Бєляєва Л.В. Біологія (8-9 класи). Наочний довідник

Подождите немного. Документ загружается.

11

11

сполучна тканина

сполучна тканина утворена

структурними клітинами й вели

кою кількістю міжклітинної ре

човини. Переважно виконує тро-

фічну, механічну та пластичну

функції.

Характеристика сполучної тканини

Тканина Характеристика Функції

Хрящова

Складається з клітин — хон

дроцитів, оточених великою

кількістю міжклітинної речо

вини. Залежно від будови між

клітинної речовини розріз

няють гіалінову, еластичну

й колагеноволокнисту хря

щові тканини

Формує хрящі організму

Кісткова

Утворюється з клітин і між

клітинної речовини, яка скла

дається з волокон і основної

речовини, що містить неор

ганічні солі (солі Кальцію).

Органічна речовина кістки —

осеїн — надає кістці пруж

ності та гнучкості. У кістковій

тканині наявні три види клі

тин: остеобласти, остеоцити

й остеокласти

Формує кістки організму

Жирова

Складається із жирових клі

тин — ліпоцитів, що містять

краплини жиру. Утворює під

шкірний жировий шар, саль

ник тощо

Є місцем накопичення за

пасних поживних речовин.

У жировій тканині актив

но йдуть процеси обміну

речовин: утворення жирів

і вуглеводів

Кров

і лімфа

Кров складається з рідкої між

клітинної речовини — плаз

ми — та формених елементів

крові — еритроцитів, лейко

цитів і тромбоцитів

Виконує транспортну, ди

хальну, захисну, терморе

гуляторну, гомеостатичну

й регуляторну функції

Лімфа — прозора рідина, за

хімічним складом подібна до

плазми крові

Забезпечує обмінну функ

цію й імунітет

Тема 2. Тканини організму



¦¢©§¬¥§©¤µ¦©¬¤¸¯¸

§¤§°¦¡®¬¦£¯¢

Тем а 1. Н ервова систем а

Ì½Ç»¹

Ï¾ÆËÉ¹ÄÕÆÇÆ¾É»Ç»ÇÊÁÊË¾ÅÁ

ÑÁÂÆÁÂ

»½½Ä

¼ÉÌ½ÆÁÂ

»½½Ä

ÈÇÈ¾É¾ÃÇ»ÁÂ

»½½Ä

ÃÉÁ¿Ç»ÁÂ

»½½Ä

»¾ÄÁÃÁÂ

ÅÇÀÇÃ

ÊÈÁÆÆÁÂ

ÅÇÀÇÃ

ÈÉÇÅ¿ÆÁÂ

ÅÇÀÇÃ

Ê¾É¾½ÆÂ

ÅÇÀÇÃ

ÅÊË

ÅÇÀÇÐÇÃ

½Ç»¼¹ÊËÁÂ

ÅÇÀÇÃ

ªËÉÌÃËÌÉ¹

Æ¾É»Ç»ÇÊÁÊË¾ÅÁÄ×½ÁÆÁ

¨¹É¹ÊÁÅÈ¹ËÁÐÆÁÂ

»½½Ä

Н ер во ва си стем а

¯¾ÆËÉ¹ÄÕÆ¹

ÇÄÇ»ÆÁÂ

ÅÇÀÇÃ

ªÈÁÆÆÁÂ

ÅÇÀÇÃ

¾¼¾Ë¹ËÁ»Æ¹

ªÁÅÈ¹ËÁÐÆÁÂ

»½½Ä

¨¾ÉÁÍ¾ÉÂÆ¹

ªÇÅ¹ËÁÐÆ¹

ÌÆÃÏÆ¾É»Ç»ÇÊÁÊË¾ÅÁ

Çºo½ÆÌÇÉ¼¹ÆÀÅ»Ç½Æ¾ÏÄ¾

É¾¼ÌÄ×ÉÇºÇËÌÇÉ¼¹Æ»ÊÁÊË¾Å

È½ËÉÁÅÌ ÊË¹ÄÊËÕ »ÆÌËÉÑÆÕÇ¼Ç Ê¾É¾½Ç

»ÁÒ¹ÇÉ¼¹ÆÀÅÌ

À½ÂÊÆ× À»oØÀÇÃ ÇÉ¼¹ÆÀÅÌ À ÀÇ»ÆÑÆÅ

Ê¾É¾½Ç»ÁÒ¾ÅÀ¹º¾ÀÈ¾ÐÌ¹½¹ÈË¹Ï×»ÅÆ

ÄÁ»ÁÎÌÅÇ»¹Î

»ÁÀÆ¹Ð¹ÈÊÁÎÐÆÌ½ØÄÕÆÊËÕÆ½Á»½¹

¦¾ÂÉÇ¼ÌÅÇÉ¹ÄÕÆ¹É¾¼ÌÄØÏØÍÀÇÄÇ¼ÐÆÁÎÍÌÆÃÏÂ



ªÈÁÆÆÁÂÅÇÀÇÃ

ªÈÁÆÆÁÂ ÅÇÀÇÃ ÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂ

Ì ÎÉ¾º¾ËÆÇÅÌ Ã¹Æ¹Ä Å¹ »Á¼ÄØ½

ÊÈÄ×Ò¾ÆÇ¼ÇËØ¿¹ÈÉÇ½Ç»¿¾ÆÆØÅ

½Ç»¼¹ÊËÇ¼ÇÅÇÀÃÌ Â ½ÇÊØ¼¹ ÃÉÁ¿Ç

»Ç¼Ç»½½ÄÌÎÉ¾ºË¹

ªËÉÌÃËÌÉ¹ÊÈÁÆÆÇ¼ÇÅÇÀÃÌ

О б оло н ки спи нно го м озку

»ÆÌËÉÑÆØ

ÀÇ»ÆÑÆØ

Ê¾É¾½ÆØ

Çîâí³øíÿ òâåðäàîáîëîíêàt»ÁÊË¾ÄØ»ÆÌË

ÉÑÆ×ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌÎÉ¾º¾ËÆÇ¼ÇÃ¹Æ¹ÄÌ

ÑåðåäíÿïàâóòèííàîáîëîíêàtÈÉÁÄØ¼¹½Ç

Ë»¾É½ÇÇºÇÄÇÆÃÁÅ¹Æ¾É»Ç»»ÇÄÇÃÆ¹Ë¹ÊÌ

½ÁÆÁ

Âíóòð³øíÿì’ÿêà, àáî ñóäèííàîáîëîíêàt

ÀÉÇÒ¾Æ¹ÀÊÈÁÆÆÁÅÅÇÀÃÇÅÅÊËÁËÕÃÉÇ»ÇÆÇÊÆ

ÊÌ½ÁÆÁ

Буд ова спи нн о го м озку

ºÄ¹É¾ÐÇ»ÁÆ¹

ÊÉ¹É¾ÐÇ»ÁÆ¹

ÊÈÁÆÆÇÅÇÀÃÇ»ÁÂ

Ã¹Æ¹Ä

Á³ëà ðå÷îâèíà

tÌË»ÇÉ¾Æ¹¹ÃÊÇÆ¹ÅÁÆ¾É»Ç»ÁÎÃÄËÁÆÌÃÉÁËÁ

ÅÁÅÄÆÇÅ

tÉÇÀË¹ÑÇ»¹Æ¹Æ¹»ÃÇÄÇÊÉÇÉ¾ÐÇ»ÁÆÁ

tÆ¾É»Ç»»ÇÄÇÃÆ¹ÍÇÉÅÌ×ËÕÈÉÇ»½ÆÑÄØ

ÎÁ»ÁÊÎ½ÆË¹ÆÁÀÎ½ÆÒÇÄ¾¿¹ËÕÌÀ½Ç»¿

ÊÈÁÆÆÇ¼ÇÅÇÀÃÌ

tÈÉÇ»½ÆÑÄØÎÁÀo½ÆÌ×ËÕÊÈÁÆÆÁÂÅÇÀÇÃ

À¼ÇÄÇ»ÆÁÅÊ¾¼Å¾ÆËÁÊÈÁÆÆÇ¼ÇÅÇÀÃÌÅ¿

ÊÇºÇ×

Ñ³ðà ðå÷îâèíà

tÌË»ÇÉ¾Æ¹ÊÃÌÈÐ¾ÆÆØÅËÄ½¾Æ½ÉÁË»Æ¾É»Ç

»ÁÎÃÄËÁÆ

tÍÇÉÅÌ½»¹È¾É¾½ÆÉÇ¼ÁÈ¾É¾½ÆÃÇÉÆÏt

ÉÌÎÇ»Æ¾É»Á½»¹À¹½ÆÉÇ¼ÁÀ¹½ÆÃÇÉÆ

ÏtÐÌËÄÁ»Æ¾É»Á

Ñïèííîìîçêîâèé êàíàë

tÅÊËÁËÕ»ÊË¹»ÆÆ¾ÂÉÇÆÁ

tÀ¹ÈÇ»Æ¾ÆÁÂÊÈÁÆÆÇÅÇÀÃÇ»Ç×É½ÁÆÇ×

t»ÁÃÇÆÌ¿Á»ÁÄÕÆÌÍÌÆÃÏ×

ÌÆÃÏÊÈÁÆÆÇ¼ÇÅÇÀÃÌ

É¾ÍÄ¾ÃËÇÉÆ¹tÀ¹º¾ÀÈ¾Ð¾ÆÆØÉÌÎ»É¾¼ÌÄØÏØÉÇºÇËÁ»ÆÌËÉÑÆÎÇÉ¼¹Æ»

ÈÉÇ»½Æ¹tÈÉÇ»¾½¾ÆÆØÆ¾É»Ç»ÁÎÅÈÌÄÕÊ»ÈÉÇ»½ÆÁÅÁÑÄØÎ¹ÅÁ»ÆÁÀÎ½ÆÇÅÌ»ÁÊÎ½ÆÇÅÌ

Æ¹ÈÉØÅÃÌÀ¹º¾ÀÈ¾Ð¾ÆÆØÆË¾¼É¹Ï½ØÄÕÆÇÊËÆ¾É»Ç»ÇÊÁÊË¾ÅÁ

«¾Å¹¦¾É»Ç»¹ÊÁÊË¾Å¹

1

1

головний мозок

головний мозок розташований

у порожнині черепа, сполучається

через великий потиличний отвір зі

спинним мозком.

Відділи головного мозку

Стовбур

Головний мозок

Довгастий мозок

Міст

Середній мозок

Проміжний мозок

МозочокКінцевий мозок

Великі півкулі

Кора великих півкуль

будова головного мозку

мозолисте тіло череп оболонки

мозку

кора

великих

півкуль

склепіння

мозку

таламус

порожнина

III шлуночка

гіпоталамус

мозочок

ніжки

мозочка

I шийний

хребець

спинний

мозок

довгастий

мозок

міст

середній мозок

гіпофіз

Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій

15

1

Відділ

головного мозку

Характеристика, функції

Довгастий

мозок

Є продовженням спинного мозку. Сіра речовина міститься всередині й формує

ядра черепномозкових нервів (IX—XII пари).

Біла речовина вкриває сіру ззовні.

Функції:

— рефлекторна — сіра речовина містить нервові центри рефлексів (дихаль

ний, серцевосудинний, жування, ковтання, моргання, кашлю, чхання, блю

вання);

— провідникова — біла речовина формує висхідні та низхідні провідні шляхи

Вароліїв міст

Розташований перед довгастим мозком. Сіра речовина формує ядра черепно

мозкових нервів (V—VIII пари, трійчастий, відвідний, лицьовий і слуховий

нерви)

Мозочок

Розташований за довгастим мозком. Складається з двох півкуль. Півкулі вкриті

сірою речовиною, що формує кору зі звивинами. Має три пари ніжок (нижні,

верхні та середні), що з’єднують мозочок із довгастим мозком, Варолієвим мос

том і середнім мозком.

Функції:

— безумовнорефлекторне регулювання координації рухів;

— регуляція м’язового тонусу;

— підтримання рівноваги та пози тіла

Середній мозок

Розташований перед Варолієвим мостом. Складається з чотиригорбикового тіла

й ніжок мозку. Верхня пара бугрів чотиригорбикового тіла одержує інформацію

від зорового аналізатора та м’язів голови. Нижня пара бугрів чотиригорбикового

тіла одержує імпульси від слухового аналізатора та м’язів голови. Сіра речовина

утворює ядра III і IV пари черепномозкових нервів

Функції:

— провідникова — через середній мозок проходять низхідні та висхідні нервові

шляхи головного мозку;

— рефлекторна — у середньому мозку розташовані центри рефлекторного регу

лювання м’язового тонусу та пози, а також центри сенсорних систем

Проміжний

мозок

Розташований під великими півкулями. Складається з таламуса (зорові бугри)

і гіпоталамуса (підбугорна зона).

Функції:

— таламус бере участь у регуляції психічної діяльності, змін сну й активності;

— гіпоталамус регулює обмін речовин і бере участь у підтримуванні гомеостазу

організму

Ретикулярна

формація

Існує в довгастому, середньому та проміжному мозку. Складається з нейронів,

що утворюють густу мережу.

Функції:

— об’єднує (інтегрує) діяльність відділів мозку;

— містить центри регуляції серцевосудинної системи, дихання, центри діяль

ності травного тракту;

— бере участь у регуляції сенсорних систем

Лімбічна

система

Сукупність відділів кори кінцевого мозку (давньої та старої кори) і підкіркових

структур.

Функції:

— бере участь в емоційній та інстинктивній поведінці;

— підтримує сталість внутрішнього середовища організму

Тема 1. Нервова система



¾ÄÁÃÁÂÅÇÀÇÃÃÆÏ¾»ÁÂÅÇÀÇÃ

¾ÄÁÃÁÂ ÅÇÀÇÃ ÌË»ÇÉ¾ÆÁÂ ½»Ç

Å¹ È»ÃÌÄØÅÁ Ë¹ ÅÇÀÇÄÁÊËÁÅ Ë

ÄÇÅÒÇÀo½ÆÌÎÅ¿ÊÇºÇ×¨»

ÃÌÄ ÊÃÄ¹½¹×ËÕÊØ À È½ÃÉÃÇ»ÁÎ

»ÌÀÄ» ºÄÇ É¾ÐÇ»ÁÆÁ Ç»Æ È»

ÃÌÄ»ÃÉÁËÃÇÉÇ×ÒÇÊÃÄ¹½¹ËÕÊØ

ÀÊÉÇÉ¾ÐÇ»ÁÆÁÍÄÇ¼¾Æ¾ËÁÐÆÇ

¼Ç ÈÇ¼ÄØ½Ì » ÃÇÉ »Á½ÄØ×ËÕ ÆÇ»Ì

ÃÇÉÌ ºÄÕÑ¹ Ð¹ÊËÁÆ¹ ½¹»Æ× ÊË¹

ÉÌË¹ÈÉÇÅ¿ÆÌ£ÇÉ¹Å¹ÍÌÆÃÏÇ

Æ¹ÄÕÆÀÇÆÁÊ¾ÆÊÇÉÆÌÉÌÎÇ»Ì¹ÊÇ

Ï¹ËÁ»ÆÌ

ÈÉ¹»¹

È»ÃÌÄØ

Ä»¹

È»ÃÌÄØ

ÈÇÀ½Ç»¿ÆØÒÄÁÆ¹

ªËÉÌÃËÌÉ¹È»ÃÌÄÕ

£ÇÉ¹È»ÃÌÄÕ

tÌË»ÇÉ¾Æ¹ÊÉÇ×É¾ÐÇ»ÁÆÇ×ËÄ¹ÅÁÆ¾ÂÉÇÆ»

t»ÃÉÁ»¹È»ÃÌÄÀÇ»Æ

tÅ¹ÆÁÀÃÌÍÌÆÃÏÇÆ¹ÄÕÆÁÎÀÇÆ

tÍÇÉÅÌÐÁÊÄ¾ÆÆºÇÉÇÀÆÁË¹À»Á»ÁÆÁ

¨½ÃÉÃ¹

tÌË»ÇÉ¾Æ¹ºÄÇ×É¾ÐÇ»ÁÆÇ×

tÅÊËÁËÕÊÃÌÈÐ¾ÆÆØÆ¾É»Ç»ÁÎÃÄËÁÆØ½É¹¹ºÇº¹À¹ÄÕÆ¼¹Æ¼Ä

°¹ÊËÃÁ»¾ÄÁÃÁÎÈ»ÃÌÄÕ

À¹½ÆØÏ¾ÆËÉ¹ÄÕÆ¹

À»Á»ÁÆ¹

Ï¾ÆËÉ¹ÄÕÆ¹ ºÇÉÇÀÆ¹È¾É¾½ÆØ

Ï¾ÆËÉ¹ÄÕÆ¹

À»Á»ÁÆ¹

ÄÇºÆ

À»Á»ÁÆÁ

ÄÇºÆ¹

½ÇÄØ

ÊÃÉÇÆ¾»¹ ºÇÉÇÀÆ¹

ÊÃÉÇÆ¾»¹ ½ÇÄØ

ÈÇËÁÄÁÐÆ¹

½ÇÄØ

ËÅoØÆ¹

½ÇÄØ

¦¹ÂºÄÕÑºÇÉÇÀÆÁÄ¹Ë¾É¹ÄÕÆ¹Ï¾ÆËÉ¹ÄÕÆ¹ÈÇËÁÄÁÐÆÇËÅoØÆ¹ÇºÅ¾

¿Ì×ËÕÐ¹ÊËÃÁÈ»ÃÌÄÕ

¦¾ÂÉÇ¼ÌÅÇÉ¹ÄÕÆ¹É¾¼ÌÄØÏØÍÀÇÄÇ¼ÐÆÁÎÍÌÆÃÏÂ

1

1

Тема 2. Соматична нервова система

Від центральної нервової систе

ми відходять периферичні нерви;

виділяють спинномозкові нерви

(1 пара), що відходять від спинно

го мозку, і черепномозкові (12 пар),

що відходять від головного мозку.

черепно-мозкові нерви

1

2

12



11



10











Характеристика соматичної нервової системи

Соматична нервова система

Черепно-мозкові нерви

До складу належать чутливі та рухові нервові волок

на. Чутливі нервові волокна мають рецепторні закінчен

ня в органах чуття (слуху, рівноваги, зору, смаку, ню

ху) і шкірі. Чутливі нейрони розташовані за межами

ЦНС у нервових вузлах. Аксони цих нейронів ідуть до

головного мозку, дендрити — на периферію. Рухові во

локна іннервують скелетну мускулатуру. Вони синап

тично контактують із м’язовим волокном і передають

йому нервовий імпульс. Залежно від того, які волок

на переважають у нерві — чутливі чи рухові, нерв нази

вається чутливим (сенсорним) або руховим (моторним)

Спинномозкові нерви

Формуються з передніх

і задніх корінців спинно

го мозку, що сполучають

ся в міжхребцевому от

ворі. Спинномозкові нерви

є змішаними і складають

ся з чутливого та рухово

го волокон. Іннервують ді

лянки тіла сегментарно,

утворюють нервові сплетін

ня (сонячне, поперекове)

1 — зоровий;

2 — окоруховий;

 — блоковий;

 — відвідний;

 — присінковозавитковий;

 — язикогорловий;

 — під’язиковий;

 — блукаючий;

 — додатковий;

10 — лицевий;

11 — трійчастий;

12 — нюховий

1 — зоровий;

2 — окоруховий;

 — блоковий;

 — відвідний;

 — присінковозавитковий;

 — язикогорловий;

 — під’язиковий;

 — блукаючий;

 — додатковий;

10 — лицевий;

11 — трійчастий;

12 — нюховий

Тема 2. Соматична нервова система

1

1

Тема 3. Вегетативна нервова система

Вегетативна нервова система

складається з двох відділів: сим-

патичного і парасимпатичного,

іннервує весь організм загалом.

Діяльність вегетативної нервової

системи рефлекторна і людиною не

контролюється.

Вегетативна частина нервової

системи іннервує гладеньку мус

кулатуру внутрішніх органів, сер

цевий м’яз, залози, мускулатуру

судин і шкіри. Імпульси, що надхо

дять нервовими волокнами вегета

тивної нервової системи, впливають

на обмін речовин і працездатність

органів. Функція вегетативної не

рвової системи полягає в підтриму

ванні сталості внутрішнього середо

вища організму.

Характеристика вегетативної нервової системи

Симпатична

Симпатична і парасимпатична системи впливають на органи протилежним чином

Вегетативна нервова система

Парасимпатична

Центри локалізовані в грудному

відділі спинного мозку

Центри локалізовані в стовбурі

головного мозку

Рефлекторна дуга симпатичної нервової системи

м’яз

рецептор у м’язі

чутливий нейрон

руховий нейрон

Рефлекторна дуга парасимпатичної нервової системи

м’яз

чутливий нейрон

руховий нейрон

рецептор у шкірі

вставочний нейрон

Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій

1

1

Дія симпатичної та парасимпатичної

нервових систем

Орган Симпатична система Парасимпатична система

Серце Підвищує частоту скорочень Зменшує частоту скорочень

Легені

Розширює бронхи, посилює венти

ляцію легень

Звужує просвіт бронхів, знижує

вентиляцію легень

Кишечник

Пригнічує перистальтику та виді

лення травних соків

Посилює перистальтику й секрецію

травних соків

Січовидільний міхур Розслаблення Скорочення

Очі Розширює зіниці Звужує зіниці

Кровоносна система

Підвищує кров’яний тиск, розши

рює судини мозку та скелетних

м’язів. Звужує судини кишечнику

й непосмугованих м’язів

Знижує кров’яний тиск. Підтримує

тонус кровоносних судин

Тема 4. Ендокринна система

Органи ендокринної системи

здійснюють гуморальну регуля

цію — координацію фізіологічних

функцій організму людини за допо

могою рідкого середовища організ

му: крові, лімфи. Для забезпечення

гуморальної регуляції залози виді

ляють біологічно активні речовини.

Функціонально ендокринна си

стема пов’язана з нервовою, що за

безпечує спільну координацію ор

ганів та їх систем.

В організмі людини розрізняють

залози зовнішньої, внутрішньої та

змішаної секреції.

Залози зовнішньої секреції

Вивідні протоки залоз зовніш

ньої секреції відкриваються в по

рожнини внутрішніх органів або

на поверхню шкіри. До них нале

жать потові, слізні, сальні й травні

залози.

Залози внутрішньої секреції

Не мають зовнішніх вивідних

проток, тісно пов’язані з числен

ними кровоносними судинами,

секретують біологічно активні ре

човини — гормони. До залоз внут

рішньої секреції належать гіпота

ламус, гіпофіз, епіфіз, щитоподібна

залоза, паращитоподібні залози,

надниркові залози, вилочкова зало

за (тимус).

Тема . Ендокринна система



Залоза Х арактер и сти ка, го р м они

ÈÇË¹Ä¹ÅÌÊ¼ÈÇÍÀ

ÈÇÍÀÉÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂÈ½ÇÊÆÇ»Ç×¼ÇÄÇ»ÆÇ¼ÇÅÇÀÃÌ»¼ÈÇÍÀ¹ÉÆÂØÅÏ

ËÌÉ¾ÏÕÃÇ¼ÇÊ½Ä¹ÃÄÁÆÇÈÇ½ºÆÇÃÊËÃÁÇÊÆÇ»ÁÐ¾É¾È¹

½¾ÆÇ¼ÈÇÍÀÈ¾É¾½ÆØÂÊ¾É¾½ÆØÐ¹ÊËÃÁ¼ÈÇÍÀ¹ÌË»ÇÉ¾ÆÁÂ¾ÈË¾Ä¹ÄÕ

ÆÇ×ËÃ¹ÆÁÆÇ×Æ¾ÂÉÇ¼ÈÇÍÀÀ¹½ÆØÐ¹ÊËÃ¹¼ÈÇÍÀ¹tÆ¾É»Ç»Ç×ËÃ¹ÆÁ

ÆÇ×

ÈÇË¹Ä¹ÅÌÊÈÉÇ½ÌÃÌÄº¾ÉÁÆÁË¹ÊË¹ËÁÆÁ¹Ë¹ÃÇ¿¼ÇÉÅÇÆÁÆ¾ÂÉÇ¼ÈÇÍ

À¹t»¹ÀÇÈÉ¾ÊÁÆÇÃÊÁËÇÏÁÆ½¾ÆÇ¼ÈÇÍÀ»Á½ÄØËÁÉ¾ÇËÉÇÈÆÁÂ¹½É¾

ÆÇÃÇÉËÁÃÇËÉÇÈÆÁÂ¼ÇÆ¹½ÇËÉÇÈÆÁÂ¼ÇÉÅÇÆÁÊÇÅ¹ËÇËÉÇÈÆÄÈÇËÉÇÈÆ

Å¾Ä¹ÆÇÏÁËÇËÉÇÈÆÈÉÇÄ¹ÃËÁÆÍÇÄÃÌÄÇÊËÁÅÌÄ×»¹ÄÕÆÁÂ¼ÇÉÅÇÆ¦¾Â

ÉÇ¼ÈÇÍÀÆ¾ÈÉÇ½ÌÃÌ¼ÇÉÅÇÆ»½ÇÆÕÇ¼ÇÀ¼ÈÇË¹Ä¹ÅÌÊ¹Æ¹½ÎÇ½ØËÕÃÇÇÉ

½ÁÆ¹ÏÂÆºÇÄÇ¼ÐÆÇ¹ÃËÁ»ÆÉ¾ÐÇ»ÁÆÁÇÃÊÁËÇÏÁÆ»¹ÀÇÈÉ¾ÊÁÆ

ÈÍÀ

©ÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÁÂÌÐÇËÁÉÁ¼ÇÉºÁÃÇ»ÇÅÌËÄÊ¾É¾½ÆÕÇ¼ÇÅÇÀÃÌ¬Ë»ÇÉ¾ÆÁÂ

Æ¾ÂÉÇÊ¾ÃÉ¾ËÇÉÆÁÅÁÃÄËÁÆ¹ÅÁ

¦¾ÂÉÇÊ¾ÃÉ¾ËÇÉÆÃÄËÁÆÁ»ÁÉÇºÄØ×ËÕÅ¾Ä¹ËÇÆÆ

²ÁËÇÈÇ½ºÆ¹À¹ÄÇÀ¹

©ÇÀË¹ÑÇ»¹Æ¹»ÇºÄ¹ÊËÑÁÈ¾É¾½¼ÇÉË¹ÆÆ×ªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ½»ÇÎÐ¹ÊËÇÃ

ÊÈÇÄÌÐ¾ÆÁÎÈ¾É¾ÑÁÂÃÇÅÀÀÇ»Æ»ÃÉÁË¹ÊÈÇÄÌÐÆÇ×ËÃ¹ÆÁÆÇ×Ã¹ÈÊÌ

ÄÇ×ÒÇÉÇÀ½ÄØÀ¹ÄÇÀÌÆ¹Ð¹ÊËÇÐÃÁ°¹ÊËÇÐÃÁÊÃÄ¹½¹×ËÕÊØÀÍÇÄ

ÃÌÄ»

ÇÄÃÌÄÁÀ¹ÄÇÀÁÈÉÇ½ÌÃÌ×ËÕÅÊËØËÕ¼ÇÉÅÇÆËÁÉÇÃÊÁÆ

¨¹É¹ÒÁËÇÈÇ½ºÆ

À¹ÄÇÀÁ

©ÇÀË¹ÑÇ»¹ÆÆ¹À¹½ÆÂÊËÆÏÒÁËÇÈÇ½ºÆÇÀ¹ÄÇÀÁÀ¹ÆÌÉ¾Æ»ËÃ¹ÆÁ

ÆÌ¸»ÄØ×ËÕÊÇºÇ×ÐÇËÁÉÁÆ¾»¾ÄÁÃÀ¹ÄÇÀÁÌË»ÇÉ¾ÆÀ¹ÄÇÀÁÊËÁÅ¾È

Ë¾ÄÅ

ÈË¾Ä¹ÄÕÆÃÄËÁÆÁ»Á½ÄØ×ËÕÈ¹É¹Ë¼ÇÉÅÇÆ

¦¹½ÆÁÉÃÇ»À¹ÄÇÀÁ

¨¹ÉÆÁÂÇÉ¼¹ÆÈÉÁÄØ¼¹×ÐÁÂ½Ç»¾ÉÎ»ÇÃÆÁÉÇÃªÃÄ¹½¹ËÕÊØÀ½»ÇÎ

Ñ¹É»ÀÇ»ÆÑÆÕÇ¼ÇÃÉÃÇ»Ç¼ÇÌË»ÇÉ¾ÆÇ¼ÇÀÃÄËÁÆÆ¾É»Ç»ÇÈÄ¹ÊËÁÆ

ÃÁ»ÃÉÁËÇ¼ÇÍºÉÇÀÆÇ×ÇºÇÄÇÆÃÇ×»ÆÌËÉÑÆÕÇ¼ÇÅÇÀÃÇ»Ç¼ÇÌË»ÇÉ¾

ÆÇ¼ÇÀÆ¾É»Ç»ÁÎÃÄËÁÆ£Ç¿ÆÁÂÑ¹ÉÀ¹ÊËÉÌÃËÌÉÆÇÍÌÆÃÏÇÆ¹ÄÕÆÁÅÁ

Î¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹ÅÁÇÃÉ¾ÅÇ×À¹ÄÇÀÇ×

£ÉÃÇ»ÁÂÑ¹ÉÊ¾ÃÉ¾ËÌ¼Ä×ÃÇÃÇÉËÁÃÇ½Á¥ÇÀÃÇ»ÁÂÑ¹Ét¹½É¾Æ¹ÄÆ

ÆÇÉ¹½É¾Æ¹ÄÆ

ÁÄÇÐÃÇ»¹À¹ÄÇÀ¹

ËÁÅÌÊ

©ÇÀË¹ÑÇ»¹Æ¹À¹¼ÉÌ½ÁÆÇ×¬Ë»ÇÉ¾Æ¹À¹ÄÇÀÁÊËÁÅ¾ÈË¾ÄÅÉ¾ËÁÃÌ

ÄØÉÆÇ×ËÃ¹ÆÁÆÇ×©ÇÀ½Ä¾Æ¹Æ¹½»Ð¹ÊËÃÁÈÉ¹»ÌÂÄ»ÌªÃÄ¹½¹ËÕ

ÊØÀÃÉÃÇ»ÇË¹ÅÇÀÃÇ»ÇÉ¾ÐÇ»ÁÆÁ©ÇÀ»Á»¹ËÕÊØ½ÇÈ¾ÉÇ½ÌÊË¹Ë¾»Ç¼Ç

½ÇÀÉ»¹ÆÆØÈÊÄØÐÇ¼ÇËÃ¹ÆÁÆÁ¹ËÉÇÍÌ×ËÕÊØÂÀ¹ÅÆ××ËÕÊØÆ¹¿ÁÉÇ»Ì

ËÃ¹ÆÁÆÌ

¨ÉÇ½ÌÃÌ«ÄÅÍÇÏÁËÁ

Á½ÄØºÇÄÇ¼ÐÆÇ¹ÃËÁ»ÆÌÉ¾ÐÇ»ÁÆÌtËÁÅÇÀÁÆ

¦¾ÂÉÇ¼ÌÅÇÉ¹ÄÕÆ¹É¾¼ÌÄØÏØÍÀÇÄÇ¼ÐÆÁÎÍÌÆÃÏÂ