушення прав завдало шкоди у особливо

великому розмірі (1000 і більше неоподаткованих мініму-

мів) або повторно, передбачається штраф від 200 до 800

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або ви-

правними роботами на строк до двох років, або позбавлен-

ням волі на той самий

строк.

Законодавство України передбачає також криміна-

льно-правові санкції за незаконне зазіхання на комерційну

таємницю. Карним злочином є незаконний збір з метою

використання відомостей, що становить комерційну таєм-

ницю (промислове шпигунство), якщо це наносить вели-

кий матеріальний збиток суб'єкту підприємницької діяль-

ності. Як міра покарання передбачається штраф у розмірі

від

300 до 500 мінімальних розмірів заробітної плати або

позбавлення волі на термін до трьох років.

Залучення до кримінальної відповідальності конк-

ретних винуватців злочину не виключає вимог про від-

шкодування заподіяного збитку.

Особливий випадок - захист прав на ОІВ при пере-

тинанні кордону. Митним кодексом України (ст. 74) това-

ри й інші предмети, виготовлені з

порушенням прав інте-

лектуальної власності, не можуть, як імпортуватися, так і

експортуватися через митний кордон України.

У судовій процедурі вирішення спорів важливе мі-

сце займають докази. Розрізняють три форми доказів: "до-

кументальний доказ" – доказ, наданий у письмовому ви-

гляді чи у вигляді будь-якого документа; "речовий до-

каз" – доказ, що існує

у виді предметів; " показання свід-

ків" – усні показання експерта. Наявність охоронного до-

кумента – патенту чи свідоцтва, є важливим доказом.

6.4.3. Захист прав інтелектуальної власності в

рамках угоди TRIPS

Угода TRIPS є однією з найважливіших угод Все-

світньої торгової організації (ВТО). Необхідною умовою

для вступу України до ВТО є обов'язкове виконання угоди

TRIPS. Ця угода визнана світовим співтовариством як

правовий документ, що охоплює питання, пов'язані з охо-

роною прав на ОІВ, які розглядаються як товар.

Відповідно до вимог частини ІІІ Угоди TRIPS "За-

хист прав інтелектуальної власності", країни-учасниці зо-

бов'язуються забезпечити на своїй території дію таких

процедур, які дозволяють здійснювати заходи, що запобі-

гають порушенню законодавства у

сфері охорони інтелек-

туальної власності і їх недопущення.

Стаття 41 Угоди TRIPS зазначає, що законодавство

кожної країни повинно мати норми, що дозволяли б уда-

тися до ефективних дій, спрямованим проти будь-якого

порушення прав інтелектуальної власності, включаючи

термінові заходи для запобігання порушень і правові санк-

ції на випадок подальших порушень.

Угода TRIPS передбачає

захист прав інтелектуаль-

ної власності за допомогою адміністративних процедур,

цивільно-правові способи захисту прав, а також карні про-

цедури і штрафи, що можуть бути застосовані до поруш-

ників прав.

Подальше удосконалення національного законодав-

ства України здійснюється з урахуванням вимог цього ва-

жливого міжнародного нормативного акта.

Питання для самоконтролю

Яке значення має система захисту прав інтелек-

туальної власності?

Які існують категорії суперечок щодо порушен-

ня прав інтелектуальної власності, їх характери-

стика.

У чому полягає адміністративний порядок захи-

сту прав інтелектуальної власності?

У чому полягає цивільно-правовий засіб захисту

прав інтелектуальної власності?

У яких випадках передбачена кримінальна від-

повідальність за порушення прав інтелектуаль-

ної власності?

Яка передбачена відповідальність за порушення

прав на об’єкти права інтелектуальної власнос-

ті?

Захист прав інтелектуальної власності в рамках

угоди TRIPS.

7. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ІНТЕ-

ЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

7.1. Значення міжнародного співробітництва в

сфері інтелектуальної власності для Украї-

ни

Створення в Україні сучасної визнаної міжнарод-

ною спільнотою системи інтелектуальної власності немо-

жливе без гармонізації національного законодавства з но-

рмами міжнародного права. Після проголошення незалеж-

ності у серпні 1991 р. Україна заявила про подовження на

її території дії Паризької конвенції про охорону промисло-

вої власності, Договору про патентну кооперацію (РСТ),

Мадридської угоди

про міжнародну реєстрацію знаків,

Всесвітньої конвенції про авторське право тощо.

Міжнародне співробітництво у сфері охорони інте-

лектуальної власності має великий вплив на розвиток зов-

нішньої торгівлі, підприємництва, інвестиційні та іннова-

ційні процеси в Україні. Міжнародний обмін науково-

технічною і, особливо, патентною інформацією, а також

технологіями - сприяє розвитку науково-технічного поте-

нціалу України.

Важливе значення має співробітництво з питань не-

допущення недобросовісної конкуренції, що суперечить

чесним звичаям ведення конкуренції при здійсненні під-

приємницької діяльності в умовах ринкових відносин в

промисловій і торговій сферах діяльності.

Міжнародна система охорони авторського права і

суміжних прав сприяє розвитку і взаємному збагаченню

літератури, науки і мистецтва, поширенню

і забезпеченню

правомірного використання творів літератури, науки і ми-

стецтва.

7.2. Всесвітня організація інтелектуальної вла-

сності

Конвенція, що заснувала Всесвітню організацію ін-

телектуальної власності (ВОІВ) була підписана на Дипло-

матичній конференції в Стокгольмі в 1967 році. ВОІВ роз-

почала діяльність з 1970 року, а в 1974 році вона одержала

статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій ООН.

Головними цілями ВОІВ є:

поліпшення взаєморозуміння і розвиток співро-

бітництва між державами в інтересах їхньої вза-

ємної користі на основі поваги їхнього суверені-

тету і рівності;

заохочення творчої діяльності, сприяння охоро-

ні інтелектуальної власності в усьому світі;

модернізація і підвищення ефективності адміні-

стративної діяльності договірних Союзів, ство-

рених у сфері охорони промислової власності, а

також охорони літературних і художніх творів,

при повній повазі самостійності кожного із Со-

юзів.

Діяльність ВОІВ спрямована на:

сприяння охороні інтелектуальної власності в

усьому світі шляхом співробітництва між дер-

жавами і міжнародними організаціями;

забезпечення адміністративного співробітницт-

ва між Союзами в сфері охорони інтелектуаль-

ної власності, тобто Союзами, створеними в ра-

мках Паризької і Бернської конвенцій, а також у

рамках угод, підписаних членами Паризького

Союзу.

Контроль за діяльністю Союзів здійснюється керів-

ними органами ВОІВ.

Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність

чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Ко-

ординаційного комітету і Міжнародного бюро ВОІВ (сек-

ретаріату). Генеральна Асамблея ВОІВ, членами якої є

держави - члени ВОІВ за умови, що вони також є членами

Асамблеї Паризького і (чи) Бернського Союзів, а також

Швейцарської Конфедерації - країни місця перебування

ВОІВ

, є верховним органом ВОІВ. На відміну від Генера-

льної Асамблеї, у Конференції беруть участь усі держави,

що є членами ВОІВ. Членами Координаційного комітету є

72. Координаційний комітет – це виконавчий орган Гене-

ральної Асамблеї і Конференції, що виконує консультати-

вні функції.

Генеральна Асамблея і Конференція скликаються

на чергові сесії кожні два роки

, Координаційний комітет -

щорічно. Виконавчим головою ВОІВ є Генеральний Дире-

ктор, що обирається Генеральною Асамблеєю на шестирі-

чний термін. Секретаріат ВОІВ має назву "Міжнародне

бюро". Секретаріат знаходиться в Женеві.

За станом на травень 1999 р. членами ВОІВ були

169 держав.

Головним джерелом доходів бюджету Міжнародно-

го бюро ВОІВ є збори, що надходять від

приватних корис-

тувачів служб міжнародної реєстрації (80 %), внески уря-

дів держав-членів ВОІВ (14 %), а також надходження від

продажу публікацій і нарахування відсотків (6 %).

У складі ВОІВ працює Арбітражний і посередниць-

кий центр, що є частиною Міжнародного бюро. Центр на-

дає послуги з врегулювання комерційних суперечок між

приватними сторонами з питань інтелектуальної власності.

Україна з 1993 року входить до складу Координа-

ційного комітету ВОІВ, є членом Постійних комітетів

ВОІВ з питань інформації у сфері промислової власності, а

з 1995 року - Постійного комітету ВОІВ з співробітництва

з метою розвитку в сфері авторського права і суміжних

прав.

ВОІВ надає Україні істотну консультативну, мето-

дичну, технічну і фінансову допомогу. Генеральний Дире-

ктор ВОІВ доктор К.Ідріс у 2002 році відвідав Україну і

мав

зустрічі з керівниками Верховної Ради й уряду Украї-

ни, у тому числі з питань підготовки і підвищення кваліфі-

кації національних кадрів у сфері інтелектуальної власнос-

ті (організація і проведення семінарів за участю фахівців

ВОІВ, безкоштовне надання навчально-методичної літера-

тури, стажування фахівців).

ВОІВ виконує адміністративні функції наступних

Союзів і Договорів

у сфері охорони промислової власнос-

ті:

Паризької Конвенції про охорону інтелектуаль-

ної власності;

Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію

знаків і Протоколу до неї;

Мадридської угоди про недопущення помилко-

вих зазначень походження товарів, що вводять в

оману;

Договору про охорону олімпійського символу;

Договору про патентну кооперацію (Договору

РСТ);

Будапештського договору про міжнародне ви-

знання депонування мікроорганізмів для цілей

патентної процедури;

Гаазької угоди про міжнародне депонування

промислових зразків;

Лісабонської угоди про охорону місць похо-

дження товарів і їхньої міжнародної реєстрації;

Страсбурзької угоди про Міжнародну патентну

класифікацію;

Ніццької угоди про Міжнародну класифікацію

товарів і послуг для цілей реєстрації знаків;

Віденської угоди про заснування Міжнародної

класифікації образотворчих елементів знаків

для товарів;

Локарнської угоди про введення Міжнародної

класифікації промислових зразків;

Міжнародної конвенції про охорону літератур-

них і художніх творів;

Договору ВОІВ про авторське право;

Міжнародної конвенції про охорону інтересів

виконавців;

Женевської конвенції про охорону інтересів ви-

робників фонограм від незаконного викорис-

тання їхніх фонограм;

Брюссельської конвенції про поширення про-

грам сигналів, переданих через супутники;

Договору ВОІВ про виконання і фонограмами.

7.3. Співробітництво в рамках міжнародних ре-

гіональних організацій з питань інтелекту-

альної власності

7.3.1. Європейська патентна організація (ЄПО)

ЄПО організована у 1973 році відповідно до поданої у

Мюнхені конвенції про видачу європейських патентів (Євро-

пейська патентна конвенція). У 1975 році в Люксембурзі була

прийнята конвенція про європейський патент для загального

ринку (Конвенція про патент Співдружностей).

Метою ЄПО є спрощення діловодства за патентни-

ми заявками в країнах Європи. Тобто заявник замість того,

щоб подавати заявки в кожну країну окремо на різних мо-

вах, отримав можливість подачі однієї заявки однією мо-

вою в ЄПВ для

патентування відразу в декількох європей-

ських країнах.

7.3.2. Євразійська патентна організація (ЄАПО)

ЄАПО була заснована Євразійською патентною

конвенцією, підписаної у вересні 1994 року в Москві на

засіданні Ради голів урядів країн СНД. Основна мета

ЄАПО - створення міждержавної системи одержання пра-

вової охорони на основі єдиного патенту, діючого на тери-

торії держав - учасників (наразі - на території дев'яти країн

СНД). В Україні зазначена Конвенція не

ратифікована.

7.3.3. Африканська організація інтелектуальної

власності (OAPI)

OAPI створена відповідно до підписаної в 1997 р.

Бангійської угоди для франкомовних країн Африки. Від-

повідно до Угоди створено патентне відомство в м. Яунда

(Камерун), що діє на основі єдиного для країн - учасниць

законодавства в сфері охорони промислової власності.

7.3.4. Африканська регіональна організація

промислової власності (ARIPO)

ARIPO створена в грудні 1976 року на Дипломатичній

конференції англомовних країн Африки в м. Лусака (Замбія).

Організація діє на основі єдиного для дев'яти країн - учасниць

законодавства в сфері охорони промислової власності.