Божок А.П., Осауленко Л.Є., Пастух В.В.
великомасштабних карт областей України та міст, які задовольнятимуть
потреби різних користувачів, наприклад, "Карта Київської області"
(1:200 000), "Київ" (1:25 000), "Львів" (1:20 000).
Загострення екологічної ситуації спричинилося до появи карт нової
тематики, на яких відбито стан забруднення природного середовища, в
тому числі окремими радіонуклідами. Ці карти вміщено в збірці карт
"Україна. Природне середовище та людина" (1993). Перед цим (у 1991
р.) була видана "Карта радиационной обстановки на территории
Украины".
Певні здобутки є в картографічному висвітленні окремих питань
української історії. Так, сприяють пробудженню інтересу до минулого
карти "Пам'ятки Києва, знищені у XX столітті" (1991), "Стародавній Київ"
(1992). Результатом історичних досліджень є атлас "Українці. Східна
діаспора" (1993), присвячений українцям поза етнічною територією,
розселенню їх протягом останнього сторіччя.
З кінця 80-х pp. розробляються карти з використанням космічної
інформації. Прикладом є фотокарта "Крым из космоса" (1:250 000,
1991), яка поряд з традиційними відомостями відображує фізіономічні,
"портретні" риси поверхні півострова, що дозволяє глибше розуміти
особливості його природи та господарства. Приклад іншого
використання космічної інформації дає "Карта линейных и кольцевых
структур УССР" (1989), створена за результатами тематичного
дешифрування космічних знімків (рис. 10.17) та ін.
Значним є внесок у розвиток української картографії представників
української діаспори, яка не втрачає інтересу до історичної
Батьківщини. Проявом цього є такі видання, як "Земля козаків:
стародавні карти України" (Вінніпег, Манітоба, 1987), тексти якого подані
англійською і українською мовами; "Історичний атлас України"
англійською мовою (Торонто, Буффало, Лондон, 1987), на 25 картах
якого сучасними картографічними засобами відображений шлях
формування теренів країни, починаючи від грецьких колоній і скіфів,
Рис. 10. 17 Тектонічні порушення на карті, яка складена без використання (а) та
з використанням (6) матеріалів космічної зйомки
240
Картографія
Київської Русі XI ст. й до наших часів. Помітний внесок у розвиток
національної картографічної науки внесли вчені української діаспори.
Прикладом може бути наукова діяльність В.М. Кубійоеича
(1900-1985), який разом з питаннями географії, антропології і
демографії займався картографуванням населення України. Серед
його праць є "Атлас України і сумежних країв" (1937), "Географія
українських і сумежних земель" (1938, 1943) з багатьма картами та ін.
Практично кожного року в Україні з'являються нові картографічні
видання різного призначення.
10.7. Організація, сучасний стан і перспективи розвитку
картографії України
Сучасний етап розвитку картографії України почався з
проголошенням її державності в 1991 р. Вже 1 листопада того ж року
Рада Міністрів прийняла постанову про утворення
картографо-геодезичної служби, до якої віднесені підприємства,
установи й організації колишньої картографо-геодезичної служби
СРСР, розташовані на території України. Серед них
науково-виробниче підприємство "Картографія", яке в 1994 р.
відзначило 50-річчя своєї діяльності, Українське аерогеодезичне
підприємство, котре має великий досвід у виконанні
топографо-геодезичних робіт, Державна картографічна фабрика
(найбільша в країнах СНД), виробниче об'єднання "Аероприлад".
Кількість установ служби збільшилася зі створенням
науково-дослідного і виробничого центру космічної інформації
"Природа" та Державного картографо-геодезичного фонду України.
Керівним органом є Головне управління геодезії, картографії і
кадастру (Укргеодезкартографія).
Україна має власні професійні кадри, їх готують Київський
топографічний технікум і Київський національний університет імені
Тараса Шевченка — учбові заклади з давніми традиціями. Випусники
цих закладів працюють не тільки у виробничих установах і на
підприємствах, а й у системі Національної академії наук (НАН),
Міністерства освіти, Міністерства охорони навколишньго середовища,
Державного комітету з геології і використання надр, Міністерства
оборони, у видавництвах "Вища школа", "Освіта", "Українська'
енциклопедія" тощо.
Ознакою часу є поява поряд з державними комерційно
орієнтованих "малих" картографічних підприємств, які оперативно
відгукуються на запити життя.
Україна налагоджує тісні зв'язки з картографічними службами і вче-
ними зарубіжних держав. Вона стала членом Міжнародної картогра-
241