Бураковський І. (гол. ред.) Нова влада - виклики модернізації
Подождите немного. Документ загружается.
211
національної екологічної політики; очікувані результати виконання стратегії.
Ухвалення до кінця 2010 року Стратегії державної екологічної політики, а також
вчасне затвердження Плану дій було основною умовою отримання Україною
бюджетної підтримки від Європейського Союзу та допомоги уряду Швеції у
загальному розмірі до 45 мільйонів євро. Угода про бюджетну підтримку ЄС, яка
містить показники успішності використання європейськиої допомоги, була
схвалена КМУ Розпорядженням вiд 15.12.2010 №2263-р Про підписання Угоди
про фінансування програми "Підтримка реалізації Стратегії національної
екологічної політики України".
Стратегія є прогресивним документом, який відповідає сучасним викликам
реформування екологічної політики в Україні в напряму гармонізації з політикою
та законодавством ЄС. В основу цієї реформи покладена інтеграція екологічної
політики до стратегії, планів та програм розвитку національного регіонального та
місцевого рівнів, а також до політики розвитку секторів економіки. Так, мета №4
«Інтеграція екологічної політики та удосконалення системи інтегрованого
екологічного управління» серед іншого включає в себе завдання щодо:
законодавчого забезпечення обов’язковості екологічної політики, зокрема,
прийняття закону про Стратегічну екологічну оцінку (СЕО); екологізації галузей
національної економіки шляхом впровадження енергоефективних і
ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно
безпечних технологічних процесів; підготовку нормативно-правових актів та
методих застосування екологічного обліку, інструментів екологічної оцінки та
екологічної звітності, а також оцінок ризику. Планується до застосування
інструмент “зелених” державних закупівель.
Треба зазначити, що мета №1. “Підвищення рівня суспільної екологічної
свідомості” включає в себе такі важливі завдання щодо підтримки діяльності ОГС
як розроблення до 2012 року та впровадження до 2020 року програми
підтримки проектів громадських екологічних організацій і доведення обсягу її
фінансування: у 2015 році - до рівня не менше 2 відсотків загальних видатків
Державного фонду охорони навколишнього природного середовища України,
у 2020 році - до рівня не менше 3 відсотків цих видатків. Також, Стратегія
передбачає сприяння виданню та розповсюдженню Доповіді громадських
екологічних організацій щодо проведення громадської оцінки
національної екологічної політики починаючи з 2011 року.
Національний план дій мав бути схвалений згідно із Законом про
Стратегію, до 31 березня 2011 року. Він був затверджений КМУ наприкінці
травня. Точна дата на офіційних сайтах не наводиться, оскільки текст рішення і
досі не оприлюднено. І хоча Мінприроди повідомило на власній сторінці про 1,5
тисячі коментарів громадськості, які було враховано, наразі не відомо, які зміни
відбулися в змісті після потрапляння проекту документа до КМУ. Водночас,
чи не вперше в практиці ЦОВВ за результатами консультацій з громадськістю
була складена і оприлюднена порівняльна таблиця з поясненнями щодо
212
врахування чи неврахування пропозицій до Плану.
Тим часом, було створено і 24 червня 2011 р. відбулося перше засідання
Керівного комітету Спільної групи з моніторингу (надалі – СГМ) виконання Угоди
між Україною та ЄС «Підтримка реалізації Стратегії державної екологічної
політики України» (надалі – Програма БПС). Представники громадських
організацій були запрошені в якості спостерігачів. З огляду на те, що загальний
бюджет Національного плану дій з різних джерел складає на 5 років близько 4.3
млрд. грн., громадськості важливо налагодити і вести моніторинг прозорості і
ефективності використання цих коштів.
2. Закон України про регулювання містобудівної діяльності та Конвенція Еспоо.
Внаслідок прийняття цього закону 17 лютого 2011 р., з останніми змінами від
12червня, скасовуються положення Закону України «Про охорону навколишнього
природного середовища» та Закону України «Про екологічну експертизу» щодо
обов’язковості державної екологічної експертизи у процесі інвестиційної,
господарської та іншої діяльності, яка впливає або може вплинути на стан
навколишнього природного середовища. З об’єктів екологічної експертизи
виключено ТЕО та розрахунки, проекти будівництва та реконструкції підприємств
та інших об’єктів, які можуть негативно впливати на стан довкілля. Замість
державної екологічної експертизи тепер проводиться комплексна експертиза
приватною групою експертів (до якої може входити еколог) під проводом
Держрегіонбуду, а Мінприроди не впливає на цей процес. Для об’єктів І-ІІІ класу
складності експертиза не потрібна, а клас складності визначається замовником та
проектантом. Пролобійований будівельним лобі закон становить значну загрозу
довкіллю України, а також обмежує права громадян брати участь у прийнятті
рішень щодо екологічних наслідків побудови окремих об’єктів.
Цей закон також може призвести до подальших санкцій з боку Конвенції ЄЕК
ООН з оцінки впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті.
20-24 червня у Женеві пройшла 5-та Нарада сторін Конвенції Еспоо, де Україні
було винесене попередження. В останні дні перед засіданням Мінприроди подало
свої пропозиції до проекту рішення щодо України, згідно з яким Нарада Сторін
повинна не засуджувати Україну за невиконання вимог Конвенції, а натомість
«високо оцінити» її зусилля з виконання своїх зобов’язань. Водночас українські
незалежні експерти вважають
226
, що закон про регулювання містобудівної
діяльності зруйнував хиткі основи виконання Конвенції Еспоо в Україні. Тим
часом, Україна запросила до себе наступну Нараду Сторін конвенції.
3. Порядок залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття
рішень, які можуть впливати на стан довкілля, та Оргуська конвенція.
226
http://www.rac.org.ua/skhovishche-novin/novina/article/konvencija-espo-sudnii-den-dlja-ukrajini/
213
27 грудня 2008 р. КМУ затвердив розпорядженням №1628-р План дій щодо
виконання рішення 3-ї Наради Сторін Орхуської конвенції III/6f, яким Україні
виносилося влітку того ж року Нарадою Сторін умовне попередження за
недотримання вимог Конвенції з доступу до інформації, участі громадськості у
процесі прийняття рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються
довкілля. План дій містив низку заходів, зокрема, щодо розробки і прийняття
підзаконних актів для впровадження Конвенції, серед яких був зазначений Закон
Про порядок залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття
рішень, які можуть впливати на стан довкілля. Переважна більшість заходів Плану
не була виконана до 4-ї Наради Сторін.
З 29 червня по 01 липня 2011 у м. Кишинів ( Молдова) пройшла 4-та сесія
Наради Сторін Оргуської Конвенції. 29 червня було прийнято рішення про
невиконання Конвенції щодо 9-ти країн, серед яких і щодо України. Рішення 4-ї
Наради сторін щодо України втретє підтверджує ігнорування Україною
рекомендацій щодо належного впровадження положень Оргуської конвенції щодо
участі громадськості. Враховуючи такий стан речей, 4 Нарада сторін винесла
попередження уряду України.Разом з тим, 29 червня Кабінет Міністрів України
прийняв Постанову, якою затвердив Порядок залучення громадськості до
прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля (далі – Порядок)
227
. Офіційна
делегація України запросила до себе і наступну Нараду Сторін Оргуської
Конвенції.
Текст Порядку було розроблено групою експертів у рамках проекту,
профінансованого Європейською комісією на підтримку впрвадження Оргуської
конвенції в Україні. Проект пройшов обговорення і узгодження з представниками
громадськості на рівні Мінприроди. На етапі узгодження проекту з іншими
органами центральної виконавчої влади Мінюст та Держрегіонбуд категорично
заперечили включення до тексту процедур залучення громадськості до прийняття
рішень щодо будівництва об’єктів (наслідки прийняття Закону про регулювання
містобудівної діяльності), а також щодо видання природоохоронних дозволів.
Наразі зміст документу залишається невідомим, оскільки узгодження тексту
триває вже після офіційного рішення КМУ про прийняття Порядку, а відповідна
Постанова і досі не оприлюднена.
Висновки
1. Зовнішні чинники продовжують відігравати вирішальну роль у реформуванні
екологічної політики України (бюджетна підтримка ЄС). Водночас, коли справа
стосується внутрішніх економічних рішень (наприклад, швидкісний розвиток
будівництва), екологічні міркування займають останнє місце в списку. Таким
227
За інформаційним повідомленням Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина»
(ЕПЛ)
214
чином, на прикладі Закону про регулювання містобудівної діяльності можна
констатувати, що в Україні працює антиекологічний уряд.
2. Мінприроди внаслідок адміністративної реформи стало інституційно слабшим,
позбавилося однієї з основних функцій власної діяльності щодо проведення
державної екологічної експертизи, втратило обласні управління, згодом значною
мірою втратило вплив на інші ЦОВВ, діяльність яких пов’язана зі суттєвими
наслідками для довкілля.
3. Відбулися деякі позитивні зрушення на відомчому рівні Мінприроди щодо доступу
до інформації, залучення громадськості до прийняття рішень, вдосконалення
практики ведення діалогу з представниками громадських організацій. Проте це
поки що не веде до усвідомлення екологічних проблем на рівні Уряду. Досягнуті
на рівні Мінприроди гласні погодження з громадськістю текстів документів
нівелюються або скасовуються в секретаріаті КМУ.
4. Залишається гострою проблема недотримання вимог двох конвенцій ЄЕК ООН
(Оргуська та Еспоо), положення яких складають найбільшу частку горизонтальних
інструментів екологічної політики, що забезпечують її інтеграцію до загальної
стратегії Уряду. Санкції щодо України стають більш жорсткими.
5. Найбільшим досягненням є прийняття Стратегії екологічної політики (Закон
України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики до 2020
року»), прогресивного документу європейського зразка, але існує сумнів щодо
спроможності Мінприроди її впроваджувати після змін внаслідок адмінреформи.
Рекомендації
1. Мінприроди слід звернутися до Президента щодо необхідності негайно відновити
систему теріторіальних органів (обласних управлінь). Без цієї системи Мінприроди
буде неспроможне впроваджувати Стратегію.
2. Комітетові Верховної Ради України, Кабінету міністрів України провести
незалежний аудит управлінської спроможності системи Мінприроди
впроваджувати європейські реформи з управління охороною довкілля, зокрема
Стратегію національної екологічної політики та План дій до неї, за допомогою
європейських консультантів (наприклад, програми SIGMA).
3. Необхідно провести і оприлюднити розгорнуту експертну оцінку відповідності
положень Закону про регулювання містобудівної діяльності вимогам міжнародних
природоохоронних договорів у частині проведення оцінки впливу на довкілля,
участі громадськості у прийнятті рішень щодо будівництва об’єктів, а також
відповідності цього закону завданням адаптації до законодавства ЄС.
4. Після оприлюднення тексту Національного плану дій, Мінприроди необхідно
провести діалог з представниками громадських ооганізацій, які були залучені до
опрацювання НПД, щодо змін і доповнень в документі. Так само це стосується і
Порядку залучення громадськості.
5. Усі конвенції, починаючи з двох вищезазначених, потребують щорічних планів
впровадження і піврічних звітів, які мають постійно оприлюднюватися на
офіційній веб-сторінці Мінприроди - для забезпечення імплементації, а також
знаття наявних і уникнення можливих санкцій у майбутньому щодо недотримання.
215