Кукляк М.Л. Металорізальні інструменти. Проектування

Подождите немного. Документ загружается.

[{а кресленн!

комплекту

м!тнг:к1в

(рис.

4.1)

показу}оть

}

двох

проекш!ях

(й

1:!,

й 5:1)

поздовжн|й

проф|ль

р!зально[

частини

([м12:1,

й 5:1),

поперенний

перер|з

р1зально|

та кал1брувально|

настин

!з зазначеням

затилування

та

розм!р!в

остру)кков}{х

р1вц1в

(!м1:

2:1'

й 5:|), схему

розм1щення

пол!в

допуск!в

гайки

та

ч}1стового

м|тчика

!з зазначенням

розм|р1в,

таблицю

виконаних

розм!р1в

р1з|

на

ко>кний

м]тчик

ком|1лекту'

|р. 9

маркуванн|

необх!дно

зазнач!{ти

р1зь,

клас

точност|,

номер

м!тчика

в комплект|

(одна

риска

на

(|орновом}'

дв!

на серед1]ьо-

му'

!!истовир1

м|тчик

рисок

немас)'

марку стал1

робоно|

частини.

"|[!тератуРа

до

розд1лу

1.€правонник

инструме}]т'шьш(ика

/ и.^ ФрАинарцев'

г.Ф. Филиппов,

А.Ё.

11!евченко

др.

]одобщ.

ред.

|4.А. Фрлинарцева.

-]].:

йатциносщоение,

1987'

гос1'

16093-8

!. Фсновнь|е

!!орп{ь|

взаимозаменяемости.

Резьба

метри-

ческая.

|1осадки

с зазором.

гост

16925-93

(!5о

2в57-73).

йетники. 3.

.(опуски

на

резьбу.

(€

измене-

ниями

на2,3,4).

4. г'ост

з266-8!

. йетчик:т

маши1-{но-рун|{ь|е'

ко!{струкции

размерь|.

Розд1л

ФРв3и

5.1.

|1ризначення,

область

застосування

[

типи

фрез

Фрезування !широко

застосову|оть

ма1шинобудуванн1

та

приладобуАуванн!

для

обробл}овання

р|зних

п:в:рхо]{ь

корпусних

| призматинних

деталей

а тако)к

гвинтових

поверхонь

дет2шеи

т!л о0ертання.

Фрезування с

високопродуктивним,

простим

! в багатьох

випадках

достатньо

точним

методом оброблювання.

Фрези на1е}кать

до

найпогширен!гших

вид!в багатолезових

1нструмент!в

металообробн!й

промисловост!.

3а

признаненням

вони

д|ляться

на !нструменти

для

обробл:овання

площин,

фасонних

поверхонь,

паз|в, виступ1в,

для

прор!зування,

в!др!зання,

нар|зання

р1з!

та зубц!в

(рис.5.1).

)(одний

|нструмент

не мас тако|

р|зноман!тност1

тип|в, як

фреза.

Ёезале>кно

в!д типу вона

явля€ собою

т|ло обер

тання'

на

зовн1гпн1й

цил|ндринн1й

чи кон!чн1й

! торшев!й

поверхнях

якого нар|за::1

зубц1.

!(ожний зубець

фрези

за

геометринними

параметрами

можна

ро3глядати

як

р1зець.

Фрезами мо)(на

обробити

фасонн!

дстатл!'

|!е в!|корист0ву!()|!и

]ш:я

:(ього н|

спец|ального

споряд)кення,

н|

роб|тнп,гк!в

високо[

квал!ф|каг1!!.

3деб!льглого

фрезу-

вання за сво|ми

технолог!чними

можливостями'

про/1уктивн!стю' економ1чн!стю,

варт|стго с виг[дн!гпого

операц1сю

пор!в:;я:;о

!:;п:тг:м:т в||дами оброблговання 9

деяк[{х

випадках

ффзування

€

€диним

методом механ!'лного

оброблтованнщ

наприклад,

утворення

лаза

для

нап!вкругло| гппоггки

тощо.

3але>кно

в!д виду оброблювано|

поверхн!

р!вном!рний

рух

подан! мо>ке бути

пря мол

|н!йно-поступальний,

обертальний

або

гвиг:товий.

|&асиф1куготь

фрези

за такими ознаками:

за

конструкц1с:о зубц!в

затилован|

| незатилован|

(з

гострок!нцевими

зубцями);

за

формото

обробл:овано|

поверхн!

для

оброблтовання

площин, паз1в,

фасонних

поверхонь' гшл|ц!в,

для

оброблювання

т|л обертання,

для

розр|зування;

241

Розё[л 5

-й

Ртсс. 5' ].

Фсг;овн! пэьтпш

фрез

! схе.мш

фрезування

за конструкц|сю

суш|льн!, 1з вставними

зубцями; складен|

двох

або

дск1лт,кох

(!астин;

комплектн!

к1лькох

ш|тук на одн|й оправ1 тощо;

за !|0верхнею'

на як!й.:

розм!щен!

зубц!,

цг:л|ндргтнн!

!з зубцями,

розм!-

ще||ип,{1!

;ла т1::л1ндрт..:нн!й

поверхн!;

дисков|

з зубцями.

розм!щенимтт

на

цил!ндрт.:н-

н!й | г:а о/(п;!й

,тт.:

двох

торцевих

поверхнях; торцев|

зубцями,

розм|щеними

плош{ин1, пср|!с}!.ц1!кулярн|й':

до

ос1 с!рези; кутов[ або кон!чгл1-

зубш1

розтатшован!

на

конусн!!х поверхнях;

фасонн|

з зубцями,

розм|щеними

на поверхн!

кривол!н1й-

ною тв|рною;

ж)

242

Фрезтс

за

формо}о

зубц!в

!з

прямим1{

3убцями;

!з гвинтовими

зубцями правого

ч[{

.лт|вого

напрямку'

кутовими

зубцями;

р|зноскерован!]м',|

зубцями;

за

способом

закр1плення

отвором

(:;асадн1);

цил|ндричн||м чи кон|,т-

ним

хвостовикоп: (к!нцев!);

за проф!лем

зубц!в

р!зе-

'га

зубо:;ар!зувальн!;

р!вцев!

(для

р|вц|в

осьових

!л;струмент!в).

Ёезатпалован!

фрези

(з

гострок|н1{ев!{м1.1

зубцями)

становлять

на[,:б!.г,:ьшу

гру|1у

як

за

р!зновидом.

так !за

пр:;значе}{1!ям.

€поди

в1дносяться

цил|ндринн|,

торцев|,

дисков!,

кругл1,

к|нцев|

фрези,

в|др1зн!

пг1ли

тощо.

Бони маю'гь

б!льш;у

ст|г-'гк|сть

забезпену+оть

меншу

тшорстк!сть

оброблено|

поверхн!.

гг|;к

фрези

!з

затг.:-

лова}]ими

зубцями. Бони

гшироко

використову}оться

3авдяки п:ростот1

1.х вгтгютовленг:я.

9с1 перерахован|

типи

фрез,

незва)каю!|и

на !,х

в1дм1нн!сть,

маготь сп!льн!

конструкт[.{вн|

елементи'

,{о

них в!дносяться:

зовн1шн!й

д!аметр

фрези

д1аметр

отвору 6

для

насадттих

фрез

(ш-гпонковиг!

р|вець,

виточи|]а)

хвостовт:к

для

к!нцевдлх

фрез,

к!льк1сть

зубц1в

7, кути т!ла

зубця

заладини,

форма

зубця,

остру)кколами,

кути

р!зальг:о|

частп:ни

зубця

фрези.

!!аметр

фрези

0 впливас

не т1льки

на

процес

фрезувангтя,

а й гта

виб!р

конс'!'руктивних

елемент|в.

]з зб|льшенттям

)

зб|льшгусться

величина

вр|зання,

штагпиннлтй

нас

оброблювання

1^,',,,'

з'\{ен1!]усться

товщи1'!а

зр!зу та

нава[{та)ке}!ня

на

кожне

р|зальне

лезо'

покращусться

в|дведенг-тя

тепла

внасл!док

б|льгшо|

поверхн!

дотику

з оброблюваною

дет€шлю,

п!двищусться

ст!р"гк|ст.ь

фрези,

оск1льк::

це

да(;

змогу

зб!льтлити

к!льк!сть

масивн!гпих

зубт1|в, |цо

спр|{ч!1няю'гь

роботу

б!льт'шото

подачею

на

зубешь.

3 огляду

на конструктг'пвгге

о(;ор]\{]|е|'}|я

<)рсзш

зб!.г:ь1|]е}|!!я

д!аме.:.ра

дас

конструктору

мо:кйв|сть

1!!}!р[|]ого

виб<тру

к!лг'кос,;-!

зуб:ц!в'

!,х с[о1.>мг;

розм|р1в,

як

!(;орми

та

розм|р|в

запади!!!|'

д!амстра

о1вору тт!71

ст:грапзу.

|'овш(!||!||.;|;та

кор::усу.

]]оц!льно

брати м|н!ма_лльн!

значе+лня

зовгл!гшгтього

7д!аьтст1->а

с[лрези,

за яких

забезпе-

чуються

рац!ональн!

ре)ким!1

р1зання,

допустттмгтй

11рог||!!

0прав||,

достатня

товщ[,1-

на т!ла

фрези

то:шо.

5. 1. 1.

Розрахутаок

п'орщево[

поверс)осплавно|

фрезш

Б|дправн|

парап1етри:

марка

оброблюваглого

матер|алу

та й:ого

механ!чн|

властивост|

(о1,

або }{Б);

ш}|рина

поверхн|

фрезуванп.:я;

24з

Розё!л 5

припуск

для

оброблювання

модель

фрезувального

верстата.

11ослйовн!сть

розрахунку:

1. Бизначення

д1аметра

фрези

)4:

(1'4

1,7)в.

Фтримане

значення

заокруглити

до

стандартного

розм|ру

[3'

6].

2.Риб|р к!лькост!

зубш1в

[3'

6].

Бизначення

найб|льтшо| ефективнот

поту)кност;

ые

верст.'

яку мо)ке

розви-

нути

фрезув

альний

верстат

,"р.'=

$,р

'1,

де

1(!{!

верстата

(ц

0,75);

}х{''

поту>кн!сть

приводу

верстата

[9].

4. Биб|р марки

твердого сплаву

[4'

8].

5. Биб!р з}{аче}{ня

головного

кута в план|

[8].

Биб|р подач|

на

зубець

[9].

3иб|р зна|!с!|ь

вс|х !нших

геомстричних параметр!в:

9о, 9;

]

{|' {!1,

}' | г

8].

8. |!рийняти

необх|дну

ст!йк|сть

фрези

[1,

9];

Розрахунок

1!]видкост!

р|заггня

[1,

8' 9].

(оеф|ц!снт

(,,

|(Ф входить

у формулу

1швидкост1

р!зання

[9],

враховус

тверА!сть

оброблюваного

матер1ал}

(му'

стан поверхн1

заготовки

кпу,

марку

твердого

сплаву

1(1у,

к}т

в план[

р!зального

леза

к9у.

]

Бизначення

ефективнот

потужност|

\., необх|дно|

для

р1зання.

1 1. Розрахунок

фактично|

к|лькост1

оберт|в

фрези

1000у

,.,

,'о*

1 2. Фактична

хвилинна

подача

5*"=

5; 7по'

13. 31ставлення

отриманих

зна!!ень

п6 ! \, з

мо)кливостями

фрезувального

верстата

[6!,

тобто

п6

(

п,'66.

""р"'

}'{"

(

\.ф.

""р"'-

Бокано

3аванта)кити

верстат

на повну

поту>кн!сть.

9кщо зазнанен!

умови

не задовольня}оться'

то необх|дно

перерахувати

ре)кими'

в окремих

випадках

перейти на !нтпий

д!аметр

фрези

та

|нгпу к!льк!сть

зубш|в

[5,

6].

244

Ф1эезоа

14. Биб|р

типу торцево|

фрези

та способу

закр|плення

зубц|в

(рис.

5.2)

[7'

3].

Ротс. 5.2.

Фрезтс:

к!нцева

!11а !,'ор1|ева

птверс)осп:тавтт|

15. Биб|р

но}|ера

пластинки

твердого сплаву

за гост

2209-90

|21'

1 6.

Розрахунок

поздов>*(нього

ту

та

поперечного

у*

передн|х

кут|в

[7'

8].

17. Биконаттня

креслення

торшево|

фрези,

на якому

вказують:

а)

фрезу

двох

проекц!ях з

основними

розм!рами,

й ! :!.

Фрезг"г, пр|1еднання

яких

до

фрезерного

верстата зд!Ё;снюсться

за

допомогото

перех!дних опрац

вик-

реслюють р€шоп,|

перех!дною оправою:

б)

вс! геометри.:н!

параметри

Ф, 9', 9т,

сх,

с1, .}', г,

1у, }*_

на проекц!ях

| в

перер|зах;

в) гшорстк|сть

оброблених

передньо|

та задньо]

поверхонь

пластт|ни твердого

сплаву;

г) перер!зи,

1цо

поясн}о}оть закр|плет:т;я

зубш|в

фрези

та закр!плег!ня

корпусу

на оправ|'

й 1 :1,

!у1 2:\ . Бказатг:

допуск

на

розм

!р ]!осадног0 0твору;

д)

м!сце

та зш,т!ст

\{аркува!'!ня

г'га корпус|

<[лрсзг;'га

гто>к!

[_5,

(;|.

! прим!тц!

за3на(|а}оть:

!|омср |ма1.>ку

гвс|)]1()!'()

с!!.]!а!]у.':'сх::!';н!

умов|1

на

торцеве

та

рй!штьл'пе

битгя

р!зальних

лез.

5.2. ||роф!лповап:п:я

р1вцевих

фасо}!них

фрез

5.2. 1. |лсовш

форлсоуповорення

но/|''нально[

поверхн|

е гп ал!

|з ал ь н ш;п

! го

пор

у"ш

н ,п

о"ц

Р|зальний

!нструмент

утвор}ос

ном!нальну поверхн}о

детал|

за

допомогою

|:оверхонь

р!загтня,

як|

формуготься

його

р!зш:ьними

лезами. 3алежно

в1д прийня-

того

способу

оброблювання

поверхня

р|зання

може

торкатися ном!нально}

поверх-

н1

детал!

точц!

л1н|сю

або зб|гатися з

ном|нальною

поверхнек).

245

Розё!л 5

3 огляду на геоме'гр|го

! к!нематику

формоутворення

ном;нальнот |1оверхн!

детал;

поверхнями

р1зання

мо)кливе

за

виконан}{я

таких трьох очевидних

умов

[10].

||ерш+а

у,мова.

} кожн|й точц| Ао контакту поверхн|

р|зання

ном1нальною

поверхне|о

детал! ц|

поверхн! повинн| мати сп|льну

дотичну

площину, тобто в

ко>кн!й

точц| контакту швидк|сть !

руху р!зання,

гшвидкост1

!,' !:

подач |

дотичн|

до

р1зального

леза

([*),

до

координатних л!н1й тв1рно| поверхн!

(!9

! [) !нстру-

мента !

до

координатних л|н!й

(к.

ц)

ном|нально1 поверхн!

детал1

повинн! ле)кати

одн!й

площин!

(рис.

5.3, а).

|1ергпа

умова

математично записусться

так!й

форм!:

|6|

(ч

'1(,

гч'к"'1(к

=0:

*ч'1(.'!,

=0'

к,|

'к''[к

=0:

кц'г"'!:

=0:

к,] к,'[г

=0.

(5.1)

!ру:а

ул!ов(!.9

зод.г1

]1отику

глсэм!тта_лгьно| г:оверхп:|

детал!

з поверхнею

р|зання

остання не пов!|1]на

перет!||{ати

':'1.лто

дс':'ашп!,

'|0бто

в перер!з1

кожною площиною

о,

що

проходить

через

зада!{у

']'о(!к}

Ао

до1'ику

г:ом!л;ш:ьно| поверхпт|

поверхнею

р!зання,

круг кривини

криво[ Р,-Р1 перер|зу ::оверхн|

р!зання

не повинен перети-

нати т!ло

детал!

(рис.5.3,

а). 9кщо прийняти'

що

знак б1ля

рад|уса

р;о

кривини

криво| 81-Р1 в точц! Ао буАе

лодатним'

тод! крива Б1-Р;

буАе

спрямована вгнут!стто

в б!к нормал!

до

ном1нально[ поверхн!

детал!.

3г1дно з

цим другу

умову

можна

записати

вигляд|

Р;о

(

р'.

(5.2\

'Ё

!{я

залехсн1сть

справедлива т|льки за однакових знак!в б!ля

рад!ус!в

Р;о

Ро.

-!кщо

знаки

цих

рад|ус1в р!зн|,

то

зале>кн!сть

(5.2)

в!дпааа€;

за

вгнуто| в

сторону

вектора \9 криво| Б-Р

(+р')

| випукло? криво[ Ё;-Р;

(-ро)

оброблювання

детал|

ном!наль:;о| поверхн|детал! немо)кливе за буль-яко|

р|зниц!

|я'|

'!.

Ё{а

рп.:с.

5.3, б, в'

г пока3ан! випадки

дотику

нормально} поверхн1

детал!

поверхне}о

р!зання,

коли зале)кн!сть

(5.2)

виконуеться' а на

рис.

5.3'

д,

е' )к

коли

ця

залежн|сть

не в|.1конусться.

7ретпя

у7!ова.

11оверхня

р!зання

не повинна перетинати поверхню

детал!,

тобто в ко}(|{ому

перер!з! площиною

що

проходить через

зада|{у

тонку А9

дотику

246

.-Ё,

1Р,о

!-'

].-г,

Рттс. 5.3.

('хе-тта

0.п:т

сзцзу;а',;ет!]!'! 1'.|!()в

с|;сл1;.ттсл:ттлворе:::т:с

(

)в е

Рх

(

)

] ! ь | ! | с

|,1

Р.||.1

/ !

] а'1 ! ! !

г:ом1нальг:о|

поверхн! з

|]0верхнею

р|загп:гя,

к1э:'::;а [|;

['',

!|е!ер!'зу

поверхлл|

р!зання

не |1ов!{}1на

|теретинати

кр:иву Р

Р перер!зу

!|орма.]]ь!!о|;товерхн1

детал!

на

вс|йт

довхсин]

оста:пньо|.

Биконаплня

третьо|

уь!ови

с!ормоутворс!!ня

']€шежить

не т|льки

в|д

форм::

ном!нально[

лтоверхн|

детал|,

але

! в|д

дов)(и!{||

координатнглх л!н|й

на

ц|й

поверхн|.

Ёа

рио.

5.3, з

л;оказаг!о

в!|падок,

ко.,!и трстя

уш1ова формоутворення

не

вико}!)'сться.

!ля

отрима}{ня

повспхо||ь

р|з€шьн||мпт

!пгструмента1\|и виконання

вс!х трьох

уштов форшпоутворення

нсобх|дне

та

дос1'атн€.

?ому, користу!очись

цими

трьома

умовап'1и,

|\,|ожна

сфорш:у::товати

геометргг.лгтр:т]

принци!1

розрахунку

формотв|рно{

частин|.[

!нструмента

та г']ого

рух|в

такому

вигляд!: параметри 1<. е ! {

формо-

тв|рно[ частини

р|зального

1нструш:ента

та параметри

з,

2... його

рух|в

функц|ями

247

Розё!л 5

координат

! п

ношп|нальнот

поверхн1

детал!,

г1!д

час

проектування

|нструмента

вигляд

таких

функц!й

для

вс1х

параметр!в,

за винятком

двох,

мусить

бути вибраний

в ме)ках

виконання

трьох

умов

формоутворення;

вигляд

функц!й

решта

двох

пара-

метр!в

визна!|иться

р!внянням

(5.1

9кщо

на

буль-як|Ё'п

д!лянц|

оброблювано1

ном1нальнот

поверхн|

не вико

нусться

хоча

одна з

умов

формоутворення'

то

ця д!лянка

не мо)ке

бути отриман4

! в

процес1

оброблювання

детал1

вона

буле зам|нена

перех!дного

поверхнец

дещо

в|дм!

нно:о

в|д

задано[.

йе>к!,

в яких

мо}(на

вибрати

фор'у

р|зальних

лез, границ!

тв!рно[

поверхн!

закони

руху

!нструмента

зале)кать

в|д

форми

нопт|лтально[

поверхн|

детал|

та

прг:йнято|

схеми

формоутворення

| мо)куть

бути як

ду)ке

широким|1

так

|дуже

вузькими.

3робг":мо

наголос

гла

ост-ловн|

1!оло)кен|!я'

як|,!ми

керу€ться

конструктор

процес|

вибору

конкрет}{!.1х

з!'!ачень

параметр!в

|нструмента

в ме)кащ

дозволених

умовами

формоутвореглня

г:ом|нально|

поверхн|

детал!:

!ля

зр!затггля

пр['|1уску

формоттворення

поверхн!

детал|

!нструмент

пов!{нен

зд!йсн:овати

рух

р|за::ня

та

пода.п!,

а в процес!

оброблення

детач!

взагал1_

тако}(

р!зн|

:'ранс::ор':'гл|

рухг:.

]{.л:я

гп!двиг;1сг:гля

продуктивност|

обробл}овання

потр!бно

намагатись

максималь1!о

скоротити

:'ранспортн!

рухи

та процес

формо

утворення

зробити

б|.лтьгц

неперервним

2. Бибираточи

закони

формоутворення

рух!в

|нструмент4

необх!дно

намага-

тись,

щоб

ц1

рухи

були найпрост1шими.

|1рост|,

легко

зд1йснюван!

верстатом

рухи'

склада1оться

з елементарних

рух1в -

прямол1н|йних

! обертальних.

3. Формоутворення

ном!нально|

поверхн!

детал!

та

зр1зання

з не| припуску

зд|йснюсться

процес!

одних |

тих

самих

рух1в

|нсщумента

БибиРа9ни

фор*у

тв|рно[

поверхн|

та

закон

руху

!нструмент4

необх1дно

створити

моэклив|сть

макси-

маль|!ого

введення

конструкц1:о

1нструмента

р!зальних

лез як!

б зр|зали

припуск.

але не

брали

унаст!

у формотворенн!

поверхн!

детал|

(тобто

були 6 неформо-

творним|1'

норновими)

розтагповувати

ц!

р!зальн1

ле3а на

корпус!

!нструмента

тац

гцоб

створити

найрац!ональн!глу

схему

зр|зання

припуску.

4. 3ибираюни

форму

р!зального

леза

та тв!рно|

поверхн|

|нструмент4

необ-

х|дгло

тламага:тг:сь'

шдоб вони

були технолог!чно

простими.

!о

найпрост!гших,

легко

виконуваних

п0всрхонь'

нале}кать

вс! поверх;]|,

що допускають

рух

"сам|

по

соб!'"

тобто

гвигттов!,

г:оверхтт1

обертат+ня,

г1ил!ндринн|

поверхн!

та плош1ини.

5. Б:тбира:о1|и

закони

руху

!нструмент4

необх1дно

намага.гись

отримати

таку

фор'у

його

тв!ргго1

поверхн|,

яка

б забезпенила

р|зальн1й

частин!

|нструмента

висо

ку

ст1йк!сть !

м|цн|сть.

Ёапрп,:клад,

в процес!

оброблення

гвинтових

р!вц|в

248

Фрезтс

цил!ндричних

фрез

форма

проф1л}о

робочот

дисковот

фрези'

а зв!дси

! м!цн1сть,

ст!йк!сть

р!зально|

частини

з€ше)1(ать

в1д

поло>ке:{|-!я

ос|

фрези

стосовно

3агото&

ки, яка

вибирасться в

межах вс|х

трьох

умов формоутворення.

[|д

час викона}{ня

конкретного

завдання

щодо

оброблення

ном;нацьнот

поверхн!

детал!

т!сю

чи |ншого

м|рою та

його посл1довност1

необх!дно

розв'язати

так! завдання:

а) визначити

гра::иш! значень

параметр|в

встановлення

|нструмент&

допус-

тимих

умовами формоутворення;

б)

розрахувати

3начення

координат

проф|лю

тв1рно| поверхн|

|нструмента

як

функш|й

коорди

нат ном! на.лпьно|

поверхн !

детал

в)

визначити

форму

поверхн1

детал1,

якщо на

деяк|й

д1лянц!

параметри

|нструмента

не

задовольня}оть

буль-яку

умов

формоутворення;

г) визнанити

форму

поверхн!

детал|'

якщо 1нструмент

задано

чи якщо за

рахунок

допуск1в,

перезагострень

! лравлень

(торкасться

абразивних

|нструмент!в)

значення

параметр!в

!нструмента будуть

в|др1знятися

в|А

розрахунковиц

д)

визнанити

форму

поверхонь

р|зально|

частин!'[

|нструмент4

що

забезпе_

чують

п1сля перезагострень

!нструмента

виконання обох

уппов формоутвореннщ

е)

розрахувати

параметри

проф!лю

та встановлення

!нструмент1в

другого

порядку

для

затилування

та

загострення

поверхонь

р|зально|

частини заданого

|нструмента,

с)

розрахувати

форму

поверхн1

детал1,

якщо

в процес|

виготовлення

р!за-

льно]

частини !нструмента

допуска}оться

в|дхилення

в!д теоретг':,д;:о|

форми

передн!х

та задн1х

поверхонь.

йетоди

розв'яза|{ня

псрера\ованих

п[|таг!ь

<|;с:лрмоу';'л;орсг:лля

||оверхо1!ь

1нструйентами

запе)кать

в!д

форми

дпом!п;;тл:'ллс>|

:повсрхтл1

/1с':'ал|

т'а гтрг:йгля:'о[ схеми

формоутворення.

5.2.2.

Розрахунок

проф,'!т

ошсковшх

фре3

ёля

оброблговання

?вш!',повшх

р'вц!в

цшл'норшчнцх

фрез

5.2.2.|.

Бизначення

допом1х<них

велич!'|н,

необх!дних

для

розр:|хунку

торцевого

проф|л:о

гвинтового

р1вця.

|1роф!ль остру)ккових

р1вц!в

цил|ндринних

фрез

ск.,1ада€ться з

трьох

д|лянок

(рис.

5.4):

прямол!н1йно|

Б(

що

проф!лем передньо[

поверхн1 зубця

фрези,

спин-

ки

€Б

зубця, яка

мо)ке бути

прямол1н!йного,

ламано[о

чи кривою

л|н|сю, та

дуги

Б(,

що

з'сднус спинку

та передню

поверхн|о.

|1роф1ль

р!вця

заданий

такими

249