Кадуріна Л.О. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Подождите немного. Документ загружается.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

221

житлового приміщення понад установлені норми компенсації

відшкодовуються відповідно до підтверджуючих документів в оригіналі.

У випадку відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на

пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм

за кілометр пробігу й затверджених маршрутів.

Відшкодовуються також інші витрати, зв'язані з технічним

обслуговуванням, стоянкою й паркуванням службового автомобіля.

Відшкодовуються збори за проїзд по ґрунтових, шосейних дорогах та

водяних переправах.

Якщо працівник одержав аванс на відрядження за кордон і не виїхав, то

він повинен протягом трьох робочих днів із дня ухвалення рішення про

скасування поїздки повернути в касу підприємства зазначені засоби в тих

грошових одиницях, у яких був виданий аванс.

Аванс може бути виданий наявними грошовими коштами з каси чи по

чеку з розрахункового рахунку, чи грошовим переказано через органи

зв'язку (у випадку, якщо є підстава для продовження терміну відрядження й

особа, спрямована у відрядження, знаходиться в пункті призначення).

При перевірці правильності одержання наявних грошових коштів у

підзвіт необхідно з'ясувати, чи дотримуються вимоги п. 7 «Порядку

ведення касових операцій у народному господарстві України »,

затвердженого постановою Національного банку України № 334 від

13.10.97, щодо видачі наявних у підзвіт тільки за умови повного звіту

конкретної підзвітної особи за раніше отримані підзвіт суми.

Здійснені витрати у відрядженні оформляються авансовим звітом за

формою № 286. Кожна сума витрат, включена в авансовий звіт, повинна

бути підтверджена документально. Необхідно також перевірити, чи

правильно визначені бухгалтерські проводки та чи правильно вони

перенесені в регістри аналітичного обліку.

При здачі в бухгалтерію авансового звіту до нього повинні бути

прикладені:

- посвідка про відрядження, оформлена у встановленому порядку;

- документи (в оригіналі), що підтверджують вартість сплачених

витрат, із указівкою форми їхньої оплати (наявними: чеком, кредитною

карткою, безготівковим перерахунком), при закордонних відрядженнях до

звіту додається ксерокопія відміток у закордонному паспорті, завірена

відділом кадрів чи керівником підприємства.

Кадуріна Л.О.

222

У випадку не повернення вчасно грошового авансу керівник

підприємства має право (ст. 127 Кодексу законів про працю, затвердженої

Законом України № 322-8 від 10.12.71) видати наказ (розпорядження) про

відрахування не пізніше одного місяця із дня закінчення терміну,

встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, якщо

працівник не заперечує стосовно основи та розміру відрахувань (письмова

заява підзвітної особи).

У випадку не повернення у встановлений термін невикористаного

авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження, згідно

Закону України «Про визначення розмірів збитків, заподіяних

підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням),

нестачею чи втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валют-

них цінностей» № 217/95 ВР від 06.06.95 стягується ця сума втроє більша

суми, еквівалентній потрійній сумі зазначених валютних цінностей,

переліченої у валюту України по обмінному курсу НБУ на день погашення

заборгованості.

Ці гроші, насамперед, відшкодують збитки підприємства, а залишок

перераховується до Державного бюджету України.

За перевищення встановлених термінів використання виданих підзвіт

наявних грошових коштів, а також за видачу наявних підзвіт без повного звіту

про раніше видані суми Указом Президента України № 436 від 12.06.95 р. «Про

застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання звертання

наявних грошових коштів» у редакції Указу Президента України № 491/99 від

11.05.99 р. передбачена санкція у виді штрафу, що накладається на

підприємство в розмірі 25 % виданих під звіт сум.

Залишок засобів понад суму, використаної відповідно до авансового

звіту, підлягає поверненню працівником у касу підприємства, не пізніше

трьох днів (робочих) по поверненню з відрядження. У випадку

застосування пластикових карток міжнародних платіжних систем - не

пізніше 10, а з дозволу керівника (при наявності поважних причин) - 20

робочих днів.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться в

розрізі фізичних осіб, що отримали грошові кошти в підзвіт.

У бухгалтерському обліку, починаючи з 01.01.2000 р. будь-які витрати

на відрядження відносяться до складу витрат підприємства відповідно до

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

223

п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»

(затверджено наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.99 р.).

У залежності від того, працівник якого підрозділу був відряджений, чи

від цілі відрядження витрати на відрядження будуть враховуватися на

рахунках 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92

«Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» чи 94 «Інші витрати

операційної діяльності».

Облік розрахунків із працівниками (аванс) з нарахування й виплати

добових та інших витрат на відрядження ведеться на субрахунку 372

«Розрахунки з підзвітними особами» рахунка 37 «Розрахунки з різними

дебіторами». У даному разі субрахунок 372 буде відноситися до

немонетарно! статті згідно з П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»,

таким чином заборгованість підзвітної особи не перераховується зі зміною

курсу НБУ. Якщо ж робітник підприємства вертає невитраче-ну частину

авансу, то на неї необхідно нарахувати курсову різницю (частка

повернення авансу є монетарною статтею).

Дебетове сальдо вказує на залишки отриманих підзвіт авансів, з яких не

надані звіти. Кредитове сальдо відображає розмір перевитрат з авансового

звіту в порівнянні із сумою, отриманою під звіт.

У Балансі (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2) на

підприємствах, організаціях такі показники відображаються, розгорнуто:

дебетове сальдо - у складі оборотних активів, кредитове сальдо - у складі

зобов'язань підприємства.

Заборгованість працівника по виданих підзвітних сумах,

відображається за кредитом рахунку 372, буде числитися в обліку доти,

поки не буде погашена працівником (шляхом внесення коштів у касу

підприємства, або шляхом утримання з заробітної плати).

При утриманні виданих підзвітних сум із заробітної плати працівника

необхідно враховувати вимоги ст.404 цивільного процесуального кодексу

України (а також ст. 26 закону України «Про оплату праці» ст. 24.03.95 р.

№ 108/95ВР), де визначено, що при кожній виплаті заробітної плати

загальний розмір утримання із заробітної плати не повинний перевищувати

20 %.

Якшо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити

додаткові засоби (якщо з поважної причини вони не були отримані), то

виплата здійснюється в національній валюті України за офіційним

Кадуріна Л.О.

224

обмінним курсом гривні до іноземних валют, встановленого НБУ на день

погашення заборгованості.

Дозволяється вивіз грошових коштів у валюті за межі України за

умови:

а) усного декларування митному органу: фізичним особам -

резидентам та нерезидентам іноземної валюти готівкою і до-

рожніми чеками на суму 1000 доларів СІЛА, чи еквівалент

цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним

курсом гривні до іноземних валют, установленому НБУ на

день перетинання митного кордону;

б) вказівок в митній декларації фізичними особами - ре-

зидентами та нерезидентами грошових коштів у сумі 10000

доларів СІЛА чи еквівалент цієї суми в іншій іноземній ва-

люті за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних ва-

лют, установленому НБУ на день оформлення митної декла-

рації, готівкою чи дорожніми чеками за довідкою

уповноваженого банку на вивіз іноземної валюти та чеків,

виражених в іноземній валюті, у відрядження за межі Ук-

раїни за формою 01С

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що передбачає лізингова операція?

2. Як називається міжнародний лізинг?

3. Класифікація об'єктів лізингу.

4 . Хто може бути суб'єктом лізингу?

5. Документування лізингових операцій.

6. Види лізингових контрактів лізингових операцій.

7. Яким чином здійснюється аналіз клієнта перед укладенням угоди

лізингу?

8. Які основні умови лізингу необхідно виділяти при складанні

контракту?

9. Види та форми лізингу.

10. Що таке фінансовий лізинг?

11. Що таке оперативний лізинг?

12. Що таке міжнародний лізинг?

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

225

13. Що є предметом міжнародного лізингу?

14. Який порядок здійснення експортного лізингу?

15. Який порядок здійснення імпортного лізингу?

16. Який порядок здійснення транзитного лізингу?

17. Лізингові платежі.

18. Форми розрахунків за лізинговими операціями.

19. Митне оформлення лізингових операцій.

20. Як здійснюється облік ПДВ при ввезенні об'єктів лізин-

гу за договорами міжнародного лізингу?

21. Як здійснюється облік лізингових операцій?

22. Що таке реекспорт?

23. Що включає режим реекспорту згідно Українського законодавства?

24. Які ситуації є основою для реекспорту?

25. Облік реекспорту методом прямого відвантаження.

26. Облік реекспорту посередником.

27. Що таке реімпорт?

28. Як здійснюється облік реімпортних операцій?

29. Що є підставою для відрядження за кордон?

30. Які застосовуються вимоги до підзвітних осіб під час відрядження

за кордон?

31. Які витрати по відрядженню відносяться до складу витрат по

підприємству?

32. Які існують норми добових витрат з відрядження за

кордон?

33. Який існує термін відрядження за кордон?

34. Що є підставою віднесення на витрати підприємства витрат з

відрядження?

35. У який термін надається звіт про підзвітні засоби і які заходи

приймаються підприємством під час їх порушень підзвітними

особами?

36. Як ведеться бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними

особами?

37. Які норми вивозу іноземної валюти за кордон?

11. БАРТЕРНІ ОПЕРАЦІЇ

Кадуріна Л.О.

226

Визначення зовнішньоекономічного бартеру й основної вимоги при його

здійсненні. Механізм оцінки товарообмінних операцій. Бухгалтерський

облік бартерних операцій. Податковий облік бартерних операцій.

11.1. ВИЗНАЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО БАРТЕРУ Й

ОСНОВНІ ВИМОГИ ПРИ ЙОГО ЗДІЙСНЕННІ

Бартерні операції в зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД)

регламентуються основним законодавчим документом - Закон України

«Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері ВЗД» №

351 від 23.12.98 р.

Відповідно до цього Закону товарообмінна (бартерна) операція в

області ЗЕД кваліфікується як один з видів експортно-імпортних операцій,

оформлених бартерним договором зі змішаною формою оплати, яким

часткова оплата експортних (імпортних) постачань передбачена в

натуральній формі, між суб'єктом ЗЕД України й іноземним суб'єктом

господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін

товарами, роботами, послугами в будь-якому сполучені, не

опосередкованих рухом засобів у наявній і безготівковій формі.

Таке визначення бартерної операції не суперечить Закону про податок

на прибуток.

Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввозу на

митну територію України в строки, зазначені в договорі, але не пізніше 90

календарних днів з дати митного оформлення товарів, фактично

експортованих за таким контрактом, а у випадку експортних робіт чи

послуг - з дати підписання акта, що засвідчує надання послуг, чи виконання

робіт.

При експорті високоліквідних товарів (їх перелік встановлений

постановою КМУ). «Про деякі питання регулювання товарообмінних

(бартерних) операцій у сфері ЗЕД » № 765 від 29.04.99 р. (постанова)

терміни ввезення на митну територію імпортних товарів більш стиснуті і

складають 60 днів з дати оформлення вивізний ВМД.

Виключенням є лише товари (роботи, послуги), що імпортуються за

бартерними договорами, консигнації, комплексному будівництву,

постачання складних технічних виробів, товарів спеціального призначення.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

227

Для таких товарів перевищення терміну допускається при наявності у

суб'єкта ЗЕД України, що є стороною такого бартерного договору, разового

індивідуального дозволу, що видається Міністерством

зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України в порядку затвердженому

КМУ «Про порядок видачі разового індивідуального дозволу на

перевищення встановлених термінів ввозу товарів (виконання робіт

надання послуг), імпортованих за бартерними договорами» № 1489 від

13.08.99 р.

За порушення термінів проведення бартерних операцій встановлена

відповідальність у виді нарахування пені за кожний день прострочення в

розмірі 0,3 % вартості недоотрима-них товарів (робіт, послуг). При цьому

новий розмір пені не може перевищувати загальну суму заборгованості.

Крім того, постанова № 756 встановлена перелік товарів (робіт,

послуг), експорт і імпорт яких по бартерних операціях заборонені.

При цьому дія заборони не поширюється на:

- товарообмінні (бартерні) операції, здійснювані суб'єктами

господарської діяльності відповідно до договорів, що полягають для

міжнародних договорів України і предметом імпортної частини яких є:

електроенергія, нафта сира, газ, ядерне паливо;

- товарообмінні (бартерні) операції, сторонами яких є суб'єкти ЗЕД,

іноземні суб'єкти господарської діяльності зареєстровані як суб'єкти

підприємницької діяльності в країнах - учасницях СНД відповідно до

законодавства цих країн, за умови, що в процесі проведення

товарообмінних операцій між цими суб'єктами буде дотримуватися

правило прямого відвантаження у випадку здійснення експорту з території

України.

Перелік заборонених і високоліквідних товарів уточнюється

щокварталу КМУ не пізніше 25 числа місяця, що випливає за кварталом.

Існують вимоги, відповідно до яких підприємства, що здійснюють

експорт і імпорт робіт і послуг, зобов'язані на протязі 5 робочих днів з дати

підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи

надання послуг, повідомити органи державної митної службі України

(якщо експортується чи імпортується за даним договором товар) чи

органами ДП служби України (якщо імпортуються чи експортуються за

даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів

(робіт, послуг). Ця інформація надається органам ДП служби за формою,

Кадуріна Л.О.

228

установленою листом ДПАУ № 5871 від 22.04.99 р. у якому сказано, що

«наданням інформації в митні органи вважається дата оформлення ВМД».

Ненадана чи несвоєчасно надана така інформація спричиняє

нарахування в розмірі - 1 % вартості експортованих товарів (робіт, послуг)

за кожний день прострочення її надання.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості

експортованих товарів (робіт, послуг).

На практиці можливі зміни первісних умов договору, у результаті яких

бартерний договір стає договором купівлі продажу і навпаки. У зв'язку з

цим змінюється порядок оподатковування і не тільки.

Так, термін «90 днів» у випадку переоформлення бартерного договору

на інші види зовнішньоекономічного договору не переривається і не

відновляється. Виключенням з цих правил є експорт бартеру

високоліквідних товарів, оскільки терміни проведення розрахунків за них

при переоформленні товарообмінного договору на договір закупівлі-

продажу продовжуються до 90 днів (ст.2 Закон про бартер).

Існує обов'язок постачальників - резидентів надавати копії договорів чи

додаткових угод органу ДП служби України у випадках заміни зобов'язань

щодо оплати товару іноземним контрагентом у грошовій формі на

зобов'язання про зустрічне постачання їм товарів (робіт, послуг).

Коли ж у місце відвантаження товарів (робіт, послуг) за бартерним

договором нерезидент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування

засобів на рахунок контрагента (суб'єкта ЗЕД України), тоді підставою для

зняття контролю імпортної частини такого товарообмінного договору

митним органам є надання резидентом у митницю:

1) довідки уповноваженого банком про своєчасний і по-

вний обсяг надходження коштів у рахунок такого дого-

вору;

2) копій додаткових угод, що змінюють характер договору.

Для здійснення зовнішньоекономічної бартерної операції

укладається договір.

При укладенні бартерного договору (контракту) слід чітко визначити

номенклатуру зустрічних поставок, а також збалансувати за вартістю

експортну та імпортну частини угоди.

Предмет договору визначає зобов'язання сторін обмінюватися тільки

товарами із зазначенням їх назв, коротких характеристик та фізичного

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності

229

обсягу поставок з кожної сторони. Якщо предметом обміну є декілька

товарі, то робиться посилання на додану специфікацію. В цьому ж розділі

вказуються базисні умови взаємних поставок, які можуть бути різними для

кожної із сторін.

Експортні операції оподатковуються за нульовою ставкою, тому

визначення податкових зобов'язань при зовнішньоекономічному бартері є

суто формальним.

11.2. МЕХАНІЗМ ОЦІНКИ ТОВАРООБМІННИХ ОПЕРАЦІЙ

Оцінка товарів за бартерними договорами здійснюється не тільки з

метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, але й для

митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування

санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін

товарами (роботами, послугами) за цінами, обумовленими суб'єктами

зовншшьоекономічної діяльності України на договірній основі з

урахуванням попиту і пропозиції, а також інших факторів, що діють на

відповідних ринках на момент складання бартерних договорів.

Однак у деяких випадках, передбачених законодавством України, на

визначені товари контрактні ціни встановлюються суб'єктами

зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін.

Порядок визначення індикативних цін встановлений Указом

Президента України «Про заходи для удосконалювання кон' юктурно-

цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» № 124/96 від

10.02.96 р.

Відповідно до цього указу під індикативними розуміються ціни на

товари, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку

експорту чи імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції

з врахуванням умов поставки й умов здійснення розрахунків, визначених

відповідно до законодавства України.

Індикативні ціни можуть встановлюватися Міністерством

зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України на товари:

- стосовно експорту яких застосовані антидемпінгові заходи або

розпочато антидемпінгове розслідування чи процедури в Україні або

за її межами;

- стосовно яких застосовуються спеціальні імпортні процедури у

відповідності зі статтею 19 Закону України «Про зовнішньоекономічну

Кадуріна Л.О.

230

діяльність» №959-ХІІ від 16.04.91р. зі змінами і доповненнями (далі - закон

№ 959). Це стосується міжнародних торгів і попередніх депозитів;

- стосовно експорту яких встановлений режим квотування, ліцензування;

- стосовно експорту яких установлено спеціальні режими;

- експорт яких здійснюється в порядку, передбаченому статтею 20 Закону

№ 959, що регулює застосування ан-тимонопольних заходів у сфері

зовнішньоекономічної діяльності;

- в інших випадках на виконання міжнародних зобов'язань України.

Перелік індикативних цін регулярно публікується в газеті «Урядовий

кур'єр».

У тому випадку, якщо на товари не встановлені індикативні ціни, для

правильного ведення податкового обліку і сплати податку на прибуток

підприємством необхідно пам'ятати про існування звичайних цін, тому що

згідно п.п.7.1.1. ст.7 Закону про податок на прибуток «доходи і витрати» від

здійснення товарообмінних «бартерних» операцій визначаються платником

податку виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижче звичайної ціни.

Звичайна ціна - це ціна, не нижча за середньозважену ціну реалізації

аналогічної продукції за будь-якими іншими угодами купівлі-продажу, що

укладені з будь-якою стороною протягом ЗО календарних днів перед датою

реалізації.

Звичайну ціну як ціну реалізації товарів (робіт, послуг) визначає продавець,

включаючи суму нарахованих (сплачених) відсотків, вартість іноземної

валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, не пов'язаним з

продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності.

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності Таким чином:

- рівень індикативних цін на експортовані товари визначається по

переліку, регулярно публікуємому в газеті «Урядовий кур'єр»;

- на товари, для яких встановлені індикативні ціни, звичайні ціни

встановлюються на рівні індикативних;

- що стосується визначення звичайних цін на товари, до яких не

застосовуються індикативні ціни, то в цьому випадку необхідно

використовувати довідкові ціни, які публікуються в залежності від

характеру бартерної операції: при внутріукраїнському обміні - у

довіднику Державного комітету статистики України «Середні ціни й

індекси», при міжнародному - у бюлетні «Огляд цін українського і