Головко H.B. Ортодонтія. Розвиток прикусу, діагностика зубощелепних аномалій, ортодонтичний діагноз
Подождите немного. Документ загружается.
морфологічні прояви порушень із причинами розвитку аномалій та функціональною
патологією жувальних м'язів.
До недоліків необхідно віднести те, що теоретичні положення були побудовані на
емпіричних висновках, оскільки в той час методики вивчення функції окремих м'язів не
існували. З морфологічної точки зору класифікація Я. Я. Катца має ті ж недоліки, що і
класифікація Енгля. В етіологічній частині класифікації знайшли відображення не всі
чинники, які призводять до розвитку сагітальнийх аномалій прикусу.
У 1952 році І. Л. Злотник, доцент Київського медичного інституту, запропонував
свою класифікацію.
I. Класифікація прикусів:
- нейтральний прикус,
- дистальний прикус,
- мезіальний прикус,
- відкритий прикус,
- глибокий прикус.
II. Деформація щелеп:
- витягування фронтальної ділянки,
- сплощення фронтальної ділянки,
- стиснення щелеп.
III. Деформації, які відносяться до окремих зубів:
- адентія,
- ретеновані зуби,
- затримка прорізування зубів,
- надкомплектні зуби,
- неправильне розташування зубів.
Ця класифікація є суто мофрологічною, але в ній ураховані відхилення від
нормальної будови прикусу в двох площинах - сагіталь-
ній і вертикальній, представлені деформації щелеп та
окремих зубів. Але недоліком цієї класифікації є
відсутність аномалій прикусу у трансверзальній площині.
Рис. 119. Легка форма часткової адентії.
Згідно з класифікацією Д. А. Калвеліса (1957),
зубощелепні аномалії і деформації прикусу розподіляють
з точки зору зручності роботи практичного ортодонта. В
її основу покладені морфологічні зміни, а також деякі етіологічні чинники. До недоліків
необхідно віднести
відсутність даних про
функціональні й естетичні
порушення та
співвідношення у бічних
ділянках зубних рядів.
Рис. 120. Тяжка форма часткової
адентії.
І. Аномалії окремих зубів.
1. Аномалії кількості зубів:
а) адентія - часткова гіподонтія і повна (рис. 119, 120);
б) надкомплектні зуби
(гіпердонтія) (рис. 121).
Рис. 121. Надкомплектні зуби у
ділянці верхніх різців.
2. Аномалії величини і форми
зубів:
а) гігантські зуби (рис. 122):
Рис. 122. Гігантські верхні
центральні різці.
б) шипоподібні
зуби;
в) спотворені
форми зубів
(рис. 123);
Рис. 123. Спотворені форми верхніх
центральних різців.
г) зуби Гетчинсона, Фурньє.
3. Аномалії структури твердих
тканин зубів:
а) гіпоплазія зубних коронок
(рис. 124, 125).
Рис. 124. Гіпоплазія ріжучого краю
у верхніх центральних різців, що не
прорізалися (1), гіпоплазія коронок
нижніх різців та іклів, що не
прорізалися (2).
Рис. 125. Гіпоплазія нижнього
першого премоляра (1 - зуб Турнера)
та першого нижнього моляра (2 - зуб
Пфлюгера).
4. Порушення процесу
прорізування зубів:
а) передчасне прорізування
зубів (рис. 126);
б) затримане прорізування зубів (рис. 126).
II. Аномалії зубних рядів.
1. Порушення утворення зубних рядів (рис. 127, рис. 128):
1) аномальне положення окремих зубів:
а) губно-щічне прорізування зубів;
б) піднебінно-язикове прорізування зубів;
Рис. 126. Передчасне прорізування
нижнього другого премоляра (1),
затримка прорізування нижнього
другого премоляра, яка
обумовлена дистопією (2).
Рис. 127. Вестибулярне
розташування 12 та 22 (1),
піднебінне розташування 22 (2).
Рис. 128. Схематичне зображення
аномального розташування окремих зубів: а
- зміщення у горизонтальному напрямку, б -
зміщення у вертикальному напрямку.
Рис. 129. Мезіальне (1) та
дистальне (2) розташування 23.
в) мезіальне
прорізування зубів (рис. 129);
г) дистальне прорізування зубів (рис. 129);
д) низьке положення (інфраоклюзія) (рис. 130);
е) високе положення (супрапозиція) (рис. 130);
є) поворот зуба (тортоаномалія);
ж) транспозиція зубів;
з) дистопія верхніх іклів.
2) скупчене положення зубів (рис. 131),
3) треми між зубами (діастема) (рис. 131).
Рис. 130. Тортоаномалія 12 (1),
інфраоклюзія 33 та 43 та їх
медіальне розташування (2)
Рис. 131. Скупчене розташування
зубів у фронтальній ділянці верх-
ньої щелепи (1), діастема на
верхній щелепі (2), рентгенограма
діастеми на верхній щелепі, яка
обумовлена адентією бічних
різців (3).
2. Аномалії форми зубних
рядів (рис. 132):
а) звужений зубний ряд;
б)
сідлоподібно здавлений
зубний ряд;
в) V-подібна
форма зубного ряду;
г) чотирикутна
форма зубного ряду;
д)
асиметричний зубний ряд.
Рис. 132. Аномалії форми зубних
рядів: а - вкорочення фронтальної
ділянки, б - подовження
фронтальної ділянки, в -
сідлоподібно здавлений зубний
ряд, г - V-подібна форма зубного
ряду, д - чотирикутний зубний
ряд, е - нерівномірний розвиток
обох половин зубного ряду.
III. Аномалії прикусу.
1. Сагітальні
аномалії прикусу
(рис. 133).
1) прогнатія;
2) прогенія: хибна й істинна.
2. Трансверзальні аномалії прикусу (рис. 134).
Рис. 133. Сагітальні аномалії
прикусу: 1 - прогнатія, 2 -
хибна прогенія, 3 - істинна
прогенія.
Рис. 134. Транверзальні аномалії прикусу: а -
нормальне трансверзальне співвідношення щелеп, b -
звужений верхній зубний ряд, б -змикання
однойменними горбками, г - невідповідність ширини
верхнього та нижнього зубного ряду.
1) звужені зубні ряди;
2) невідповідність ширини
верхнього і нижнього зубних рядів:
а) порушення співвідношення
бічних зубів на обох боках
(двосторонній перехресний
прикус);
б) порушення співвідношення бічних зубів на одному боці (косий або
односторонній перехресний прикус).
2. Вертикальні аномалії прикусу (рис. 135).
Рис. 135. Вертикальні аномалії
прикусу: 1 - глибокий прикус,
2 - відкритий прикус
1) глибокий
прикус:
а) перекриваючий
прикус;
б) комбінований прикус із прогнатією (дахоподібний);
2) відкритий прикус:
а) істинний прикус (рахітичний),
б) травматичний прикус (унаслідок шкідливих звичок).
Класифікація В. Ю. Курляндского (1957). В основі класифікації-морфологічні зміни
прикусу. Поряд із позитивними рисами необхідно відзначити певні недоліки: у
класифікації не знайшли відображення аномалії, обумовлені мезіо-дистальним зміщенням
зубів і зубних радів; зміщенням нижньої щелепи.
Аномалії форми і розташування зубів.
1. Аномалії форми і розмірів зубів.
2. Аномалії розташування окремих зубів.
Аномалії зубного ряду.
1. Порушення формування і прорізування зубів: відсутність зубів та їхніх
зачатків, надкомплектні зуби.
2. Ретенція зубів.
3. Порушення відстані між зубами (діастема, треми).
4. Нерівномірний розвиток альвеолярного відростка, недорозвиток або надмірний
ріст.
5. Звуження або розширення зубного ряду.
6. Недорозвинення верхньої щелепи.
7. Недорозвинення нижньої щелепи.
Класифікація А. Й. Бетельмана (1965) - завідувача кафедри ортопедичної
стоматології Київського медичного інституту - була подальшим творчим розвитком
питання систематизації зубощелепних аномалій і деформацій. Вона враховувала,
по-перше, аномалії прикусу у трьох напрямках: сагітальному, вертикальному і
трансвер-зальному;
по-друге, функціональну патологію м'язів; по-третє - клінічні форми дистального і
мезіального прикусу;
але не враховувала аномалії окремих зубів та зубних рядів і естетичні порушення,
які виникають за різних форм зубощелепних аномалій.
До сагітальних аномалій прикусу за А.І. Бетельманом належать дистальний і
мезіальний прикуси. Дистальний прикус характеризується дистальним розташуванням
нижньої щелепи, а також функціональною недостатністю м'язів, які висувають уперед
нижню щелепу, та кругового м'яза порожнини рота. За мезіального прикусу
спостерігається мезіальне розташування нижньої щелепи; нижні різці перекривають
верхні; м'язи, які висувають нижню щелепу вперед, надмірно розвинені, а ті м'язи, що
опускають нижню щелепу, розвинені недостатньо.
До вертикальних аномалій належать відкритий та глибокий прикуси. За глибокого
прикусу визначається недостатній розвиток м'язів, які висувають нижню щелепу, а за
відкритого - недостатній розвиток піднімачів та кругового м'яза.
До трансверзальних аномалій прикусу належать два варіанти косого прикусу:
І варіант - на одному боці зуби артикулюють як за ортогнатії, а на іншому - верхня
щелепа здавлена і нижні зуби у бічних ділянках перекривають верхні.
За II варіанту нижня щелепа цілком переміщена в один бік і внаслідок цього на
одному боці піднебінні поверхні верхніх бічних зубів перекривають щічні поверхні
нижніх, а на іншому - язикові поверхні нижніх бічних зубів перекривають щічні поверхні
верхніх, тобто зуби контактують не жувальними горбками, а бічними поверхнями.
Косий прикус характеризується функціональною недостатністю одного з висувачів,
лівого чи правого, залежно від того, у який бік зміщена нижня щелепа.
У 1967 році Л. В. Ільїна-Маркосян, ураховуючи вплив функції м'язів ротової та
біляротової ділянки на формування та розвиток зубощелепної системи, а також
особливості будови скронево-нижньощелепних суглобів, які за допомогою жувальних
м'язів здійснюють рухи нижньої щелепи у різних напрямках, запропонувала класифікацію
аномалій прикусу, побудовану на ознаках зміщення нижньої щелепи під час змикання
зубів. Такий розподіл мав велике практичне значення. Усі аномалії прикусу були
розподілені на: сагітальні, вертикальні та трансверзальні аномалії. Кожна з аномалій має З
групи:
- група А - без зміщення нижньої щелепи,
- група Б - зі зміщенням нижньої щелепи,
- група В - поєднані форми, які мають ознаки груп А і Б.
Замість термінів "дистальний та мезіальний" були запропоновані терміни
"постеріальний та антеріальний", які, на думку автора, більш точно визначають напрямок
невідповідності співвідношення зубних рядів.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ, 1968) у CBOЇЙ систематизації
захворювань рекомендує таку класифікацію зубощелепних аномалій:
Аномалії величини щелеп:
1. Макрогнатія верхньої щелепи (син. верхньощелепна гіперплазія),
2. Макрогнатія нижньої щелепи (син. нижньощелепна гіперплазія).
3. Макрогнатія обох щелеп.
4. Мікрогнатія верхньої щелепи (син. верхньощелепна гіпоплазія).
5. Мікрогнатія нижньої щелепи (син. нижньощелепна гіпоплазія).
6. Мікрогнатія обох щелеп.
Аномалії розташування щелеп відносно основи черепа.
1. Асиметрія (окрім геміфаціальної атрофії або гіпертрофії, односто-ронньої
виросткової гіперплазії).
2. Нижньощелепна прогнатія.
3. Верхньощелепна прогнатія.
4. Нижньощелепна ретрогнатія.
5. Верхньощелепна ретрогнатія.
Аномалії співвідношення зубних дуг.
1. Дистальна оклюзія.
2. Мезіальна оклюзія.
3. Надмірне перекриття (син. горизонтальний перекриваючий прикус).
4. Надмірний перекриваючий прикус (син. вертикальний перекриваючий
прикус).
5. Відкритий прикус.
6. Перехресний прикус бічних зубів.
7. Лінгвооклюзія бічних зубів нижньої щелепи.
Аномалії розташування зубів.
1. Скупченість (включаючи черепицеподібне розташування).
2. Переміщення.
3. Поворот.
4. Проміжки між зубами (включаючи діастему).
5. Транспозиція.
Невизначені аномалії.
Класифікація X. Каламкарова (1972) - це клініко-морфологічна характеристика
прикусу, яка поєднала в собі риси попередніх класифікацій Engl (1889), Н.И.Агапова
(1928), Korkhaus (1939), Schwartz (1951), Д. А. Калвелиса (1957), Л. В. Ильиной-Маркосян
(1967), Ф. Я. Хорошилкиной (1969) та Ю. M. Малыгина (1970).
Аномалії розвитку зубощелепної системи.
І. Аномалії розвитку зубів:
1. Аномалії кількості зубів:
- адентія,
- надкомплектні зуби.
2. Аномалії розташування зубів:
- вестибулярне,
- оральне,
- мезіальне,
- дистальне,
- поворот навколо осі,
- високе або низьке положення,
- транспозиція.
3. Аномалії величини і форми зубів.
4. Аномалії прорізування зубів:
- передчасне прорізування,
- ретенція.
5. Аномалії структури зубів.
II. Аномалії розвитку щелеп:
1. Уроджені вади розвитку.
2. Порушення росту щелеп (надмірний ріст або затримка):
- усієї щелепи,
- якого-небудь відділу.
3. Деформації щелеп:
- усієї щелепи,
- якого-небудь відділу.
4. Неправильне розташування щелепи у черепі:
- переднє,
- заднє,
- зміщення у бік.
5. Порушення структури щелепних кісток.
III. Поєднані аномалії зубів і щелеп.
Клінічні прояви аномалій розвитку зубів і щелеп
I. Деформації і зміни розмірів (вкорочення або подовження) зубних рядів:
1) у сагітальному напрямку (всього зубного ряду, якого-небудь відділу),
2) у трансверзальному напрямку (з одного боку, з обох боків),
3) у вертикальному напрямку (переднього відділу, заднього відділу, всього
зубного ряду).
II. Порушення співвідношення зубних рядів (прикусу):
1) у сагітальному напрямку:
- прогнатичний прикус,
- прогнатичне співвідношення передніх зубів,
- прогенічний прикус,
- прогенічне співвідношення передніх зубів.
2) у вертикальному напрямку:
- глибокий прикус,
- відкритий прикус.
3) у трансверзальному напрямку:
- перехресний прикус.
У 1984 році Л. П. Григор'єва запропонувала підрозділяти усі види прикусу на
фізіологічні, аномальні та патологічні.
До фізіологічних видів прикусу згідно з цією класифікацією належать такі, які
відповідають трьом нормам: морфологічній, функціональній та естетичній (за Ю. M.
Малыгиным (1979) нормальним або фізіологічним вважають "стан достатньо гарантованої
протягом тривалого часу морфологічної, функціональної та естетичної рівноваги у
зубощелепній системі і лицевому скелеті в цілому, до якої необхідно прагнути під час
ортодонтичного лікування").
Аномальними, або дисгнатичними, вважають такі види прикусу, за яких незначні
морфологічні відхилення від нормальної будови прикусу призводять в основному до
естетичних недоліків. За аномальних видів прикусу залишається правильним
співвідношення перших постійних молярів (нейтральне); тобто таке, яке відповідає І класу
Енгля.
Патологічними вважають такі види прикусу, за яких морфологічні порушення
призводять до значних функціональних та естетичних змін.
Діагноз будується на основі визначення порушень у трьох напрямках (сагітальному,
вертикальному і трансверзальному) та співвідношення фронтальних та бічних зубів (табл.
23).
Таблиця 23
Зуби /Площина
Сагітальна
Вертикальна
Трансверзальна
Фронтальні
Прогнатичний,
біпрогнатичний;
прогенічний,
опістогнатичний
відкритий,
глибокий
Перехресний
Бічні
Нейтральний,
дистальний,
мезіальний
відкритий
перехресний латерогенічний,
перехресний латерогнатичний
Наведені в таблиці дані про зміни у співвідношенні фронтальних і бічних зубів
можуть бути:
1. Одно- та двосторонніми.
2. Відбуватися на фоні звуження або розширення зубних дуг.
3. Макрогнатії верхньої і мікрогенії нижньої щелеп.
4. Аномалій розвитку зубів.
5. Вад розвитку щелеп.
6. Дефектів зубного ряду (вроджена та набута адентія).
Основний принцип формування клінічного діагнозу із використанням класифікації,
представленої в таблиці, полягає в наступному:
1. Спочатку визначається співвідношення фронтальних зубів у сагітальній,
вертикальній і трансверзальній площинах.
2. Потім визначають співвідношення бічних зубів у тих же площинах.
3. Закінчують формування діагнозу описанням аномалій розташування окремих
зубів.
Наводимо приклад визначення виду прикусу в одній площині з урахуванням
співвідношення фронтальних і бічних зубів у сагітальній площині:
- прогнатичний нейтральний прикус,
- прогнатичний дистальний прикус,
- біпрогнатичний нейтральний прикус,
- біпрогнатичний дистальний прикус,
- прогенічний нейтральний прикус,
- прогенічний мезіальний прикус.
У вертикальній площині:
- відкритий фронтальний прикус,
- відкритий бічний прикус,
- глибокий прикус.
У трансверзальній площині:
- перехресний (косий) латерогенічний,
- перехресний (косий) латерогнатичний.
Приклади формування клінічного діагнозу з урахуванням порушень прикусу в
декількох площинах:
- аномальний нейтральний прикус, вестибулярне розташування 13, супрапозиція з
недостатністю місця на 1/3 величини коронки,
- прогнатичний дистальний глибокий прикус,
- прогенічний мезіальний прикус із рівномірним звуженням верхньої щелепи у
бічних ділянках,
- глибокий дистальний прикус із піднебінним розташуванням 22, недостатність
місця на 1/2 величини коронки.
У 1993 році співробітники кафедр стоматологічного профілю І Санкт-
Петербурзького медичного інституту імені акад. І. П. Павлова розробили варіант
класифікації зубощелепних аномалій. За її основу були взяті схема, запропонована
експертами ВООЗ, деякі деталі із класифікації Д. А. Калвеліса, X. А. Каламкарова, Е.І. Га-
врилова, H. Г. Аболмасова та Свенсона.
I. Аномалії величини щелеп:
- макрогнатія (верхня, нижня, комбінована),
- мікрогнатія (верхня, нижня, комбінована),
- асиметрія.
II. Аномалії розташування в черепі:
- прогнатія (верхня, нижня),
- ретрогнатія (верхня, нижня),
- асиметрія.
III. Аномалії співвідношення зубних дуг:
- дистальний прикус,
- мезіальний прикус,
- надмірне різцеве перекриття (горизонтальне, вертикальне),
- відкритий прикус (передній, бічний),
- перехресний прикус (односторонній - двох типів, двосторонній - двох типів).
IV. Аномалії форми та величини зубних дуг:
- аномалії форми: звужена зубна дуга (симетрична, V-подібна, U-подібна,
сідлоподібна, асиметрична); сплощена у фронтальній ділянці зубна дуга -
трапецієподібна,
- аномалії розмірів: збільшена, зменшена дуга.
V. Аномалії окремих зубів:
- порушення кількості зубів (адентія, гіпо- та гіпердентія),
- аномалії розмірів та форми зубів (макро- і мікродентія; злиті зуби; зуби
конічної або шилоподібної форми),
- порушення прорізування зубів (ретеновані зуби; терміни, парність,
послідовність прорізування; тимчасові зуби, які залишилися),
- дистопія або нахили окремих зубів (вестибулярні, оральні; мезіальні,
дистальні; високе або низьке розташування; діастеми, треми; транспозиція;
тортоаномалія).
Класифікація Л. C. Персина (1996) є суто морфологічною. Згідно з цією
класифікацію, усі аномалії зубощелепної системи підрозділяють на 4 групи: аномалії
зубів, аномалії зубних рядів, аномалії щелеп та аномалії оклюзії.
Вона базується на вищенаведених класифікаціях Д. А. Калвеліса та ВООЗ. У групі
аномалій оклюзії автор виділяє 2 підгрупи: аномалії змикання зубних рядів та аномалії пар
зубів-антагоністів.
А. П. Романовська - доцент Кримського державного медичного університету (1997)
- запропонувала систематизацію зубощелепних аномалій та деформацій.
Зубощелепні аномалії.
І. Аномалії зубів:
1. Аномалії кількості зубів.
2. Аномалії величини (макро- і мікродентія).
3. Аномалії структури (гіпоплазія емалі, флюороз, крапчастість емалі).