Касьянов М.А., Ревенко Ю.П. та ін. Безпека життєдіяльності

Подождите немного. Документ загружается.

203

8-10 л/добу, відповідно до 300 л/міс, 3600 л/рік і до 216000 л за 60-70 років

життя. У стані спокою вода виводиться з організму людини через нирки з

сечею — 1,5 л/добу, через легені близько 400 мл, через кишечник — біля

200 мл. Втрати води з поверхні шкіри, що пов'язані з терморегуляцією, в

середньому становлять 600 мл. Таким чином, щодобово з організму люди-

ни в стані спокою виводиться 2-2,5 л води. З фізико-хімічної точки зору

природна вода є складною дисперсною системою, в якій дисперсним сере-

довищем виступає вода, а в дисперсній фазі — різні мінеральні солі, коло-

їди, гази, органічні речовини, живі організми. Вода є не тільки середо-

вищем, в якому протікають всі життєві процеси, але і основним транспор-

тним засобом в організмі людини. Вона доставляє всі поживні речовини

до кожної структурної одиниці клітини, до кожної молекули і виводить з

організму продукти обміну речовин. От чому дуже важливим є те, щоб

вода, яка надходить в організм людини, оптимально могла виконувати ці

завдання, була якісною. Забезпечення населення доброякісною водою в

достатній кількості вирішує три гігієнічні проблеми: 1) запобігання поши-

ренню інфекційних захворювань; 2) попередження ролі води у виникненні

захворювань, які пов'язані з надлишком чи нестачею надходження в орга-

нізм хімічних речовин; 3) виключення ролі води у виникненні нервово-

психічних перевантажень, пов'язаних з її незадовільними органолептич-

ними властивостями. Крім того, вода гарної якості необхідна промислово-

сті, сільському господарству, для особистої гігієни, підтримки санітарного

стану житла тощо.

2. Гігієнічне значення ґрунту

Ґрунт складається з мінеральних, органічних і органічно-

мінеральних сполук, а також повітря, ґрунтових розчинів і мікроорганіз-

мів. У ньому безперервно протікають найрізноманітніші складні процеси

руйнування і синтезу органічних речовин, фотохімічні процеси. Він вико-

ристовується для очистки і обеззараження забруднювачів. Ґрунт здійснює

великий вплив на клімат, мікрорельєф, розвиток рослинності, на будівни-

цтво, планування населених пунктів, їх благоустрій і експлуатацію. Ґрунт

може бути чинником передачі інфекційних хвороб. Ще в глибокій давнині

відрізняли ґрунти здорові і нездорові. Здоровими вважаються ґрунти під-

вищені, сухі на сонячній місцевості. До нездорових відносили низькі міс-

ця, холодні, затоплювані, сирі, з частими туманами, де були поширені різ-

ні захворювання. Таким чином, ґрунт має велике гігієнічне значення і є

головним чинником формування природної і штучної місцевості, впливає

на епідемемічну ситуацію, є середовищем, що забезпечує циркуляцію хі-

мічних і радіоактивних речовин, викидів промислових підприємств, авіа- і

автотранспорту, стічних вод тощо.

204

3. Гігієнічне значення клімату

Клімат як важливий компонент природного середовища впливає на

характер господарської діяльності людини, її побут, санітарні умови жит-

тя, здоров'я, структуру і рівень захворюваності; з кліматом пов'язане геог-

рафічне розповсюдження багатьох хвороб. Ще Гіппократ в "Афоризмах"

(IV ст. до н.е.) вказував, що хвороби по різному протікають в різних кліма-

тичних умовах і рекомендував в лікарняних і оздоровчих цілях кліма-

тотерапію, яка в даний час широко використовується. Важливими кліма-

тоутворюючими чинниками в тій чи іншій місцевості є: 1) географічна

широта, що визначає притік сонячної радіації; 2) висота над рівнем моря,

рельєф і тип земної поверхні (вода, суша, рослинність, сніг); 3) особливос-

ті циркуляції повітряних мас; 4) близькість до морів і океанів. Кліматичні

умови місцевості не хаотичні, вони підпорядковані відповідним географі-

чним закономірностям. Залежно від основних кліматологічних показників

(температура і вологість повітря, тиск, опади, світловий клімат, вітровий

режим та ін.), з урахуванням географічного положення місцевості на зем-

ній кулі розрізняють сім основних кліматичних поясів: 1) тропічний (сере-

дньорічна температура 20 - 24°С); 2) жаркий (16 - 20°С);

3) теплий (12 - 16°С); 4) помірний (8 - 12°С); 5) холодний (4 - 8°С);

6) суворий (0 - 4°С); 7) полярний. Згідно з будівельною класифікацією за

ознаками середніх температур січня і липня є чотири кліматичні пояси:

1 — холодний, 2 — помірний, 3 — теплий, 4 — жаркий. Ця класифікація

враховується при вирішенні питань планування й забудови населених пу-

нктів, орієнтації будівель, товщини стін, розрахунках опалення, величини

віконних прорізів, глибини залягання водопровідних труб, озеленення і

таке інше. В межах України є зони, які за кліматичними умовами належать

до другого, третього і четвертого поясів. За кліматичними і ландшафтни-

ми особливостями розрізняють такі зони України: 1 — Полісся, 2 — лісос-

теп, 3 — степ, 4 — Карпати, 5 — Кримські гори. При складанні прогнозів і

штормових попереджень використовується районування території України

за принципом загальності рельєфних, кліматопогодних і інших характери-

стик. Відповідно до цього районування на території України виділяються

такі регіони: 1) північна частина (Житомирська, Київська, Чернігівська і

Сумська області); 2) північно-західна частина (Волинська і Рівненська

області); 3) західна частина (Львівська, Закарпатська, Хмельницька, Тер-

нопільська, Івано-Франківська і Чернівецька області); 4) центральна час-

тина (Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетров-

ська області); 5) східна частина (Харківська, Луганська і Донецька облас-

ті); 6) південна частина (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька і

Кримська області). Таке районування найбільш відповідає цілям практич-

ної біокліматології, об'єктивному використанню метеосиноптичних про-

205

гнозів для медико-метерологічного прогнозування і наступної профілак-

тики метеопатологічних реакцій у населення. В медичній практиці вико-

ристовується розподіл клімату на сприятливий та подразнюючий. До пер-

шого належить клімат з малими амплітудами температури і відносно не-

великими річними, місячними, добовими коливаннями інших метеороло-

гічних чинників. Сприятливим, що має мінімальні вимоги до адаптаційних

фізіологічних механізмів, є лісовий клімат, клімат середньої смуги, клімат

південного берегу Криму. Подразнюючий клімат характеризується вира-

женою добовою і сезонною амплітудою метеорологічних чинників. Він

вимагає підвищених вимог до пристосувальних механізмів. Таким є холо-

дний клімат Півночі, високогірний і жаркий клімат степових областей.

Жаркий клімат південних степів і пустель характеризується жарким літом

з великими добовими перепадами температури повітря, яка нерідко пере-

вищує температуру тіла, сухістю повітря, короткою зимою, надлишком

сонячної радіації. Це обумовлює перегрів і пов'язану з ним напругу термо-

регуляції, посилене потовиділення (до 6-10 л/добу) і втрату з потом міне-

ральних солей і вітамінів. Подібний клімат негативно впливає на хворих

серцево-судинними, ендокринними, нервово-психічними захворювання-

ми, туберкульозом. Від надлишку ультрафіолетового випромінювання

почастішали захворювання раком шкіри — особливо у осіб, що мають

слабопігментовану шкіру, а від надлишку інфрачервоного випромінюван-

ня — катарактою. Високогірський клімат починається з висоти понад

1,5 км. Тут різко знижений атмосферний тиск і парціальний тиск кисню в

повітрі, повітря сухе і вільне від алергенів, понижена температура, сильні

вітри, інтенсивне сонячне опромінення, високе альбідо (відбиваюча влас-

тивість снігу). Крім кисневого голоду це обумовлює збільшення життєвої

ємності легенів, напруження терморегуляційних функцій, світловий дис-

комфорт. Однак гірський клімат підвищує життєвий тонус людини. Тому

ці місцевості використовують для курортів і кліматичних станцій. Обґрун-

тований вибір кліматичних умов для забудови населених пунктів здійснює

позитивний вплив на зрівноваження організму з зовнішнім середовищем.

4. Гігієнічне значення повітря

Атмосферне повітря є одним з важливих елементів середовища, що

оточує людину, і є необхідною умовою підтримки життя як постійне дже-

рело кисню. Людина за добу в стані спокою вдихає біля 2722 л (2,5 кг)

кисню. Атмосферного повітря в цьому стані через легені проходить 9 л/хв,

540 л/год, 12960 л/добу, а при звичайній діяльності — 25000-30000 л/добу

(25-30 м

). За рік людина вдихає в стані спокою 10950 м

, при фізичному

навантаженні — 20000-30000 м

, а на протязі всього життя — від

650000 м

до 1800000 м

повітря. Очевидно, що навіть незначні домішки

шкідливих речовин, пилу чи патогенних мікроорганізмів в атмосферному

206

повітрі будуть негативно впливати на здоров'я людини. Повітряне середо-

вище є фактором передачі багатьох інфекцій, збудники яких володіють

достатньою стійкістю. Існує два способи передачі інфекцій через повітря:

повітряно-крапельний і повітряно-пиловий. Перший випадок пов'язаний з

передачею бактерій при кашлі, чханні та розмові. При чханні утворюється

до 40000 дрібних крапель, котрі розповсюджуються на відстань до 1,5 м і

знаходяться в повітрі біля години, зберігаючи свою життєздатність і віру-

лентність. При повітряно-пиловому способі розповсюдження інфекцій

найбільше значення має пилобактеріальна суміш, яка утворюється внаслі-

док висихання інфікованих крапель, що виділилися з дихальних шляхів

людини. Ця суміш в повітрі приміщень зберігається 2-3 години, а деякі

віруси (грип, дифтерійна паличка) зберігають вірулентність протягом

3-4 місяців. Від ступеня чистоти повітря залежить рівень сонячної радіації.

Так, у великих промислових містах рівень природної освітленості на

30-40% нижчий, ніж в районах з відносно чистим не запиленим повітрям.

Атмосфера є одним з важливих чинників кліматоутворення, її стан визна-

чає циркуляцію повітряних мас, сприяє формуванню хмарності й атмос-

ферних опадів. Важливе значення мають фізичні властивості повітря (тем-

пература, вологість, атмосферний тиск) вони визначають процеси теплоо-

бміну організму з навколишнім середовищем. На рівень концентрації шкі-

дливих речовин в атмосферному повітрі впливають переважно вітри, інте-

нсивність сонячного випромінювання та ін. Таким чином, повітря має ва-

жливе гігієнічне значення і є: 1) джерелом кисню, необхідного для окис-

лювальних процесів і збереження життя людини; 2) резервуаром накопи-

чення патогенних мікроорганізмів і чинником передачі інфекцій дихаль-

ним шляхом; 3) резервуаром накопичення шкідливих хімічних речовин

техногенного походження, що чинять негативний вплив на здоров'я люди-

ни і санітарно-побутові умови життя населення; 4) важливим кліматоутво-

рюючим чинником; 5) чинником, що формує якість повітря закритих при-

міщень; 6) одним з головних чинників терморегуляторних процесів люди-

ни; 7) природним середовищем, де здійснюються процеси самоочищення

від шкідливих домішок; 8) одним з джерел забруднення ґрунтів хімічними

і радіоактивним речовинами.

5. Гігієнічне значення погоди

Погода впливає на фізіологічний стан людини як безпосередньо, так і

побічно. До ритмічних змін інтенсивності характеру клімату і погоди, що

пов'язані із зміною Дня і ночі, сезону року людина в цілому пристосува-

лась. Більшість людей сприймає ці зміни без будь-яких несприятливих

проявів. Інша реакція відмічається при дії аперіодичних різних змін пого-

ди, що залежить від зміни повітряних мас чи впливу геліогеографічних

чинників. У цих випадках більшість здорових людей з добре розвинутими

207

фізіологічними пристосувальними механізмами не відмічають в своєму

самопочутті чи стані будь-яких змін. Подібні люди здорові і називаються

метеостійкими, метеостабільними чи метеорезистентними. Поряд з цим є

люди, головним чином хворі, чутливі до таких змін погоди. Це метеолабі-

льні чи метеочутливі люди. У метеолабільних людей (а їх серед різних

контингентів від 10-30 до 80-100%) несприятливі зміни погоди виклика-

ють негативні, а іноді навіть загрожуючи життю прояви у вигляді метео-

тропних реакцій. Характер цих реакцій залежить від виду захворювань,

типу вищої нервової діяльності, стану організму, особливостей праці й

побуту. У більшості метеолабільних людей несприятлива погода викликає

погіршення загального самопочуття, порушення сну, відчуття страху, за-

паморочення, зниження працездатності, швидку втому. Різко змінюється

артеріальний тиск, відчувається біль в області серця та ін. Типовою метео-

тропною реакцією є фантомна біль у людей, що мали ампутацію стопи,

кисті, біль у суглобах людей особливо старшого віку, збільшення рівня

травматизму, автокатастроф, вбивств, самовбивств і таке інше. Погода має

велике значення для здоров'я людини через посилення впливу інших не-

сприятливих чинників навколишнього середовища. Характерним прикла-

дом може служити феномен температурної інверсії, в звичайних умовах в

міру віддалення від поверхні Землі температура повітря знижується. При

стійкому антициклоні, внаслідок вертикальних потоків холодного повітря,

можливе порушення нормального градієнта таким чином, що в міру на-

ближення до поверхні Землі температура повітря не підвищується, а зни-

жується. Такий стан атмосферної циркуляції приводив до утворення ток-

сичних туманів — смогів, внаслідок чого спостерігалися випадки масових

захворювань органів дихання, кровообігу, різкого підвищення летальності

(Лондон, Нью-Йорк, Токіо та ін.). Велике гігієнічне значення має і такий

погодоутворюючий чинник, як направленість і швидкість вітру. З цим по-

в'язані інтенсивність і характер розповсюдження шуму і аерозабруднення

— пилу, диму, газу. Підвищена вологість повітря посилює негативні нас-

лідки забруднення повітря, наприклад, сприяє переходу оксидів сірки в

сірчану кислоту, оксидів азоту — в азотну. Останні, розчинені в атмосфе-

рних опадах спричиняють утворення кислотних дощів, які завдають коло-

сальних збитків навколишньому природному середовищу. Актуальним є

передбачення динаміки атмосферного забруднення на підставі метеосино-

птичного прогнозу для того чи іншого населеного пункту, для проведення

відповідних профілактичних заходів (загартування організму, підбір одя-

гу, покращення побутових умов і умов праці, нормалізація мікроклімату у

виробничих спорудах, заходи, що зменшують вплив погоди при роботах

на відкритому повітрі, при будівельно-монтажних й інших роботах).

208

Запитання для самоконтролю та освоєння знань

1. Дайте тлумачення терміну „гігієна‖.

2. Дайте тлумачення терміну „гігієна праці‖.

3. Яку роль відіграє вода у фізіологічних потребах людини?

4. Що таке ендогенна вода?

5. Яка кількість води виводиться щодобово з організму людини в

стані спокою?

6. Який вплив на людину може здійснювати ґрунт?

7. Перелічіть кліматоутворюючі чинники місцевості.

8. Назвіть 7 основних кліматичних поясів на земній кулі з урахуван-

ням географічного положення.

9. Скільки кліматичних поясів існує за будівельною класифікацією

(за ознаками середніх температур січня і липня)?

10. На які зони поділяється територія України за кліматичними і

ландшафтними особливостями?

11. Що таке сприятливий клімат з точки зору медичної практики?

12. Що таке подразнюючий клімат з точки зору медичної практики?

13. Яка кількість кисню споживається людиною за добу?

14. Перелічіть способи передачі інфекції через повітря, у чому їх осо-

бливості?

15. Який вплив на людину може здійснювати атмосферне повітря?

16. Як впливає на людину погода?

Рекомендована література

[17, с. 49-78; 19, с. 67-75; 13, с. 216-245]

209

4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В МІСЦЯХ МАСОВОГО

СКУПЧЕННЯ ЛЮДЕЙ

План

1. Прийоми психологічного опору паніці.

2. Безпека життєдіяльності в закритому приміщенні.

3. Виживання у вуличному натовпі.

1. Прийоми психологічного опору паніці

Для того щоб просто масове скупчення людей перетворилося в небе-

зпечний для навколишніх і для неї самої натовп, крім внутрішніх переду-

мов потрібний ще фактор зовнішньої провокації. Причини можуть бути

найрізноманітніші і несподівані.

Важливо, що в якийсь момент сто тисяч індивідуальностей утрачають

самоконтроль і перетворюються в єдиний біологічний організм, що живе

за своїми законами, де людині приділяється роль не більш ніж однієї з

тисяч молекул, що становлять його. Зрозуміло, що "молекула" не може

жити за своїм законами, а лише за загальними. Підпорядкованість кожно-

го усім – головний закон натовпу. А в натовпі страх поширюється зі шви-

дкістю вибуху і приблизно з такими ж наслідками.

Звідси – основне правило самопорятунку в натовпі прагнення до збе-

реження індивідуальності. Головне для людини в натовпі — не піддатися

загальному психозу порятунку за будь-яку ціну, не стати рядовим, полі-

ном, що підтримує полум'я в психічній пожежі, що набирає силу (є такий

термін).

Відключіть емоції, покладайтеся тільки на розум. Розум – єдина ваша

надія на порятунок. Тільки він може підказати вірну лінію поводження.

Емоції поведуть вас туди, куди побіжать усі. Аналізуйте, зважуйте ситуа-

цію, шукайте найбільш перспективні шляхи порятунку.

Наведемо деякі найпростіші прийоми, що дозволяють протистояти

масовому психозу паніки:

1. Ніколи не приймайте на віру слухи, що мусуються у натовпі. Шу-

кайте спосіб перевірити інформацію, що нав'язується, за допомогою фак-

тів.

2. Не підкоряйтесь думці натовпу сліпо, яким вірним воно б не здава-

лося в даний момент. Закрийте вуха, відкрийте очі. Приймайте рішення,

виходячи з принципу — вірю тільки тому, що бачу!

Але не здумайте, якщо ви не згодні з думкою і діями натовпу, висло-

влювати це привселюдно. Ваша внутрішня позиція не повинна виявлятися

зовні. "Білих ворон" натовп знищує. Не висловлюйте, не захищайте свою

думку, не вступайте в дискусії. Зосередьтеся на дії.

210

3. Бурхливі масові почуття, чи це страх, ненависть або радість, дуже

заразливі. Опирайтесь масовому психозу. Якщо ви почуваєте, що "заводи-

тесь", спробуйте глянути на себе з боку. Чи не безглуздо ви виглядаєте, чи

не смішні ваші рухи, міміка, мова? Самоіронія і сором — гарні гальма при

істериці, що починається.

4. Відволікайтеся будь-яким можливим способом. Головне для вас —

зберегти ясність розуму. Використовуйте прийоми аутотренінгу: глибоко

дихайте, споглядайте нерухомі предмети, розмовляйте із самим собою і

т.п. Нарешті, спробуйте протверезити себе, сильно вщипнувши за руку,

прикусивши губу, ударивши самого себе по щоці або заподіявши будь-

який інший біль.

5. Зосередьтеся на близьких вам людях. Ваше завдання – захистити

їх. А це можливо тільки тоді, коли ви контролюєте ситуацію і свій психіч-

ний стан. Вам є чого побоюватися. Досвід показує, що під впливом натов-

пу соціальні зв'язки руйнуються, людина перестає піклуватися про своїх

друзів і рідних, перестає помічати їх. Людина натовпу стає ворогом своїх

близьких. Відомі випадки, коли в приступі паніки або демонстрації фана-

тичної відданості ватажкові натовпу (лідерові) матері жертвували своїми

дітьми!

6. Шукайте в натовпі подібних собі. Об’єднуйтеся з ними, створюйте

опозицію загальному настрою (тільки мовчазну опозицію!). Знайшовши

один у одному опору людям легше протистояти натовпу, ніж самотужки.

Декілька об’єднаних людей важче піддаються психозу загального на-

строю. Не може бути, щоб серед тисяч людей не знайшлося десятка розсу-

дливих. Упізнавайте їх по виразу очей, міміці, дії, стосовно подій, що від-

буваються. Пробивайтеся до них, ставайте поруч, поєднуйте ваш розум і

фізичну силу.

Якщо ви не піддалися негативній чарівності натовпу, виходить, ви

наполовину виграли бій за виживання. Фізичні дії, безпосередньо спрямо-

вані на порятунок, в умовах паніки вторинні. Якщо ви захистили свідо-

мість, вона навчить тіло, як вибратися з колотнечі живим і неушкодженим.

А якщо говорити абстрактно, то стихія натовпу тим руйнівніша, чим

з менш вихованих людей вона складається. Інтелект, помножений на ви-

ховання, не залишає паніці ні єдиного шансу. Є безліч прикладів, коли

представники того, вищого світу, між втратою особи і смертю вибирали

смерть. Люди, для яких поняття честі вище страху утратити своє життя, в

умовах найбільшої паніки не втратять самоконтролю. Вони захищені аб-

солютно.

Судовий оркестр під час загибелі лайнера " Титанік " до останньої

миті, намагаючись заспокоїти юрбу, грав вальси Штрауса. Оркестранти

загинули в повному складі, але в тім, що вони піддалися паніці, їх обвину-

211

ватити не можна. На тому ж "Титаніку" було чимало випадків, коли джен-

тльмени уступали дамам свої рятувальні жилети, а, пропливаючи в крижа-

ній воді (20 хв — межа виживання!) повз переповнені шлюпки, запитува-

ли: "Добродії, у вас не найдеться ще одного містечка? Немає? Тоді виба-

чите за занепокоєння. І щасливо залишатися... живими". Так, саме в подіб-

них вишуканих виразах. На жаль, більшість з нас буде в подібній ситуації

використовувати зовсім інші словосполучення і починати зовсім інші дії.

На жаль, таке виховання. Для нас життя — набагато більш конкретне по-

няття, чніж честь.

Не треба сподіватися на те, що в екстремальних умовах ми поведемо-

ся лицарями без страху і докору. Швидше за все, ні. Ми будемо бігти,

кричати і штовхатися, як звичайнісінькі обивателі. І страхи в нас будуть, і

докори усім, хто під гарячу руку потрапить. І ніяких там: "Дозвольте про-

пустити вас уперед". І, виходить, рятуватися нам доведеться як звичайним

обивателям, тобто фізично. Моральна смерть нас хвилює набагато менше.

І шансів на виживання в нас буде тим більше, чим краще ми знаємо,

що робити в такій ситуації, і чим більше піклуємося про свій організм, що

потрапив у лихо.

Тепер про конкретні дії. Для спрощення розглянемо лише два види

паніки - у натовпі в закритому приміщенні й у вуличному натовпі.

2. Безпека життєдіяльності в закритому приміщенні

Ви сидите розслаблені в кріслі в кінотеатрі або на концерті, і раптом

відбувається НП. Той самий зовнішній фактор: пожежа, вибух, збройна

агресія групи терористів або просто крики про пожежу, вибух або агресію.

Люди в залі спочатку оторопіли, потім зрушилися, качнулися убік

виходів, закричали. Задні, боячись виявитися далі усіх від рятівних дверей

і ближче усіх до небезпеки (яку найчастіше навіть і не бачать), натиснули

на передніх. Передні уперлися в стіни, утворилася тиснява.

Ви, звичайно, розгублені і перелякані — занадто швидкими був пере-

хід від розслабленості до загрози. Дуже хочеться підхопитися і побігти

разом із усіма, не важливо куди, аби звідси.

І тут ви не праві. Дуже важливо, куди, і надто важливо, коли.

Якщо ви надумали тікати, то намагайтеся бути першими, поки ще

проходи вільні, поки ще основна маса людей вибирається з рядів крісел,

поки вони ще не перетворилися в натовп і пам'ятають про норми загаль-

нолюдської моралі, не пустили у хід лікті і кулаки. Потім ця мораль буде

зім'ята, роздавлена і розтоптана тисячами ніг.

Головне ваше завдання — не виявитися в приливній хвилі, що набра-

ла міць.

Якщо ви не встигли потрапити в перші ряди людей, що біжать, і якщо

явна небезпека не проглядається, постарайтеся перечекати поки схлине

212

основний потік, що рятується. Зрозуміло, важко не піддатися загальній

паніці. Як же так — усі біжать, а ви чогось чекаєте. І все-таки спробуйте

нейтралізувати свій страх.

У величезному числі випадків штовханина маси людей у вузьких

проходах буває багато небезпечніша самої загрози, що викликала паніку.

Тільки в одному випадку має сенс піддавати своє життя небезпеці, кидаю-

чись в панікуючу юрбу, — при швидкому поширенні пожежі. Перед кид-

ком позбудьтеся від усіх, здатних заподіяти біль вам і оточуючим, — ко-

лючих, ріжучих, скляних і просто об'ємних, виступаючих з кишень, пред-

метів. Скільки завгодно випадків, коли потерпілі були порізані власними

ключами або ножицями, що висунулися з косметички. Уявіть на секунду,

що стане з вашими ребрами, якщо в них, з величезною силою, вдавити

ваш же товстий блокнот або гаманець. Рівномірний тиск кістки витрима-

ють, а от точковий — не завжди. А якщо між тими ж ребрами в тіло увійде

гостра, як кинджал, кулькова авторучка? Таким чином, кидайте речі, у

крайньому випадку, запам'ятаєте, де їх залишили, потім, коли усе завер-

шиться, повернетеся, знайдете.

Зніміть окуляри, якщо не хочете, щоб вам вдавили їх в очі. Зніміть

сережки — їх усе рівно вирвуть у загальній тисняві. Позбудьтеся від гро-

міздких, довгих, занадто вільних, що чіпляються, деталей одягу. Обов'яз-

ково зніміть із шиї краватки, шарфи, декоративні хусточки, ланцюжки,

намиста, натільні, на міцному ланцюжку, хрестики. Такі предмети вашого

гардеробу в натовпі стають смертельно небезпечними. Досить зачепитися

ними за який-небудь нерухомий предмет або людину, щоб вони зіграли

роль миттєво стягуючого горло зашморгу. Навряд чи ви зумієте висмик-

нути із спресованої маси людей руки, щоб послабити тиск петлі. Тим бі-

льше не зможете загальмувати рух натовпу, щоб зняти шарф із випадково-

го цвяха на стіні.

Намертво зав'яжіть шнурки взуття. Про це, кидаючись на приступ

дверей, звичайно усі забувають. Так. не на бантик — в'яжіть мертві вузли!

Якщо хто-небудь у масі людей наступить вам на шнурок, що розпустився,

ви можете упасти, а це гарантована смерть. І звичайно, скиньте заплічні

сумки.

У натовп теж треба входити з розумом. Загальновідомо, що саме най-

небезпечніше місце у натовпі, що випливає з будинку через вузьких двері,

— скраю. Людей, що опинились там, іноді просто, в буквальному смислі

слова, розмазують по стінах і косяках дверей. Будь-який виступ, розетка,

вимикач, випадковий шуруп або цвях можуть порізати людину, що проти-

скується уздовж стіни, не гірше бандитського ножа. Тому основне завдан-

ня людини, що вливається в натовп, – якнайдалі опинитись від її краю. Це

можна зробити, або повернувши трохи назад, де вона більш розріджена,