Гой І.В., Смелянська Т.П. Організація підприємницької діяльності

Подождите немного. Документ загружается.

152

г) професійна підготовка та досвід;

д) створення позитивного іміджу.

76. Етика підприємництва означає:

а) комплекс заходів щодо запобігання банкрутству підприємст-

ва, відновлення чи досягнення ним прибутковості та конкуренто-

спроможності;

б) здійснення господарської діяльності підприємця, фірми від-

повідно до духовних критеріїв поведінки культурного середовища;

в) державну підтримку підприємництва;

г) такий стан

ресурсів і підприємницьких можливостей, що

гарантує найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функ-

ціонування і розвитку підприємства;

д) процес здійснення організаційно-економічних, правових і

технічних заходів, спрямованих на зміну структури, а також органі-

заційно-правової форми підприємства.

77. Розрізняють такі форми спілкування:

а) загальні збори, наради;

б) телефонна розмова;

) культура робочого місця;

г) листування;

д) переговори.

Тема 5. Стратегія підприємницької діяльності

78. Місією підприємства є:

а) підвищення конкурентоспроможності підприємства

б) збільшення обсягів діяльності підприємства та його частки

на ринку;

в) виробництво продукції (послуг) для задоволення потреб сус-

пільства і одержання завдяки цьому максимального прибутку;

г) створення умов для самофінансування;

д) усі відповіді правильні.

79. Стратегія розвитку підприємства розробляється у

формі документа,

який має назву:

а) місія підприємства;

б) цільова програма;

в) бізнес-план;

г) стратегічне завдання;

д) правильної відповіді

немає.

153

80. Безпосередні цілі розвитку підприємства можуть бути

наступними:

а) одержання достатнього прибутку у коротко- або довгостро-

ковому періоді;

б) перспективне планування;

в) досягнення або збереження передових позицій на ринку;

г) державне регулювання;

д) зменшення ризику.

81. Стратегія – це:

а) максимізація прибутку, який одержує підприємство;

б) комплексна програма перспективних дій (заходів

), яка за-

безпечує досягнення поставлених цілей;

в) зміни зовнішнього середовища функціонування підприємства;

г) взаємозв’язок економічних, соціальних і політичних умов

функціонування підприємства;

д) плани підприємства щодо охоплення певної частини ринку.

82. Можливі варіанти базової стратегії підприємства – це

стратегія:

а) виживання;

б) продажу продукції;

в) зростання;

г) стабілізації;

д) маркетингу.

83. За характером стратегія стабілізації є:

а) наступальною;

б) захисною;

в) наступально-захисною.

84. Проникнення капіталу певної фірми в галузі, які прямо

не стосуються основної сфери її діяльності називається:

а) інтенсифікацією ринку;

б) диверсифікацією виробництва;

в) зовнішньоекономічною діяльністю;

г) міжфірмовим співробітництвом;

д) спеціалізацією діяльності.

Тема 6. Основні організаційні форми підприємництва

85. За належністю капіталу розрізняють види підприємств:

а) національні, іноземні та багатонаціональні;

б) комерційні та некомерційні;

154

в) малі, середні та великі;

г) приватні, колективні, державні;

д) одноособові та об’єднання підприємців.

86. Вибір організаційно-правової форми підприємства зале-

жить від таких чинників:

а) величини прибутку;

б) кількості учасників суб’єкта господарювання;

в) порядку утворення статутного фонду (майна) підприємства,

потреби у фінансових коштах;

г) потрібного рівня прав

та відповідальності;

д) способу розподілу прибутків і збитків.

87. За організаційно-правовою формою господарювання підпри-

ємства поділяються на:

а) малі;

б) страхові компанії;

в) господарські товариства;

г) банківські установи;

д) одноособові.

88. За формою власності підприємства класифікуються на:

а) змішані;

б) державні;

в) орендні;

г) малі;

д) приватні.

89. Одноособове

володіння як організаційна форма має такі

переваги:

а) відносну простоту заснування;

б) повну самостійність, свободу і оперативність підприємниць-

ких дій;

в) потужний безпосередній стимул для напруженої та ефек-

тивної праці;

г) можливість залучення іноземних інвестицій;

д) спеціалізацію в менеджменті.

90. Основними недоліками персонального товариства як

організаційно-правової форми існування підприємства є

а) необмежена солідарна відповідальність партнерів за борги

товариства;

б) розподіл капіталу на дрібні частки між акціонерами;

в) невисока оперативність прийняття колективних рішень

всіма учасниками товариства;

г) збільшення фінансової незалежності;

д) бюрократизм, пов’язаний із забезпеченням спадкоємності.

155

91. До персональних товариств належать товариство:

а) акціонерне закритого типу;

б) повне;

в) командитне;

г) акціонерне відкритого типу;

д) з обмеженою відповідальністю.

92. Товариство з обмеженою відповідальністю – це товариство:

а) всі учасники якого займаються спільною підприємницькою

діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями всім

своїм майном;

б)

ке має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких

визначається установчими документами. Учасники това

иства несуть

відповідальність у межах своїх вкладів;

в) яке поряд з учасниками, що несуть відповідальність за зо-

бов’язаннями товариства всім своїм майном, включає принаймні од-

ного учасника, відповідальність якого обмежується вкладом у майно

товариства;

г) учасники якого відповідають за його зобов’язаннями своїми

внесками до статутного фонду, а при недостатності

цих сум – додат-

ково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному

розмірі до внеску;

д) яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість

акцій рівної номінальної вартості.

93. Командитне товариство – це товариство:

а) всі учасники якого займаються спільною підприємницькою

діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями всім

своїм майном;

б) яке має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких

визначається установчими документами. Учасники това

иства несуть

відповідальність у межах своїх вкладів;

в) яке поряд з учасниками, що несуть відповідальність за зо-

бов’язаннями товариства всім своїм майном, включає принаймні од-

ного учасника, відповідальність якого обмежується вкладом у майно

товариства;

г) учасники якого відповідають за його зобов’язаннями своїми

внесками до статутного фонду, а при недостатності

цих сум – додат-

ково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному

розмірі до внеску;

д) яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість

акцій рівної номінальної вартості.

156

94. Прибутки персонального товариства можуть розподі-

лятись між партнерами товариства:

а) порівну;

б) залежно від частки партнерів у капіталі;

в) частина прибутку – порівну, решта – залежно від частки

партнерів;

г) усі відповіді правильні;

д) правильна відповідь відсутня.

95. У випадку смерті або реорганізації учасника право на

вступ до повного товариства мають:

а) всі бажаючі;

б) спадкоємець за бажанням;

в) спадкоємець за згодою всіх учасників;

г) усі відповіді правильні;

д) правильна відповідь відсутня.

96. Учасники командитного товариства поділяються на:

а) робітників і службовців;

б) власників і менеджерів;

в) дійсних членів і членів-вкладників;

г) керівників і найманих працівників;

д) правильна відповідь відсутня

97. До установчих документів товариства з обмеженою

відповідальністю, належать:

а) бізнес-план;

б) свідоцтво;

в) статут;

г) ліцензія;

д) засновницький договір.

98. До установчих документів повного товариства, належать:

а) бізнес-план;

б) свідоцтво;

в) статут;

г) ліцензія;

д) засновницький договір.

99. До складу органів управління товариства з обмеженою

відповідальністю,

входять:

а) правління;

б) наглядова рада;

в) ревізійна комісія;

г) загальні збори учасників;

д) державний комітет.

157

100. Учасники товариства з додатковою відповідальністю

відповідають за борги товариства:

а) у межах належних їм внесків;

б) усім майном;

в) у межах належних їм внесків та особистим майном у

розмірі, кратному внеску;

г) у межах належних їм акцій;

д) правильна відповідь відсутня.

101. Частка вкладників не повинна перевищувати 50 % майна:

) приватного підприємства;

б) товариства з обмеженою відповідальністю;

в) товариства з додатковою відповідальністю;

г) повного товариства;

д) командитного товариства.

102. Які існують в Україні види господарських товариств?

a) з додатковою відповідальністю; г) неповне;

б) змішане;

в) повне;

д) командитне.

103. Основними недоліками акціонерного товариства як ор-

ганізаційно-правової форми існування підприємства

є:

а) розподіл функцій власності і управління;

б) потенційні можливості для зловживань з боку посадових осіб;

в) відкритість;

г) подвійне оподаткування доходів;

д) необмежена відповідальність.

104. Перевагами акціонерної форми організації підприєм-

ництва є:

а) можливість для акціонерів отримувати доходи та не брати

активної участі в управлінні підприємством;

б) необмежена

відповідальність;

в) ефективний спосіб фінансування;

г) можливість розподілу ризику;

д) можливість вільно розпоряджатись своїми вкладами.

105. До складу органів управління акціонерного товариства

входять:

а) правління;

б) наглядова (спостережна) рада;

158

в) ревізійна комісія;

г) загальні збори акціонерів;

д) державний комітет.

106. Акціонери мають такі права:

а) одержувати частину вартості майна підприємства у разі йо-

го ліквідації;

б) брати участь в управлінні;

в) одержувати дивіденди;

г) усі відповіді правильні;

д) правильна відповідь відсутня.

107. Акціонерним визнається товариство, яке має:

а)

можливість вільно розпоряджатись своїми вкладами;

б) статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визна-

чається установчими документами;

в) статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій

рівної номінальної вартості;

г) необмежену відповідальність;

д) усі відповіді правильні.

108. Існують такі види (типи) акціонерних товариств:

а) повні;

б) обмежені;

в) відкриті;

г)

закриті;

д) командитні.

109. Вищим органом управління акціонерного товариства є:

а) наглядова рада;

б) загальні збори акціонерів;

в) ревізійна комісія;

г) правління;

д) рада директорів.

110. Акціонерне товариство вважається незаснованим, як-

що за певний строк не вдалось покрити підпискою такий процент

акцій:

а) 40; б) 50; в) 60; г) 65; д) 75.

111. Вартість,

за якою акція оцінюється на вторинному

ринку цінних паперів, називається:

а) номінальною;

б) ринковою;

в) емісійною;

г) первісною;

д) правильна відповідь

відсутня.

159

112. Розрізняють такі види акцій:

а) іменні;

б) привілейовані;

в) засновницькі;

г) на пред’явника;

д) прості.

113. Цінний папір, який надає право власності на частку

майна і прибутку акціонерного товариства, – це:

а) облігація;

б) акція;

в) ощадний сертифікат;

г) вексель;

д) приватизаційний

сертифікат.

114. Ринкова вартість акції визначається як

відношення:

а) маси дивіденду до акціонерного капіталу;

б) дивідендів на акцію до середньоринкового курсу акції за

певний період;

в) чистого прибутку підприємства за певний період до випла-

чених дивідендів на акцію;

г)

ічної суми дивідендів на акцію до процентної ставки за

банківськими депозитами плюс надбавка за ризик;

д) усі відповіді неправильні.

115. Дивідендна політика – це:

а) політика визначення пріоритетів розвитку;

б) стратегія розвитку підприємства;

в) політика розподілу чистого прибутку акціонерного товариства;

г) соціальна політика підприємства;

д) усі відповіді неправильні.

Тема 7. Особливі форми організації підприємництва

116. Кооператив – це таке товариство:

а)

ке має статутний фонд, поділений на визначену кількість

акцій рівної номінальної вартості;

б) діяльність якого спрямована, в принципі, не на отримання до-

ходів, а на надання допомоги та підтримку членів кооперативу;

в) всі учасники якого займаються спільною підприємницькою

діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями усім

своїм майном;

г) яке

має такий стан ресурсів, за якого гарантується найбільш

ефективне їхнє використання для стабільного функціонування і роз-

витку підприємства;

д) усі відповіді неправильні.

160

117. Мале підприємництво має такі економіко-виробничі

та соціально-психологічні переваги:

а) здатність оперативно створювати та впроваджувати нову тех-

ніку і технологію;

б) насичення ринку праці новими робочими місцями;

в) схильність до ризику, підприємливості;

г) значні фінансові ресурси;

д) здатність швидко пристосовуватись до змін попиту.

118. Відповідно до Закону України “

Про державну підтрим-

ку малого підприємництва” суб’єктами малого підприємництва є:

а) приватні підприємства;

б) фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом по-

рядку як суб’єкти підприємницької діяльності (громадяни-підприємці);

в) юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності будь-

якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких чисель-

ність працюючих

не більше 50 осіб та обсяг річного валового доходу

не перевищує 500 тис. євро;

г) юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності будь-

якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких чисель-

ність працюючих не більше 10 осіб та обсяг річного валового доходу

не перевищує 200 тис. євро;

д) юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності

не-

державної форми власності, в яких чисельність працюючих не більше

50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 тис. євро.

119. За яким критерієм підприємства поділяються на малі,

середні, великі?

а) формою власності;

б) формою організації;

в) розміром;

г) сферою діяльності;

д) видом діяльності.

120. Які основні функції притаманні малому

підприємництву?

а) формування конкурентного середовища;

б) забезпечення масового випуску продукції;

в) надання ринковій економіці необхідної гнучкості;

г) необхідність поєднання всіх стадій технологічного процесу;

д) вирішення проблем зайнятості.

121. Малі підприємства – це:

а) вид діяльності підприємства;

б) сфера діяльності підприємства;

161

в) форма власності;

г) організаційно-правова форма підприємництва;

д) немає правильної відповіді.

122. У країнах з розвинутою ринковою економікою на малий

бізнес припадає:

а) 40–60 % усіх підприємств та 90–95 % валового національ-

ного продукту;

б) 90–95 % усіх підприємств та 40–60 % валового національ-

ного продукту;

в) 50–55 % усіх підприємств та 50–60 % валового національ-

ного продукту;

123. Основними чинниками, що гальмують розвиток малого

бізнесу в Україні є такі:

а) нестабільність економіки;

б) нерозвиненість інфраструктури;

в) складність отримання ліцензій та реєстрації;

г) створення бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів;

д) резервування за підприємцями держконтрактів.

124. Найбільш поширеними заходами сприяння малому біз-

несу з боку держави є:

а) створення бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів;

б) пільгове кредитування та оподаткування;

в) нерозвиненість інфраструктури;

г) резервування за підприємцями держконтрактів;

д) складність одержання та високі процентні ставки кредиту.

125. Селянське (фермерське) господарство зобов’язане:

а) своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за

землю;

б) забезпечувати використання землі за цільовим призначен-

ням та відповідно до умов її надання;

в) застосовувати природоохоронні технології виробництва;

г) отримувати прибуток від діяльності;

д) ефективно використовувати землю відповідно до проекту

внутрігосподарського землеустрою, підвищувати

її родючість.

126. Оренда – це:

а) спеціалізована організація, яка створює локальне сприят-

ливе середовище для діяльності малих ризикових фірм;

б) угода, за якою орендар набуває права користування майном

за плату протягом погодженого з орендодавцем строку;