Черниш С.С. Економічний аналіз

Подождите немного. Документ загружается.

Розрахуємо величину цього коефіцієнта за даними табл. 7.2.

Таблиця 7.2

ДАНІ ПРО ЗМІНУ АСОРТИМЕНТУ І СТРУКТУРУ ПРОДУКЦІЇ

Виріб

Обсяг виробництва

продукції у порівняних

цінах, тис. грн

Темпи

зростання,

Структура

виробництва, %

Темпи

зростання,

/о

/І

28 800

33 600

19 200

14 400

25 200

33 264

22 176

20 160

87,5

99,0

115,5

140,0

35,95

34,95

17,12

11,98

30,66

33,72

19,27

16,35

Усього

96 000 100 800

105,0

100,00 100,00

25 200 + 33 264 +19

200 +14 400

Судячи з його величини, відбулися істотні зміни в асортимент-

ній політиці підприємства: значно збільшився випуск виробів С і В

і скоротився обсяг виробництва виробів А і В.

Також розраховують коефіцієнт оновлення асортименту про-

дукції шляхом ділення обсягу випуску нових виробів на зальний

випуск продукції.

Для характеристики інтенсивності структурних перетворень на

підприємстві можна використати коефіцієнт структурної актив-

ності, який ми пропонуємо розрахувати так:

>/(

3066

3595

)

+^(°>

3372

-°>

3495

)

/=і

+ 7(0,1927

-0Д712)

^ (ОД

635

0,1198)

=0,13

де ДЧ/ — зміна питомої ваги /-го виду (номенклатурної групи) про-

дукції в загальному обсязі випуску (продажів) за досліджуваний

період;

п —

число номенклатурних груп (видів) продукції.

Чим активніші структурні перетворення на підприємстві, тим

вищий рівень цього коефіцієнта. Це свідчить про те, що адмініст-

рація підприємства активно реагує на зміни кон'юнктури ринку,

вчасно оновлюючи асортимент продукції.

Причини зміни асортименту продукції можуть бути як зовніш-

німи, так і внутрішніми. До зовнішніх належать кон'юнктура ринку,

160

зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-

технічного забезпечення, невчасне введення в дію виробничих по-

тужностей підприємства з незалежних від нього причин. Внутрішні

причини — це недоліки в організації виробництва, поганий техніч-

ний стан обладнання, його простої, аварії, нестача електроенергії,

низька культура виробництва, недоліки в системі управління та ма-

теріального стимулювання.

Збільшення обсягу виробництва (реалізації) за одними видами і

скорочення за .іншими видами продукції призводить до зміни її

структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному їх

випуску.

Зміна структури виробництва має великий вплив на всі еконо-

мічні показники: на обсяг випуску продукції у вартісній оцінці, ма-

теріаломісткість, собівартість продукції, прибуток, рентабельність.

Якщо збільшується частка дорожчої продукції, то обсяг її випуску

у вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те саме відбувається з

обсягом прибутку при збільшенні частки високорентабельної про-

дукції і відповідно при зменшенні частки низькорентабельної про-

дукції.

Розрахунок впливу структури виробництва на рівень переліче-

них показників можна виконати за методом ланцюгової підстанов-

ки (табл. 7.3), який дає змогу абстрагуватися від усіх факторів, крім

структури продукції:

Таблиця 7.3

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ВИРОБЛЕНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Обсяг виробни-

цтва продукції,

рулон

Структура про-

дукції, %

Вартість випущеної продук-

ції

цінах базового

періоду, тис. грн

1У

уо

її

'о

факт при

базовій

структурі

*jj і

3 4

5 6

А 5000

5760

5040

35,95 30,66 28 800

29 550 25 200

-4350

6000 5600

5544

34,95

33,72

33 600

34 475

33 264

-1211

7000

2743

3168

17,12

19,27

200 19 700 22 176

+2476

7500 1920

2688

11,98

16,35

400

14 775

20 160

+5385

Усього

—

16023

16440

100,00

100,00 96 000

98 500 100 800

+2300

161

ВП

ум>1

=1 <увв

жл

•

) =

500 тис. грн

ВП

ум2

= Ъ<УВВ

жЛ

•

Ц,

)

ЮО

800тис. грн

АВП

Сф

= ВП

ум 2

- ВП

ум

.,= 100

800

500 =

+2300

тис. грн

Дані графи 7 одержано так:

ВП

ум

=І(га5

загЛ

.Ц

)

= 98 500

тис. грн.

Ці самі дані можна отримати множенням показника графи 6 ко-

жного виду продукції на індекс обсягу випуску продукції в цілому

по підприємству, обчислений на основі обсягів виробництва в умо-

вно-натуральних одиницях (можна в трудовитратах) (ІвпУ-

вп

440

: 16 023

= 1,026 025.

Якщо б обсяг виробництва збільшився рівномірно на

102,6025 % за всіма видами продукції і не порушилася б структура,

що склалася, то загальний обсяг виробництва в базових цінах ста-

новив би 98 500 тис. грн. При фактичній структурі поточного пері-

оду він вищий на 2300 тис. грн. Це означає, що збільшилася частка

дорожчої продукції у загальному її випуску.

Такий само результат можна одержати і простішим методом, а

саме методом процентних різниць.

Для цього різницю між індексами обсягу виробництва продук-

ції, що розраховані на основі вартісних (/

= 100 800 : 96 000 = 1,05)

і умовно-натуральних показників (/

= 16 440 : 16 023 = 1,026025),

помножимо на базовий випуск продукції у вартісному вираженні:

АВП

стр

- /

)

•

ВП

= (1,05 - 1,026 025) х

х 96 000 тис. грн = 2300 тис. грн

Якщо продукція однорідна, то для розрахунку впливу структур-

ного фактора на обсяг її виробництва у вартісному вираженні мож-

на також застосовувати метод абсолютних різниць. Спершу необ-

хідно визначити, як зміниться середній рівень ціни одиниці

продукції (АЦстр) за рахунок структури (табл. 7.4):

чїї

^ І(Ч„ ~Ч

)Ц

Дстр

100

Потім, помноживши отриманий результат на загальний фактич-

ний обсяг виробництва продукції в умовно-натуральному виражен-

ні, отримаємо зміни обсягу товарної продукції у вартісному вира-

женні:

АВВ

Сф

АЦ

стр

• УВП,

шЛ

= 140

грн

• 164

000 рулон

= +2300 тис.

грн.

162

Таблиця

6.1

РОЗРАХУНОК ЗМІНИ СЕРЕДНЬОЇ ЦІНИ ВИРОБУ

ЗА РАХУНОК СТРУКТУРНОГО ФАКТОРА

Виріб

Відпускна ціна

за

рулон, грн

Структура продукції,

Зміни серед-

ньої ціни, грн

Виріб

Відпускна ціна

за

рулон, грн

/о /і

Зміни серед-

ньої ціни, грн

5000 35,95

30,66 -5,28 -264,0

6000

34,95 33,72

-1,23

-73,8

7000 17,12

19,27

+ 2,15 +150,5

В 7500

11,98

16,35 + 4,36

+327,3

Усього

—

100,00

—

+140,0

Розрахунок впливу структурного фактора на зміну випуску про-

дукції у вартісному вираженні можна здійснити і за допомогою се-

редньозважених цін (якщо продукція однорідна). Для цього спершу

визначають середньозважену ціну при фактичній структурі проду-

кції, а потім при базовій і різницю між ними множать на фактичний

загальний обсяг виробництва продукції звітного періоду в умовно-

натуральному вираженні:

дц ^КЦ/о-Ч.ч) І(Ц,о-Ч,о).

^ 100 100

- 5000

•

30,66 - 6000

•

33,72 + 7000

•

19,27 + 7500 16,35

Ц, =

2 2 2

— = 6131 грн;

100

- 5000

•

35,96 + 6000

•

34,95 + 7000 17,12 + 7500

•

11,98

СПЛ1

ц = = 5991 грн.

100

ДВП

стр

= ДЦ

стр

•

РВП

заг л

= 140 грн

•

164 000 рулон = +2300 тис. грн.

Аналогічно визначають вплив структури реалізованої продукції

на суму виручки (табл. 7.5).

Наведені дані показують, що за рахунок зміни структури проду-

кції виручка від її реалізації збільшилася на 2185 тис. грн. Це ви-

кликано збільшенням частки дорожчих виробів С і Б у загальному

обсязі продажів.

Використовуючи описані вище прийоми, можна визначити

вплив структури продукції і на інші показники діяльності підпри-

ємства: на трудомісткість, матеріаломісткість, загальну суму ви-

трат, на прибуток, рентабельність та на інші економічні показники,

163

що дає змогу комплексно, всебічно оцінити ефективність асорти-

ментної і структурної політики підприємства.

Таблиця 7.5

РОЗРАХУНОК ВПЛИВУ СТРУКТУРИ

РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА СУМУ ВИРУЧКИ

а*

Обсяг реалізації

продукції, рулон

Виручка за цінами

базового періоду, тис. грн

я рГЗ"

Р с £

Виріб

•1 а

кг

<я

„

t\ >

фактично

при базо-

вій струк-

турі

Зміна виру

за рахунок

ктури прод

тис. грн

5,0 5700 4850 28 500

250

24 250

-4000

6,0 5600 5300 33 600

305

31 800 -1505

7,0

2700 3050

900

735 21350 +2615

7,5

1900

2560

250 14 125

200 +5075

Усього

—

900

760 95 250

94 415

600

+2185

7.4. Аналіз ритмічності виробництва

Ритмічність виробництва— це насамперед чітка, стійка й

збалансована діяльність підприємства, яка дозволяє рівномірно ви-

пускати продукцію і виконувати свої зобов'язання перед спожива-

чами. Ритмічна робота — це випуск продукції рівними частками за

будь-які однакові проміжки робочого часу.

Розрізняють два поняття ритмічності:

• ритмічність випуску продукції (товарної);

• ритмічність виробництва (як завершеного, так і незавершеного).

Під ритмічністю роботи підприємства розуміють випуск цехами

деталей, напівфабрикатів і виробів згідно з добовими чи місячними

графіками виробництва, її порушення негативно впливає на роботу

суміжних підрозділів, виконання договірних зобов'язань, якість

продукції та ін.

Ритмічність роботи підприємства визначають за днями чи дека-

дами у межах місяця, за місяцями і кварталами з поділом на декади.

Показником ритмічності є також відношення випуску продукції за

першу декаду до її випуску в третій декаді попереднього місяця.

Для характеристики ритмічності випуску продукції протягом

року доцільно будувати динамічні ряди за місяцями, кварталами з

розподілом на декади і дні.

164

Найпростішими показниками ритмічності випуску продукції є:

• питома вага виробництва продукції за кожну декаду (зміну)

до місячного випуску;

• питома вага випущеної продукції за кожний місяць до кварта-

льного випуску;

• питома вага випуску продукції за кожний квартал до річного

обсягу виробництва;

• питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного мі-

сяця до третьої декади попереднього місяця.

Неритмічність роботи притаманна багатьом підприємствам. То-

му треба ретельно вивчати не лише причини цієї хронічної вироб-

ничої «хвороби», але й наслідки, а саме:

• збільшення кількості браку і відходів сировини та матеріалів;

• погіршення якості продукції;

• подорожчання собівартості продукції;

• порушення у ритмі відвантаження, а отже — затримки реалі-

зації продукції;

• посилення плинності кадрів;

• виникнення інших небажаних проблем.

Неритмічний випуск продукції свідчать про заниження можли-

вого випуску продукції. Аналізуючи показники, поряд з виявлен-

ням причин неритмічної роботи доцільно визначити додатковий

випуск продукції за умови ліквідації відставання виробництва в пе-

ршу і другу декади. Не враховують кількість чи вартість продукції,

виготовленої в третій декаді за рахунок понаднормованих робіт.

Один з варіантів розрахунку обсягу продукції полягає в тому, що

для перших двох декад цей обсяг визначають за обсягом третьої

декади.

Узагальнюючими показниками ритмічності виробництва є:

• коефіцієнт ритмічності;

• коефіцієнт варіації;

• числа аритмічності.

Коефіцієнт ритмічності (К

оихм

) визначається відношенням фак-

тичного (але не вище за ціанове завдання) випуску продукції (або

його питомої ваги) до планового випуску (питомої ваги).

Синтетичним показником ритмічної роботи є коефіцієнт ритмі-

чності, який визначається на підставі даних за день, п'ятиденку, де-

каду. Чим ближче коефіцієнт ритмічності до 1, тим ритмічнішим є

виробництво (табл. 7.6).

Коефіцієнт ритмічності в абсолютному вимірі

^ ППФ(п)

•^•ритм =

ППп

165

Таблиця 7.6

РИТМІЧНІСТЬ ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ ЗА ДЕКАДАМИ

Декада

Випуск продукції

за

рік,

тис.

гри

Частка продукції, %

Вико-

нання

плану,

коефі-

цієнт

Частка продукції,

зарахована

у виконання

плану

з ритмічності, %

Декада

план факт

Вико-

нання

плану,

коефі-

цієнт

Частка продукції,

зарахована

у виконання

плану

з ритмічності, %

Перша

32 000 30 240

33,3 30

0,945

30,00

Друга 32 000 34 272

33,3 34 1,071 33,33

Третя

32 000 36 288

33,4 36 1,134 33,34

Усього 96 000 100 800

100,0 100 1,050 96,67

Коефіцієнт варіації (К

вар

) визначається як відношення середньо-

квадратичного відхилення від ціанового завдання за добу (декаду,

місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, серед-

ньомісячного, ссредньоквартального) планового випуску продукції.

_ Уха

де Ах

— квадратичне відхилення від середньо декадного завдання;

- число підсумовуючих планових завдань;

X пл. — середньодекадове завдання за графіком.

У нашому прикладі коефіцієнт варіації становить 0,094.

Коефіцієнт ритмічності відображає вплив на ритмічність лише

фактів невиконання плану. Але порушення ритмічності відбуваєть-

ся і в разі перевиконання плану, що також призводить у деяких ви-

падках до негативних наслідків— утворення понаднормативних

некомплектних заділів незавершеного виробництва і залишків го-

тової продукції на складах.

Для оцінювання ритмічності виробництва на підприємстві розра-

ховують також показник аритмічності як суму додатних і від'ємних

відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, де-

каду). Чим аритмічніше працює підприємство, тим вищий показник

аритмічності. У нашому прикладі (табл. 22) він дорівнює:

Каригм = 0,55 + 0,071 + 0,134 = 0,26

Якщо відомі причини недовиконання (перевиконання) плану

випуску продукції за декадами (добами), можна розрахувати їхній

вплив на показник аритмічності. Для цього відносні зміни обсягу

виробництва продукції з цієї причини необхідно віднести до зага-

льного показника аритмічності й помножити на 100. Наприклад, за

166

першу декаду план випуску недовиконано на 960 тис. грн, або на

З %, через невчасну поставку сировини і на 800 тис. грн, або на

2,5 %, через несправність обладнання. Звідси частка першого фак-

тора у зміні загального показника аритмічності становить 11,5%

(0,03 : 026 • 100), а другого — 9,6 % (0,025 : 0,26 • 100).

Внутрішні причини аритмічності— тяжкий фінансовий стан

підприємства, низький рівень організації, технології і матеріально-

технічного забезпечення виробництва, а також планування і конт-

ролю, зовнішні— невчасна поставка сировини і матеріалів поста-

чальниками, нестача енергоресурсів не з вини підприємства тощо.

У процесі аналізу необхідно підрахувати упущені можливості

підприємства з випуску продукції у зв'язку з неритмічною робо-

тою. Це різниця між фактичним і можливим випуском продукції,

обчисленим із найбільшого середньодобового (середньодекадного)

обсягу виробництва (100 800 - 36 288 • 3 = 8064 тис. грн).

За результатами аналізу ритмічності розробляють конкретні за-

ходи щодо усунення причин неритмічної роботи підприємства.

Аналогічно аналізують ритмічність відвантаження і реалізації

продукції.

На закінчення аналізу розробляють конкретні заходи для усу-

нення причин неритмічної роботи.

7.5. Аналіз якості продукції

Міжнародна організацій з питань стандартизації визначає

якість як сукупність властивостей і характеристик продукції (або

послуг), яка забезпечує задоволення встановлених або передбачу-

ваних потреб.

Узагальнюючи набутий досвід, професор Гарвардської школи

бізнесу Л. Гарвін визначає п'ять найбільш суттєвих критеріїв якості

(рис. 7.2):

Рис. 7.2. Критерії якості продукції

167

Оцінка якості продукції передбачає визначення рівнів якості

(рис. 7.3):

Рис. 7.3. Рівні якості продукції

Для визначення рівня якості виробів застосовують різні методи:

• об'єктивний (оцінка рівня якості за допомогою стендових ви-

пробувань, вимірювання приладами, лабораторних аналізів);

• комплексний (полягає у визначенні узагальнюючого показни-

ка, рівня якості оцінюваного виробу);

• диференційований (передбачає порівняння одиничних виробів

з відповідними показниками виробів-еталонів);

• органолептичний (ґрунтується на наслідках аналізу сприймання

органами відчуття людини без застосування технічних засобів).

АналЬ якості продукції ґрунтується на системі численних

показників, серед яких слід виділити загальні та часткові, прямої і

побічної дії. Крім того, використовують такі загальні об'єктивні

показники якості:

•

сортність

(легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

• марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

• вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загаль-

ного обсягу або ваги);

• строк служби (ресурс) і надійність',

• призначення одного з часткових показників якості як єдиного

провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність

палива тощо).

В процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості про-

дукції як:

• гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантій-

них (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один

виріб;

168

• наявність рекламацій, їх кількість і вартість;

• відсоток браку;

• пониження у сортності продукції за межами підприємства;

• відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;

• відповідність моді;

• наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід на-

давати перевагу об'єктивним і кількісним показникам якості,

які забезпечують належну точність визначення стану якості

продукції.

Узагальнюючу оцінку виконання завдання з якості продукції

виводять різними методами:

• методом порівняння фактичної питомої ваги з плановою та з

фактичною питомою вагою попередніх періодів сертифікованої

продукції, продукції, віднесеної до різних категорій якості; про-

дукції, поставленої на експорт, у тому числі — у високорозвинуті

країни, забракованої та рекламованої продукції в загальному об-

сязі промислової продукції;

• за середнім коефіцієнтом сортності;

• бальним методом;

• методом порівняння фактичних показників втрат від браку (у

сумі та у відсотках до виробничої собівартості промислової проду-

кції) з плановими (на тих підцриємствах, де втрати від браку пла-

нують) або з показниками попередніх періодів.

Якість продукції, випущеної на підприємствах легкої, харчової і

деяких інших галузей промисловості, оцінюється за показниками

сортності. У ході аналізу обчислюють питому вагу випуску проду-

кції кожної категорії сорту в загальному випуску, вивчають, скіль-

ки продукції здано з першого подання, скільки виробів переведено

в нижчий сорт. Обчислені показники порівнюють з плановими, з

фактичними показниками попередніх періодів і роблять висновки

про зміни щодо якості продукції.

Визначають і дають оцінку коефіцієнту сортності, який дозво-

ляє виміряти втрати у вартісному обсязі випуску продукції внаслі-

док зниження сортності виробів або, навпаки, нарощування вартос-

ті випуску в разі підвищення сортності.

Коефіцієнт сортності— це відношення вартості всієї випу-

щеної продукції до її вартості за умови, що вся продукція випуска-

ється за ціною найвищого сорту.

Одним з показників, що свідчать про відхилення від норм за

якістю виготовлення виробів, є брак продукції.

За способом виправлення брак поділяється на виправний

(це усунення дефектів виробів, після якого ці вироби є придат-

169