Конспект лекцій з дисципліни статистика (укр. мова)

Подождите немного. Документ загружается.

Конспект лекцій

з дисципліни «Статистика»

Вступ

Предмет і методи статистики

1. Предмет статистики. Етапи і методи статистичних досліджень.

2. Основні категорії статистики

1. Предмет статистики. Етапи і методи статистичних досліджень

Статистика – наука, яка вивчає кількісну сторону суспільних явищ і процесів у

нерозривному зв'язку з їх якісною стороною, а також кількісне відображення

закономірностей суспільного розвитку у конкретних умовах місця і часу.

Предмет – явища та процеси, які виникають і розвиваються у суспільстві.

Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить наступні етапи:

I. збір первинних данних ( статистичне спостереження).

II. систематизація і групування даних (статистичне зведення).

III. аналіз статистичних фактів та виявлення закономірностей у явищах, що

вивчаються.

На кожному з етапів застосовуються свої методи:

 масових спостережень;

 групувань;

 статистичних величин (абсолютних, відносних, середніх);

 рядів динаміки (динаміка – розвиток явищ у часі);

 індексний;

 табличний;

 графічний.

2. Основні категорії :

1. Ознака – властивість, характерна риса, або інша особливість об'єктів, явищ,

які можна спостерігати або вимірювати.

Ознаки в статистиці поділяють на кількісні та якісні.

Кількісні – це ознаки, окремі значення яких відрізняються одне від одного за

величиною. Позначаються числами. Наприклад: обсяг виробництва продукції,

заробітна платня, вік людини і т.ін.

Якісні – це ознаки, окремі значення яких відрізняються суттєвими моментами.

Позначаються словами. Наприклад: стать людини, рівень освіти, професія.

Крім того ознаки ділять на постійні і ті що варіюють (приймають різні

значення у окремих одиниць сукупності).

2. Варіація – зміна, коливання, відмінність.

3. Статистична сукупність – певна множина явищ, об'єктів, які мають одну

або декілька спільних ознак і відрізняються одне від одного за іншими ознаками

(сукупність підприємств, сукупність робітників).

Одиниці сукупності – окремі елементи, з яких складається статистична

сукупність.

4. Статистичний показник – узагальнена кількісна характеристика соціально-

економічних явищ в їх якісній визначеності в умовах місця і часу.

5. Система показників – совокупність взаємозв'язаних і взаємоузгодженних

показників, всебічно відображають життя суспільства.

6. Статистична закономірність – виражає середній результат взаємодії

значного числа однорідних явищ.

Статистичні закономірності можна об'єднати в такі групи:

 закономірності розвитку (динаміки) явищ;

 закономірності розподілу елементів сукупності;

 закономірності структурних зрушень;

 закономірності зв'язку між явищами.

7. З ако н великих чисел – зводиться до характеристики тенденції збільшення

числа спостережень для одержання результату, що не залежить від випадку.

Тема 1. Статистичні спостереження (СС)

1. Поняття СС. Його програма

2. Форми, види і способи СС

3. Помилки спостереження та способи їх виправлення

1. Поняття СС. Його програма

СС – планомірний, науково організований процес збору даних щодо масових

явищ і процесів відповідно завданням статистики.

Об'єкт СС – сукупність, про яку треба зібрати необхідні відомості.

Одиниця сукупності – елемент об'єкту СС, який є носієм ознак, що підлягають

реєстрації у процесі данного спостереження.

Одиниця спостереження – джерело інформації, тобто елемент сукупності, від

якого мають одержати відомості про одиниці сукупності. Наприклад: Під час

перепису промислового обладнання, одиниця сукупності – кожний станок, агрегат,

одиниця спостереження – підприємства, об'єкт СС – сукупність промислового

обладнання.

Програма СС – перелік ознак, що підлягають реєстрації або сукупність питань,

відповіді на які і будуть складати необхідну статистичну інформацію.

Своє відображення програма одержує у статистичному формулярі – обліковому

документі, який містить 2 обов'язкових елементи:

1. титульна частина – в якій розміщується назва СС, назва органу, який його

проводить, ким і коли затверджен формуляр.

2. адресна частина – в ній запис точної адреси одиниці спостереження і деякі інші

відомості.

Забезпечити правильні відповіді на питання статистичного формуляру допомагає

інструкція – сукупність роз'яснень і вказівок щодо питань програми.

2. Форми, види та способи СС.

І. За джерелами отримання відомостей розрізняють 3 організаційні форми СС:

1. Звітність – така форма СС, при якій відомості надходять до органів

статистики від підприємств, установ, організацій у виді обов'язкових звітів про їх

діяльність. Вимогами до звітності є обов'язковість, систематичність, вірогідність.

2. Спеціально - організовані спостереження охоплюють ті сторони

суспільного життя, які не відобразились в звітності або їх проводять для перевірки і

уточнення звітних даних (переписи, спеціальні обстеження, опитування).

3. Статистичний реєстр – перелік одиниць певного об'єкта СС із зазначенням

необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного

відстежування (єдиний державний реєстр підприємств та організацій України)

ІІ. За характером реєстрації фактів у часі СС поділяють на такі види :

1. Поточне – по мірі виникнення фактів.

2. Періодичне – через певні (рівні) проміжки часу.

3. Одноразове

ІІІ. За ступенем охоплення одиниць сукупності СС поділяються на суцільні

(обстежуються всі одиниці) та несуцільні (обстежується частина одиниць).

Види несуспільних спостережень:

1. Вибіркове – характеристика сукупності надається за даними про певну,

випадково відібрану частину сукупності (обстеження бюджетів домогосподарства).

2. Монографічне – досліджуються окремі одиниці сукупності з метою

поглибленого їх вивчення.

3. Основного масиву – охоплює переважну частину елементів сукупності,

обсяг значень істотної ознаки у яких визначає розмір явища (рівень цін на ринках)

4. Моніторинг – спеціально – організоване систематичне спостереження за

станом певного явища (моніторинг радіоактивного забруднення територій після

аварії на ЧАЕС).

Способи СС:

1. Безпосереднє – передбачає безпосередній огляд, перелік, вимірювання,

зваження особою, яка проводить дослідження (інвентаризація).

2. Документальний – відомості доходять до статистичних органів у виді

документів первинного обліку (звітність).

3. Опитування:

а) експедиційне – спеціально підготовленні реєстратори заповнюють

формуляри спостережень (перепис населення);

б) самореєстрація;

в) кореспондентський – опитування здійснюють спеціальні дописувачі, які

заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості статистичним

органом.

г) анкетне – анкети респондентами вручають особисто або надсилають

поштою.

3. Помилки спостереження і способи їх виправлення

Розбіжності між даними спостереженнями і дійсними значеннями величини

показників називаються помилками спостереження, які можна класифікувати на

кілька груп. Розрізняють помилки реєстрації і репрезентативності..

Помилки репрезентативності мають місце тільки при вибірковому

спостереженні. Вони виникають внаслідок того, що відібрана для обстеження

частина сукупності не досить точно відображує всю досліджувану сукупність.

Помилки реєстрації – помилки, які виникли внаслідок неправильного

встановлення фактів або неправильного їх запису, або того і іншого разом. Вони

допускаються як при суцільному так і несуцільному спостереженні. Помилки

реєстрації можуть бути випадковими або систематичними.

Випадкові помилки виникають внаслідок дії випадкових непередбачених

причин і спричиняють відхилення даних. Такі помилки частіше бувають

ненавмисними, вони не є небезпечними.

Систематичні помилки виникають з якоїсь певної причини і діють, в одному

напрямку: або зниження, або завищення. Причиною може бути несправність

вимірювальних приладів, неправильне розуміння реєстратором окремих вказівок

щодо заповнення бланків та ін. Систематичні помилки можуть бути навмисними і

ненавмисними. Систематичні навмисні помилки реєстрації виникають внаслідок

свідомого, навмисного викривлення фактів з певною метою. Це приписки у звітах.

Тема 2. Статистичне зведення

1. Поняття зведення і групування. Види групувань.

2. Визначення інтервалів в групах.

3. Ряди розподілу.

1. Поняття зведення і групування. Види групувань

Статистичне зведення – научна систематизація, обробка і упорядкування

первинного статистичного матеріалу для виявлення узагальнених типових рис і

закономірностей явищ і процесів, що вивчаються. Проводять зведення за допомогою

групувань.

Групування – розподіл явища на групи за будь–якою істотною ознакою.

Види і завдання групувань.

Види Завдання

І Типологічне

Виділення найхарактерніших груп, типів явищ, з яких

складається неоднорідна статистична сукупність.

ІІ Структурне

Вивчення структури явища і структурних зрушень, які в ньому

відбуваються.

ІІІ Аналітичне Вивчення взаємозв'язків і взаємозалежності між явищами.

Взаємопов'язані ознаки, які застосовуються в аналітичному групуванні ділять

на :

 факторні;

 результативні.

Факторні – ознаки, які впливають на інші і зумовлюють їх змінювання.

Результативні – ознаки, які змінюються під впливом факторних.

За кількістю ознак групування поділяють на:

 просте – за будь-якою однією ознакою;

 складне – за двома і більш ознаками.

Найбільш поширеним видом складного групування є комбінаційне групування,

при якому групи, утворені за однією ознакою, поділяють на підгрупи за іншою

ознакою.

Особливим видом в статистиці є вторинне групування – групи, утворені за

однією ознакою, поділяють на підгрупи за тією самою ознакою.

2. Визначення інтервалів в групах

Якщо групування проводять за кількісною ознакою, постає питання щодо

кількості груп і інтервалів групування.

Інтервал – різниця між максимальною і мінімальною величиною ознаки у кожній

групі.

Питання про кількість груп і величину інтервалів слід вирішувати залежно від

багатьох обставин, насамперед відповідно до мети дослідження і діапазону варіації

групувальної ознаки. Якщо зміни кількісної ознаки в середині сукупності

відбуваються рівномірно і вона варіює в достатньо вузьких межах, тоді

застосовують рівні інтервали, величина яких визначається за формулою:

minmax



; де n – кількість груп.

3. Ряди розподілу

Ряд розподілу – упорядкований розподіл одиниць сукупності на групи за будь-

якою ознакою.

Розподіл за якісною ознакою утворює атрибутивні ряди розподілу.

Ряд розподілу за кількісною ознакою називається варіаційним рядом.

Він складається з 2-х елементів: варіант і частот.

Варіанта – окреме значення групувальної ознаки у ряді розподілу.

Частота – число, яке показує як часто зустрічається та чи інша варіанта у ряді

розподілу, тобто це кількість елементів у групі з відповідним значенням ознаки.

Варіаційні ряди за способом побудови можуть бути:

 інтервальні – варіанта наводиться в виді інтервалів;

 дискретні – групова ознака має значення цілих чисел (розподіл студентів за

курсами).

Лекція за темою: Статистичні таблиці

План:

1. Поняття статистичних таблиць, їх підмет і присудок.

2. Класифікація статистичних таблиць.

1. Поняття статистичних таблиць, їх підмет і присудок

Статистичні таблиці призначені для найбільш раціонального, научного та

систематизованого викладання результатів зведення і групування статистичних

данних. Статистичними таблицями вважають тільки ті, що містять наслідки

статистичного аналізу соціально-економічних явищ і процесів.

Подібно до граматичного речення у статистичній таблиці розрізняють підмет і

присудок.

Підметом таблиці є об’єкти або їх частини, які характеризуються рядом

числових показників. Показники, що характеризують статистичну сукупність,

називається присудком.

У таблиці ліві бічні і верхні клітини призначенні для текстових заголовків, а

решта для числових даних.

Обов’язковими атрибутами статистичних таблиць є загальний і внутрішні

заголовки (збоку і зверху). У бічних заголовках – зміст підмета, у верхній – зміст

присудка.

Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведення числових

даних утворює макет статистичної таблиці.

2. Класифікація статистичних таблиць

За будовою підмета таблиці поділяють на 3 види :

 прості;

 групові;

 комбінаційні.

Коли підмет містить лише перелік одиниць статистичної сукупності, таблиці

називаються простими. Прості таблиці поділяються на:

1. спискові (підмет – список окремих ознак або об’єктів);

2. територіальні (підмет – перелік регіонів, областей, країн, територій);

3. хронологічні (підмет – періоди часу: місяці, квартали, роки, або моменти часу,

дати).

Групові таблиці відрізняються тим, що у підметі їх розміщуються групи

елементів сукупності за однією ознакою (наприклад: ряди розподілу). Вони дають

більш інформації для аналізу досліджуваних явищ.

У комбінаційних таблицях наводяться дані, згруповані за двома і більше

ознаками, взятими в комбінації.

За розробкою присудка таблиці можуть бути простими і складними

(комбінованими)

За метою досліджень та призначенням статистичні таблиці поділяються на:

 описово – інформаційні (дають кількісну характеристику окремих явищ);

 аналітичні (відображають взаємозв’язки між явищами та тенденціями в їх

розвитку);

 типологічні (характеризують основні соціально-економічні типи явищ);

 спеціального призначення (балансові, матричні, тощо).

Техніка оформлення статистичних таблиць – сукупність раціональних прийомів.

Таблиці треба вміти читати і аналізувати.

Таблиця повинна бути закінченою – мати групові та загальні підсумки.

Абсолютні і відносні величини