Лекции - Международные расчеты и валютные операции

Подождите немного. Документ загружается.

Минц А.Ю. Международные расчеты и валютные операции. Конспект

Аккредитив, исполняемый путем негоциации (Negotiation): Негоциирующий банк

(Negotiating Bank) осуществляет проверку документов и производит оценку их стоимости,

т.е. оплачивает бенефициару против документов немедленно, но с удержанием определенной

комиссии за негоциацию. Негоциация может быть выполнена с правом оборота (with

recourse to beneficiary) на бенефициара либо без права оборота (without recourse to

beneficiary), что оговаривается заранее. Если право оборота присутствует, негоциирующий

банк может обратиться к бенефициару на предмет получения выплаченной суммы обратно,

если банк-эмитент или подтверждающий банк отказывается произвести оплату в его пользу.

Виды аккредитивов:

Револьверный аккредитив (Revolving L/C). Этот вид аккредитива используется, когда

по контракту между покупателем и продавцом предусматриваются отгрузки товара

одинаковыми партиями с одной и той же периодичностью. С помощью револьверного

аккредитива банк, выдающий аккредитив, восстанавливает сумму выставленного

аккредитива до первоначальной после того, как аккредитив был использован или исчерпан.

При таком виде аккредитива указывается число раз использования аккредитива и период его

действия. Такой аккредитив может быть кумулятивным (накопительным), то есть какие-то

суммы могут быть добавлены к следующему размеру аккредитива, или некумулятивным

(ненакопительным), что означает, что аккредитив уменьшается на какую-то сумму, если она

не была использована вовремя.

Аккредитив "с красной оговоркой" (Red Clause L/C). Аккредитив с красной оговоркой

используется для того, чтобы продавец мог получить средства еще до отгрузки товара, чтобы

профинансировать производство товара. Такой аккредитив может быть профинансирован

частично или полностью, и банк покупателя производит выплату аванса. Покупатель в этом

случае фактически финансирует продавца, принимая на себя риск в размере всех

авансированных аккредитивов.

Резервный аккредитив (Standby L/C). Данный аккредитив называется резервным, т.к.

он в большинстве случаев используется подобно гарантии, т.е. вступает в силу в том случае,

если оплата по контракту не была произведена одной из сторон в указанные сроки. Вторая

сторона может выставить требование об оплате по резервному аккредитиву. Таким образом,

этот вид аккредитива используется в качестве запасного, "резервного" способа оплаты.

Трансферабельный (переводной) аккредитив (Transferable L/C). Этот вид аккредитива

позволяет продавцу произвести полный или частичный перевод аккредитива, а в дальнейшем

и денежных средств, полученных по нему, на имя второго бенефициара, обычно прямого

поставщика товаров. Таким видом аккредитива обычно пользуются в своей финансовой

практике посредники.

Аккредитивная форма расчетов до недавнего времени значительно уступала по

интенсивности применения другим формам расчетов, в частности, расчетам платежными

поручениями. Однако сегодня так называемая «предоплата», предполагавшая проведение

Минц А.Ю. Международные расчеты и валютные операции. Конспект

расчетов платежными поручениями и ставившая плательщика (покупателя) в невыгодное

положение по отношению к получателю средств (поставщику) с точки зрения возможности

внесудебного понуждения последнего к надлежащему исполнению обязательства,

постепенно уступает дорогу расчетам по аккредитиву – способу расчетов, обеспечивающему

относительный паритет рисков плательщика и получателя средств.

1. Продавец и покупатель заключают контракт купли-продажи, предусматривающий

аккредитивную форму расчетов.

2. Покупатель инструктирует «свой» банк (банк импортера) эмитировать аккредитив в

пользу продавца.

3. Банк-эмитент открывает аккредитив и просит затем банк в стране продавца

авизировать и в ряде случаев подтвердить аккредитив.

4. Авизирующий банк по получении им аккредитива от банка-эмитента извещает

продавца об открытии аккредитива.

5. Получив аккредитив от авизирующего банка и убедившись, что условия

аккредитива полностью соответствуют торговому контракту, продавец отгружает товар в

адрес покупателя.

6. Продавец представляет предусмотренные аккредитивом документы в исполняющий

банк (обычно это авизирующий/ подтверждающий банк).

7. Исполняющий банк проверяет документы и в случае их соответствия условиям

аккредитива производит платеж/ акцепт тратт/ негоциацию.

8. Исполняющий банк отсылает документы и требование о возмещении платежа в

адрес банка-эмитента.

9. Банк-эмитент проверяет документы и в случае их соответствия условиям

аккредитива возмещает исполняющему банку сумму валютного платежа.

10. Банк-эмитент вручает документы покупателю.

11. Банк-эмитент взимает с покупателя возмещение платежа.

12. Покупатель с помощью полученных документов получает товар.

При расчетах по инкассо банк (банк-эмитент) обязуется по поручению клиента

осуществить за счет клиента действия по получению от плательщика платежа и (или)

акцепта платежа. Банк-эмитент, получив документы от клиента, начинает процедуру

инкассирования сам или направляет их исполняющему банку. При отсутствии какого-либо

документа или несоответствии документа по внешним признаками инкассовому поручению

исполняющий банк обязан немедленно известить об этом лицо, от которого было получено

инкассовое поручение. Если указанные недостатки не устранены, то исполняющий банк

вправе возвратить эти документы без исполнения. Все документы представляются

исполняющим банком плательщику для совершения платежа или для акцепта в той форме, в

Минц А.Ю. Международные расчеты и валютные операции. Конспект

которой они получены. Дополнительно в документах могут быть сделаны лишь отметки и

надписи банка, необходимые для оформления инкассовой операции.

1. Контракт купли-продажи.

2. Продавец передает товар перевозчику для отправки покупателю.

3. Перевозчик передает продавцу транспортные документы.

4. Инкассовые инструкции и документы передаются продавцом в банк-ремитент.

5. Банк-ремитент проверяет инструкции и передает документы со своим инкассовым

поручением в инкассирующий банк.

6. Инкассирующий (представляющий) банк информирует плательщика (покупателя) о

прибытии документов и об условиях их передачи.

7. Покупатель осуществляет платеж или акцептует тратту (согласно инструкциям).

8. Инкассирующий банк передает документы покупателю.

9. Покупатель вручает документы перевозчику.

10. Перевозчик передает покупателю товар.

11. Инкассирующий банк переводит сумму банку-ремитенту.

12. Банк-ремитент кредитует счет продавца на эту сумму.

Итак, принципиальная схема прохождения и оплаты отгрузочных документов при

аккредитиве и инкассо в целом совпадает и включает следующие основные этапы: 1)

экспортер отгружает товар, оформляет комплект отгрузочных документов и сдает их в свой

банк (банк экспортера); 2) банк экспортера проверяет правильность оформления документов

(особенно при аккредитиве) и пересылает их банку импортера; 3) банк импортера, в свою

очередь, проверяет документы и передает их импортеру, получая от него соответствующее

денежное возмещение (за переданные документы при инкассо и за исполненный аккредитив

при аккредитиве); 4) банку экспортера перечисляется соответствующая сумма, которая,

после осуществления, предусмотренных процедур (совершение необходимых платежей),

поступает на расчетный счет экспортера. При этом между аккредитивом и инкассо

существует принципиальная разница. Она связана с разной долей ответственности банка

импортера по обеспечению исполнения платежа в зависимости от применения первой или

второй из перечисленных форм расчетов.

При инкассо банк импортера является лишь простым исполнителем поручения своего

клиента осуществить конкретные финансовые операции: передать ему полученные от

экспортера документы и перечислить соответствующему банку (банку экспортера)

необходимую сумму из полученных от импортера средств (документы выдаются импортеру

против указанной в инкассовом поручении суммы платежа). При этом он (банк импортера)

не несет никакой ответственности за обеспечение этого платежа, то есть, если импортер по

каким-то причинам откажется платить (выкупить документы) или окажется банкротом, банк

просто вернет с извинениями экспортеру документы без оплаты.

Минц А.Ю. Международные расчеты и валютные операции. Конспект

При расчетах по аккредитиву ситуация другая. Аккредитив надежнее инкассо, так как

предполагает конкретную ответственность (конкретное обязательство) банка, открывшего

аккредитив (банка-эмитента, то есть, в большинстве случаев, банка импортера), заплатить

причитающуюся экспортеру сумму против предоставления ему экспортером комплекта

отгрузочных документов, оформленных в соответствии с условиями открытого аккредитива.

Таким образом, при аккредитиве банк страхует платеж "своим карманом", принимая на себя

риски возможной неплатежеспособности импортера (это обязательство, однако, не носит

абсолютного характера, поэтому часто применяется "подтвержденный" аккредитив, речь о

котором пойдет ниже).

По этой же причине аккредитив дороже инкассо, однако во многих случаях является

предпочтительным ввиду указанных преимуществ (для импортера преимуществом является

уверенность в том, что платеж будет произведен только в том случае, если продавец

представит комплект надлежаще оформленных отгрузочных документов, подтверждающих

отгрузку товара).

В целом же аккредитив выгоднее Продавцу, а инкассо - Покупателю.

При этом следует отметить, что, наряду с безопасностью и надежностью

платежа, дешевизна расчетов во внешней торговле (как, впрочем, и любая

другая разумно допустимая экономия) традиционно является вторым (а иногда

и первым) по значимости вопросом, от которого зависит эффективность

осуществления внешнеторговой операции (сделки). Поэтому при наличии

между партнерами хороших, устойчивых и долгосрочных деловых отношений,

репутации импортера как надежного и стабильного плательщика или при

наличии соответствующих гарантий на государственном уровне (как это было в

отношениях между странами - членами СЭВ) инкассовая форма расчетов может

иметь значительное, иногда преимущественное применение перед

аккредитивом именно в силу своей дешевизны.

Инкассо в международных расчетах применяется чаще всего в форме

инкассо с предварительным акцептом, когда оплате предшествует проверка и

акцепт отгрузочных документов (как банком импортера, так и самим

импортером).

Для Продавца-экспортера наиболее выгодным является безотзывной,

подтвержденный и делимый аккредитив, а для Покупателя-импортера -

аккредитив неподтвержденный и неделимый (не считая, конечно, отзывного

аккредитива).

Минц А.Ю. Международные расчеты и валютные операции. Конспект

Тема 6 Банковская гарантия и кредитование в международных

внешнеторговых соглашениях.

Понятие, принципы и правовые основы банковских гарантий

Типы и основные виды банковских гарантий

Процедура исполнения банковской гарантии

Сущность международных кредитных отношений

Механизмы кредитования участников международных расчётов

Лит.

Лагутин В.Д. Кредитование: теория и практика. - К.: "Знания", 2002. - 215с

1. Понятие, принципы и правовые основы банковских гарантий

У практиці проведення міжнародних розрахунків ефективно

використовується такий інструмент, як банківська гарантія. Вона

кваліфікується як зобов'язання банку сплатити відповідну грошову суму у разі

невиконання або порушення контрагентами умов контракту.

Міжнародна торговельна палата в Парижі видала основні правила для

гарантій, які називаються «Уніфіковані правила за договірними гарантіями».

Перше видання вийшло в серпні 1978 р. Разом з тим на відміну від

Уніфікованих правил для акредитива і Уніфікованих правил для інкасо основні

правила для гарантій досі не вдалося реалізувати. Таким чином, уніфікації у

сфері банківських гарантій ще не досягнуто. У цілому для банківських гарантій

використовується тільки право, яке діє за місцем перебування того банку, який

видає гарантію бенефіціару. Тому для кожного окремого випадку передусім

необхідно з'ясувати правове положення в тій чи іншій країні.

1.1. Поручительство.

Відповідно до загального права іноземних держав поручительство є

однією з форм гарантії і являє собою договір, згідно з яким одна особа

(поручитель) бере на себе перед кредитором відповідальність за виконання

боржником зобов'язання у повному обсязі або тільки частково (рис. 1).

Поручительство має акцесорний характер і має силу тільки в тому

випадку, коли діє головне зобов'язання. Акцесорний характер поручительства

полягає в тому, що:

 зобов'язання поручителя не може бути більшим за обсягом або більш

обтяжливим, ніж зобов'язання головного боржника. Однак воно може

бути

меншим і менш обтяжливим і стосуватися тільки частини боргу;

Минц А.Ю. Международные расчеты и валютные операции. Конспект

 за відповідних умов поручитель може використовувати право головного

боржника на залік його вимог;

 поручителю належить право на всі заперечення проти вимог кредитора,

які випливають з самого зобов'язання головного боржника.

Поручительство, за відсутності іншої домовленості, забезпечує не тільки

основне зобов'язання головного боржника, а й додаткові зобов'язання, які

виникають з основного відповідно до закону, наприклад зобов'язання сплатити

законні відсотки за прострочу платежу, відшкодування збитків, що мали місце

при невиконанні зобов'язання, сплату договірної неустойки.

Слід мати на увазі, що акцесорність є критерієм розмежування між

поручительством і платіжним зобов'язанням (гарантією). Якщо акцесорність

має місце, то мова йде про поручительство, якщо її немає, то про платіжне

зобов'язання. Принципові моменти, які відрізняють поручительство від гарантії:

Поручительство Платіжне зобов'язання

Зобов'язання поручителя

поширюється тільки на зобов'язання

основного боржника. Він платить

лише в тому разі, коли доведено, що

основний боржник не виконав договір

Зобов'язання гаранта

самостійне тобто не залежить від

договірних, стосунків між

принципалом і бенефіціаром

кредитором

1.2. Платіжне зобов'язання

Минц А.Ю. Международные расчеты и валютные операции. Конспект

Платіжне зобов'язання є формою гарантії, яка створює не-акцесорне,

абстрактне зобов'язання щодо бенефіціара (рис..2). Гарант залишається

зобов'язаним навіть тоді, коли зобов'язання, яке становить основу договору, з

якихось причин утрачено. Він повинен без заперечення здійснити платіж на

першу вимогу. Тому він може і буде тільки перевіряти, чи правильно запитана

гарантія, тобто чи виконані формальні умови згідно з текстом гарантії. Він не

буде перевіряти матеріальну правомірність пред'явлення вимог за гарантією.

Така форма гарантії створює бенефіціару досить надійне правове

становище. Він може вимагати негайної виплати, причому принципал або

гарант не мають права заявляти протест. Тим самим бенефіціар звільняється не

тільки від ризику неплатоспроможності основногр боржника, а й від ризику

процесуального заперечення. Це пов'язано з тим, що саме боржник (продавець,

експортер) повинен вимагати назад платіж, який зроблено за гарантією, якщо

він вважає, що несе відповідальність за незадовільне виконання контракту. І

зовсім не кредитор (покупець, імпортер) повинен домагатись реалізації своїх

вимог, які виникають із незадовільного виконання контракту. Тут, як і при

акредитиві, діє принцип «спочатку платити, потім вести судовий розгляд.

2. Типи та основні види банківських гарантій

2.1. Типи банківських гарантій Банківські гарантії поділяються на два

типи — відкличні і безвідкличні. Відклична банківська гарантія являє собою

таку гарантію, яка може бути відкликана або її умови можуть бути змінені без

попереднього повідомлення бенефіціара. Така гарантія не містить твердого

зобов'язання банку перед бенефіціаром і, отже, не є достатнім забезпеченням

для бенефіціара. У практиці міжнародних розрахунків відклична банківська

гарантія практично не використовується.

Бенефіціару, який хоче отримати тверде зобов'язання банку, доцільніше

використовувати безвідкличну банківську гарантію, яка не може бути

відкликана, а її умови не можуть змінюватись без згоди бенефіціара.

Відкличні і безвідкличні банківські гарантії поділяються на умовні й

безумовні.

При виставленні безумовної гарантії мається на увазі, що банк-гарант

виконує свої зобов'язання перед бенефіціаром (здійснює йому платіж) проти

його простої першої вимоги, навіть якщо вона нічим не обумовлена і не

підтверджена поданням яких-небудь інших додаткових документів. Такий тип

гарантії вигідний бенефіціару, оскільки максимально захищає його інтереси, і

зовсім не вигідніші принципалу. Реалізація безумовної гарантії відбувається в

результаті однобічного прийняття рішення бенефіціаром, тобто виключається

Минц А.Ю. Международные расчеты и валютные операции. Конспект

можливість виникнення будь-яких спорів. Вимога бенефіціара має бути тільки

заявлена в межах суми і строку гарантії. При виставленні безумовних гарантій

бан-ком-гарантом, як правило, використовується формулювання «Безумовно

гарантуємо», «Гарантуємо безумовний платіж на першу вимогу бенефіціара»,

«Гарантуємо безумовний платіж на першу просту вимогу бенефіціара

незалежно від можливих заперечень з боку принципала» тощо. Зазвичай,

безумовні гарантії виставляються за дорученням великих клієнтів банку і вони

потребують грошового покриття.

Умовні гарантії являють собою такі гарантії, при реалізації яких

необхідно виконувати певні умови. Вони менш вигідні бенефіціару. Як

правило, до таких умов належать:

♦ бенефіціар повинен вказати причину заявлення своєї вимоги за

гарантією, наприклад, додавши сертифікат про те, що він виконав свої

зобов'язання за контрактом, а його контрагент не здійснив платіж у встановлені

строки;

до вимоги бенефіціара на платіж у рахунок гарантії мають бути додані

документи, які підтверджують виконання ним своїх зобов'язань за

контрактом (комерційні і/або інші документи); такі гарантії, що

передбачають подання комплекту документів на відвантаження,

називаються документарними;

вимога бенефіціара в рахунок гарантії повинна бути підтвер

джена спеціальним документом — свідоцтвом повноважного

представника третьої особи (наприклад, торговельної або торговельно-

промислової палати, органу сертифікації товару, арбітражу' про те, що

контрагент (принципал) не виконав своїх зобов'язань;

• згода принципала на здійснення платежу в рахунок гарантії — така

умовна гарантія найменш вигідна для бенефіціара.

2.2. Види банківських гарантій

У міжнародній практиці розрізняють два види банківських гарантій –

платіжні та договірні (контрактні) гарантії.

Платіжні гарантії використовуються при розрахунках за відкритим

рахунком й у формі інкасо, при розрахунках на умовах комерційного кредиту.

Платіжні гарантії виставляються банками-гарантами в забезпечення платіжних

зобов'язань покупців (боржників) щодо продавців (кредиторів). Такі гарантії

захищають інтереси експортерів. Вони можуть бути як безумовними (при

розрахунках на умовах комерційного кредиту; при розрахунках у формі інкасо,

особливо якщо покупець має можливість отримати товар до його оплати), які

передбачають платіж проти першої простої вимоги бенефіціара, так і умовними

Минц А.Ю. Международные расчеты и валютные операции. Конспект

(при розрахунках банківським переказом), тобто передбачати подання певних

документів, що підтверджують відвантаження товару, проти яких здійснюється

платіж за гарантією (документарна гарантія).

Договірні (контрактні) гарантії забезпечують платежі за будь-якими

договорами (наприклад, договір про постачання товару, договір про надання

тієї чи іншої послуги тощо) і виставляються банками в забезпечення інтересів

імпортера. Договори і гарантії, так само як і документарні акредитиви та інкасо,

є предметом уніфікації. Однак застосування уніфікованих правил до

документарних гарантій факультативне. Цих правил дотримуються тільки тоді,

коли це безпосередньо узгоджено сторонами у зовнішньоторговельному

контракті і в самій гарантії міститься застереження про це. Крім того, якщо

будь-який пункт УПДГ суперечить положенню права, яке застосовується до

гарантії і яке сторони не можуть порушити, то це положення домінує, тобто

застосування УПДГ може бути обмежене нормами національного

законодавства. До основних видів договірних гарантій, які набули найбільшого

поширення в міжнародних операціях, належать гарантії повернення авансу,

гарантії належного виконання контракту та тендерні гарантії (гарантії участі у

тендерних торгах).

Гарантія повернення авансу (гарантія авансових платежів) видається

банком за дорученням експортера (підрядника), який відповідно до умов

контракту отримує авансом повну вартість товару або його частину.

Сутністю такої гарантії є зобов'язання банку після повернення суми

авансу (або його невикористаної частини) у разі невиконання продавцем

(підрядчиком) своїх обов'язків щодо постачання товару (здійснення робіт), які

закріплені у контракті.

Гарантія авансового платежу звичайно видається на термін від півроку до

року і припиняє свою дію з поставкою предмета договору.

Сума гарантії дорівнює розміру авансового платежу, однак часто

зменшується у міру просування роботи або здійснення поставки за контрактом,

згідно з умовами якого здійснювалися авансові платежі. Найбільш проста

форма зменшення зобов'язань за гарантією — це встановлення чіткої часової

дегресії, наприклад: «Гарантійна сума зменшується кожні 6, 12, 18 і 24 місяці

після вступу в силу щоразу на 25%».

Гарантія виконання (виконання договору, контракту) видається за

дорученням експортера на користь імпортера. Умови зовнішньоторговельних

контрактів зазвичай передбачають санкції які застосовуються до еспортера

(продавця або підрядника) у раз невиконання або неналежного виконання ним

своїх зобов'язань Такими санкціями є штрафи. Гарантії виконання

Минц А.Ю. Международные расчеты и валютные операции. Конспект

забезпечують сплату банком-гарантом сум штрафів за вимогою бенефіціара.

Найчастіше такі гарантії видаються при здійсненні підрядного будівництва, їх

сума завжди не перевищує 10—15% від суми контракту.

Гарантія виконання, як правило, діє до фактичної (фізичної) поставки

предмета договору або до моменту виконання відповідних робіт чи надання

послуг. У середньому термін дії названої гарантії становить два роки.

При визначенні терміну дії гарантії виконання враховуються два

принципи:

• Чітке установлення терміну. Так, якщо не може бути вказана

точна дата закінчення терміну гарантії, тоді в договорі з купівлі-продажу або

договорі підряду на виконання робіт чи надання послуг має чітко

вказуватись, до якої дати виконується зобов'язання. Саме її вважають

датою закінчення дії гарантії виконання.

♦ Пролонгація, Якщо робота до закінчення терміну відповідної

гарантії виконана не повністю, експортер може подовжити термін дії гарантії

виконання. Якщо він цього не робить, то імпортер у багатьох випадках

вимагає пролонгації від банку, який гарантує.

Гарантію виконання вимагають на випадок рекламацій щодо якості

товару чи виконаних робіт або при затримках поставок товару.

Сума гарантії виконання встановлюється у відсотках до суми контракту

(від 5 до 20%) і сплачується у разі, коли покупець заявляє, що продавець не діяв

відповідно до умов контракту.

Крім описаних Вище видів гарантій, які набули найбільшого поширення в

міжнародних розрахунках, існують ще інші їх види, які менш поширені і більш специфічні.

До них належать:

Гарантія коносамента (гарантія за втрачений коносамент). Коносаменти, що

необхідні для отримання товарів, можуть загубитися або запізнитися під час поштового

переказування. Цей вид гарантії найчастіше використовується тоді, коли платіж

забезпечується акредитивом, а товар уже перебуває в порту призначення. У такому разі банк

імпортера може дати гарантію коносамента власнику пароплавства або експедитору, тобто

зобов'язання взяти на себе всі витрати, що виникають, якщо виявиться, що приймальник

товару не був правомірним отримувачем. Таким чином, банківська гарантія може спонукати

перевізника вантажу до передання товару отримувачу без пред'явлення коносаменту,

оскільки вона захищає його у разі вимоги відшкодування збитків.

Сума гарантії коносаменту встановлюється у розмірі вартості товару плюс відповідна

маржа (від 150 до 200% вартості вантажу). Термін дії гарантії не лімітується або

визначається до моменту представлення оригіналів коносаменту.

Митна гарантія (гарантія митного очищення, тимчасового ввезення) видається

банками за дорученням підрядників для забезпечення безмитного тимчасового ввезення

обладнання або матеріалів, необхідних для будування об'єктів чи проведення інших робіт.