Кукляк М.Л. Металорізальні інструменти. Проектування
Подождите немного. Документ загружается.
Розё!л 3
€хе'пц
3!|яп1п'я
ос!прркк|в.
€хема зняття
остру>т<к!в
характеризус
посл1дов-
н|сть
зр|зання
припуску
|з
заготовки та
в{.{значас
порядок
побудови
оброблено|
поверхн1
р|зальним
!нструментом'
1-{я
схема
умо)кливлюе
в комплексному
вигляд!
пок;вати
не
т!льки
зм|ну
оброблтовано]
поверхн|
в процес!
оброблгованнщ
а й
виявити
принцип
конструкц||
р!зально|
частини
!нструмента
та
забезпечити
його
найвтлщ!
технолог!чн|
властивост!.
1ому виб!р
ни
розроблення
схеми
зн'тття остружк!в
передус'
як прав|4ло,
створенн}о
конструкц||
!нструмента
|,
зокрема,
складного.
Фбробляпоть
детал!
протя}(ками
3а такими
трьома
основними
схемами
зн!мання
остру:кк1в
чи схемами
протягування:
1)
звинайною;
2) прогресивно}о
та
3) генераторно:о.
[1ергша
схема,
яку назива|оть
"звичайно}о'',
або "проф|льного'',
характеризусться
зр|занням кожним
р|за-лльним
зубцем
протя)кк!1
в|дносно
тонких !
1||ироких
гшар[в
металу'
парш1ельних
оброблен!й
поверхн!.
Р|зальн|
леза
тако]
протяжки
тако)к
паралельн!
до ц!с1
поверхн!
! не
беруть
унаст1
в
): побудов!,
за
винятком
останнього
р|зального
зубця, який,
усува!очи
нале}(ну
йому частку
11|ару
мета1у'
утворюс
оброблену
поверхню
! надас
|й к|нцеву
фор'у
та необх!дн!
роэ
м!ри. Ёа
рис.
3.10,
а показана
сх€ма
стосовно
протягування
зовн|шньо|
поверхн!.
а)
б)
в)
Рсус.
3.|0.
€хе.уц зр!занття
ослпр1'эюк!в
п!ё
чс;с ,1ро!пяе)|вання
,1-|!о1/|цнц
Робота
протяжки
в
цьому
випадку
нагадус
роботу
ш|{рокого
струг:шьного
р!зця
з подачею'
г]ерпендикулярною
до
оброблювано[
площини.
9 такому
самому
напрямку
1 п|д|йматоться
зубц!.
Аруга
схема
н€шивасться
"прогресивною'',
або "групово}о',
|
характери-
зуеться
т!{м'
що
окрем!
:лирок!
1!!ари
ме'1'а_,1у
зр!заготься
тут
не кожним
зубцем
протях(ки'
а групою
!з
дек!лькох
зубц|в. у
цьому
випадку
перш!
зубц| 1з групи
вп..гр!
за!оть
в метал|
р|вц!,
а наступн!
-
зр!зають
залишен|
пром|>кки,
як
це
пок2вано
на
рис.3.10,
б. Ёа
кол<ний
р!зальний
зубець припадас
вузький
1
значно
грубгший
остружок'
н[х<
за першо!о
схемо}о.
Фброблена
поверхня
"1-
1''
у.гвор!осться
остан-
110
|роп'ся.нсктс
ньою
групого
р|зальних
зубц1в або
зубцям{{,
1{Ф
працюють за пер1по1о схемо1о.
3менгцення !1|ирини
зр|зу'
що
припада€
на
кожний
зубець' ! гругтове
зн;мання
кожного
шару металу
п|двищенот товщини с характерним
для
протяжок
прогрФ
сивного
р!зання
|
визначас |х висок1 експлуатац1йн| переваги
та 1]]ироке вик}
ристання
у
сунасн!й практиш|.
1ретя схема протягування наз!'1васться
"ступ|ннасто!о''' або "генераторно|о''
!
характеризусться
зр1занням
припуску
в1дносно вузькими 11]арамщ
розтат-1]ованими
перпендикулярно
або похило
до
оброблено! поверхн1
''1
_
1'', як
це
пок;вано
на
рис.
3.10' в. 3а
ц|ето
схемо}о кожний
р|зальний
зубець протя)ккщ
зр!зугони припуск'
одночасно
бере
унасть у
побудов|
оброблено| поверхн!, яка сумусться
!з
ряду
вузьких
елементарних поверхонь
''2
-
2'',
оброблтованих окремими
зубцями протяжки.
а)
б)
Ршс'
3.
] ]
. €хелаи
утпворення
кваёрап''но?о
о]пвору
Розглянут1
схеми протягування та способи
утворення
оброблегло| поверхн!
використову}оть
не т;льки
для
протягування
площин, .ше й
фасонних
зовн1гшн|х
поверхонь та
р|зних
отвор!в. зокрема
для
протягуван!|я
квадратних
отвор!в; посл|-
довн!сть
зр1зування остру>кк|в та
утворення
самого о1'вору показаг:1
на
рис.
3.11, а
(за
першим способом
)
! на
рис.
з.1 1, б
(за
трет!м способом).
3.1.7. 3аеа:тьна 0овокшна проупя]кок
]
ко!пплек,пн'
про!пя}ккш
3г|дно з
рис.
3.3 заг'шьна
дов)кина
протя)кки
для
отвор!в являс
собо*о суму
дов)кин
окремих 11 настин, тобто
|.
=
1,р + !5
+
16+
17+ !3.
(3.
1)
|11дставлялочи с}оди
в|дпов!дн! величини, визначен!
в процес!
розрахунку'
отримасмо заг2!"льну
дов}(ину
протя)кки, яку необх1дно
уточнити
окремим
розра_
1!1
|'оз0!:у 1
хунком
безпосередньо
на кресленн;.
! заокруглити
до
ч[{слц
кратного 5, за
рахунок
3м!ни
дов)(ини
шийки
чи задньо1'напрямнот
частини.
!опустим1
в1дхилення
для
загапь|{от
дов){(ини
протях(ки
перев,}кно
приь
мають, як
*
2 мм
для довжин
до
1000
мм 1
*
3 мм
-
для
б!льгших
дов)кин.
.{овхсина
протя)кки
не повин[-|а
перевищувати
гранично| велич;тни
|-,
",,*..
яка
зумовл1осться
такими
!|ин
н !{ками:
о
найб|льшим
ходом
каретки протя)кного
верстат4
.
виробничими
мо)1(ливостям]1
!нструмен:'ального
цеху
чи заводу,
що
в!!го_
товляс
протяжку;
о
х<олобленням
протяжки
в процес|
терпт!нного оброблення.
Фневидно'
що
повна
довжина
протя:т(ки
!-' не повинна
перевищувати
найб!-
ль1|]ого значення
ходу
верстата
1-', тобто
[,( !'.
9 процес|
розр&\унку
та констру|овання
протяхски необх|дно
мат!{
в[дпов1дг
ну !нформац1ю
про
верстат,
на якому
вона буАе працювати.
Фсновн!
параме'гр|1
протя)кних
верстат1в
наведен!
в табл. 3.3;3'3'а;3.3'б.
Браховую,ти'
що
протягува!-!ня
детал! дек!лькома
протя)кками зн|'|)кус
ефек_
тивн!сть
роботи
у
т!|х випадках.
коли
розрахована
дов)кина
протя)кки
[,,' не г;аба-
гато
переви1цус
граничну
дов)кину
|,,
,,'.,
потр|бно
ввест!'1 1] в
баэканий !н-герва:
1-|-1ляхом повторного
перерахунку.
9кгцо
}|е мо)кна обме>китпдсь
одн!сю
протя)ь{к0|0.
то обробляти
дет€!,1ь доводиться
комп.|1екто
м г]ротя)ко
к
3.
1.
8.
!
о в ак
ш
н
а
п' а к]ль
к| спо ь
ко/'4п]! е к'п
,'
шх
пр о
п'я
1!с
о
к
!
процес!
розрахунку
протяжок
необх!дно
о']'р}!ш1ати протя)|(ки
прлтб.п*тзгто
однаково[
дов)кин!.1'
щоб
робота
протягування
розпод|лялась
м1х< |1ротя)кка]!'!1
р!вг:ом1рно.
Фчевидно,
що
в кожну
протя)кку
комплекту
повн1стто
в.хо/1ять
г-цадк1
части}!!{, як| стагдовлять
довжи}1у
1,, + 17
+ !в. 11{о ж стосусться
дов)кини
зубчасто1
част,'н!| !5
+ 16,, то во}{а
розпод|лясться
р1вном|рно
м!;к окреми]\{и
протя)кка\1}{.
(о>кл.ла
|'!рот'яя(ка
комплекту,
кр!ьт останньо[.
зак|ннусться
перева:кгло
двоь':а
з-\'6-
ця]!1}1
од|-1акового
розшп1ру'
але без
фаски,
для
чого
птеобх|дно зб!ль:литт:
дов)кин)'
г!а
21
в ко>кн|[:
протяжг{|. ]а
в|![{ягк0]\1
останньо1.
0стання
про'|'я)кка зак1н,!-тг:п,ся
норм:шь|.|иш{:':
кал1брувальг|}|м!1
з},бг{яшти,
що
за[.:малоть
дов)к!.|}!}/
!6. [1ергшг:й
зубе;д:,
кох<г;о1
протяжки,3а
в|!||ятком
перш:о|,
мас
розм!р.
гцо
дор!внюс
поперечно]\{у
р()3_
м|ру останн|х
зубш1в
попередньо|
протяжки.
!{е
призвод|1ть
до
зб!льшегтня
довх(|':|{11
на од|.'н
крок кожно|
протяжки,
3а в}|}{ятком
пергшо|.
\12
1рогпя.-;юкш
Фтже, сумарна
довл(ина
зубчастих
частин
ус|х
протяжок комплекту
дор1&
нюватиме
15 + 16 +2|(
-
1)
+
((,-
1)
=
1: + 16+
(
-
1),
де
.!
_
к1льк|сть протя)кок
в комплект!; ив
-
1)
_
зб|льгшення
дов)1(ини
за
рахунок
однакових зубш|в
у
к1нц! протяжок; 10
-
])
_
зб[льгпення
довжини
за
рахунок
зубц1в
на початку протяжок.
3ага-лльна
дов)кина
}
кожно] протя)!(ки
в комплект!:
1-]
=
1,,р
+
17
+ ]в +15
+16
+3{(-'_1)
<
|
.
-
-п
макс
Ёеобх|дна
к|льк1сть
.]
протяжок
в комг1лект| визначиться !з
ц|с:
формули,
якщо позначити суму 1,, + 17
+
13 як
19, тобто
1о+
[, + 1'
+
3|(.]-
1)
=
[,
*'*"
'
Розв'язу:они
цю
р!вн|ст'ь
в!дглосно..|' отрима€мо
.
(|'
+]6)-з{
',
=([-.*
ц)-3|'
Фск!льки
величини в
дужках
як чисельник4
так !
знаменника значно
б1льш1
в1д
величини 31, 3начення
дробу
|стотно
не
зм|ниться'
якщо в1дкинути велин*:ну 3[
в
!|исельнику
та
знаменнику.
[од!
;=
(1'+1')-'
,
(
|_,,,,^".
-
1,,
)
(1льк|ст:о
протяжок в комплект! буАе бли>кне б!.цьгше
т1!ле нислц
отримане за
формулою
(3.1).
|{|льк1сть
зубц!в'
заг'шьну
довжину
та
розм|ри
окремих елемент;в кожнот
протяжки потр|бно
уточнити
безпосередньо
на кресленн! протя>кки.
)/ випадку' коли
дробовачастина
нисла.] мала, необх|дтто перерахувати про-
тя)кку
з
мето}о
обме>кеняя
к!лькост! протя)кок
в
комг-:лект| ближчипц меншим
ц|лим
значенням
.].
1(1льк1сть зубц|в
7,, т;\о пр!.тг|адас на ко)кну про1'я)кку в
коплплект|,
визначасться
за
формулою
-
7,
+2ц;
з(.!_|)
.,=
:
що
забезпенус под1л загально]
розраховано|
к!лькост!
р|зальних
7,
|
кал!бру-
в:шьних 7к
зу6ц]в
приблизно однак0во
шт!;к окрептими протя)кками
комплекту.
1]3
Розё!л 3
3. 1 . 9. [1 ер е 0
ня на'1ря/}4н а ч а с,п ш н а
кол1 пл
е
куп н
шх
!'ро,,'я'кок
Форма та поперечн!
розм!ри
передньо1 напрямно}
частини
коясно|
наступно|
протя)кки в комплект! в1дпов!дають
форм!
та
розм!рам
отвору' обробленого
попе-
редньо}о
протя)ккою.
1ому в
процес!
оброблювання,
наприклад, :цл|цьових отвор!в
напрямн! мають
ребристу форплу.
1_{енщувангтя протяжки зд|йснгоеться за
тими елементами отвору
як! не зм1-
нюються
(то,пн|ше
_
мало зм!нюються)
внасл!док перезагострення
попередньо| про
тя){(ки.
Фневидно,
що до
таких елемент1в
для
розглядуваного
тшл[цьового отвору
}]алФ
жать поверхн|
висцп!в
(внутр!гшнс
коло отвору) ! боков! сторони тшл|цьових
р|вц!в.
3!дпов!дн|
цим
еле1!1е1{там
розм!ри
передньо| напрямно[
наступно| протя)кки
приймають
такими,
що дор[вн*оготь
м|н1ма_гтьним
розм!рам
протягуваного
отвору
з
в!дносно
невеликими
допустимими
в1дхиленнями.
1-]_(о ж
стосусться кола западин
у
цьому
гшл!цьовому отвор|
(зовн1тшнс
коло),
то
воно мо)!(е зм!нюватись
в процес!
перезагострення протя}(ки'
1ому
д1аметр
01., зовн|1п-
нього кола напрямно|
частини
приймають таким,
що дор|внюе
д|аметру
зовн|шнього
кола
оста}|н|х
зубц!в
гтопередньо1 протя)кки с]' з
двома
в!д'смними в!дхиленгями.
Беличини
цих
в|дхилень, виявлен1
у
виробниних
умова&
наведен|
у
та6л.3.7.
7абзеаця 1.7
{опустим!
в!дхп:лення
для
напрям[{их
част!|н комплект}|их протя)коц
мм
|1оперенн!
розм1ри
напряп,!них
3еличина
в!дхилення
для
про'гяжок |лл|цьових'
прямокутних
тощо
для
лротяжок шпонкових'
плоских
та |ншлих з одноб!чним
розм|щенням
зубш!в
|{онад
6
до
]0
-0,070
-0,100
-0,050
-0.080
10
до
18
-0,090
-0.125
-0,060
-0,095
18
до
30
-0.100
-0,145
-0,070
-0,1
15
-''-
30 до 50
-0,120
-0.170
-0,080
-0,130
-''_
50
до
80
-0,150
-0.210
-0,100
-0.160
80 до
120
-0,180
-0.240
-0,130
-0,190
\14
17эоптяясктс
!ля
отвор!в,
довж|,1на
як}{х
втрич| перев!{щу€
поперечний
розм!р,
реко.\{ен_
ду}оть
величину в!дхилень
зб!льшувати на50 %о,
що
диктусться
пом1тнт:м
впливом
дефект!в
геот\{етрично|
форми
налрямних.
[1ередня
напрямна кож11от
протяжки в
комплект|
повинна
легко входити
в отв|р, виконаний
попередньо1о
протяжкою.
Б!дпов!дно
до
умов,
3аз}{ачених
для
передньот
напрямно},
виконуеться
1
задня напрямна
част}1|_{а комплектних
протя)кок
.{ов>к;тни
як
перед}'|ьо|, так !
задньо| напрямнот
частин
вибирають
так|.1м|{, як
|
для
одиг*п.:чг|их
протя)кок,
хо!! в
окремих в!тпадках
вони мох(уть
бути прийнят!
коротц-{и!\,1и.
3.2.
3овн!пшн| протя)кки
для
оброблповання
площин
3. 2. 1.
Фсно
вн|
''ереоу|по
вш
3ате;кно
в!д способу
зр!зання
острухск|в
(с.хеми
протягування)
протя>кки
для
оброблювангтя
в1дкрл:'гих
зовн!шн!х {1лощ}1н
| елемент1в
деталей
утворе|]|.|х
лтерер|зом
двох
чи
дек!лькох
площин,
д|лять
тако)(
на три
основн! груп!1:
звгтнайн|,
г'сг;сраторн!
та прогрес::вн!
[1ергша
група
-
"звичайн!
плоск!
протяхски"
-
сьогодн|
широко
застосо-
вуються.
[1роте
|шт лритаптагтн1
певн]
хибг:, зокрема
|{и['1!,|
вакко
досягти
вг:соко|
точност!
протягувано]
части:плд
отвору. Бонтт
матоть
в!дносно
велику
дов)кшну,
!-{|{зьку
ст!р]к!сть
внасл!док
швидкого
3а1_-\;,п.лення тогцо.
|арактер1{ою
особ,_]|.|в|ст}0
таких
протяжок
с
зр1зання
то!{к}4х
оструи<к|в, наявн!с'т'ь
вузьких
ост1)у>ккод!.т1!1льн|!х
р!вш!в.
!'{я
обставт:;!а переваж!{о
! в;:зн:т,:;тс
ц!
:тс.'гол!к:;.
Аруга
група- протяжк},;,
як!
обро6ляють
п.]1ош{]1н!.'
3!1 |'с}!ера1'орнок]
схемо}о-
признанен!
для
про1ягування
чорнов[.1х
чаву||!!и-ч
[ с'галсвих
[!еши|]ок!4х
деталей
(до
20
-
25 птм).
Б окремих
виг1адках
генераторними
протя)(кам1{
мо)кна
протягувати
й
ширшт!
поверхн!,
проте так!
протя)кк!т
для
1цирок1-1х
площин
надм|рно|
довж11н|4
мають
складну
конструкц!ю,
3агострення секц!г"а
на1штовхусться
на певн!
труднощ|.
1ретя
група
-
прогресивн!
протяя<ки
-
застосов)/|оться
для
обробл}овання
п'|о!ц1]н
перева?|(но
за
т'рапец|йништ
р1згповидом
схеп.{!..1 протягування.
3они в|дносно
коротк|.
ш1а!оть
високу
ст|йк!сть !
мохсуть
об!эобляти
буль-як!
матер!али.
[|роте
ц|
протя)кки
гте
забезпенують
вг:соко] якост|
оброблених
поверхонь'
Ёеобх!дно
3азнач![т!|,
ш(о в практиг:!
порял
з плоскими
протятсками'
як!
в|дтворюю'гь
у
чистому вутгляд!
ту
нтц |ншу
схе]\.1у протягування'
використовують
протяжки,
що
пра[{}оють
за зм!г:;ан!|пп
прин1||4по\{.
115
Роз0!л 3
3.
2. 2.
9 сн о в
н1
./}4 е,п о ош пр о!пяц
в ання
3а
анапог|сго
з внутр|тпн|ми протяжками
розр!зняють
так!
конструктивн1
р|зновиди
зовн1тпн!х протя}кок:
суш!льн|, складен|, зб!рн! ни секц!йн|.
€кладен1
ттро-
тяжки з метою економ|| !нструментальних
матер!ал!в
роблять
з
двох
час'гин: само]
протя}кки
та корпусу' з'€днаних м|ж собою.
€екц!йн! протя)кки застосову}оть
для
протяцвання складних поверхонь 1ут
протяжка
розбита
на багато окрем1,[х
д!ляноц
змонтованих на заг€шьному корпус|.
[аке
облатптування економить |нструментальний матер!ащ спрощуе виготовлення
протя)кки 1 нер!дко
с единим
рац|ональним
вар|антом !1 конструкц1!.
.{ля
протяжок з кривол|н|йними
р!зальними
лезами 1нколи неможливо
за
велико|
дов)кини
та складно] конф!црац!| виготовити
остру}кков|
р1вц!
! задн|
поверхн!
зубц|в,
що
вимага€
надм|рно
довгих
оправ
для
фрез
1 тпл!фувальних
круг|в.
.(ля
усунення
цих
труднощ|в
довц
протяжку
л!лять
на багато
окремих
коротких
д|лянок
_
секц|й,
розта1|]увавгпи
}х
одну за одно}о на сп|льному корпус!.
Ёа
рис.
3.12 локазана протя)кка
для
оброблення п!дошви вальниц1. |-{я про-
тя}(ка
обробляс
виступ !' боков! площини 2 т
два
р|вц|
3
!
складасться з корпусу 5 !
трьох груп секц!й 2'
з
1 4.
€екц1|,
розм1щен|
в
поздовжньому прор|з| корпусу 5
:колобкувато|
форми.
[1ертпа секц1я
обробляс
ни)кн}о вузьку
площину
(виступ
1,
рис.
3-72, а).
!в1
плоск!
двосторонн1
секг-ц!1,
що
входять
у
групу
3, зн!мають
остружки з обох бокових
площин 2
детал1
! одночасно обробляють сторони
виступу
1, а
дв!
пазов|
секц1|
гругти 4 прор|затоть
р|вш!
3
(рис.
3. |2' а).
Рцс' 3.|2' Ёаб!р пролпяасок
ёля
п!ёошавн
вапьнттц!
|1ротя>кками оброблятоть
тппонков! поверхн!
з прямоб!нними
(гост
1139-80), евольвентними
([Ф€1
60зз-80)' трикутними та !н:шого проф!лю глл!цьо.
вими
р1вцями.
Фдна частина
цих
поверхонь на]ежить
до
стандартизованих |
нормал|зованих тшл|цьових 3'€днань,
друга
_
мас
спец|альн|
форми
та
розм|ри.
1
3
1
5
1
116
|[роптя.>к'ктс
Б!домо,
що
гост
25|57-82 та
[Ф€?
25161-82
передбанен! конструкц|} та
розм!ри
протя)кок
для
отримання отвор1в з евольвентним проф1лещ а {-Ф€1 2
4818
-81
та [Ф€1 24823-81
-
отвор!в з прямоб|нним проф1лем
з
центруванням
по
зовн|гпньом}
л|аметру'
комб!нован1
зм|нного
р1зання.
€ стандартг1,
за
як''[ми вста-
новле**! техн!чн!
умови
на чистов! ш":л1цьов! протяжки
-
гост' 194з-82
для
прямо-
б|.лних !
гост 6767-82
_
для
евольвентних ш-гл|цьових
отвор!в'
Ё!домо
тако)к'
що
пр0тягуван:тя ш-лл|цьових
отвор!в мох<на виконувати з
попередньо
обробленим вну:'р1гшл:1м
цил|ндром
буАыякими чистов[|ми |нс'т'румен_
там|]'
серед яких
€
1
кругл| протяжк}{' а п|згт!ш.ле одночасно прор1зають вс!
шл!цьов|
р!вц!
гшл!цьово|о
протяжкою. 1акий метод н;вивають
розл!льн;:м'
а |нструмент
-
розд!льною
шл |
цьовою
протя)ккою.
3а |нгшим методом
вс! елемент:; шл|цьового
отвору' тобто внутр!шн!й
г1ил!ндр 1
р1вц!,
обробля+оться
одн!с:о
! т!сю
сапто:о протя)ккоц
споряд)кено!о круг-
лими та гшл|цьовишттт
зубцями. !-{е;:| метод ]-!азива}оть комб|нованим,
а !нструмент
*
тсомб!нованото
тшл1цьовою протяжкою. вон!.{
забезпечу}оть вищу продуктивн|сть
::рац|,
вищу як1сть
отвору, зокрема
щодо
концентринност1.
|1роте,
деяк|
поверхн;
згадан!{х гшл!цьових
р1вц!в
можна
обробляти
окремими
плоскими
протя)ккам!{
типу шпонкових.
Аля
ц|с|
мез'|| протя)снгтй
верстат повинен
мати
д!лильний
механ|зм.
|{ей метод м0)кна
3астосовувати в одинично1.'{у
та
лр!бносер|йному
виробництвах. Б|н г-:е
забезпенус високот точност!.
(о>кна
:з
цт.гх
протя)кок
мох<е
бути виконана
Аля
1-:96'',
за
звичайною
(проф1льною)
або прог-
ресивного
(груповою)
схемою протягування. Б!дпов|дно
до
шього
розр!зня!оть
прот'я)кк|'
звичат.]
но[ та прогрес! | вно!' конс грукц! й.
3.2.3. ||о0ача !'а
3убець
! га!й!йлса''!!я
3убц'в
3
о
в н! {/4н!х пр
опоя}ко
к
||одану на
зубець ! тим самттьт п1д!ймаглня
зубц!в зовдл|гшн!х
протя>кок
виби-
рак)ть
затим
сап{!{м пр!.|нци|1о}',
що
й
для
внутр!гш:л!х |1ротя)кок.
|1роте,
за одних !
тих самих
умов
роботи
тут мо}(на призначити б1льш-лу
подачу' н|>к протях<кам
для
отвор!в.
|-{.е поясл+юеться
зб|льш:енням |х м|цност!, кращг!м
в1дведенням
остружк|в
з
р!вш|в
| сприятлг;вг1ми
у1\{овами
п1дведення йФР
до
зовн1гшн!х
протя)кок
€екц!йна
конструкц|я
протя)|{ок
д.!с
змогу зб|льгшиттл !|одачу на
пер|!]их
обдирних зубцях
|
дещо
зменгпити
![ на
останн!ц
!!истових
(::ерех!дних)
зубцях' [1опри
все
це
€
кот-гструкц![
зовн|глн1х протяжок,
пристосован! спец|ально
для
обдирнгтх
операц!й.
! табл. 3.8 наведен1
ор|снтовг.г| вели![иг!и
застосовуван|'|х на
практгтц| подач
| п!д|й-
мань на зубець
зовн!шн1х протяжок.
!]]
Роз01л 3
1ип
протяжки
€хема
зн1мання
остружк!в
Фброблтований
матер|ал
ста.г[ь
вугле-
11ева та
низь-
колегована
стаць
в|4соко-
легована
чавун
[[лоск|,
кутов!
та
р!вчаков]
3вияайна,
генераторна
та поогоесивна
0,04
-
0\2
0,15
-
0,80
0,04
-
0.10
0,15
-
0,50
0,06
-
4,2
0,5
-
0,1
]-{ил|ндричн|
та
фасонн1
3вичайна,
генераторна
та прогоесивна
0,04
-
0,10
0,08
*
0,4
0,04
-
0,08
0,08
-
0,3
0,06
-
0,15
0,1
-
0,5
7аб,тшця
1.8
|[одача
на
зубешь
для
зовн|ш-:н!х
протяясок на
сторону' мм
9к !
для
внутр|тшн1х
протя)кок'
у
п!драхунку
сумарного
п]д!*"лмаптня |А}:
зовн!шн!х протя)кок
потр|бно враховувати
не т!льки
ном|нальну величину
припус-
ку А
для
оброблговання протягуваних
деталей,
а;те й величину
допуску
на
розм|ри
оброблповано|
й оброблено|
г1оверхонь.
[1ертпий зубець протяжки
1
(рис.
3.13)
повине!{ знаход|1т!:сь
поза зо!{ою
допуску
на заготовку
детал|
2 !
дещо
нижне
в[д !1
верхньо[
границ|, як
це
показано на
рис.
3'13, а
для
оброблтовання площини,
! на
рис.3.13,
б
-для
оброблення
складно| поверхгл!.
[1ром!экок
€ м!х< перт||им
зубцем
протяжки |
оброблювано1о поверхнею
передба.гений на
випадоц коли мо)кливими
с груб| гтер!вност!
на поверхн!
заготовки, пох:тбки встановлення
детал!'
протя>кки |
пристро}о'
за
недостатньо
ретель}'|ого
контрол1о
заготовок
тощо. величину
€
реко-
менду}оть призначати
на п|дстав! попереднього
огляду та обм!ртовання парт
ц
о
\
-
ъ
$
^
!'
й
й
0
ц