Кравчук С.О., Шонін В.О., Основи компютерної техніки

Подождите немного. Документ загружается.

Як пристрої наведення в комплект планшета включаються і перо, і курсор (іноді два

курсори з різною кількістю кнопок). Для різних моделей чи на замовлення покупця

постачаються провідні або безпровідні пристрої наведення. Крім того, до складу дея-

ких моделей диджитайзерів включаються «мишки» (із двома чи п'ятьма кнопками),

які можна використовувати замість звичайної «мишки».

Точність чи похибка задає границю (у дюймах чи міліметрах), з якої може визнача-

тися окрема точка. Значення точності для диджитайзерів становить відО,010" (0,254 мм)

до 0,002" (0,051мм).

Роздільна здатність визначає найменшу відстань між виявленими точками і вимі-

рюється в рядках на дюйм чи міліметр. Роздільна здатність електромагнітних і електро-

статичних диджитайзерів має значення від 4000 рядків/дюйм (157 рядків/мм) до 12 800

рядків/дюйм (504 рядки/мм). Роздільна здатність акустичних диджитайзерів значно

нижча і дорівнює 200 рядків/дюйм (8 рядків/мм).

Параметр близькості (у дюймах чи міліметрах) визначає найбільшу відстань пера

чи курсора від планшета, за якою можна визначити обрану точку (цей параметр важли-

вий для роботи з журналами чи книгами). Діапазон цього параметра для електромагніт-

них і електростатичних диджитайзерів - від 0,4 дюйма (10,16 мм) до 1 дюйма (25,4 мм).

Для акустичного диджитайзера цей параметр не визначено (теоретично він дорівнює

ширині активного поля).

Під час роботи з програмним забезпеченням комп'ютера деякі моделі диджитайзерів

можуть емулювати (представляти) інші типи диджитайзерів (моделі відомих фірм

magraphics і GTCO-CalComp). У специфікації диджитайзерів вказується список моде-

лей, які емулює ця модель.

Для диджитайзерів існують загальноприйняті вихідні формати, наприклад, Sum-

magraphics Microgid, CalComp 3400 і 9500. У специфікації диджитайзерів вказується

кількість чи список форматів, які підтримує ця модель.

Диджитайзера мають кілька режимів функціонування, наприклад, режими фіксації

точки, лінії, безупинний та деякі інші режими. У специфікації диджитайзерів вказу-

ється список режимів, які підтримує ця модель.

Диджитайзери підключають до комп'ютера або по інтерфейсу послідовного порту

(RS-232), або по інтерфейсу USB (для деяких моделей можна вибрати тип інтерфейсу).

Графічні планшети. Графічні планшети - різновид диджитайзерів, що реалізовані

за своїми технологіями і мають свою сферу використання (створення рисунків, а також

коректування рисунків і фотографій тощо).

До складу графічного планшета, крім планшета (рис. 3.51, з) чи рідкокристалічного

дисплея (LCD) (рис. 3.51, и), входять перо (pen чи stylus) і «мишка». Дисплей LCD під-

ключають до комп'ютера як другий монітор по інтерфейсу SVGA чи DVI.

Технологію, використовувану основним виробником графічних планшетів - фір-

мою Wacom, показано на рис. 3.59 (інші фірми-виробники графічних планшетів упро-

ваджують подібні технології). Під поверхнею планшета чи LCD розміщено панель сен-

сорів, виконаних у вигляді матриці, елементи якої являють собою мініатюрні спіральні

антени. Кожна антена працює як у режимі передавача, так і в режимі приймача (пе-

рехід з одного режиму в другій виконується кожні 20 мс). Під панеллю розміщується

магнітний відображувач, що підсилює випромінювання антени й одночасно екранує

магнітне поле. У режимі передавання випромінювання антени збуджує коливання

201

в контурі пера, що містить котушку і конденсатор. Параметри котушки і конденсатора

підібрано так, щоб вони відповідали резонансній частоті спіральної антени, тому елек-

тромагнітні коливання в контурі конденсатор-котушка входять у резонанс і відбива-

ються назад у бік сенсорів. Електромагнітні коливання сприймаються спіральною ан-

теною, що функціонує в режимі приймача, і передаються електронній схемі планшета,

яка переводить їх з аналогової форми в цифрову і визначає положення пера в просторі

(координати X, У і 2).

Рис. 3.59. Компоненти і функціонування графічного планшета; 1 - підстава планшета;

2 - випромінювання; З - приймання; 4 - активна ділянка планшета; 5 - перо; 6 - конденсатор;

7 - ланцюг котушки; 8 - панель сенсорів

Додатково, крім координат пера, визначають також і ступінь натискання пера

на поверхню планшета чи екрана LCD. Для цього розроблено дві основні технології.

Першою, простішою технологією передбачено використання зміни фазового кута час-

тини котушки на кінчику пера і забезпечення 256 рівнів натискання (перо при цьому

має таку саму товщину, що й і кулькова ручка). За другою технологією фіксується змі-

на фазового кута конденсатора із застосуванням товстішого пера (такого, як перо чор-

нильної авторучки). За цією технологією розпізнаються 1 024 рівні натискання.

Технологія Wacom дозволяє також визначати кут нахилу пера відносно планшета і

деякі інші параметри.

«Мишка», що входить до складу планшета (з двома чи трьома кнопками і коліщат-

ком прокручування), визначає переміщення, натискання кнопок і прокручування за

такою самою технологією приймання-передавання сигналів, що й перо. Тому вона може

функціонувати тільки на поверхні планшета замість звичайної «мишки».

Особливістю технології Wacom є те, що на відміну від диджитайзера, ні перо, ні

«мишка» не потребують джерел електроенергії.

Основні характеристики графічного планшета:

- розмір активної ділянки;

- розмір планшета;

- точність;

202

- роздільна здатність;

- максимальна висота зчитування;

- кількість рівнів натискання;

- інтерфейс із комп'ютером.

Розмір активної ділянки для графічного планшета такий самий, що й диджитайзера

- від 4x5" (101,6x127 мм) до 12x18" (305x457 мм). Для графічних дисплеїв на основі

LCD розмір активної ділянки становить 15" чи 18" по діагоналі.

Розмір планшета зазвичай перевищує розмір активної ділянки (по ширині та висо-

ті) на3...6 дюймів (76,2...152,4мм).

Точність і роздільну здатність графічного планшета визначають так само, як і для ди-

джитайзера. Точність більшості графічних планшетів становить 0,017" (0,42 мм), а роздільна

здатність - від 1 015 рядків/дюйм (40 рядків/мм) до 4 064 рядки/дюйм (166 рядків/мм).

Максимальна висота зчитування для графічного планшета має такий самий зміст,

що й параметр близькості для диджитайзера і лежить у діапазоні від 0,12" (З мм)

до 0,32" (8 мм).

Кількість рівнів натискання характеризує точність розпізнавання ступеня натис-

кання на перо і може мати значення 256, 512 або 1024.

Графічні планшети підключаються до комп'ютера здебільшого по інтерфейсу USB,

однак для деяких моделей можна використовувати для підключення послідовний порт

(RS-232).

3.8.3. Сканери

Компоненти сканера і технології сканування. Сканер - це пристрій введення,

що перетворює зображення в його цифрову форму (по точках) і передає цей образ у

комп'ютер. Зображення, що вводиться, може бути текстом, малюнком, фотографією і

навіть тривимірним об'єктом невеликої висоти.

Основні компоненти сканера:

- джерело світла;

- світлочутливі елементи (сенсори);

- алфавітно-цифровий перетворювач.

Джерело світла спрямовує світловий потік на сканований об'єкт (у деяких типах

сканерів як джерело світла використовується природне освітлення).

Світловий потік, відбиваючись від об'єкта (непрозорого) чи проходячи через об'єкт,

потрапляє на сенсори, що перетворюють значення інтенсивності падаючого на них світ-

ла в аналогові значення електричної напруги.

Сенсор може просто фіксувати наявність і відсутність світла в певній точці об'єк-

та (чорно-біле сканування). Якщо сенсор фіксує загальну інтенсивність падаючого

на нього світла, то таке сканування називають «сірим». Для відображення кольору

об'єкта використовують модель RGB. У цьому разі для вимірювання інтенсивнос-

ті кожного кольорового компонента (червоного, зеленого і синього) застосовують

окремий сенсор.

Алфавітно-цифровий перетворювач, виконаний на одній чи декількох мікросхемах,

одержує на вході дані від сенсорів і перетворює їх у цифрову форму. За чорно-біло-

го сканування кожній точці зображення зіставляється або нуль (чорний колір), або

одиниця (білий колір). Для «сірого» чи кольорового сканування аналогові значення

203

інтенсивності перетворюються у цифрову форму з урахуванням заданого значення діа-

пазону зміни інтенсивності. Отримані дані передаються в комп'ютер.

Використовувані джерела світла і сенсори визначають технологію сканування. Те-

пер сканери працюють за технологіями РМТ, CCD, CIS.

За технологією РМТ як джерело світла використовують ксенонову чи вольфрамо-

галогенну лампу, а як сенсор - фотоелектронниіі помножувальний пристрій - РМТ

(Photomultiplier Tube - фотопомножувальна трубка). Світло від джерела (рис. 3.60, а)

за допомогою конденсувальних лінз фокусується на окремій точці сканованого об'єкта

(оригіналу). Відбите від оригіналу світло пропускається крізь систему напівпрозорих

дзеркал, що розділяють світловий потік на три окремі потоки. Кожний з цих потоків

проходить через свій (червоний, зелений чи синій) світлофільтр і потрапляє у відповід-

ний цьому кольору РМТ.

Елементи РМТ, базовані на ламповій технології, здійснюють електронне посилення

інтенсивності відбитого від оригіналу світла. Потрапляючи на катод РМТ, світло ви-

биває з нього електрони, які переносяться через пластини динодів - пристроїв, що під-

силюють падаючий на них потік електронів за рахунок вторинної електронної емісії.

Коефіцієнт підсилення залежить від властивостей матеріалу, використовуваного в ди-

нодах, і кількості динодів, у результаті на виході РМТ значення електричної напруги

буде пропорційним інтенсивності падаючого світла.

За технологією CCD (Charge-Coupled Device - прилад із зарядовим зв'язком) як дже-

рело світла використовується флуоресцентна лампа з холодним катодом чи ксенонова

лампа, а як сенсор - CCD (рис. 3.60, б).

Протяжне по осі X джерело світла спрямовує світло на оригінал. Дзеркало передає

відбите від оригіналу світло на лінзу (попередньо світло проходить крізь діафрагму,

що обмежує світловий потік). Лінза фокусує інформацію зображення на лінійку CCD.

Функціонування елемента CCD грунтується на явищі залежності провідності перехо-

ду р-п напівпровідникового діода від інтенсивності падаючого на нього світла. Коли на

елемент потрапляє електричний потенціал, створюється потенціальна яма, що зберігає

електрони, генеровані світлом. Елементи CCD можуть обмінюватися зарядами своїх

потенціальних ям за допомогою спеціальних електродів перенесення між сусідніми

елементами CCD. Із надходженням на найближчий електрод підвищеного потенціалу

заряд «перетікає» під нього з потенціальної ями. Потенціали подаються на електроди

перенесення синхронізовано, тобто так, що заряди потенціальних ям усіх елементів

CCD переміщуються одночасно, і за один цикл перенесення елементи CCD передають

по ланцюжку заряди зліва направо (чи справа наліво). Значення електричної напруги

на виході останнього елемента лінійки CCD подається на вхід АЦП. Для кольорового

сканування використовується лінійка з трьох рядів елементів CCD. Поділ кольору на

компоненти виконується двома способами: або за допомогою елементів CCD зі спеці-

альним покриттям - фільтром червоного, зеленого чи синього кольорів (рис. 3.56, б),

або з використанням спеціальних призм, розміщених перед елементами, що розділяють

кольорові компоненти світлового променя і спрямовують кожний колірний компонент

на свій елемент CCD. Крім того, оскільки не всі ділянки елемента CCD реагують на світ-

ло, перед елементом часто поміщають мікролінзу, що спрямовує світло на чутливу ді-

лянку елемента. Весь пристрій, що містить джерело світла, дзеркало, діафрагму, лінзу

і лінійку елементів CCD, переміщується за допомогою спеціального механізму по осі Y.

204

Рис. 3.60. Технології сканування:

а - з використанням РМТ;

б - з використанням CCD;

в - з використанням CIS;

1 - джерело світла;

2 - розгорнення по рядку;

3 - розгорнення по кадру;

4 - оригінал; 5 - барабан;

6 - лінзи; 7 - дзеркало;

8 - напівпрозорі дзеркала;

9 - РМТ; 10 - катод; 11 - диноди;

12 - анод; 13 - світлофільтри;

14 - лініііка CCD; 15 - елемент

CCD; 16 - інтерфейсна шина;

17 - АЦП; 18 - діафрагма;

19 - шлях проходження світла;

20 - механізм переміщення по осі Y;

21 - LED; 22 - фотосенсори;

23 - елемент CIS

205

Іноді лінза і лінійка елементів CCD кріпляться нерухомо до задньої стінки сканера (для

цього застосовують не одне дзеркало, а систему дзеркал).

Для деяких типів сканерів, а також цифрових фотоапаратів і відеокамер використо-

вують не лінійки, а матриці елементів CCD.

За технологією CIS (Contact Image Sensor - контактний сенсор зображення) як дже-

рело світла можна застосовувати такі самі лампи, що й за технологією CCD, але найчас-

тіше використовують лінійку діодів, що випромінюють світло LED, точніше три лінійки,

кожна з яких містить LED одного кольору - червоного, зеленого чи синього. Іноді за-

стосовують одну лінійку елементів LED, яка з великою частотою змінює колір випро-

мінюваного світла. Після відображення світло потрапляє на фотодетектори, оснащені

мікролінзами (так само, як і за технологією CCD). Контактною цю технологію назва-

но через дуже малу (кілька міліметрів) відстань від лінійок діодів і фотодетекторів до

сканованого оригіналу. Крім того, за цією технологією, на відміну від технологій РМТ і

CCD, не використовується оптична система (лінзи, дзеркала і призми).

Характеристики сканерів. Сканери мають такі основні характеристики:

- тип сканера;

- використовувана технологія сканування;

- типи оброблюваних зображень;

- глибина кольору;

- можливість роботи з прозорими і непрозорими оригіналами;

- розмір сканованої ділянки;

- роздільна здатність;

- динамічний діапазон;

- глибина різкості;

- тип інтерфейсу з комп'ютером;

- швидкість сканування;

- додаткові можливості.

Тепер випускають типи сканерів, що розрізняються за способом переміщення зчиту-

вального пристрою сканера і паперу один відносно одного. Це такі сканери:

- ручні;

- барабанні;

- планшетні;

- рулонні;

- роликові;

- плівкові (сканери слайдів);

- проекційні.

У ручних сканерах (handheld scanners) переміщення пристрою відносно паперу

здійснює сам користувач (рис. 3.61, а, б, віг). Від того, наскільки рівномірно корис-

тувач переміщує сканер, залежить ступінь спотворення переданого в комп'ютер зо-

браження. Зручність ручного сканера полягає в тому, що він може сканувати будь-

яку поверхню.

У барабанних сканерах (drum scanners) оригінал закріплюється на поверхні прозоро-

го циліндра (барабана), стійкість якого забезпечується масивною основою (рис. 3.61, д).

Барабан обертається з великою швидкістю (300... 1350 об/хв), а сканувальний датчик,

який знаходиться поруч з ним, зчитує зображення по пікселах.

206

к я

Рис. 3.61. Типи сканерів: а, б, в, г - ручні; д - барабанний; е,ж - планшетні; и - рулонний;

к - роликовий; л - сканер слайдів; м - проекційний

У планшетних сканерах (flatbed scanners) сканувальна головка переміщується від-

носно паперу за допомогою крокового двигуна (рис. 3.61, е, ж). Планшетні сканери

як джерело зображень можуть використовувати книги, журнали й інші нестандартні

оригінали.

Сканувальна головка рулонних сканерів (sheetfed scanners) стоїть на місці, а па-

пір переміщується відносно неї за допомогою протяжного механізму (рис. 3.61, и).

Основна перевага рулонних сканерів - мала витрата електроенергії і невеликі габа-

рити дозволяють їм працювати на акумуляторних батареях; їх зазвичай використо-

вують разом з портативними комп'ютерами. Більшість рулонних сканерів працюють

у двох режимах: сканування зображення і його факсимільного передавання. Та-

кі пристрої іноді називають факсами-сканерами. Недоліком цього типу сканера є те,

що сканувати книгу чи журнал можна, лише попередньо розділивши їх на окремі

аркуші.

У роликових сканерах (rollfed scanners) папір також переміщується відносно голов-

ки за допомогою роликів. Такі сканери використовують для сканування зображень ве-

ликого формату (рис. 3.61, к), тому їх іноді називають широкоформатними сканерами

(wide format scanners).

207

Сканери слайдів (slide scanners) або плівкові сканери (film scanners) забезпечують

цифрацію слайдів чи кадрів плівки (рис. 3.61, л).

У проекційних сканерах (overhead scanners) зчитувальна частина переміщується за

допомогою мікромеханізму, який спрямовує «око» сканера на кожну лінію оригіналу

(у більш сучасних моделях), або містить матрицю елементів CCD (рис. 3.61, м). Осно-

вою сканера може бути LCD-монітор або плоска панель (іноді з проекційною лампою).

Сканувати зображення можна як з екрана LCD-монітора, так і з прозорого чи непрозо-

рого оригіналу, поміщеного на поверхню LCD-монітора чи панелі. Практичне застосу-

вання проекційних сканерів таке саме, що й проекторів.

Технологію /"Л/Гвикористовують тільки для барабанних сканерів. Для ручних, план-

шетних і рулонних сканерів застосовують як технологію CCD, так і технологію CIS. Тех-

нологія CCD поки що забезпечує кращі показники якості і глибини різкості зображення,

а також більший термін служби елементів. Проте технологію CIS без оптичної системи

реалізувати значно простіше і дешевше. Крім того, сканери за технологією CIS мають зна-

чно меншу товщину. Сканер, виконаний за технологією CCD, показано на рис. 3.61, е, сканер

виконаний за технологією CIS - па рис. 3.61, ж. Роликові, плівкові і проекційні сканери ви-

готовляють за технологією CCD.

За типами оброблюваних зображень сканери підрозділяють на чорно-білі, «сірі»

і кольорові. «Сірі» сканери тепер не випускають, чорно-білі ж сканери використову-

ють тільки в деяких цілях, наприклад, для зчитування штрих-коду (рис. 3.61, б). Однак

усі кольорові сканери забезпечують чорно-білий, «сірий» та півтоновий режими (half-

tone mode).

Глибина кольору визначає кількість бітів, виділюваних для зберігання інформації

про колір точки (піксела) оцифровапого зображення і вимірюють у бітах на піксел (bits

per pixel).

Діапазон зміни значень у чорно-білому режимі - О чи 1, тобто колір зберігається в ре-

жимі 1 Ьрр.

У півтоновому режимі кількість Ьрр не змінюється і дорівнює одиниці, а «сірість»

досягається за рахунок механізму «коливання» (dithering), за якого градації сірого ко-

льору емулюються (як за друкарського способу) через щільність чорних точок (різну

кількість чорних точок на одиницю зображення). Виконується це в такий спосіб: усе

зображення розбивається на ділянки визначеного розміру (2x2, 4x4, 8x8 пікселів) -

«шаблони коливання» (dither pattern). Для кожної точки ділянки існує своє значен-

ня порога, що відокремлює чорне від білого. Тому сусідні точки, що розрізняються за

ступенем відображення світла, можуть виявитися однаковими, тоді як за простого чор-

но-білого сканування вони були б різними. Розмір ділянки визначається за кількістю

градацій сірого, яку сканер здатний емулювати. Зазвичай для ручних сканерів розмір

ділянки задається апаратно, а для настільних сканерів вибирається один з декількох

розмірів чи навіть задається свій власний розмір.

Діапазон зміни значень (кількість градацій) сірого кольору дорівнює 2", де га - чис-

ло Ьрр. Для Ьрр = 8 воно буде 2^ = 256 градацій сірого кольору, а для Ьрр = 6 становить

2^ = 64 градації. Деякі сканери підтримують значення Ьрр, що дорівнює 12 (4096 града-

цій сірого кольору).

У режимі сканування в кольорі кількість Ьрр зазвичай дорівнює 24, тобто по 8 біт

на одну точку для кожного кольору (моделі RGB). Відповідна кількість сприйманих

208

кольорів - 16 777 216. Для сканування можна використовувати внутрішні 32-бітові,

36-бітові чи навіть 48-бітові подання кольорів.

За прозорістю оригінали можна умовно розділити на дві великі групи: відображаль-

ні (непрозорі) та прозорі.

До відображальних оригіналів належать різні фотографії, рисунки, сторінки книг

і журналів тощо. Прозорі оригінали - це кольорові і чорно-білі слайди та негативи. Ві-

дображальні оригінали можна обробляти із застосуванням усіх типів сканерів, за ви-

нятком плівкових, що обробляють тільки прозорі оригінали. Особливості конструкції

барабанних та планшетних сканерів (за сканованим зображенням у планшетному і ба-

рабанному сканерах наявний білий фон) дозволяють обробляти і прозорі оригінали.

Проекційні сканери також можуть обробляти зображення обох типів.

Максимальні розміри сканувальної ділянки різних моделей сканерів істот-

но різняться. Ширина сканувальної ділянки ручних сканерів зазвичай дорівнює

105 мм (рис. 3.61, а), однак розмір ділянки введення деяких сканерів становить

2...З см, як і сканера, зображеного на рис. 3.61, в, або дорівнює ширині сторінки форма-

ту А4 (21 см), як і сканера, показаного на рис. 3.61, г. Барабанні, планшетні та рулонні

сканери забезпечують уведення документів формату А4 (210x297 мм). Роликові скане-

ри забезпечують сканування оригіналів завширшки до 54" (1372 мм). Максимальний

розмір ділянки зчитування деяких проекційних сканерів можна регулювати.

Роздільну здатність сканера вимірюють кількістю точок на дюйм - dpi (dots per inch).

Для сканерів визначено оптичну роздільну здатність, що дорівнює кількості елементів на

лінійці фотодетекторів (роздільна здатність по горизонталі). Крім того, для сканерів ви-

значено також роздільну здатність по вертикалі (у разі переміщення оригіналу відносно

механізму сканування). Цю роздільну здатність іноді називають апаратною. Існує також

дійсна роздільна здатність, яка визначається за допомогою сканування спеціального

штрихового зразка, що враховує спотворення в оптичній системі та в АЦП, нерівномір-

ність висвітлення й інші чинники. Дійсна роздільна здатність залежно від моделі сканера

становить 45...90 % від оптичної роздільної здатності. Логічну роздільну здатність роз-

раховують за оптичною за допомогою інтерполяції: між фактично сканованими точка-

ми наносяться додаткові точки, чи кольори градації сірого кольору, що розраховуються

за значеннями сусідніх точок. Для сканування зображення програмно задається логічна

роздільна здатність. Для деяких моделей сканерів можна задавати дуже великі значення

роздільної здатності, але при цьому варто мати на увазі, що зображення, яке сканується з

високою роздільною здатністю, буде займати велику ємність пам'яті.

Ручні сканери можуть підтримувати кілька різних значень оптичної роздільної

здатності (у діапазоні 100...800 dpi з кроком 100 dpi).

Барабанні сканери мають найвищі значення роздільної здатності: оптичну розділь-

ну здатність (по горизонталі) - до 12000 dpi, логічну - до 64000 dpi. Планшетні сканери

за технологією CCD середнього рівня мають оптичну роздільну здатність 600x1200 dpi,

а професійні моделі - 1200x2400 dpi. Логічна роздільна здатність цих сканерів може до-

сягати 19200 dpi. Рулонні сканери мають оптичну роздільну здатність до 600 dpi по го-

ризонталі і таку саму логічну роздільну здатність, а роликові сканери - відповідно 500

і 2400 dpi. Оптична роздільна здатність плівкових сканерів може досягати 6000x6000

dpi, а проекційна - визначається за кількістю елементів у матриці CCD і досягає зна-

чення 1360x1024 dpi.

209

Динамічний діапазон сканера (D) визначає властивості оптичної системи та АЦП.

Це важливо для оцифровування фотографій та слайдів. Значення D розраховується

як різниця між максимальним (D^^J і мінімальним {D^.J значеннями оптичної щіль-

ності. У свою чергу, оптичну щільність вимірюють за допомогою спеціальних прила-

дів (оптичних денсометрів) як відношення потоку падаючого світла до відбитого (для

непрозорих оригіналів) чи прохідного світла (для прозорих оригіналів). Рекомен-

довані значення D для слайдів - 3,1...3,9 (негативів - до 4), кольорової фотографії -

2,1...2,4, півтонових фотографій - 2,5. Якщо значення Одля сканера менші від зазначе-

них, можливі втрати якості зображення. Діапазон значень D для планшетних сканерів

(залежно від моделі) 2,5...4, а для плівкових і барабанних - до 4,2.

Глибина різкості сканера визначає можливість сприймати без утрати різкості ді-

лянки оригіналу, що віддалені від площини сканування (здебільшого від площини за-

хисного скла). Цей параметр актуальний у разі сканування не розрізаних на сторінки

книг, альбомів і журналів, а також об'ємних предметів. Для сканерів, виконаних за тех-

нологією CIS, це значення становить 0,3 мм, а для деяких моделей планшетних скане-

рів - 1 см і більше.

Інтерфейс перших моделей сканерів з комп'ютером був реалізований або за допомо-

гою власної плати розширення, або з використанням послідовного чи паралельного пор-

ту. Різні модеми сучасних сканерів підтримують або інтерфейс SCSI, або інтерфейс USB,

або інтерфейс FireWire. Деякі моделі ручних сканерів підтримують безпровідні інтерфей-

си за однією зі стандартних безпровідних технологій або за власною технологією. Зображе-

ні на рис. 3.61, в і и сканери працюють в автономному режимі (на батарейках) і виводять

збережувані зображення в цифровій формі за допомогою спеціального адаптера USB.

Швидкість сканування визначають за інтерфейсом сканера, обраною логічною роз-

дільною здатністю, розміром сканованої ділянки по вертикалі, глибиною кольору і ви-

користовуваними алгоритмами оброблення зображення. Цю швидкість вимірюють

або за швидкістю переміщення паперу чи механізму сканування, або за кількістю сто-

рінок за одиницю часу. її рідко наводять у специфікаціях сканера.

Доповняльні можливості сканера такі:

- автоматичне подання документів (може реалізовуватись як убудований у сканер

блок чи як окремий пристрій);

- включення до складу планшетного сканера модуля для сканування слайдів;

- наявність кнопок для передавання сканованого зображення як факсу і (чи) елек-

тронною поштою (за допомогою факс-модема).

3.8.4. Цифрові фотокамери

Компоненти і функціонування цифрової фотокамери. Результатом знімання з ви-

користанням звичайної фотокамери є кадри плівки. Після проявлення плівки можна,

використовуючи відповідне устаткування, одержати знімки на спеціальному папері,

або зробити слайд. Для цифрації знімків чи слайдів використовують сканери, описані

в попередньому розділі.

На відміну від звичайної фотокамери результатом знімання за допомогою цифро-

вої фотокамери є оцифровані кадри, що зберігаються в пам'яті фотокамери. Отримані

кадри можна перенести або в комп'ютер для подальшого оброблення (зокрема друку-

вання знімків), або в спеціальний принтер, який зазвичай називають фотопринтером,

•

210