Бітенський В.С. Психіатрія

Подождите немного. Документ загружается.

Áiáëiîòåêà

ñòóäåíòà-ììåäèêà

ÏÑÈÕ²ÀÒÐ²ß

ОДЕСЬКИЙ

МЕДУНІВЕРСИТЕТ

ÏÑÈÕ²ÀÒÐ²ß

ÁÁ

ÑÑ

ÌÌ

Áiáëiîòåêà

ñòóäåíòà-ìåäèêà

Започатковано 1999 р. на честь 100-річчя

Одеського державного медичного університету

(1900 — 2000 рр.)

Видається за загальною редакцією

лауреата Державної премії України

академіка АМН України

В. М. ЗАПОРОЖАНА

ГОЛОВНА РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ

В. М. ЗАПОРОЖАН (головний редактор),

Ю. І. БАЖОРА, І. С. ВІТЕНКО,

В. Й. КРЕСЮН (заст. головного редактора),

О. О. МАРДАШКО, В. К. НАПХАНЮК,

Г. І. ХАНДРІКОВА (відповідальний секретар),

П. М. ЧУЄВ

Одеський державний

медичний університет

Вельмишановний читачу!

Одеський державний медичний університет продовжує видання

нової серії навчальної літератури — «Бібліотеки студента-медика».

Розбудовуючи незалежну Україну, дбаючи про майбутнє, слід тур-

буватися про збереження і примноження історичних, культурних і на-

укових цінностей для нащадків. Найкращим засобом для цього слугує хо-

роша книжка. Є й інші причини, які спонукали нас до роботи.

По-перше, недостатня кількість і якість сучасних підручників, вида-

них державною мовою. Тому ми прагнули створити серію підручників

і навчальних посібників, яка б містила як класичні відомості з різних

галузей медицини, так і новітні досягнення та великий досвід наших

провідних фахівців.

По-друге, останнім часом згідно з навчальними планами та типо-

вими програмами запроваджено цілу низку нових дисциплін і курсів,

з яких немає аніяких підручників.

По-третє, ми вважаємо, що саме Одеський медуніверситет, якому

2000 року виповнилося сто років, має всі підстави для створення серії

оригінальних підручників і навчальних посібників. Адже він є ядром,

навколо якого згуртувалося чимало медичних шкіл і напрямків, очо-

люваних відомими медиками, що мають неабиякий авторитет не лише

в Україні, а й у багатьох країнах світу.

Сподіваємося, що ця серія стане вагомим внеском у розвиток меди-

цини, підготовку медичних кадрів.

Валерій ЗАПОРОЖАН,

головний редактор серії,

лауреат Державної премії України,

академік АМН України

ÏÑÈÕ²ÀÒÐ²ß

Êóðñ ëåêö³é

За редакцією

заслуженого діяча науки і техники України

професора В. С. Бітенського

Затверджено

Центральним методичним кабінетом

з вищої медичної освіти МОЗ України

як навчальний посібник для студентів

вищих медичних закладів освіти

ІІІ–IV рівнів акредитації

Одеса

Одеський медуніверситет

2004

ББК 5614я73

П 86

УДК 616.89

Автори: В. С. Бітенський, П. І. Горячев, Е. В. Мельник,

В. А. Пахмурний, М. М. Пустовойт, В. В. Сушко,

В. В. Сушко, Т. М. Чернова

Рецензенти: Головний психіатр МОЗ України, завідувач

кафедри психіатрії НМУ ім. О. О. Богомольця,

д-р мед. наук, проф. О. К. Напрєєнко

Директор Українського НДІ соціальної і судової

психіатрії та наркології, д-р мед. наук,

проф. С. І. Табачніков

Психіатрія: Курс лекцій: Навч. посібник / В. С. Бітенський,

П. І. Горячев, Е. В. Мельник та ін.; За ред. В. С. Бітенського. — Одеса:

Одес. держ. мед. ун-т, 2004. — 354 с. (Б-ка студента-медика).

ISBN 966-7733-56-4

Курс лекцій з психіатрії написано у відповідності до програми

викладання психіатрії в медичному університеті. Він складається з 12

лекцій, які охоплюють всі розділи загальної психопатології та основні

групи психічних і поведінкових розладів відповідно до Міжнародної

класифікації хвороб 10-го перегляду. При написанні курсу враховано

багаторічний досвід викладання психіатрії в Одеському державному

медичному університеті. Особливу увагу приділено загальній психо-

патології як основі синдромальної діагностики, що має безперечне

значення для лікарів загальної практики.

Для студентів медичного факультету, лікарів-інтернів, сімейних

лікарів та інших фахівців, які в своїй лікувально-діагностичній роботі

використовують знання з психіатрії.

Табл.

1. Бібліогр. 37 назв.

ББК 5614я73

УДК 616.89

В. А. Пахмурний, М. М. Пустовойт, В. В. Сушко,

В. В. Сушко, Т. М. Чернова, 2004

ISBN 966-7733-47-5

ISBN 966-7733-56-4

П 86

ПЕРЕДМОВА

Ви розпочинаєте вивчення нової для вас дисципліни — пси-

хіатрії. Вона може навіть трохи відлякувати незвичністю оз-

начень, абстрактністю понять та категорій, відсутністю чітких

аналогій з іншими медичними предметами, з якими ви вже по-

знайомились, а відтак неможливістю широко використати ана-

логове мислення та покластися на здобутий багаж знань. Про-

те, не хвилюйтеся. Ваші складності є такими ж, як і складності

досвідченого лікаря-психіатра, вони відображають особливе

місце психіатрії як спеціальності, з одного боку, біологічної, а

з іншого — гуманітарно заангажованої.

З часів визнання психіатрії самостійною медичною дисцип-

ліною і дотепер актуальним залишається питання: чи розвива-

ються психічні захворювання згідно з принципами загальної

медичної парадигми, яка передбачає єдність етіологічних фак-

торів, патогенетичних механізмів, клінічних проявів і фіналь-

ного завершення в межах однієї нозологічної форми? Введений

у психіатрію Е. Крепеліном нозологічний принцип не лише

відразу завоював величезну кількість прибічників, але й послу-

жив поштовхом до розробки не менш потужної концепції не-

специфічних типів реакцій головного мозку на будь-який хво-

роботворний агент, сформульованої К. Бонгеффером. Ці теорії

характеризували різні аспекти клінічної практики, вони мали

полегшити систематизацію різноманітного матеріалу спосте-

режень, а подальший розвиток психіатричної науки мав би

відбуватися шляхом діалектичного протистояння принципу

константності (одноманітності психічних реакцій за Бонгеффе-

ром) та принципу мінливості (етіопатогенетичної специфічності

клінічних проявів хвороби).

Однак це було ідеалістичне уявлення. В другій половині ХХ ст.

з’явилася така безліч нових теорій, що знаходження «спільної

мови» між представниками різних психіатричних шкіл під час

наукових дискусій постало як окреме та навряд чи досяжне зав-

дання. Тому світове психіатричне товариство прийняло рішення

в Міжнародній класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-

10) роздробити існуючі нозологічні форми психіатрії на елемен-

тарні операціоналізовані складові, які повинні бути настільки

чітко окреслені на дескриптивному рівні, що прибічники різних

теорій могли б їх розпізнавати однаково точно. Сама ж діаг-

ностика має відбуватися за принципом алгоритму «умови»

(якщо Х=Y, то переходьте до кроку 2; якщо X≠Y, то переходьте

до кроку 3). Але виявилося, що і цей операціоналізовано-деск-

риптивний, і, здавалося б, надійний підхід до систематики психі-

чних порушень містить у собі не менше складностей, ніж перший

(клініко-теоретичний). Близько 750 клінічних ознак (Dittmann,

Dilling & Freyberger, 1992), з яких складаються окремі критерії

синдромів, явно перевищують розпізнавальну здатність лікаря,

що має сформулювати точний діагноз та призначити відповідне

лікування. І сьогодні немає єдиної думки, як вийти з цієї нової

ситуації…

Такі проблеми сильно утруднюють роботу вже практикую-

чих лікарів-психіатрів, і можна собі лише уявити, наскільки

складне завдання постає сьогодні перед студентами. Вам по-

трібно не лише вивчити велику кількість абсолютно невідомих

психіатричних термінів і категорій, але й навчитися орієнту-

ватися в цілком новій (анозологічній та атеоретичній) для вас

системі координат діагностичних рубрик і критеріїв МКХ-10.

Тому поява даного посібника, написаного досвідченими психі-

атрами-викладачами вищої школи, які професійно вміють орієн-

туватися в загальномедичній (нозологічній) парадигмі і, разом з

тим, розуміють закладені в МКХ-10 принципи діагностики пси-

хічних та поведінкових розладів, має значною мірою полегшити

засвоєння навчального матеріалу майбутніми лікарями.

Заслужений діяч науки і техніки України,

д-р мед. наук, проф. В. С. Бітенський