Лекции - Інформаційні системи і технології в економіці

Подождите немного. Документ загружается.

допомагають контролювати такі види діяльності що дають прибуток, як використання

виробничого устаткування, сировини, комплектуючих, а також персоналу.

Виробникам слід також інтегрувати покупця в процес планування діяльності

підприємства. Інтеграція покупця в ключові бізнес-процеси потребує нової моделі

управління діяльністю підприємства — планування ресурсів, синхронізованого з покупцем

— CSRP (Customer Synchronized Resource Planning). Сутність технології CSRP полягає в

тому, що при плануванні й управлінні підприємством враховують не лише виробничі та

матеріальні ресурси, а й ті, які звичайно розглядають як допоміжні або накладні (тобто такі,

які використовують в процесі маркетингової і поточної роботи з клієнтом, після продажного

обслуговування тощо). Відбувається перехід від планування виробництва до планування

задоволення вимог клієнтів. Реалізація цієї технології дозволяє керувати виконанням

замовлень клієнтів і роботою всього підприємства набагато краще. З'являється можливість

погодинної зміни виробничого графіка, що для звичайної ERP-системи практично

неможливо, у той час як це часто трапляється на діючих виробництвах малого та середнього

розміру. Стає можливим детальний аналіз вартості замовлення і навіть конкретного товару

ще на етапі його оформлення.

Логічним розвитком ERP стали системи управління логістикою Supply Chain

Management — SCM. Виникло поняття інтеграції ланцюжків постачань (Supply Chain

Integration), яке об'єднує покупців і постачальників у рамках єдиної структури обробки

даних. SCM забезпечує управління розширеним виробничим ланцюжком, тобто не лише

внутрішніми ресурсами підприємства, а й найважливішими зовнішніми (наприклад, облік

розрахунків із замовниками і постачальниками). SCM реалізує новітню технологію

управління, описану в стандарті CSRP, котра допускає наявність у системі можливостей

управління зовнішніми щодо підприємства елементами виробничого ланцюжка. Метою

виходу за межі підприємства є управління повним циклом випуску продукції від

проектування до гарантійного і сервісного обслуговування. Технологія SCM означає перехід

від управління поставками до управління логістичними ланцюжками поставок, які

охоплюють усю інфраструктуру бізнесу — систему дистриб'юторів і дилерів, виробників і

постачальників тощо. Інакше кажучи, в аналізі фінансово-господарської діяльності

враховують всю низку, за якою товар із сировини перетворюється в готовий виріб і потім

через мережу продажів попадає до кінцевого споживача. Причому, на відміну від CSRP, в

якому основна увага акцентується на внутрішніх тонкощах виробництва, SCM фокусується

на зовнішній логістиці і на зовнішніх щодо виробництва процесах.

Проблема управління замовленнями сприяла розробці систем взаємодії з покупцем

(Customer relationship management — CRM). CRM — це технологія управління зв'язками і

взаємодією з клієнтами підприємства, основана звичайно на прогнозуванні контрактів, на їх

відслідкуванні, на підтримці й обслуговуванні клієнтів, на супроводженні процесів

замовлень та продажів.

Сьогодні модулі, що забезпечують реалізацію технологій CSRP, SCM, CRM, стали

невід'ємним елементом провідних ERP-систем. Вони можуть також бути виконані і у вигляді

окремих CSRP-, SCM- або CRM-систем.

Інша актуальна тенденція — забезпечення функціонування ERP-систем з Inetrnet, аж до

підтримки ними Web-інтерфейсу, зокрема в нових версіях Oracle Applications Rll, J.D.

Edwards OneWorld, а також у програмному забезпеченні SAS System (SAS Institute, CIIIA).

Досить характерною є інтеграція ERP-систем з іншими зовнішніми системами (“клієнт —

банк”, електронний документообіг, автоматизоване проектування, управління

технологічними процесами тощо).

Тема 4. Технологія створення інформаційних систем. - 4 години

Основні принципи та етапи створення ІС. Організація розробки ІС. Створення

концепції ІС. Технічне завдання та робоче проектування ІС. Організація робіт по введенню в

дію ІС та її супроводження. Правове забезпечення ІС.

Методи та засоби створення ІС. Програмне забезпечення для створення ІС.

Створення ІС на базі СУБД Access, Paradox.

Використання Інтернет та WEB - технологій при побудові ІС. Програмне

забезпечення для створення інформаційно-довідкових систем. Можливості програми

Microsoft HTML Help Work Shop.

Технологія створення Web-сторінок

Спочатку всіма компаніями була прийнята така технологія. HTML-текст кожного

документа містив однакові блоки, які описували дані та потребували ідентичного

оформлення. Група працівників фірми, які займалися Web-сервером, готувала і

передавала іншим її співробітникам шаблони Web-документів, в яких вже були заповнені

розділи, що потребували однакового підходу. Службовцям залишалося тільки включити в

скелет Web-документа потрібний зміст і передати результат на публікацію у WWW.

На зміну описаній прийшла фреймова технологія, розроблена фірмою Netscape. Вікно

Web-броузера поділяється на фрейми — незалежні частини. У кожному фреймі

розташовується окремий документ. Завдяки фреймам автор Web-документа може

контролювати реальний його вигляд, розташування та розміри елементів у вікні броузера.

Творець документа працює у звичному середовищі майже візуального проектування, де

немає необхідності замислюватись над особливостями оброблення HTML-документів

конкретним броузером.

Фрейми реалізують роздільне існування документа, який міститься, та його зовнішніх

атрибутів типу назви установ, навігаційної панелі, відомостей про автора. За допомогою

фреймів кожний структурний елемент Web-документа може бути розміщений в окремому

файлі. Якщо розробнику треба змінити навігаційну панель документів серверу, то йому не

треба проводити цю операцію з кожним із документів, розташованих на Web-сервері.

Досить змінити тільки файл, який містить меню, і всі документи на сервері одержать

новий навігаційний блок. Тіло документа стає окремим файлом, що зручно як для

розробників, так і для користувачів.

Спрощується робота користувача з документом. Незалежно від довжини документа,

який читається, у користувача завжди буде навігаційна панель, що дає змогу легко

переміщатися від одного документа до іншого. Крім того, в момент завантаження нового

документа немає потреби "перекачувати" по мережі вміст навігаційного фрейму, а це

економить і час, і кошти.

Однак фреймова технологія не тільки розширила можливості розробників Web-

документів та організаторів Web-серверів, а й спричинила ряд проблем. Web-документи,

оформлені за допомогою фреймів, неможливо зберігати повністю в одному файлі (вони

складаються з кількох незалежних піддокументів: назви фірми, меню і власне змісту).

Користувачеві потрібно зберігати всі складові Web-документа і тільки після цього можна

зберегти май-стер-документ, що є каркасом, на якому кріпляться піддокументи. Потім

необхідно перевірити правильність гіпер-текстових посилань в майстрові-документі, які

пов'язують окремі документи його структури. Крім того, неможливо повністю надрукувати

Web-документ, створений за допомогою фреймів. Можна надрукувати спочатку зміст,

потім — меню та ін. Тому втрачається стрункість документа паперової копії.

Доступ до Internet можна здобути, використовуючи різні можливості:

—користувач працює на фірмі, що надає доступ до Internet. У цьому разі він

з'єднується з Internet через свою локальну мережу;

—користувач може звернутися до офіційного постачальника послуг Internet —

провайдера — і працювати в мережі за допомогою телефонної лінії. Тоді йому будуть

доступні всі служби Internet;

— користувач може підключитись до діалогової інформаційної мережі, що надає доступ до

Internet. У цьому разі можуть бути надані не всі послуги Internet.

Основний параметр, який характеризує підключення до Internet, є співвідношення

послуги/ціна. За цим показником моделями підключення до Internet в установі є: шлюз ЕП,

емуляція комутованого сполучення, комутований SLIP і виділений SLIP.

Користувач повинен зв'язати своє локальне обладнання з регіональним провайдером.

Щоб установити зв'язок, більшість користувачів застосовує модем і телефонну лінію. Багато

користувачів для підключення до Internet з установи використовують її локальну мережу,

безпосередньо підключену до серверу регіонального провайдера Internet через

високошвидкісний канал зв'язку. Локальний (місцевий) і віддалений сервери, як правило,

зв'язані з Internet за допомогою високошвидкісних каналів зв'язку.

Такий механізм взаємодії з Internet можна охарактеризувати як класичний варіант

системи "клієнт — сервер".

Залежно від співвідношення потужності та функціональності ЕОМ користувача (клієнта)

й ЕОМ регіонального провайдера (серверу) можливими є два варіанти розподілу функцій між

сервером і клієнтом.

Клієнт і сервер частково міняються ролями. При цьому забезпечуються такі самі

технологічні можливості, але швидкість роботи системи істотно збільшується, оскільки

основне обчислювальне навантаження припадає на ЕОМ користувача.

В Internet використовуються такі IT:

—мультимедіа (через World Wide Web);

—пошук за допомогою систем меню (Gopher);

—гіпертекстові технології;

—ущільнення даних;

—технологія передачі через модеми і комунікаційні лінії;

—технології, що забезпечують санкціонований доступ до інформації, та криптографія;

—технологія комп'ютерного способу передачі інформаційних повідомлень (ЕП);

—цифрові відео і звук.

Значний обсяг інформації, що передається в мережі Internet, займає ЕП, яка є однією з

найпопулярніших її служб.

На вузлі провайдера Internet для користувача виділяється спеціальна поштова скринька, в

яку потрапляють усі листи, що надходять для нього. Коли користувач підключається до вузла,

листи з цієї скриньки передаються на його ЕОМ. Система проходження ЕП по мережі Internet

така, що потребує наявності двох програм-серверів. Сервер SMTP (простий транспортний

поштовий протокол) займається розсиланням листів в Internet. Усі листи абонентів вузла

Internet спочатку потрапляють на цей сервер.

Сервер РОРЗ (поштовий протокол) здійснює приймання листів з Internet.

До поштових клієнтів для роботи з поштою Internet належать програми Outlook Express,

Messenger, Eudora та Forte Agent.

World Wide Web (WWW) — одна з найпоширеніших мережних служб (ресурсів,

інструментів) Internet, що забезпечує зручний інтерфейс для пошуку й одержання інформації з

БД, яка зберігається в десятках тисяч джерел у

всій мережі у вигляді документів, файлів, систем колективної роботи, віртуальних

бібліотек, аудіо- і відеотек, поштових повідомлень та новин.

Система гіпертексту надає доступ до безлічі текстів (документів, сторінок), пов'язаних між

собою нелінійно. В документах WWW не використовуються ієрархічні меню або списки

каталогу, вони містять посилання на інші документи. Перехресні посилання допомагають

користувачеві швидко звернутися до документа за додатковою інформацією з питання, що його

цікавить, а після цього продовжити читання вхідного тексту. Абревіатура WWW

перекладається з англійського як "всесвітня павутина", тому що її гіпертекстові посилання

пов'язують інформацію, розташовану в різних місцях, подібно до павутиння павука. При цьому

не принципово, де в Internet розміщено документ, на який вказує посилання.

Зазначена властивість робить WWW єдиною інформаційною структурою. Так, WWW

трансформувала Internet, об'єднавши віддалені сервери як частину єдиного глобального

гіпертексту. При цьому зв'язок є повністю однобічним. Створена сторінка WWW може бути

змінена тільки автором, але прочитати її може будь-хто, тобто WWW пропонує зв'язок одного з

багатьма. Велике значення має те, що користувач не зобов'язаний знати, де знаходиться

документ.

У WWW доступним є практично кожний з елементів мультимедіа, тобто в інформацію,

подану у вигляді сторінок тексту і рисунків, можна включати звуки та відеозоб-раження.

Таким чином, WWW забезпечує гіпермедійне (гіперсередовищне) подання інформації.

Альтернативними назвами WWW є Web або W3.

Web — великий ресурс унікальної інформації. Система Web може використовуватися не

тільки для розповсюдження, а й для збирання інформації. За допомогою спеціального ПЗ

можна створювати бланки та форми, що заповнюються користувачами.

Web ґрунтується на кількох протоколах, включаючи TCP/IP і НТРР, але доступними є

кілька, включаючи FTP (File Transfer Protocol — протокол передачі файлів) і NEWS (групи

новин).

Web побудовано на основі технології "клієнт — сервер". На Web-серверах (або вузлах Web)

інформація зберігається у вигляді гіпертекстових документів і надається Web-клієнтам. Під

Web-сервером залежно від контексту слід розуміти програму, встановлену на ЕОМ, саму ЕОМ

або їх об'єднання. Таким чином, вузол Web — це звичайна ЕОМ, на якій встановлено спеціальне

ПЗ — програма-сер-вер. За його допомогою ЕОМ користувача з'єднується з Web. Web-клієнти

запрошують інформацію, одержують її і відображають. Як клієнт Web виступає програма, яка

називається Web-броузером.

Технологія роботи з Web включає два етапи:

—роботу з програмою Web-сервер, що дає змогу установам й окремим особам створювати

та зберігати свої інформаційні Web-вузли, до яких можуть звертатися користувачі програм

перегляду і, таким чином, публікувати інформацію на відміну від друкованої інформації.

—роботу з програмою-броузером, що надає доступ до інформації Web.

Доступ до Web, перегляд даних і маніпулювання ними здійснюються за допомогою Web-

броузера.

Коли користувач запрошує у Web інформацію з будь-якої початкової сторінки, він

запускає Web-броузер на своїй ЕОМ і дає модему команду з'єднатися з місцевим

провайдером послуг Internet. Через деякий час, коли встановиться з'єднання, відповідним

комунікаційним протоколом інформація пакетами надсилається на ЕОМ користувача і

перетворюється на початкову сторінку провайдера послуг користувача. На цій сторінці, як

правило, користувач може знайти посилання на корисні Web-сторінки. Після цього

користувач побачить на екрані монітора великий список посилань на Web-сторінки, поділені

на категорії. Наприклад, якщо користувач перегляне початкову сторінку певної категорії, то

він побачить посилання на інші сторінки, присвячені цій категорії.

Проглядаючи далі сторінки Web за допомогою броузера, користувач бачить інформацію з

поточними посиланнями на документи. Перехресні посилання, як правило, виділяються

іншим кольором або підкреслюванням. Посиланням може бути будь-яке зображення або

звуковий фраґмент. Щоб скористатися посиланням, користувач клацає лівою клавішею миші

на виділеному тексті або рисунку, завдяки чому одержує інформацію стосовно вибраного

предмета. Якщо він бачить, що ця інформація його не цікавить, то можна легко повернутися до

попередньої сторінки. Для одержання більш докладної інформації користувач може клацнути

мишею на іншому посиланні. Ця форма зв'язку застосовується також для графічних

зображень. Ще одна ключова особливість інтерфейсу користувача — це зміна положення

курсора в той момент, коли він указує на гіперпосилання.

Типові технологічні процедури Web-броузерів:

— вмикати і вимикати відображення зображень. Це особливо зручно для

користувачів, які працюють в Internet за модемом. Користувач може вимкнути зображення, не

очікуючи, доки графічна інформація буде передана по телефонній лінії;

— відображати першу сторінку тексту в той момент, коли ще триває передача

іншої частини початкової сторінки;

— записувати початкові сторінки в спеціальну область на диску, що дає змогу

користуватися ними без ще однієї передачі;

— створювати закладки, за допомогою яких можна перейти до певної початкової

сторінки;

— записувати початкові сторінки у файл;

— друкувати початкову сторінку на принтері;

— копіювати початкову сторінку в буфер обміну Windows;

— виділяти переглянуті раніше гіпертекстові зв'язки;

— показувати, яку частину (скільки відсотків) початкової сторінки вже одержано.

Серед відомих броузерів найкращою програмою є Netscape Navigator, яка дає змогу

проглядати документи Web з елементами мультимедіа. Вона була розроблена для забезпечення

оптимальної продуктивності та простого використання під час подорожі по Web.

Цей броузер реалізує такі технологічні процедури: дає змогу відображати і взаємодіяти з

завантаженими документами; забезпечує захист при з'єднанні з сертифікованими Web-

серверами; дає змогу завантажувати кілька зображень та текстів водночас, що збільшує

продуктивність і швидкість системи; підтримує кешування документів та зображень для

зменшення навантаження на мережу; забезпечує інтерфейс, який конфігурується

користувачем, із рядком статусу, панеллю інструментів та рядком для зображення каталогу;

підтримує закладки, що дають змогу спростити повторний доступ до Web-вузлів; дає змогу

доступу до інших компонентів Internet; забезпечує доступність до ОС різних версій (Macintosh,

Windows, Unix X-Windows).

Однак фреймову технологію підтримують тільки броузери Netscape Navigator та Internet

Explorer і їхні більш нові версії. Таким чином, обмежується коло потенційних відвідувачів

Web-серверу. Тому за бажанням користувача необхідно передати варіант документів з

фреймами і без них. Це досягається встановленням гіпертекстового посилання на дерево

документів з фреймами в безфреймовому документі.

Система WAIS — Wide Aria Information Servise (інформаційний сервіс широкої області) є

альтернативою всесвітньої павутини при здійсненні пошуку. WAIS — це система серверів для

вилучення інформації з БД, розкиданих по всьому світу. На відміну від Web, користувач не може

пересуватися по WAIS. Замість цього він надає програмі WAIS перелік ключових слів, вона

переглядає бібліотеки WAIS і повертає користувачеві перелік документів, знайдених нею у

бібліотеках.

Іноді в Internet використовується система Gopher, що перекладається як "ховрашок". Ця

система вкладених меню, розгалужених як нори ховрашка, була прообразом всесвітньої

павутини. Проглянувши Gopher-меню, користувач знайде пункти, які виводять файл,

посилаючи його до іншого Gopher-меню, або запускають ще яку-небудь службу Internet.

Створення файлу довідкової інформаційної системи у форматі html help

Система HTML Help має ряд переваг перед традиційною системою WinHelp, серед яких

головними є наступні:

 мова розмітки гіпертексту (HTML) забезпечує більш широкі можливості для

інформаційної системи;

 система HTML Help більш ефективна при використанні для публікації великих

документів.

Серед недоліків HTML Help можна відзначити наступні:

 для її використання потрібно установити досить багато програмних засобів:

 Internet Explorer версії не нижче 3.02;

 програму перегляду файлу довідки;

 DCOM95 версії не нижче 1.2;

 засоби перегляду довідки у форматі HTML Help вимагають набагато більших ресурсів

комп’ютера. Тому виведення тексту довідкової інформації на не дуже потужних

комп’ютерах виконується вкрай повільно;

 система HTML Help не підтримує вторинні вікна. У ряді випадків це є досить

серйозною незручністю.

Усі перераховані програмні засоби входять у постачання Windows 98. Однак при

створенні дистрибутива додатку необхідно включити в нього все це для забезпечення

можливості установки на будь-яку версію Windows 95. Нагадаємо, що для роботи з WinHelp

потрібно усього лише один файл, що входить у постачання будь-якої версії Windows 95 (і

навіть Windows 3.x). Крім того, необхідно мати на увазі, що до скомпільованих файлів

HTML Help можна звертатися тільки в середовищі 32-розрядної Windows.

Основні елементи html help

Незважаючи на всі переваги, мова HTML не дуже придатна для створення контекстно-

залежних довідкових систем прикладних програм. У першу чергу це зв’язано з наступними

факторами:

 HTML-документи звичайно складаються з великої кількості файлів, інформація в

який зберігається в нестислому вигляді. Унаслідок цього дисковий простір

використовується неефективно. Крім того, це може викликати певні проблеми при

поширенні додатків;

 у HTML-документах немає засобів створення змісту, пошуку по ключових словах, а

також повнотекстового пошуку;

 звичайні браузери мало придатні для перегляду файлів довідки;

 немає можливості створювати різні типи вікон для винесення тексту довідки.

Для усунення перерахованих недоліків Microsoft доповнила стандартну мову HTML

такими засобами:

 компілюємим файлом формату (chm), що передбачає стискання і об’єднання усіх

файлів HTML-документа в єдиний файл;

 стандартними засобами навігації: змістом, предметним покажчиком і засобами

повнотекстового пошуку;

 інтерфейсом, що настроюється, який нагадує інтерфейс WinHelp, вікнами, що

налагоджуються, і панелями інструментів;

 контекстно-залежними API для організації взаємодії з прикладними програмами.

Усі ці доповнення роблять HTML Help дуже схожим на WinHelp.