Відповідач має право після одержання ухвали про порушення
справи надіслати:
- господарському суду - відзив на позовну заяву і всі документи,
що підтверджують заперечення проти позову;
- позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере
участь у судовому процесі, - копію відзиву.
Відзив на позовну заяву належить до тих процесуальних засобів, за
допомогою яких відповідач у справі має можливість захищати свої
інтереси проти пред'явленого до нього позову. Право відповідача
надати відзив на позов є свого роду реалізацією в господарському
судочинстві принципів змагальності і процесуальної рівності,
закріплених у Конституції України, Законі України «Про судоустрій
України » та в Господарському процесуальному кодексі України.
Відзив на позовну заяву належить до спеціальних засобів, які можуть
бути використані тільки відповідачем.
Відзив підписується повноважною особою відповідача або його
представником і має містити:
- найменування позивача й номер справи;
- мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з
посиланням на законодавство, а також докази, що обґрун-
товують відхилення позовної вимоги;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву
(у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього
документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).
До відзиву, підписаного представником відповідача, додається
довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження пред-
ставника відповідача.
Відзив на позовну заяву відіграє важливу роль у господарському
процесі, оскільки містить мотивовані пояснення відповідача, якими
повністю або частково визнаються, відхиляються або спростовуються
позовні вимоги, і це дає можливість:
- судді при підготовці справи до розгляду детально ознайомитися
із запереченнями відповідача проти позову та визначитися з
порядком ведення судового засідання;
- позивачу ознайомитися із запереченнями відповідача проти
позову та визначитися, чи є доцільним надалі підтримувати
позовні вимоги, чи є необхідність зміни підстави або предмета
позову, зменшення розміру позовних вимог тощо.
Відповідно до ст. 61ГПК України питання про прийняття позовної
заяви вирішується суддею.
7.3. Відмова в прийнятті і повернення позовної заяви
Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею. Відповідно
до ст. 62, ст. 63 та ч. 1 ст. 64 ГПК України суддя приймає рішення щодо
порушення провадження у справі, або відмови в прийнятті позовної
заяви, або її повернення в п'ятиденний строк.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає підстави
відмови у прийнятті позовної заяви, які встановлені ч. 1 ст. 62 ГПК
України:
- заява не підлягає розгляду в господарських судах України; Так,
на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК суддя відмовляє у прийнятті
позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду,
зокрема, якщо його вирішення чинним законодавством
віднесене до компетенції іншого органу;
- у проваджені господарського суду або іншого органу, який у
межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі
спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з
тих самих підстав або є рішення цих органів із такого спору;
- позов подано до підприємства або організації, які ліквідовані.
Закріплення в ГПК України переліку обставин, за яких суд від-
мовляє в прийнятті позовної заяви, спрямоване на забезпечення
процесуальних гарантій прав юридичних осіб та фізичних осіб -
суб'єктів підприємницької діяльності при звернені з позовом до го-
сподарського суду.
Перелік підстав відмови у прийнятті позовної заяви, встановлений
ст. 62 ГПК України, є вичерпним. Так, ГПК України не передбачає
права судді на таку відмову за мотивом, що позов поданий до
підприємства або організації, які згідно з чинним законодавством не
можуть бути відповідачами з такого спору. Якщо ці обставини виявлені
в процесі розгляду справи, позов задоволенню не підлягає. Суд не
вправі повернути позовну заяву також з мотиву недодання документів,
що є доказами, оскільки позивач може їх надавати, а суд - вимагати їх
надання до закінчення розгляду справ.
У разі надходження заяв про визнання недійсними різного роду
листів, інформацій, роз'яснень тощо, які надсилаються державними чи
іншими органами на адресу підпорядкованих їм структур тощо з
приводу конкретних ситуацій, господарський суд повинен відмовити в
їх прийнятті з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
У разі надходження заяв про визнання недійсними виконавчих
написів нотаріусів господарський суд повинен відмовити в їх прийнятті
з посиланням на п. І ч. 1 ст. 62 ГПК України.