Кукляк М.Л. Металорізальні інструменти. Проектування
Подождите немного. Документ загружается.
Розё1л
]0
сяться;
зм;на
використовуванот
в
проектуванн;
елементнот
бази,
зм;на
конструк-
тив;в,
зм!на
технолог|чних
вимоц
зм|на
парку
виконавчих
елемент!в'
зм|на
складу
та
форм
конструкторсько|
документац!!,
поява
сучасн1гших
метод!в (алгоритм!в)
проектування
тощо.
3асоби
адаптац!|
забезпенуготь
довгов|нн!сть
| >кивун!сть
системи.
€туп[нь
адаптивност!
характеризусться
обсягом
роб!т
!з
внесення
зм!н.
Адаптац|я
в
сучасних
сАпР
зд!йснлосться
реал!зац!с}о
двох
основних
принцип|в:
.
модульного
принципу
побудови
структури
|{3;
'
в|докремлення
даних
в!д
програм
!
створення
самост!йно|
бази
даниц
посднанн|
стандартним
лрограмним
! нтерфейсом
з програмними
модулями.
йодульний
принцип
умо)кливл!ос
п|д'сднання
та
вимкнення
окремих
проектних
процедур
без поругшення
функц!товання
€А|]Р.
1'{е
дас
змогу
за
необх!д-
ност|
зам|няти
одн!
проектн!
програмн!
модул|
!нгшими
чи
вставляти
нов!.
€творення
баз
даних
с обов'язково1о
умовою
реал!зац!|
модульного
принци-
пу,
оск!льки
в
цьому
випадку
вилу1(ення
окремо|
програми
не
пору!пуе
ц!л1сност|
|нформац|йно|
взасмод!|
г!рограм|!их
засоб!в.
Бази
даних
у
€А[!Р
-
це
зосеред)|(ен-
ня (б|бл!отека)
ма'гема'г14(|}|[|х
мо7це.псЁ.г
елеме[!'гного
базису
проектування,
тобто
того
базису,
з як0|()
(;ормупс;':'ься
мо/1с;:]
ск-'|а]1|!их
об'скт!в.
Ёаявн|сть
засоб1в
веден}!я
:{их
б|б.::!отек
/{а('
к0рис'|'ува1!у
мс;>п<лг:в!с'гь
(;ормувати
6азис
насв|й
розсуд
Фск|льки
найчаст|ш|й
зм|н!
п!длягас
саме
ог!исання
базових
елемент|ц
то наявн!сть
апарата
ведення
бази
даних
€ осново}о
адаптац![
сАпР
в
процес[
зм|ни
середовища
проектування.
5.
3в'язок
сАпР
}з
вшробншо1повола.
\\я
вимога
ду)ке
ва)клива,
оск1льки
для
виготовлен}тя
об'скта
необх!днгтй
величезн;тй
обсяг
проектно|
1нформац!!.
!ля
традиц!йних
ручних
способ!в
виробництва
€А|!Р
повинна
постачати
текстову
та
граф!нну
конструкторську
документац!го
!-{
описання
технолог!чних
процес!в
Б
умовах
автоматизованс|го
виробництва
обов'язковим
для
сАпР
с постачання
г1рогра},
керування
для
верстатного
парку
з
9|{(
й контрольних
автомат!в.
10.2.3-
Р1вн]
ав,по|у'а'пш3ац
г
'|впто'уаптцзова!|е
проекп!ува|!ня
-1!еп!олор[зальуттсх
!нс'порулсенпт!в
с'груктурних
компонент|в.
структурним
компонентом
с обчислюв:1льна операц!я'
яка виконуе
зак|нчений
цикл
проек'гних
роб1т
(проектна
операц!я).
3а
р1внем
ви-
конання проектних
роб|т
обнисл!ов€шь}{1|й г!роцес
чи !1роектна
операц|я мо)куть
розд!лятися
на операц1|
(г1роцеси)
автоматичного
або автоматизованого
проекцвання.
|1;л
автполаап'цчн1|ц!
проек1пува!1н'||,!
розум|ють
такий
р!вень
виконання
процесу
(операц|!),
за якого
по11|ук
(лоб|р;
|
прийт;ятгя техн1чних
р!гшень
зд!йсн:о-
}оться програмними
процедурами
на
основ1 вх!дних вимоц
сформульованих
проектантом.
9
цьому
випадку
програмно
(автоматингло)
оц!нюсться 3авдання
синтезу техн|чних
р|тшень.
|\]д автполоа!пцзован1[у!
проек!пуванняло
(А|)
розум1готь
такий
р1вень
вико-
нання процесу
(операц1!),
за якого
по11]ук
(лоб|р;
р|гшень
зд1йснюс людин4 а оц1нка
р|шень
вироблясться
програмно.
)/
цьому
виг{адку
програмно
(автоматинно)
оц!нло_
сться
завдання
анал|зу техн!чних
р|тпень
на основ| математичного
модел}овання.
1акий
процес
прот|кас в
!терац!йному
цикл1
"л!одина
-
комп'ютер''
з використан-
ням
будь-якого
ре)1{иму
оброблення:
д|а_глогового'
пакетного
або в1ддаленого
пакетного
оброблення.
3 поняттям
проектування
пов'язуготься
операц||
синтезу й ана.гл1зу.
(|
операц|| необх1дн1
для
створення
нового
об'екта. !
цьому
зв'язку
варто
зазначити'
що
€
ще
один
ду)ке
погширений
р1вень
виконання
роб|т у
сАпц пов'язаний
з
оформленням
результат!в
проектування,
тобто
з
випуском
техн1чно|
докумен'гац1!,
що
не
потр!бно
плутати
з поняттям "проектування''.
Б
умовах
традиц!йних
метод|в "рунг:ого''
проек:'ува!{1;я с}ормува:!!!я
доку-
ментац!!,
як правило,
)корстко п0в'яза1{е
з в'!ас!!с г!ро[(сс0м
1|р()ск1'у!]а[!!тя.
!ппя<е*тер-
конструктор.
випускаю[!и кРсслс!!!|я
!::с'грумс::п!:з.
сл71:гсг,п;тс|!()
!]||к()!!у('
| ::росктну
роботу.
Ёе випадково,
що
гтроекта1!'1'а
уяв.]|я!0
!!, ::срс71ус|м
'}а
ку:||,м||!|(;м.
} €А|1Р
мас м1сце
процедурний
под1.л:
проектних
зав]{ань
|
р<;б!':'
'з
с'л<|лс;1-:м.л:с::!!я
1'а випуску
документац||.
1!льки
до
випуску
докуме}|та1{![
терм!лп
"!||)оск'|'ува|:п;я''
(автоматинне
чи автоматизоване)
с неприйнятним.
Ёайпридат::|лп:::м
/ш!я
|}и']на'!ення
шього
р!вня
виконання
роб|т
с поняття
"автоматичне
(автома'|'|:'з<т;;аллс)
(;ормування
1 випуск
документац|]''
чи
корот1пе
-
"автоматинне
(автом;т':'изоваг'ле)
документування''.
Автоматичним
або
автоматизованим
процес
€ з:шс)|(!|0 в1д методу
введення
1нфор
мац
Розё!л ]0
1 0. 2.
4. 7ш п
о в а с п1
ру
к п'
ур
ш'1р
о
?р
а]'| н о- !н
ф
о
рло
оц!й
н
о е о
по
л|н?в|спошчно?о
3шбвпечення
сАпР
Реагп!зац|я
основних вимог
до
€А|!Р
пов'язана
з
формуванням
!1 типово?
структури' виконано|
на
р!вн|
засоб!в
л!нгв!стичного, 1нформац!йного
та програм-
ного
забезпечення.
3асобц л!нев]стпшкц
3асоби
л!нгв!стики
сАпР визна!!а}оть
типовий склад
мов5 необх]дних
для
]1
функц!ловання
!
взасмод1|
з
користувачем.
-|1!нгв!стичне
забезпечення
охоплюс три
групи
мов експлуатац!|
€А|{Р:
1. \4ови
користувача
признанен!
для
його взасмод1| !з
системою' використо-
в}'}оться
для
описання
об'екта проекцвання'
базових
елемент1в |
директив
керування.
Фб'скт проектування
описують на
р!вн!
базових
елемент1в 1 чисельних
зна!!ень параметр|в
цих
елемент1в. Базов| елементи
з€ше)кно
в|д
ц!льового
призначення
(А[1Р
описуготь конструкц!ю
елемент4
,шгоритм його
функц1}овання,
операц!|
'гехг;олс.>г'1.птлог0
|!р0!]есу
обрс:блег!ня
елемент4
форми
документ|в'
що
вит1уска|оться
(|А
[1 Р т'о: :1о.
]{ирективи
керува1|}!я
<|лормую':':'':'ехл;0лог'!,пг:п.:й
ггроцес
проектування, тобто
г':осл!довн|с'гь
оттерац1й
проектува1{}г|я конкретг:ого
об'скта. Бони мо)куть також
визначати
доб1р
параметр!в
для
конкретних
операц|й
| вносити
зм|ни в прийнят!
системгп!
угоди'
як1 закладен| в
цю
сАпР ! виконуються
за"замовчуванням".
2. !х4ови
внутр!шнього подання
даних
(мвпд)
признанен!
для
описання
!нформац!йно|
модел|
об'скта в оперативн1й
баз!
даних.
йови Б[1! зада|оть
формати
внутр!ш"пнього подання
даних
| забезпену:оть
оперативну
!нформац1йну
взасмод!ю
м!>к проектними
процедураш1и' яка !н|ц!госться
переважно
програм}{ими
модулями.
3.
йова
ма:|]инного
арх!ву
призначена
для
збереження граф!нно|
| текстово1
!нформац1п
1з сг:роектованого
об'скта
(мова
граф!чно|
| текстово]
|нформац1|
-
мгт!).
йова забезпечус сдину
фор"у
подання
документ|в
в арх|в!, необх!дних
для
випуску :х на
р|зних
техн!чних засобах.
(р|м
розглянутих
мов, пов'язаних
з
використанням
| п!дтримкою
€А|!Р,
у
деяких
розв!|нутих
системах створюються
також спец|альн!
|нструментатьн|
мовщ
як1 викоргтстовуються
для
завдань
формування
прикладного
програмного
забезпе
чення. !ьгструментальн1
мови ор|снтоватл!
на предметн!
област| та
€ макроро.3-
1ширеннями стандартних
апгоритм!нних мов.
4з2
Авпзо.маптусз
ов ан е пр
ое кп1уван
}!я'ме п1алоР|з(шьн![х
! нс п1рул'!е
н п[в
3 ас о бал
!н
ф
орлсац[йн
оео 3абе зпече11ня
?иповими
структурними
одиницями
|нформац|йного
забезпечення
€А|]Р с
три групи сховищ
!нформац1!,
що
утвор}оють
базу
даних
сАпР.
1(ожне
сховище
п4ас свот програмн|
засоби
керування
та мови
подання
дани&
|1ертпим
пост;йним
сховищем
дани&
що
становлять
основу
бази
даътих
сАпР'
с б1бл!отека
базових
елемент!в
(БР)
р!зного
р|вня,
куАи
входять:
.
описання
моделей елемент!в
р!зного
ц|льового
при3начення
та
р!вн!в
|нтеграц![;
.
описання
формат|в
документ!в;
.
описан}!я
технолог|(!них
даних;
о
р1зноман|тна
нормативно-дов1дкова
!нформац|я.
.{ругим
*
с
тим1]асове
(у
мехсах
часу
проектування
об'скта)
сховище
-
робо-
!!ий
масив' призначений
д.гпя
збереження
описань
структури
(елемент|в ! зв'язк1в)
об'скта
г1роектування
на
р;зних
етагтах
його
створення.
Форма
| склад
описань
в!дпов|дають
умовам роботи
з
модулями
г|роектування.
3а
сво|м зм!стом
робоний
масив
с |нформац|йттото
моделл}о
об'екта.
!нформац|йна
модель
(!й)
об'скта
проектування
€
ядром г1роцесу
автомати_
зованого
проектування
конкретного
об'€кта'
3а зм|стом
!й
являс собою
структуру
об'€кта'
яка описана
в словнику
б!бл1отеки
базових
елемент!в
1 необх|дна
для
формування
математичних
моделей,
як! викор|.!стову}оться
у р|з:лих
проектних
п1одулях
сАпР.
1нформац|йна
модель
створ}осться
в
резуль'га':'!
т'рат;с:;япц!]
вих!д-
ного описання
об'€кта.9
процес!
виконанг!я
![роск1'|!их
ог;срац|й
!й с зас<эбом
|нформаш|йно]
взасмод!|
м!;к окрем!!ми
м0/(у.ттямг:
(А[|Р.
[} прог:сс!
вг:конання
проектних
операц1й
!м
бсзупип;;:о
1]()|!0!].,!}о(:|'ься
! модиф!кусться'
1ака
актуал|заш!я
|й зд!йс:тпо('т!'ся
!.} проппсс|
всьо!_о
[1!|клу А!!.
Ёа заверш;шьному
етап!
!й являе
собою зак1н.лене
ог!иса};ня
об'скта
проектування
у форматах
мови
внутр1гшнього
подання
1 викорис':'овусться
для
формування
документац1[
по ньому.
3а
структуро*о
1й с сема}|1'1;(!ною
конструкц!сто
з
формально
регламентованими
розд!лами
запис|в.
як! с
частково
порохсн!ми
| п|длягають 3аповненню
в прошес|
структурного
! параметр|{!|!{ого
синтезу
об'скта
проек'гування.
1рет|м
_
с
тимчасове
(ни
довготерм!нове
-
на'!ас
розроблення
проекту)
сховище
документац!|
з об'скта
проектування.
Фск!льки
в
€А[1Р
мо)куть проводи-
тись одночасно
роботи
по
дек!лькох
об'сктах,
сховище
повинно збер1гати
докумен-
ти
до
моменту
випуску
1х
у
в!дпов!дн1*!
форм|.
11одальгшим
розвитком
цього
сховища
даних
спроектованог0
об'скта
с автомат[{зована
арх1вна
служб4
яка
виконус вс!
функг1!|,
властив;
арх!ву
техн!ч!|от
документац!|.
!о
таких
функт1[й
1
1
]
;
1
1
4зз
Р оз0!л ]
0
в!дносяться:
введення
зм!н,
формування
зведених
документ1в,
обл!к
розсилань
тощо.
Фск!льки
арх1вна
слу:кба
вимагас комплексного
ведення об'скта,
у
н!й
повинна
зосеред)куватись
вся
документац1я
по ньому
у
тому числ! | виготовлена
"врунну''
традиц!йними
методами.
[ому
такий
арх!в повинен мати
засоби
!нформац1йно|
взасмод||
як 1з
сАпР, так
! з конструкторськими
п1дрозд|лами.
3
ас
о бц про
?ра')\а н о ?
о з аб е зпе ч е нтуя
|1рограмний
комплекс
типово[
сАпР
охоплюс так! програмн1
компо-
ненти'
як:
1. 1рансляц!я
вих!дного
завдання.
2. Формуваг{ня
структури
|нформац!йно|
модел1.
3. 1{ерування
базого
даних
сАпР
(суБд
сАпР).
4.
(ерування
обчисл:овапьним
процесом
-
"йон1торинг
€А|!Р''.
5. !нтерфейс
бази
даних.
6. Р1одул1
проектування.
7. Формуван
ня
документац1|.
8. Бедслп:ля
арх!ву
сАг |!,.
9. [ |ос'г::рог(ссори
!3и||уску
/1окумсп;'гац!].
||рс;.-7':с;лтс;,
тлл7.,сттсс':сят111-
з71|йсгл:опо':'ь
|'рама'ги1!ний
розб!р
й !нтерпретац|то
3авдання
на вико}!ан|{я
!гроек'|'них
роб1т
у
(А[1Р,
що
охопл!ос
описання
об'екта
проектування'
описання
базових
елемент1в !
директиви
керування.
3а
результатами
трансляц!1
формуються
д!агностинн[
дан| для
користувача
про
склад помилок
|!роералаъ:
форлаування
структури
!й
розгортатоть
в!дтрансльоване
описання
об'скта
з
використанням
б!бл1отеки базових
елемент|в
у
повний
наб|р
Ааних
-
робоний
масив
(Рй).
1роарал,сш
керуван}!я
базото
даних
сАпР
зд!йснлототь
наповнення 1 ведення
б!бл1отек
базових елемент!в
у ре)|(имах
1нтерактивно|
взасмод!|
з користувачем
сАпР'
забезпенують
оперативний
автоматичний
обм!н
даними
б1бл!отеки БЁ,
з Рй
за за[\итами програми
формування
|й.
1роералаа
"А,[отт!тпоршне
€А|1Р'' забезпенус
керування
посл!довн|ст}о
вико.
нання
проектних
роб!т
в!дпов!дно
до директив
керування.
3а наявност!
спец1ал!зо-
ваного
мон1торингу
останн!й "за
замовнуванням''
мо)ке
виконувати
стандартний
наб!р
операц|й, визнанений
мартпрутною
картого.
! складн!ш.лих
вар!антах
центра-
л!зованого
керування
ухв.ш1ення
р!гшення
про перех1д
на ту
чи 1нгшу
обнисл!ов.шьну
процедуру
чи завер1шення
роб!т,
зд1йснпосться на
основ|
анал|зу поточних
значень
критер!альних
показник!в
об'скта проектування,
як! визнача}оться
математичним
модел}ованням.
4з4
!1роералош
!нтперфео.|су
базц
ёанътх
забезпечують
переведення
семантично
узгод)кеного
текоту
1\4,
поданого
в Р\'[
на
мов1
Б|1А,
у форму,
необх!дну
Аля
!|Рограм.
як| виконують
проектн!
процедури'
| зворотне
перетворення
результат1в
||роектування
у формати
мови
Б[|!
робоного
масиву.
!ля
керува*|ня
цим
процесом
можуть
!снувати
спец1альн|
засоби,
як! описутоть
формати
даниц
прийнят!
в
тому
'ти
]нтпому
модул!.
Фбм1н
мо>ке
бути
стандартизований,
тод|
у функш|1
програмного
|нтерфейсу
входить
вид|лення
з
текст!в
необх!дних
фрагмент!в
! |х
сортування.
!\роералан1
лсоёул[
проек1пування
с
лрикладним
програмним
забезпеченням'
[11о визначас
проблемну
ор1снтац|то
конкретно1
сАпР.
|{ох<ттий
модуль
е системним
компонентом
програмного
забезпе.пення
€А|]Р
! викону€
визначену
зак!ннену
!1роектну
процедуру
або
групу
процедур.
Фснову
процедур
становлять
процедури
модел!овання
| синтезу
проектних
р|тпень.
йодул1
|нформац1йно
взаемод1ють
3
системо}о
нерез
робоний
масив
з
використанням
засоб!в
програмного
|нтерфейсу.
|/роералош
форлауватсня
ёокултентпац![
(пФд)
забезпенують
перетворення,
розм|щення'
перекодування
алфав|тно-цифрових
текст|в,
переклад
тополог|чно]
1
символьнот
|нформаш1|
в
геометричну
форму
з
дотриман|.{ям
нормативних
вимоц
прийнятих
для
конструкторськот
документац!!'
Бих!дними
даними
для
програм
€
|й.
Бх!дн|
дан!
||ФА
(граф!нн|
та текстов!
документи)
збер|га:оться
у
форматах
сдино|
мгт1,
прийнято|
для
ц|с|
системи
сАпР.
!1роерами
ве0ення
арх!ву
ёокулаентпац|!'спроектованого
об'скта
забезпе1[у}оть
збереэкення'
по11]ук
1 видану
документац|!,
сформовано|
в €А[1Р
з
групи
об'скт!в,
ш{о знаходяться
в процес|
проектування.
[1осгппроцесорц
внпуску
ёокулоетлпац;|'призна';ег!| /1'|я
||ере1'воре1!}!я
граф|'п_
них | символьних
текст!в
з1
стандар:'1|от
арх1в!{о|
с!орми,
::рийп;я'го|
в €А|1Р,
у
форму,
необх!дну
д'1я
викона}{}{я
}!а ко|!крс'|'!{ому
;т1-тис'гро!.
[|ост'тлроцесори
под1-
ляються
натри
основн!
класи;
.
постпроцесори
випуску
текстово|
докумс!|'|'а|ц||
г;а птристроях
друку;
.
постпроцесори
формування
граф!нно[
документац11
на
графопобуАо
вувачах;
.
постпроцесори
формування
технолог!чних
документ1в
для
автомати-
зованого
виробництва
(клас останн!х
надзв!1чай}{о
широкий
! зале>кить
в1д
ор|снтац
Розё/л
]0
м!)к
сховищам!1
даних'
користувачем
; програмними
блоками. керування
процесом
забезпечусться
посл;довн;стю
директив
користувача
!
мон1торинг0м
системщ
що
|нтерпретус
ц!
директиви.
3асобами
|нформац!йно|
взаемод|[
с мови
сдино|
бази
даних
| програмн|
засоби
!нтерфейсу.
)/
цьому
центр€шьно!о
.,1анко!о
оператив}{о|
!нформац1йно|
взасмод|[
с
робоний
масив
об'скта
проектування.
!ля
розглянуто|
структури
характерг;!
два
основн|
обчисл+овальг;!
процеси.
|1ер:пий,
п!дготовний,
пов'язаний
з
формуванням
(заповненням)
баз
даних.
9
цьому
режим1
користувач
оп}{сус
модел|
базових
елемент!в
(ББ'),
формати
документ!в,
технолог!нн1
дан!
та
записус
!х
у
базу
даних.
1ут
мас м!сце взасмод!я
ланц1о)кка
"(ористуван
-
1ранслятор
-
€)/Б!
-
База
даних''.
!\руги{т,
основний
процес
пов'язаний
з виконанням
проектних
роб1т
| насамперед
охопл1о€
багато
етап!в
обчислловального
процесу,
ко>кний
з
який
являс
собо:о
цикл!чн1
процедури
проектування (цикли
проектування).
[1ергшиг!
етап
-
формальне
![ш1агодження
завдання
для
проектування
-
являс
собою
т1ик.лп1.:глу
|1роцедуру
в ла|{|{|ожку
"(ористува.п
-
[]рограма
трансляц||
-
.{!аг:;ост'и';::а
!ггк|;ормал1|я''.
3м!с':'ом
за!]]11||||!я
с ог:исання
об'ск'га
|1роектування
на
(;ормаш:ьллих
м()!]ах'
с':Р!с':л'псува::пп.х
:;:: :1с|!
к.;пас
об'с:кт|в;
зм!стом
циклу
с
формальне
!!а1лаго/\)(с[!1|я'}|1в/(а|!!!я'':к;б':т;
п:срсв!рка,71!ат'п;ос'гува:.лг:я
|вилравлення
синтак-
сичних |[0милок
о1|ис:!!|1!'!.
!ругий
етап
*
с[ормування
структури
1нформац!йно|
модел|.
9
цьому
цикл|
зд|йснлосться
формування
модел!
та перев|рка
:1
функц1ювання
на тестових
прикладах.
Бходом
ц!|клу
с в!дпрацьоване
на пер11]ому
етап|
завдання та
наб!р
тест|в,
як| виконуються
окремими
проект}!ими
модулями.
1рет1й
етап
-
проектування
с власне
виконанням
проектних
роб|т
на сформо
вагг1й модел|
з
використанням
усього
розма|'ття
проектних
модул1в.
Бзасмод!я
в
цьому
|терац|йному
цикл1
зд1г:;снгос'гься
за схемо}о
другого
етапу з т|с:о
лигпе
р|знишею'
що
в
цьому
випадку
модул!
проектування
п!дкл:онаються
в посл!дов-
ност|,
яка
3умовлена процесом
проектування.
(1льк!сть
цикл!в
проектування
зале}кить
в!д
р!вня
автоматизац![
проектних
роб1т.
Б автоматичних
методах
к!ль-
к1сть
г1икл!в
"(ористувач
-
(А|]Р''
може
дор|внювати
одиниц!.
Б автоматизованих
методах
з викор!]станням
математично|
модел!
для
анал1зу
р!гшень
к!льк!сть
цих
цг:кл!в
мо>ке
бути
р1зною
!
!стотно
запе)кати
в!д
р1вня
компетенц1{
користувана
3а
потреби
мо}ке
г]роводитись
операц|я
зм!ни чи
кор].1гування
структури.
9етвертий
етап
_
формування
документ!в.
!>керелом
|нформац!:
для
форму-
вання
документ!в
с !й.
3вичайне
формування
документ!в
-
це
не
цикл!чна
проце-
дура.
.{окументи
розм!щаються
в арх1в!
й
описуготься
стандартною
мово!о
арх1ву
(мгт|).
4з6
А вп'оолцапэъсзоване проек
!пуван ня .]у1 е п1ал
ор
!зал
ьншх
! нс
гпру,м
е
н пт !
в
|1'ятий етап
_
випуск
(виготовлення)
техн|нно|
документац1т
_
перев:}кно
т/{!йснгосться
за
вимогого
проектанта
(конструктора)
об'€кта
1 в час! не обов'язково
'гб1гасться
з етаг1ом
формування
документац|п.
!:керелом
|нформац1]
для цього
с1'апу
€
дан!
арх!ву. Бих!дн|
дан|
-
документац!я
-
видаються
у
вигляд! твердих
коп1й
(кресле}{ня'
тексти) або на машинних нос|ях. Бипуск
документац|[
зд!йснло-
("гься
за
директивами
користувача.
1 0.2.6. !{ласшф|кац1я про2ра/}|но?о 3абвпечен''я
сАпР
Ёоасшф[кац!йн1
о знакц
17
Ф
3ага_гльну сукупн!сть програмних засоб!в сАпР
варто
розглядати
у
двох
основних перер!зах:
.
за
функц1йним
призначенням;
о
за
м1сцем програмних
засоб!в
в орган1зац!йн!й сщуктур|
(за
орган|-
зац|йного ознакото).
3а-функс1!с| н!{ь,| прцзнач ен ня-т'! програми
под|ляготься на:
.
програми
керування обчислювальним
процесом;
.
прикладне
програмне забезпечення.
3а ореатс1зац[о|ттото о3нако1о
програми под!ляються на:
.
базове
програмне
забезпе.теглня;
о
системн1 модул!.
[1рограми керування обчисл:ов;:ль!{им
!!ро|{есом забезг:с'(|у!()'!ь
с':р:-ап:|за:ц!по
даних,
|нформац|йниЁ: обм|н |
форму:с::';'ь
с;б.тис.;ттс>пза::п,т:::}1 !!р()|{сс.
!!ро:'рами
керування в сучасних сАпР мо)ку'гь
(;ормупс:гп'п:ся
::{: стс::<'тлз!
'засоб|в
уп;!всрса:ьглих
суБд,
як|
забезг:ечують
необх1дн!
форми
|п:':'с1-т<|гс[!с:у,
вс/(с!!1|я
баз
/(ап:их
!
структурування об' скта проектування.
|{рикладн1 програми
забезпенулоть
вико}!а}!|!я
!!роок'|'!!1|х
за!]дань конкретно|
сАпР,
формують
!
випускають
документац|+о
з об'с:к';'а !!р0ск'|ування.
!о
приклад-
ного ||3 можуть бути
в!днесен| тако>к програми пос'г!|ро1{есування.
Базове програмне забезпечення
(Бг13)
с
ядром !!рограмного комплексу
сАпР. [оловний зм1ст Б|13 становлять
програми керува||}{я.
€истемн1
модул1 е
функц!йно
зак!нченими програмними комплексамц
виконаним1{
з
дотриманням
системних
угод
по !нтерфейсу з |нформац!йното
моделл}о | керуванням. Биконання систеп{них
угод
забезпенус мо>клив|сть п!д'сд-
нання системного модуля
до
Б|13
для
створення програмного комплексу ор!снто-
ваного на визначене ко.,|о проектних завдань.
431
Роз0!л ]0
!1роекпэн
! 1]роце
аурц
сАп Р
|]роектн!
процедури
сАпР
€
осново1о
прикладного
[{3. |х
склад !
зм1ст
визнача|оть
проблемний
вигляд !
р!вень
"!нтелекту''
сАпР. |1роектна
процедура
або
група
проектних
процедур,
що
виконуготь
визначене
завдання
Ап'
оформляються
у
вигляд!
системного
програмного
модуля.
[{роектн|
процедури
сАпР мо'кна
розбити
на
два
основн! класи: процедури
математичного
моделювання
| процедури
синтс3у
проектних
р!шень:
1 . [|роцедури
математи1{ного
моделговання.
у сАпР
модель
с апаратом
анал!зу.
Ёа
модел1
зд!й.гснюсться
перев!рка
правильност!
р!гпень,
прийнятих
л!одино!о
ни
спец|ально}о
!1рогРамо!о
по1;]уку.
!ля
ц!с|
мети
модель
повинна
забезпечити
зв'язок
м|>к проектними
р!тшеннями
та
критер|альними
показниками
якост!
прийнятих
р1ш;ень.
Бикористання
таких
моделей
зам!няс натурне
макетуван|{я
ни
випробовування
з тим чи !нгпим
ступенем
адекватност!
модел!
й
об'скта.
)/ процес!
формування
математично|
модел!
беруть
участь
г!рограми
трансляц!|
(розбору)
формал|зованого
завдання,
формування
структури
с;б' с'
к'га
(
! гтформ
ап1! [-.п но|
м оде'п |) !
модул
! проектування.
йс;21у.л:п'
!!р()ск'!'у!]а|[||я
!]ик()!|ус
!!ро1{е/1уру
формування
математично|
модел1
г:;тос:лов1
()!!}|са!!!!я
с|'рук'|'у|)и
с;б'с'к'л'а,
ггцс;
м|ститься
в [й.
{ля
ц|с|мети
процедура
зд!Ё.:сг;гос:
;шп:'с;1;лл':'м!'з::пц!пк'л
'л:п
!!р()!'|1.1му|]а|п::я
! с|;ормус
конкрет}|е !1рограмне
описан-
ня магемат1;'лг;с'л|
модс;л!
об'ск':'а,
ш1о в1/1::ов|да€
пос'гавленому
!'|роектному
завданн|о.
[1еревая<но
програми
сА|1Р
функц!оную.гь
у
конкретному
середовищ|
1-1]татнот
операц|йно[
системи
! завданням
[Ф
е
доведення
модел1 в!д
вих1дного
описання
до
програмних
текст!в
базово|
алгори'гм|нно|
мови
операц1йно|
систем!1
[1ода_гтьтп!
функц!|
завантаження
тексту
в пам'ять
ЁФй
бере на
себе 1!]татна
операц1йна
система.
2.
||роцедури
синтезу
проектних
р!штень.
|1роцедури
синтезу
*
це
активн|
програмн!
засоби'
1ак| процедури
с апара-
том
пош|уку
техн|нних
р!гпень,
яки|"{
використовуе
за необх1дност|
математинну
модель
для
ана"лг|зу
прийнятих
р!гшень.
||роцедури
синтезу
проектних
р!шень
мо)кна
розбити
на
багато п|дклас!в,
з яких варто
вид!лити
два
основн!,
що
ма1оть
за
умов
под|бних
ц|лей
принципове
розходх(ення
в
способ!
|х зд|йснення.
,{о
пергшого
в1дносяться
програми
автоматичного
пошуку
р|гшень;
до другого
-
програми
ро3рахунку
техн!чних
параметр!в.
1роара'пои
авп1ол,!а/пцчноео
поц!уку
р!шхень
побудован!
на
орган|зац||
!терац1йних
цикл!в
на математичних
моделях.
Бони
зд|йсню}оть
модиф|кац1ю
моделей
! проводять
оц!нки
критер!альних
показник!в
на |х
в|дпов!дн!сть
необх!д
нип:.
|]роцес
пошуку
3упинясться
п!сля
досягнення
критер!альних
показник!в
визнавеного
р!вня.
438
проекп1.уван н
я 11е п1ац ор!зал ьн1]х
.1!с п1руме
нп1.в
.{о
пошукових
процедур
насамперед
варто в|днести
програми
поц|уку
в
метри(!ному
простор! параметр|в,
що
п!длягають
вар!юванню
3 перев|ркою
на
моделях лрийнятих
р!тпень.
йодель
об'скта
використову€ться
тут як зас1б
анал!зу
пр:лйнятих
р!гшень.
йатематична
модель з
програмого
по1шуку
утвор}ос
цикл1нну
(!терац|йну)
|1роцедуру пошуку
техн[чних
р1тшень,
як! задовольня}оть
умови
проектування.
Фстанн! зада}оться
сукупн|стю
незалежних
параметр!в
1 вимог
до
об'скта.
1роарал,тш
розрахунку
тпехгу[,ст;осх
паралтетпр1в,
побуАован|
на
розрахункових
методах'
реал|зутоть
обчислтовальний
алгоритм.
що
за
вх!дним значенням
нез!!пеж_
них параметр!в
1 вимог
до
об'екта
проектування
видае числов! значення
11]уканих
параметр1в. [1еревокно
такий алгоритм
в1ддзеркалюс
р1шення
системи
р|внянь
ни
явну анал|тинну
(або
емп1ринну)
залея<н!сть,
що
забезпечус
розрахунок
1шуканих
т'тараметр|в за заданих
вх!дних
умов.
[!рикладом
розрахункових
метод|в с
р!зноман!тн|
програмн!
реал|зац!|
фор
мул
для
визна!]ення
геометричних
| силових
параметр!в
1нструмент1в за
заданими
наванта)кеннями'
параметр!в
кр!пильних
елемент|в
для
зб|рних
!нструмент1в,
обчислення
параметр!в
к!нематичних
ланок з
урахуванням
вимог
щодо
зусиль
!
габаритних
обмех<ень.
Розрахунков!
методи в €А[1Р
використову}оться,
як прави-
ло,
у
спрощених п!дходах
до
зд!йснення
попередн|х
розрахунк1в.
1
0.
2. 7.
|!р
о
ер алсн о
-
!,1 еп1 о 0 ш,с
г с ] к о!''
п]
! е
кс
ц с
А п
Р
Базове
програмне
:]абезг:е.лсн:!я
с'|'а!!()|}!.|'|'[,
я/1ро
--
ц>бс>п;'я'з:<к;г;у
нас':'и:лу проб-
лемно-ор|снтовано[
сАг!Р.
[]о:ло в суку|[!!ос
п'! !'в с т'а:;/{|тР1'|!ими базами
даг|их
(б!бл!отеками,
арх!вами,
робо,лими
маст.:в;'тми)
! .гл|нгв!сти.тним забезпе(!ен|{ям
утвор!ос
базове
|нформац1йг|о-]!рограм1!е
:забезпече+лня
€А[[Р
(Б1пз
сАпР).
у Б1пз входять
програми:
.
трансляц!] ! програмноп'о
|нтерфей су 6ази
даних,
.
керування базою
даних;
.
керування
обчислювальним
процесом
(мон1торинг);
о
формування
структури
!нформац|йно|
модел!;
о
формування
! випуску
документац||;
.
ведення арх!ву.
у Б1п3 мо)куть
входити
тако)к
системн1 програмн|
модул1. загальн!
для
проблемно-ор!снтованот
сА
пР.
4з9