Бєляєва Л.В. Біологія (8-9 класи). Наочний довідник

Подождите немного. Документ загружается.

1

1

Класифікація скелетних м’язів

Ознака Тип м’яза

Будова (напрямок м’язових во

локон)

Одноперисті, двоперисті, багатоперисті, кругові

Форма

Короткі, довгі, широкі, колові, квадратні, веретеноподібні,

стрічкоподібні, ромбоподібні, зубчасті

Розташування Поверхневі й глибокі

Функція

Згиначі, розгиначі, сфінктери, відвідні, привідні, обертачі,

підіймальні, опускальні. Синергісти (однакова функція), анта

гоністи (протилежні функції)

Кількість сухожилків, що від

ходять від черевця м’язів

Двоголовий, триголовий, чотириголовий

Характеристика основних груп скелетних м’язів

Група м’язів М’язи Функції

м’язи голови

Жувальні:

— скроневий;

— власне жувальний;

— медіальний крилоподібний;

— латеральний клиноподібний

Опосередковано забезпечують ме

ханічне оброблення їжі в ротовій

порожнині

мімічні:

— круговий м’яз очей;

— круговий м’яз рота;

— лобові м’язи

Виявлення емоцій

м’язи шиї

Підшкірний м’яз шиї;

грудинноключичнососкоподібний

м’яз;

під’язикові м’язи

Забезпечують рухомість шиї та го

лови, беруть участь в опусканні

нижньої щелепи

м’язи тулуба

м’язи спини:

— поверхневі (трапецієподібний, най

ширший);

Забезпечують рухомість плечово

го поясу

— глибокі (випрямний); Розгиначі тулуба

— підпотиличні Забезпечують рухомість голови

м’язи грудей:

— поверхневі (великий і малий м’язи

грудей, передній зубчастий м’яз);

Здійснюють рух плечового поясу

та верхніх кінцівок

— глибокі (міжреберні м’язи, діа

фрагма)

Підіймають і опускають ребра,

діафрагма відокремлює грудну по

рожнину від черевної і є дихаль

ним м’язом

м’язи живота:

— м’язи черевного преса

Утворюють стінки живота, беруть

участь у фіксації органів черевної

порожнини

Тема 2. М’язова система

2

2

Група м’язів М’язи Функції

м’язи верхньої кін-

цівки

м’язи плечового поясу

:

— дельтоподібний;

— підлопатковий

Відводять плече вбік, забезпечу

ють рухомість руки в плечовому

суглобі

м’язи вільної верхньої кінцівки

:

— м’язи плеча (двоголовий — біцепс,

триголовий — трицепс);

— м’язи передпліччя (згиначі та розги

начі кисті й пальців);

— м’язи кисті

Здійснюють рухи кінцівки в суг

лобах

м’язи нижньої

кінцівки

м’язи тазового поясу:

— клубовопоперековий;

— великий сідничний;

— середній і малий сідничні;

— грушоподібний

Рухи тазостегнового суглоба

м’язи вільної нижньої кінцівки:

— м’язи стегна (кравецький, чотириго

ловий, двоголовий, півсухожилко

вий, півперетинчастий, привідний

м’язи);

Рухи стегна та гомілки

— м’язи гомілки (триголовий, камба

лоподібний, литковий, підколін

ний);

Рухи стопи

— м’язи стопи (короткі розгиначі та

згиначі пальців, відвідні та привідні

м’язи пальців, міжкісткові м’язи)

Закінчення таблиці

Опорнорухова система





КРОВ і КРОВООбіг

Тема 1. Кров

Кров — це рідка тканина, що

є різновидом сполучної тканини.

Складається з рідкої міжклітинної

речовини — плазми — та формених

елементів крові — еритроцитів,

лейкоцитів і тромбоцитів.

Склад крові

Плазма —0 %

Вода 0—1 %

Білки

Жири

Вуглеводи

Йони Na

+

, K

+

, Ca

+

, OH

–

Мінеральні речовини

Формені елементи 0— %

Еритроцити (,—) · 10

12

л

Лейкоцити (—) · 10



л

Тромбоцити (20—00) · 10



л

функції крові:

1) транспортна — перенесення поживних речовин, транспортування продуктів розпаду до ор

ганів виділення;

2) дихальна — участь у газообміні, транспорт кисню та вуглекислого газу;

) захисна — лейкоцити крові здатні до фагоцитозу й вироблення антитіл;

) терморегуляторна — кров має велику теплопровідність і теплоємність, бере участь у підтриму

ванні температури тіла на сталому рівні;

) гомеостатична — підтримування гомеостазу організму;

) регуляторна — транспортування чинників гуморальної регуляції.

Органи кровотворення

Процес утворення еритроцитів на

зивається гемопоез, або кровотво-

рення, а тканина, у якій він від

бувається,— кровотворною.

У людини місцями утворення ерит

роцитів є кістки черепа, ребра, гру

дина, хребці, ключиці й лопатки.

Процес утворення еритроцитів на

зивається гемопоез, або кровотво-

рення, а тканина, у якій він від

бувається,— кровотворною.

У людини місцями утворення ерит

роцитів є кістки черепа, ребра, гру

дина, хребці, ключиці й лопатки.

Тема 1. Кров



®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹ÍÇÉÅ¾ÆÁÎ¾Ä¾Å¾ÆË»ÃÉÇ»

Ф ор м ен и й

елем ент

кр о в і

О зн ака

Х арактер и сти ка Ф ункц ії

ÉÁËÉÇÏÁË

ÇÉÅ¹t½»Ç»»¼ÆÌË½ÁÊÃÁ¦¾Å¹×ËÕØ½É¹¥ÊËØËÕÊÈ¾ÏÁÍÐ

ÆÁÂºÄÃÇ»ÁÂÈ¼Å¾ÆËt¼¾ÅÇ¼ÄÇºÆÒÇÅ¹ÊÈÇÉ½Æ¾ÆÊËÕ½Ç

ÃÁÊÆ×£ÇÅÈÄ¾ÃÊ¼¾ÅÇ¼ÄÇºÆÌÃÁÊÆ×tÇÃÊÁ¼¾ÅÇ¼ÄÇºÆt

Æ¾ÊËÂÃÁÂÀ¹ÌÅÇ»ÆÁÀÕÃÇ¼ÇÈ¹ÉÏ¹ÄÕÆÇ¼ÇËÁÊÃÌÑ»Á½ÃÇ»½½¹

ÃÁÊ¾ÆÕ¬»¾ÆÇÀÆÂÃÉÇ»¼¾ÅÇ¼ÄÇºÆÈÉÁ½ÆÌ»Ì¼Ä¾ÃÁÊÄÁÂ¼¹À

¥¾ÅºÉ¹ÆÁ¾ÉÁËÉÇÏÁË»ÅÊËØËÕ¹¼Ä×ËÁÆÇ¼¾ÆÁÒÇÐÁÆ

ÆÁÃ¹ÅÁÆ¹Ä¾¿ÆÇÊË½ÇÇ½ÆÀÐÇËÁÉÕÇÎ¼ÉÌÈÃÉÇ»ÊÁÊË¾

Å¹

¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ»Ð¾É»ÇÆÇÅÌÃÊËÃÇ»ÇÅÌÅÇÀÃÌ©ÌÂÆÌ×ËÕÊØ»Ê¾

Ä¾ÀÆÏ«ÉÁ»¹ÄÊËÕ¿ÁËËØt½Æ»

¹º¾ÀÈ¾ÐÌ×ËÕËÃ¹

ÆÁÆÆ¾½ÁÎ¹ÆÆØ

«ÉÇÅºÇÏÁË

ÇÉÅ¹ÇÃÉÌ¼Ä¹¹ºÇÇ»¹ÄÕÆ¹¸½ÉÇ»½ÊÌËÆ

¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ»Ð¾É»ÇÆÇÅÌÃÊËÃÇ»ÇÅÌÅÇÀÃÌ¯ÁÉÃÌÄ××ËÕ

ÌÃÉÇ»t½ºÈÇËÅÉÌÂÆÌ×ËÕÊØ»Ê¾Ä¾ÀÆÏ

¾ÉÌËÕÌÐ¹ÊËÕÌÀÊ

½¹ÆÆÃÉÇ»

¤¾ÂÃÇÏÁË

°ËÃÇ»ÁÀÆ¹Ð¾ÆÇÍÇÉÅÁÆ¾Å¹×ËÕ

¯¾ºÄÃÉÇ»oØÆËÄÕÏØÀØ½ÉÇÅ½¹ËÆ½Ç¹Å¾ºÇ½ÆÇ¼ÇÉÌÎÌ

¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ»Ð¾É»ÇÆÇÅÌÃÊËÃÇ»ÇÅÌÅÇÀÃÌÊ¾Ä¾ÀÆÏÄÅÍ¹

ËÁÐÆÁÎ»ÌÀÄ¹Î©ÌÂÆÌ×ËÕÊØ»Ê¾Ä¾ÀÆÏÇÊ¾É¾½Ã¹ÎÀ¹È¹Ä¾ÆÆØ

¤ÅÍÇÏÁËÁtÇ½ÁÆÀÉÀÆÇ»Á½»Ä¾ÂÃÇÏÁË»À½¹ËÆÌË»ÇÉ×»¹

ËÁ¹ÆËÁËÄ¹

¹ÎÁÒ¹×ËÕÇÉ

¼¹ÆÀÅ»½ÅÃÉÇº»

ÐÌ¿ÇÉ½ÆÁÎºÄÃ»

ÊËÇÉÇÆÆÎËÄ¹

º¾ÀÈ¾ÐÌ×ËÕÅÌÆË¾Ë

£ÉÇ»ÇË»ÇÉ¾ÆÆØ

ÊËÇ»ºÌÉÆ¹ÃÄËÁÆ¹

¾ÉÁËÉÇºÄ¹ÊË ÅÄÇºÄ¹ÊËÅÇÆÇºÄ¹ÊËÅ¾¼¹Ã¹ÉÇºÄ¹ÊË ÄÅÍÇºÄ¹ÊË

¾ÉÁËÉÇÏÁËÁ Æ¾ÂËÉÇÍÄÁ ¾ÇÀÁÆÇÍÄÁ º¹ÀÇÍÄÁÅÇÆÇÏÁËÁ

Ä¾ÂÃÇÏÁËÁ

ËÉÇÅºÇÏÁËÁ ÄÅÍÇÏÁËÁ

£ÉÇ»ÃÉÇ»ÇÇº¼



¬Ë»ÇÉ¾ÆÆØËÉÇÅºÌ

ÍºÉÁÆÇ»»ÇÄÇÃÆ¹

¾ÉÁËÉÇÏÁË

ËÉÇÅºÇÏÁË

ÉÌÈÁÃÉÇ»

ÉÌÈ¹ ÃÉÇ» »ÁÀÆ¹Ð¹ËÕÊØ Æ¹

Ø»ÆÊË× » ÃÉÇ» ½¾ØÃÁÎ ÐÁÆÆÁÃ»

¦¹ÂÈÇÑÁÉ¾ÆÑÇ× ÊÁÊË¾ÅÇ× ½¾Æ

ËÁÍÃ¹Ï ¼ÉÌÈÁ ÃÉÇ»  ÊÁÊË¾Å¹

 °ÇËÁÉÁ ¼ÉÌÈÁ ÃÉÇ» »ÁÀÆ¹Ð¹

×ËÕÊØ Æ¹Ø»ÆÊË× ¹ºÇ »½ÊÌËÆÊË×

»¾ÉÁËÉÇÏÁË¹ÎÇÉ¼¹ÆÀÅÌ¹¼Ä×ËÁÆÇ

¼¾Æ»ÂÌÈÄ¹ÀÅÃÉÇ»t¹¼Ä×

ËÁÆÆ»AB

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹¼ÉÌÈÃÉÇ»Ä×½ÁÆÁÀ¹ÊÁÊË¾ÅÇ×

Гр уп а кр о ві А глю ти н огени в ер и тр оц и тах А глю ти н ін и в плазм і

* ½ÊÌËÆ AB

** 

B

*** 

A

*7  ½ÊÌËÆ

¨¾É¾ÄÁ»¹ÆÆØÃÉÇ»

Д он о р

0(I) A(II) B(III) AB(IV)

Рец и п ієн т

0(I)

A(II)

B(III)

AB(IV)

«¾Å¹£ÉÇ»



Тем а 2. Ім унітет

ÅÌÆË¾Ë t Ï¾ ÃÇÅÈÄ¾ÃÊ ÍÀÇ

ÄÇ¼ÐÆÁÎ À¹ÎÁÊÆÁÎ É¾¹ÃÏÂ ÊÈÉØ

ÅÇ»¹ÆÁÎ ÈÉÇËÁ ºÌ½ÕØÃÇ¼Ç ¿Á»Ç¼Ç

ËÄ¹¹ºÇÉ¾ÐÇ»ÁÆÁÒÇÆ¾Ê¾»ÊÇºÇÀ

Æ¹ÃÁÐÌ¿ÇÉ½ÆÇ¼¾Æ¾ËÁÐÆÇÆÍÇÉ

Å¹Ï Æ À¹º¾ÀÈ¾ÐÌ Àº¾É¾¿¾ÆÆØ

ÊË¹ÄÇÊË »ÆÌËÉÑÆÕÇ¼Ç Ê¾É¾½Ç»ÁÒ¹

ÇÉ¼¹ÆÀÅÌ Â À¹ÈÇº¼¹ ÈÇÉÌÑ¾ÆÆØÅ

ÆÇÉÅ¹ÄÕÆÁÎ ÍÀÇÄÇ¼ÐÆÁÎ ÍÌÆÃ

ÏÂ¹Ä¾¿ÆÇ»½ÈÉÇÏ¾ÊÌË¹ÐÁÆÆÁ

Ã»ÀÆ¾ÑÃÇ½¿¾ÆÆØÅÃÉÇÇÉ¼¹ÆÀÅ»

ÉÇÀÉÀÆØ×ËÕÃÄËÁÆÆÁÂ¼ÌÅÇÉ¹ÄÕ

ÆÁÂÅÌÆË¾Ë

«ÁÈÁÅÌÆË¾ËÌ

К літи н н и й ім унітет Гум ор альн и й ім унітет

¹º¾ÀÈ¾ÐÌËÕÊØÊÈ¾ÏÁÍÐÆÁÅÁÃÄËÁÆ¹ÅÁÃÉÇ»

Ä¾ÂÃÇÏÁË¹ÅÁÀ½¹ËÆÁÅÁ½ÇÈÇ¼ÄÁÆ¹ÆÆØÆ¾Â

ËÉ¹ÄÀ¹ÏÅÃÉÇÇÉ¼¹ÆÀÅÌÇÊÆÇ»ÃÄËÁÆÆÇ¼Ç

ÅÌÆË¾ËÌÄ¾¿ÁËÕÍ¹¼ÇÏÁËÇÀ

¨½ËÉÁÅÌ¼ÇÅ¾ÇÊË¹ÀÇÉ¼¹ÆÀÅÌÀ¹»½ØÃÁÊÁÆË¾ÀÌ

ÊÈ¾ÏÁÍÐÆÁÎºÄÃ»¹ÆËÁËÄÌ»½ÈÇ»½ÕÆ¹»»¾

½¾ÆÆØÐÌ¿ÇÉ½ÆÇ¼Ç¹ÆËÁ¼¾ÆÌ

¹ÆËÁ¼¾Æ

Í¹¼ÇÏÁË

ÃÉÇ»ÇÆÇÊÆ¹

ÊÌ½ÁÆ¹

Í¹¼ÇÏÁËÇÀ

¹ÆËÁ¼¾Æ

Í¹¼ÇÏÁË

5ÄÅÍÇÏÁË

#ÄÅÍÇÏÁË

ÈÄ¹ÀÅ¹ËÁÐÆ¹

ÃÄËÁÆ¹

¹ÆËÁ¼¾Æ

¹ÆËÁËÄÇ

Í¹¼ÇÏÁË

¹¼ÇÏÁËÇÀ t Ï¾ ÈÉÇÏ¾Ê ÈÇ¼ÄÁ

Æ¹ÆÆØ Ë¹ ÀÆ¾ÑÃÇ½¿¾ÆÆØ ÅÃÉÇÇÉ

¼¹ÆÀÅ»Í¹¼ÇÏÁË¹ÉÆÁÅÁÃÄËÁÆ¹ÅÁ

Í¹¼ÇÏÁË¹ÅÁ

ªË¹½Í¹¼ÇÏÁËÇÀÌ

¦¹ºÄÁ¿¾ÆÆØÍ¹¼ÇÏÁË¹½ÇÇºoÃË¹À¹É¹ÎÌÆÇÃÈÇÀÁËÁ»ÆÇ¼ÇÎ¾ÅÇË¹ÃÊÁÊÌ

¨ÉÁÄÁÈ¹ÆÆØ¹ºÇ¹ËÉ¹ÃÏØÅÃÉÇº»½ÇÍ¹¼ÇÏÁË¹

¨Ç¼ÄÁÆ¹ÆÆØÅÃÉÇº»ÌË»ÇÉ¾ÆÆØÍ¹¼ÇÊÇÅÁ

¨¾É¾ËÉ¹»Ä¾ÆÆØÀÌË»ÇÉ¾ÆÆØÅÍ¹¼ÇÄÀÇÊÇÅÁ

£ÉÇ»ÃÉÇ»ÇÇº¼





Характеристика видів імунітету

Вид імунітету

Природний Штучний

Природжений Набутий Активний Пасивний

Генетично закріплена

несприйнятливість до

певних збудників хво

роб чи до антигенів.

Цей вид імунітету пе

редається від поколін

ня до покоління

Формується в процесі

життя індивіда, у ре

зультаті інфекційно

го захворювання або

вакцинації, а також

пасивної передачі ан

титіл від матері до

дитини в ході внут

рішньоутробного роз

витку

Вид несприйнятли

вості, що формується

в результаті активно

го залучення імунної

системи

Забезпечується введен

ням в організм іззовні

вже готових, специфіч

но налаштованих на

певний антиген імуно

реагентів

Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг

будова та функції органів кровообігу

серце — порожнистий м’язовий

орган конусоподібної форми. Сер

це людини складається з двох по

ловин і має чотири камери (два пе

редсердя і два шлуночки). Утворене

посмугованою м’язовою тканиною.

Розташоване в порожнині грудної

клітки. Верхня, трохи розширена

частина, називається основою сер

ця, звужена нижня — верхівкою

серця.

Зовнішня поверхня серця утво

рена сполучною тканиною й нази

вається навколосерцевою сумкою

(перикардом). Простір між пери

кардом і епікардом заповнений рі

диною, що знижує тертя в ході ско

рочення міокарда.

будова стінки серця

Шари стінки серця

епікард

сполучна тканина,

вкрита епітелієм

міокард

шар посмугованого

м’яза

ендокард

шар ендотеліальних

клітин

серцевий цикл

серцевий цикл — це певна по

слідовність роботи м’язів перед

сердь і шлуночків, що забезпечує

циркуляцію крові в організмі.

Фази скорочення м’язів серця

називаються систолою, фаза роз

слаблення — діастолою.

Тема . Серцевосудинна система. Кровообіг



III ф аза

À¹¼¹ÄÕÆ¹È¹ÌÀ¹

ËÉÁ»¹ÄÊËÕtÊ

I ф аза

ÊÁÊËÇÄ¹È¾É¾½Ê¾É½Õ

ËÉÁ»¹ÄÊËÕtÊ

II ф аза

ÊÁÊËÇÄ¹ÑÄÌÆÇÐÃ»

ËÉÁ»¹ÄÊËÕtÊ

Ì½Ç»¹Ê¾ÉÏØ©ÌÎÃÉÇ»»Ê¾ÉÏ

¹ÇÉË¹

Ä»¾

È¾É¾½Ê¾É½Ø

ÅËÉ¹ÄÕÆÁÂ

ÃÄ¹È¹Æ

Ä»ÁÂ

ÑÄÌÆÇÐÇÃ

ÈÉ¹»ÁÂ

ÑÄÌÆÇÐÇÃ

ÈÉ¹»¾

È¾É¾½Ê¾É½Ø

ÆÁ¿ÆØ

ÈÇÉÇ¿ÆÁÊË¹»¾Æ¹

È»ÅÊØÏ¾

»ÃÄ¹È¹ÆÁ

Ä¾¼¾Æ¾»¹

¹ÉË¾ÉØ

¹ÉË¾É

»¾ÉÎÆØ

ÈÇÉÇ¿ÆÁÊË¹»¾Æ¹

®¹É¹ÃË¾ÉÁÊËÁÃ¹ÊÁÊË¾ÅÐÁÆÆÁÃ»É¾¼ÌÄØÏ½ØÄÕÆÇÊËÊ¾ÉÏØ

Ти п р егуляц ії

Н ер во ва Гум ор альн а Сам ор егуляц ія

¬½Ç»¼¹ÊËÇÅÌÅÇÀÃÌÉÇÀË¹

ÑÇ»¹ÆÁÂÊ¾ÉÏ¾»ÇÊÌ½ÁÆÆÁÂ

Ï¾ÆËÉÒÇÉ¾¼ÌÄ×ÊÃÇÉÇÐ¾Æ

ÆØÊÌ½ÁÆÐ¹ÊËÇËÌÊÁÄÌÊ¾É

Ï¾»ÁÎÊÃÇÉÇÐ¾ÆÕ¹ÉË¾É¹ÄÕ

ÆÁÂËÁÊÃ

¨¹É¹ÊÁÅÈ¹ËÁÐÆ¹ÊÁÊË¾Å¹

ÀÅ¾ÆÑÌÐ¹ÊËÇËÌÂÊÁÄÌÊ¾É

Ï¾»ÁÎÊÃÇÉÇÐ¾ÆÕ

ªÁÅÈ¹ËÁÐÆ¹ÊÁÊË¾Å¹ÉÇºÁËÕ

Ð¹ÊËÑÁÅÁÊ¾ÉÏ¾»ÊÃÇÉÇÐ¾Æ

ÆØË¹ÀºÄÕÑÌÎÆ×ÊÁÄÌ

£ÇÆÏ¾ÆËÉ¹ÏØºÇÄÇ¼ÐÆÇ¹Ã

ËÁ»ÆÁÎÉ¾ÐÇ»ÁÆÃÇÆËÉÇÄ×

Ð¹ÊËÇËÌÂÊÁÄÌÊ¾ÉÏ¾»ÁÎÊÃÇ

ÉÇÐ¾ÆÕ

Æ½ÇÃÉÁÆÆÐÁÆÆÁÃÁØÃ¹½

É¾Æ¹ÄÆËÁÉÇÃÊÁÆÈÇÊÁÄ×

×ËÕÉÇºÇËÌÊ¾ÉÏØÈÉÇÊË¹

¼Ä¹Æ½ÁÆÁÀÆÅ¹×ËÕÊÈ¹ÀÅ

ÊÌ½ÁÆÀÆÁ¿Ì×ËÕ¹ÉË¾É¹ÄÕ

ÆÁÂËÁÊÃ

£¹ÄÕÏÂÀºÄÕÑÌÐ¹ÊËÇËÌ

ÊÃÇÉÇÐ¾ÆÕÈ½»ÁÒÌÈÉÇ

»½ÆÊËÕÀºÌ½ÄÁ»ÊËÕÊ¾ÉÏØ

Ã¹ÄÂÐÁÆÁËÕÈÉÇËÁÄ¾¿ÆÌ½×

»ËÇÅ¹ËÁÀÅÊ¾ÉÏØÀ½¹ËÆÊËÕ

ÊÃÇÉÇÐÌ»¹ËÁÊØÈ½»ÈÄÁ»ÇÅ

ÅÈÌÄÕÊ»ÒÇ»ÁÆÁÃ¹×ËÕ

ÌÊ¹ÅÇÅÌÊ¾ÉÏÀ¹º¾ÀÈ¾ÐÌ

ÂÇ¼ÇÇÈËÁÅ¹ÄÕÆ¾ÍÌÆÃÏÇÆÌ

»¹ÆÆØ

¹º¾ÀÈ¾ÐÌËÕÊØ»ÆÌËÉÑ

ÆÕÇÊ¾ÉÏ¾»ÁÅÁÅ¾Î¹ÆÀÅ¹ÅÁ

¦¹ÈÉÁÃÄ¹½ÀÅÆ¹ÃÄÕÃÇÊË

ÃÉÇ»»ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÊ¾ÉÏØÀÅ

Æ×ÊÁÄÌÊÃÇÉÇÐ¾ÆÕ

£ÉÇ»ÃÉÇ»ÇÇº¼





будова кровоносних судин

сполучно

тканинна

оболонка

гладка

мускулатура

еластичний

шар

ендотелій

артерія капіляр

вена

ендотелій

сполучно

тканинна

оболонка

гладка

мускулатура

еластичний

шар

ендотелій

Порівняльна характеристика кровоносних судин

Ознака

Судина

Артерія Вена Капіляр

Особливості будови

Середній шар

потовщений, містить

непосмуговані м’язові

та еластичні волокна

Середній шар тонкий,

непосмуговані м’язові

та еластичні волокна

практично відсутні

Складається зі

сполучнотканинної

пластинки й шару

ендотеліальних

клітин. Середній шар

відсутній

Напрямок руху крові

Від серця до тканин

і органів

Від тканин і органів до

серця

Є місцем обміну

речовин між кров’ю

і тканинами

Швидкість руху крові Кров тече швидко Кров тече повільно

Рух крові

уповільнений

Тиск крові Високий, із пульсацією

Низький, пульсація

відсутня

Знижений

Вміст кисню та пожив

них речовин

Кров містить

оксигемоглобін

і поживні речовини

Гемоглобін крові не

зв’язаний із киснем

Вміст кисню знижений

Особливості будови вен нижніх кінцівок

скелетний

м’яз

венозні

клапани

Тема . Серцевосудинна система. Кровообіг

0

0

Кровообіг — це рух крові по за

мкненій системі кровоносних су

дин і серцю, який забезпечує об

мін речовин та енергії між організ

мом та зовнішнім середовищем.

Система органів, що забезпечують

кровообіг, складається із серця

й кровоносних судин.

схема кровообігу

капіляри

верхньої

частини тіла

верхня

порожниста вена

капіляри

легенів

легенева

вена

легенева

артерія

капіляри

внутрішніх

органів

нижня

порожниста вена

аорта

капіляри

нижньої

частини тіла

сонна

артерія

мале коло кровообігу — це

шлях крові від правого шлуночка

через легені до лівого передсердя.

Забезпечує збагачення крові кис

нем.

Велике коло кровообігу — це

шлях крові від лівого шлуночка

серця до правого передсердя. Забез

печує живлення й дихання всіх ор

ганів і тканин організму.

Кров і кровообіг