Бєляєва Л.В. Біологія (8-9 класи). Наочний довідник

Подождите немного. Документ загружается.



«É¹»Ä¾ÆÆØ»ÑÄÌÆÃÌ

®¹ÉÐÇ»ÁÂ ÃÄÌºÇÃ ÒÇ Æ¹½ÂÑÇ»

ÀÉÇËÇ»ÇÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁÐ¾É¾À¼ÄÇËÃÌ

Ë¹ ÊËÉ¹»ÇÎ½ ÈÇËÉ¹ÈÄØ » ÑÄÌÆÇÃ

½¾Æ¹ÆÕÇ¼Ç½×ËÕÎÄÇÉÁ½Æ¹ÃÁÊÄÇË¹

Ë¹Í¾ÉÅ¾ÆËÁÑÄÌÆÃ¹

Х арчо в и й клубок

¨¾ÉÁÊË¹ÄÕËÁÃ¹

ÑÄÌÆÃ¹

¥oØÀÁÑÄÌÆÃ¹

®ÅÐÆ¾ÇºÉÇºÄ¾ÆÆØ

±ÄÌÆÃÇ»ÁÂÊÃ

tÈ¾ÈÊÁÆºÄÃÁ½ÇÈ¾ÈËÁ½»

tÄÈ¹À¹¾ÅÌÄÕ¼¹ËÇÉ¿ÁÉ»

tÎÅÇÀÁÆÀÊ½¹ÆÆØºÄÃ»ÅÇÄÇÃ¹

tÎÄÇÉÁ½Æ¹ÃÁÊÄÇË¹ÊË»ÇÉ×ÃÁÊÄÌÉ¾¹ÃÏ×ÑÄÌÆÃÇ»Ç¼ÇÊÇÃÌ¹ÃËÁ

»ÌÍ¾ÉÅ¾ÆËÁ

tÅÌÏÁÆÈ¾É¾ÑÃÇ½¿¹ÌÑÃÇ½¿¾ÆÆ×ÊÄÁÀÇ»ÇÇºÇÄÇÆÃÁÑÄÌÆÃ¹

«É¹»Ä¾ÆÆØ»ÃÁÑ¾ÐÆÁÃÌ

Х ім ус

¨¾ÉÁÊË¹ÄÕËÁÃ¹

ÃÁÑ¾ÐÆÁÃÌ

®ÅÐÆ¾ÇºÉÇºÄ¾ÆÆØ

¨½ÑÄÌÆÃÇ»ÁÂÊÃ

tËÉÁÈÊÁÆÎÅÇËÉÁÈÊÁÆÉÇÀÒ¾ÈÄ××ËÕÈÇÄÈ¾ÈËÁ½Á½Ç¹ÅÆÇÃÁÊÄÇË

tÄÈ¹À¹ÉÇÀÒ¾ÈÄ×Æ¾ÂËÉ¹ÄÕÆÁÂ¿ÁÉ½Ç¼ÄÏ¾ÉÁÆÌË¹¿ÁÉÆÁÎÃÁÊÄÇË

t¹ÅÄ¹À¹ÂÅ¹ÄÕË¹À¹»Ì¼Ä¾»Ç½Át½Ç¼Ä×ÃÇÀÁ

Ç»Ðº¾É¾ÌÐ¹ÊËÕÌÉÇÀÒ¾ÈÄ¾ÆÆ¿ÁÉ»

£ÁÑÃÇ»ÁÂÊÃÅÊËÁËÕÍ¾ÉÅ¾ÆËÁÒÇÉÇÀÒ¾ÈÄ××ËÕÃÇÅÈÇÆ¾ÆËÁ¿

£ÁÑÃÇ»¹»ÇÉÊÁÆÃ¹

Ç½ÆÇÑ¹ÉÇ»ÁÂ

¾ÈË¾ÄÂ

ÄÅÍ¹ËÁÐÆ¹

ÊÌ½ÁÆ¹

ÃÉÇ»ÇÆÇÊÆ

ÊÌ½ÁÆÁ

«¾Å¹«É¹»Æ¹ÊÁÊË¾Å¹

52

2

Печінка

жовчний

міхур

печінка

Характеристика Функції

Печінка є великою залозою, розташовується

у верхньому відділі черевної порожнини, в зоні

правого підребер’я. Печінка має дві частки —

праву й ліву. На нижній поверхні печінки роз

ташовані так звані ворота, через які проходять

судини, нерви та жовчні протоки. На тій самій

поверхні розташований жовчний міхур (резер

вуар, де накопичується жовч)

Печінка виробляє жовч, бере участь в обміні

вуглеводів (накопичення вуглеводів у вигляді

глікогену). У печінці синтезуються білки фібри

ноген і протромбін (відповідальний за зсідання

крові), розщеплюються амінокислоти й утво

рюється сечовина. Печінка є фільтром для от

руйних речовин, що утворюються в організмі

й потрапляють у нього

Травлення і живлення

5



ОбміН РЕчОВиН та ЕНЕРгії

Тема 1. Обмін речовин та енергії

Обмін речовин — це послідов

ність хімічних і фізичних перетво

рень речовин в організмі.

Катаболізм (дисиміляція) — це

розщеплення складних речовин,

які надходять в організм із їжею, до

простих, що їх організм здатний за

своїти. Процес розщеплення склад

них речовин супроводжується виді

ленням енергії.

анаболізм (асиміляція) — це

синтез власних біополімерів із про

стих речовин, одержаних у ході ка

таболізму. Відбувається він із по

глинанням енергії.

Обмін білків

Білки їжі в травному тракті

розщеплюються на амінокислоти,

які в тонкому кишечнику всмок

туються в кров і транспортуються

з нею до клітин тканин. У клітинах

з амінокислот утворюються спе

цифічні для конкретного організ

му білки. Частина білків, клітин

і тканин, і амінокислоти, не вико

ристані для синтезу білків, розпа

даються з вивільненням 1, кДж

енергії на 1 г речовини. Кінцеві

продукти розпаду білків — вода,

вуглекислий газ, аміак, сечова кис

лота й ін.

Травний тракт

білок амінокислоти

Кров

амінокислоти

Кров

синтез спе

цифічних

білків

розпад до

CO

2

, H

2

O,

NH



Нирки, легені, шкіра

виведення

продуктів

розпаду білків

Обмін жирів

У ході травлення жири їжі

розщеплюються на складові — глі

церол і жирні кислоти. Із них скла

дається новосинтезований жир

(специфічний для конкретного ор

ганізму), який синтезується в епі

теліальних клітинах ворсинок тон

кого кишечнику. Утворений жир

надходить у лімфу, звідки потрап

ляє в кров. Надлишок жиру відкла

дається в жирових депо (підшкір

на жирова клітковина, сальник та

ін.). Жири становлять запас енер

гії. У процесі розпаду 1 г жиру виді

ляється , кДж енергії.

Травний тракт

жир

жирні кислоти

гліцерин

Жирове депо

накопичення синтезо

ваного специфічного

для організму жиру

Кров

розпад спе

цифічно

го жиру

гліцерин

жирні кислоти

Печінка

глікоген

Тема 1. Обмін речовин та енергії

5



Обмін вуглеводів

У травному тракті вуглеводи їжі

розщеплюються до глюкози. Глю

коза всмоктується в тонкому ки

шечнику в кров, з нею надходить

в усі органи та печінку. У печінці

надлишок глюкози перетворюється

в глікоген, що в разі потреби знову

трансформується в розчинну глю

козу й надійде в кров. Вуглеводи

є основним джерелом енергії в ор

ганізмі. У процесі розщеплення 1 г

вуглеводів вивільняється 1, кДж

енергії.

Травний тракт

вуглеводи глюкоза

Кров

глюкоза

Тканини

глюкоза

Печінка

глікоген

Обмін води та мінеральних солей

Мінеральні речовини надходять

в організм разом із їжею, входять

до складних органічних сполук.

У разі надлишкового надходження

мінеральних речовин можуть утво

рюватися їх запаси в різних орга

нах. В організмі мінерали входять

до складу клітин і тканин, гормонів

(тироксин), білків, беруть участь

у процесах кровотворення, клітин

ного дихання, регулюють актив

ність ферментів.

Регуляція обміну речовин

Тип регуляції

Нервова Гуморальна

У гіпоталамусі розташований центр харчо

вої поведінки, що складається з центру голоду

й центру насичення. Хеморецептори центру го

лоду реагують на концентрацію глюкози та не

депонованих поживних речовин у крові. У разі

її зниження центр голоду збуджується, фор

мується почуття голоду

Забезпечується гормонами залоз внутрішньої

секреції: гіпофіза, щитоподібної залози, над

ниркових залоз і статевих залоз

Тема 2. Вітаміни

Вітаміни забезпечують нор

мальне зростання й розвиток

організму. Це високоактивні

біологічні речовини, що сприя

ють належній життєдіяльності.

Найбільш важливими для дітей

і підлітків є вітаміни С, B

1

, B

2

, B



,

РР, А, D, Е.

Обмін речовин та енергії

55



Характеристика основних груп вітамінів

Вітамін Дія в організмі Основне джерело

Вітамін С (аскор

бінова кислота)

Бере участь в окисновідновних проце

сах, поліпшує кровотворення, підвищує

захисні функції організму

Плоди цитрусових, яблука, сморо

дина, шипшина, цибуля, капуста

Вітамін B

1

(тіамін)

Впливає на процеси центральної та пе

риферичної нервової системи

Горіхи, крупи, бобові, м’ясо, вироби

з грубо змеленого борошна

Вітамін B

2

(рибофлавін)

Є основою окисновідновних процесів.

Бере участь у транспортуванні гемо

глобіну, сприяє світловому й колірному

зору

Яйця, капуста, морква, печінка,

дріжджі

Вітамін B



(піридоксин)

Бере участь в обміні амінокислот, кро

вотворенні, утворенні шлункового соку

Яловичина, картопля, капуста, ри

ба, крупи

Вітамін РР

Активізує вуглеводний обмін. Необхід

ний для нормального функціонування

центральної нервової системи, травних

органів, шкірних покривів

Бобові, яйця, овочі

Вітамін А

(ретинол)

Є основою для нормального функціону

вання зорового аналізатора

Попередники вітаміну А містяться

в печінці, яйцях, молоці, городині

й садовині червоного, помаранчево

го та жовтого кольорів

Вітамін D

(кальциферол)

Забезпечує нормальну структуру й міц

ність кісток. Його брак спричиняє

рахіт

Печінка, ікра, жовток яйця. Віта

мін може синтезуватися в організмі

під дією ультрафіолету (сонячного

світла)

Вітамін Е

(токоферол)

Регулює роботу ендокринної системи

(особливо гіпофіза), надниркових залоз,

статевих залоз і щитоподібної залози

Олія, печінка, яєчний жовток

Тривала відсутність у їжі того чи

іншого вітаміну призводить до по

рушення обміну речовин і захворю

вання, що називається авітаміно

зом. Якщо надходження вітаміну

є нижчим від денної потреби, розви

вається стан гіповітамінозу. Кож

не захворювання на авітаміноз має

свої характерні симптоми. У разі

відсутності вітаміну C розвивається

цинга, вітаміну D — рахіт і т. д.

Добова потреба в деяких вітамінах

A 1— мг B

1

2— мг

D 02—0,0 мг B

2

1—2 мг

C 0 —100 мг B



1,—,0 мг

Тема 2. Вітаміни



¡¤¦¦¸

Тем а 1. Виділення

ª¾ÐÇ»Á½ÄÕÆ¹ÊÁÊË¾Å¹

ÆÁÉÃ¹

Ê¾ÐÇ»½

Ê¾ÐÇ»ÁÂ

ÅÎÌÉ

Ê¾Ð»ÆÁÃ

ÃÇÉÃÇ»ÁÂ

Ñ¹É

ÅÇÀÃÇ»ÁÂ

Ñ¹É

ÆÁÉÃÇ»¹

ÅÁÊÃ¹

ÆÁÉÃÇ»¹

¹ÉË¾ÉØ

ÆÁÉÃÇ»¹

»¾Æ¹

Á½Ä¾ÆÆØtÏ¾»Á»¾½¾ÆÆØÀÇÉ

¼¹ÆÀÅÌÈÉÇ½ÌÃË»ÇºÅÆÌÉ¾ÐÇ»ÁÆ

ÌÆÃÏ× »Á½Ä¾ÆÆØ »ÁÃÇÆÌ

×ËÕ Ä¾¼¾Æ ÑÃÉ¹ ÇÉ¼¹ÆÁ ËÉ¹»

Ä¾ÆÆØ Ë¹ Ê¾ÐÇ»Á½ÄÕÆ¹ ÊÁÊË¾Å¹

Ç Ê¾ÐÇ»Á½ÄÕÆÇ ÊÁÊË¾ÅÁ Ä×½ÁÆÁ

Æ¹Ä¾¿¹ËÕÆÁÉÃÁÊ¾ÐÇ»Ç½ÁÊ¾ÐÇ»ÁÂ

ÅÎÌÉÊ¾Ð»ÆÁÃ

ÌÆÃÏÇÆ¹ÄÕÆÇ Ê¾ÐÇ»Á½ÄÕÆ¹

ÊÁÊË¾Å¹ÈÇ½ÄØËÕÊØÆ¹»½½ÄÌË»Ç

É¾ÆÆØÊ¾ÐË¹»Á»¾½¾ÆÆØ

Á½Ä¾ÆÆØ



ÌÆÃÏ»Á½ÄÕÆÇÊÁÊË¾ÅÁ

»Á»¾½¾ÆÆØÈÉÇ½ÌÃË»ÇºÅÆÌÉ¾ÐÇ»ÁÆÀÇÉ¼¹ÆÀÅÌ

È½ËÉÁÅÌ»¹ÆÆØÃÇÆÏ¾ÆËÉ¹ÏÊÇÄ¾ÂÌÃÉÇ»É¾¼ÌÄØÏØÇÊÅÇËÁÐÆÇ¼ÇËÁÊÃÌ

ÃÇÆËÉÇÄÕÇºoÅÌÃÉÇ»ÒÇÏÁÉÃÌÄ×

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹»½½ÄÌÌË»ÇÉ¾ÆÆØÊ¾Ð

О р ган Структур а Ф ункц ії

¦ÁÉÃÁ

¨¹ÉÆÁÂÇÉ¼¹ÆºÇºÇÈÇ½ºÆÇÍÇÉÅÁÉÇÀË¹ÑÇ»¹

ÆÁÂÀÇºÇÎºÇÃ»ÎÉ¾ºË¹Æ¹É»ÆÈÇÈ¾É¾ÃÇ»Ç¼Ç

»½½ÄÌ¦ÁÉÃÁ»ÃÉÁËÍºÉÇÀÆÇ×Ã¹ÈÊÌÄÇ×Ç

ÉÇË¹ÆÁÉÃÁÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÆ¹»»¼ÆÌËÇÅÌºÇÏ°¾

É¾ÀÆÁÎÌÆÁÉÃÌ»ÎÇ½ØËÕ¹ÉË¾ÉØÆ¾É»Á»ÁÎÇ

½ØËÕt»¾Æ¹ÄÅÍ¹ËÁÐÆÊÌ½ÁÆÁÊ¾ÐÇ»½

¦ÁÉÃÇ»¹É¾ÐÇ»ÁÆ¹ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ½»ÇÎÑ¹É»

ÃÉÃÇ»Ç¼ÇÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÇ¼ÇÆ¹È¾ÉÁÍ¾É»ÆÌË

ÉÑÆÕÇ¼ÇtÅÇÀÃÇ»Ç¼Ç¥ÇÀÃÇ»¹É¾ÐÇ»ÁÆ¹ÊÃÄ¹

½¹ËÕÊØÀtÈÉ¹Å½»¾ÉÑÁÆÁØÃÁÎ»È¹½¹

×ËÕÌÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌtÆÁÉÃÇ»ÌÅÁÊÃÌ¬»ÇÉÇË¹Î

ÆÁÉÃÁÆÁÉÃÇ»¹ÅÁÊÃ¹À»Ì¿ÌËÕÊØÂÈ¾É¾ÎÇ½ÁËÕ

ÌÊ¾ÐÇ»½

¬Ë»ÇÉ¾ÆÆØÈ¾É»ÁÆÆÇ

Ë¹»ËÇÉÁÆÆÇÊ¾Ð

ÊÁÆË¾ÀÉ¾ÐÇ»Á

ÆÁtÉ¾ÆÆÌØÃÁÂº¾É¾

ÌÐ¹ÊËÕÌÈ½ËÉÁÅÌ»¹ÆÆ

¹ÉË¾É¹ÄÕÆÇ¼ÇËÁÊÃÌ

ÌË»ÇÉ¾ÆÆØ¾ÉÁËÉÇÈÇ¾

ËÁÆÌÒÇÊËÁÅÌÄ×ÌË

»ÇÉ¾ÆÆØ¾ÉÁËÉÇÏÁË»

»Á½Ä¾ÆÆØËÃ¹ÆÁÆÆÇ

¼Ç¼ÇÉÅÇÆÌÈÉÇÊË¹¼Ä¹Æ

½ÁÆÌ

¦¾ÍÉÇÆ

¦¾ÍÉÇÆÊËÉÌÃËÌÉÆÇÍÌÆÃÏÇÆ¹ÄÕÆÇ×Ç½ÁÆÁ

Ï¾×ÆÁÉÃÁ

¦ÁÉÃÇ»¾ËÄÕÏ¾Æ¾ÍÉÇÆ»ÉÇÀË¹ÑÇ»¹Æ¾»ÃÇÉ

ÃÇ»ÂÉ¾ÐÇ»ÁÆÂ»ÁÃÇÆÌÍÌÆÃÏ×ÍÄÕËÉ¹

ÄÕËÉ¹ÏØË¹É¾¹ºÊÇÉº

ÏØÃÉÇ»

Ì½Ç»¹Æ¾ÍÉÇÆÌ

Ã¹ÈÊÌÄ¹

ÆÁÉÃÇ»ÁÂ

ÃÄÌºÇÐÇÃ

À»Á»ÁÊËÁÂ

Ã¹Æ¹Ä¾ÏÕ

È¾ËÄØ¾ÆÄ

¹ÉË¾ÉØ

Å¿Ã¹Æ¹ÄÕÏ¾»

Ã¹ÈÄØÉÁ

Ê¾ÐÇÀºÉÆ¹

ËÉÌºÇÐÃ¹

»¾Æ¹

«¾Å¹Á½Ä¾ÆÆØ



®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹»½½ÄÌ»Á»¾½¾ÆÆØÊ¾Ð

О р ган Структур а Ф ункц ії

ª¾ÐÇ»½

ÌÀÕÃ½Ç»¼ËÉÌºÃÁ½¹Å¾ËÉÇÅtÅÅÇ»

¿ÁÆ¹Ê¾ÐÇ»Ç½Ì»½ÇÉÇÊÄÇÄ×½ÁÆÁÊË¹ÆÇ»ÁËÕ

tÊÅ¬Ë»ÇÉ¾ÆÆ¾ÈÇÊÅÌ¼Ç»¹ÆÇ×ÅoØÀÇ»Ç×

Ë¹ÊÈÇÄÌÐÆÇ×ËÃ¹ÆÁÆ¹ÅÁ

©ÁËÅÐÆ¾ÊÃÇÉÇÐ¾ÆÆØ

ÅÌÊÃÌÄ¹ËÌÉÁÈÉÁ»Ç½ÁËÕ

½ÇÈÇÉÏÂÆÇ¼ÇÆ¹½ÎÇ

½¿¾ÆÆØÊ¾Ð»Ê¾ÐÇ»ÁÂ

ÅÎÌÉ

ª¾ÐÇ»ÁÂÅÎÌÉ

¨ÇÉÇ¿ÆÁÊËÁÂÅoØÀÇ»ÁÂÇÉ¼¹Æ©ÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂ

ÌÈÇÉÇ¿ÆÁÆÅ¹ÄÇ¼ÇË¹À¹¬Ë»ÇÉ¾ÆÁÂÊÈÇÄÌÐÆÇ×

ÅoØÀÇ»Ç×Ë¹ÊÄÁÀÇ»Ç×ÇºÇÄÇÆÃ¹ÅÁ¥oØÀÇ»¹ÇºÇ

ÄÇÆÃ¹ÊÃÄ¹½¹ËÉÁÑ¹ÉÁÆÌËÉÑÆØÈÇÉÇ¿ÆÁÆ¹

ÅÎÌÉ¹»ÁÊË¾Ä¾Æ¹ÊÃÄ¹½Ð¹ÊËÇ×ÊÄÁÀÇ»Ç×ÇºÇÄÇÆ

ÃÇ×¨½Ð¹ÊÆ¹ÈÇ»Æ¾ÆÆØÊÃÄ¹½ÃÁÉÇÀÈÉ¹»ÄØ

×ËÕÊØ

¦¹ÃÇÈÁÐ¾ÆÆØÊ¾Ð

ª¾Ð»ÆÁÃ

¬ÅÊÏ»ÁÎÇ½ÌÀÊ¾ÐÇ»Ç¼ÇÅÎÌÉ¹ÅoØÀÇ»ÁÂÑ¹É

Ê¾ÐÇ»Ç¼ÇÅÎÌÉ¹ÌË»ÇÉ×ÊËÇ»Ò¾ÆÆØt»ÆÌË

ÉÑÆÂÊËÁÊÃ¹ÐÊ¾Ð»ÆÁÃ¹£¹Æ¹ÄØ»ÄØÊÇºÇ×

ËÉÌºÃÌÒÇÀ¹ÃÆÐÌËÕÊØÊ¾ÐÇ»ÁÈÌÊÃ¹ÄÕÆÁÅÇË

»ÇÉÇÅ

Á»¾½¾ÆÆØÊ¾ÐÀÇÉ¼¹ÆÀ

ÅÌ

¥¾Î¹ÆÀÅÌË»ÇÉ¾ÆÆØÊ¾Ð

¬Ë»ÇÉ¾ÆÆØ Ê¾Ð Å¹ ½» Í¹ÀÁ

ÍÄÕËÉ¹ÏË¹É¾¹ºÊÇÉºÏÀ»ÇÉÇËÆÇ

¼Ç»ÊÅÇÃËÌ»¹ÆÆØ

ÄÕËÉ¹ÏØÌË»ÇÉ¾ÆÆØÈ¾É»ÁÆÆÇ

Ê¾ÐtÏ¾ÈÉÇÎÇ½¿¾ÆÆØ»Ç½ÁË¹ÉÇÀ

ÐÁÆ¾ÆÁÎÌÆÂÉ¾ÐÇ»ÁÆÀÃ¹ÈÄØÉ»

ÃÄÌºÇÐÃ¹ » Ã¹ÈÊÌÄÌ ±ÌÅÄØÆÊÕÃÇ

¼ÇtÇÌÅ¾Æ¹ È½ ½× ÉÀÆÁÏ ËÁÊ

ÃÌÀÇºÇÎºÇÃ»Å¾ÅºÉ¹ÆÁ¬ÃÄÌºÇÐ

Ã¹Î ÆÁÉÃÁ »½ºÌ»¹ËÕÊØÍÄÕËÉ¹ÏØ

ÈÄ¹ÀÅÁ ÃÉÇ»À Ã¹ÈÄØÉ» ÃÄÌºÇÐÃ¹

»ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌÃ¹ÈÊÌÄÁ±ÌÅÄØÆÊÕÃÇ

¼ÇtÇÌÅ¾Æ¹ ÄÕËÉ¹ÏØ» ÃÄÌºÇÐ

Ã¹Î»½ºÌ»¹ËÕÊØÀ¹»½ØÃÁ»ÁÊÇÃÇÅÌ

ËÁÊÃÌ » ÎÆÎ Ã¹ÈÄØÉ¹Î ÒÇ ½ÇÉ»

Æ×tÅÅÉËÊË¬É¾ÀÌÄÕË¹Ë

ÌË»ÇÉ×ËÕÊØ È¾É»ÁÆÆ¹ Ê¾Ð¹ ØÃ¹

ÅÊËÁËÕ ÈÉÇ½ÌÃËÁ ÉÇÀÈ¹½Ì Ê¾ÐÇ»Á

ÆÌÊ¾ÐÇ»ÌÃÁÊÄÇËÌË¹Æ»ÊÉ¾ÐÇ

»ÁÆÁÈÄ¹ÀÅÁ ÃÉÇ»ÃÉÅºÄÃ»¹

½ÇºÌ ÌË»ÇÉ×ËÕÊØ t Ä È¾É

»ÁÆÆÇÊ¾Ð©¾¹ºÊÇÉºÏØÌË»ÇÉ¾ÆÆØ

»ËÇÉÁÆÆÇÊ¾ÐtÀ»ÇÉÇËÆ¾»ÊÅÇÃËÌ

»¹ÆÆØ½¾ØÃÁÎÉ¾ÐÇ»ÁÆÀÈ¾É»ÁÆÆÇ

Ê¾Ð ¨¾É»ÁÆÆ¹ Ê¾Ð¹À Ã¹ÈÊÌÄÁÆ¹½

ÎÇ½ÁËÕÌÆÁÉÃÇ»Ã¹Æ¹ÄÕÏ½¾Â»½

ºÌ»¹ËÕÊØÉ¾¹ºÊÇÉºÏØ¬ÃÉÇ»ÀÆÇ»Ì

»ÊÅÇÃËÌ×ËÕÊØ»Ç½¹¼Ä×ÃÇÀ¹¹ÅÆÇ

ÃÁÊÄÇËÁ »Ë¹ÅÆÁ ÊÇÄ ¨¾É»ÁÆÆ¹

Ê¾Ð¹»ÎÇ½É¾¹ºÊÇÉºÏÊÁÄÕÆÇ ÃÇÆ

Ï¾ÆËÉÌËÕÊØ Â Ì É¾ÀÌÄÕË¹Ë ÌË»Ç

É×ËÕÊØtÄ»ËÇÉÁÆÆÇÊ¾Ð

Á½Ä¾ÆÆØ

5



Регуляція роботи нирок

Регуляція

Нервова Гуморальна

Парасимпатичний нерв розширює кровоносні

судини, збільшує утворення первинної сечі.

Симпатичний нерв звужує кровоносні судини,

зменшує утворення первинної сечі

Антидіуретичний гормон вазопресин звужує

кровоносні судини, зменшує утворення вторин

ної сечі.

Адреналін звужує кровоносні судини.

Альдостерон регулює зворотне всмоктування со

лей Na і K

сечозбірна трубочка

нефрона

гіпоталамус задня

частка

гіпофіза

Падіння

кров’яного

тиску

Висока

концентрація

Na

+

в крові

Більше Н

2

О

у кров

Антидіуретичний гормон

уповільнює утворення сечі

Альдостерон зменшує

виділення сечі

дистальний

каналець нефрону

Біль

ше Na

+

у кров

Падіння

кров’яного

тиску

Падіння

концентрації

Na

+

у крові

нирка

наднирко

ва залоза

Тема 1. Виділення



±£©

Тем а 1. Будова і ф ункції ш кіри

Ì½Ç»¹ÑÃÉÁ

ÈÇÉ¹

»ÇÄÇÊÁÆ¹

Ê¹ÄÕÆ¹

À¹ÄÇÀ¹

ÅoØÀÒÇÈ½ÆÅ¹

»ÇÄÇÊÁÆÌ

Æ¾É»Á

»¾ÆÌÄ¹

ÈÇËÇ»¹

À¹ÄÇÀ¹

¹ÉË¾ÉÇÄ¹

»ÇÄÇÊØÆÁÂ

ÍÇÄÃÌÄ

¿ÁÉÇ»¹

ËÃ¹ÆÁÆ¹

¾È½¾ÉÅÊ

½¾ÉÅ¹

È½ÑÃÉÆ¹¿ÁÉÇ»¹

ÃÄËÃÇ»ÁÆ¹

±ÃÉ¹ t Ï¾ ÀÇ»ÆÑÆÂ ÈÇÃÉÁ»

ËÄ¹ÒÇ ÊË¹ÆÇ»ÁËÕ º¹ÉoÉ Å¿ ½Ç»

ÃÄÄØÅ  »ÆÌËÉÑÆÅ Ê¾É¾½Ç»ÁÒ¾Å

ÇÉ¼¹ÆÀÅÌ

ÌÆÃÏÑÃÉÁ

À¹ÎÁÊÆ¹tÑÃÉ¹À¹ÎÁÒ¹ËÃ¹ÆÁÆÁÇÉ¼¹ÆÀÅÌ»½Å¾Î¹ÆÐÆÁÎÎÅÐÆÁÎÌÑÃÇ½¿¾ÆÕ¹Ë¹ÃÇ¿

Å¹º¹ÃË¾ÉÁÏÁ½ÆÌ»Ä¹ÊËÁ»ÊËÕ

É¾Ï¾ÈËÇÉÆ¹tÆ¹ÈÇ»¾ÉÎÆÑÃÉÁÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÐÁÊÄ¾ÆÆÉ¾Ï¾ÈËÇÉÁÀ½¹ËÆÊÈÉÁÂÅ¹ËÁÆÍÇÉÅ¹

Ï×Ë¹ÃËÁÄÕÆ¹ÐÌËÄÁ»ÊËÕË¾ÈÄÇÎÇÄÇ½ºÄÕËÇÒÇÀ½Ç»ÃÄÄØ

½ÁÎ¹ÄÕÆ¹tÑÃÉ¹À½¹ËÆ¹ÈÇ¼ÄÁÆ¹ËÁÃÁÊ¾ÆÕ»Á½ÄØËÁ»Ì¼Ä¾ÃÁÊÄÁÂ¼¹À»ÇÆ¹À½ÂÊÆ×À¹

¼¹ÄÕÆÇ¼Ç¼¹ÀÇÇºÅÆÌ

Ë¾ÉÅÇÉ¾¼ÌÄØÏØtÀ¹º¾ÀÈ¾ÐÌÉ¾¼ÌÄ×»¹ÆÆØË¾ÈÄÇÇºÅÆÌÇÉ¼¹ÆÀÅÌÀÀÇ»ÆÑÆÅÊ¾É¾½Ç»ÁÒ¾Å

»Á½ÄÕÆ¹t ÑÃÉ¹º¾É¾ÌÐ¹ÊËÕÌÉ¾¼ÌÄØÏ»Ç½ÆÇÊÇÄÕÇ»Ç¼Çº¹Ä¹ÆÊÌ ÇÉ¼¹ÆÀÅÌÇºÅÆ¿ÁÉ»

¨ÇËÇ»À¹ÄÇÀÁÑÃÉÁÀ¹º¾ÀÈ¾ÐÌ×ËÕ»Á½Ä¾ÆÆØÊ¾ÐÇ»ÁÆÁÅÆ¾É¹ÄÕÆÁÎÊÇÄ¾Â»Ç½Á

±ÃÉ¹