Курсова - Системи застосування добрив у сівозміні господарства

Подождите немного. Документ загружается.

карбонатних, чорноземних і дерново-підзолистих ґрунтах з високим вмістом

фосфору і добре провапнованих. Доза бору 0,4-0,5 кг/га; міді - 0,2-0,3 кг/га;

цинку - 0,15-0,20 кг/га.

На даному полі під озиме жито заплановано внести мінеральні добрива

в нормі: азоту – 140, фосфору – 58 та калію – 97 кг/га д.р.

Поле № 9. Кукурудза на зерно. Кукурудза потребує значно вищих норм

добрив, ніж інші зернові культури. З органічних добрив найчастіше

використовують підстилковий гній, який вносять під оранку. Норма внесення

залежить від зони і родючості ґрунту. У західному Лісостепу вона становить

30-40 т/га, на Поліссі - 40-60 т/га. Рідкий гній слід вносити до 80-100 т/га і

негайно заробляти в ґрунт.

На формування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і листя

використовується 24-30 кг азоту, 10-12 кг фосфору, 25-30 кг калію, по 6-10 кг

магнію і кальцію. Залежно від рівня врожайності засвоюється різна кількість

поживних речовин При нестачі азоту формуються низькорослі рослини з

дрібними світло-зеленими листками. Критичний період засвоєння азоту-

цвітіння і формування зерна.

Гостру потребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. При

його нестачі листки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються

фази цвітіння і достигання. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в

ранні фази росту не можливо компенсувати внесенням його у пізніші строки.

Якщо в ґрунті не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст,

листки спочатку стають жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими.

Верхівки і краї ЛИСТКІЕ засихають, ніби від опіків. Калій підвищує стійкість

до вилягання і до стеблової гнилі, важливий для формування качанів.

Норма мінеральних добрив розраховується на запланований урожай і

змінюється залежно від типу ґрунту, попередника, наявності органічних

добрив. Для Лісостепу вона становить N

80-140

80-100

70-120

. Всю норму

фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку, азотні

вносять під весняну культивацію (80-90%), решту використовують для

підживлення під і час вегетації. Кукурудзу за інтенсивної технології

вирощування / здебільшого не підживлюють. Для забезпечення рослин

кукурудзи магнієм рекомендується використовувати калійне добриво

калімагнезію, в якому міститься 6-8% магнію і 28% калію. Складні добрива

(нітроамофоска) вносять навесні під культивацію.

Рослини кукурудзи потребують для свого живлення мікроелементи. У

процесі вегетації вони поглинають до 800 г/га марганцю, 350-400 г/га цинку,

70 г/га бору, 50-60 г/га міді. Найкраще застосовувати мікроелементи при

проведенні інкрустації насіння.

На даному полі під культуру заплановане внесення гною – 30т/га, та

мінеральних добрив в нормі: азоту – 151, фосфору – 84 та калію – 101 кг/га

д.р.

Більш детальний розподіл внесення добрив наведений у табл. 13.

Таблиця 13

План розподілу добрив у першій польовій сівозміні (строки, способи, дози внесення).

№

поля

Культура

Площа,

га

Норма добрив на 1 га Дози добрив на 1 га

Орган.

т/га

мінеральних

Орган.

т/га

мінеральних

Основне

удобрення

припосівне підживлення

N P

O N P

1 Багаторічні

трави

82,4

2 Озима

пшениця

96,5

3 Цукрові

буряки

3 Гречка 43,2

5 Ячмінь 88,6

6 Горох 35

6 Озиме жито 42,5

7 Цукрові

буряки

92,8

8 Горох 49

9 Озима

пшениця

9 Кукурудза на

зерно

29,5

10 Ячмінь 70

Насиченість 1 га сівозмінної площі, N - 82,2 кг/га, P - 52,2 кг/га, K - 82,6 кг/га

Органічними добривами – 9,48 т/га

Розділ 6. Баланс поживних речовин в полях сівозміни

Баланс поживних речовин у ґрунті складається з прихідної і

витратної частин. До прихідної частини входять надходження елементів у

ґрунт з добривами, рослинними рештками, насінням, опадами, створені

бактеріями-азотфіксаторами. Витратна частина включає: винос елементів з

товарною частиною врожаю, втрати поживних речовин з ґрунту, внаслідок

поверхневого стоку, вимивання (інфільтрація) і газоподібні втрати (азот

внаслідок денітрифікації).

На практиці користуються господарським виносом, що враховує

надходження поживних речовин з добривами і рослинними рештками у

порівнянні з виносом урожаєм і можливими втратами з добрив.

Баланс може бути позитивним, якщо надходження поживних

речовин у ґрунт перевищує винос з урожаєм і втрати з ґрунту і добрив. Він

сприяє підвищенню родючості ґрунту.

Якщо винос і втрати перевищують надходження в ґрунт –

одержуємо від'ємний (дефіцитний) баланс. Родючість ґрунту при такому

балансі буде зменшуватися.

Бездефіцитний (нульовий) баланс одержуємо, якщо показники

приходу і витрат елементів живлення є рівновеликими.

Для збереження стабільної величини вмісту азоту, фосфору і калію в

ґрунті достатньо внести з органічними і мінеральними добривами 120-130%

азоту, 100% фосфору і калію від величини виносу.

Фосфор і калій практично не втрачаються з кореневмісного шару, за

винятком незначної кількості калію (до 10-15 кг/га К

О) на піщаних і

супіщаних ґрунтах. Приймається, що втрати азоту з ґрунту внаслідок

вимивання і денітрифікації компенсуються надходженням з опадами,

насінням і за рахунок діяльності вільноживучих бактерій-азотфіксаторів.

Збагачення ґрунту азотом від багаторічних трав складає близько 130

кг/га. Від зернобобових культур і однорічних бобових трав матимемо

нульовий баланс по азоту. Решту культур дають від'ємний баланс.

Для існування хоч би бездефіцитного балансу елементів живлення

необхідно вносити добрива. Після розподілу добрив під культури, складають

баланс поживних речовин за сівозміну (табл. 14). Органічні добрива

вносились під цукровий буряк, озиму пшеницю та кукурудзу на зерно,

мінеральні добрива - під всі культури сівозміни.

Коефіцієнт використання поживних речовин добрив (К) культурами

за ротацію сівозміни визначається відношенням кількості, винесеної

приростом урожаю, до кількості поживних речовин, внесеної з органічними

та мінеральними добривами, виражається у відсотках. Зазвичай за ротацію

сівозміни приймають наступні коефіцієнти використання мінеральних

добрив рослинами (органічних і мінеральних разом): азоту - 60-70%,

фосфору - 35-40%, калію - 65-75%.

Метод балансового контролю системи удобрення у сівозміні дає

можливість агроному прогнозувати зміну родючості ґрунту у часі та

цілеспрямовано вирівнювати родючість окремих полів. Крім мінеральних і

органічних добрив, в останні роки широко використовуються сидерати на

зелене добриво, повернення частини (нетоварної - солома, гичка, бадилля,

стебла тощо) урожаю у ґрунт. Це сприяє біологізації технологій.

В табл. 14 наведені детальні розрахунки балансу поживних речовин по

кожній культурі. Розрахунки були проведені відповідно до схеми:

1.Надходження поживних речовин з органічними добривами

підраховують множенням їх кількості, що приходиться на 1 га сівозмінної

площі на вміст елементів живлення в 1 т органічного добрива.

Надходження поживних речовин з мінеральними добривами - це

кількість азоту, фосфору і калію, що заплановано внести з розрахунку на 1 га

сівозмінної площі.

2. Винос поживних речовин береться з урахуванням планової

врожайності.

3. Баланс визначають відніманням цифрових показників виносу від

надходження /всього/. Якщо надходження поживних речовин у ґрунті більше

від виносу, то баланс позитивний /+/, а якщо менше – то від’єм-ний /- /.

4.Інтенсивність балансу - це кількісне відношення між надходженням

даного елементу в ґрунт до виносу його врожаєм, виражене в процентах. Вона

може бути менше 100% /коли баланс від’ємний/, дорівнювати 100% /коли

баланс нульовий/ і більше 100% /коли баланс позитивний/.

Провівши розрахунки видно, що для більшості культур в 1-ій польовій

сівозміні баланс поживних речовин позитивний, тобто становить більше

100%. Але для багаторічних трав , гороху по азоту баланс є негативним, та

цукрових буряків, гороху і гречки по калію. Що говорить про більший виніс

поживних речовин з ґрунту ніж їх надходження.

Таблиця 14

Приблизний баланс поживних речовин у сівозміні

№

п/п

Показники

багаторічні трави

озима пшениця цукрові буряки гречка ячмінь горох

N P2O5 K2O N P2O5 K2O N P2O5 K2O N P2O5 K2O N P2O5 K2O N P2O5 K2O

1 Надходження поживних

речовин у ґрунт, кг/га:

з органічними добривами

з мінеральними добривами

Всього

Винос поживних речовин з

урожаєм, кг/га

Баланс поживних речовин

кг/га +/ до виносу

Інтенсивність балансу +/- %

до виносу

№

п/п

Показники

озиме жито цукрові буряки горох озима пшениця

кукурудза зерно

ячмінь

N P2O5 K2O N P2O5 K2O N P2O5 K2O N P2O5 K2O N P2O5 K2O N P2O5 K2O

1 Надходження поживних

речовин у ґрунт, кг/га:

з органічними добривами

з мінеральними добривами

Всього

Винос поживних речовин з

урожаєм, кг/га

Баланс поживних речовин

кг/га +/ до виносу

Інтенсивність балансу +/ %

до виносу

Розділ 7. Ефективність застосування добрив

Для вибору і впровадження у виробництво найбільш ефективних норм,

форм, способів і строків застосування добрив необхідна оцінка ефективності

їх застосування. Існують різні способи визначення показників економічної

ефективності. При сучасному економічному стані в країні, в зв'язку із

нестабільністю цін, пропонується це зробити простим і доступним способом,

який базується на визначенні господарської і енергетичної ефективності

використання добрив.

7.1. Господарська ефективність використання родючості

ґрунту і застосування добрив

Господарська ефективність виражається відношенням фактичного

отриманого врожаю на конкретному полі до врожаю, який повинні

отримати за рахунок природної родючості ґрунту і внесених добрив. Вона

визначається за формулою:

%100

Óð

Óô

, де

С - ефективність використання родючості ґрунту і добрив, %

Уф - урожай фактичний, ц/га

Ур - урожай ресурсний, ц/га

Урожайність фактична /Уф/ береться із даних обліку урожайності

конкретної культури на даному полі. В даному випадку фактична урожайність

береться із табл. 2 . Урожайність ресурсна /Ур/ визначається за формулою:

Ур=Б×Ц + Км×Ом + Ко×Оо ,

де Б - середньозважений бонітет поля, бал;

Ц - ціна одного бала бонітету по врожайності с-г культур,ц/га;

Км - кількість мінеральних добрив в ц.р. внесених під культуру, ц/га;

Ом - окупність 1 ц д.р. мінеральних добрив приростом врожаю

основної продукції, ц.

Більш детальні розрахунки наведені в табл. 15.

Таблиця 15.

Господарська ефективність використання родючості ґрунту і добрив.

Культура

Урожайність, ц/га

Господарська

ефективність,

фактична

За

рахунок

родючост

і ґрунті,

Б×Ц

За рахунок

внесення

мін.

добрив,

Км×Ом

Ресурсна за

рахунок

внесення

орг. добрив ,

Ко×Oм

ресурсна

Багаторічні

трави

Озима

пшениця

Цукрові

буряки

Гречка

Ячмінь

Горох

Озиме жито

Цукрові

буряки

Горох

Озима

пшениця

Кукурудза на

зерно

Ячмінь

Провівши розрахунки у вищенаведеній табл. 15, можна зробити

висновок, що господарська ефективність використання добрив для всіх

культур становить більше 100%. Це свідчить про добру організацію

господарства та дотримання рекомендованих співвідношень добрив,

ведеться їх раціональний поділ на основне та припосівне внесення та

підживлення сільськогосподарських культур.

7.2. Енергетична ефективність застосування добрив.

В останній час все більше вчених притримуються думки, що енергетичні

проблеми повинні стати основним предметом економіки. Тому в перспективі

важливо розробляти і використовувати ресурсозберігаючі технології

виробництва с-г продукції. В цілому для енергетичної оцінки будь-якого

технологічного рішення необхідно в першу чергу враховувати енергетичні

затрати на виробництво продукції /ккал., Мдж/, які повинні співставлятися з

енергоємкістю отриманої продукції.

Показником, який характеризує енергетичну ефективність застосування

добрив є коефіцієнт енергетичної ефективності /Кее/. Він визначається

відношенням кількості енергії, нагромадженої приростом урожаю /Епр/ до

енерговитрат на виробництво та застосування добрив /Езат/ і має наступний

вираз:

Åçàò

Åïð

Êåå 

де

Кее - коефіцієнт енергетичної ефективності;

Епр - кількість енергії в прирості врожаю основної продукції, Мдж/кг

Езат - енерговитрати на виробництво і застосування добрив, Мдж/кг.

З енергетичної точки зору добрива ефективні, якщо Кее більше за 1 і

додаткове застосування добрив не приводить до зниження показника

коефіцієнта енергетичної ефективності.

Кількість енергії, що міститься з прирості врожаю, одержаної за рахунок

добрив, можна розраховувати за формулою:

У= Yп × R × e × 100 , Мдж/га., де

У- вміст енергії в основній продукції, Мдж/га.

Yп - приріст урожаю, ц/га

R - коефіцієнт переведення одиниці урожаю в суху речовину