Кузьмін В.В. Фінансові основи підприємництва
Подождите немного. Документ загружается.
• своєчасному проведенні розрахунків по заробітній
платі;
• своєчасному погашенні банківських кредитів та сплаті
відсотків;
• здійсненні платежів за фінансовими операціями.
10.3. Çì³ñò òà çàâäàííÿ óïðàâë³ííÿ ô³íàíñàìè
ï³äïðèºìñòâà
Під час переходу до ринкової системи господарювання за
роджується конкуренція як важливий механізм регулювання
економічних процесів. Однак у перехідний період вона ще не
значна. Це дає змогу продавцям установлювати й підтримува
ти більш високі ціни, ніж вони могли б дозволити собі за роз
винутої конкуренції, що призводить до застою у виробництві,
до безробіття, а в кінцевому рахунку — до соціальноеко
номічної та політичної нестабільності.
Конкурентоспроможність підприємства можна забезпечи
ти правильною організацією управління фінансами: рухом
фінансових ресурсів та фінансовими відносинами. Зміст
фінансового менеджменту полягає в ефективному викорис
танні фінансового механізму для досягнення стратегічних і
тактичних цілей підприємства.
Фінансовий механізм підприємства — це система уп$
равління фінансами, призначена для організації взаємодії
фінансових відносин і грошових фондів з метою оптимізації
їхнього впливу на кінцеві результати його діяльності.
Оптимальна взаємодія фінансових відносин досягається
використанням усіх фінансових категорій (виручка, прибуток,
амортизація, оборотні кошти, кредит, бюджет, податки), нор
мативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінан
сових важелів.
До головних завдань фінансового менеджменту належать:
виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; визна
чення ефективних напрямків інвестування фінансових ре
121
Òåìà 10
сурсів; раціоналізація операцій із цінними паперами; налагод
ження оптимальних стосунків із фінансовокредитною систе
мою, суб’єктами господарювання.
Значення управління фінансами підприємств полягає в
такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залу
чати додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах,
інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові
операції на фінансовому ринку.
Мобілізуючи кошти інших власників для покриття витрат
на власному підприємстві, фінансисти повинні мати чітке уяв
лення про мету інвестування ресурсів і давати рекомендації
щодо форм залучення коштів. Для покриття короткострокової
та середньострокової потреби у фінансових ресурсах доцільно
використовувати позички банків. Здійснюючи великі
капітальні вкладення, можна скористатися додатковою
емісією цінних паперів. Однак таку рекомендацію можна дати
лише тоді, коли фінансисти ґрунтовно дослідили фінансовий
ринок, проаналізували попит на різні види цінних паперів,
урахували можливі зміни кон’юнктури й упевнені в порівняно
швидкій та вигідній реалізації цінних паперів підприємства.
На підставі маркетингового дослідження підприємство
вирішує такі три проблеми: які товари, роботи, послуги слід
виробляти та в якій кількості? Як мають бути вироблені ці то
вари? Хто отримає, придбає чи зможе використати ці товари
та послуги? Фінансисту зобов’язані визначити обсяг та джере
ла фінансових ресурсів, необхідних для інвестування у вироб
ництво і реалізацію продукції, виконання фінансових зо
бов’язань перед бюджетом, банками, страховими ор
ганізаціями, цільовими фондами, суб’єктами господарювання.
Процес виробництва відбувається в певній технологічній
послідовності, коли безперервно повторюється стадія прид
бання сировини, матеріалів та підготовки їх до виробництва,
стадія перетворення сировини на напівфабрикати, незаверше
не виробництво, готову продукцію. Потреба в коштах у
підприємства виникає на кожній із цих стадій іще до відшко
дування виробничих витрат з виручки від реалізації продукції.
Саме тому кожне підприємство, формуючи свій капітал (ста
122
Â.Â. Êóçüì³í Ô²ÍÀÍÑβ ÎÑÍÎÂÈ Ï²ÄÏÐȪÌÍÈÖÒÂÀ
тутний фонд), мусить передбачити необхідну суму оборотних
коштів. Вкладені оборотні кошти на кожній стадії виробничо
го процесу, переходячи з однієї функціональної форми в іншу,
заміщуються після реалізації продукції.
Дуже важливим у процесі управління фінансами
підприємств є визначення такої потреби в оборотних коштах,
яка забезпечувала б мінімально необхідні розміри виробничих
запасів, незавершеного виробництва, залишків готової про
дукції для виконання виробничої програми. За браком влас
них оборотних коштів для поточного інвестування необхідно
визначити потребу в позичкових коштах.
Брак оборотних коштів у окремих підприємств виникає са
ме через те, що надходження та використання грошей не збіга
ються в часі і здійснюються в різних обсягах. Унаслідок цього в
одних підприємств на певний момент з’являються тимчасово
вільні кошти, а в інших — виникає тимчасова потреба в них. Ця
суперечність процесу відтворення вирішується комерційними
банками через кредитування підприємств. За тимчасового
дефіциту власних оборотних коштів підприємство звертається
в банк з метою одержання кредитів.
Управління фінансами включає також сферу фінансового
забезпечення капітальних вкладень на технічне переобладнан
ня, реконструкцію та розширення підприємств. У цьому разі
фінансисти мусять точно визначити: власні джерела фінансу
вання капітальних вкладень, передовсім амортизаційні відра
хування та чистий прибуток; залучені кошти, які можуть
надійти від емісії цінних паперів; можливості одержання дов
гострокових кредитів.
Безпосереднім завданням управління фінансами
підприємств є забезпечення формування та правильного роз
поділу виручки від реалізації продукції для відновлення обо
ротних коштів, формування амортизаційного фонду, валового
та чистого доходу. Кожне підприємство прагне забезпечити
ліквідність оборотних активів для своєчасного погашення ко
роткострокової кредиторської заборгованості. Тому своєчасне
та повне надходження виручки від реалізації продукції
постійно контролюється фінансовими менеджерами.
123
Òåìà 10
Òåñòè
1. Яке визначення найбільш повно розкриває сутність
підприємця?
А). Господар.
Б). Власник.
В). Центральна постать ринкової економіки.
Г). Ділова людина.
2. Які основні функції виконує підприємець?
А). Ресурсну.
Б). Мотиваційну.
В). Управлінську.
Г). Інноваційну.
Д). Регулюючу.
Е). Ризикову.
3. З яких частин складається підприємницький дохід?
А). Прибуток.
Б). Балансовий прибуток.
В). Нормальний (звичайний) прибуток.
Г). Економічний прибуток (надприбуток).
Д). Торговельний прибуток.
4. Що включає в себе правовий статус підприємця?
А). Його характерні риси.
Б). Його права.
В). Його роль і значення в ринковій економіці.
Г). Його обов’язки.
Д). Його функції.
Е). Його відповідальність.
5. Що таке права підприємця?
А). Правові норми (правила), що підлягають виконанню.
Б). Система встановлених або санкціонованих державою
загальнообов’язкових правил (норм) поведінки.
124
Â.Â. Êóçüì³í Ô²ÍÀÍÑβ ÎÑÍÎÂÈ Ï²ÄÏÐȪÌÍÈÖÒÂÀ
В). Правові та етичні відношення підприємців до
суспільства, які характеризуються виконанням своїх правових
норм (правил).
6. На які різновиди поділяється підприємництво залежно
від власності?
А). Індивідуальне.
Б). Приватне.
В). Особисте.
Г). Колективне.
Д). Корпоративне.
Е). Державне.
7. Які існують види підприємництва?
А). Виробниче.
Б). Індивідуальне.
В). Матеріальне.
Г). Комерційне.
Д). Фінансовокредитне.
Е). Корпоративне.
8. Який вид підприємництва є найважливішим?
А). Комерційний.
Б). Виробничий.
В). Фінансовокредитний.
9. Що є основною функцією виробничого підприємництва?
А). Купівля товару.
Б). Продаж товару.
В). Виробництво товару.
Г). Споживання товару.
Д). Розподіл товару.
10. Що є об’єктом купівлі$продажу фінансово$кредитного
підприємництва? (Декілька відповідей.)
А). Продукція.
125
Òåñòè
Б). Гроші.
В). Послуги.
Г). Цінні папери.
Д). Інформація.
Е). Іноземна валюта.
11. Які є основні організаційні одиниці підприємницької
діяльності?
А). Фірма.
Б). Товариство.
В). Компанія.
Г). Партнерство.
Д). Бізнес.
12. Які існують на практиці основні організаційно$правові
форми підприємництва?
А). Колективне.
Б). Одноосібне володіння.
В). Партнерство (товариство).
Г). Спільне підприємство.
Д). Компанія.
Е). Корпорація.
13. Які переваги має одноосібне володіння?
А). Відносна простота заснування та ліквідації фірми.
Б). Спеціалізація в менеджменті.
В). Повні самостійність, свобода і оперативність.
Г). Максимум спонукальних мотивів діяльності.
Д). Обмежена відповідальність.
Е). Значні фінансові можливості.
Є). Конфіденційність діяльності.
14. Партнерство (товариство) — це:
А). Самостійне ведення справ, засноване на власності
підприємця.
Б). Об’єднання капіталів двох і більше окремих фізичних
або юридичних осіб за умов розподілу прибутку та ризику.
126
Â.Â. Êóçüì³í Ô²ÍÀÍÑβ ÎÑÍÎÂÈ Ï²ÄÏÐȪÌÍÈÖÒÂÀ
В). Незалежна юридична особа, підприємство, засноване
на акціонерній власності.
15. За яким критерієм підприємства поділяються на малі,
середні, великі?
А). За формою власності.
Б). За формою організації.
В). За розміром.
Г). За сферою діяльності.
Д). За видом діяльності.
Е). За типом діяльності.
16. Які новостворені та діючі підприємства в Україні нале$
жать до малих підприємств у промисловості та будівництві
(згідно із Законом України “Про підприємства в Україні”)?
А). Чисельність працюючих до 300 чол.
Б). Чисельність працюючих до 200 чол.
В). Чисельність працюючих до 100 чол.
Г). Чисельність працюючих до 50 чол.
Д). Чисельність працюючих до 25 чол.
Е). Чисельність працюючих до 15 чол.
17. Які новостворені та діючі підприємства в Україні нале$
жать до малих підприємств у роздрібній торгівлі (згідно із За$
коном України “Про підприємства в Україні”)?
А). Чисельність працюючих до 300 чол.
Б). Чисельність працюючих до 200 чол.
В). Чисельність працюючих до 100 чол.
Г). Чисельність працюючих до 50 чол.
Д). Чисельність працюючих до 25 чол.
Е). Чисельність працюючих до 15 чол.
18. Які основні функції притаманні малому підприєм$
ництву?
А). Формування конкурентного середовища.
Б). Доцільність масового випуску продукції.
127
Òåñòè
В). Надання ринковій економіці необхідної гнучкості.
Г). Вирішення проблем зайнятості.
Д). Пом’якшення соціальної напруги.
Е). Необхідність поєднання всіх стадій технологічного
процесу.
19. Що таке малі підприємства?
А). Вид діяльності підприємства.
Б). Сфера діяльності підприємства.
В). Форма власності.
Г). Організаційноекономічний вид підприємства.
20. Суб’єктами малого підприємництва (відповідно до За$
кону України “Про державну підтримку малого
підприємництва”) є юридичні особи, в яких:
А). Середньооблікова чисельність не перевищує 50 осіб та
обсяг річного валового доходу не перевищує 100 тис. євро.
Б). Середньооблікова чисельність не перевищує 50 осіб та
обсяг річного валового доходу не перевищує 500 тис. євро.
В). Середньооблікова чисельність не перевищує 100 осіб
та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 тис. євро.
21. Середньооблікова чисельність працюючих на малих
підприємствах визначається з урахуванням:
А). Усіх працівників.
Б). Усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за до
говорами й за сумісництвом, а також працівників представ
ництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів.
В). Усіх працівників, у тому числі працівників представ
ництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів.
Г). Усіх працівників на підставі річної звітності.
Д). Працівників представництв, філій, відділень та інших
відокремлених підрозділів.
22. Селянське (фермерське) господарство — це суб’єкт гос$
подарювання, який здійснює:
128
Â.Â. Êóçüì³í Ô²ÍÀÍÑβ ÎÑÍÎÂÈ Ï²ÄÏÐȪÌÍÈÖÒÂÀ
А). Будьяку діяльність.
Б). Виробництво сільськогосподарської продукції.
В). Діяльність на власний ризик.
Г). Переробку та реалізацію сільськогосподарської про
дукції.
Д). Діяльність з метою отримання прибутку.
23. Хто може бути головою селянського (фермерського)
господарства?
А). Будьякий член господарства.
Б). Засновник селянського (фермерського) господарства.
В). Правонаступник засновника селянського (фермерсь
кого) господарства.
Г). Людина, яка має відповідну кваліфікацію.
24. Хто має право на створення селянського (фермерсько$
го) господарства?
А). Кожний дієздатний громадянин України, здатний зай
матися сільським господарством.
Б). Кожний дієздатний громадянин України, який досяг
нув 16річного віку.
В). Кожний дієздатний громадянин України, який досяг
нув 18річного віку.
Г). Кожний дієздатний громадянин України, який досяг
нув 20річного віку.
25. Ким вирішуються спори, що виникають під час вико$
нання договорів між селянським (фермерським) господарством
із будь$якими підприємствами?
А). Учасниками договорів.
Б). Судом.
В). Арбітражним судом.
Г). Виконавчим органом місцевої влади.
26. Що є підставою для припинення діяльності селянського
(фермерського) господарства?
129
Òåñòè
А). Рішення членів селянського (фермерського) господар
ства про припинення його діяльності.
Б). Заява споживача.
В). Заява прокурора.
Г). Визнання господарства банкрутом.
Д). Якщо не залишається жодного члена господарства,
який бажає продовжувати діяльність господарства.
27. Бізнес$план — це:
А). Письмовий документ, який регламентує діяльність
фірми.
Б). Письмовий документ, який регламентує відносини
між засновниками фірми.
В). Письмовий документ, у якому викладено сутність
підприємницької ідеї, шляхи та способи її реалізації.
28. Чи залежить ступінь деталізації бізнес$плану від того,
чи належить фірма до сфери послуг або до виробничої сфери?
А). Так.
Б). Ні.
В). Залежно від масштабів бізнесу.
Г). Залежно від характеристики продукту.
29. За якими ознаками не можна класифікувати бізнес$пла$
ни?
А). За сферою бізнесу.
Б). За формою власності.
В). За масштабами бізнесу.
Г). За характеристиками продукту бізнесу.
30. Яка стадія не належить до загальновизнаних стадій
розробки бізнес$плану?
А). Початкова.
Б). Підготовча.
В). Основна.
Г). Заключна.
130
Â.Â. Êóçüì³í Ô²ÍÀÍÑβ ÎÑÍÎÂÈ Ï²ÄÏÐȪÌÍÈÖÒÂÀ