Кукляк М.Л. Металорізальні інструменти. Проектування

Подождите немного. Документ загружается.

Розё!л 9

9.1 .2.з.26.

1оршева

товщи!{а

н1жки зубця;

с'

$''

=0,'(

;!+!пу00{

-!пмс,т'):

о()

со5с!0

(в

=157,01|',,'|7

+!пу19.268"_|пу5'82")=7,вв

"".

165.47

.соз0"

)

9.1 .2.з.21

[[!ирина

за|1адини

зубц1в

по

колу н|жок:

п6

т.!57.01

1г

=]_)г:0

_7,88

:4,15

мм.

[{еобх|дна

умова

1г

1,5

2 мм

для

1шевер|в з

тл

9.1

.2.з.28.

[!аметр

свердла

для

свердл!ння

отвор1в

п!д вих!д

греб!нки:

0.'.р,

-2,5)

4,|5

2,5)

6,5 мм'

9.1 .2.з.29.

!|аметр

кола

центр1в

отвор!в

п|д вих|д

греб|нки:

),,

0тт,

{п

-т

157,01

^Б$

4,|*

]52.01

мм.

9.1 .2.з.з0.

(ут

глахт':лу ос!

сверлла:

тдо

9ш-_1в0с:

!57.9!

!ц10о

0'|662469;

6ао

166.5з

агс{80,16Ф469

=9,44"-

9.1

.2.з.з

1 . |1овна

висота зубця

гшевера:

6^о

6ю

_174.27

-151

,01

17.26

мм.

''-

9'1 .2.3.з2.

[[!ирина

11]евера

Бо

Аля

пар;шельного

методу

гшев!нгування'

якщо

0.'"

180

мм, то

Б9

:20

мм.

йатер!ал

для

виготовлення

1!]евера:

ст;шь

11]видкор|зальна

Р6й5 за

гост

|9265-7з'

!{реслення

розрахованого

11]евера

пок:ва}{о

на

рис.

9.6.

420

тау

'у!|!!ц

:1,

/1|'!'|

0,||!1'}

||]1!,л,!|!п1

||''']ч|!]п

!1|'п1?0н

'пъаорпц

[|,||7

]||' [! !;|

}/д

;

1)1|\'1!,,!1;

)]')ф,,о

|11|'|,|,/

'1л}/'!|'

.чбця |\а

пФ!.,пцчн[]2о

п'|;]л,!|о

пфео0|!ц0Ф10

['о1]о

нп

4 /1]ф1|ч .!]}!!

\оло'10х крохй

'Р

альше

оо06

пй

нм0пцчен-

|1я к0||'11?| кр0к,! [|'0|2

!1|,1коэ!'

?|)о}1|*1 оах!л|нн,

ап!о!)1о |/14' оа4!о

л74,

рецп0

11.:;'Р)!

.|[]|//?.10 сп

г0(т 2'}!7 а:

6 !вх0л(н'я

?оло0к0

'19ёця

!/-1о/5

7 ч!:;,к\,!|.\! |аэцль

н|р!0'ьнцт]. кп:ьк'сп, э,]ёц,о ше!Р..с

кцп

л!:

;/.|'

ч1н/нслм0о а/лцлъАш

,]онеп'.к9п нах0лц ?о!нп00о!

п\

!!ё!|:о коос п0чно.0:1

нцкч

4поп;'

ра

|опцскц

по!щяо:)

|й

;]!|,|ц,'0!2оп!о]0[,0ч0'

л'?счещя шЁ!еро

г| а'?||117645

/1-Ф'А

Рьн5 ?]о/'0

|(0 э 08н| 0020000]4

/11е6ер

8огко!т;о

п.4 о=2! т]-1;|

Рцс. 9.6.

1|1евер 0цсковаай

421

-|[!тератуРа до

розд!л|в

1. гост

9з24-8о

Б. Фрезь:

(!ервячнь1е

зуборезньте чистовь|е однозаходнь1е.

(лимов

Б.14., )1ернер А.€.' |1екарский й..{., €мирнов

!.й., 1|_!леймович й'А.

€

правонн т.:к конструктора-инструмента,.1ь1цика.

й. : йаш

гиз,

1 95 8.

з. гост 9412-70.

(репление

инструме!"{тов

|]а

оправках.

гост 9з7з-60. €таль бьтстрорех<ущая.

йарки.

[ороглкин А.(. [1р:-тспособления

для

мет;!плоре}(ущих станков: €правон-

ник.

Р1.: йашиностроение,

1975.

6. [рубин А.(., }|ихцнер

й.Б., [1олоцкий й.€. 3уборезньгй инструме}{т.

ч.2.

й.: Р[атцгиз, 1946.

7. гост 9з2з-79.

!олбяки

зуборезнь;е

чистовьте.

8. 3нциклопеди.теский

справочн1{к. йаш.:иностроение. 1. 7'

\4.: йашгиз,

1948.

Фрайфельд Б.Ф. Расчет и

конструирование

специ€шьного

мет:1ллоре)ку-

щего

инс'груме|{та.

й.: йаппгтлз' 1957.

10. Ромалтотз !}.<). [)ас,лст зуборсзг;ьтх

инструментов.

й.: йагшинострое-

ние,1969.

!!. €емен,ленко А.А.,

йа'гпопг;;..:н 1}.й.

€ахаров !-.Ё.

[1роектирование метал-

лорежущих

инс'груг\,1ентов.

й': йашгиз, ]962'

12. гост

10996-64. Фрезьл

дисковь|е

зуборезньте модульнь|е.

1 3.

гост 851 0-57 . {-[1еверьл

дисковь!е.

14. гост

10зз1-57. Фрезьл червячнь[е чистовь[е однозаходнь|е

мелкомоду-

льнь|е

для цилиндри!{еских

зубнатьлх

колес

с эвольвентнь:м

профилеь+

15. €правонник

инструмент:!''|ьщика / А.А. Фрлинаршев' г.в.

Филиппов,

А.Ё. 11!евченко,

А.3. Фнишко,

А.(.

€ергеев ||

|од

общ.

ред.

й.А.

Фрлинарцева.

_|]. : йашиностроение,

1 987.

16. Ёадеин

Б.€. |1роектирование зуборезного инструмента с применением

33й: 9чеб.

пособ.

9елябинск, 1983.

1 7.

гост 164з-8 1. |1ередани

цилиндрические

зубнать;е.,[опуски.

|8' €правонник

метш1листа. Б

6-ти

т. 1. 3, т. 4.

й.: йагшиностроение,

1911

19.

14ноземцев [.|4. [1роектгтрование металлоре)кущих инструментов.

й.:

йагши

ностроен ие,

984.

20.

(укляк

й.-|!. йеталор|зальн!

!ггструменти в магшинобуАуванн|. ч' 2.

к.. 1998'

Розд!л

АвтомАтизовАнп

пРовктувАння

мштАлоР1зАльних

1нстРумвнт!в

10.1.

€истеми

автоматизованого [!роектува}!ня

металор!зальних

!п:струмеппт!в

Фдн!с+о з основних

функц1й

1н:кенера-|нструментальника е

проектування

металор!зальних !нструмент!в | технолог!чних процес!в

]} виготовлення. [ому'

природним

с г|рагнення

створити апарат'

який

бп

полег!лував !нх<енеру виконання

ц1с1

функц|['

Р{асться

на

уваз|

автоматизац|я

рутинно|

"рутно!"' прац1 проекц-

в€шьника.

!о

таких

роб|т

нале>кать передус!м

р!зн|

типов1

розрахункщ

випуск

граф!нно| та текстово|

документац!]

й |нгш|

роботи

нетворчого

характеру як!

займають багато насу 1н>кенера

3аг;ш!ьному

виробничому процес! проектування

умовах

автоматизованого

виробництв4

коли виникас необх|дн!сть переходу в!д

документац!|

традиц|йно|

форми

до

документац1|

на ма1]]ин}'|их

нос!яь

€диним

засобом п|дготовки

ц!с] документац||

ста}оть систем}1 автоматизованого проек-

тування

(сАпР).

3азначен|

моменти в багатьох випадках моя(уть

виявит|.1сь

вир|тпальними

визначенн! техн!,ггло1'пол|.т'ики

ц;':р::лл!

с'гворсн!!я сА!!!'.

1нгпим аспектом

автома'ги3а!1!|

т:роск':'уг]а|!!!я с

р()з|!!}!рс|!|!'д

мсэ>к.:'тг;:зос'гей

метод!в математи1!ног0

модс]!|оваг:г;я ::<;р!:з!!я!!()

!!1! !)

|)!!|!м['

лзг:;прс':бовутзаннями

лабораторним

макетуван}!ям.

[}

умовах

г;г:']тда,;сгпст!' с.;бьтс;:ссдпс)с'л'! ма.;-ематичних

моде.ттей

за ступенеп,!

адекватнос'г|

|х:ла'гу1этл<;му <;б'с'кл',т. !]0|!и

ра:]ом

цим да|оть

змогу

р|зко

зб1льшити

к!льк|сть скс::срп:мспп':

!п;. !!|)()!]сс |'!| гширокий

анал!з !

стат'истичл-л!

вт.тпробування,

досл!дитг.;

об'с:к':'

ум()!]1!\.

|!с/1ос'гупних

для

натурного

макетування. |{ерспективним!] с

методи ав1'0м!!'г|!{!!!()|! 1]о11]уку

р1гшень

на

основ1

використання тих сам их математг1

ч }1г: х моде.глей.

!ля

проектування складних об'скт|в,

яким}1

с:

п':етш-:ор1зальн| |п-:струменти'

харак']'ерна

декомпозиц|я

процесу

г|а е'гапи ||роектн|1х

роб|т

систем}{е,

функц!йне,

конструкторське | :'ехнолог!чне

проектування. [1од!бп-ла

декомпозиц|я

побудована

;тередус1м на специф1ц! завдань,

як!

розв'язуготься

![а кожному

етап1,

| в1дпов!д-

ному програмно-!*+форматд|йному

забезпеченн|. Ёа системному етап1 об'скт

роз-

глядають на абстрактному

р|вн!

з позиц!;"т загапьносистеш|них критер!|в

.7!{ля

42з

Р оз]!-ц ]

()

функц1йного

етапу характерна

декомпозиц|я

об'скта на прост!1ш| елемег-лт:т

за

принципом,

який грунтус1'ься

на

ф!зинних

процесаь

шо

прот|кають в

об'сктах.

Бид

ф|зинного

процесу визначас

проблемну

ор|ентац!ю сАпР.

(онструкторський

етап

лов'язаний насамперед

з геометричними

образампт проектованого !нструмегтт4

тому ядро програмного

забезпече1{ня

цього

етапу €

заг,ш1ьним

для

б|льшост!

об'скт!в проектування

по3а зале>кн!стю в!д 1'х класу.

Безпоссредньо на е'гап|

конструкторськог'о

проектування

розв'язусться

завдання

формування

й виг|уску

документац1|.

[1од1л процесу проектування

на етапи й внутр!шньоетапну

декомпозиц!го

об'скта

на прост1п_т! елементи

приводить

до

появи !нформац|йних

зв'язк1в м|>к

проектними операц!ями

та визна1{ас необх1дн|сть

системного п!дходу

до

керува!{ня

г1роцесом проектування.

!о

найзагальгл!ш-лих

питань програмно-!нформац!йного

забезпечення €А|]Р

в|дносяться

орган!зац!я г]:: керування

базами

даних

та по1шук

р|гпень

3 аспектами

даних

пов'язупоться !нформаг1!йн|

потоки в лока_]-|ьному

й 1нтегрованому

обчислт+

в.шь}!ому ]!ро!(сс:|х !!росктува!|[!я.

а гакож

опсралт![ над базами

даних

!з структуру-

вання 1троек'|'0|}:|||()го

об'ск'га. |!о:::ук

р!:пгень

в!дбивас

су.{асн! тенденц1|

щодо

декомпози1{!|

в ;:ро:1с'с! ||р()ск'гу||[!||}!я

ск.]!а/[|!их об'ск':'!в на прост|

блоки, охоплгое

методи

спрям0ваного по!!!уку в 1!е!|срсрвному

1'а

дискретному

метричному

просторах

узгод>кення

лока..'1ь}{их про11сдур

син'гезу

р!тше::ь

утворених

блоках

*ла

основ! системних приншип!в

керува1{ня.

Б основу класиф1кац!т

сАпР металор|зальних !нструмент!в

мо>ке

бути

покладена

|х ор!снтац!я на

етапи виконання проектних

роб!т

! на класи проект}

ваних

об'скт!в.

(о>кна

проблемно-ор|снтована

сАпР характеризусться

етапом

виконання проектних

роб|т

! об'сктом проектування.

Ёайзагальн|гпото

класиф|ка-

ц1я

€А|{Р за етапами проектних

роб!т.

3а чинними нормативними

документами

!снують

поняття

доеск!зного

проектування

(розроблення

техн!чгло| пропозиц|!),

еск1зного проектування'

техн!ч_

ного проектування'

робоного

проектування

тощо. ]ака класиф|кац1я

пов'язана

насамперед

випуском

проектно[

документац1:

| не моэке бути п|дставою

для

класиф!каг1!]

сАпР.

!ля

€А|!Р

характерн[тлого

с класиф|кац!я

за видами проектних

завдань ! методами |х математ:тнного

розв'язування,

що

визна!(ають

склад |

зм|ст

програмно-1 нс[ормац!йного

забезпечення

€А

||Р.

Биходячи

цих

передумов, варто

розр1зняти

сАпР

для

чотирьох

основних

етап|в проектування

складних об'скт!в:

)

системного проектуван

ня;

функц!йного

проектува}тня;

424

Авпаол:спттт:зоване

проекпц)ван1!я

"|1е!11апор!36'|!6]1!|1

|!|сп1Ру71енп1!в

)

конструкторського

проектування,

4) технолог|чно]

п|дготовк!4

виробництва

(отсному

етапу

в|дпов|да}оть

сво|

р!вн! розроблення

! завда1!ь

проектування.

Б !дпов!дно

зм1н|о}оться

й засоби

рограм

гло.1 нформац!

йного

забезпе';е*:

ня €А

[|Р.

Ртап

системного

проектування

в|дпов!дас

еск!зному

опрацюван1ппо

майбуъ

нього об'екта'

що

розглядасться

як сдине

ц|ле

на абстрактному

алгоритм1!!ному

р!вн|.

11а системному

етап1 зва}(уються

два

класи

завдань:

внутр|1пн1

| зов:;!г:пн|.

!о

внутр!гпн|х

в1дносяться

в1дпрацьовування

структури

об'скта'

системн}{х

а.,|горит_

м|в'

протокол|в

обм!ну

й |нтерфейсу;

до

зовн1шлн!х

керування

пода-,1ь11|им

роз-

робленням.

пов'я3ане

|з створенням

окремих

критер1альних

вимог

до

слемснт1в

структури,

| визначення

зовн|гшн!х

умов

функш1ювання

елемент|в.

Ётап

фун

кц1йного

проектування

призначен

и{у

для

в|дпрашьовування

структу-

ри

функц|йно|

схеми

об'скта

при

робот|

ре€ш]ьному

ф!зинному

середовищ!.

Фснови

етапу

становлять

ф|зинн!

модел1.

Ф!зична

модель

визначасться

типом

явищ'

що

прот|кають

в об'скт1,

природо!о

та структуро}о

середовищ4

в якому

в|дбуватоться

процеси'

тако)к типом

розглянутого

процесу

(статинний чи

динам!нний).

(омб!нац!|

розглянутих

рекв1зит!в

визначають

класиф!кац!то

функц|йних

ф|зинних

моделей.

Ф!зична

модель

побулована

на

фундамент.шьних

законах

ф!зики.

||одальша

!нтерпреташ!я цг:х

моделей

на основ!

!нженерних

зна::ь

забеъ

печу€

створення

функц!йних

моделей.

як! описують

про!(еси

:;а

макрс:р|пзптях.

необх|дних

для

реал|зац1|

на них

проектних

завда1!1)

урахувап:птям

(;б'|г':с.т;т<;п;&

льних

ресурс|в

сунасно[

обч ислповальп-;

о [

тех : : 1 ки.

Ртап

конструкторського

пр0ск'гувап:т;я

';абс';тпс|!у('

к()1{с'!'Рук'|'()рс|,кс

с':<[;сэрм_

лення

вс|х

р!шень'

т':рийп;я'гих

||а |!()||срс,,(|:!х

с'г'а;тах.

[}::рс'лск'гувагпл;!

мсха:г!'гнг'гх

конструкц!й

цей

ета11

с |1с1{

гра.]!!,!!:;м

.:1<'т::ускас

вик()рис'га::::я

(;у:пкц!йт:их

моделей

для

перев|рки

окрем|1х

атст:скт'!г-з

с!|!|'гс']0в.:|!их

к0!!структорських

р|шгень

Ётап

конструкторськог0

1!р0ек'гува||!|я

!]'1астивий

ус!м

класам

об'скт|в

проектування

м!стить

найб|льгшу

к!льк1сть

!гтвар|ант!в

А|],

до

яких

в|дносяться

засоби забезпе-

(1ення

геометричного

синтезу,

граф!,:ного

в!добра>кення

формування

докумен_

тац|п.

€истема

документування

забезпечу€

випуск

конструкторсько|

документац!|

на основ!

обробки

геометри(|!{о|

модел!

об'скта

проектування.

Бтап технолог!чно|

п!дготовки

виробництва

забезпенус

формування

технол}

г1чного

процесу

(1||) вироб}{|]цтва

об'екта

на основ1

конструкторсько[

докумен-

тац|| з

урахуванням

наявного

устаткуваг{ня,

!нструмент!в,

споряд>кення

й вих!дних

заготовок'

[ехнолог!чний

процес

являс

собою

упорядковану

структуру'

елеме}тта-

ми яко] с

технолог'1чн1

операц||

в|'1готовлення

й контролто.

425

Роз01л

|{еобх!дно

зазначити,

що

дсшеко

не

зав)кди

виника€

необх|дн!сть

виконання

вс!х

розглянут[']х

вище

етап!в

проектних

роб!т.

1ак,

системне

проектування

пов'язане

з! створенглям

складних

об'скт!в

з неоднор!дно}о

структурото.

Функц|й-

ний

етап

проектування

мо)ке

мати

самост1йне

значення

синтез|

техн!чних

р!гшень

Функц1йн!

модел!

мо)куть

бути

засобами

вериф|кац1|

проект!ц

як! виконулоться

на

!нших

етапах,

наприклад'

мо)куть

використовуватись

для

анал!зу

теплових

ре>ким|в,

в!брац!йних

наванта}кень

при

синтез1

р!гшень

на

конструкторському

етап|

проектування

об'скт!в

р!зного

функц|йного

призначення.

Фбов'язковим

е етап

конструкторського

!1роектування,

оск!льки

на

цьому

етап1

формусться

об'скт

конструктивних

елементах

виконання

випускаеться

комплект

техн!чно[

документац1!,

необх!дний

для

виробництва.

Бтап

технолог!чно|

п!дготовки,

будузи

передус!м

обов'язковим,

мо)ке

виконуватись

традиц1йним11

ру.1нцми

методами'

не вимагагочи

спец!ально|

€А[1Р.

}

цьому

виг1адку

окрем!

завдання

технолог!чно|

п|дготовкщ

так!

як'

наприклад'

випуск

програм

керування

для

вг:робниних

автомат1ц

виконують

на

етап1

конструкторського

роектуван

!]я.

10.2

- йет'одо.:пол'!яп

ппобудови

сА п Р

мста.,!ор!зальних

!ппст'руме||'|'!в

0. 2. 1.

3 а в 0

ан

соя

ав !1'

0!}|

а'п

ш3

ац![ пр

о ек'пу

в ання

|]оняття

автоматизац[|

проектування

насамперед

пов'язук)ть

з використан-

ням

обчисл}ов.ш1ьних

засоб]в

[

метод!в

для

проектних

роб|ц

яке

з,явилось

!н>кенерн!й

практиц!

напргтк|нц|

50-х

рок1в

{{

ст. 3авдання'

як!

розв'язували

на

Б0й,

носили

пр}1

цьому

ун[кальний

характер,

виконув,шись

групою

фах!вц|в,

що

зн.ш|и

методи

алгоритм|зац||

та

програмування.

Ёапрямок

роб!т

був пов'язаний,

як

прави.,|о'

математичним

моделюванням

об'ект1в

керування

зам|сть

натурних

!спит!в.

Б!дпрацьовування

модел!

зд!йснповали

безпосередньо

в ма!1]инних

кодах

[1ос'гуповий

ро3виток

обчислговальних

мет'од|в

прив!в

до

створення

'шгорит_

м!,лнг'гх

мов

операц!й:-лих

систем,

що дало

мо:клив!сть

р!зко

спростити

процес

форь4ува;тгтя

програш1.

[[роте

ггезм1г-гною

залишалась

вимога

до

користувача

ЁФ\4

|цодо

алгорпттм|';ац||

завдань

для

п()да_'!ьшого

програмування

алгоритм!нно:о

мово!о.

!нх<еглер-кор!.1стувач

повинен

був гтрг:

цьому

знати математичний

апарат

описання

ф|зи'лного

процесу

в проектованошту

об'скт!,

вм1ти

подавати

математи({не

описання

об'скта в

алгоргттпт!нн|й;

форм!

в операторах

вибрагго|

мови.

(р!м

того,

повиг{ен

був

мати

г*еобх1д:т!

знання

з конкретног'о

технолог1,тного

процесу

проход-

426

Авпэо-ттаптьсзоване

проекп1уван/1я

-|!еп1алор!зальнтц.х

!тсспзрулаенпатв

)кення

обчислюва'1ьних

роб!т

на вом. !с|

ц!

аспекти значно

ускладнгов€ши

роботу

користувача над

розв'язанням

поставленого

завдання.

ускладненням

проектних

роб|т

1{еобх!дг|о

було створ}овати

умови

для

сп1лкування з вом

широкого

кола |нжс||ер1в-користуван!в,

не }!адто об!знаних

специф[нних питаннях обчислювально[

тсхг:!ки.

!-!роб.лтема

1|аб]|и)кення РФй

до

проектувальника

стш1а одн|сго

з го'!ов[!||х

|] .}в'|'0м.|тизац|[

просктува}{ня.

[|отр!бн1

були

ун!верса.лльн!

програмн!

та

техл;|.ддп! засобг': автоматизац1|

гтроектуваннщ

конкурентоспроможн1 з

традиц|йним}!

ме'|'одами

вико}{ання пр0ек1'!!их

роб1т,

тобто

досить

прост|,

детшев!

ун1верса.::ьн!.

,{ля

проектування

складних'

а тим б|.г:ьгпс

у1{1кальних

об'ск':'1в

завх{д||

еконо-

м|чно

доц!льно

створ}овати

1х математи!!н!

моде.:т! та

розв'язат{ня

за

допомогою

моделювання основних

завдань

роботи

цих

об'скт|в.

9 багатьох

випадках

доц|льн|сть

зам!нцп

натурного макетування

матема

ти!{но1о моделл}о с

д;шеко

не очевиднокэ.

йатематична

модель

внасл|док необх]д-

ност1 в!дтворення

то!{ких

ф1зинних

процес|в мо)ке

виявитись

дуже

складно}о.

якщо

створ!овати

таку

математичну модель з

використанням

а.ллгоритм!нних

моц

то

сумн!вно,

щоб

мо)кна

було б знайти

виконавц|в

потр1бно} квал!ф|кац!!,

а головне

працем1стк1сть

створення

такот модел! € 3!ставимою

працем1стк!стго створення

натурного

макет4 а 1нод1

! перевищус !1.

[|роектування

в заг;шьному

вигляд1

мо)ке бути

визначене

як процес

спрямовано|

д!|

проектув;шьника

(групи

проектув2шьник|в),

необх1дг:ий

для

вироблення техн1чних

р!гпень,

достатн!х

для

реал!зац|1

створюва:лого

об'скта,

що

задовольняс

задан|

вимоги. 3авергпальним

стат!ом

просктних

роб!т

с випуск

комплекту

докуме}{тац1|,

ш1о

в!добрах<ас приг!лтя'т'1

р!ш:е:л::я

с|;орм!, ::еобх!дн1й

для

виробництва об'екта.

загальному

обсяз!

виробтлиг1гв|!

|!а !!р0сктп;!

робо':'г:

||р!||!а,1ас все б!льгша

частка витрат.

!-{е поясн*осться

як

усклад}|с!!1|ям

об'ск';'|пз

в:.'тробп:ицтвц так

впровад)кенням автоматизованого

виробни:дтва з

в!.|к()р!1с'|'а|!|!ям

металор!зальних

верстат!в_автомат!в

! верстат1в з 9|1(. Фстання

обстап;г:п;а

1!риводить

до

перероз-

под!лу трудових

витрат з област!

власне виробниц'гват

сферу

формування

1 виго

товлення

т!рограм керування

автоматизованим

вироб}!'|1(твом.

€творення

под!бних

програм €

складовою

частино}о проектування

технолог|.{}|их

{1роцес!в.

ц1

тенден-

ц||

пост|йно

посил1оються.

Автоматизац!я проектних

роб!т

забезпенус

виконання

проектних

роб1т

використанням обчислювально|

техн|ки

й обчислюва1ьних

метод|в.

3а таких

обставин

окрем! найтруАом1стк!гш!

роботи

доц!льно

виконувати автоматичнц

що

сприятиме

п1двищенню продуктивност|

прац|

|нх<енернотехн1чних

прац|вник!в

процес! виконання

проектних

роб!т.

^о1

Розё!л

Аля

виз|{ачення

основних завдань

автоматизац!|

проектування

варто

виход}|ти

з заг:шьних потреб

проектних

орган!зац!й,

метод!в

неавтомат||зованого

(рунного)

проектування,

що

традиц!йно

склалися'

можливостей

обчислювальн:дх

метод|в

! техн!ки

та

доц1льного

розпод!лу

функц1й

систем! "людина

комп'!отер''.

{осв!д

створення

засоб1в автоматизованого

проектування

показуц

що

|снутоть

дв|

осгловт*!

групи чинник!в,

як1 визначають

|х :широке

використання.

|[ергпа

група пов'яза1"{а

удосконалюванням

метод|в

проектування

на основ!

математичного

модел}овання

й автоматизац1|

погпуку

р!шгень Аруга

група

!з

зам|нопо найтрудом1стк|гших

коп|тких

проектних

роб!т

(перева)кно

роботи

щодо

формування

випуску конструкторсько|

й технолог1чно[

документац!й)

формаль-

ними

програм1]ими

операц|ями'

10.2.2.

Фсновн]

в,!/'1о?ш

0о €А|1Р

! засобш

[х

реа;т!зшц![

€истеми автомати3ованого

проектування

з'явилися в

результат|

розвитку

метод|в

! засоб!в

автоматиза11!1

проек'гуван|-тя

та

[х адаптац||

до

потреб

сучасного

вт'тробництва. !-о.гтовлпе

3ав/1аг|}|я

цих

сис'гем полягас

забезпеченн!

обчислтова

льним!{

ресурсами

!||ир0кого

ко.11а

корис'гува,л!в.

Б|дпов!дно

вимоги

до

€А[1Р

пов'язулоться

}!асам||еред

з |.х

екс:тлуа';'аг11||ллимгт

харак1'еристикам}{'

тобто

з чисто

спожива1{ьким1{

аспектами.

а тако}|(

ун!версалп,}||с1'к)

сАпР ! можливото

]х адаттта_

ц|сю

до

швидкозм|нних

умов

проектування

та виробництва

,{о

основгтих вимог

нале){(ать:

1ростпала7

ёоспо1'п корцс1пувача

0о

(А1Р'

!|д

цим

розум!сться

мо>клив|сть

реал!зац||

проектно|

процедури,

необх1дно|

користувачу,

на

основ| спец!альнтах

мовних

засоб!в,

ор!снтованг'лх |-}а

користува!|а.

{накгпе

ка}(учи, якщо

необх!дно

створити

буль-яку

математ|{1{ну

модель, користувач

не

створ!ос ]1

заново, оск!льки

вол;а

або м|ститься

виг;тяд!

деяко|

сталлдартгто}'

процедури,

або комп!л!оеться

на

ос;;ов!

описання

структури

об'скта, виконаного

вигляд! набору

елемент|в

зв'язк1в м|х<

нимлд.

3а

таких

обставин

математ||!!не

описання,

€шгоритм | програма

функ;1|говаг!ня

проектованого

об'скта

формуготься

без

унаст|

кор|{стувача

Фпке,

простота

доступу

користувача

реал|зусться

мовними

засобапци

оп!.1сання

проект}

ваного об'скта.

як!

ор1снтован1 на

конкретного

користувач4

ун!версальг:им

матема'1'и1!н:.;ш,:

забезпеченням

сАпР,

що

тра|{сл1ос

це

оп[1сання

в|дшов!дну

програмну

модс.[|ь.

€истема

автоматизованого

проектування

зт*!мас з корис'гувана

працем|стк!

завдання

щодо

створення

математ!.|чного

оп!!сання

та програмування

модел!-

{там

вищий

''!нтелект"

систе]\|и, т}|м

прост|ша

та лакон!чн|ша

мова

сп|лкування

428

користувача

!з €А|!Р.

1ак

само,

за

допомогою

директиви,

оформлено|

мового

кор|{стувача.

в1,1клика€ться

процедура

для

виконання

на модел|

проектних

роб!т'

Фсновою

под|бно|

простоти

взасмод![

користувача

|з

системою

€

програмне

3абезпе.!ення.

3овн|

ця

простота

виявляеться

у форм!

в|дпов1дних

моц

ор|снто-

ваних

на взасмод|}о

користувача

1з €А|1Р.

2. !7р:ьтсшй

0остпуп

корцс/пувача

0о

(А!1Р.

[11д

цим

розум|сться

безпосередне

звертання

користувача

до

програмно'1нформац!йних

засоб|в

сАпР.

[накгше

коку_

чи'

це

мо)клив|сть

оперативного

введення

даних

1 в1дображення

результат!в

проектування.

ця

властив!сть

ду)ке

важливою

для

користувач4

вона

побудована

на

використанн!

терм|нал!в,

з'сднаних

л!н|ями

зв'язку

з комп'ютером'

операц1й_

них

систем,

що

ре?[л|зу}оть

мультипрограмний

реэким

обчислень.

Баясливо

при

цьому

заува)кити,

що

обчислювальними

засобами

розробник

може

к0ристуватися

з1 свого

робочого

м!сця,

в!ддаленого

в!д

комп'к)тера'

причому

корисцватись

безпосередньо.

минаючи

додатков1

слухсби.

[1риролно.

що

так|

системи

мо)!(уть

орган

!зовув

атися

за

наявност|

в]дпов1дн

их

обчисл|овальних

поту)кностегъ

необх1д_

них

для

виконання

вс|с|

сукупност;

користувацьких

з'швою

такому

ре)ким!

прямого

досцпу

користувач

мо)ке

формувати

! н;шагод)кувати

програму

вводити

нов|

дан!,

отримувати

вигляд|

роздрук!в

! граф!к!в

результати

проектних

розрахункових

операц!й.

[оловне,

що

да€

метод

прямого

доступу'

це

позбавлення

пром!жних

опера-

ц|й,

пов'язаних

п|дготовленням,

введенням

даних

! отриманням

ре3ультат[в

обчислень.

1акий

спос|б

взасмод||

особливо

ва)кливий

у режим|

в1д.,!агод)кення

завдань'

коли

вноситься

безл1ч

11евеликих

зм|н,

тобто

коли

|!о1'р!б}'ий

ре)ким

оперативного

д!алога.

1. !н!верссъзьн!стпь

пр<').!)шм|!о.-()

']а6с']!1е|!ел:лс:с

(!!'})

('А[|Р'

9гт!версальн!сть

визначаеться

ступенем

|нвар1ан'гглост|

11ро!'рам

|!\о/ц()

||р()ск'г1|их

завдань

!н!вер-

с2ш]ьне

|!3

дас

можлив!сть

розв'я3уват}!

за

/1()||0м()|'о|о

одних

тих

самих

програмних

засоб!в

ц]ироке

коло

проек'гних

3ав,|а||ь.

4. А0аптпац]я

(А|/Р

ёо

у'ътов

проек,пува,!!!'!.

^да1|т11вгл1сть

ун|версальн|сть

сАпР

п!дпорядкову1оться

по сут1

одн!й

мет1.

Фбидв:т

1|ог|яття

пов'язан;

з!

створен-

ням

програмно-!нформац1йнр:х

засоб!в,

що

забезпсчу!оть

виконання

проектних

роб!т

з 1широкого

класу

вироб!в

за

р!зних

зм|ннд:х

умов

проектування.

|!роте

способи

реал|зац!т

цих

вимог

деякою

м|рою

про1'иле)кн|.

Адаптивн!сть

на в|дм1ну

в|д

ун!версальност|

допускас

|!асамперед

мо)клив|сть

введення

в систему

нових

програмних

засоб!в

розгширення

базису

структурного

синтезу

для

в|дстеження

непередбачуваних

зм1н

середовища

проектування.

.{о

зм1н

середовища

в!дно-

429