Бєляєва Л.В. Біологія (8-9 класи). Наочний довідник

Подождите немного. Документ загружается.



¹ÄÇÀÁÀÅÑ¹ÆÇÊ¾ÃÉ¾Ï

ÁÃÇÆÌ×ËÕ ÀÇ»ÆÑÆÕÇÊ¾ÃÉ¾ËÇÉ

ÆÌ Ë¹ »ÆÌËÉÑÆÕÇÊ¾ÃÉ¾ËÇÉÆÌ ÍÌÆ

ÃÏ ¥¹×ËÕ Î¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃÁ ½»ÇÎ

ËÁÈ»À¹ÄÇÀ¹ÄÇÀ¹ÅÁÀÅÑ¹ÆÇÊ¾Ã

É¾ÏÈ½ÑÄÌÆÃÇ»¹À¹ÄÇÀ¹ÂÊË¹Ë¾»

À¹ÄÇÀÁ

Залоза Х арактер и сти ка Го р м они

¨½ÑÄÌÆÃÇ»¹À¹ÄÇÀ¹

©ÇÀË¹ÑÇ»¹Æ¹À¹ÑÄÌÆÃÇÅÆ¹À¹½ÆÂÐ¾

É¾»ÆÂÊËÆÏªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ¼ÇÄÇ»ÃÁ

ËÄ¹Ë¹Î»ÇÊË¹ÃÉÁË¹ÊÈÇÄÌÐÆÇËÃ¹

ÆÁÆÆÇ×Ã¹ÈÊÌÄÇ×ÉÇÀ½Ä¾Æ¹Æ¹Ð¹ÊËÇ

ÐÃÁ¬Ë»ÇÉ¾Æ¹ËÃ¹ÆÁÆÇ×ÒÇ»ÁÉÇºÄØ

È½ÑÄÌÆÃÇ»ÁÂÊÃÊÃÌÈÐ¾ÆÆØÅÁÃÄ

ËÁÆtÇÊËÉ»ÏØÅÁ¤¹Æ¼¾É¼¹ÆÊ¹À½¹Ë

ÆÁÅÁ»ÁÉÇºÄØËÁ¼ÇÉÅÇÆÁÏÁÆÌÊÁÅ¹

×ËÕ»Á»½ÆÈÉÇËÇÃÁÌ½»¹Æ¹½ÏØËÁÈ¹ÄÌ

ÃÁÑÃÌ

§ÊËÉ»Ï¤¹Æ¼¾É¼¹ÆÊ¹È¹ÆÃÉ¾

¹ËÁÐÆÇÊËÉ»Ï»ÁÉÇºÄØ×ËÕ

ÆÊÌÄÆ¼Ä×Ã¹¼ÇÆ

¸ÐÆÁÃÁ

¨¹ÉÆÁÂÇÉ¼¹ÆÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂÌÅ¹ÄÇÅÌ

Ë¹ÀªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀÃÉÃÇ»ÇÉ¾ÐÇ»ÁÆÁ

ÌØÃÂ»ÁÉÇºÄØ×ËÕÊØÊË¹Ë¾»ÃÄËÁÆÁ

Â¼ÇÉÅÇÆÁÅÇÀÃÇ»ÇÉ¾ÐÇ»ÁÆÁÒÇ

ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀÊÈÇÄÌÐÆÇËÃ¹ÆÁÆÁÊÌ

½ÁÆÆ¾É»»£ÉÃÇ»ÁÂÑ¹ÉÅÊËÁËÕ

ÍÇÄÃÌÄÁtÅÊÏ¾½ÇÀÉ»¹ÆÆØØÂÏ¾ÃÄ

ËÁÆÁ¿Ç»Ë¾ËÄÇÀÉÄÁÅÍÇÄÃÌÄÇÅ

ÒÇÉÇÀÉ»¹»ÊØ

ÊËÉÇ¼¾ÆÁ¾ÊËÉÇÆ¾ÊËÉ¹½ÇÄ

ÈÉÇ¼¾ÊË¾ÉÇÆ¹Æ½ÉÇ¼¾ÆÁ

Ë¾ÊËÇÊË¾ÉÇÆ

¸ÐÃ¹

¨¹ÉÆÁÂÇÉ¼¹ÆÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂÌÅÇ

ÑÇÆÏÇ»Æ»ÃÉÁËÁÂÍºÉÇÀÆÇ×

ÇºÇÄÇÆÃÇ×ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀÐ¹ÊËÇ

ÐÇÃ¨¹É¾ÆÎÅ¹ØÐÃ¹ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ

À»ÁËÁÎÌË»ÇÉ¾ÆÆØÊÈ¾ÉÅ¹ËÇÀÇ½»

ÈÉØÅÁÎ»ÁÆ¾Ê¾ÆÆØÊÈ¾ÉÅ¹ËÇÀÇ½»

ÌÊÅoØ»Á»½ÆÌÈÉÇËÇÃÌÃ¹Æ¹ÄÕÏ»

ªÅoØÆÁÃÁÊÁÆË¾ÀÌ×ËÕ¹Æ½ÉÇ

¼¾ÆÁË¾ÊËÇÊË¾ÉÇÆ

ÇÉÅÇÆÁ

ÇÉÅÇÆÁ t Ï¾ ÊÈ¾ÏÁÍÐÆ »Á

ÊÇÃÇ¹ÃËÁ»Æ ÎÅÐÆ ÊÈÇÄÌÃÁ ÒÇ

Ê¾ÃÉ¾ËÌ×ËÕÊØ¾Æ½ÇÃÉÁÆÆÁÅÁÀ¹ÄÇ

À¹ÅÁ ¦¹½ÎÇ½ØÐÁ » ÃÉÇ»ÇËÃ ¼ÇÉ

ÅÇÆÁ ½ÊË¹×ËÕÊØ ÇÉ¼¹Æ¹ÅÑ¾Æ

½¾ »ÁØ»ÄØ×ËÕ Ê»Ç× É¾¼ÌÄ×»¹ÄÕÆÌ

½×

«¾Å¹Æ½ÇÃÉÁÆÆ¹ÊÁÊË¾Å¹

22

22

Характеристика гормонів

Гормони

Залоза,

що секретує

Ефекти

Ліберини та статини Гіпоталамус

Регулювання секреції специфічних гіпофізарних гор

монів

Тиреотропний

Гіпофіз

Стимуляція та координація роботи щитоподібної за

лози

Адренокорти

котропний

Стимуляція та координація роботи кори надниркових

залоз

Гонадотропний Координація роботи й ріст статевих залоз

Соматотропін

(гормон росту)

Стимуляція білкового синтезу й росту, особливо кіс

ток кінцівок

Ліпотропін Регуляція обміну жирів

Меланоцитотропін Регуляція вироблення меланіну (пігменту шкіри)

Пролактин Стимуляція утворення молока

Фолікулостимулю

вальний гормон

У чоловіків — стимуляція утворення сперматозоїдів,

у жінок — стимуляція утворення яйцеклітин

Окситоцин

Стимуляція скорочення мускулатури матки й актив

ного виведення молока

Вазопресин

Зменшення діурезу. Стимуляція та координація робо

ти щитоподібної залози. Стимуляція та координація

роботи кори надниркових залоз

Паратгормон

Паращитоподіб

на залоза

Регулювання концентрації йонів Кальцію в плазмі

крові

Тироксин

Щитоподібна

залоза

Регулювання обміну речовин, росту й розвитку ор

ганізму

Глюкокортикоїди

Надниркові

залози

Стимуляція розщеплення білків, синтезу глюко

зи та глікогену, протизапальний і антиалергенний

ефект

Адреналін

Підвищення частоти й сили серцевих скорочень, зву

ження капілярів у шкірі та органах, розширення ар

теріол у серці й серцевих м’язах, підвищення рівня

глюкози в крові

Норадреналін Підвищення кров’яного тиску та ін.

Інсулін

Підшлункова

залоза

Зниження рівня глюкози в крові

Глюкагон

Підвищення рівня глюкози в крові, стимуляція

розщеплення глікогену до глюкози

Естрогени Яєчники

Розвиток жіночих вторинних статевих ознак, регуля

ція менструального циклу

Прогестерон

і естрогени

Жовте тіло Стимуляція росту й розвитку матки та плоду

Тестостерон

Яєчка

(сім’яники)

Розвиток чоловічих вторинних статевих ознак

Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій

2

2

Нейрогуморальна регуляція —

регуляція фізіологічних процесів

організму відповідно до його потреб

і змін навколишнього середовища,

що здійснюється за допомогою двох

механізмів: нервового (за допомо

гою нервової системи) і гумораль

ного (за участі гуморальних чинни

ків).

Порівняльна характеристика гуморального і нервового типів регуляції

Ознака

Тип регуляції

Гуморальна Нервова

Швидкість

реагування

Низька Висока

Механізм дії

За допомогою хімічних речовин

через кровоносне русло

У вигляді електричних імпульсів

по нервових волокнах

Швидкість одержання

відповіді

Відповідь розвивається повільно

(зростання, дозрівання статевих

клітин)

Відповідь миттєва (скорочення

м’язового волокна)

Час і локалізація дії

Відповідь пролонгована й гене

ралізована

Відповідь короткочасна й чітко

локалізована

Тема . Ендокринна система



§¨§©¦§©¬®§ª¡ª«¥

Тем а 1. Скелет лю дини

ªÃ¾Ä¾Ë t Ï¾ ÊÌÃÌÈÆÊËÕ ÃÊËÇÃ

ËÄ¹Ào½Æ¹ÆÁÎÅ¿ÊÇºÇ×

¬ ÊÃ¾Ä¾Ë Ä×½ÁÆÁ ÉÇÀÉÀÆØ×ËÕ

ËÉÁ »½½ÄÁ ÊÃ¾Ä¾Ë ËÌÄÌº¹ ÊÃ¾Ä¾Ë

ÃÆÏ»ÇÃÊÃ¾Ä¾Ë¼ÇÄÇ»Á¹ºÇÐ¾É¾È

ªÃ¾Ä¾ËtÏ¾È¹ÊÁ»ÆÁÂ ÇÉ¼¹Æ ÉÌÎÌ

½ÇÆÕÇ¼ÇÃÉÈÄØËÕÊØÅoØÀÁ

ªÃ¾Ä¾ËÄ×½ÁÆÁ

Ð¾É¾È

¼ÉÌ½ÁÆ¹

ÃÄ×ÐÁÏØ

É¾ºÉ¹ÈÄ¾ÐÇ»¹

ÃÊËÃ¹

ÎÉ¾ºËÇ»ÁÂ

ÊËÇ»È

ÄÃËÕÇ»¹

ÃÊËÃ¹

ÃÉÁ¿

ÈÉÇÅ¾Æ¾»¹

ÃÊËÃ¹

tÀ¹ÈoØÊËÇÃ

tÈoØÊËÇÃ

tÍ¹Ä¹Æ¼Á

ÊË¾¼ÆÇ»¹

ÃÊËÃ¹

Æ¹½ÃÇÄÆÇÃ

»¾ÄÁÃÇ¼ÇÅÄ

ÃÇ»¹ÃÊËÃ¹

Å¹ÄÇ¼ÇÅÄ

ÃÇ»¹ÃÊËÃ¹

Æ¹½ÈoØËÃÇ»¹ÃÊËÃ¹

tÀ¹ÈÄ¾ÊÆÇ

tÈÄ¾ÊÆÇ

tÍ¹Ä¹Æ¼Á

ÄÇÈ¹ËÃ¹

ÃÌÈÉÁÃ

ÈoØËÃÇ»¹ÃÊËÃ¹







Ë¹ÀÇ»

ÃÊËÃÁ







§ÈÇÉÆÇÉÌÎÇ»¹ÊÁÊË¾Å¹

25

2

функції скелета

1) опорна (становить структурну основу тіла);

2) захисна (механічний захист внутрішніх органів);

) кровотворна (червоний мозок є органом кровотворення);

) запасаюча (мінерали, що містяться в кістках, беруть участь в обміні речовин).

Характеристика кісток

Тип кісток Будова Приклад

Трубчасті

Складаються з діафіза й епіфіза, мають

оболонку — окістя.

Окістя (1):

— утворене сполучною тканиною;

— багате на кровоносні судини;

— бере участь у рості й регенерації кістки.

Епіфіз (2):

— утворений губчастою кістковою ткани

ною;

— вкритий гіаліновим хрящем;

— містить червоний кістковий мозок.

Діафіз ():

— утворений компактною кістковою речо

виною;

— заповнений жовтим кістковим мозком

Довгі:

плечова, стегнова

кістка, кістки перед

пліччя й гомілки.

Короткі:

кістки п’ястка,

плесна та фаланги

пальців

Плескаті

Утворені з двох пластинок компактної кісткової речови

ни, між якими розташована губчаста речовина.

Виконують захисну функцію, обмежують порожнини ор

ганізма

Тім’яна, тазова та

ін.

Змішані Мають ознаки трубчастих і плескатих кісток

Скронева кістка,

кістка основи

черепа

Повітроносні

Кістки лицьового відділу черепа мають внутрішню по

рожнину й заповнені повітрям

Лобова, верхньоще

лепна кістка

Типи з’єднання кісток

Нерухоме

шви зрощення

кісток (крижі)

кістки

черепа

шов

Напіврухоме

хрящі

тіло

хребця

хрящ

Рухоме

суглоб

суглобова

сумка

суглобова

порожнина

суглобова

поверхня

2



2

1

2



2

1

Тема 1. Скелет людини

2

2

Види суглобів

кулястий

блокоподібний

сідлоподібний

плоский

скелет голови

скелет голови (череп) утворе

ний 2 кістками. Череп складаєть

ся з двох відділів — мозкового й ли

цьового. Його формують плескаті,

змішані (скроневі й кістки осно

ви черепа) та повітроносні кістки

(лобова, клиноподібна, верхня ще

лепа тощо). Кістки черепа з’єднані

двома видами з’єднання кісток: не

рухомим (шви) і рухомим (сугло

бове з’єднання нижньої щелепи та

скроневої кістки).

клиноподібна кістка

лобна кістка

очниця

носова кістка

вилочкова кістка

верхня щелепа

нижня щелепа

слуховий прохід

скронева кістка

потилична кістка

шов

тім’яна кістка

скелет кінцівок

скелет кінцівок складається

зі скелета поясу (кісток, що при

кріплюють кінцівки до осьово

го скелета) і скелета вільної кін-

цівки.

Скелет верхніх кінцівок

Скелет поясу

Скелет вільної

верхньої кінцівки

Скелет нижніх кінцівок

Скелет поясу

Скелет вільної

нижньої кінцівки

Опорнорухова система

2

2

скелет тулуба

скелет тулуба утворений хреб

том і кістками грудини.

Типи з’єднання кісток тулуба —

рухоме (ребра з грудними хребця

ми), напіврухоме (з’єднання хреб

ців), нерухоме (крижі).

Хребет

Хребет є опорою тіла людини.

Він тримає 2/ маси тіла й перено

сить вагу голови, торса та верхніх

кінцівок на таз і нижні кінцівки.

Складається з — хребців. Ос

танні — хребців зростаються між

собою, утворюючи крижі та куп

рик.

У хребті розрізняють п’ять від

ділів, що складаються з різної кіль

кості хребців: шийний — із  хребців,

грудний — із 12, поперековий — із ,

крижовий (крижі) — із  і куприко-

вий — із — хребців.

Хребет має Sподібні вигини.

Шийний і поперековий лордози —

виступ опуклістю вперед, грудний

і крижовокуприковий кіфози —

опуклістю назад.

Утворює спинномозковий ка-

нал.

будова хребта

шийний

грудний

поперековий

крижовий

куприковий

Відділи

хребта

будова хребців

верхній суглобовий

відросток

дуга

остистий

відросток

дуга

остистий

відросток

хребтовий

отвір

поперечний

відросток

тіло хребця

поперечний

відросток

тіло хребця

Тема 1. Скелет людини

2

2

З’єднання хребців

Напіврухоме Нерухоме

грудна клітка

скелет грудної клітки складають

грудні хребці, 12 пар ребер, грудна

кістка (грудина).

Ребро являє собою вузьку зігнуту

плоску кістку. грудина належить

до плескатих кісток. У ній розріз

няють три частини: рукоятку, тіло

та мечоподібний відросток.

грудна клітка утворює кісткову

основу стінки грудної порожнини,

є місцем кріплення м’язів верхніх

кінцівок, дихальних м’язів, бере

участь у захисті легень, печінки та

серця.

З’єднання кісток грудної клітки

Ребра суглобами з’єднані

з грудними хребцями. Сім пар

верхніх ребер (справжні ребра)

з’єднуються з грудиною за допо

могою хрящів. Наступні три пари

(несправжні ребра) з’єднані одне

з одним хрящами, дві нижні пари

ребер вільно лежать у м’яких тка

нинах.

хребець

зчленування хребця з ребрами

кісткова

частина

ребра

хрящова частина ребра

грудина

Опорнорухова система



Тем а 2. М ’язова систем а

¥oØÀÇ»¹ÊÁÊË¾Å¹Ä×½ÁÆÁ

À¼ÁÆ¹ÐÃÁÊËÂÈ¹ÄÕÏ»

ÃÇÄÇ»ÁÂ

ÅoØÀÇÃ¹

ÃÇÄÇ»ÁÂ

ÅoØÀÉÇË¹

¿Ì»¹ÄÕÆ

ÅoØÀÁ

½¾ÄÕËÇ

ÈÇ½ºÆÁÂÅoØÀ

½»Ç¼ÇÄÇ»ÁÂ

ÅoØÀÈÄ¾Ð¹

»¾ÄÁÃÁÂ

¼ÉÌ½ÆÁÂ

ÅoØÀ

ÀÌºÐ¹ÊËÁÂ

ÅoØÀ

ÈÉØÅÁÂ

ÅoØÀ

¿Á»ÇË¹

ÃÇÊÁÂ

ÅoØÀ

¿Á»ÇË¹

ÉÇÀ¼ÁÆ¹ÐÃÁÊËÂ È¹ÄÕÏ»

ÈÇËÁÄÁÐÆÁÂ

ÅoØÀ

ËÉ¹È¾Ï

ÈÇ½ºÆÁÂ

ÅoØÀ

ËÉÁ¼ÇÄÇ»ÁÂ

ÅoØÀÈÄ¾Ð¹

Æ¹ÂÑÁÉÑÁÂ

ÅoØÀÊÈÁÆÁ

ÃÉ¹»¾ÏÕÃÁÂ

ÅoØÀ

ÐÇËÁÉÁ¼ÇÄÇ»ÁÂ

ÅoØÀÊË¾¼Æ¹

»¾ÄÁÃÁÂ

Ê½ÆÁÐÆÁÂ

ÅoØÀ

½»Ç¼ÇÄÇ»ÁÂÅoØÀ

ÊË¾¼Æ¹

ÄÁËÃÇ»ÁÂÅoØÀ

ÈoØËÃÇ»

¹ÎÄÄÇ»

ÊÌÎÇ¿ÁÄÃÁ

½¾ÄÕËÇ

ÈÇ½ºÆÁÂ

ÅoØÀ

¼ÉÌ½ÁÆÇ

ÃÄ×ÐÁÐÆÇ



ÊÇÊÃÇ

ÈÇ½ºÆÁÂ

ÅoØÀ

«¾Å¹¥oØÀÇ»¹ÊÁÊË¾Å¹



«ÁÈÁÅoØÀÇ»ÇËÃ¹ÆÁÆÁ

  

 ¦¾ÈÇÊÅÌ¼Ç»¹Æ¹ ¨ÇÊÅÌ¼Ç»¹Æ¹Ê¾ÉÏ¾»¹ ¨ÇÊÅÌ¼Ç»¹Æ¹ÊÃ¾Ä¾ËÆ¹

Ì½Ç»¹ÊÃ¾Ä¾ËÆÇ¼ÇÅoØÀ¹

ÅoØÀÇ»¾Ð¾É¾»Ï¾

ÊÌÎÇ¿ÁÄÇÃ

ÅoØÀÇ»¾»ÇÄÇÃÆÇ

ÅÇÍºÉÁÄ¹

¹ÃËÁÆÇ»

ÂÅÇÀÁÆÇ»

ÅÇÍÄ¹Å¾ÆËÁ

м ’язови й пучо к

м ’язове воло кн о

м ’яз

Скелетн и й м ’яз

скор отли ва части на неско р о тли ва части н а

ÅoØÀÇ»¾Ð¾É¾»Ï¾

ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØ

ÀÅoØÀÇ»ÁÎ»ÇÄÇÃÇÆ

ÊÌÎÇ¿ÁÄÇÃ

ÊÃÄ¹½¹ËÕÊØÀÃÇÄ¹¼¾ÆÇ

»ÁÎ»ÇÄÇÃÇÆÈÉÁÃÉÈÄ×

ÅoØÀ½ÇÃÊËÃÁÊÃ¾Ä¾

Ë¹È¾É¾ÑÃÇ½¿¹Æ¹½ÅÉ

ÆÇÅÌÉÇÀËØ¼¹ÆÆ×

Í¹ÊÏØ

ÌË»ÇÉ¾Æ¹ÒÄÕÆÇ×ÊÈÇÄÌÐ

ÆÇ×ËÃ¹ÆÁÆÇ×ÈÉÇÑ¹É

ÃÇÅÅ¿ÅoØÀ¹ÅÁÀÅ¾ÆÑÌ

Ë¾ÉËØÅoØÀ»È¾É¾ÑÃÇ

½¿¹ÉÇÀËØ¼¹ÆÆ×ÅoØÀ¹

ªËÉÌÃËÌÉ¹ÅoØÀÇ»Ç¼Ç»ÇÄÇÃÆ¹

Ø½É¹

ÅoØÀÇ»¾»ÇÄÇÃÆÇ

ÅÇÍºÉÁÄ¹

ÅËÇÎÇÆ½ÉØ

§ÈÇÉÆÇÉÌÎÇ»¹ÊÁÊË¾Å¹