Кадуріна Л.О. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Подождите немного. Документ загружается.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Ввіз (вивіз) товарів на митну територію України вважається здійсненим

з мої іенту оформлення відповідної вантажної митної декларації (ВМД).

Вид зовнішньоекономічної діяльності

Термія повернення в Україну Законодавча база

1 2 3

Купівля-продаж Виручка в іноземній

валюті за експорт товарів (робіт, по-

слуг) підлягає зарахуванню на

валютний рахунок резидента в

уповноваженому банку.

Не пізніше 90 календарних днів з

моменту митного оформлення

експорту товарів чи з моменту

підписання акта виконаних робіт,

послуг чи іншого документа, що

засвідчує виконання таких робіт,

послуг, експорт прав інтелектуальної

власності.

Закон України №185/94-ВР від

23.09.94р. "Про порядок

здійснення розрахунків в

іноземній валюті" із змінами

та доповненнями (далі —

Закон № 185).

Виручка в іноземній валюті за

експорт фармацевтичної продукції

вітчизняного виробництва (коди ТН

ЗЕД ЗО 01-30.06) підлягає

зарахуванню на валютний рахунок

резидента в уповноваженому банку.

Не пізніше 180 календарних днів з

моменту митного оформлення

фармацевтичної продукції.

Теж

Надходження товарів (робіт, послуг) з

імпорту на умовах відстрочки

постачання.

Не пізніше 90 календарних днів з

моменту здійснення авансового

платежу чи надання векселя на

користь постачальника товарів

(робіт, послуг), а також за докумен-

тарним акредитивом — з моменту

здійснення уповноваженим банком

платежу на користь неоезидента.

Теж

Ввіз товарів (робіт, послуг) за

бартерним договором (контрактом)

на митну територію України.

Не пізніше 90 календарних днів з

дати митного оформлення експортної

операції, а за роботи та послуги — з

моменту підписання акту чи іншого

документу, який підтверджує

виконання робіт та послуг.

Закон України № 351-XIV від

23.12.98 р. "Про регулювання

товарообмінних (бартерних)

операцій у сфері

зовнішньоекономічної

діяльності" (далі — Закон

№351).

Ввіз товарів за бартерним

договором на митну територію

України під час експорту

високоліквідних товарів (перелік

значних високо-ліквідних товарів

затверджений ПКМУ № 755 від

29.04.99 р. Про деякі питання

регулювання товарообмінних

(бартерних) операцій у

зовнішньоекономічній діяльності".

Не пізніше 60 календарних днів з

моменту митного оформлення

експорту таких високоліквідних

товарів. У випадку переоформлення

форми розрахунків з бартеру на

грошову форму розрахунків — не

пізніше 90 календарних днів з

моменту митного оформлення

експорту.

Теж

Таблиця 1.2. Терміни повернення валютних цінностей в Україну.

Кадуріна Л.О.

Митне оформлення вважається здійсненим при наявності на всіх

екземплярах ВМД особистої номерної печатки інспектора митниці (див.

Положення про вантажну митну декларацію, затверджене постановою

Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.97 р.).

Митним законодавством України не передбачене декларування робіт,

послуг, об'єктів інтелектуальної власності, тому для числення термінів

повернення валютних цінностей в Україну приймається дата підписання

акту виконаних робіт, послуг чи іншого документу, що підтверджує їхнє

виконання.

Відлік законодавчо встановленого терміну розрахунків у резидента-

лізингодавця з лізингових операцій починається з наступного календарного

дня після дня оформлення ВМД на об'єкт лізингу (див. Інструкцію про

порядок здійснення контролю й одержання ліцензій з експортних-

імпортних і лізингових операцій, затверджену постановою НБУ № 136 від

24.03.99 р.).

Для підприємств, що здійснюють експортно-імпортні операції в рамках

бартерного договору (контракту). Законом № 351 передбачений ряд

додаткових вимог, а саме: протягом 5 робочих днів з моменту підписання

акту виконаних робіт, послуг чи іншого аналогічного документу необхідно

повідомити:

- органи Державної митної служби України за місцевою акредитацією

підприємства, якщо експортовані за бартерним договором (контракту)

роботи, послуги обмінюються на товари.

Наданням інформації вважається дата оформлення ВМД;

- органи Державної податкової служби України за місцем своєї

реєстрації, якщо за бартерним договором (контрактом) еквпортуються чи

імпортуються роботи, послуги.

Повідомлення надається в двох екземплярах за установленою формою

(Лист ДПАУ № 5876/7/22-1217 від 22.04.99 р.).

За ненадання чи несвоєчасне надання такої інформації передбачене

застосування стосовно підприємства пені в розмірі одного відсотка від

вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день

прострочення. При цьому загальна сума пені не може перевищувати

вартість таких товарів (робіт, послуг).

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Встановлені законодавством терміни (90 днів) поширюються на всі

експортно-імпортні операції за розрахунками як в іноземній валюті, так і в

національній (ст. 17 Указу Президента України № 41/98 від 21.01.98 р.).

У випадках перевищення законодавчо встановлених термінів

здійснення розрахунків у ЗЕД передбачено одержання суб'єктом ЗЕД

спеціального дозволу:

- індивідуальної ліцензії НБУ - при здійсненні експортно-імпортних

операцій, в тому числі з фінансового й оперативного лізингу, з

розрахунками в грошовій формі;

- індивідуального дозволу Мінекономіки України - при здійсненні

бартерних (товарообмінних) операцій, що передбачають виробничу

кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, постачання складних

технічних виробів, товарів спеціального призначення.

Процедура одержання індивідуальних ліцензій, дозволів досить

складна, тому до цього варто заздалегідь підготуватися.

На початковому етапі необхідно одержати відповідні висновки:

- з експортно-імпортних операцій, що передбачають розрахунки в

іноземній валюті, - висновок про обгрунтованість причин перевищення

термінів повернення виручки. Висновок надається суб'єктом господарської

діяльності незалежно від форм власності і місця їхньої реєстрації в

порядку, передбаченому наказом Мінпромполітики України № 211 від

15.06.99 р.;

- з бартерних (товарообмінних) операцій — висновок міністерства чи

іншого центрального органу виконавчої влади про віднесення операції до

одних з перерахованих вище видів із обґрунтуванням можливого періоду

перевищення встановлених термінів розрахунків (див. постанову Кабінету

Міністрів України від № 756 29.04.99 р. «Про деякі питання регулювання

товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної

діяльності»).

Крім того, необхідно одержати висновок Мінекономіки України щодо

обґрунтованості причин і необхідності продовження терміну ввозу на

митну територію України товарів (робіт, послуг), що імпортуються за

бартерними договорами (контрактами).

Для одержання висновку з договорів міжнародного лізингу

(фінансового оперативного), згідно яким лізингодавцем виступає резидент

Кадуріна Л.О.

України, документи повинні передаватися на розгляд до моменту передачі

об'єкта лізингу нерезиденту.

Для одержання індивідуального дозволу на продовження терміну

розрахунків за бартерним (товарообмінним) договором (контрактом)

суб'єкт ЗЕД повинний не пізніше 15 календарних днів після закінчення

встановлених термінів розрахунків передати документи в Мінекономіки

відповідно до порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів Ук-

раїни № 1489 від 13.08.99 р. «Про порядок видачі разового індивідуального

дозволу на перевищення встановлених термінів ввозу товарів (виконання

робіт, надання послуг),що імпортуються за бартерними договорами».

Висновок видається суб'єкту господарської діяльності протягом 10 днів

з моменту подачі документів на розгляд та передається на розгляд ДПА

України. Протягом 15 днів податкові органи передають (у випадку

позитивного рішення) у НБУ остаточний висновок щодо можливості

продовження терміну розрахунків (видачі індивідуальної ліцензії). При

наявності перерахованих вище дозвільних документів до суб'єкта ЗЕД не

застосовуються штрафні санкції за порушення термінів розрахунків

експортно-імпортних операцій у зовнішньоекономічній діяльності.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Хто є резидентом України?

2.Хто є нерезидентом України?

3. Перерахуйте основні принципи зовнішньоекономічної діяльності.

4. Перерахуйте основні форми зв'язків у зовнішньоекономічній

діяльності.

5. Перерахуйте основні види зовнішньоторговельних операцій.

6. Які господарські операції відносяться до торгово-посередницьких?

7.Хто такий принципал?

8.Хто такий консигнатор, його функції?

9.Які особливості консигнаційної угоди?

10. Перерахуйте основні особливості операцій з перепродажу?

11. Які функції агента під час здійснення агентських операцій?

12. Охарактеризувати основні способи винагороди посередників за їхні

послуги.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

13. Хто здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності

підприємств?

14. Перерахуйте основні види ліцензій на здійснення зов-

нішньоекономічної діяльності.

15. Перерахуйте види квот на здійснення зовнішньоекономічної

діяльності.

16.В чому полягає валютний контроль ЗЕД?

17. Які терміни повернення валютних цінностей в Україну?

18. Які дії необхідно застосувати керівництву підприємства для

запобігання покарання при порушенні термінів повернення

валютних цінностей в Україну?

19. Дати коротку характеристику функціональним обов'язкам агентам,

брокерам та маклерам.

20. Чим відрізняються функціональні обов'язки дистриб'ю-терів та

дилерів ?

21. Що мається на увазі під обов'язковим продажем іноземної валюти

українськими підприємцями?

22. Які валютні засоби підлягають обов'язковому продажу резидентами

України?

23. Які валютні засоби, що надійшли на валютний рахунок резидента,

не підлягають обов'язковому продажу?

24. Які штрафні санкції застосовуються за порушення термінів

повернення валютних засобів в Україну?

25. Що є підставою для підтвердження факту ввозу чи вивозу товарів

(робіт і послуг) з зовнішньоекономічних операцій?

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Реєстрація й акредитація підприємства. Порядок відкриття валютного

рахунку. Об'єкти, цілі та задачі бухгалтерського обліку

зовнішньоекономічних операцій

2.1. РЕЄСТРАЦІЯ ТА АКРЕДИТАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА

Кадуріна Л.О.

Щоб вийти на зовнішній ринок, суб'єкти зовнішньоекономічної

діяльності зобов'язані зареєструватися в Міністерстві зовнішніх

економічних зв'язків (МЗЕЗ) чи органі, що виконує його функції.

Для здійснення зовнішньоекономічної діяльності необхідно:

1. Відкрити власний валютний рахунок в банку.

2. Одержати необхідні ліцензії на різні види і форми зов-

нішньоекономічної діяльності (експорт, імпорт І Т.П.), якщо вони підлягають

ліцензуванню.

3. Укласти контракти на різні види діяльності з фірмами закордонних

країн і на право здійснення операцій, зв'язаних з одержанням іноземної

валюти.

4. Ознайомитися з правилами митних процедур і дотримуватися їх.

Реєстрація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на

підставі заяви і нотаріально завірених копій статуту й установчих

документів.

Відповідно до наказу Державного митного комітету України «Про

затвердження Порядку ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної

діяльності в митних органах» № 237 від 31.05.96 р. (далі - Порядок № 237)

такий облік ведеться тими митними органами, у зоні діяльності яких

суб'єкт

зовнішньоекономічної діяльності зареєстрований в органах виконавчої

влади як суб'єкт підприємницької діяльності (далі - СПД).

Підприємства, що зареєструвалися як юридичні особи на території

України і мають постійне місцезнаходження на її території, можуть

здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, як в Україні, так і за її

межами.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»

суб'єкт підприємницької діяльності здобуває статус суб'єкта

зовнішньоекономічної діяльності без офіційної державної реєстрації.

Одним із принципів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є

митний контроль зовнішньоторговельних операцій.

Застосовується цей принцип у відношенні тих суб'єктів зов-

нішньоекономічної діяльності, які на підставі зовнішньоекономічних

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

договорів з іноземними суб'єктами господарської діяльності здійснюють

переміщення товарів через митний кордон України. Товари допускаються

до переміщення за умови обов'язкового митного оформлення.

Правила і порядок їхнього переміщення й оформлення встановлені

спеціальним митним законодавством, постановами КМУ й іншими

нормативними актами.

Митне оформлення прямо зв'язане з декларуванням товарів суб'єктами

зовнішньоекономічної діяльності.

Під декларуванням розуміється заява за установленою формою зведень

про мету переміщення товарів через митний кордон України, про митний

режим і іншу інформацію, необхідну для митного оформлення й контролю.

Митні органи приймають товари до оформлення тільки при наявності у

їхній картотеці облікової картки суб'єктів зовнішньоекономічної

діяльності. її відсутність служить підставою для відмовлення останнім у

митному оформленні.

Відповідно до наказу Державного митного комітету України «Про

затвердження Порядку ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної

діяльності в митних органах» № 237 від 31.05.96 р. (далі - Порядок №237)

такий облік ведеться тими митними органами, у зоні діяльності яких

суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зареєстрований в органах ви-

конавчої влади як суб'єкт підприємницької діяльності.

Декларування товарів, відповідно до діючого митного законодавства,

при їх митному оформленні може здійснюватися:

1) самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, які є

власниками товарів;

2) митними брокерами на підставі договору із суб'єктами

зовнішньоекономічної діяльності - власниками товарів.

В обох випадках усім суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності

незалежно від форм власності, до початку митного оформлення необхідно

акредитуватися, тобто стати на облік у митних органах (вантажному відділі

митного посту) за місцем своєї державної реєстрації.

Для цього в першому випадку суб'єкти зовнішньоекономічної

діяльності повинні самі передати в митні органи оригінали і завірені у

встановленому порядку копії документів, перелік яких визначений

Порядком № 237.

Кадуріна Л.О.

В другому випадку за дорученням суб'єктів зовнішньоекономічної

діяльності необхідні документи можуть бути віддані митними брокерами.

Поряд з оригіналами і копіями необхідних для обліку документів

суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності чи митні брокери подають

митним органам два екземпляри оригіналів «Облікової картки суб'єкта

зовнішньоекономічної діяльності», форма якої встановлена Порядком №

237.

Для реєстрації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності потрібні

наступні документи:

1.Устав:

а) рішення власника майна чи уповноваженого їм органа про створення

СПД. Якщо власників чи уповноважених органів два й більше, то таким

рішенням є установчий договір;

б) устав підприємства (якщо його наявність відповідно до

законодавства необхідна для створення організаційно-правової форми

СПД).

2. Свідчення про державну реєстрацію СПД в органах виконавчої

влади за його місцезнаходженням.

3. Довідка органів статистики про занесення СПД у Єдиний державний

реєстр підприємств та організацій, про присвоєння коду території й коду

форми власності.

4. Довідка уповноваженого банку про наявність розрахункового

рахунка (національного й валютного).

5. Довідка, що містить зведення про прізвище, ім'я, по батькові

керівника й головного бухгалтера підприємства, номера телефонів.

6. Наказ по підприємству про призначення особи, відповідальної за

роботу з митними органами, з вказівкою його прізвища, імені, по батькові,

паспортних даних, із зразками його підпису і печаток, що будуть

використовуватися підприємством при оформленні документів в органах

митниці.

При закінченні реєстрації митні органи зберігають усі перераховані

вище документи в особистій справі підприємства.

Після перевірки всіх наданих документів і екземплярів «Облікової

картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності» інспектор вантажного

відділу митниці привласнює суб'єкту ЗЕД відповідний обліковий номер.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Цей номер вказується на двох екземплярах «Облікової картки суб'єкта зов-

нішньоекономічної діяльності».

Перший екземпляр облікової картки залишається в митниці, а другий

видається суб'єктам ЗЕД і служить свого роду свідченням про облік

(акредитацію) цих суб'єктів в органах митниці.

При заповненні вантажної митної декларації на товари, що підлягають

оподаткуванню на додану вартість, вказується індивідуальний податковий

номер суб'єкта ЗЕД. Якщо суб'єкт ЗЕД зареєстрований як платник податку

на додатко-

ву вартість, йому необхідно надати в органи митниці свідчення ДПАУ про

таку реєстрацію. Порядок реєстрації та форма зазначеного свідчення

встановлені наказом ДПАУ «Про затвердження Положення про Реєстр

платників податку на додаткову вартість» № 79 від 01.03.2000 р.

Однак СПД, що здійснює експортно-імпортні операції, може відповідно

до чинного законодавства і не підлягати реєстрації як платник податку на

додаткову вартість. У цьому випадку такому суб'єкту необхідно надати в

митні органи заяву, підписану керівником підприємства, головним

бухгалтером і завірену печаткою підприємства, про те, що СПД не підлягає

включенню до Реєстру платників податку на додатковуявартість.

Копія свідчення ДПАУ про реєстрацію платника податку на додаткову

вартість оригінал чи заява про те, що СПД не підлягає реєстрації як

платник ПДВ, подаються суб'єктом ЗЕД один раз, поряд з перерахованими

вище документами. Надання копії і заяви є необхідним відповідно до листа

Державної митної служби України № 11/2-5670 від 05.06.98 р.

Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності надав неповний

комплект документів чи документи, що містять недостовірну інформацію,

митний орган може відмовити йому в постановці на облік.

Відповідальність за вірогідність інформації, зазначеної в «Обліковій

картці суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності», несе керівник

підприємства.

За наявність і повноту всіх зведень, зазначених в обліковій картці,

відповідає митний інспектор, що веде облік.

Суб'єкти ЗЕД можуть оформляти товари в митниці не за місцем обліку.

Для цього їм необхідно надати в митницю оформлену копію облікової

картки суб'єкта ЗЕД, завірену митницею, у якій вони акредитовані. При

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

2**

цьому митниця при оформленні не вправі жадати від суб'єктів ЗЕД

додаткових документів, що підтверджують вірогідність зведень, зазначених

в обліковій картці.

2.2. ПОРЯДОК ВІДКРИТТЯ ВАЛЮТНОГО РАХУНКУ

Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті підприємство-

резидент представляє уповноваженому банку ті ж документи, що й для

відкриття поточного рахунку в національній валюті:

1. Заява на відкриття рахунку встановленого зразка.

Заява підписується керівником та головним бухгалтером

підприємства. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої

посадової особи, на яку покладена функція ведення бухгалтерського обліку

і звітності, то заяву підписує тільки керівник.

2. Копія свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної

виконавчої влади, іншому органу, уповноваженому здійснювати державну

реєстрацію, завірена нотаріально чи органом, що видав свідчення про

державну реєстрацію.

3. Копія належним чином зареєстрованого статуту (положення),

завірена нотаріально чи органом, що реєструє. При цьому на копії статуту

повинні бути зведення про реєстрацію (дата, номер, назва організації, що

реєструє). Тому копія статуту повинна бути нотаріально завірена після

реєстрації підприємства, а не в момент підписання установчого договору.

Підприємства, що діють на підставі

лиши

установчого договору, замість

статуту надають нотаріально завірену копію установчого договору.

4. Копія документа, що підтверджує про взяття підприємства на

податковий облік, завірена податковим органом, нотаріально чи

уповноваженим працівником банку.

5. Два екземпляри картки із зразками підписів осіб, яким відповідно до

чинного законодавства чи установчими документами підприємства надане

право розпорядження рахунком і підписання розрахункових документів,

завірені нотаріально чи вищестоящою організацією у встановленому

порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки

підприємства.

6. Довідка про реєстрацію в органах соціального страхування України.

7. Копія довідки територіального органа Міністерства статистики

України про внесення підприємства в Єдиний державний реєстр