Головко H.B. Ортодонтія. Розвиток прикусу, діагностика зубощелепних аномалій, ортодонтичний діагноз
Подождите немного. Документ загружается.
1. Korkhaus.
2. Pont.
3. Tonn.
4. Gerlach.
5. Hawley.
92. Довжина фронтальної ділянки верхньої щелепи більше нижньої за постійного
ортогнатичного прикусу на таку величину:
1. З мм.
2. 4 мм.
3. 5 мм.
4. Правильної відповіді немає.
5. 2 мм.
93. Пропорційність розмірів різців верхньої і нижньої щелеп при нормальній глибині
різцевого перекриття визначається методом:
1. Gerlach.
2. Pont.
3. Korkhaus.
4. Tonn.
5. Howes.
94. Пропорційність розмірів різців верхньої і нижньої щелеп при глибокому різцевому
перекритті визначається за методом:
1. H. Г. Снагіної.
2. З. П. Долгополової.
3. Л. В. Ільїної-Маркосян.
4. Ю. M. Малигіна.
5. Ю. M. Александрової.
95. Пропорційність розмірів різців верхньої і нижньої щелеп за прямого прикусу
визначається за методом:
1. Herber.
2. Gerlach.
3. Herbst.
4. Hawley.
5. Korkhaus.
96. Для визначення довжини зубного ряду застосовують метод:
1. Nance.
2. Cesa.
3. Howes.
4. Hawley.
5. Herbst.
97. Довжина зубного ряду визначається за допомогою такого пристосування:
1. Шкільної лінійки.
2. Штангенциркуля.
3. Відрізка ортодонтичного дроту.
4. Відрізка бронзово-алюмінієвого лігатурного дроту.
5. Правильної відповіді немає.
98. Для визначення правильної форми зубного ряду будують діаграму за таким
методом:
1. Howes-Снагіною.
2. Tonn-Gerlach.
3. Hawley-Herber-Herbst.
4. 4. Nance-Korkhaus.
5. Правильної відповіді немає.
99. Рентгенологічним дослідженням зображення досліджуваного об'єкта одержують на:
1. Кальці.
2. Рентгенівській плівці.
3. Целулоїдній плівці.
4. Папері.
5. Правильної відповіді немає.
100. Для дослідження стану твердих тканин зубів показане таке рентгенологічне
дослідження:
1. Рентгенографія в прикус.
2. Телерентгенографія.
3. Контрастна рентгенографія.
4. Правильної відповіді немає.
5. Внутрішньоротова контактна рентгенографія.
101. Рентгенографію вприкус називають ще:
1. Оклюзійною.
2. Контактною.
3. Зонографією.
4. Контрастною.
5. Правильної відповіді немає.
102. При підвищеному блювальному рефлексі або тризмі проводять такий вид
рентгенологічного дослідження:
1. Контактну рентгенографію.
2. Оклюзійну рентгенографію.
3. Зонографію.
4. Томографію.
5. Правильної відповіді немає.
103. Рентгенографію піднебінного шва призначають за наявності такої ортодонтичної
патології:
1. Аномалій положення окремих зубів.
2. Патології прикусу в сагітальній площині.
3. Патології прикусу у вертикальній площині.
4. Діастем.
5. Патології прикусу у трасверзальній площині.
104. На позаротових бічних рентгенограмах проекції тіла і гілки нижньої щелепи
можливе визначення:
1. Співвідношення зубів у сагітальній площині.
2. Співвідношення зубів у вертикальній площині.
3. Співвідношення їхніх розмірів і розміру кута нижньої щелепи.
4. Співвідношення зубів у трансверзальній площині.
5. Правильної відповіді немає.
105. Показаннями для проведення рентгенографії СНЩС є:
1. Наявність скарг пацієнта стосовно СНЩС, патологія прикусу, яка пов'язана зі
зсувом нижньої щелепи.
2. Аномалії положення окремих зубів.
3. Діастема.
4. Треми.
5. Правильної відповіді немає.
106. Кістковий вік визначають на таких рентгенограмах:
1. Контактних внутрішньоротових.
2. Панорамній.
3. Кисті руки.
4. Телерентгенограмі.
5. Правильної відповіді немає.
107. Панормана рентгенографія дозволяє описати співвідношення прикусу в таких
площинах:
1. Сагітальній і трансверзальній.
2. Сагітальній і горизонтальній.
3. Сагітальній і оклюзійній.
4. Сагітальній і вертикальній.
5. Сагітальній і туберальній.
108. На панорамній рентгенограмі можна отримати такі відображення:
1. Шийного відділу хребта.
2. Мозкового відділу черепа.
3. Лобових пазух.
4. Правильної відповіді немає.
5. Зубних дуг, порожнини носа, гайморових пазух, голівок СНЩС.
109. Фізіологічна резорбція відбувається у таких випадках:
1. При хронічному періодонтиті.
2. При остеомієліті.
3. У інтактних та зубах, які лікували із приводу карієсу або пульпіту, не
ускладненого періодонтитом.
4. При періоститі.
5. При кістах.
110. Розрізняють такі типи резорбції:
1. Ідіопатична.
2. Рівномірна, нерівномірна, у ділянці біфуркації.
3. Фізіологічна.
4. Патологічна.
5. Правильної відповіді немає.
111. Мінералізація фронтальних зубів починається з:
1. Ріжучого краю.
2. Емалево-дентинної межі.
3. Емалево-цементної межі.
4. Верхівки кореня.
5. Правильної відповіді немає.
112. Мінералізація бічних зубів починається з:
1. Пришийкової ділянки.
2. Емалево-дентинної межі.
3. Емалево-цементної межі.
4. Верхівок жувальних горбків.
5. Верхівок коренів.
113. Методика розшифрування телерентгенограм за Шварцем передбачає визначення
таких параметрів:
1. Лінійних.
2. Кутових і лінійних.
3. Кутових.
4. Цифрових.
5. Правильної відповіді немає.
114. Шварц запропонував вивчення ТРГ у такій проекції:
1. Прямій.
2. Кутовій.
3. Трансверзальній.
4. Бічній.
5. Правильної відповіді немає.
115. Проведення прямої ТРГ показано при аномаліях прикусу в такій площині:
1. Трансверзальній.
2. Сагітальній.
3. Вертикальній.
4. Фронтальній.
5. Правильної відповіді немає.
116. Проведення бічної ТРГ показано при аномаліях прикусу в таких площинах:
1. Сагітальній і трансверзальній.
2. Сагітальній і вертикальній.
3. Сагітальній і оклюзійній.
4. Сагітальній і франкфуртській.
5. Правильної відповіді немає.
117. При проведенні бічної ТРГ відстань об'єкт-плівка повинна бути такою:
1. Максимальною.
2. Середньою.
3. Відносною.
4. Правильної відповіді немає.
5. Мінімальною.
118. Для одержання контурів м'яких тканин голови необхідно:
1. Збільшення відстані об'єкт-плівка.
2. Зменшення відстані об'єкт-плівка.
3. Їхнє контрастування.
4. Фіксація голови за допомогою краніостата.
5. Правильної відповіді немає.
119. Розшифровуючи ТРГ за методом Шварца, проводять вивчення таких параметрів:
1. Краніо-, гнато- й антропометричних.
2. Профіло-, гнато- і фізіономічних.
3. Краніо-, гнато- і профілометричних.
4. Антропо-, фото- і профілометричних.
5. Правильної відповіді немає.
120. Метою краніометричних досліджень є:
1. Визначення розташування щелеп відносно площини передньої частини основи
черепа.
2. Визначення розташування щелеп відносно оклюзійної площини.
3. Визначення розташування щелеп відносно франкфуртської площини.
4. Визначення розташування щелеп відносно площини Дрейфуса.
5. Правильної відповіді немає.
121. Проведення краніометричних досліджень дозволяє визначити:
1. Розмір верхньої щелепи.
2. Розмір нижньої щелепи.
3. Тип обличчя.
4. Розміри обох щелеп.
5. Правильної відповіді немає.
122. У проведенні краніометричних досліджень основним є визначення розмірів таких
кутів:
1. Нижньощелепного, лицевого, профільного.
2. Лицевого, горизонталі, інклінації.
3. Горизонталі, опуклості профілю, інклінації.
4. Інклінації, профільного, базального.
5. Правильної відповіді немає.
123. Для проведення краніометричних досліджень використовують такі основні точки:
1. N, A, C, В, G, ANS, Pg.
2. ANS, PNS, Pg, Or, C, Go.
3. ANS, PNS, Pg, Or, C, Go.
4. N, Se, ANS, PNS, A, B, Or, C.
5. Правильної відповіді немає.
124. При краніометричному вивченні бічних ТРГ проводять такі основні лінії:
1. N-Se, N-A, Pn, Sp, H.
2. Po, Pn, MP, MM, Oc.
3. ММ,МТ1,МТ2, Sp.
4. Pn, T, A-B, A-Pg.
5. Правильної відповіді немає.
125. Розмір лицевого кута (F) характеризує розташування верхньої щелепи відносно:
1. Оклюзійної площини.
2. Базальної площини.
3. Площини основи черепа.
4. Носової площини;
5. Правильної відповіді немає.
126. Лицевий кут (F) утворюється при перетинанні таких ліній:
1. Pn і Sp.
2. N-Se і N-A.
3. MTl і МТ2.
4. A-B і A-Pg.
5. Правильної відповіді немає.
127. Середній розмір лицевого кута (F) складає:
1. 85 ± 5°.
2. 90 ± 5°.
3. 95 ± 5°.
4. 75 ± 5°.
5. Правильної відповіді немає.
128. Розмір кута інклінації (І) характеризує:
1. Розташування апікального базису верхньої щелепи.
2. Кут нахилу щелеп.
3. Розташування апікального базису нижньої щелепи.
4. Розташування апікальних базисів обох щелеп.
5. Правильної відповіді немає.
129. Кут інклінації (І) утворюється при перетинанні таких ліній:
1. Pn і Sp.
2. MTl і МТ2.
3. N-Se і N-A.
4. A-B і A-Pg.
5. Правильної відповіді немає.
130. Середній розмір кута інклінації (І) складає:
1. 90 ±5°.
2. 95 + 5°.
3. 85 ±5°.
4. 75 ± 5°.
5. Правильної відповіді немає.
131. Розмір кута горизонталі (H) характеризує:
1. Положення суглобних голівок нижньої щелепи відносно базальної площини.
2. Положення суглобних голівок нижньої щелепи відносно основи черепа.
3. Положення суглобних голівок нижньої щелепи відносно оклюзійної площини.
4. Положення суглобних голівок нижньої щелепи відносно франкфуртської
горизонталі.
5. Правильної відповіді немає.
132. Кут горизонталі (H) утворюється при перетинанні таких ліній:
1. Pn і Sp.
2. Pn і N-A.
3. H і Pn.
4. Pn і N-Se.
5. Правильної відповіді немає.
133. Середній розмір кута горизонталі (H) складає:
1. 85 ±5°.
2. 95 ± 5°.
3. 75 ±5°.
4. 90 ± 5°.
5. Правильної відповіді немає.
134. Для аналізу гнатичної частини лицевого скелета використовують такі лінії:
1. Oc, N-Se, Pn, A-B, A-Pg.
2. MP, MT1, MT2, Oc, A-B, A-Pg.
3. T, N-A, N-A; Oc, N-Se.
4. Sp, Oc, Mp, Ap, Np
5. Правильної відповіді немає.
135. Розмір базального кута (В) характеризує:
1. Кут нахилу основ щелеп до краніальної площини.
2. Кут нахилу основ щелеп до носової площини.
3. Кут нахилу основ щелеп одна до одної.
4. Кут нахилу основ щелеп до оклюзійної площини.
5. Правильної відповіді немає.
136. Базальний кут (В) утворюється при перетинанні таких ліній:
1. Sp і MP.
2. MT
1
і MT
2
.
3. MP i MT
1
.
4. MP і MT
2
.
5. MP i MT
1
.
137. Середній розмір базального кута (В) складає:
1. 25 ±5°
2. 15 + 5°.
3. 30 + 5°.
4. 20 ± 5°.
5. Правильної відповіді немає.
138. Нижньощелепний кут (G) утворюється при перетинанні таких ліній:
1. NiA.
2. Sp і Oc.
3. N-Se і T.
4. Правильної відповіді немає.
5. MT
1
і MT
2
.
139. Середній розмір нижньощелепного кута (G) складає:
1. 90 ±10.
2. 123 ± 10°.
3. 100 ±10°.
4. 110 ±10°.
5. Правильної відповіді немає.
140. Довжина тіла нижньої щелепи вимірюється в такий спосіб:
1. Від точки перетинання перпендикуляра, опущеного з точки Pg на площину
MT
1
, до точки Go.
2. Від точки Gn до точки Go.
3. Від точки Pg до точки Go.
4. Від точки У до точки Go.
5. Правильної відповіді немає.
141. Висота гілки нижньої щелепи вимірюється в такий спосіб:
1. Від точки Go до точки C.
2. Від точки Go до точки перетинання MT
2
із Sp.
3. Від точки перетинання MT
1
і MT
2
до точки перетинання MT
2
і площини H.
4. Від точки Go до точки перетинання MT
2
з Oc.
5. Правильної відповіді немає.
142. Відношення довжини тіла нижньої щелепи до довжини її гілки визначають таким
співвідношенням:
1. 5:3.
2. 7:3.
3. 7:4.
4. 7:5.
5. Правильні відповіді немає.
143. Ширина гілки нижньої щелепи в середньому складає:
1.
1
/
2
довжини нижньої щелепи.
2.
2
/
5
довжини нижньої щелепи.
3.
1
/
3
довжини нижньої щелепи.
4.
1
/
4
довжини тіла нижньої щелепи.
5. Правильної відповіді немає.
144. Довжина тіла нижньої щелепи при її нормальному розвитку за Шварцем у
середньому складає:
1. Відстань N-Se + 3 мм.
2. Відстань N-Se + 4 мм.
3. Відстань N-Se + 5 мм.
4. Відстань N-Se + 1 мм.
5. Правильної відповіді немає.
145. Відношення довжини тіла верхньої щелепи до довжини передньої основи черепа
(N-Se) за Шварцом складає:
1. 7:8.
2. 7:9.
3. 7:11.
4. Правильної відповіді немає.
5. 7:10.
146. Профілометрія дає можливість визначити:
1. Вплив краніометричних співвідношень на форму профілю.
2. Істинний профіль обличчя, тобто такий, який повинний бути у пацієнта, що
обстежується, при нормальному прикусі.
3. Особливості щелепного профілю, що порушують гармонію обличчя.
4. Усі відповіді правильні.
5. Розмір профільного кута T.
147. Біометричне профільне поле (KPF) розташовується між такими лініями:
1. Sp і MP.
2. FH і N-Se.
3. Pn і Po.
4. Oc і MP.
5. Правильної відповіді немає.
148. Ширина біометричного профільного поля (KPF) у середньому складає:
1. 5 мм.
2. 15 мм.
3. 10 мм
4. 12 мм.
5. Правильної відповіді немає.
149. Шуканий профіль обличчя, тобто той, що міг бути, якби не було аномалії прикусу,
визначають за розмірами таких кутів:
1. Базального, лицевого, профільного і горизонталі.
2. Лицевого, нижньощелепного, горизонталі і профільного.
3. Нижньощелепного, міжрізцевого, інклінації і профільного.
4. Інклінації, горизонталі, лицевого і профільного.
5. Правильної відповіді немає.
Еталони відповідей
1.1; 2.2.; 3.4; 4.4; 5.2; 6.1; 7.2; 8.3; 9.2; 10.3; 11.5; 12.2; 13.1; 14.4; 15.1; 16.5; 17.1; 18.4; 19.4; 20.3;
21.5; 22.3; 23.1; 24.4; 25.1; 26.5; 27.1; 28.4; 29.1; 30.3; 31.1; 32.3; 33.4; 34.2; 35.5; 36.3; 37.1; 38.2;
39.4; 40.1; 41.3; 42.4; 43.2; 44.1; 45.2; 46.1; 47.4; 48.2; 49.4; 50.1; 51.2; 52.2; 53.5; 54.1; 55.4; 56.2;
57.3; 58.1; 59.2; 60.3; 61.5; 62.2; 63.1; 64.3; 65.4; 66.3; 67.1; 68.5; 69.1; 70.3; 71.4; 72.1; 73.2; 74.4;
75.2; 76.1; 77.3; 78.5; 79.1; 80.2; 81.1; 82.4; 83.5; 84.3; 85.2; 86.1; 87.4; 88.5; 89.3; 90.2; 91.1; 92.5;
93.4; 94.4; 95.2; 96.1; 97.4; 98.3; 99.2; 100.5; 101.1; 102.2; 103.4; 104.3; 105.1; 106.3; 107.4; 108.5;
109.3; 110.2; 111.1; 112.4; 113.2; 114.4; 115.1; 116.2; 117.5; 118.3; 119.3; 120.1; 121.3; 122.2; 123.4;
124.1; 125.3; 126.2; 127.1; 128.2; 129.1; 130.3; 131.2; 132.3; 133.4; 134.2; 135.3; 136.1; 137.4; 138.5;
139.2; 140.1; 141.3; 142.4; 143.2; 144.1; 145.5; 146.4; 147.3; 148.2; 149.4;
Список літератури
1. Бетельман А. И. и соавт. Ортопедическая стоматология детского возраста. - К.: Здоров' я,
1965, 1972.
2. Боровский E. В. и соавт. Стоматология. - M.: Медицина, 1987. - 525 с.
3. Вернадский Ю. П., Вернадская Г. П. Врач и больной в стоматологии. -К.: Здоров'я, 1990.-147
с.
4. Василевская З. Ф., Мухина А. Д. Деформации зубочелюстной системы у детей. - К.: Здоров'я,
1975, 1982.
5. Виноградова T. Ф. Диспансеризация детей у стоматолога. - M.: Медицина, 1987.
6. Воробьев Ю. И. Рентгенография зубов и челюстей. - M.: Медицина, 1989.-174 с.
7. Григорьева Л. П. Прогнатия. - К.: Здоровье, 1984. - 76 с.
8. Григорьева Л. П. Прикус у детей. - Полтава, 1995. - 131 с.
9. Гросс M. Д., Мэтьюс Дж. Д. Нормализация окклюзии. - M.: Медицина, 1986.
10.Данилевский Ю. Ф., Пышняк Г. H., Политун А. И. Пародонтология детского возраста. - К.:
Здоровье, 1981.
11. Егоров П. M. И соавт. Болевая дисфункция височно-нижнечелюстных суставов. - M.:
Медицина, 1986.
12. Золотарева T. Ф., Топоров T. H. Хирургическая анатомия головы. - M.: Медицина, 1968.
13. Зубкова Л. П., Хорошилкина Ф. Я. Лечебно-профилактические мероприятия в ортодонтии. -
К.: Здоров'я, 1993. - 342 с.
14. Каспарова Н. H. и соавт. Заболевания височно-нижнечелюстного сустава у детей и
подростков. -M.: Медицина, 1981. - 156 с.
15. Колесов А. А. Стоматология детского возраста. - M., Медицина, 1991.
16. Криштаб С. И. и соавт. Лечение зубочелюстных деформаций. - К.: Здоровье, 1982.
17. Криштаб С. И. Ортопедическая стоматология. - К.: Здоровье, 1986.
18. Криштаб С. И. и соавт. Ортодонтия и протезирование в детском возрасте. - К.: Вища школа,
1987. - 212 с.
19. Окушко В. П. Аномалии зубочелюстной системы, связанные с вредными привычками и их
лечение. M.: Медицина, 1975. — 158 с.
20. Нападов M. А., Паламарчук В. M., Хохлов Э. M. Медицинская деонтология и психотерапия
в стоматологии. - К.: Здоровье, 1984.
21 .Переверзев В. А. Красота лица, как ее измерить. - Волгоград, 1979. -250 с.
22.Прохончуков А. А. и соавт. Функциональная диагностика в стоматологической практике. -
M.: Медицина, 1980.
23.Рабухина H. А. Заболевания височно-нижнечелюстного сустава и их рентгенологическое
распознавание. - M.: Медицина, 1966. - 73 с.
24.Руководство по ортодонтии (под. ред. проф. Ф. Я. Хорошилкиной). -M.: Медицина, 1999. -
797 с.
25.Справочник по ортодонтии (под. ред. проф. M. Г. Бушан). - Кишинев: Картя Молдовеняску,
1990.-485 с.
26.Ужумецкене И. И. Методы исследования в ортодонтии. - M.: Медицина, 1970.-200 с.
27.Хорошилкина Ф. Я. и соавт. Диагностика и функциональное лечение зубочелюстно-лицевых
аномалий. - M.: Медицина, 1987. - 304 с.
28.Хорошилкина Ф. Я. и соавт. Профилактика зубочелюстных аномалий. - Ереван: Луйс, 1986. -
261 с.
29.Хорошилкина Ф. Я. и соавт. Основы конструирования и технология изготовления
ортодонтических аппаратов. - M.: Медицина, 1977. -264 с.
30.Хорошилкина Ф. Я. Функциональные методы лечения зубочелюстных аномалий. - M.:
Медицина, 1972. - 156 с.
31.Хорошилкина Ф. Я. Телерентгенография в ортодонтии. - M.: Медицина, 1976.- 151 с.