Конспект лекцій з дисципліни статистика (укр. мова)

Подождите немного. Документ загружается.

 просторові фіентири – використовують для визначення порядку розміщення

графічних знаків у полі графіка. (прямокутна система координат)

 масштабні орієнтири – (масштабна шкала і знак) застосовують для

визначення розмірів геометричних та інших графічних знаків.

 експлікація – містить назву графіку і будь – які коментарії до нього.

За загальним призначенням графіки поділяють на:

 аналітичні

 ілюстративні

 інформаційні

За формально – цільовим призначенням виділяють:

 графіки групувань і рядів розподілу

 рядів динаміки

 взаємозв’язку

 порівнянь

За видами поле графіків:

 діаграми – такий вид графіків, у якому цифрові данні зображенні за

допомогою геометричних фігур, або знаків (статистичний графік)

За формою графічного образу діаграми:

 лінійні

 стовпчикові

 стрічкові

 секторні

 кільцеві

 радіальні

 інші (фігурні, знаки Варзара)

Лінійні діаграми – найпоширенні – для відображення динаміки досліджуваних

явищ.

Будують за допомогою системи прямокутних координат. На горизонтальній осі

Х – період часу. На У – величина, що кількісно характеризує дослідження явище. В

результаті – ломана лінія, що характеризує зміну дослідженого явища за данний

період.

Стовпчикові діаграми – відображають статистичні данні у вигляді

прямокутників однакової ширини, розміщених вертикально на горизонтальній

прямій (або гістограмі).

Застосовують для порівняння величини різного значення, для характеристики

того самого явища в динаміці. Якщо стовпчики розміщенні горизонтально, діаграма

називається стрічковою.

Можна показати й частку кожного виду продукції в загальному випуску

продукції.

Секторні (кругові) діаграми – використовують для наочного зображення

структури одного соціально – економічного явища.

Кільцева діаграма – різновид секторної діаграми; використовується для

наочного зображення структури соціально – економічних явищ за двома і більше

рядами статистичних данних.

Можливо одночасно відображати структуру декількох рядів.

Радіальні діаграми – будуються в полярних координатах для наочного

зображення циклічних соціально – економічних процесів.

Використовується для вивчення і аналізу сезонних коливань: замкнуті і

спіральні.

Шарові діаграми (з областями) – для графічного зображення зміни у часі

дослідницького явища.

Використовуються для одночасного зображення процесу змін соціально –

економічного явища у часі як в цілому, так і окремих його складових частин, тобто

зміну його структури.

Знаки Варзара – застосовуються, коли потрібно наочно зобразити сукупність

основних ознак досліджувальних явищ і взаємозв’язок між ними.

Фігурні діаграми – спосіб зображення статистичних данних у вигляді фігур,

символів, малюнків певного масштабу:

1. застосування різних розмірів одного символу пропорційно величині

показника;

2. застосування різної кількості однакових за розміром символів.

Картограма – статистична карта, на якій розподіл досліджуваної ознаки по

території відображено умовно залежно від величини статистическої ознаки.

Картограми бувають:

 фонові

 точкові

Картодіаграма – графічне зображення закономірностей просторового

розміщення статистичних показників (за допомогою діаграмних фігур).

Статистика засобів виробництва.

1. Характеристика засобів виробництва. Характеристика руху та стану

ОФ.

2. Показники ефективності використання ОФ.

3. Статистичне вивчення ефективності використання ОФ.

4. Статистика ОБС.

1. Характеристика засобів виробництва. Характеристика руху та стану ОФ

Стан ОФ характеризують наступні показники:

 коефіцієнт знання ОФ:

К зн ═

ОФ

U – ізнос; ОФ – вартість ОФ.

 коефіцієнт придатності (гідності)

К год ═

Ооф

ОФ

Взаємозв ’ язок:

Кзн = 100% - Кгод

До пазників руху ОФ належать:

 коефіцієнт надходження ОФ

К пост ═

ОФк.р

П – надходження ОФ

 коефіцієнт оновлення ОФ (обновлення)

Кобн ═

Пнов

ОФк.р

Пнов – надходження нових ОФ

Офк.р – ОФ на кінець року

 коефіцієнт вибуття ОФ

Квиб ═

ОФп.р

ОФп.р – ОФ на початок року

2. Показники ефективності використання ОФ.

Ефективність використання ОФ характеризують:

 фондовіддача

f ═



ОФ

Q – вартість продукції

 фондомісткість

V ═



ОФ

Між показниками фондомісткістю, вартості продукції і вартості ОФ

існує взаємозв’язок:



ОФ ═ V⋅Q

З цієї формули бачимо, що на вартість ОФ впливають два фактори:

фондомісткість і вартість продукції. Вплив цих факторів можна визначити за

формулами:

▵



ОФ

═ V

⋅V

⋅Q

▵



ОФ

═ Q

⋅Q

⋅V

 фондоозброєність

D ═



ОФ



Т – середнє спискова численність робітників.

Між фондоозброєністю і продуктивністю праці (W) і фондовіддачею існує

зв’язок:

f ═ W / O

Такий же взаємозв’язок існує між індексами цих показників:

Jf ═

 фондорентабільність

f  ═

ОФ

П – сума прибутку

3. Статистичне вивчення ефективності використання ОФ.

Для вивчення динаміки фондовіддачі використовується індексивний метод.

Динаміка фондовіддачі за окремими підприємствами аналізується за

допомогою індивідуальних індексів.

If ═

Для вивчення фондовіддачі за групою підприємств (галузь, економіка в цілому)

застосовують узагальнюючий показник : середня фондовіддача.



f ═

∑

f⋅d

ОФ

З цих формул можна побачити, що на фондовіддачу (на середню) впливає 2

фактори:

 фондовіддача на кожному окремо підприємстві;

 структура ОФ.

Динаміка середньої фондовіддачі вивчається за допомогою системи зведених

факторів:

 індексів змінного, фіксованого складу і структурних зрушень.

Індекс змінного складу показує зміну середньої фондовіддачі за рахунок двох

факторів, які на неї впливають.

Jзм.скл ═



═

∑

⋅



ОФ

∑



ОФ

∑

⋅



ОФ

∑



ОФ

═

∑

⋅dОФ

∑

fodОФ

Індекс фіксованого складу показує зміну середньої фондовіддачі під впливом

зміни фондовіддачі на кожному окремому підприємстві.

Jфікс.скл ═

∑

⋅



ОФ

∑



ОФ

∑

⋅



ОФ

∑



ОФ

═

∑

⋅dОФ

∑

fodОФ

Індекс структурних зрушень показує зміну середньої фондовіддачі за рахунок

зміни структури ОФ.

Jстр.зр ═

∑

⋅



ОФ

∑



ОФ

∑

⋅



ОФ

∑



ОФ

═

∑

⋅dОФ

∑

fodОФ

Абсолютну зміну середньої фондовіддачі в цілому і за рахунок окремих факторів

визначають, різницю між чисельником і знаменником відповідного індексу.

Статистика товарів та послуг

1. Поняття продукції та завдання її статистичного вивчення.

2. Натуральний облік продукції.

3. Вартісні показники продукції.

4. Аналіз виконання плану і аналіз динаміки продукції.

3. Вартісні показники продукції.

До основних вартісних показників продукції належать :

1. валовий оборот- містить вартість продукції, виробленої у цехах одного

підприємства незалежно від того, буде вона використана на данному

підприємстві, або реалізована за його межами.

2. внутрішньо – виробничій оборот - вартість продукції, яка виготовлена

цехами данного підприємства і використана для подальшої переработки на

цьому ж підприємстві. Тобто цей показник містить весь повторний рахунок,

який входить в валовий оборот.

3. товарна продукція- містить вартість готової продукції , полу фабрикатів

власного виробництва і робіт промислового характеру , які призначені до

реалізації :

ТП = ГП + ПФ + Р пром. хар-ра

4. валова продукція - містить вартість як закінчених , так і незакінчених виробів

і робіт , які призначені до реалізації:

ВП = ТП ± И

ПР

±И

НЗП

5. реалізована продукція- містить вартість товарів , які сплачені і відвантажені

споживачам.

РП = ТП + Он – Ок

4. Аналіз виконання плану і аналіз динаміки продукції.

Аналіз виконання плану виробництва продукції здійснюють за допомогою

відповідного коефіцієнту:

К вип. пл ═

факт

план

Дуже важливим показником є виконання плану за ассортиментом. Під час

аналізу виконання плану за асортиментом у залік виконання плану приймають

фактичний випуск продукції в оптових цінах на рівні, який не перевищує плановий.

Потім порівнюють зараховану вартість продукції з її плановим рівнем.

Задача

Види

продукції

Випуск продукції Зараховано у виконання плану за

асортиментом

За планом Фактичний

І 300 330 300

ІІ 300 300 300

ІІІ 300 240 240

ІV 300 360 300

Разом: 1200 1230 1140

Квип.пл.асорт ═

зарах

план

═

1140

1200

═ 0,95 ;95 %

Висновок: план виробництва продукції взагалі було перевиконано на 2,5%, а

за асортиментом було недовиконано на 5%.

Аналогічно виконується аналіз виконання плану за договорними обов’язками по

постачанню продукції.

Аналіз динаміки випуску продукції здійснюють за допомогою індексного

методу

 у натуральному виразі



;





 у вартісному виразі

іpq ═

⋅q

poq

;

Jpq ═

∑

⋅q

∑

poq

Статистика чисельності і продуктивності праці персоналу

1. Завдання статистики роб. сили. Вивчення складу та численості

персоналу.

2. Показники руху роб. сили.

3. Показники рівня продуктивності праці

4. Вивчення динаміки продуктивності праці персонала.

2. Показники руху роб. сили.

До основних показників руху роб. сили належать:

 коефіцієнт обороту по прийому:

К об.пр ═

Тпр



Тср.спис

Т пр – кількість прийнятих на роботу.

 коефіцієнт обороту по звільненю :

К об. зв ═

Тзв



Тср.спис

Тзв.- кількість звільнених .

 коефіцієнт плинності кадрів :

К плин ═ Тзв.в.б +

Тзв.пор.тр.дисц



3. Показники рівня продуктивності праці

Для характеристики продуктивності праці застосовуються:

 прямі показники;

 зворотні показники.

Прямою характиристикою рівня продуктивності праці є кількість продукції, яка

виготовлена за 1 раб. часу – виробіток одного працівника:

W 

Т – чисельність робітників або витрати робочого часу.

Зворотньою характеристикою продуктивності праці є трудоємність, яка

відображає витрати часу на одиницю продукції :

t 

4. Вивчення динаміки продуктивності праці персонал

Динаміку продуктивності праці вивчають за допомогою індексного методу.

Зміну продуктивності праці на окремих під – ах відображають індивідуальні

індекси.

═

;

═

За групою підприємств (галуззю , економікою в цілому) індекси продуктивності

праці збудовані у вигляді індексів середніх якісних показників : індексів змінного ,

фіксованого складу і структурних зрушень.

Середня продуктивність праці визначається за формулою :



w ═

∑



∑



З формули видно, що на середню продуктивність впливають два фактори:

1. продуктивність праці на кожному окремому підприємстві;

2. структура робочої сили.

Індекс змінного складу показує зміну середньої продукції під впливом 2

факторів:

Jзм.скл ═



═

∑

W1T1



∑

WoTo



Індекс фіксованого складу відображає зміну середньої продуктивності праці за

рахунок зміни продуктивності праці на кожному підприємстві;