Курсова - Системи застосування добрив у сівозміні господарства

Подождите немного. Документ загружается.

Поживні речовини в сечі і гноївці перебувають у легкодоступних

формах. Сечовина за допомогою уробактерій (аеробні бактерії) розкладається

з виділенням вуглекислого газу, води та аміаку. Щоб зберегти аміак, сечу і

гноївку відводять у сечозбірники, ізольовані від доступу повітря.

Сечозбірник будується на відстані 5 мвід тваринницьких приміщень.

Дно його розміщується на 1м нижче від дна гноєсховища. При будівництві

сечозбірника розраховують, щоб на одну голову великої рогатої худоби

припадало по 0,3, на одну голову молодняку -0,1, коня або свині - 0,15 м

його місткості.

Для зменшення втрат азоту сечозбірник заповнюють відпрацьованим

тракторним маслом з розрахунку 3л на 1м

поверхні сечі. Вчені Українського

науково-дослідного інституту фізіології та генетики АН України

запропонували домішувати по 5г марганцевих шламів на 1л рідини. Така

домішка інактивує уреазу і також сприяє зберіганню азоту. Взимку сеча

використовується для приготування різних компостів, навесні - для

підживлення озимини перед боронуванням, влітку сечею підживлюють

цукрові буряки після проривання, а також картоплю відразу після появи

сходів. Гноївкою можна підживлювати луки й пасовища. При використанні

до сечі і гноївки можна добавляти фосфорні, а іноді й калійні добрива.

Гноївка – цінне швидкодіюче азотно-калійне добриво, що утворюється

на фермах і гноєсховищах у процесі розкладання гною. Середній хімічний

склад її , %: 0,2 N; 0,03 P

0,4 K

Гноївку використовують під усі культури в основному удобренні та

підживленні. Під зернові, картоплю, коренеплоди вносять 15-20 т/га. Крім

того, її доцільно використовувати для виготовлення компостів і на полях де

заробляється солома як органічне добриво.

Також можна використовувати такі органічні добрива, як сапропель

(донні відклади прісноводних водоймищ, які є органо-мінеральними

комплексами речовин, що утворилися внаслідок перебігу біохімічних,

мікробіологічних і фізико-механічних процесів із решток рослинних і

тваринних організмів, що заселяли водоймище, а також принесених водою і

вітром органічних і мінеральних сумішей), міське сміття і промислові

відходи (осад з відстійних полів зрошення, мул ставків і озер, м’ясні і м’ясо-

кісткові відходи боєнь, вовняні і шкіряні відходи, відходи пера і пуху,

тютюнових фабрик та ін.)

Також в наш час широко використовуються сидерати (зелене добриво)

– маса рослин, яку заорюють у ґрунт для підвищення його родючості. При

застосуванні зеленого добрива не супіщаних і легких суглинкових ґрунтах

підвищується вміст гумусу, збільшується водостійкість структурних

часточок ґрунту, капілярна вологоємність, внаслідок чого поліпшується

водний режим, зменшується кислотність і уповільнюється рухомість

алюмінію, а в ґрунтовому вбирному комплексі збільшується сума увібраних

основ.

На зелене добриво здебільшого висівають бобові рослини, іноді

гірчицю й гречку. Найкращим зеленим добривом для бідних піщаних ґрунтів

є люпин.

Розрізняють самостійну, проміжну (підсівну, післяукісну, поживну),

отавну й укісну форми використання люпину на зелене добриво.

Найбільшу ефективність сидератів одержують у поєднанні з

поверхневим обробітком ґрунту.

3.5.Нагромадження і розподіл добрив

Виходячи з розрахунків показаних у вищенаведених розділах нам

необхідно правильно розподілити між сівозмінами і іншими

сільськогосподарськими угіддями органічні добрива, що плануються

заготовити у господарстві.

Для визначення кількості соломи необхідної для виробництва

підстилкового гною розглянемо дану таблицю:

Вид і група тварин

Кількість

голів

Добова норма

підстилки на 1

голову, кг

Тривалість

стійлового

періоду

Кількість соломи

на весь стійловий

період, т

Корови

Молодняк до року

Молодняк після року

Коні

Свині

Вівці

Всього

Для визначення соломи, що залишається на полі після збирання

основної продукції, потім її використовую як для виробництва підстилкового

гною так і для удобрення ґрунту. У наступній таблиці розглянемо кількість

соломи отриманої з урожаєм першої польової сівозміни.

Культура Поточна

урожайність,

ц/га

Площа

поля, га

Коефіцієнт

переведення основної

продукції в побічну

Кількість

отриманої соломи

від урожаю, т

Озима пшениця

Гречка

Ячмінь

Горох

Озиме жито

Всього вихід соломи з 1-ої польової сівозміни

Всього вихід соломи з 2-ої польової сівозміни

Всього вихід соломи з 3-ої польової сівозміни

Всього вихід соломи з 4-ої польової сівозміни

Всього вихід соломи по господарству

Для визначення кількості вихідної соломи з 2-ої польової сівозміни

необхідно скласти пропорцію:

741,5 га - 1538,5 т

732,1 га - х, т

0,1519

5,741

5,15381,732





x

Аналогічно для 3-ої та 4-ої польових сівозмін вихід соломи складає

1652,6т та 1757,8т відповідно. Отже загальний вихід соломи по господарству

складає 6467,9т. Враховуючи те, що солома також необхідна для

приготування підстилкового гною, її кількість на полі дещо зменшиться і

загальна її сума для використання як добриво буде складати: 6467,9-

1613,9=4854т

Щодо нагромадження сидератів необхідно також провести підрахунки

по кожному полю сівозміни. Як правило сидерати використовують на зелене

добриво, їх сіють після озимих культур, або використовують в зайнятому

пару. Як пожнивний сидерат після стернових попередників використовуємо

люпин. Для визначення виходу сидератів в загальному по господарству,

розглянемо наступну таблицю.

Культура попередник Площа поля, га Урожайність сидерату, т/га Вихід з поля, т

Озима пшениця

Озиме жито

Всього вихід сидерату з 1-ої польової сівозміни

Всього вихід сидерату з 2-ої польової сівозміни

Всього вихід сидерату з 3-ої польової сівозміни

Всього вихід сидерату з 4-ої польової сівозміни

Всього вихід сидерату по господарству

Вихід сидерату з кожної наступної польової сівозміни (2-ої, 3-ої та 4-ої)

визначаємо аналогічно як і вихід соломи у попередній таблиці. Отже

загальний вихід сидерату в цілому по господарству складає 16900,2т.

Таблиця 9

Нагромадження і розподіл органічних добрив у господарстві

Вид органічного добрива

Заготов. у

госп-ві, т

Виділено всього, т

Для всіх

польових

сівозмін

В т.ч. для якої

складається

план удобрення

Для кормової

Гній підстилковий

Компости

Солома

Сидерати

Всього

Площа орної землі, га

Насиченість органічними добривами,

т/га

В табл. 9 була визначена насиченість органічними добривами сівозмін

господарства та інших сільськогосподарських угідь. Нами заплановане

внесення таких органічних добрив як гній підстилковий, компости, солома,

сидерати. При використанні соломи як органічного добрива не обхідно

враховувати поправочний коефіцієнт, що становить 2. Отже вихід органічних

сполук в ґрунті буде становити не 4854т, а 9708т на 3414,3га господарства.

Провівши всі розрахунки, і запланувавши рівномірне внесення

органічних добрив на даних полях та угіддях господарства насиченість

органічними добривами склала 11,2т/га, що означає добре збалансовану

програму підтримання бездефіцитного балансу гумусу на землях

господарства. Всього в господарстві заготовлено 33372,3т органічних добрив,

та площа орної землі – 3414,3 га.

4. Визначення оптимальних норм добрив під сільськогосподарські

культури

Щоб встановити потребу рослин в оптимальних нормах добрив і

забезпечити вищу родючість ґрунту, врожайність та якість урожаю,

необхідно враховувати ґрунтово-кліматичні, організаційні та техніко-

економічні умови господарства, знати як і за яких умов відбувається

живлення рослин, яке фізіологічне значення мають макро- і мікроелементи,

які властивості добрив, біологічні особливості окремих культур, особливості

розподілу добрив у сівозміні, елементи програмування врожаю та ряд інших

важливих питань.

Однією з основних умов раціонального використання добрив є

впровадження сівозмін. Ефективність органічних і мінеральних добрив у

сівозміні значно вища, ніж при безплановому чергуванні культур. У сівозміні

створюються кращі умови для використання рослинами добрив. При цьому,

як правило, спостерігається менша засміченість поля бур'янами,

послаблюється пошкодження рослин специфічними шкідниками та

хворобами.

Потребу в добривах, їх кількість, форми тощо встановлюють або

виходячи з показників середньої ефективності їх, виведеної на основі

дослідних даних, або безпосередньо визначаючи доступні для рослин запаси

поживних речовин у ґрунті і враховуючи коефіцієнт засвоєння поживних

речовин з ґрунту та внесених добрив.

Основним методом встановлення доз добрив на запланований врожай є

метод польового досліду, який широко використовують як у нашій країні, так

і в багатьох країнах світу для виявлення оптимальних доз добрив з оцінкою

їхнього впливу не тільки на величину врожаю, а й на його якість. Цей метод

найбільш відповідає тімірязєвському правилу "запитувати думку в самої

рослини", бо він є біологічним методом і ґрунтується на вивченні реакції

рослини на зміни тих або інших умов її росту й розвитку.

Є багато досліджень і рекомендацій наукових установ щодо

використання під окремі культури і в сівозмінах окремих видів, доз і форм

добрив, способів застосування їх на різних ґрунтах і в різних кліматичних

умовах.

Ефективність дії добрив залежить від системи застосування їх. Система

удобрення культур - це комплекс науково обґрунтованих організаційних і

господарських заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунту і

вирощування високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур

доброї якості.

Усі господарства України мають агрохімічні картограми, на яких

зафіксовано забезпеченість ґрунтів рухомими формами фосфору і калію, а на

багатьох і азотом

План розподілу добрив складається по всіх сівозмінах і угіддях

господарства.

В Україні найбільш поширені такі 3 методи розрахунків норм добрив:

- норму добрива визначають на основі рекомендацій місцевих науково-

дослідних установ з поправкою на агрохімічні показники ґрунту;

- норму добрива визначають за бальною оцінкою ґрунту і окупністю

добрив;

- розрахунковий або балансовий, коли норму добрива визначають на

заплановану урожайність або прибавку врожаю. Він оснований на врахуванні

рівня прибавки врожаю за рахунок добрив, виносу поживних речовин,

коефіцієнтів використання поживних речовин із ґрунту і добрив.

Особливе значення в системі удобрення має план розподілу добрив між

полями і культурами в кожній сівозміні. У плані зазначають норми, дози,

терміни та способи внесення добрив під різні культури, пов'язуючи їх з

ґрунтово-кліматичними умовами, а також біологічними та сортогенетичними

особливостями культур у сівозміні.

4.1.Визначення норм мінеральних добрив на основі рекомендованої

системи удобрення в сівозміні з коректуванням їх за допомогою

поправочних коефіцієнтів.

Серед заходів, спрямованих на підвищення врожайності

сільськогосподарських культур, особлива роль належить місцевим

органічним добривам. Однак позитивна дія органічних добрив можлива лише

за умови правильного використання їх.

У системі удобрення можна передбачити різне поєднання органічних і

мінеральних добрив. Так, доповнення гною азотними і фосфорними

добривами з урахуванням потреб рослин завжди високоефективне.

Для визначення потреби в органічних та мінеральних добривах

передусім треба враховувати плановий обсяг виробництва (урожайність і

валові збори продукції), посівні площі культур на різних типах ґрунтів та

підвищення врожаю на одиницю добрив. Головним критерієм для визначення

доз добрив дані польових дослідів з добривами в різних ґрунтово-

кліматичних умовах.

При встановленні доз добрив для досягнення планових врожаїв

сільськогосподарських культур треба враховувати внесення в ґрунт

органічних добрив, глибину оранки, розподіл опадів протягом року, а також

механічний склад ґрунту.

Особливого значення набуває уточнення доз добрив відповідно до

забезпеченості ґрунту рухомими формами поживних речовин за

поправочними коефіцієнтами. Для різних культур вони різні. Поправочний

коефіцієнт розраховують на основі агрохімічних картограм. Їх визначають

для кожного виду добрив окремо. Щоб визначити загальну потребу в

добривах для основного внесення, кількість добрив, визначених за

рекомендованими дозами, множать на поправочні коефіцієнти. Розрахунки

норм добрив в сівозміні наведені в табл. 10.

Таблиця 10

План удобрення у 1-ій польовій сівозміні. Визначення норм добрив на основі рекомендованої системи удобрення в

сівозміні з уточненням за допомогою поправочних коефіцієнтів

№

поля

Культура

сіівозміни

Гній

т/га

Рекомендовані дози мінеральних добрив, кг/га Поправочний

коефіцієнт до

забезпеченості

ґрунту

Гній

т/га

Уточнені дози мінеральних добрив, кг/га

основне припосівне підживлення основне припосівне підживлення

N P

O N P

1 Багаторічні

трави

2 Озима

пшениця

3 Цукрові

буряки

3 Гречка -

5 Ячмінь -

6 Горох -

6 Озиме

жито

7 Цукрові

буряки

8 Горох -

9 Озима

пшениця

9 Кукурудза

на зерно

10 Ячмінь -

У середньому на 1 га сівозмінної площі гній 9,48т/га,

N 59,3 кг/га

56,9 кг/га

O 49,2 кг/га

У вищенаведеній таблиці розраховані уточнені дози мінеральних

добрив, на основі рекомендованої системи удобрення 1-ої польової сівозміни

з уточненням, використовуючи поправочні коефіцієнти. Щоб визначити

поправочні коефіцієнти були проведені розрахунки по забезпеченістю

ґрунтів: гідролізованим азотом за методом Корнфілда, рухомими формами

фосфору та калію за методом Чирікова. Визначивши ступінь забезпеченості

ґрунту по кожному елементу визначаємо поправочні коефіцієнти до норм

добрив, при цьому використовуючи додатки в методичних рекомендаціях та

довідник. [1]

Використовуючи поправочні коефіцієнти та рекомендовані дози

мінеральних добрив визначаємо уточнені дози добрив для даного

господарства. Даний метод визначення норм добрив є найкраще вивченим і

зручним у використанні.

Також численні досліди щодо використання даного методу показали

що ефект може бути різним. Наприклад при використанні у виробничих

умовах на різноманітних ґрунтах, та при різній організації господарювання

урожайність може бути нижчою.

У даному випадку, провівши розрахунки для 1-ої польової сівозміни,

уточнені дози мінеральних добрив можуть забезпечити рослини поживними

речовинами, та ґрунт бездефіцитним балансом гумусу.

4.2 Розрахунки норми добрив за бальною оцінкою ґрунту і окупністю

добрив

У даному розділі проводимо розрахунок норм добрив за бальною

оцінкою ґрунту та окупністю добрив.

Цей метод можна назвати комплексним, оскільки він базується на

врахуванні бонітету ґрунту, урожайної ціни бонітетного балу та окупності

добрив урожаєм. Розрахунок проводимо за формулою: