Лекции - Інформаційні системи і технології в економіці

Подождите немного. Документ загружается.

одночасно, ємністю оперативного запам'ятовуючого пристрою, швидкістю і надійністю

вінчестера та ін.

При виборі технічного забезпечення АІС необхідно прагнути до якомога повнішої

відповідності споживчих якостей ПК задачам, для розв'язання яких він використовується.

Крім того, потужність і характеристики ПК визначаються вимогами програмних засобів,

установлених на ньому. Наприклад, для роботи у програмному середовищі Windows 95

потрібні: процесор 386 і вище; оперативна пам'ять ємністю не менше за 4 Мбайт

(рекомендується 8 Мбайт); VGA-сумісний відеоадаптер.

Базовою платформою, що забезпечує досить високу швидкість розв'язання задач, можна

вважати процесор 486 та оперативну пам'ять ємністю 8 Мбайт.

При реалізації в локальній мережі технології "клієнт — сервер" зростають вимоги до

характеристик ПК-сервера. Вдалий вибір його моделі має велике значення для ефективного

функціонування мережі, оскільки навантаження концентрується на серверах. Як клієнти

застосовуються менш потужні ПК.

Технічною основою реалізації комплексної АІС є багатомашинна обчислювальна мережа

конкретної топології, яку можна за необхідності підключати до зовнішніх мереж. Мережа

може бути одноранговою або ієрархічною.

За великої кількості користувачів у мережі, різних функціях, що виконуються мережею,

її територіальній розкиданості доцільно поділити мережу на частини — невеликі окремі

мережі. Кожна така частина виконує однорідні функції (наприклад, мережа в бухгалтерії) і

має свій сервер. Користувач може мати доступ до будь-якого серверу. Зв'язувальною ланкою,

яка об'єднує кілька мереж в єдину мережу, є базова мережа.

У найближчі роки очікується ускладнення ПЗ, призначеного для 1C різних класів. Це

пов'язано з підвищенням інтелектуальності програмних засобів управління. Залежно від

функцій, які виконуються ПЗ, його можна поділити на дві групи: базове (системне) та

прикладне.

Базове ПЗ організовує процес оброблення інформації в комп'ютері, створюючи нормальне

робоче середовище для прикладних програм. Воно дуже тісно пов'язане з апаратними засобами

й іноді вважається частиною ПК. До складу базового ПЗ входять: операційні системи (ОС) —

одно-та багатозадачні, мережні; сервісні програми (оболонки, утиліти, антивірусні засоби);

транслятори мов програмування; програми технічного обслуговування.

Типовим представником однозадачних ОС є MS-DOS, розроблена фірмою Microsoft.

Типовими представниками багатозадачних ОС є UNIX, OS/2, Microsoft Windows xx, Microsoft

Windows NT. Типовими представниками мереж-них ОС є Novell Net Ware, Microsoft Windows

NT, IBM LAN, UNIX та ін.

Прикладне ПЗ призначене для розв'язання конкретних задач користувача й організації

обчислювального процесу 1C загалом. Працює воно під управлінням базового ПЗ. До складу

прикладного ПЗ входять:

— ППП загального призначення (редактори текстові та графічні, електронні

таблиці (ЕТ), інтегровані пакети, CASE-технології, EC, СУБД);

—методо-орієнтовані ППП (математичного програмування, мережного планування й

управління, теорії масового обслуговування, математичної статистики);

—проблемно-орієнтовані ППП (для промислової сфери, непромислової сфери, окремих

ПС);

—ППП глобальних мереж ЕОМ. Організаційне забезпечення АІС включає:

—розроблення методичної документації, що регламентує функціонування і використання

технічного, програмного, інформаційного забезпечення для прийняття управлінських рішень

індивідуально або колективно в мережі;

—розроблення посадових інструкцій, які визначають права, обов'язки, відповідальність

персоналу за оброблення інформації в АІС, правила користування інформацією;

—розроблення документації, що регулює порядок обміну інформацією в АІС та із

зовнішніми 1C, правила виходу з нештатних ситуацій;

—складання графіків введення та оброблення даних. Правове забезпечення АІС включає

загальну і спеціальну частини.

Загальна частина містить нормативну документацію, яка регулює діяльність АІС. Ця

документація визначає: УМОВИ надання юридичної сили документам, рішенням, оформленим

за допомогою обчислювальної техніки; законодавчі акти, що регулюють доставку документів

електронними засобами, встановлюють процедуру перевірки на автентичність й описують

процедуру вирішення конфліктних ситуацій.

Спеціальна частина містить засоби юридичної підтримки рішень, що приймаються. Ця

частина реалізується введенням в АІС комерційних юридичних БД.

Основу технологічного забезпечення АІС складають предметні та сучасні IT.

У сучасних АІС використовують різноманітні IT, які реалізуються за допомогою

комп'ютерів і програмних засобів: текстові, графічні та табличні процесори, ЕП, системи

управління базою даних (СУБД), гіпертекстові технології, технології мультимедіа, EC, СППР.

При виборі IT потрібно враховувати ряд чинників: попит на ринку; підвищення

продуктивності праці користувача; надійність, ступінь забезпечення інформаційної і

комп'ютерної безпеки; необхідні ресурси пам'яті та інших пристроїв; можливості, які

надаються; простоту експлуатації; час на навчання, якість інтелектуального інтерфейсу;

можливості підключення до мережі; стикування з ПЗ, що експлуатується.

Усі IT реалізуються в мережі взаємозв'язаних і взаємодіючих АРМів.

Забезпечувальна частина не тільки здійснює підтримку роботи функціональної частини

АІС, а й об'єднує всі функціональні підсистеми в інтегровану систему — єдину

багатофункціональну АІС.

Автоматизована 1C ніколи не може бути остаточною, оскільки процес її вдосконалення

відбувається весь час.

Удосконалення АІС відбувається в двох напрямах. Перший напрям пов'язаний з

розвитком функціональної частини — включенням у функціональну структуру АІС нових

підсистем, функцій, АРМів, задач. Зміна функціональної структури пов'язана із зміною

ринкового середовища, ринкових стратегій, законодавчих актів, правових норм та ін.

Поліпшення функціональних характеристик АІС приводить до повноти використання

функцій, які реалізуються автоматизованим способом, до зростання функціональної

придатності АІС, що відбивається на підвищенні ефективності управління.

Другий напрям пов'язаний з удосконаленням і розвитком забезпечувальної частини АІС.

Характеристики забезпечувальних підсистем досить відносні, оскільки відбувається зміна

поколінь комп'ютерів, швидкими темпами йде розвиток системного та прикладного ПЗ, засобів

телекомунікацій, внаслідок чого змінюються зміст, назва і функції 1C.

Однак межі проникнення комп'ютерів у сферу людської діяльності залишаються відносно

сталими. Існує поріг, після якого комп'ютер безсилий, — це творчість та інтуїція. А без цього

не може успішно функціонувати жодна система управління.

Архітектура автоматизованих інформаційних систем

За децентралізованого використання обчислювальної техніки АІС створюється або як

сукупність автономних систем, об'єднаних лініями зв'язку в локальну мережу (однорівнева

система), або як дворівнева система, в якій на АРМах ведеться попереднє оброблення

первинної інформації з подальшою передачею її на інформаційно-обчислювальний центр (ЮЦ)

для остаточного оброблення. У дворівневих АІС поєднуються переваги систем

децентралізованого оброблення інформації, в яких технічні засоби наближено до місць її

виникнення, і централізованих систем, коли найскладнішу, об'ємисту роботу для розв'язання

функціональних задач виконує ЮЦ.

При створенні децентралізованої АІС локальним самостійним елементом системи є АРМ,

призначене для комп'ютеризації праці робітників управління. В основу створення АРМу мають

бути покладені такі принципи:

—АРМ призначене для розв'язання комплексу управлінських задач одним фахівцем

або групою фахівців на рівні підприємства і/або його підрозділів. Розв'язання задач може

зводитися до оцінювання господарської ситуації, здобуття результатів виробничо-

господарської діяльності, аналізу резервів, формування плану на основі договірних

зобов'язань та ін.;

—АРМ є системою, відкритою відносно складу показників, що обчислюються на ньому,

оскільки господарський механізм постійно удосконалюється, змінюються система

показників та форми звітності;

—АРМ здатне до саморозвитку, тобто є можливість програмними засобами АРМу

видозмінювати його функціональну структуру;

—локальність відносно системного ПЗ персональних ЕОМ, насамперед до їхніх ОС.

Працюючи з АРМом, користувач повинен мати доступ до табличних пакетів, побудови

графіків, редагування текстів, наданих йому системним ПЗ.

З урахуванням зазначених вимог до АІС на схемі 11 показано архітектуру

АІС промислового підприємства

З технічної точки зору — це обчислювальна мережа з центральною ЕОМ та АРМами

управлінських працівників, які мають доступ до спільної БД.

Виконання функцій в АІС можна розглядати як послідовність дій над інформацією в БД і

різних операцій введення-виведення. В БД зберігається інформація, накопичена всіма службами,

і будь-який користувач системи може мати доступ (якщо це йому дозволено) до всієї інформації.

Унесені в БД зміни відразу видно всім зацікавленим особам, що забезпечує вірогідність і

несуперечність інформації.

Для створення і ведення БД використовують могутню СУБД, що надає засоби для

оброблення інформації (пошук, сортування, селекція даних за умовою та ін.). Застосування

СУБД дає змогу модифікувати дані, не порушуючи їх цілісність. Оскільки всі програми

оброблення інформації звертаються до БД через стандартний програмний інтерфейс СУБД,

програми, складені в різний час і різними програмістами, виявляються сумісними.

Обмін даними між підсистемами проводиться через спільну БД. Можна легко змінювати

наявні підсистеми і додавати нові, тобто оперативно реагувати на зміну структури виробництва

й управління.

Виклик функцій АІС здійснюється за допомогою меню, в якому з кожним рядком пов'язані

або виклик функції, або візуалізація допоміжного меню. Для кожного користувача в системі

має бути своє меню, в яке заносять тільки потрібні йому функції. Таке індивідуальне меню

вирішує питання прав доступу до функцій системи — кожний користувач може звертатися

тільки до передбачених у його меню функцій. Формуванням меню конкретних користувачів

займається адміністратор системи, тобто найбільш кваліфікований користувач, наділений

відповідними повноваженнями.

В АРМах керівників різних рівнів БД (або БЗ) ведеться ними самими і закладено модель

сценарію. Персональні розрахунки виконують на АРМах засобами ПЕОМ. Підготовка рішень,

аналіз поточної та перспективної ситуацій здійснюються через спільну ЕОМ.

Інформація в БД (БЗ) має бути впорядкована за рівнями управління у вигляді сценарію, в

якому міститься інформація про орган управління, об'єкт управління, цілі його діяльності,

про наявні ресурси.

У системі на основі розроблених моделей мають бути закладені режими функціонування

об'єкта. При виникненні проблемної ситуації користувач може оперативно звернутися до БД

АРМів різних рівнів управління, а також до централізованої БД. Отже, користувач може кон-

кретизувати інформацію й оперативно прийняти управлінське рішення в разі виявлення

відхилення від еталонного режиму.

Упровадження вищенаведеної архітектури АІС забезпечує створення інтегрованої системи,

в якій здійснюється автоматизація підготовки і прийняття управлінських рішень. Однак для

реалізації інтегрованої системи необхідно створити додаткову структурну частину, що містить

моделі, які відображають логіку процесу прийняття рішень управління параметрами об'єктів.

У цій частині створюються типові моделі прийняття управлінських рішень.

Поява досконаліших апаратних і програмних засобів підштовхує користувачів до постійної

модернізації АІС.

Модернізація не є самоціллю. Завдяки їй з'являється можливість більш адекватно

реагувати на зміни ринкової

кон'юнктури, здобувати максимум прибутку при міні-

мальному ризику.

Логіка розвитку АІС в останні ЗО років наочно демонструє ефект маятника:

централізована модель оброблення інформації на основі великих ЕОМ (мейнфреймів),

що домінувала до 80-х років XX ст., усього за кілька років поступилася своїми

позиціями розподіленій архітектурі однорангових ЛОМ, але потім почався зворотний

рух до централізації ресурсів системи. Сьогодні в центрі уваги знаходиться архітектура

"клієнт — сервер", що ефективно об'єднує переваги своїх попередників.

Особливістю сучасних АІС, які перебувають у стадії зародження, є ієрархічна

організація, коли централізоване оброблення інформації та єдине управління

ресурсами АІС на верхньому рівні поєднуються з розподіленим обробленням на

нижньому рівні.

Концепція АІС нового покоління сформувалася на основі синтезу централізованого і

розподіленого оброблення інформації. АІС нового покоління ґрунтуються на

ієрархічній архітектурі, в якій центр тяжіння перенесено з локальних мереж кінцевих

користувачів на мережу локальних серверів.

Подібну організацію АІС називають централізованою

мережею.

Концентрація системи навколо єдиного сервера не завжди ефективна. По-перше,

існують жорсткі обмеження кількості клієнтів, підключених до сервера. А в умовах

комп'ютеризації ця кількість весь час зростає. По-друге, від сучасних АІС вимагається

виконання безлічі різнопланових функцій. Це можуть бути традиційні бізнес-додатки до

програм БО, але можуть бути і задачі оптимального планування, EC, СППР.

Змішувати весь спектр подібних задач в одному комп'ютері неефективно.

Найраціональнішим рішенням вважається ієрархічна модель АІС, організована

відповідно до організаційної структури підприємства:

—центральний сервер (центральний офіс);

—локальні сервери (підрозділи);

—станції-клієнти (персонал підприємства).

Високу ефективність АІС забезпечує процес концентрації навантаження на серверах.

Однорангові мережі та мережі з найпростішим файлом-сервером трансформуються в

ієрархічні структури "станції-клієнти — сервер бізнес-додатків".

В основу цих АІС покладено вимоги щодо скорочення експлуатаційних ресурсів при

збільшенні масштабності системи і розширення кола її функціональних обов'язків.

Остання обставина особливо важлива, оскільки існує стійка тенденція до практично

100%-ної інтеграції IT різних функціональних підсистем (бізнес-додатків) в єдину

бізнес-модель підприємства.

Структурною основою АІС є мережа масштабу підприємства, що об'єднує локальні

мережі станцій-клієнтів в єдине середовище за допомогою базових апаратних,

програмних засобів і методів організації бізнес-додатків. При цьому спостерігається

стійка тенденція підвищення інтелектуальності ППП управління бізнесом, що

реалізується в архітектурі "клієнт—сервер".

Стосовно подібних систем було запроваджено поняття "модель інформатизованого

підприємства XXI ст.", що є узагальненою схемою організації ресурсів 1C,

орієнтованою на інтеграцію систем різного класу.

Тема 6. Організація технологічного забезпечення автоматизованої інформаційної

системи. - 6 годин

Інформаційна технологія та її місце в інформаційній системі підприємства. Сутність

технологічного забезпечення та його місце в автоматизованій інформаційній системі.

Вплив параметрів задач автоматизованої інформаційної системи на оброблення

економічної інформації. Режими оброблення інформації та їх вплив на інформаційну

технологію. Методологічні особливості інформаційних технологій в різних умовах

використання обчислювальної техніки. Гіпертекстова та мультимедійна технології.

Мережні інформаційні технології оброблення економічної інформації.

Інформаційна технологія та її місце в інформаційній системі підприємства

Процес управління є насамперед інформаційним процесом. На першому його етапі

здійснюють збирання й накопичення інформації про стан об'єкта управління та

зовнішнє середовище, на другому — її перероблення для прийняття управлінських

рішень. При цьому використовуються задані критерії цілі. Сукупність логічних й

обчислювальних дій для вироблення потрібних рішень називають алгоритмом

управління. Третій етап процесу управління передбачає видачу й доведення до

керованого об'єкта розпоряджень (команд).

Кожний об'єкт управління не може функціонувати без пов'язаної з ним економічної ІC,

яка за своїм складом нагадує підприємство, що переробляє дані та виробляє вихідну

інформацію. Як і в будь-якому виробничому процесі, в 1C присутня технологія

перетворення вхідних даних на результатну інформацію.

Поняття "технологія" (від грец. techne — мистецтво, майстерність, уміння) охоплює

систему методів і способів оброблення, зміни побудови, властивостей, форми сировини,

матеріалу або напівфабрикату та способів виготовлення продукції у виробничому процесі.

Менеджмент завжди тісно пов'язаний зі збиранням, опрацюванням інформації та

доведенням прийнятих рішень. Технологія прийняття рішень завжди мала інформаційну

основу. Із застосуванням засобів обчислювальної техніки в менеджменті з'явився

спеціальний термін "інформаційна технологія".

Поняття IT охоплює як методи оброблення інформації, так і організаційно-управлінські

концепції її формування та споживання, а також сукупність усіх видів інформаційної

техніки.

Інформаційна технологія — поєднання процедур, що реалізують функції збирання,

накопичення, зберігання, оброблення і передачі даних із застосуванням технічних засобів.

Тому IT невід'ємно пов'язана з технічним і програмним середовищем, в якому її

реалізовано.

Інформаційні технології залежать від таких компонентів: технічних засобів; персоналу,

здатного використовувати їх; організації, яка об'єднує засоби і персонал в єдиному процесі;

інформаційних засобів, що здійснюють формування й видачу інформації.

Основу технології оброблення даних складають процеси перетворення вхідної

інформації на результатну. Кожна IT закінчується створенням інформаційного продукту.

Технологія розв'язання задачі на ЕОМ охоплює роботи, необхідні для збирання,

реєстрації, передачі вхідних даних, їх збереження, оброблення на ЕОМ за відповідним

алгоритмом, видачі результатів, передачі їх користувачам, а також послідовність

виконання цих робіт.

Інформаційні технології впливають на підвищення якості та кількості послуг;

розвиток ПЗ; створення умов для підвищення рівня життя населення; зміну умов дії

соціально-економічного механізму внаслідок зміни умов праці й залучення інформації як

предмета праці; значне скорочення інвестиційних та управлінських витрат; розширення

доступу до інформації з боку більшої кількості користувачів й удосконалення можливостей

одержання, збереження, поширення інформації при використанні різноманітних джерел;

підвищення ефективності економічних контактів; створення нових можливостей зміцнення

національної обороноздатності країни.

Комп'ютерні IT пройшли у своєму розвитку етап машинних ресурсів, етап програмування,

етап HIT, етап високих IT.

Функціональні обмеження і висока вартість ЕОМ визначали основне завдання IT етапу

машинних ресурсів (50—60-ті роки XX ст.) — підвищення ефективності оброблення даних за

формалізованими алгоритмами або такими, що легко формалізуються. Для прискорення

кодування за алгоритмами були створені алгоритмічні мови Алгол, Фортран. Однак загальні

витрати на програмування становили кілька відсотків вартості машинного часу ЕОМ. Тому

завданням технології на цьому етапі була економія машинних ресурсів, щоб при мінімальній

ємності пам'яті, яку займає програма, забезпечувалась максимальна кількість операцій,

виконуваних за одиницю машинного часу. Вирішенню цього завдання сприяли операційні

системи (ОС), орієнтовані на пакетний режим оброблення даних, оптимізувальні транслятори.

Етап програмування (середина 60-х — початок 80-х років XX ст.) вимагав перегляду

сформованих критеріїв функціонування обчислювальних засобів. Успіхи в розвитку

електроніки вели до швидкого зниження питомої вартості машинних операцій і біта

оперативної пам'яті, тоді як витрати на розроблення й супровід програм мали тенденцію до

зростання. Тому центральне завдання технології на цьому етапі полягало в економії

людських ресурсів.

Основу концепції третього етапу — HIT (початок 80-х років XX ст.) складали ідеї:

автоформалізація фахових знань користувачів в обчислювальному середовищі АРМів,

інтелектуалізація всіх форм взаємодії користувачів із технічними засобами. Технічною базою

на цьому етапі розвитку IT був масовий випуск ПЕОМ. Користувачеві надавалась можливість

автоматизувати все, що люди можуть описати, програму вати без програмістів. Основним

завданням HIT було створення типової технології автоматизації персональних знань, а метою

- економія праці користувачів. Елементом HIT стало АРМ фахівця певного профілю.

В основу концепції високих IT (четвертий етап) покладено ідею вдосконалення засобів

спілкування між людьми з глобалізацією інформаційного простору до масштабів планети.

Виникнення високих IT стало можливим завдяки здешевленню вартості ПЕОМ і широкому

їх охопленню глобальними комп'ютерними мережами, що ґрунтується на платформі "клієнт—

сервер".

Програмне забезпечення включає вже не тільки індивідуальні додатки, а й системи

конференцій, підтримує мультимедіа і тривимірну графіку. Відбувається злиття двох течій у

"хвилю активних додатків", які, з одного боку, є інтерактивними розподіленими додатками

(загальна парадигма систем "клієнт—сервер"), а з іншого — інтерактивними мультимедійними

додатками, що полегшують спілкування людей. Інформаційне забезпечення будується на

основі розподілених БД.

Основними завданнями високих IT є: досягнення універсальності методів комунікацій;

підтримка систем мультимедіа і максимальне спрощення інтерфейсу "людина — ЕОМ", який

ґрунтується на принципах інтуїтивного інтерфейсу; відкритість стандартів, тобто

використання протоколів та програмних інтерфейсів, що гарантували б створення єдиного

інтерфейсу для всіх взаємодій з ЕОМ (доступу до файлів, повідомлень, сторінок, документів,

тобто до локальних дисків і Web-сторінок, графіки та мультимедіа).

Метою цього етапу є зниження вартості інформаційного контакту, необмеженість обсягу

доступної користувачеві інформації, повноцінність використання як персональних машинних

ресурсів, так і мережних.

За способом використання засобів обчислювальної техніки під час оброблення інформації

виділяють IT у централізованих автоматизованих 1C та IT у децентралізованих системах

оброблення даних.

За способом реалізації в АІС розрізняють традиційні, нові та високі IT.

За ступенем охоплення задач управління IT поділяють на: IT електронного оброблення

даних, IT автоматизації функцій управління, IT підтримки прийняття рішень, IT електронного

офісу, IT експертної підтримки.

За типом користувацького інтерфейсу класифікують пакетні, діалогові та мережні IT.

За способом побудови мережі виділяють локальні, багаторівневі, розподілені IT.

За моделями обчислювального процесу розрізняють такі IT: хост-орієнтовані; технології,

що реалізують модель процесу з розподіленими ресурсами; технології "клієнт — сервер".

Інформаційні технології різняться видом інформації, яка обробляється:

Вид інформації, що обробляється Вид IT

Дані СУБД, алгоритмічні мови, табличні процесори

Текст Текстові процесори

Графіка Графічні процесори

Знання EC

Об'єкти реального світу Мультимедіа

Технологія як процес присутня у будь-якій ПС. Як інструмент IT може використовуватися

різними користувачами: як розробниками IT, так і непрофесіоналами.

Предметна технологія — це послідовність технологічних етапів модифікації первинної

інформації у результатну. Наприклад, предметна технологія БО припускав оформлення та

приймання первинної документації, запис бухгалтерського проведення, зміну стану

аналітичного обліку, на основі чого — зміну рахунків синтетичного обліку й балансу.

Технологія оброблення інформації, що використовується як інструментарій у різних ПС

для розв'язання різноманітних задач, називається забезпечувальною. Такі IT можуть

класифікуватися за класами задач, на які їх орієнтовано.

За ПС, що обслуговуються, IT поділяються на IT бухгалтерського обліку, IT банківської

діяльності, IT податкової діяльності, IT страхової діяльності та ін.

Об'єднання забезпечувальних технологій на основі предметної технології, зведення їх до

єдиного стандарту інтерфейсу є функціональною IT — середовищем перетворення даних і

частиною IT. Наприклад, робота співробітника кредитного відділу банку з використанням

ЕОМ припускає застосування банківських (предметних) технологій для оцінювання

кредитоспроможності позичальника, формування кредитного договору і термінових

зобов'язань, розрахунку графіка платежів, реалізованих у певній IT: СУБД, текстовому

редакторі та ін. Перетворення забезпечувальної IT на функціональну може здійснюватися як

програмістом-проектувальником, так і самим користувачем, що залежить від інтерфейсу

"користувач — ЕОМ".