Чернадчук В.Д., Сухонос В.В., Нагребельнии В.П. та ін. Господарське процесуальне право

Подождите немного. Документ загружается.

12.Осетинський А. Додержання законності при вирішенні госпо-

дарських спорів // Право України. - 1999. - № 4. - С. Ц-15.

13. Петрик І.Й. Використання в якості доказів інформації, яка створена

засобами електронно-обчислювальної техніки // Вісник * Вищого

арбітражного суду України. - 2000. - № 1. - С. 76-79.

14.Притика Д.М., Тітов М.І., Гайворонський В.М. Господарський

процесуальний кодекс України: Наук.-практ. коментар. - X.:

Консум, 2003. - 320 с

15.Притика Д.М., Тітов М.І., Щербина B.C. Арбітражний процес: Навч.

посібник. - X.: Консум, 2001. - 432 с

Іб.Руденко М. Арбітражний суд і прокуратура: історія становлення та

сучасний стан взаємовідносин // Право України. - 2000.

- № 2. - С 58-60.

17.Руденко М. Представництво прокуратурою України інтересів

держави у господарському суді: проблеми теорії та практики //

Право України. - 2001. - № 11. - С 49-51.

18.Степанова Т.В. Деякі проблеми здійснення експертизи в госпо-

дарському процесі // Вісник господарського судочинства. -2001. - №

3. - С 212-216.

19.Степанова Т.В. Місце судових доказів у процесі розгляду госпо-

дарських спорів // Вісник господарського судочинства. - 2001.

- № 4. - С 183-186.

20.Фонова О.С. Зупинення провадження у справі в господарському

процесі (перспективи законодавчого регулювання) // Вісник

господарського судочинства. - 2005. - № 6. - С. 168-175.

21.Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи господарського процесу-

ального права: Навчальний посібник. - Суми: ВТД «Універси-

тетська книга», 2003. - 220 с

22.Юшко А. Розгляд судами спорів, викликаних реорганізацією

підприємств // Право України. - 1998. - № 9. - С 18-22.

Г л а в а 9

Перегляд судових рішень в

апеляційному порядку

9.1. Право апеляційного оскарження

Апеляція є одним із видів оскарження рішень суду, які не набрали

законної сили і передбачає новий розгляд справи по суті судом другої

(вищої) інстанції та винесення нового рішення у справі. У порядку

апеляції суд вищої інстанції перевіряє суть рішення місцевого суду,

повторюючи спочатку дослідження доказів, що є у справі, та знову

поданих, після чого або затверджує оскаржуване рішення, або,

відмінивши його, приймає нове

Апеляційне провадження - це сукупність дій господарського суду

апеляційної інстанції та осіб, які беруть участь у справі, що

здійснюється з метою перевірки законності й обгрунтованості актів

господарського суду першої інстанції, що не набрали законної сили і

повторного розгляду справи по суті.

Метою апеляційного провадження, яке являє собою самостійну

стадію судового процесу, є перевірка законності і обґрунтованості

рішення місцевого господарського суду в повному обсязі (що зазначено

в ч. 2 ст. 101ГПК України), виправлення помилок, які допущено

місцевим господарським судом.

В апеляційній інстанції перевіряється правильність встановлення

місцевим господарським судом обставин справи, застосування норм

матеріального права й норм процесуального права.

На думку І.М. П'ятилєтова, апеляційне провадження характе-

ризується такими рисами

Степанова Т.В. Окремі питання апеляційного оскарження в господарсько

му судочинстві (стосовно перегляду рішень у разі відновлення пропущеного

строку) // Вісник господарського судочинства. - 2003. - № 3. - С. 206.

Арбитражный процесе: Учеб. пособие / Под ред. Р.Е. Гукасяна и В.Ф. Тара-

ненко. - М.: Юридическая литература, 1996. - С. 151.

202 203

1) порушується за скаргами осіб, які беруть участь у справі (ст. 91

ГПК України);

2) апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість су-

дових актів (ч. 2 ст. 101 ГПК України);

3) апеляційний суд не пов'язаний доводами скарги і перевіряє

законність і обґрунтованість судових актів у повному обсязі (ч.

2 ст. 101 ТПК України);

4) апеляційний суд повторно розглядає справу по суті (ст. 99 ГПК

України);

5) перегляд за апеляційною скаргою здійснює апеляційний го-

сподарський суд, повноваження якого поширюються на те-

риторію знаходження відповідного місцевого суду (ст. 92 ГПК

України).

Право апеляційного оскарження є правом на порушення діяльності

суду апеляційної інстанції на предмет законності та обґрунтованості

рішень місцевого господарського суду

Під правом апеляційного оскарження рішення господарського суду

слід розуміти право на порушення діяльності з перевірки рішення

місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ГПК України таке право надано сторонам у

справі та прокурору. Особи, що не були залучені до участі у справі

місцевим господарським судом, не мають права на подання апеляційної

скарги навіть у випадках, якщо цей суд прийняв рішення про їх права та

обов'язки. Однак Відповідні особи мають право подати касаційну

скаргу на підставі ст. 107 ГПК

. Відповідно до ч. З ст. 106 ГПК України

апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть

подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені в ГПК

України та Законі України «Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст. 92 ГПК України перегляд за апеляційною скаргою

або апеляційним поданням прокурора рішення місцевого гос-

подарського суду здійснює апеляційний господарський суд, повно-

важення якого поширюються на територію знаходження відповідного

місцевого господарського суду. Такі території визначені Указом

Президента України від 11.07.2001р. № 511/2001 «Про утворення

апеляційних господарських судів та затвердження мережі

господарських судів України».

Притика Д.М. Правові засади організації і діяльності органів господар

ської юрисдикції та шляхи їх удосконалення. - К.: Видавничий дім «Ін Юре»,

2003. - С. 248.

Рекомендації Президії .Вищого господарського суду України від 10.02.2004 р.

№ 04-5/212.

У юридичній літературі звертається увага на те, що, визначаючи

сторони суб'єктами права на апеляційне оскарження, закон не пов'язує

це право з фактичною їх участю в місцевому господарському суді під

час розгляду справи. Відповідно до ст. 22 ГПК України участь сторін у

судовому засіданні є їх правом, а не обов'язком

. Розглядаючи питання

про підстави і форми участі прокурора, не можна не помітити

суперечливості законодавства з цього питання. Згідно зі ст. 121

Конституції України прокурор представляє інтереси громадян або

держави у випадках, передбачених законом. Отже, участь прокурора в

господарському судочинстві обумовлюється винятково захистом

публічних інтересів. Таким чином, прокурором може порушуватися

апеляційне провадження, якщо його подання засноване на публічному

інтересі.

Для реалізації апеляційного провадження необхідною умовою є

наявність низки передумов об'єктивного та суб'єктивного характеру.

Під передумовами апеляційного оскарження розуміють попередні

умови реалізації права на апеляційне оскарження, до яких у першу

чергу віднесено наявність об'єкта, з приводу якого подається апеляція.

Об'єктами права оскарження є рішення та ухвали, у тому числі

додаткові та окремі, місцевого господарського суду, які не набрали

законної сили відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України. Згідно з ч. 1 ст.

106 ГПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені

ухвали місцевого господарського суду у випадках, передбачених ГПК

України та Законом України «Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом».

Самостійним об'єктом права оскарження може бути як рішення в

цілому, так і в його частині. У випадку оскарження частини рішення,

частина, що не оскаржується, не набуває законної сили, оскільки згідно

з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд перевіряє

рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Справа

розглядається повторно за наявними в справі і додатково поданими

доказами. Але додаткові докази приймаються судом, якщо заявник

обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з

причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не

приймаються і не розглядаються вимоги, які не були предметом

розгляду в суді першої інстанції.

Сторони у справі можуть вільно розпоряджатися своїм правом на

оскарження. Вони можуть реалізувати це право або не скористатися

Плевако В.І. Суб'єкти права апеляційного оскарження рішень господарського суду //

Вісник господарського судочинства. - 2003. - № 3. - С. 201.

204

205

ним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право згідно зі ст. 100

ГПК України відмовитися від неї.

Реалізація права на апеляційне оскарження може бути здійснена за

таких умов:

- забезпечено дотримання встановленого для подання апеля-

ційної скарги або внесення апеляційного подання строку (ст. 93

ГПК України);

- скаргу подано управомоченою особою (ст.ст. 91, 94 ГПК

України);

- скаргу спрямовано тільки на рішення, яке підлягає оскарженню

(ст. 85, 88, 90 ГПК України).

9.2. Подання апеляційної скарги

Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом

десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а

в разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та

резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог статті 84 ГПК України. Відновлення порушеного

строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох

місяців із дня прийняття рішення місцевим господарським судом. У

разі пропуску строку для подачі апеляційної скарги він може бути

відновлений судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі,

якщо причини пропуску будуть визнані судом поважними. Клопотання

про це розглядається на засіданні апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга може бути подана на рішення місцевого гос-

подарського суду як у цілому, так і на його частину. При цьому суд не

пов'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє рішення місцевого

господарського суду в повному обсязі. Нові вимоги, які не були

поставлені в суді першої інстанції, у суді апеляційної інстанції не

приймаються і не розглядаються. Передумовами реалізації права на

апеляційне оскарження є віднесення суб'єктів оскарження до кола осіб,

яким законом надане право подати апеляційну скаргу на рішення суду,

а також наявність винесеного місцевим господарським судом рішення,

що не набрало законної сили

Більш докладно див.: Степанова Т.В. Окремі питання апеляційного оскарження в

господарському судочинстві (стосовно перегляду рішень у разі відновлення пропущеного

строку) // Вісник господарського судочинства. - 2003. -Л6 3. - С 207.

Для здійснення права на апеляційне оскарження, крім проце-

суальних передумов (подання скарги на рішення, що підлягає оскар-

женню відповідно до закону; дотримання строку; подання скарги

особою, що має право апеляційного оскарження), необхідним є також

дотримання низки формальних умов. Однією з них є умова щодо

відповідності апеляційної скарги (подання) визначеним у законі

реквізитам.

Апеляційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій

формі і має містити:

- найменування апеляційного господарського суду, до якого

подається скарга (подання);

- найменування місцевого господарського суду, який прийняв

рішення, номер справи та дату прийняття рішення;

- вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу (подання), а також

підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з

посиланням на законодавство й матеріали, що є у справі або

подані додатково;

- перелік документів, доданих до скарги (подання).

Частиною 2 ст. 94 ГПК України передбачено, що апеляційна

скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До

скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії

скарги іншій стороні у справі.

Статтею 95 ГПК України встановлено, що особа, яка подає апе-

ляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і

доданих до неї документів, які в сторони відсутні. Прокурор, який

вносить апеляційне подання, надсилає сторонам у справі його копію й

копії доданих до неї документів, які відсутні у справі.

Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу (подання), має

право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції й особі, яка подала

скаргу (подання). Слід звернути увагу на те, що надсилання відзиву на

апеляційну скаргу є правом, а не обов'язком сторони й відсутність

відзиву на апеляційну скаргу (подання) згідно з ч. 2 ст. 96 ГПК України

не перешкоджає перегляду рішення місцевого

господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 97 апеляційна скарга (подання) не при-

ймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом

у таких випадках:

1)якщо апеляційна скарга (подання) підписана особою, яка не має

права її підписувати, або особою, посадове становище якої не

зазначено; 2) якщо до скарги (подання) не додано доказів

надсилання її копій іншій стороні (сторонам);

206 207

3) якщо до скарги не додано документів, що підтверджують спла-

ту державного мита у встановлених порядку і розмірі;

4) якщо скаргу (подання) подано після закінчення строку, вста-

новленого для її подання, без клопотання про відновлення

цього строку;

5) якщо до винесення ухвали про прийняття скарги (подання) до

провадження, особа, яка подала скаргу, подала заяву про и

відкликання.

Про повернення апеляційної скарги (подання) виноситься ухвала,

на яку може бути подана касаційна скарга. Після усунення обставин,

зазначених у п.п. 1-3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (апеляційна скарга

(подання) підписана особою, яка не має права її підписувати, або

особою, посадове становище якої не зазначено; до скарги (подання) не

додано доказів надсилання її копій іншій стороні (сторонам); до скарги

не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у

встановлених порядку і розмірах), сторона у справі має право повторно

подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання в

загальному порядку.

Якщо апеляційний господарський суд приймає апеляційну скаргу

(подання) до провадження, то він виносить ухвалу, в якій по-

відомляється про час і місце розгляду скарги (подання). Ця ухвала

надсилається сторонам і прокурору, який брав участь у розгляді справи

або вступив у розгляд справи.

Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги

вирішується колегією суддів без повідомлення прокурора і сторін, що

беруть участь у справі. Якщо рішення місцевого господарського суду

оскаржене в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК України

кількома особами, апеляційний господарський суд приймає до

провадження всі апеляційні скарги, які відповідають вимогам ГПК

України, та розглядає в одному апеляційному провадженні. За кожною з

них виноситься ухвала про прийняття до провадження або про її

повернення

У разі надходження до місцевого господарського суду апеляційної

та касаційної скарг (подань) на рішення (постанову), ухвалу суду

першої інстанції цей суд згідно з вимогами ч. З ст. 91 ГПК України в

п'ятиденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання

разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду. У

той самий строк місцевий господарський суд

Рекомендації Вищого господарського суду України від 17.12.2003 p. N° 04-5/534.

надсилає касаційну скаргу касаційній інстанції і одночасно письмово

повідомляє її про зазначені обставини

Апеляційний господарський суд не вправі повертати апеляційну

скаргу супровідним листом або в інший непередбачений законом

спосіб. її може бути повернуто виключно на підставах, визначених ч. 1

ст. 97 ГПК України. Отже, апеляційний господарський суд не має права

повернути апеляційну скаргу, якщо її подано не через місцевий

господарський суд.

У застосуванні п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України господарському суду

необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ, виданий

відправникові поштового відправлення відповідно до п. 36 Правил

надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету

Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1155, може вважатися належним

доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї

документів. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою

наслідків у вигляді повернення апеляційної скарги, оскільки згідно з п.

78 Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом

лише за бажанням відправника і в господарського суду відсутні правові

підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів

вкладення.

Суду апеляційної інстанції не слід допускати повернення апе-

ляційних скарг у разі подання як доказу сплати державного мита

платіжних доручень, що відповідають вимогам Інструкції про порядок

обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом

Головної державної податкової інспекції від 22.04.1993 р. № 15 (з

наступними змінами і доповненнями). У разі виникнення сумнівів щодо

надходження й зарахування державного мита до державного бюджету

України суд має право згідно з п. 4 ст. 65 ГПК України витребувати від

сторони, яка подала апеляційну скаргу, відповідне підтвердження

територіального органу Державного казначейства України

Ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в

касаційному порядку. Після усунення обставин, які були підставою для

повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно

відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України. Якщо первісну апеляційну

скаргу повернуто судом апеляційної інстанції

Рекомендації Вищого господарського суду України від 10.12.2004 р.

М» 04-5/3248.

Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 10.02.2004 р.

№ 04-5/212.

208 209