Білявський Г.О. та ін. Основи екології

Подождите немного. Документ загружается.

Розділ II

Екологічні

проблеми України

Глава 8 Екологічний стан окремих регіонів України

«з

*'І

CQ О

5 о

ОІ 9<

Інтегральний

показник

4,68

5,21

4,14

4,13

12,12

8,73

4,25

6,38

Поруше-

ність

земель, %

ІП in г-н in ON T-H in in ON

Ш CN CN m ^-t t^VO ^CN

Розорашстъ

земель, %

о тго чо vo^ rt^ m оо^н

so on on *-н cn~ o" on t^" in

m cn v© in ЧО in v£>Tt

Забрудненість

грунтів, кг/га

пестици-

дами

5,2

7,3

5,3

5,0

4,5

3,5

3,7

4,6

16,9

Забрудненість

грунтів, кг/га

мінеральними

добривами

oo t^oo о »-н in Tt m

< in ЧО ^ Ш CN in CN CN

CN CN^H »н »-н 1-H г-н

Забрудненість

водних об'єктів

скидами стічних

вод, м

/га

2,0

9,0

2,9

5,4

8,2

104,6

24,4

17,6

8,8

Забрудненість

атмосфери

викидами

шкідливих

речовин, т/га

ON Г-- r- so On c^ m on

О T-HO О О in О О*—<

сГ о" о"

сГ о"

<э сГ о

Природно-

господарський

регіон

Західне

Полісся

Українські

Карпати

Поділля

Київське

Придніпров'я

Лівобережне

Придніпров'я

Промислове

Придніпров'я

Донбас

Причорно-

мор'я

Крим

Поліссі — наслідки меліорації й осушування боліт, а також чор-

нобильської катастрофи, в Українських Карпатах — винищення й

деградація лісів і полонин.

Особливу проблему для України становлять тверді побутові

відходи (табл. 8.2). їх кількість зростає з кожним роком, а засто-

совувані методи знезараження й утилізації недосконалі порівня-

но з тими, що використовуються в інших розвинених країнах.

Таблиця 8.2

Утворення твердих побутових відходів (ТПВ)

в областях України (2000)

Область

Загальна

кількість

вивезеного

сміття,

тис.

Кількість

звалищ і

полігонів

ТПВ

Загальна

площа

звалищ і

полігонів

ТПВ,

га

Середня

вартість

вивезення

1 м-

сміт-

тя,

грн.

Кошти, спря-

мовані на

підвищення

екологічної

безпеки

сміттєзвалищ,

тис.

грн.

АР Крим

000 27 211,4 5,00 457

Вінницька

352 35 97,7 6,40 60

Волинська

105 24 80,5 4,64 146

Дніпропетровська

818 33 176,5 14,20 435

Донецька

750 62

260,0

5,80 490

Житомирська

485 24 101,7 2,62 82

Закарпатська

403 18 45,1 5,90

—

Запорізька

1555 27 210,0 3,29 228

Івано-

428 29 60,6 14,00 518

Франківська

60,6 14,00

Київська

1100 28 134,4 4,70 283

Кіровоградська

326 20 64,1 4,00

500

Луганська

1290 45 157,3 3,85 411

Львівська

1610 48 135,1 4,60

—

Миколаївська

523 20 110,0 10,20 31

Одеська

400 39

275,7

4,65

—

Полтавська

986 32 118,5 4,60 295

Рівненська

510 23 134,6 9,10

900

Сумська

483 22

55,9

5,75

—

Тернопільська

495 24 83,4 5,60 263

Харківська

1405 32 102,0 10,00 43

364

365

Розділ II Екологічні проблеми України

Закінчення табл. 8.2

Область

Загальна

кількість

вивезеного

сміття,

тис.

Кількість

звалищ і

полігонів

ТПВ

Загальна

площа

звалищ і

полігонів

ТПВ,

га

Середня

вартість

вивезення

1 м

сміт-

тя, грн.

Кошти, спря-

мовані на

підвищення

екологічної

безпеки

сміттєзвалищ,

тис.

грн.

Херсонська

320 22

66,0

6,80

275

Хмельницька

860 32 77,0 12,00

—

Черкаська

807

105,2 4,49 1324

Чернівецька

447

67,0

6,59

000

Чернігівська

520 26 129,0

3,90

м. Київ

414

52,6 15,60

079

м. Севастополь

389

4,0 4,60

—

Всього

по Україні

29781

727

3115,3

6,77

22869

Екологічні проблеми найбільших річок,

§8,2^ Чорного й Азовського морів

ніпро та Дністер — головні водні артерії нашої

країни, в басейнах яких проживає майже 80 %

населення.

У минулому Дніпро — одна з найбільших річок Європи — був

чистоводним, зі стабільною екосистемою, яка нормально

функціонувала тисячоліттями, поїла й годувала мільйони людей.

Серед інших же річок Борисфен (Дніпро) найприбутковіший: він

має найпрекрасніші та найрозкішніші пасовиська для худоби,

чудову рибу у великій кількості, вода на смак дуже приємна, чиста...

Геродот,

давньогрецький

історик (V ст. до н. е.)

Сьогодні через грубі порушення людиною всіх правил і прин-

ципів раціонального природокористування екосистеми Дніпра

деградують, зламані вертикальні та горизонтальні зв'язки біоти й

абіотичного оточення. Основні причини кризової си-

туації, що склалася:

366

Глава 8 Екологічний стан окремих регіонів України

• будівництво на Дніпрі каскаду водосховищ, які докорінно

змінили динаміку стоку;

• великомасштабна меліорація;

• спорудження численних промислових комплексів у басейні

річки;

• величезні об'єми водозабору для потреб промисловості та

зрошення;

• дуже сильне забруднення.

Із цих самих причин деградує екосистема Дністра, де також

вимерли цінні види риби, на дні акумулюється величезна

кількість теригенних відкладень, важких металів, радіонуклідів,

гумусних речовин, розвивається ерозія берегів.

Із Дніпра для потреб промисловості й сільського господарства

щороку забирається близько 15 млрд м

води, а в атмосферу над ба-

сейном річки викидається майже 10 млн т газопилових забруднень.

Щороку в Дніпро та його водосховища з дощовими й талими водами

потрапляє близько 500 тис. т азотних сполук, 40 тис. т фосфор-

них, 20 тис. т калійних, 1 тис. т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинку,

1 т міді, 0,5 т хрому. В басейні Славутича працює сім атомних

електростанцій!

Серед усіх водосховищ Дніпровського каскаду найбільше

біогенне забруднення внаслідок «цвітіння» води останнім часом

реєструється в Київському й Кременчуцькому водосховищах,

найменше — в Дніпропетровському. Дніпровська вода перед по-

дачею споживачеві потребує додаткового очищення: фільтрації,

коагуляції, дезінфекції.

Річковий режим Дніпра штучно трансформовано в озерний,

водообмін різко сповільнився, утворилися зони застою, приско-

рилися темпи евтрофікації. Водосховища істотно погіршили стан

прилеглих територій: підвищився рівень ґрунтових вод навіть на

чималих відстанях від берегів, посилилося засолення ґрунтів і

зменшився вміст у них гумусу, майже в 10 разів збільшився об'єм

підземного стоку й разом із цим — рівень забруднення підземних

вод, особливо в нижній частині басейну; змінився водно-сольо-

вий режим у зонах іригації, посилилась ерозія берегової зони.

У донних відкладах Дніпра постійно збільшується концент-

рація радіонуклідів, особливо в Київському водосховищі. У водах

і мулах Дніпродзержинського та Дніпропетровського водосховищ

367

Розділ II Екологічні проблеми України

стрімко зростає концентрація заліза, ціанідів, хлоридів, хрому,

міді, кобальту, свинцю, цинку, кадмію, фенолів, нафтопродуктів.

Збитки від затоплених дніпровських заплав, за підрахунками,

становлять близько 18 млрд доларів щорічно, тоді як прибуток від

усіх шести ТЕС Дніпровського каскаду — лише 25—28 млн доларів

на рік. Не тільки загинули продуктивні заплавні біоценози — Дніпро

значною мірою втратив і здатність до самоочищення.

Треба сильно напружити уяву, щоб пояснити факт спорудження

на Дніпрі такої великої кількості гідроелектростанцій...

...Якщо врахувати ціну землі, залитої водою, вартість знищених

господарств, то матимемо феномен бездумності в спорудженні

Каховського гідровузла. Збитки від його існування сягають

мільярдів доларів за кожні десять років.

І. Р. Юхновський

Красуня Десна також потребує термінової й серйозної допо-

моги, її в минулому чисті, цілющі води сьогодні не відповідають

навіть третій категорії якості, й ситуація дедалі погіршується. До

основних забруднювачів Десни належать Шосткинський хімком-

бінат, а також підприємства Чернігова й Сум, Смоленська та

Курська атомні електростанції.

Врятування Дніпра можливе лише за умови прийняття й ре-

алізації комплексної програми національного рівня, обов'язко-

вою складовою якої має бути система заходів для екологічного

оздоровлення й відновлення малих річок, а також спів-

робітництво з Росією й Білоруссю в цих питаннях.

Такі самі негативні явища характерні й для Дністра. Величез-

ної шкоди його басейнові завдають забруднені пестицидами й

нітратами стоки з полів, викиди промислових концернів «Хлор-

вініл» (Калуш), «Укрцемент» (Кам'янець-Подільський), «Укр-

нафтохім» (Надвірна), Бурштинської ГРЕС та ін.

Необхідно якнайшвидше розробити концепцію розвитку вод-

ного господарства України на наступне десятиріччя, провести во-

догосподарське екологічне районування басейнів річок.

Чорне й Азовське моря — найвіддаленіші від Світового океану.

Площа їхнього водозбірного басейну набагато перевищує площу

самих морів. Цим зумовлена надзвичайна чутливість їх до впливу

людської діяльності. Протягом останніх десятиліть відбувались ев-

трофікаційні процеси, забруднення морського шельфу токсичними

речовинами, абразія берегів, зменшення біологічної різно-

манітності й рибних запасів, значні втрати рекреаційних ресурсів.

368

Глава 8 Екологічний стан окремих регіонів України

Гостра екологічна криза охопила Азовське море. Це, без пе-

ребільшення, зона екологічної катастрофи. Ще 40—50 років тому

в ньому виловлювали риби в 35 разів більше, ніж у Чорному морі,

й у 12 разів більше, ніж у Балтійському. В цьому морі водилося

114 видів риби, й загальний вилов іноді перевищував 300 тис. т.

Значну частину влову становили цінні осетрові породи. Сьогодні

влови знизилися в середньому в 6 разів, а виловлювана риба часом

містить стільки хімікатів, що споживати її небезпечно для

здоров 'я.

В Азовському морі стався також беззвучний біологічний ви-

бух. Десятиліття тому з експериментальних кошів у море вийшла

далекосхідна риба пеленгас і швидко розселилася на всій аква-

торії Азова. Будучи конкурентно сильнішим, пеленгас витісняє

чимало аборигенних видів азовської іхтіофауни й уже став одним

із основних промислових видів цього моря.

Води Азова здавна славилися цілющими властивостями. Нині

ж у результаті антропогенного забруднення ці властивості втра-

чені. Так, іще в 1987 р. концентрація пестицидів збільшилася в

20 разів. Сьогодні в донних відкладах моря вміст отрутохімікатів і

важких металів у багато разів перевищує норму.

У 70-х роках у Таганрозькій затоці було зареєстровано перші

великі спалахи токсичного «цвітіння» води синьозеленими

водоростями. У 80-х роках вони стали регулярними. В 1997 р. «цві-

тіння» спостерігалося вже на відкритих акваторіях моря й охоплю-

вало не тільки його східну, найзабрудненішу частину, а й західну.

Різко погіршилася санітарно-епідеміологічна ситуація на узбе-

режжі Азова. Щороку великі курортні зони періодично оголошу-

ються закритими через невідповідність санітарно-гігієнічним

нормам, спалахи особливо небезпечних інфекційних захворю-

вань, наприклад холери.

Головні причини екологічної кризи Азова:

• хижацький вилов риби підприємствами Мінрибгоспу колиш-

нього СРСР, розпочатий у 50-х роках способом потужного оке-

анічного лову за допомогою величезних тралів, кошів, меха-

нічних драг, замість традиційних невеликих сіток, спеціальних

снастей, невеликих баркасів, розрахованих на глибини моря

5-8 м;

• будівництво гребель і водосховищ на основних річках, що жив-

лять море, — Дону та Кубані, й перетворення цих водосховищ

на гігантські промислові відстійники;

369

Розділ II Екологічні проблеми України

• впровадження в басейнах стоку в море зрошуваного землероб-

ства та інтенсивних технологій вирощування рису замість ви-

рощування традиційних культур, що призвело до перехімізації

та засолення ґрунтів, забруднення вод, істотного скорочення

стоку річок Дону й Кубані;

• неконтрольоване, лавиноподібне змивання пестицидів із полів

сільгоспугідь і винесення їх у море водами Дону й Кубані;

• збільшення кількості неочищених викидів підприємствами

хімічної та металургійної промисловості в містах Маріуполь,

Ростов-на-Дону, Таганрог, Камиш-Бурун (лише один Маріу-

поль «постачає» Азовському басейнові 800 тис. т токсичних

речовин щорічно);

• інтенсивне будівництво на узбережжі й морських косах числен-

них пансіонатів і баз відпочинку й, як наслідок, — скидання в

море побутових відходів і каналізаційних стоків.

Екологічна ситуація в басейні Чорного моря дещо краща, чому

сприяють його розміри та глибина. Проте в Чорне море впадають

Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай, які щорічно приносять

мільйони кубометрів стоків, що містять токсиканти десятків най-

менувань. У воді й донних відкладах значно підвищилася концен-

трація радіонуклідів. Шельф забруднюють побутові й каналіза-

ційні стоки, супровідні індустрії туризму. Через це останнім ча-

сом десятки разів закривалися пляжі Ялти, Феодосії, Євпаторії,

Алушти, Одеси. В південно-західній частині Чорного моря у

зв'язку з розробкою підводних нафтогазових родовищ почалось

інтенсивне забруднення води нафтопродуктами. В цьому ж

регіоні дедалі частіше виникають зони замору. Величезну небез-

пеку становлять потужні припортові заводи та Південний порт

поблизу Одеси. Тут, зокрема, виготовляються й концентруються

величезні об'єми рідкого аміаку, експлуатується потужний

аміакопровід Одеса—Тольятті. Ця вкрай шкідлива речовина пере-

возиться танкерами місткістю 50—120 тис. т. Навіть одна аварія

на заводі, в порту чи на такому танкері може мати дуже тяжкі

екологічні та економічні наслідки.

Через порушення регіонального гідродинамічного, гідрохіміч-

ного й теплового балансів водних мас моря поступово підви-

щується межа насичених сірководнем глибинних вод. Якщо

раніше вона проходила на глибині 150—200 м, то тепер підняла-

ся до 80-110 м.

370

Глава 8 Екологічний стан окремих регіонів України

Унаслідок забруднення води й перевилову значно змінився

склад іхтіофауни Чорного моря. Протягом останніх років спо-

стерігається загальний спад вилову риби, причому найбільше це

стосується цінних видів — скумбрії, пеламіди, лосося, бичка, ке-

фалі, натомість на перше місце виходять малоцінні види — шпрот

і хамса. До Червоної книги України занесено чотири види

чорноморських осетрових: білугу, шипа, стерлядь і атлантичного

осетра.

Через катастрофічне зменшення кількості червоної водорості

філофори її добування заборонено. Це саме стосується й мо-

люсків, зокрема мідій.

Кризова ситуація розвивається в чорноморських лиманах —

Дніпровсько-Бузькому, Дністровському, в Каламітській і Каркі-

нітській затоках, а в лимані-озері Сасик вона оцінюється як ката-

строфічна. В лиманах спостерігаються токсичні «цвітіння» синьо-

зеленими водоростями, а з початку 80-х років як у лиманах, так і

на відкритих акваторіях моря з'явилися «цвітіння», подібні до

сумнозвісних «червоних припливів». У всьому світі саме це

«цвітіння» вважається найшкідливішим, бо водорості, що його

спричиняють, здатні виділяти у воду сакситоксин — смертельну

отруту кураре.

§8,3, Донецько-Придніпровський регіон

онецько-Придніпровський регіон займає близь-

ко 19 % території України. Тут проживає 28 %

населення країни, розташовано майже 5 тис. підприємств, серед

яких — гіганти металургії, хімії, енергетики, машинобудування,

гірничої, вугільної та інших галузей промисловості. Це район

інтенсивного сільського господарства. Територія орних земель

становить 70,4 %, причому майже три чверті ґрунтів деградує.

Ґрунти надмірно забруднені не тільки пестицидами та мінераль-

ними добривами, а й важкими металами, особливо поблизу міст

у радіусі 20—25 км.

Підприємства цього регіону викидають в атмосферу більш як

70 % загального в Україні обсягу викидів оксидів вуглецю та

азоту, сірчистого ангідриду, вуглеводнів. Протягом тривалого ча-

су не вирішується проблема утилізації промислових відходів, яких

371

Розділ II Екологічні проблеми України

у регіоні нагромадилося понад 10 млрд т. Обладнання на заводах

і фабриках майже сповна виробило свій ресурс, основні фонди

підприємств зношені в середньому на 70 %. Унаслідок цього

частішають аварії, що завдають шкоди довкіллю, нерідко — надто

відчутної. На більшості підприємств або немає очисних споруд,

або вони не діють; нові ресурсозберігаючі технології не впровад-

жуються за браком коштів.

Найзабрудненішими містами протягом останніх років залиша-

ються Донецьк, Макіївка, Горлівка, Дніпропетровськ, Єнакієве,

Кривий Ріг, Алчевськ, Дзержинськ (Донецька область), Крама-

торськ, Луганськ, Запоріжжя, Маріуполь.

Стан природного середовища регіону можна без перебільшення

назвати кризовим. Тому необхідні здійснення комплексу приро-

доохоронних, рекреаційних і рекультиваційних заходів, модерні-

зація промисловості, переорієнтація на ресурсо- та енергозберіга-

ючі технології. Слід негайно розпочати утилізацію відходів.

§ ВА*^ Українське Полісся

еред Другою світовою війною Українське По-

лісся було одним із найблагополучніших регіо-

нів Європи, славилося чистими, сповненими життям лісами,

річками, прекрасними озерами, грибами, рибою, дичиною, уні-

кальними представниками рослинного й тваринного світу.

Сьогодні

ПОЛІССЯ

— регіон із найзагрозливішою екологічною ситу-

ацією в Україні та Європі. Інтенсивне вирубування лісів, необ-

грунтовані обсяги осушення боліт і видобутку торфу, забруднен-

ня хімічними препаратами сільгоспугідь, промислові забруднен-

ня, негативні наслідки розробки гранітних кар'єрів і, насам-

кінець, жорстокий ядерний удар чорнобильської аварії призвели

до критичного екологічного стану. В дуже напруженому екологіч-

ому стані перебуває Київське водосховище, донні відклади якого

й біота забруднені радіонуклідами. Тому нагально необхідні при-

родоохоронні заходи та зміни регіональної екополітики.

На Поліссі переважає сільськогосподарський напрям, хоч

окремі райони, де видобуваються корисні копалини — граніт,

пісок, нафта, газ, торф, потерпають від негативного впливу гірни-

372

Глава 8 Екологічний стан окремих регіонів України

чодобувної промисловості. Особливої шкоди завдають сотні

кар'єрів, під час розробки яких відходять ґрунтові води,

відчужуються великі площі ґрунтів, відбувається забруднення

довкілля нафтопродуктами й газопиловими викидами (вибухові

роботи).

Величезним лихом для Полісся стали науково не обґрунтовані

меліорації, осушення боліт, що відігравали важливу роль регуля-

торів річкового стоку на значних територіях. Інтенсивне осушу-

вання на Поліссі розпочалося з 1966 р. Спочатку за рахунок зни-

щених боліт площа сільгоспугідь збільшилася на 1,6 млн га. Та

вже до 1992 р. позитивний економічний ефект змінився на нега-

тивний — у тяжкому стані опинилися не тільки території осуше-

них боліт, а й сільгоспугіддя в цілому: 24,4 % їхніх площ втрача-

ють родючість через дефляцію (вітрову ерозію), 47,1 % — через

підкиснення, 17,7 % — через водну ерозію.

Рівень ґрунтових вод понизився в середньому на 1,8—1,0 м.

Близько 50 % малих річок стали жертвами необоротних змін ре-

жиму стоку, в багатьох річках істотно зменшилася кількість риби

та інших гідробіонтів.

Порушились умови відтворення представників дикої флори та

фауни, різко зменшилися площі боліт, багатство болотних видів

рослин і тварин, триває винищення лісів.

Жахливого за своїми наслідками удару екосистемам Полісся

завдала чорнобильська катастрофа.

Останнім часом Західному Поліссю, зокрема перлині Украї-

ни — Шацькому національному паркові, почала загрожувати

нова небезпека. В Білорусі, за 15 км на північ від парку, споруд-

жується величезний Малоритський комбінат будівельних

матеріалів. Один із його об'єктів — кар'єр завглибшки 35 м —

спричинить загибель низки прекрасних озер цього краю, серед

них — найбільшого в Україні озера Світязь (глибина до 60 м) і

завдасть непоправної шкоди національному паркові.

Українське Полісся також потребує уваги, вироблення програ-

ми екологічного оздоровлення та відновлення. Адже Полісся й

Карпати — «легені» України.

373

Розділ II Екологічні проблеми України

Українські Карпати

арпати — не тільки один із наймальовничіших

куточків України. Це також один із най-

значніших східноєвропейських оздоровчо-рекреаційних об'єктів,

зона цінних лісових масивів, які очищують повітряний басейн

над величезною частиною Східної Європи, — її «легені».

У Карпатах зосереджена третина лісових запасів України,

лісистість цієї території одна з найвищих у країні — 53,5 %.

Тут росте 2110 видів квіткових рослин (50 % генофонду судин-

них рослин України), багато цінних видів дерев і лікарських

рослин.

Та протягом останніх десятиліть Карпати зазнають дедалі

більших втрат унаслідок діяльності людини. Карпатські ліси

опинилися перед загрозою зникнення не тільки через лісорозроб-

ки та надмірний випас худоби на більшості полонин, а й від

хімічного забруднення, кислотних дощів, які йдуть і зі сходу, й із

заходу, від діяльності великих промислових центрів у містах

Калуш, Стебник, Надвірна, Новий Роздол, Дрогобич, Бурштин,

об'єктів Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії.

Збереження біорізноманітності Карпат — нагальна проблема.

Структурні зміни в економіці регіону мають передбачити поси-

лення рекреаційного значення Українських Карпат для населен-

ня не тільки нашої країни, а й Центральної та Східної Європи,

зменшення техногенного навантаження. Надзвичайно важливе

при цьому міжнародне співробітництво всіх країн Карпатського

регіону.

Вельми перспективним є розвиток туризму в Карпатах, але

туризму цивілізованого, з урахуванням екологічної стійкості

рекреаційних зон і заповідних територій.

374