Курсова робота - Особливості розвитку психічних пізнавальних процесів у дітей молодшого шкільного віку

Подождите немного. Документ загружается.

навчальною діяльністю. Розвивається почуття симпатії, важливе для утворення

малих груп, з яких складаються колективи.

Формуванню вольових якостей (самостійності, впевненості у своїх силах,

витримки, наполегливості) сприяє шкільне навчання, яке вимагає від учнів

усвідомлення й виконання обов´язкових завдань, підпорядкування їм

активності, довільного регулювання поведінки, уміння активно керувати

увагою, слухати, думати, запам´ятовувати, узгоджувати свої потреби з

вимогами вчителя [14, с. 37]. Ефективність цього процесу залежить від

використання учителем прийомів переконання, зауваження, заохочення та

інших засобів впливу на дитину. Зловживання негативними оцінками,

нотаціями, покараннями спричиняє погіршення ставлення учнів до навчальних

обов´язків, зниження активності, виникнення лінощів та інших негативних рис.

З´являється усвідомлення обов´язків, розуміння того, що невиконання

правил поведінки шкодить інтересам колективу й кожного учня.

Дітям властиві наслідування й підвищене навіювання, що як позитивно,

так і негативно впливають на засвоєння норм і правил поведінки. У зв´язку з

недостатнім розвитком самосвідомості, малим життєвим досвідом діти можуть

наслідувати небажані форми поведінки: грубість, недисциплінованість тощо. В

інших випадках, коли вони беруть за взірець поведінку улюбленого вчителя,

авторитетних для них дорослих, наслідування і підвищене навіювання

полегшує засвоєння норм і правил поведінки. У цей період зростає роль

особистого прикладу дорослих, передусім учителя [14, с. 44].

Стосунки між дітьми в класі формуються за допомогою вчителя, який

завжди вказує на деяких учнів як на взірець, водночас звертає увагу й на хиби в

поведінці інших. Більшість дітей відтворює у своєму ставленні до

однокласників ставлення вчителя, не усвідомлюючи критеріїв, якими він

послуговується при їх оцінюванні.

Починає формуватися громадська думка стосовно учнів, які успішно

навчаються і є дисциплінованими, з´являються спроби оцінити вчинки

ровесників. У класному колективі виникають об´єднання, які переростають у

стійкі шкільні й позашкільні мікроколективи.

2.2. Дослідження психічних пізнавальних процесів дітей молодшого

шкільного віку

Для дослідження психічних пізнавальних процесів дітей молодшого

шкільного віку було використано три методики: коректурна проба Бурдона у

адаптації А.Г. Іванова-Смоленського (для дослідження уваги), методика

запам’ятовування десяти слів О.М. Леонтьєва (досліджує вербально-логічну

пам’ять, методика «Матриці Равена» (на визначення сформованості наглядно-

образного мислення).

Коректурна проба Бурдона у адаптації А.Г. Іванова-Смоленського (див.

Додаток А). Увага проявляється в спрямованості та в зосередженості психічної

діяльності людини. Завдяки увазі можлива вибіркова активність психічних

процесів.

Для дослідження особливостей активної уваги, її переключення та

особливо виснажуваності використовується коректурна проба Бурдона

[5, с. 135]. Її проведення дозволяє визначити коливання уваги, наявність

стомлюваності, впрацьовуваність школярів стосовно одноманітних

подразників. Обмежень по застосуванню методики практично немає. Необхідно

щоб школяр знав алфавіт.

Для проведення необхідно мати спецбланк (див. Додаток А) і секундомір.

Бланк являє собою аркуш паперу, на якому по рядках, у довільному

порядку розташовані букви російського алфавіту. Учневі пропонується

викреслювати в рядках 2 букви. Засікається час. Через кожні 30 або 60 с дитину

просять рисою відзначити те місце на аркуші, на якому вона перебуває у цей

момент. Загальний час виконання завдання 5 хв. Для викреслювання

пропонуються букви О та А.

Інструкція: «Перед тобою лежить аркуш, на якому надруковані букви. Твоє

завдання - переглядаючи построково букви, закреслювати тільки букви О та А.

Через кожну хвилину я буду говорити тобі: «Риска». Ти повинен позначити

рисою те місце, на якому перебуваєш у цей момент. Після цього продовжуй

переглядати рядки далі. Поки я не скажу тобі: «Стоп!» Постарайся працювати

швидко й точно. Починай.»

Обробка результатів. Обробка проводиться шляхом підрахування

необхідних коефіцієнтів [5, с. 136]. Підраховується кількість правильно

закреслених букв і кількість пропущених. Підрахунок можна робити як по

окремому проміжку часу, так і за всім завданням у цілому. У результаті можна

кількісно виразити:

Аналіз результатів. Через кожну хвилину роботи підраховуються:

- загальна кількість букв, які потрібно було викреслити;

- кількість пропущених букв (помилки);

- кількість помилково викреслених букв, якщо такі є (помилки).

На базі цих попередніх даних можуть бути обчислені показники, які

характеризують міру розвитку окремих властивостей уваги. Вираховуються

наступні показники:

1. Рівень концентрації уваги за наведеною нижче формулою:

NA 





* 100 % (2.1)

де: N – загальна кількість знайдених букв;

r - кількість неправильно знайдених букв;

p - кількість пропущених букв.

Для оцінки концентрації уваги прийнята наступна шкала:

 дуже висока концентрація - 81 -100%

 висока концентрація - 61 - 80%

 середня - 41 - 60%

 низька - 21 - 40%

 дуже низька - 0 - 20%

2. Показник швидкості виконання завдання

S 

(2.2)

де: N – загальна кількість знайдених букв;

T - час виконання всієї роботи;

Завдяки можливості кількісного вираження властивостей уваги, можна

намалювати графіки, які будуть наочно показувати зміну за одиницю часу (див.

Додаток А.1)

- швидкості роботи,

- кількості помилок.

Наявність графіків полегшує аналіз процесів стомлюваності, коливань

уваги.

Наростання кількості помилок у міру виконання в комбінації зі

зменшенням швидкості виконання говорить про ослаблення уваги, зниженні

працездатності, внаслідок стомлення. Відсутність помилок свідчить про

впрацьовуваність й достатню стійкість уваги, про її малу виснажуваність.

Методика запам’ятовування десяти слів О.М. Леонтьєва (див. Додаток Б).

Методика дозволяє досліджувати процеси пам'яті: запам'ятовування,

збереження й відтворення. Методика може використовуватися для оцінки стану

пам'яті, довільної уваги, виснажуваності [5, с. 54].

Стимульний матеріал. Набір з десяти односкладових або двускладових

слів, не зв'язаних за змістом. Бажане мати кілька таких наборів.

Приклади набору слів: Стіл, вода, кіт, ліс, хліб, брат, гриб, вікно, мед,

будинок.

Інструкція: «Я зараз прочитаю 10 слів. Слухайте уважно. Коли я закінчу

читати, повторіть слова, які запам'ятали, у будь-якому порядку».

Експериментатор читає слова повільно й чітко. У протоколі він відзначає

хрестиком або цифрою порядок і точність відтворення слів після кожного

пред'явлення. (Порядок відтворення слів може бути інформативним при аналізі

способу запам’ятовування матеріалу.) Іноді випробувані називають зайві слова,

що також відзначається експериментатором у протоколі.

Як правило, для дітей молодшого шкільного віку потрібно не менш 8-10

пред'явлень для повного (або майже повного) відтворення. Діти з дуже гарною

пам’яттю запам’ятовують усі слова з другого-третього разу.

У деяких випадках для вивчення збереження матеріалу, випробуваного

просять відтворити слова через годину або наступного дня.

Обробка й аналіз даних. На основі підрахунку загальної кількості

відтворених слів після кожного пред'явлення може бути побудований графік:

по горизонталі відкладається число повторень, по вертикалі — число правильно

відтворених слів. Істотна насамперед якісна оцінка результатів дослідження: по

характеру виконання методики можна судити про особливості

запам'ятовування, відтворення й збереження, а також стомлюваності

Методика «Матриці Равена» (див. Додаток В) призначається для

оцінювання наочно-образного мислення у молодшого школяра. Тут під наочно-

образним мисленням розуміється таке, яке пов'язане з оперуванням різними

образами й наочними уявленнями при розв'язку завдань.

Дитині пропонується серія з десяти завдань, що поступово

ускладнюються, однакового типу: на пошук закономірностей у розташуванні

деталей на матриці (представлена у верхній частині зазначених малюнків у

вигляді великого чотирикутника) і добір одного з восьми даних нижче

малюнків як відсутньої вставки до цієї матриці, що відповідає її малюнку (дана

частина матриці представлена внизу у вигляді прапорців з різними малюнками

на них). На виконання всіх десяти завдань дитині приділяється 10 хвилин.

Кожна правильно вирішена матриця оцінюється в 1 бал [5, с. 38].

Висновки про рівень розвитку:

 10 балів – дуже високий;

 8-9 балів – високий;

 4-7 балів – середній;

 2-3 бала – низький.

Ключ до методики. 1-7, 2-6, 3-6, 4-1, 5-2, 6-5, 7-6, 8-1, 9-3, 10-5.

2.3. Психологічний та статистичний аналіз результатів

констатуючого експерименту

В курсовій роботі з метою дослідження психічних пізнавальних процесів

молодших школярів були застосовані три методики: перша - методика

«Коректурна проба» Бурдона, друга - методика запам’ятовування десяти слів

О.М. Леонтьєва, третя - методика «Матриці Равена».

Дослідження проводилося на вибірці з 10 респондентів (п’ять з них -

хлопчики, п’ять - дівчата) віком від дев’яти до десяти років. Усі випробувані -

учні шкіл м. Луганська.

За результатами першої методики - коректурної проби Бурдона (див. табл.

2.1), дуже високий результат здатності до концентрації уваги показали три

опитуваних (два хлопчики та одна дівчинка); високий результат - два

опитуваних (хлопчик та дівчинка); середній результат - чотири опитуваних

(один хлопчик та три дівчинки); низький результат у одного хлопчика. Дуже

низький результат не має жоден з опитуваних.

Якщо скласти дуже високі, високі та середні результати, враховуючи стать

респондентів, можна зробити висновок, що кращу здатність до концентрації

уваги мають дівчата (п’ять опитуваних проти чотирьох).

Таблиця 2.1

Результати проведення методики «Коректурна проба» Бурдона

Дуже висока

концентрація

Висока

концентрація

Середня

концентрація

Низька

концентрація

Хлопчики 2 1 1 1

Дівчата 1 1 3 0

Усього 3 2 4 1

За результатами другої методики на запам’ятовування десяти слів

О.М. Леонтьєва (див. табл. 2.1), результати дев’яти з десяти випробуваних

відповідають умові теста - відтворити по пам’яті усі десять слів не більше ніж

через десять повторень. Тобто один опитуваний (дівчинка) має незадовільний

результат.

Таблиця 2.2.

Результати проведення методики на запам’ятовування десяти слів

О.М. Леонтьєва

Число повторювань

4 5 6 7 8

Хлопчики 2 2 0 1 0

Дівчата 0 2 1 0 1

Усього 2 4 1 1 1

Максимальна кількість повторень, яка була необхідна для

запам’ятовування усіх слів опитуваними - вісім. Найкращий результат - чотири

повторення у двох опитуваних (хлопчики).

За даними другої методики, серед респондентів даної вибірки, словесно-

логічна пам'ять значно краще розвинена у хлопчиків.

За результатами третьої методики - матриць Равена (див. табл. 2.3), дуже

високий результат не має жоден з опитуваних; високий результат у двох

опитуваних (хлопчик та дівчинка); середній результат у трьох опитуваних(два

хлопчика та одна дівчинка); низький результат у п’яти опитуваних (два

хлопчики та три дівчинки).

Тобто, за даними третьої методики, серед респондентів даної вибірки,

наглядно-образний інтелект вище у хлопчиків.

Таблиця 2.3

Результати проведення методики «Матриці Равена»

Висока

розвиненість

мислення

Середня

розвиненість

мислення

Низька

розвиненість

мислення

Хлопчики 1 2 2

Дівчата 1 1 3

Усього 2 3 5

Для проведення математичного аналізу результатів дослідження будемо

використовувати два метода математичної статистики - рангову кореляцію

Ч. Спірмена (при попарному зрівнянні методик для пошуку прямого чи

зворотнього зв’язку між вираженістю розвитку психічних пізнавальних

процесів, що діагностують відповідні методики) та показник хі-квадрат (для

визначення величини відхилення частоти зівпадання двох категорій по двом

методикам від середньостатистичного значення, що очікується).

1. Необхідність використання рангової, а не лінійної кореляції

диктується легким переведенням отриманих результатів у ранги від

найкращого до найгіршого результату; відсутністю розбивки результатів по

категоріям у другій методиці.

Так як в результатах методик наявні одинакові бали у двох чи більше

респондентів, то у таких випадках менший ранг будемо нараховувати

респонденту, який або показав більшу середню швидкість проходження

методики (для першої методики); або назвав більше слів при першому чи

другому повторенні (для другої методики); або вирішив більш складні матриці

(для третьої методики).

Спочатку попарно зрівняємо результати проходженя усіма опитуваними

першої та другої (ρ1), першої та третьої (ρ2), другої та третьої методик (ρ3) для

знаходження будь-якої статистично значущої закономірності між вираженістю

психічних пізнавальних процесів, що виміряють відповідні методики, за

наданою нижче формулою:

6 ∑d^2

ρ = , де: (2.3)

N (N+1)(N-1)

d - різність рангів, або порядкових місць двох величин;

N - число зрівнюваних пар величин двох перемінних (для всієї вибірки N =

10).

ρ1 = 0,654;

ρ2 = - 0,437;

ρ3= 0,549.

2. Розділимо вибірку на хлопчиків та дівчаток та розрахуємо

коефіцієнти кореляції окремо для хлопчиків (ρ4, ρ5, ρ6) та для дівчат (ρ7, ρ8,

ρ9). При цьому N буде дорівнювати п’яти.

ρ4 = 0,764;

ρ5 = - 0,669;

ρ6= 0,987;

ρ7 = -0,785;

ρ8 = 0,427;

ρ9= -0,752.

Перевіримо достовірність отриманих результатів для (n - 2) = (10 - 2) = 8

степенів свободи для ρ4, ρ5, ρ6 та (n - 2) = (5 - 2) = 3 степенів свободи для ρ4,

ρ5, ρ6, ρ7, ρ8, ρ9 при квантилі = 0,05.

Достовірна кореляція для 8 степенів свободи - та, яка більше або дорівнює

0,634; для 3 степенів свободи - якщо вона більше або дорівнює 0,878 (згідно з

таблицею критичних значень).

Єдиним достовірним результатом є пряма кореляція для хлопчиків між

другою та третьою методикою ρ6= 0,987, так як вона більше критичного

значення для восьми степенів свободи. Тобто, чим кращий розвиток словесно-

логічної пам’яті у хлопчиків, тим більш розвинений у них наглядно-образний

інтелект (і навпаки).

3. Так як результати першої та третьої методик, окрім числового

значення, визначають ще й приналежність до конкретної категорії за ступенем

вираженості діагностуємої ознаки, то маємо можливість визначити, чи

відхиляються частоти зівпадання двох категорій за двома методиками від

середньостатистичного значення, що очікується. Для цього розрахуємо хі-

квадрат для першої та другої методики Х(1), побудувавши таблицю (див. табл.

2.4), де підрахуємо частоти всіх варіантів зівпадання двох категорій у двох

методиках.

Перша методика має 5 категорій, третя - 4, але, так як по першій методиці

жоден з опитуваних не має «дуже низький» результат, а по третій - «дуже

високий», то для побудування таблиці враховуємо чотири категорії по першій

методиці та три - по другій.

Таблиця 2.4

Розрахування показника хі-квадрат між першою та третьою методиками

Низька Середня Висока

Дуже

висок.

ni. ∑ni^2

∑ni^2-ni.

Низька 0 4 0 1 5 1,34 1,25

Середня 1 0 1 1 3 1,25 0,35

Висока 0 0 1 1 2 1,45 0,48

n.j 1 4 2 3 10 - ∑ = 1,46

- ∑-1 =0,46

- (∑-1)∑ni..j = 4,58

Х(1) = 4,58.

4. Порівняємо отриманий результат зі статистично значущим при квантилі

0,05 для (4-1)(3 -1) = 6 степенів свободи. Критичне значення, згідно з

таблицею, = 21,02, що значно більше отриманого показника. Тобто

взаємозв’язку між окремими категоріями по двом методикам немає. Так як

кількість опитуваних занадто мала, то не має сенсу розділяти вибірку по

гендерній ознаці й вираховувати хі-квадрат окремо для хлопчиків і дівчат.

Таким чином. дослідження виявило наступні закономірності:

 рівень концентрації уваги в середньому вище у дівчат;

 словесно-логічне запам’ятовування та наглядно-образне мислення більш

розвинені у хлопчиків;

 існує прямопропорційний зв'язок між розвиненістю словесно-логічного

запам’ятовування й наглядно-образного мислення у хлопчиків.