Лекции - Інформаційні системи і технології в економіці

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 5. Організація автоматизованих інформаційних систем у менеджменті на основі

сучасних засобів обчислювальної техніки. - 4 години

Загальні особливості автоматизованих інформаційних систем. Структура

автоматизованих інформаційних систем. Архітектура автоматизованих інформаційних

систем.

Загальні особливості автоматизованих інформаційних систем

Автоматизована інформаційна система — система, що реалізує IT у сфері управління за

спільної роботи управлінського персоналу і комплексу технічних засобів.

Вона призначена для автоматизованого збирання, реєстрації, збереження, пошуку,

оброблення та видачі інформації за запитами користувачів (управлінського персоналу).

Це відбувається на основі використання економіко-математичних методів, моделей, ЕОМ і

засобів комунікації. АІС реалізує принципово нову платформу управління, що ґрунтується

на інтеграції управлінської інформації за допомогою механізму загального інформаційного

зв'язку даних, які включають в оброблення з метою здобуття інформації для управління.

Автоматизована 1C має забезпечувати: —- постійне спостереження за поточним станом

об'єкта управління та його характеристик;

—адаптації, тобто пристосування до принятої практики бізнесу та модифікації, якщо

така практика змінюється;

—підтримку професійної діяльності управлінських

працівників;

—взаємодію з управлінським персоналом;

—здійснення збирання та аналізу даних для управління й автоматичного виконання

програмних засобів при настанні заданого часу з формуванням необхідної звітності;

—реалізацію системи підказок і рекомендацій для користувачів;

—ефективне збереження даних у БД і можливість доступу до них будь-якого кінцевого

користувача зі свого робочого місця;

—взаємодію користувачів між собою на основі безпаперової технології.

Автоматизована 1C є людино-машинною системою, вона дає змогу підвищити якість

управління завдяки оптимальному розподілу праці між людиною та ЕОМ на всіх стадіях

управління. Вся сукупність операцій оброблення інформації, що включає збирання,

введення, запис, реєстрацію, перетворення, зчитування, збереження, знищення, коригування,

обмін по каналах зв'язку, в АІС здійснюється за допомогою технічних і програмних засобів

(схема 8).

Поряд із застосуванням технічних та програмних засобів створюється інформаційне

забезпечення АІС, що передбачає організацію її інформаційної бази, регламентацію

інформаційних зв'язків, визначення складу і змісту всієї системи інформаційного

відображення. При цьому визначальним є принцип орієнтації розробленого технічного,

програмного, інформаційного забезпечення на потреби конкретних користувачів —

управлінський персонал, який є учасником управлінського процесу.

Автоматизована 1C здійснює інформаційне обслуговування покладених на управлінський

персонал організаційних, контрольних, аналітичних, інформаційних функцій. Одержана після

автоматизованого оброблення управлінська інформація завжди має цільове призначення і

містить керуючі команди (директиви) або відомості про стан керованої системи і зовнішнього

середовища.

Управлінський персонал в АІС здійснює постановку та коригування цілей і критеріїв

управління, вносить творчий елемент у пошук найкращих способів досягнення цілей, робить

остаточний вибір вироблюваних системою рішень та надання їм юридичної чинності.

На будь-якому підприємстві, в організації циркулюють величезні інформаційні потоки.

Однак не всю інформацію можна обробити за допомогою комп'ютера. Причиною цього є

складність структуризації інформації та формалізації процесів її оброблення. Тому в системі

управління циркулює також інформація, яку не можна формалізувати (неформалізована) й

оброблення якої поки що залишається справою людини.

Процес управління характеризується ієрархією рівнів управління і

багатофункціональністю.

Відповідно до ієрархії в управлінні виділяють вищий, середній й оперативний рівні.

Вищий рівень (вище управління) приймає стратегічні рішення: визначає цілі управління,

зовнішню політику, обсяги матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, розробляє

довгострокові плани і стратегію їх виконання. АІС для вищого рівня управління має дати

інформацію стосовно аналізу ринку, конкуренції, кон'юнктури, а також інформацію для

пошуку альтернативних стратегій розвитку підприємства на випадок виявлення загрозливих

тенденцій у сфері його інтересів.

На середньому рівні приймаються тактичні рішення, пов'язані зі складанням тактичних

планів, контролем за їх виконанням, спостереженням за обсягами всіх ресур

сів,

розробленням управлінських рішень для виведення підприємства на необхідний рівень,

передбачений планами. Для середнього рівня управління АІС має розв'язувати задачі з

розрахунку планових показників, контролю за їх виконанням.

На оперативному рівні приймаються оперативні рішення, пов'язані з реалізацією

планів. Основне завдання оперативного управління полягає в узгодженні всіх

елементів виробничого процесу в часі та просторі з необхідним ступенем деталізації. На

цьому рівні формуються дані про хід виконання планів і складаються звіти. Відповідно

АІС має обробляти фактичні дані в реальному масштабі часу в міру їх виникнення.

На кожному з рівнів виконуються роботи, що в комплексі забезпечують управління.

Ці роботи називають

функціями.

Саме функції трансформуються в АІС у комп'ютерні програми. А метою розв'язання

задач управління в АІС є автоматизація цих функцій.

Залежно від цілей виділяють такі типові функції: прогнозування, планування,

обліку, контролю, аналізу, регулювання.

Прогнозування — функція, за допомогою якої здійснюються формування й

обґрунтування наукових передумов перспективи розвитку об'єкта управління,

можливих змін його стану до певного моменту часу в майбутньому. Воно займає значне

місце в діяльності вищого управління і служить інструментом для: розроблення

економічної політики фірми; орієнтації в найбільш імовірній перспективі конкурентної

боротьби; визначення можливостей збуту з обліком тенденцій на тому або іншому

товарному ринку; розроблення інвестиційних планів; вибору оптимального рішення з

можливих варіантів плану; оцінювання майбутніх тенденцій розвитку фірми. За

допомогою АІС розв'язують комплекси задач із прогнозування різних ТЕПів

діяльності об'єкта управління. При розв'язуванні цих задач застосовують методи

прогнозування, диференційовані за точністю та горизонтом прогнозування й орієнтовані

на конкретний об'єкт.

Планування — функція, за допомогою якої в ідеальній формі реалізується мета

управління. На вищому рівні управління планування орієнтовано на тривалий термін,

на середньому — на більш короткий термін, при цьому план вищого рівня

деталізується. Оперативне управління припускає саме детальне опрацювання плану

середнього рівня за тимчасовими періодами, об'єктами планування і робочими

місцями. Використання АІС є достатньо ефективним і на етапі вироблення

оптимальних планів випуску продукції.

Облік — функція, спрямована на одержання інформації на оперативному та

середньому рівнях. Здобуті результати передаються на вищий рівень. АІС має

здійснювати збирання фактичних даних у міру виконання господарських операцій та

обробляти ці дані з мінімально допустимою затримкою, щоб у виробництві не відбулися

необоротні процеси.

Контроль — зіставлення фактичних показників із плановими і нормативними,

визначення відхилень, що виходять за межі допустимих значень. Виконується на всіх

трьох рівнях управління.

Аналіз — установлення причин відхилень, виявлення резервів, знаходження

способів усунення неузгодженостей між фактичними показниками і запланованими.

Виконується на середньому та вищому рівнях управління.

Регулювання — коригування ходу роботи об'єкта управління, прийняття рішень

для виправлення ситуації, що утворилася, і виведення об'єкта управління на

заплановані показники. Виконується на середньому та вищому рівнях управління.

Сучасні АІС здатні обробляти інформацію за всіма функціями управління і передавати

її на всі рівні управління. Для обміну інформацією між рівнями управління

застосовуються засоби комунікації та ме-режні технології.

Особливо ефективно в АІС реалізуються функції контролю, аналізу і регулювання,

тому що всю вхідну інформацію для розв'язання цих функціональних задач

підготовлено під час розв'язування задач планування й обліку і знаходиться вона в БД.

Для аналізу та регулювання в АІС використовуються бази моделей, які містять фонд

моделей з оцінювання економічних та виробничих ситуацій. Для пошуку шляхів

виходу із ситуації, що утворилася, призначені EC. Для розв'язання

слабоформалізованих задач управління, які виникають внаслідок високого рівня

різного роду невизначеностей ринкового середовища, в АІС застосовуються системи

підтримки прийняття рішень (СППР).

Різноманітність економічних об'єктів у ринковій системі породжує різноманітність

АІС. За сферою використання виділяють АІС промислових підприємств, АІС

банківських установ, АІС фінансово-кредитних установ, АІС страхових організацій,

АІС податкових адміністрацій, АІС фондових бірж. Кожна з них відображає

особливості структури управління об'єктом, схеми декомпозиції цілей управління,

предметних технологій. Специфіку ПС кожного економічного об'єкта, для якого

розробляється АІС характеризують ТЕПи його діяльності. Проте незалежно від ПС всі

розвинені АІС мають виконувати безліч різнопланових функцій, починаючи з

традиційних задач БО і закінчуючи такими, як оцінювання комерційного ризику з

використанням систем штучного інтелекту, моделювання Інвестиційно-кредитного

механізму розвитку виробництва на основі СППР. Загалом АІС має забезпечити

оперативний контроль стану об'єкта управління й оперативне прийняття обґрунтованих

(якісних) рішень

Автоматизовані І можуть бути класифіковані за типом підтримки, яку вони

забезпечують організації Системи першого класу (системи забезпечення операцій)

обробляють Інформацію, що генерується та використовується в ділових операціях.

Вони поділяються на три групи:

системи оброблення операцій, які реєструють та обробляють дані, одержані

внаслідок ділових операцій таких, як продаж, закупівля або зміни у матеріально-

виробничих запасах. Воно може проводитись або способом пакетного оброблення

даних, або в масштабі реального

—

автоматизовані системи управління технологіч

ними процесами (АСУТП), що

приймають рішення з типових питань, таких, як управління виробничим процесом;

—

системи співробітництва на підприємстві, які використовують комп'ютерні

мережі для забезпечення зв’язку, координації та співробітництва відділів і робочих

груп, що беруть участь у процесі.

Системи другого класу (системи забезпечення менеджменту) надають допомогу

менеджерам у прийнятті рішень. Такі системи поділяють на види:

— інформаційні менеджерські системи — системи забезпечення менеджменту, що

виробляють заздалегідь визначені звіти, подають відображення даних і результати

вжитих заходів на періодичній чи винятковій основі або за запитом;

—

системи підтримки прийняття рішень — ІC які використовують моделі

прийняття рішень, БД й особисті міркування особи в кожному конкретному випадку

для здійснення діалогового аналітичного процесу моделювання з тим, щоб ця особа

прийняла певне рішення;

— управлінські ІC — це ІC з додатковими можливостями для управління, такими, як

аналіз даних, використанням засобів підтримки прийняття рішень, ЕП та

інструментарію підвищення особистої продуктивності.

Структура автоматизованих інформаційних систем

Автоматизація ПС може здійснюватися в різних масштабах — від окремих

інформаційних процесів і процедур оброблення даних, задач або комплексів задач

управління до створення функціонально повних АІС.

Функціонально повні АІС включають автоматизацію всіх підсистем, функцій і

комплексів задач.

Як і будь-яка складна система, АІС складається з елементів — підсистем, які можна

розглядати як АІС нижчого рівня, що складаються з елементів. У зв'язку з наявністю в АІС

великої кількості елементів виникає необхідність визначення їхньої структури.

Структура АІС — внутрішня організація системи при поділі її на частини, виявлення

зв'язків між цими частинами.

Структуру АІС утворюють безліч елементів і відносин між ними. Найзагальнішим поділом

АІС є виділення в ній функціональної та забезпечувальної частин.

Функціональна частина АІС завжди пов'язана з ПС і фактично є моделлю системи

управління конкретним об'єктом. Вона розбивається на функціональні підсистеми. Склад

функціональних підсистем АІС конкретного економічного об'єкта різний. Однією з ознак

виділення функціональних підсистем є функції управління об'єктом.

Функціональна підсистема — це частина АІС, виділена за спільністю функціональних

ознак управління. Часто у функціональній структурі АІС немов би повторюється склад

функціональних підрозділів організаційної структури об'єкта. Назви функціональних

підсистем пов'язують з функціями, тобто їх назви відображають цільові функції, діяльність

органів управління.

Функціональна ознака декомпозиції АІС визначає призначення підсистеми, тобто для якої

сфери діяльності вона призначена і які основні цілі, задачі та функції виконує.

Залежно від складності об'єкта кількість функціональних підсистем становить 10—20

найменувань і більше. Хоча деякі функціональні підсистеми на різних об'єктах мають одне

й те саме найменування (наприклад, підсистема БО), їх внутрішній зміст щодо різних об'єктів

значно відрізняється.

Специфічні особливості кожної конкретної підсистеми певного об'єкта відображаються у

функціональних задачах, для автоматизації яких призначена підсистема.

При виділенні функціональних підсистем в АІС необхідно дотримуватися таких вимог:

—межі задач, які утворюють підсистему, не повинні перетинатися між собою;

—задачі, що розв'язуються в підсистемах, мають бути тісно пов'язані між собою в

інформаційному плані, тобто при їх розв'язуванні має використовуватися єдина вхідна

інформація, а результати розв'язання одних задач мають використовуватися для розв'язання

інших;

—результати розв'язання повинні мати єдиного споживача (управлінського персоналу

одного або кількох функціональних підрозділів об'єкта).

При виділенні функціональних підсистем мають бути визначені їхні параметри:

— мета функціонування підсистеми;

— вид керованих ресурсів;

— особливості показників, що розраховують у підсистемі;

— підрозділи, які здійснюють управління. Наприклад, на промисловому підприємстві в

складі АІС виділяється функціональна підсистема управління матеріально-технічним

постачанням (УМТП). Мета функціонування підсистеми полягає в забезпеченні ритмічного

виробничого процесу необхідними матеріалами та комплектуючими виробами при

оптимальних запасах.

Вид керованих ресурсів — матеріальні ресурси. Особливості показників визначаються в

натуральному і вартісному виразах.

Підрозділи, які здійснюють управління, — відділ матеріально-технічного постачання і

відділ зовнішньої комплектації та кооперації. Мета функціонування підсистеми визначає склад

задач, що розв'язуються.

Кожна задача характеризується змістом, функцією управління, в рамках якої вона

розв'язується, ресурсом, який вона відображує, періодом часу, за який відбивається

споживання ресурсу, взаємодією з іншими функціональними задачами, здійснюваною на

інформаційній основі.

Зміст задачі визначає сукупність вихідних показників, які формуються й обчислюються

в задачі за відповідними алгоритмами. При цьому розвинені АІС дають змогу реалізувати

багатоваріантні алгоритми розрахунку показників на основі вибору з банку моделей та

алгоритмів найефективніших математичного методу, моделі й алгоритму для конкретного

об'єкта управління. Крім того, задачі, що розв'язуються з використанням HIT, можуть

забезпечити відповіді на комплекс нерегламентованих запитів користувачів.

Саме задача є об'єктом розроблення, впровадження та експлуатації кінцевим

користувачем. Із використанням АРМів, що мають засоби IT, поняття "задача" розглядається

ширше — як закінчений комплекс оброблення інформації з забезпеченням видачі або прямих

керуючих впливів на хід виробничого процесу (об'єкт управління), або необхідної інформації

для прийняття рішень управлінським персоналом, або генерації готового рішення для

затвердження керівництвом. Тому задача розглядається як елемент системи управління, що

забезпечує якісно нові рішення стосовно управління, а не як елемент системи оброблення

даних.

Кожній функціональній підсистемі АІС властива своя внутрішня структура.

Організаційно кожна підсистема складається з сукупності АРМів управлінського персоналу,

на яких розв'язуються комплекси задач. Між функціональними підсистемами

встановлюються відповідні інформаційні відносини — інформаційні зв'язки. При

використанні немережних технологій оброблення інформації інформаційні зв'язки

реалізуються передачею інформації на ГМД. Найефективніше інформаційні зв'язки

здійснюються в умовах ЛОМ, коли інформація передається лініями зв'язку, а також

телекомунікаційними каналами із зовнішнім середовищем. Кожна конкретна задача при

розробленні АІС має розглядатися в інформаційному взаємозв'язку з іншими задачами даної

підсистеми та інших підсистем, а також із зовнішніми АІС. Функціональна структура АІС має

орієнтуватися на ті інформаційні потреби кінцевих користувачів, які змінюються в умовах

ринку, та відображати зміст і специфіку функцій управління конкретним економічним

об'єктом. АІС повинна мати гнучку структуру і бути відкритою системою, тобто допускати

внесення необхідних змін у розроблену модель та забезпечувати нарощування функціональних

можливостей в міру необхідності.

Ця вимога реалізується за допомогою принципу модульності АІС. Кожний прикладний

модуль системи має обслуговувати деяку інформаційну сферу. Головною вимогою при

розробленні модулів повинна бути орієнтація системи на автоматизацію управління

діяльністю об'єкта, а не на розв'язання локальних функціональних задач. При цьому функції,

що реалізуються, та модулі мають розглядатися з точки зору потреб кінцевих користувачів, а

не програмної реалізації. Комплексність системи забезпечується завдяки інтеграції модулів в

єдину систему.

Модульна побудова АІС передбачає безліч різних типів архітектурних рішень у межах

єдиного комплексу.

За допомогою принципу модульності вирішується проблема розподілу задач між

учасниками процесу управління, оскільки деякі задачі можуть бути повністю розв'язані на

одному робочому місці, а інші для цього потребують участі багатьох управлінських

працівників.

У різних АІС як модуль можуть розглядатися комплекси задач, АРМи або функціональна

підсистема.

Функціональна структура АІС є домінуючою. Серед функціональних підсистем можна

виділити: управління маркетинговою діяльністю (УМД); автоматизовану систему наукових

досліджень (АСНД); управління технічною підготовкою виробництва (УТПВ); техніко-

економічне планування (ТЕПл); оперативне управління основним виробництвом (ОУОВ);

УМТП; управління реалізацією та збутом (УРЗ); БО; управління кадрами (УК); аналіз

фінансово-господарської діяльності (АФГД).

Для експлуатації функціональних підсистем потрібні відповідні ресурси, які створюють

забезпечувальні підсистеми АІС: інформаційне, технічне, програмне, математичне,

організаційне, правове, лінгвістичне, ергономічне та технологічне забезпечення.

Інформаційне забезпечення є сукупністю єдиної системи класифікації та кодування

ТЕПів, уніфікованих систем документації і масивів інформації, використованих в АІС.

Технічне забезпечення — комплекс технічних засобів, які забезпечують роботу АІС.

Програмне забезпечення — сукупність програм, які реалізують мету та задачі АІС і

забезпечують функціонування комплексу технічних засобів системи.

Математичне забезпечення — сукупність економіко-математичних методів,

моделей та алгоритмів оброблення інформації в АІС.

Організаційне забезпечення — сукупність документів, що регламентують діяльність

персоналу в АІС, взаємодію з технічними засобами і між собою в процесі розв'язування

задач управління.

Правове забезпечення — сукупність правових норм, які регламентують правові

відносини при функціонуванні АІС та її юридичний статус.

Лінгвістичне забезпечення — сукупність мовних

засобів, призначених для

формалізації природної мови, побудови і поєднання інформаційних одиниць при

спілкуванні управлінського персоналу з засобами обчислювальної техніки.

Ергономічне забезпечення — сукупність методів і засобів, призначених для

створення оптимальних умов високоефективної та безпомилкової діяльності людини в

АІС і найшвидшого її освоєння.

Технологічне забезпечення — сукупність організаційних, методичних та

технологічних документів, що регламентують процес людино-машинного оброблення

інформації в АІС.

Інформаційне забезпечення АІС об'єднує інформаційні ресурси, засоби їх ведення,

в тому числі структуризації та систематизації інформації про об'єкт управління. Ядром

його є БД — автоматизоване сховище інформації, яка оперативно поновлюється.

В основу організації БД автоматизованих 1C має бути покладено принцип єдності,

тобто БД повинна бути єдиною. Єдина БД здійснює інтеграцію всіх інформаційних

потоків. Якщо на конкретних АРМах створюються локальні БД, то їхні компоненти

мають бути пов'язані за структурою і поданням даних з відповідними компонентами

єдиної БД та має бути забезпечене їх синхронне поновлення. Організація БД багато в

чому визначає рівень розвитку АІС і впливає на рівень інформаційної оснащеності

АРМів управлінських працівників.

Підвищення гнучкості АІС досягається використанням в її побудові архітектури

"клієнт — сервер".

За використання мережних IT .створюються БД колективного користування,

центральною ланкою яких є сервер БД. Сервери БД розраховані на підтримку

різноманітних додатків. Завдяки відокремленості БД від клієнтського додатку можна

швидко створювати нові модулі, своєчасно задовольняти попит на автоматизацію

нових додатків.

Основою АІС є платформа, на яку її орієнтовано, тобто які види комп'ютерів і

програмних середовищ закладено в IT реалізації процесу управління.

Як основу архітектури "клієнт — сервер" використовують реляційну систему

управління БД (СУБД), орієнтовану на мову SQL. До групи таких СУБД-платформ

належать:

— Informix On line (фірми Informix Software);

— Ingress Intelligent Database (корпорації Ask Group);

— ORACLE (корпорації Oracle);

— Sybase Server (фірми Sybase).

У системах з архітектурою "клієнт-сервер" безліч запитів виконується

централізовано на сервері, що й є принциповою відмінністю від традиційних

файлових систем.

Технічне забезпечення є одним із найважливіших компонентів, які створюють

ресурси АІС. Рівень автоматизації функцій управління значною мірою залежить від

прогресивності застосовуваних технічних засобів. Цей комплекс у сучасних АІС

покликаний реалізувати децентралізовану і розподілену технології оброблення

інформації. При цьому технічні засоби встановлюють в місцях виникнення та

використання інформації. Вони мають виконувати операції складання, розмноження,

копіювання, збереження документів, оброблення інформації, яка міститься в них, і

передавати її користувачам.

Технічне забезпечення АІС визначає вимоги до характеристик персональних

комп'ютерів (ПК), мережного обладнання, пропускної здатності каналів зв'язку, а

також впливає на оптимальний розподіл навантаження у вузлах мережі, в яких ресурси

закріпляються за кінцевим користувачем.

Основою технічного забезпечення АІС є ПК, які забезпечують широкий набір

функціональних можливостей. Сучасні ПК нарівні з обробленням алфавітно-цифрової

інформації (її введенням, обробленням за відповідною програмою, виведенням

здобутих результатів у формі, придатній для сприйняття людиною) здатні працювати зі

звуком, відтворювати відеосигнал, працювати в комп’ютерних мережах.

Технічні характеристики ПК різних моделей визначаються швидкодією центрального

процесора, кількістю периферійних пристроїв, які можна приєднувати до комп'ютера