Кадуріна Л.О. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Подождите немного. Документ загружается.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

4.2. УМОВИ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОГО

КОНТРАКТУ

Суб'єкти господарської діяльності Українийіноземні суб'єкти

господарської діяльності оформляють свої взаємини у виді простої угоди в

формі зовнішньоекономічного контракту.

Угоди, які здійснюються в міжнародній торгівлі, умовно можна

розділити на угоди купівлі-продажу й товарообмінні (бартерні) угоди.

Такий умовний розподіл можна пояснити тим, що при здійсненні угод

купівлі-продажу продавець-ек-спортер зобов'язується передати у власність

покупцю визначений товар (зробити послугу, виконати роботу), а

покупець-імпортер, у свою чергу, зобов'язується сплатити продавцю

обумовленими умовами угоди купівельну ціну. При здійсненні

товарообмінних (бартерних) угод здійснюється обмін одних товарів (робіт,

послуг) на інші також відповідно до умов угоди, тобто сторони зазначеної

угоди є одночасно і продавцями, й покупцями.

І в першому і в другому випадку угоди оформляються відповідними

договорами (контрактами).

У міжнародній комерційній практиці контрактом називають договір

купівлі -продажу товарів у матеріально речовій формі. Це документ, у якому

міститься письмова домовленість сторін про постачання товару:

зобов'язання продавця передати визначене майно у власність покупця та

зобов'язання покупця прийняти це майно й сплатити за нього визначену

грошову суму чи зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної

операції.

4**

Для підписання контракту не потрібен дозвіл якого-небудь органу або

державної влади, управління, вищої організації, за винятком випадків,

передбачених законом України.

Повноваження представника української сторони угоди на укладання

договору (контракту) виходять з доручення, статутних документів чи інших

основ, що не суперечать Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» №

959-12 від 16.04.91 р. в редакції № 1595-3 від 23.03.2000 р. (далі Закон №

959).

Кадуріна Л.О.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) з боку українського партнера

може підписуватися однією особою.

При укладанні зовнішньоторговельної операції сторони повинні

обумовити, права якої держави будуть застосовуватися для регулювання

форми угоди, прав й обов'язків сторін.

За українським законодавством права та обов'язки сторін за

зовнішньоторговельним контрактом визначаються правом країни, обраної

сторонами при укладенні контракту.

При відсутності такої угоди до контракту застосовується право країни,

де заснована, розташована штаб-квартира чи основне місце діяльності

сторони, яка є:

- продавцем у контракті купівлі-продажу, поміщеному в договорі

комісією;

- довірителем - у договорі доручення, перевізником - у договорі

перевезення.

У міжнародній торговій практиці існують самі різноманітні контракти.

їх зміст залежить від угоди, що збираються зробити контрагенти. Але в

основі кожного з них лежать положення класичного контракту купівлі-

продажу.

Зміст контракту складають його умови, про які сторони домовлялися в

процесі укладення контракту і попередніх переговорів.

Немаловажне значення при підготовці договору (контракту) у ЗЕД має

мова, на якій він буде укладений. У випадку складання договору

(контракту) іноземною мовою в обов'язковому порядку повинний бути

екземпляр, складений українською мовою. Тому необхідно віддати

перевагу укладання зовнішньоекономічного договору (контракту),

оформленню його двома колонками, у яких паралельно розміщується текст

на двох мовах. Це дозволить також уникнути перекручувань чи

невідповідності перекладу.

Типова форма договору (контракту) у ЗЕД передбачена наказом

Міністерства зовнішньоекономічної торгівлі України № 75 від 05.10.95 р. і

містить наступні основні розділи:

1. Назва договору, дата та місце його складання.

2. Преамбула, в якій зазначається повна назва сторін, що є учасниками

зовнішньоекономічної операції; країна, в якій вони зареєстровані як

сторони зовнішньоекономічного договору; скорочена назва сторін

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

(контрагентів), що використовується в тексті договору; посилання на

документи, на підставі яких діють сторони.

3. Предмет договору, тобто який товар (робота, послуга), ким і кому із

контрагентів повинний бути поставлений; точне найменування товару,

сорт, марка або кінцевий результат роботи, що повинна бути виконана за

договором, а для бартерних договорів - точне найменування зустрічних

постачань й назва товару.

4. Предмет товару, як правило, містить завжди повне визначення

товару у відповідності з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної

діяльності, тобто так,як він іменується в міжнародній торгівлі.

5. Єдина товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності СНД

застосовується в джерелах - учасниках Співдружності Незалежних Держав

для здійснення засобів тарифного та нетарифного регулювання

зовнішньоекономічної діяльності та удосконалення ведення статистичного

обліку та обміну статистичною інформацією. Якщо міжнародна назва

товару невідома, то можна привести технічну специфікацію товару. При

необхідності технічні умови або

специфікації можна винести в додаток до контракту, зробивши посилання,

яке є невід'ємною частиною контракту. Додаток повинен бути підписаний

також як і контракт тими ж особами.

6. Кількість і якість товару, а саме: скільки товарних одиниць

повинно бути поставлено й у яких одиницях виміру виміряється товар, а

також його якісні характеристики.

7. Базисні умови постачань (приймання-передачі виконаних робіт або

послуг): вид транспорту, за допомогою якого буде здійснюватися поставка

товару; базисні умови поставки (умови «Інкотермс»); строк поставки

товару (можливе розбиття строку на частини для поставки товару

декількома партіями).

8. Якщо предметом договору є роботи чи послуги, то вказуються умови

та строки приймання-здачі виконаних робіт або наданих послуг.

9. Ціна та загальна вартість договору (контракту). Визначається

ціна одиниці товару та загальна вартість товарів (виконаних робіт, послуг),

валюта платежів.

Кадуріна Л.О.

10. Якщо за договором поставляються товари різної якості та

асортименту, ціна вказується окремо за одиницю товару кожного сорту,

марки а загальна вартість договору визначається окремим пунктом.

11. В договорі бартеру загальна вартість товарів, що експортуються

або імпортуються, виражена в іноземній валюті, зазначається також в

доларах СІЛА.

12. Умови платежів. Визначаються: спосіб, порядок, строки

фінансових розрахунків, гарантії виконання сторонами взаємних платіжних

зобов'язань. За умови визначення платежів варто керуватися спільною

постановою КМУ та НБУ «Про типові платіжні умови

зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних

застережень у зовнішньоекономічних договорах (контрактах), що передба-

чають розрахунки в іноземній валюті» № 444 від 21.06.95р.

13. Умови приймання-передачі товару (робіт, послуг).

Визначається місце фактичної передачі товару, строки передачі товару,

перелік супровідних документів. Приймання-пе-редача товарів

проводиться як за кількістю так і за їх якістю.

14. Пакування та маркірування. Визначається, у якому упакуванні

повинний бути поставлений товар, яке маркірування повинне бути

нанесене постачальником. У разі потреби можуть бути зазначені також

вимоги про умови повернення упакування.

15. Форс-мажорні обставини. Це не передбачувані та непереборні

події, які тягнуть за собою порушення договірних зобов'язань. Такими

обставинами можуть бути стихійні лиха, військові дії, ембарго, втручання з

боку влади, страйки. При виникненні зазначених нездоланних обставин

контракт (договір) не може вважатися простроченим, а під час загибелі

товару втрачають силу й самі зобов'язання. Рекомендується обумовлювати

в тексті договору форс-мажорні обставини та їхні правові наслідки. У

випадку форс-мажорних обставин сторони мають право відмовитися від

виконання договору цілком чи частково без додаткової відповідальності за

«невиконання зобов'язань» за договором, але в будь-якому випадку

сторони звільняються від відповідальності на строк дії форс-мажорних

обставин.

16. Підтвердженням дії форс-мажорних обставин в Україні є довідка

Торгово-промислової палати країни, на території якої з'явилися ці

обставини.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

17. Санкції та рекламації. Встановлюються види та порядок

застосування штрафних санкцій, відшкодування збитку, пред'явлення

рекламацій (у вигляді акту) у зв'язку з невиконанням або неналежним

виконанням однією з сторін взятих на себе зобов'язань. В цьому розділі

повинні бути встановлені: розмір штрафних санкцій, строки сплати

штрафів, строки рекламацій, протягом яких можуть бути заявлені рек-

ламації; способи врегулювання претензій.

18. Арбітраж. У цьому розділі сторони визначають місцезнаходження

арбітражного суду, його повне найменування, країну та майнове право, яке

буде застосовуватись у випадку розгляду суперечок, а також випадки, в

яких сторони можуть звертатися до суду.

19. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити (номер рахунку,

назва банку).

Однак, застосовуючи типову форму, треба пам'ятати, що для того щоб

договір (контракт) у зовнішньоекономічній діяльності був надійним, він

повинен відповідати наступним вимогам:

- договір (контракт) повинен представляти інтереси підприємства й

відповідати вимогам діючого законодавства України;

- зобов'язання партнера за договором (контрактом) повинні бути

забезпечені його відповідальністю (санкції, пені, неустойки, штрафи);

- договір (контракт) не повинен містити положень, що у наслідку

можуть ускладнити рішення спірних питань.

При складанні зовнішньоекономічного договору (контракту) варто

врахувати ряд вимог, що висуваються до його змісту з боку держави.

Так, згідно Указу Президента України «Про міри упорядкування

розрахунків за договорами, укладеними суб'єктами підприємницької

діяльності України» № 566/94 від 04.10.94 р. обов'язковим є включення в

умови договору (контракту) положень про розрахунки відповідно до

правил застосування документарного акредитива й інкасо, розробленими

Міжнародною торговельною палатою. Крім того, Указом Президента

України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації

комерційних термінів» № 567/94 від 04.10.94 р. передбачено, що суб'єкти

ііідприємницької діяльності зобов'язані укладати договори (контракти)

відповідно до правил «ІНКОТЕРМС» (у редакції 2000 р.). Застосування

базисних умов постачання товарів у зовнішньоекономічній діяльності

Кадуріна Л.О.

дозволяє не тільки дотримуватися вимог діючого законодавства і митних

процедур, але й визначає порядок оподатковування такої операції.

Базисні умови називаються так тому, що встановлюють базис ціни в

залежності від того, чи включаються витрати з транспортування (й ін.

витрати) у ціну товару чи ні.

Базисні умови визначають:

1. Хто та за чий рахунок забезпечує транспортування товару по

території країн продавця, покупця, транзитних країн, а також під час

перевезення товару морським, річковим й повітряним транспортом?

2. Положення вантажу стосовно транспортного засобу, що визначають

обов'язок продавця за встановлену в контракті ціну доставити вантаж у

визначене місце чи навантажити товар на транспортний засіб, чи

підготувати його до навантаження, або передати його транспортній

організації.

3. Обов'язок сторін по оформленню комерційної документації

відповідно до існуючого в практиці міжнародної торгівлі вимогам.

4. Де і коли переходять від продавця до покупця права власності на

товар, а також міри, зв'язані з ризиком випадкової загибелі чи ушкодження

товару, а також витрати, що можуть виникнути у зв'язку з цим.

Застосування базисних умов спрощує складання й узгодження

контрактів, допомагає контрагентам знайти спосіб поділу відповідальності

й розв'язання виниклих розбіжностей.

У правилах «ІНКОТЕРМС» - 2000 міститься 13 торгових термінів,

об'єднаних у чотири групи (Е, Г, С, Б) (таблиця 4.2.).

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Застосований при позначенні базисних умов термін «фран-ко»

походить від французького слова «вільно». Він означає, що покупець

вільний від ризику й усіх витрат з доставки товарів до пункту позначеного

франко. У контракті після позначення базисної умови вказується назва

географічного пункту (морські чи річкові порти, аеродроми,

вантажоодержувачі, заводи-виготов-лювачі, будівельні майданчики

об'єктів).

Група

Символ

Торговий термін

1 2 3

Група Е

(відправка)

EXW Франко-завод (назва місця).

Група Р

(основна

перевозка

не сплачена)

FCA Франко-перевозчик (назва місця призначення).

FAS

Франко вздовж борта судна (назва порта відгрузки).

FOB Франко - борт судна (назва порта відгрузки).

Група С

(основна

перевозка

сплачена)

CFR Вартість та фрахт (назва порта призначення).

CIF

Вартість, страхування та фрахт (назва порта призначення).

CPT

Фрахт/перевезення оплачені до ... (назва

місця призначення).

CIP

Фрахт/перевезення і страхування оплачені до ...

(назвамісця призначення).

Група Д

(прибуття)

DAF Поставлено на кордон (назва місця поставки).

DES

Поставлено франко-судно (назва порта призначення).

DEQ

Поставлено франко-причал (назва порта призначення).

DDU

Поставлено, мито не сплачено (назва місця призначення).

DDP

Поставлено, мито сплачено (назва місця призначення).

Таблиця 4.2. Торгові терміни правил «ШКОТЕРМС».

Кадуріна Л.О.

Група Е регламентує зобов'язання продавця й покупця, при здійсненні

постачання тільки на умові франко-завод, при цьому зобов'язання продавця

вважаються виконаними після того, як він передав товар покупцю на

своєму підприємстві. Продавець відповідає за навантаженням товару на

вказаний покупцем транспортний засіб чи за очищення товару від мита на

експорт, якщо не обговорене інше. Покупець несе усі витрати й ризики,

зв'язані з перевезенням товару з підприємства продавця до місця

призначення. Ця умова передбачає мінімальні зобов'язання для продавця.

Покупець сам здійснює декларування зазначених товарів на митниці чи

через митного брокера. Така операція розглядається не як експортна, а як

передача товару на території України й обкладається ПДВ за ставкою 20 %.

Така операція називається «ЕХ\¥франко-завод».

Група Г. Відповідно до цих умов продавець вважає, що він виконав свої

зобов'язання після того, як передав товар перевізнику відповідно до

інструкцій, отриманих від покупця. Ці умови припускають, що в обов'язки

покупця входить вибір перевізника, складання з ним договору на

перевезення. Продавець повідомляє покупця відносно готовності товару до

відвантаження, після чого покупець укладає договір перевезення й віддає

продавцю свої інструкції з приводу того, кому, коли і як передати куплений

товар. Тому в контрактах, укладених на Г-умові, вся процедура повинна

бути визначена з граничною ясністю для обох контрагентів.

Ця умова застосовна для перевезень будь-яким видом транспорту.

Група С. Згідно з цими умовами продавець сам укладає договір

перевезення, оплачує перевезення до зазначеного в контракті місця

приймання товару покупцем, а також сповіщає покупця про деталі

відправлення й передбачуваний час прибуття вантажу в погоджене місце

для його прийняття.

За контрактами на С-умовах продавець звільняється від

відповідальності і ризиків з моменту передачі товару перевізнику у своїй

країні, хоча й несе витрати за доставку товару в країну покупця. Продавець

зобов'язаний оплатити перевізнику всю вартість транспортування товару

незалежно від того, належний фрахт буде оплачений до навантаження

товару чи оплата допускається після його доставки в місце призначення,

крім додаткових витрат, що можуть виникнути через обставини, які

настають після відвантаження і відправлення товару, і повинні бути

оплачені покупцем, якщо виникли не з вини перевізника.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Якщо доставка товару вимагає перевантажень у проміжних пунктах,

продавець може укласти кілька договорів перевезення. Він повинен

оплатити всю вартість доставки до місця призначення, включаючи вартість

перевантажень товару. Але якщо перевантаження виявилося змушеним че-

рез необхідність уникнути наслідків непередбачених обставин (страйку,

урядові акти, воєнні дії), додаткові витрати повинен нести покупець.

При складанні контракту сторони повинні домовитися про те, хто буде

сплачувати навантаження товару в місці призначення. Під час перевезення

товару на регулярних судноплавних лініях у вартість фрахту звичайно вже

входить вартість навантаження. Тому, якщо характер вантажу припускає

перевезення саме лінійним судном, то ці витрати автоматично несе

продавець.

Група Д. Контракти на Д-умовах можна розбити на дві категорії. У

першу входять контракти, укладені на умовах 1, 2,4. Відповідно до цієї

умови продавець не очищає товар для імпорту. До другої категорії

відносяться умови 3, 5. За цими умовами продавець повинен одержати всі

необхідні ліцензії, а також сплатити мита, збори, податки. Умови групи Д є

найбільш привабливими для покупця, тому що продавець зобов'язаний

доставити товар у зазначене місце, приймаючи на себе витрати й ризики з

доставки товару. Тому контракти на Д - умовах називають достатніми

контрактами, а контракти на С - умовах називають обрізувальними

контрактами.

Вартість зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначається у

вільно конвертованій валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют.

У разі, якщо валюта ціни і платежу за умовами договору різні, доцільно

використовувати валютно-цінові застереження. У такому разі в договорі

зазначається курс, за яким буде здійснено перерахунок валюти ціни у

валюту платежу.

Валюта розрахунку визначається, виходячи із співвідношення

валютного курсу на день підписання договору (контракту).

При складанні бартерного (товарообмінного) договору (контракту)

варто чітко визначити номенклатуру зустрічних постачань, а також

збалансувати вартості експортно - імпортної частини угоди.

Договір (контракт) на переробку давальницької сировини повинен

передбачати: точні найменування товарів, продукції, які є кінцевою ціллю

переробки, включаючи:

Кадуріна Л.О.

- технічну схему такої переробки;

- загальну вартість договору (контракту);

- заставну вартість давальницької сировини;

- форму й порядок розрахунків за переробку сировини;

- умови реалізації готової продукції.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.3 яких етапів складається підготовка до складання угоди з

контрагентом?

2. Фактори, які необхідно вивчати під час складання зов-

нішньоекономічного контракту.

3. Основні умови зовнішньоекономічного контракту.

4. Поняття та функції договору.

5. Типова форма зовнішньоекономічного контракту.

6. Роль базисних умов поставок при складанні договорів (контрактів).

7. Зміст базисних умов поставки :

- Зміст базисних умов поставки на умовах Е групи;

- Зміст базисних умов поставки на умовах Д групи;

- Зміст базисних умов поставки на умовах С групи.

8. Вимоги до бартерних контрактів.

9. Вимоги до контрактів на переробку давальницької сировини.

10. Зміст комісійних контрактів, їх особливість.

11. Зміст консигнаційних контрактів, їх особливість.

ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Основні види та форми розрахунків у зовнішньоекономічній

діяльності. Поняття міжнародних розрахунків, відображення їх у

бухгалтерському обліку. Кредитні операції. Види кредитів.

5.1. ОСНОВНІ ВИДИ ТА ФОРМИ РОЗРАХУНКІВ

Міжнародні розрахунки України зв'язані з різними формами

економічних та неекономічних відношень із закордонними країнами.