Курсова - Системи застосування добрив у сівозміні господарства
Подождите немного. Документ загружается.
,
)(
Ì
îîÁ
NPK
Î
ÀÎÄÖÁÓ
Ä
де Д
NPK
- норма збалансованого NPK для одержання програмованого
врожаю, ц/га;
У - програмована врожайність, ц/га;
Б - бал бонітету ґрунту;
Ц
в
- урожайна ціна бала ґрунту (табл. 3.8);
До - доза органічних добрив, т/га;
Оо - окупність 1 т органічних добрив приростом урожаю;
Ом - окупність 1 ц діючої речовини мінеральних добрив приростом
врожаю;
А - поправочний коефіцієнт на агрохімічну групу ґрунту
Наприклад на полі №2 1-ої польової сівозміни, на якому
вирощуватиметься озима пшениця: планова урожайність становить 35,5ц/га,
середній бонітет ґрунту – 59, ціна одного бала родючості ґрунту – 0,38.
Урожайність за рахунок родючості ґрунту становить – 59×0,38=20,9. на
даному полі під культуру планується також внесення органічних добрив –
30т/га. Окупність 1 тони гною врожаєм – 0,29т/га. Отже приріст урожаю за
рахунок внесення органічних добрив складає – 8,7ц/га. Під попередник було
внесено 0,6ц/га д.р. мінеральних добрив. Окупність 1 ц мінеральних добрив –
5,8 ц/га, але при цьому процент їх використання на другий рік становить 10%
(для органічних добрив – 30%). Приріст за рахунок після дії мінеральних
добрив: 0,6×5,8×10/100=0,3ц/га. Отже нам необхідно отримати приріст
урожаю за рахунок мінеральних добрив – 5,6ц/га. Необхідна кількість
мінеральних добрив в ц д.р. для одержання запланованого приросту врожаю:
5,6/5,8 = 1ц/га д.р. Рекомендоване співвідношення поживних речовин 1,2:1:1.
кількість поживних речовин, що припадає на одну частину рекомендованого
співвідношення: 100/(1,2+1+1) = 31 кг/га.
41
Необхідна кількість поживних речовин елементів при середній
забезпеченості ґрунту кг, N -37,2; P
2
O
5
-31; K
2
O -31
Поправочні коефіцієнти для проектування норм добрив кг, N-1,2; P
2
O
5
-
0,6; K
2
O -0
Скореговані норми поживних елементів, що треба внести з
мінеральними добривами кг, N 44,6; P
2
O
5
-18,6; K
2
O-0
Розрахунки норм мінеральних добрив за бальною оцінкою ґрунту та
окупністю добрив по кожній культурі 1-ої польової сівозміни наведені в табл.
11.
42
Таблиця 11
Розрахунок норм добрив мінеральних добрив за бальною оцінкою ґрунту і окупності добрив
№
Показники
Одиниці
виміру
Багат.
трави
Озима
пшен.
Цукр.
буряк
Гречка Ячмінь Горох
Озиме
жито
Цукр.
буряк
Горох
Озима
пшен.
Кукур.
зерно
Ячмінь
1
Планова урожайність
ц/га
2
Бонітет ґрунту поля /середній/
бал
3
Ціна одного бала родючості ґрунту
ц
4
Урожайність за рахунок родючості ґрунту
ц/га
5
Планується внести гною чи інших органічних добрив
ц/га
6
Окупність 1 тони гною врожаєм
т/га
7
Приріст врожаю за рахунок внесення гною
ц
8
Внесено під попередник: гною,
т/га
мінеральних добрив, інше
ц/га
9
Приріст врожаю за рахунок після дії добрив:
органічних
т/га
мінеральних
ц/га
10
Потрібно отримати приріст урожаю за рахунок
мінеральних добрив
ц/га
11
Окупність 1 ц мінеральних добрив
ц
12
Необхідно мінеральних добрив в ц д.р. для одержання
запланованого прирості врожаю
ц/га
13
Рекомендоване співвідношення поживних речовин
N
P
2
O
5
K
2
O
14
Кількість поживних речовин, що припадає на одну
частину рекомендованого співвідношення
кг
15
Необхідна кількість поживних речовин елементів при
середній забезпеченості ґрунту
кг, N
P
2
O
5
K
2
O
16
Поправочні коефіцієнти для проектування норм
добрив
кг, N
P
2
O
5
K
2
O
17
Скореговані норми поживних елементів, що треба
внести з мінеральними добривами
кг, N
P
2
O
5
K
2
O
У середньому на 1 га сівозмінної площі гній 9,48т/га, N 82,3 кг/га P
2
O
5
55,3
кг/га K
2
O 82,7 кг/га
4.3. Визначення норм добрив на заплановану урожайність балансово-
розрахунковим методом
У даному розділі визначаємо норми добрив на заплановану
врожайність балансово-розрахунковим методом. Суть цього методу полягає у
визначенні необхідної кількості того чи іншого елемента за умови його
балансу. Тобто кількість елемента, яка виноситься врожаєм, повинна
дорівнювати кількості цього елемента, яка може бути використана з ґрунту,
органічних добрив і тих мінеральних, які планується внести:
ä
îîîã
ì
Ê
ÊÑÄÊÃÑÓ100
Ä
,
де: У – планова урожайність культури, ц/га;
С – винос поживного елемента основною та відповідною кількістю
побічної продукції, кг/ц;
Г – вміст у ґрунті поживного елемента в доступній формі, кг/га;
К
г
– коефіцієнт використання елемента з ґрунту, %
Д
о
– прийнята доза органічного добрива, т/га4
С
о
– вміст даного елемента в органічному добриві кг/т;
К
о
– коефіцієнт використання елемента з органічного добрива, %;
Д
м
– необхідна (або та , що вноситься) доза мінеральних добрив, ц
д.р./га;
К
д
– коефіцієнт використання елемента з мінеральних добрив, %.
Детальні розрахунки норм добрив на заплановану урожайність
балансово-розрахунковим методом наведені в табл. 12.
Таблиця 12.
Розрахунок норм добрив на заплановану врожайність балансово-розрахунковим методом.
№
Показники
Одиниці
виміру
Багат.
трави
Озима
пшен.
Цукр.
буряк
Гречка Ячмінь Горох
Озиме
жито
Цукр.
буряк
Горох
Озима
пшен.
Кукур.
зерно
Ячмінь
1
Планова урожайність
ц/га
2
Необхідно забезпечити
прибавку врожаю за рахунок
внесення добрив
ц/га
3
Винос поживних речовин кг/га
плановою прибавкою врожаю
N
P
2
O
5
K
2
O
4
Вноситься з гноєм поживних
речовин, кг/га
N
P
2
O
5
K
2
O
5
Використовується поживних
речовин із органічного добрива
з урахуванням коефіцієнта
засвоювання із нього поживних
речовин, кг/га
N
P
2
O
5
K
2
O
6
Слід внести поживних речовин
з мін. добривами, кг/га
N
P
2
O
5
K
2
O
7
Кількість поживних речовин
мін добрив, що необхідно
внести з урахуванням
коефіцієнта їх використання,
кг/га
N
P
2
O
5
K
2
O
8
Оцінка забезпеченості ґрунту
елементами живлення
N
P
2
O
5
K
2
O
Продовження табл. 12
9
Поправочні коефіцієнти для
корегування норм добрив
N
P
2
O
5
K
2
O
10
3корегована норма поживних
елементів, що треба внести з мін.
добривами, кг/га
N
P
2
O
5
K
2
O
У середньому на 1 га сівозмінної площі гній 9,48 т/га,
N 74,4 кг/га
P
2
O
5
14,9
кг/га
K
2
O 104,1 кг/га
46
В табл. 12 розрахунки були проведені відповідно схеми:
1. Планова врожайність береться із таблиці 2, як і в попередньому
розрахунку.
2. Прибавка врожаю визначається, як різниця між плановою
врожайністю і врожайністю за рахунок родючості поля /пункт 4, табл..11/.
3. Винос поживних речовин плановою прибавкою врожаю обчислюють
множенням показника виносу даного елемента живлення на 1 ц основної
продукції і відповідну кількість побічної продукції / дані беруть із довідника/
на планову прибавку врожаю /табл. 6/.
4. Щоб визначити скільки поживних речовин буде внесено з гноєм, або
з іншими органічними добривами потрібно кількість кожного поживного
елемента, що міститься в 1 т органічного добрива /в 1 т напівперепрілого
гною міститься в середньому 5 кг N, 2,5 кг P
2
O
5
і 6 кг K
2
O / помножити на
норму гною під дану культуру.
5. Коефіцієнт використання поживних речовин з гною беруть з додатку
/табл..2/. Кількість використання рослинами поживних речовин з гною,
визначають множенням кількості даного елемента внесеного в ґрунт з гноєм,
на коефіцієнт використання його рослинами і результат ділять на 100.
6. Підраховують скільки не вистачає поживних речовин для отримання
планової прибавки врожаю з врахуванням того, що частина загальної потреби
в них компенсується внесенням органічних добрив / якщо вони
використовуються під дану культуру/. Для цього від показника виносу
поживних речовин плановим врожаєм віднімають кількість поживних
речовин, що буде використана із гною / пункт5/.
7. Щоб визначити, скільки потрібно внести поживних речовин з
мінеральними добривами, потрібно недостачу певного елемента в кг/га
/пункт 6/ помножити на 100 і результат поділити на коефіцієнт використання
цього елемента рослинами / береться з додатку, табл..2/.
8. Розрахункову норму добрив корегують в залежності від ґрунтової
родючості. Оцінка забезпеченості ґрунту полів сівозміни елементами
робиться словесна / “низька”, “середня”, “підвищена”, “висока”, ”дуже
висока”/ на підставі агрохімічних картограм. В залежності від ступеня
забезпеченості прийнятий той чи інший колір поля, або частини його.
Викопіровку із картограм по даній сівозміні необхідно додати до роботи.
Оцінку забезпеченості можна проводити і по показниках вмісту /мг/ на 100г
ґрунту/ рухомих форм NPK у ґрунті, використовуючи довідкові дані
групування ґрунту /табл. 7, 8/.
9. Поправочні коефіцієнти для корегування норм добрив для кожної
культури по конкретному елементу беруть із довідкової літератури.(Додаток,
табл. 10).
10. Скорегована норма поживних елементів живлення визначається
множенням розрахункової норми /пункт 7/ на поправочний коефіцієнт.
При розрахунках норм добрив під бобові культури, а саме горох для
даного господарства, слід мати на увазі, що вони в основному забезпечують
себе азотним живленням за рахунок симбіотичної азотфікації. Тому
розрахункову норму азота на планову прибавку врожаю бобових зменшують
на 2/3 і в строку 10 записують 1/3 розрахункової норми азоту. Якщо насіння
обробляється препаратами, що містять азотфіксуючі бактерії, то внесення
азотних добрив не планується.
На підставі проведених розрахунків для даного господарства більше
підходять норми мінеральних добрив розраховані за бальною оцінкою ґрунту
і окупністю добрив. Дані норми добрив більше відповідають
рекомендованим для даної зони, на території якої знаходиться
землекористування ТОВ “Агро Світ”.
48
Розділ 5. Обґрунтування строків, способів, доз і форм використання
добрив під культури сівозміни
Сучасними технологіями вирощування зернових культур передбачені
такі форми удобрення : основне, рядкове і підживлення.
Для того, щоб виділені під зернові культури добрива були
найефективніше використані, система удобрення повинна передбачати
застосування органічних добрив і фосфорно-калійних добрив під час
основного обробітку ґрунту, під час сівби локально і решту роздрібно,
поетапно під час вегетації рослин залежно від фаз розвитку зернових
культур.
Поле №1.Багаторічні трави (Люцерна). Фосфорні і калійні добрива
найефективніше внести під оранку в підвищеній нормі - Р
90-20
К
90-120
. Вони
будуть використовуватись покривною культурою, а в наступні роки їх
післядія буде працювати на люцерну. Щорічно люцерну підживлюють
фосфором і калієм у нормі 30-60 кг/га д.р. Азотні добрива вносити
недоцільно, оскільки вони пригнічують діяльність бульбочкових бактерій.
На ґрунтах, що бідні на мікроелементи, ефективними є молібден, бор,
марганець. Молібден сприяє засвоєнню азоту з повітря, покращує
використання з ґрунту фосфору. Бор підвищує насіннєву продуктивність,
бере участь у вуглеводному обміні речовин. На даному полі під культуру
заплановане внесення мінеральних добрив в нормі : азоту – 59, фосфору –
140, калію – 281 кг/га д.р. Внесення фосфорних і калійних добрив розділене
на 2 внесення, як підживлення посівів люцерни.
Поле №2 і №9. Озима пшениця - головна зернова продовольча культура
в Україні, дуже вибаглива до умов живлення. Найкраще вона росте і
розвивається, якщо реакція ґрунту оптимальна. Урожайність озимої пшениці
і якість зерна значною мірою залежать від забезпечення рослин елементами
мінерального живлення впродовж всієї вегетації. Інтенсивні сорти
49
характеризуються більш високими вимогами до умов живлення і тільки при
повному і збалансованому забезпеченні поживними речовинами можуть
формувати високі врожаї.
Озима пшениця виносить з урожаєм значну кількість елементів
живлення з ґрунту. Для формування врожаю зерна 10 ц/га необхідно: азоту -
28-37 кг; фосфору - 11-13 кг; калію - 20-27 кг. Слід зазначити, що чим
більший урожай і вища дозг. мінеральних добрив, тим більший винос
поживних речовин. Так, з урожаєм 50-60 ц/га вже виноситься: азоту - 160-190
кг, фосфору -55-70 кг, калію - 80-100 кг.
За даними Миронівського інституту пшениці, кращим співвідношенням
елементів живлення N:P:K є 1,2:1:1. Мінеральні добрива можна вносити під
основний обробіток восени, давати в рядки при сівбі і підживлювати ними
посіви в процесі вегетації. Повну норму фосфорних і калійних добрив
необхідно вносити під основний обробіток. Перенесення цих добрив для
осіннього чи весняного підживлення набагато знижує їх ефективність. Краще
вносити добрива під оранку, тоді вони перемішуються з ґрунтом на глибину
оранки 22-25 см. При внесенні під культивацію - містяться у верхньому шарі
ґрунту. Глибоке перемішування добрив сприяє кращому розвитку кореневої
системи, проникненню її на більшу глибину з початкових фазах росту і
підвищенню зимостійкості.
При внесенні Р
90-120
К
90-120
під оранку рослини повністю забезпечені
фосфором і калієм впродовж всієї вегетації, тому немає потреби вносити
мінеральні добрива в рядки під час сівби. Рядкове внесення збільшує
тривалість сівби і затрати на виробництво зерна. Крім того, гранули добрив,
які розміщуються поруч з висіяним насінням, розчиняючись, підвищують
концентрацію ґрунтового розчину і на 3-6% зменшують польову схожість.
У системі удобрення озимої пшениці найскладніше забезпечити
оптимальне азотне живлення. Ефективність осіннього внесення азоту
знижується, особливо при збільшенні його дози. Для створення оптимальних
умов живлення рослин азотом впродовж усієї вегетації необхідно спочатку
50